open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 560/17863/23

РІШЕННЯ

іменем України

29 грудня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним врахування та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

1. Визнати протиправним врахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області під час розрахунку заробітку для обчислення пенсії ОСОБА_1 середньої зарплати за 2014-2016 роки.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 06.07.2023 із застосуванням при її розрахунку середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що при призначенні пенсії за віком 06.07.2023 для її розрахунку відповідач застосував показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки. Проте, мав би застосувати показник заробітної плати за 2020-2022 роки - як це передбачено ч.1 ст. 40 Закону №1058-ІV.

Ухвалою від 09.10.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно якого у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017, пенсії, призначені (перераховані) до 2017 року, перераховуються із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.

Вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення застосовується лише при первинному призначенні пенсії.

Звертає увагу, що переведення ОСОБА_1 проводилось не вперше та вона не набула 24 місяці страхового стажу після попереднього перерахунку пенсії, підстав для застосування середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020-2022 роки, при переведенні позивачки з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відсутні.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

З 13.07.1999 року позивачці призначено пенсію по 3 групі інвалідності загапьного захворювання згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням загального стажу роботи 31 рік 4 місяці 23 дні (враховано по 30.07.1999) та заробітної плати, врахованої за період роботи з 01.07.1997 по 30.06.1999.

01.01.2004 у зв`язку з введенням в дію Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсію позивачці перераховано за нормами цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економі України, за 2002 рік (306,45 грн) та страхового стажу 34 роки 2 місяці 4 дні (враховано по 29.08.2001).

3 07.06.2005 згідно заяви позивачки її переведено з пенсії по інвалідності, обчисленої в розмір пенсії за віком, на пенсію за віком з урахуванням середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузях економіки України, за 2004 рік. Заробітну плату враховано за періоди роботи з 01.01.1993 по 31.12.1997.

29.09.2010 позивачка звернулась із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію по інвалідності, надала довідку про заробітну плану за період з жовтня 1989 року по березень 1992 року та трудову книжку із записом про період роботи з 01.07.2010 по 31.07.2010. Згідно норм статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції до 01.10.2011) позивачку переведено з пенсії за віком на пенсію по інвалідності, обчислену в розмірі пенсії за віком, з урахуванням заробітної плати за періоди з 01.01.1987 по 31.12.1991 (згідно довідок про заробітну плату).

06.07.2023 згідно заяви позивачки її переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки - 3764,40 грн, збільшеного на коефіцієнти 1,17, 1.11. 1,11, 1.14 та 1,197 (7405,03 грн).

Не погодившись з розрахунком пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки, позивачка звернулась до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-XII (надалі по тексту також - Закон №1788-XII) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі по тексту також - Закон №1058-IV).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров`я, внаслідок:

а) трудового каліцтва або професійного захворювання;

б) загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 3ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені вчастині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченогоабзацом п`ятимчастини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Із наведених положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» слідує, що умовою застосування показника середньої заробітної плати, визначеного для призначення пенсії, при переведенні особи з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, є факт наявності у особи не менш як 24 місяці страхового стажу, здобутого після призначення пенсії по інвалідності.

Як вбачається із матеріалів справи, 13.07.1999 позивачці призначена пенсія по інвалідності відповідно до ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що не заперечується сторонами.

01.01.2004 у зв`язку з введенням в дію Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсію позивачці перераховано за нормами цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економі України, за 2002 рік.

3 07.06.2005 згідно заяви позивачки її переведено з пенсії по інвалідності, обчисленої в розмір пенсії за віком, на пенсію за віком з урахуванням середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузях економіки України, за 2004 рік.

29.09.2010 позивачка звернулась із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію по інвалідності, надала довідку про заробітну плану за період з жовтня 1989 року по березень 1992 року та трудову книжку із записом про період роботи з 01.07.2010 по 31.07.2010. Згідно норм статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції до 01.10.2011) позивачку переведено з пенсії за віком на пенсію по інвалідності, обчислену в розмірі пенсії за віком.

06.07.2023 згідно заяви позивачки її переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки.

Враховуючи наведене, суд вважає хибним твердження позивачки про те, що пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» їй призначено вперше.

При цьому, у позивачки відсутній необхідний страховий стаж, здобутий після останнього перерахунку пенсії (не менш як 24 місяці), наявність якого, є необхідною умовою для застосування показника середньої заробітної плати, визначеного ч. 2ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки при переведенні позивачки з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

Щодо посилань позивачки на постанови Верховного Суду, суд зазначає, що фактичні обставини у межах цієї справи та у межах вищезазначених справ є відмінними, тому висновки, наведені у таких постановах не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

За приписами вимог пункту 4 частини першоїстатті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачкою, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до сатті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним врахування та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя В.К. Блонський

Джерело: ЄДРСР 116055241
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку