УХВАЛА
23 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 511/1915/20
провадження № 61-4527св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: садівниче товариство «Мрія-3», голова правління садівничого товариства «Мрія-3» Потапов Ілля Олександрович,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 25 червня 2021 року у складі судді Теренчук Ж. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Дришлюка А. І.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до голови правління Садового товариства «Мрія-3» Потапова І. О. про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що з 13 жовтня 2005 року ОСОБА_1 володіє земельною ділянкою № НОМЕР_1 , яка розташована у Роздільнянському районі Одеської області Єгорівської сільської ради, Садівниче товариство «Мрія-3» (далі - СТ «Мрія-3», товариство).
Позивач використовувала електричну енергію, за яку постійно здійснювала оплату.
Рішенням загальних зборів СТ «Мрія-3» 27 травня 2018 року прийнято рішення про підвищення членських внесків, відключення від електроенергії та водопостачання тих осіб, які не вчасно сплачують членські внески. Зазначене рішення було прийнято з недостатньою кількістю осіб. Голова товариства не обґрунтував необхідність підвищення членських внесків.
01 квітня 2020 року в незаконний спосіб, без будь-яких пояснень та повідомлень, її будинок було відключено від енергопостачання.
Дане відключення позивач вважає незаконним, так як повноважень на відключення будинків членів садового товариства від енергопостачання голова правління згідно статуту не має. Відключення відбулося під час дії карантину.
Крім того, дане відключення було безпідставне, так як заборгованості за спожиту електроенергію по лічильнику позивач не має, а відключення від енергопостачання за несплату членських внесків є незаконним.
Фактично позивач є субспоживачем електричної енергії. Відключення субспоживача від електричної енергії може бути здійснено лише на вимогу енергопостачальної компанії Роздільнянського РЕМ АТ «Одесаобленерго», однак такої вимоги ОСОБА_3 не було надано. Відповідачем недотримана сама процедура відключення споживачів товариств від енергопостачання, яка регулюється відповідними нормативними актами в сфері електроенергетики.
На думку позивача, незаконними діями голови правління ОСОБА_3 порушені її права, як споживача. Внаслідок незаконного відключення її будинку від електропостачання позивач завдана моральна шкоду у розмірі 10 000 грн.
Позивач просила:
визнати незаконними дії голови СТ «Мрія-3» Потапова І. О. щодо відключення від електропостачання садового будинку, розташованого на земельній ділянці АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності;
зобов`язати голову СТ «Мрія-3» Потапова І. О. поновити подання електроенергії в садовий будинок, розташований на земельній ділянці АДРЕСА_1 ;
стягнути з голови правління СТ «Мрія-3» Потапова І. О. моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.
В подальшому позивач уточнила позовні вимоги та просила:
визнати незаконними дії СТ «Мрія-3» щодо відключення від електропостачання садового будинку, розташованого на земельній ділянці АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності;
зобов`язати СТ «Мрія-3» поновити подання електроенергії в садовий будинок, розташований на земельній ділянці АДРЕСА_1 ;
стягнути із СТ «Мрія-3» моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 25 червня 2021 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до СТ «Мрія - 3», голови правління СТ «Мрія-3» Потапова І. О., про визнання дій голови правління незаконними, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
СТ «Мрія -3» є колективним споживачем електроенергії на підставі єдиного договору, укладеного між товариством і постачальником ВАТ ЕК «Одесаобленерго», який регулює їх правовідносини та встановив правила постачання електроенергії до СТ «Мрія-3»;
члени СТ «Мрія-3» не мають договірних відносин щодо постачання електроенергії з ВАТ ЕК «Одесаобленерго», не укладалися будь-які договори відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії і між членами товариства та СТ «Мрія-3»;
взаємовідносини між членами садового товариства і його керівництвом, в тому числі розрахунки за спожиту електроенергію, приєднання та відключення від електромереж товариства і інші питання про енергопостачання окремих його членів регулюються саме статутом товариства, або вирішуються згідно з Законом України «Про об`єднання громадян» на зборах всіх членів або представників членів об`єднання;
