П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/17863/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
15 травня 2024 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним врахування та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просила:
1. Визнати протиправним врахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області під час розрахунку заробітку для обчислення пенсії ОСОБА_1 середньої зарплати за 2014-2016 роки.
2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 06.07.2023 із застосуванням при її розрахунку середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.12.2023 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом надана невірна оцінка встановленим обставинам справи, та неправильно застосовані норми матеріального права.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції, з 13.07.1999 року позивачці призначено пенсію по 3 групі інвалідності загапьного захворювання згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням загального стажу роботи 31 рік 4 місяці 23 дні (враховано по 30.07.1999) та заробітної плати, врахованої за період роботи з 01.07.1997 по 30.06.1999.
01.01.2004 у зв`язку з введенням в дію Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсію позивачці перераховано за нормами цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економі України, за 2002 рік (306,45 грн) та страхового стажу 34 роки 2 місяці 4 дні (враховано по 29.08.2001).
3 07.06.2005 згідно заяви позивачки її переведено з пенсії по інвалідності, обчисленої в розмір пенсії за віком, на пенсію за віком з урахуванням середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузях економіки України, за 2004 рік. Заробітну плату враховано за періоди роботи з 01.01.1993 по 31.12.1997.
29.09.2010 позивачка звернулась із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію по інвалідності, надала довідку про заробітну плану за період з жовтня 1989 року по березень 1992 року та трудову книжку із записом про період роботи з 01.07.2010 по 31.07.2010. Згідно норм статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції до 01.10.2011) позивачку переведено з пенсії за віком на пенсію по інвалідності, обчислену в розмірі пенсії за віком, з урахуванням заробітної плати за періоди з 01.01.1987 по 31.12.1991 (згідно довідок про заробітну плату).
06.07.2023 згідно заяви позивачки її переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки - 3764,40 грн, збільшеного на коефіцієнти 1,17, 1.11. 1,11, 1.14 та 1,197 (7405,03 грн).
Не погодившись з розрахунком пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки, позивачка звернулась до суду з позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першоїх інстанції дійшов висновку, що відповідачем правомірно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки при переведенні позивачки з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.
Суд першої інстанції вважає хибним твердження позивачки про те, що пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» їй призначено вперше.
При цьому, зазначив, що у позивачки відсутній необхідний страховий стаж, здобутий після останнього перерахунку пенсії (не менш як 24 місяці), наявність якого, є необхідною умовою для застосування показника середньої заробітної плати, визначеного ч. 2ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-XII (надалі по тексту також - Закон №1788-XII) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі по тексту також - Закон №1058-IV).
Відповідно до ст.2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров`я, внаслідок:
а) трудового каліцтва або професійного захворювання;
б) загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства).
Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 3 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченогоабзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Із наведених положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» слідує, що умовою застосування показника середньої заробітної плати, визначеного для призначення пенсії, при переведенні особи з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, є факт наявності у особи не менш як 24 місяці страхового стажу, здобутого після призначення пенсії по інвалідності.
Так, 13.07.1999 позивачу призначена пенсія по інвалідності відповідно до ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що не заперечується сторонами.
01.01.2004 у зв`язку з введенням в дію Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсію позивачці перераховано за нормами цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економі України, за 2002 рік.
3 07.06.2005 згідно заяви позивача її переведено з пенсії по інвалідності, обчисленої в розмір пенсії за віком, на пенсію за віком з урахуванням середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузях економіки України, за 2004 рік.
29.09.2010 позивач звернулась із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію по інвалідності, надала довідку про заробітну плану за період з жовтня 1989 року по березень 1992 року та трудову книжку із записом про період роботи з 01.07.2010 по 31.07.2010. Згідно норм статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції до 01.10.2011) позивачку переведено з пенсії за віком на пенсію по інвалідності, обчислену в розмірі пенсії за віком.
06.07.2023 згідно заяви позивачки її переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки.
Так, питання переведення (переходу) з одного виду пенсії на інший та питання призначення пенсії було проаналізовано у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №317/4184/16-а (2а/317/2/2017), в якій суд дійшов висновку, що, якщо особа отримувала пенсію на підставі одного закону (наприклад, Закону України «Про прокуратуру») та виявила бажання перейти на пенсію за іншим законом (наприклад, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), це буде нове призначення пенсії. А якщо такий перехід відбувся в рамках одного закону - Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», то це не є призначенням пенсії, а є переведенням на пенсію в рамках одного закону.
Оскільки, не відбулось переведення позивача з одного виду пенсії на інший вид пенсії, відсутні підстави для застосування до спірних відносин наведених положень ч. 3 статті 45 Закону №1058-ІV щодо можливості застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, а отже відсутні підстави для врахування при обчисленні розміру пенсії позивача показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020-2022 роки.
При цьому, у позивачки відсутній необхідний страховий стаж, здобутий після останнього перерахунку пенсії (не менш як 24 місяці), наявність якого, є необхідною умовою для застосування показника середньої заробітної плати, визначеного ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем правомірно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки при переведенні позивачки з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.03.2021 справа №488/1409/16-а, від 10.04.2019 справа №185/597/17, від 28.11.2018 справа №185/1725/17, від 19.12.2018 справа №185/1724/17, від 31.05.2019 по справі №314/272/17, від 31.03.2020 по справі №348/1296/17.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводами апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовано.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.