02 червня 2019 року вищим органом управління товариства - загальними зборами СТ «Мрія-3» більшістю голосів було прийнято рішення про відключення електроустановок членів СТ «Мрія-3» від енергопостачання за несплату членських внесків, яке на теперішній час не скасовано і є чинним. Це рішення виконувалось правлінням товариства та головою правління товариства Потапова І. О. в межах наданих їм статутом СТ «Мрія-3» повноважень та було виконано 01 квітня 2020 року шляхом проведення дій по відключенню будинку ОСОБА_1 від енергопостачання та складенням відповідного акту комісії, що відповідало установчим документам товариства, тому ці дії є законними і спростовують доводи позивача щодо одноособових, незаконних дій голови правління ОСОБА_3 щодо відключення її садового будинку від енергопостачання;
на час відключення будинку ОСОБА_1 від енергопостачання, вона мала борг по сплаті членських внесків за 2019 рік у розмірі 300 грн та поточну заборгованість по членським внескам за 2020 рік у розмірі 850 грн, що в суді позивачем не спростовувалося. При цьому заборгованості за спожиту електроенергію по індивідуальному електролічильнику ОСОБА_1 не мала;
відповідно до пункту 4.2. статуту СТ «Мрія -3» передбачено, що член товариства зобов`язаний виконувати вимоги статуту, своєчасно сплачувати, членські внески, затверджені рішенням загальних зборів;
відповідальність члена товариства ОСОБА_1 за спожиту електроенергію не обмежується оплатою по індивідуальному лічильнику по тарифу НКРЕ;
для забезпечення безперебійного постачання електроенергії, виходячи з порядку розрахунків, які склалися між товариством та постачальником електроенергії, щомісяця необхідно реально забезпечувати покриття витрат в мережах СТ. Механізм покриття втрат електроенергії, що використовується товариство, також контролюється рішеннями СТ відповідно до Закону України «Про об`єднання громадян». Тому несплата членських внесків садоводами СТ «Мрія-3» є підставою для відключення від електроенергії споживачів КПС за її несвоєчасну оплату, що також не ставить під сумнів законність дій відповідачів;
посилання позивача на те, що лише ВАТ «Одесаобленерго» має право відключити її від електромережі, є помилковим, оскільки Правилами роздрібного ринку електричної енергіїв цьому випадку щодо порядку відключення споживачів на території КПС надають таке право лише КПС. Крім цього, відключення електроустановок проводиться за Правилами роздрібного ринку електричної енергії у випадку, коли електроустановки фізичних осіб - споживачів електричної енергії приєднані безпосередньо до електричних мереж постачальника електричної енергії - ВАТ «ЕК Одесаобленерго» на підставі договору. Оскільки такі договори не укладені, на дані правовідносини не поширюється і дія закону України «Про захист прав споживачів»;
садовим товариством процедура відключення земельних ділянок та будинків садоводів від енергопостачання не врегульована статутом або окремими рішеннями загальних зборів, а договори зі споживачами не укладені. Таким чином, статутними документами товариства не заборонено і усне попередження садоводів про відключення споживача від користування електроенергією, а також законним є і порядок ознайомлення садоводів з рішеннями СТ «Мрія-3» на дошці об`яв;
опитані в суді свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили наявність конфлікту ОСОБА_1 з товариством, небажання позивача виконувати рішення зборів та небажання отримувати будь-які документи від органів управління товариством. Свідки підтвердили, що в присутності комісії ОСОБА_1 відмовлялась отримувати письмові попередження;
той факт, що комісією не були складені акти про відмову від отримання позивачем письмових попереджень, не впливають на судове рішення і не є підставою для визнання дій відповідачів незаконними;
порушень законодавства, які б були підставою для визнання рішень відповідачів незаконними, судом не встановлено;
оскільки не підлягають задоволенню основні вимоги позивача щодо визнання дій протиправними та зобов`язання відповідачів відновити постачання електроенергії, то відповідно не підлягають задоволенню і похідні позовні вимоги позивача щодо відшкодування позивачеві моральної шкоди;
суд вважав, що таке рішенні відповідає інтересам товариства, його цілям та меті, є справедливим і законним, відповідає правовим висновкам, викладеним в рішеннях вищих судових інстанцій по аналогічних спорах (постанова ВС від 06 квітня 2020 року в справі 707/883/17, постанова ВС від 09 жовтня 2019 року по справі №317/629/15-ц, постанова ВС від 06 листопада 2019 року по справі №489/4045/16-ц),
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 25 червня 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
на момент вчинення оспорюваних дій виконувалось рішення вищого органу управління - Загальних зборів СТ «Мрія-3», у ОСОБА_1 була наявна заборгованість по сплаті членських внесків. Оскільки обов`язки ОСОБА_1 щодо її відповідальності за сплату спожитої електроенергії не обмежуються лише обов`язком сплатити борг по індивідуальному електролічильнику, сплачуючи членські внески, вона сплачує технологічні витрати, витрати на утримання майна, електроенергію, яка витрачається на добування товариством води, а тому несплата членських внесків не дає можливості КПС провести розрахунок за спожиту електроенергію в повному обсязі і є підставою для відключення позивача електроустановок від енергопостачання;
СТ «Мрія-3» відповідно до законодавства є колективним побутовим споживачем електроенергії, користування електроенергією її членами в першу чергу регулюється Статутом та рішеннями Загальних зборів СТ «Мрія-3», а тому органи управління товариством мали право приймати рішенні про відключення боржників за відмову від сплати боргів та членських внесків і водночас самостійно проводити дії по їх відключенню. Право на відключення електроустановок споживачів на території КПС надано - КПС відповідно до ПРРЕЕ. Порушень законодавства, які б були підставою для визнання рішень відповідачів незаконними, судом не встановлено;
оскільки не підлягають задоволенню основні вимоги позивача щодо визнання дій протиправними та зобов`язання відповідачів відновити постачання електроенергії, то відповідно не підлягають задоволенню і похідні позовні вимоги позивача щодо відшкодування позивачеві моральної шкоди. Суд першої інстанції вмотивовано вважав, що таке рішенні відповідає інтересам товариства, його цілям та меті, є справедливим і законним, відповідає правовим висновкам, викладеним в рішеннях вищих судових інстанцій по аналогічних спорах (постанова ВС від 06 квітня 2020 року в справі № 707/883/17, постанова ВС від 09 жовтня 2019 року в справі № 317/629/15-ц, постанова ВС від 06 листопада 2019 року в справі №489/4045/16-ц);
щодо доводів апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції правової позиції, викладено у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 369/7120/16-ц, то колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції застосовану більш нові позиції Верховного Суду, які є релевантними у виниклих спірних правовідносинах.
Аргументи учасників справи
У березні 2023 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_2 , у якій просить рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 25 червня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовну заяву задовольнити в повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
суд першої інстанції в порушення статті 263 ЦПК України фрагментарно застосував норми чинного законодавства та судову практику, яка використовувала ці норми при ухваленні рішень, які не є подібними. Натомість у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 369/7120/16-ц, на яку посилався позивач, тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Суд не застосував правову позицію, викладену в ухвалі Верхового Суду України від 21 жовтня 2016 року у справі № 359/8101/15 та постанові Верховного Суду від 22 грудня 2021 року справа № 314/2084/17;
на думку позивача, суд помилково застосував пункт 12.5 розділу 12 ПКЕЕ, оскільки ця норма застосовується лише у разі виходу із складу населеного пункту (Садового товариства), а оскільки позивач є членом СТ, то він не має для реалізації свого права на електроенергію укладати тристоронній договір відповідно до розділу 12 ПКЕЕ;
судом апеляційної інстанції не було враховано та надано належної правової оцінки доводам позивача про те, що вона є субспоживачем;
судами не надано належної правової оцінки зібраним у справі доказам, зокрема, договору № 393 про постачання електричної енергії від 10 листопада 2008 року (далі - договір № 393), а саме, розділу 8 договору № 393, який регулює відносини із третьою стороною, об`єктивно присутньою у процесі забезпечення споживача електричною енергією;
для визначення характеру правовідносин сторін у справі має значення системний аналіз Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил (31 липня 1996 року) і Правил (26 липня 1999 року), Правил роздрібного ринку електричної енергії, так і договору про постачання електричної енергії № 393 року із споживачем - СТ «Мрія-3» з додатковими угодами до цього договору та Статуту товариства. Вказаний договір, в тому числі його розділ 8 у відповідній редакції, врегульовує відносини постачальника (ПАТ «Одесаобленерго»), споживача (СТ «Мрія-3) та субспоживача і передбачає право садового товариства на відключення електроустановок субспоживача за певних умов;
судом також не було надано належної правової оцінки статуту СТ «Мрія-3»;
позивач, як член садового товариства, реалізовувала своє право на електропостачання через органи управління СТ «Мрія-3», які укладають договір на постачання електроенергії в інтересах членів СТ;
відключення електроустановки субспоживача СТ «Мрія-З» (припинення електропостачання) відповідно до договору можливе лише у разі заборгованості субспоживача за електричну енергію або самим товариством, як споживачем, за відповідним розпорядженням постачальника електричної енергії, або ж постачальником електричної енергії після складання відповідного акту садовим товариством. Належних та допустимих доказів того, що постачальник електричної енергії звертався до СТ «Мрія-3» з вимогою відключення позивача від електричних мереж не надано;
в матеріалах справи містяться надані відповідачем письмові попередження, які не були вручені позивачу. На вказаних попередженнях підпис позивача про отримання відсутній, будь-яких актів про вручення цих документів суду не надано, Належних доказів направлення попереджень на адресу ОСОБА_1 в матеріалах справи немає. Також відповідачем не надано доказів того, шо позивач постійно проживає на дачі;
в порушення статті 91 ЦПК України, про допит вказаних свідків не було заявлено відповідачем на стадії підготовчого засідання, матеріали справи не містять клопотання про допит свідків відповідно. Крім того, в порушення Закону України «Про судовий збір» відповідачем не було сплачено судовий збір за забезпечення доказів (виклик свідків);
при відключенні електроенергії позивач присутня не була, акту про відключення не отримувала. Належних доказів складання та вручення акту ОСОБА_1 саме 01 квітня 2020 року відповідачем не надано;
на підтвердження наявності боргу та законності відключення будинку позивача від електропостачання, ОСОБА_3 надано довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 станом на час розгляд справи у суді по сплаті членських внесків, відповідно до якого борг ОСОБА_1 по членським внескам складає за 2019 рік - 300 грн, 2020 рік - 850 грн. При цьому судом не було встановлено, який порядок та строк сплати членських внесків в СТ «Мрія-3». Станом на день вирішення справи в суді відповідачем надано довідку про те, що станом на 01 квітня 2020 року у ОСОБА_1 вже був несплачений борг за 2020 рік. Позивача було відключено за борги, строк сплати яких ще не сплинув;
суд також не надав належної правової оцінки посиланням позивача на те, що на день відключення (01 квітня 2020 року) діяв карантин;
суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки протоколу загальних зборів членів СТ «Мрія -3» від 02 червня 2019 року № 1;
рішення загальних зборів товариства не може бути належною підставою для відключення будинку ОСОБА_1 від електропостачання;
відповідачем не надано доказів, що ОСОБА_1 була повідомлена про дату, час і місце проведення, а також порядок денний загальних зборів членів СТ «Мрія-3», які відбулися 02 червня 2020 року та на яких було вирішено, зокрема, питання про відключення боржників від електропостачання;
суд не врахував права та інтереси позивача, як члена СТ. Окрім обов`язків нести спільні витрати ОСОБА_1 має право користуватися майном, яке було побудовано за спільні кошти членів СТ «Мрія-3». Товариство не було позбавлено права відшкодування таких витрат та стягнення їх в судовому порядку. Натомість голова СТ «Мрія-3» обрав шлях маніпуляцій та примусу, що призвело до порушення прав позивача на електропостачання.
У травні 2023 року голова правління СТ «Мрія-3» Потапов І. О. подав відзив на касаційну скаргу, у якій просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - залишити без змін.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що:
суди першої та апеляційної інстанцій зробили вірний висновок, що дії голови правління СТ «Мрія-3» Потапова І. О. та СТ «Мрія-3» по відключенню будинку та земельної ділянки члена товариства СТ «Мрія-3» ОСОБА_1 були законними, особи, які проводили відключення діяли в межах наданих їм статутом СТ «Мрія-3» повноважень;
при ухваленні судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували правові позиції Верховного Суду, які є релевантними у спірних правовідносинах;
судами правильно встановлено, що СТ «Мрія-3» є колективним споживачем електроенергії на підставі єдиного договору, укладеного між товариством і постачальником ВАТ ЕК «Одесаобленерго», який регулює їх правовідносини та встановив правила постачання електроенергії до СТ «Мрія-3». Члени СТ «Мрія-3» не мають договірних відносин щодо постачання електроенергії з ВАТ ЕК «Одесаобленерго», не укладалися будь-які договори відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії і між садоводами та СТ «Мрія-3». Тому суди зробили правильний висновок, що взаємовідносини між членами садового товариства і його керівництвом, в тому числі розрахунки за спожиту електроенергію, приєднання та відключення від електромереж товариства і інші питання про енергопостачання окремих його членів регулюються саме статутом товариства, або вирішуються згідно з Законом України «Про об`єднання громадян» на зборах всіх членів або представників членів об`єднання;
судами встановлено, що 02 червня 2019 року вищим органом управління товариства-загальними зборами СТ «Мрія-3» більшістю голосів було прийнято рішення про відключення електроустановок членів СТ «Мрія-3» від енергопостачання за несплату членських внесків, яке на теперішній час не скасовано, не відмінено і є чинним. Це рішення виконувалось правлінням товариства та головою правління товариства Потаповим І. О. в межах наданих їм статутом СТ «Мрія-3» повноважень та було виконано 01 квітня 2020 року шляхом проведення дій по відключенню будинку ОСОБА_1 від енергопостачання та складенням відповідного акту комісії, що відповідало установчим документам товариства, тому ці дії є законними;
рішення про відключення електроустановок членів СТ «Мрія-3» від енергопостачання за несплату членських внесків від 02 червня 2019 року ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не оспорювалося та є чинним;
доводи позивача про те, що вона є субспоживачем, спростовуються підпунктом 9.1 пункту 9 «Інші умови» договору про постачання електричної енергії № 393 від 10 листопада 2008 року, в якому навпроти графи «Додаток «Дані про відпуск електроенергії субспоживачам» стоїть прочерк;
доводи касаційної скарги щодо недопустимості та неналежності показань свідків є безпідставними. У оскаржених судових рішеннях міститься мотивована правова оцінка статуту СТ «Мрія-3».
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 25 червня 2021 року та постанови Одеського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі № 511/1915/20, витребувано справу з суду першої інстанції.
У травні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 27 квітня 2023 рокузазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 369/7120/16-ц, від 22 грудня 2021 року у справі № 314/2084/17, від 06 листопада 2019 року у справі № 489/4045/16-ц, від 10 лютого 2021 року у справі № 923/226/20 та у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2016 року у справі № 359/8101/15 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини
Суди встановили, що ОСОБА_1 є членом СТ «Мрія -3», має у власності садовий будинок АДРЕСА_2 , який розташований на території СТ «Мрія-3». Будинок підключений до електромережі відповідача.
Відповідно до статуту СТ «Мрія-3» є громадською організацією, яка створена громадянами України на добровільних засадах і єдності їх інтересів, для організації колективного саду та городництва.
10 листопада 2008 року між ВАТ ЕК «Одесаобленерго» (постачальником електричної енергії) та СТ «Мрія-3» (споживачем), яке є власником технологічних електричних мереж, укладений договір № 393 про постачання електричної енергії, оформлено графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії, відповідно до якого садове товариство, яке в силу пункту 12.3 ПКЕЕ підпадає під визначення населеного пункту, закупає електричну енергію у постачальника ПАТ «Одесаобленерго» та розраховується за неї.
Додатками до договору встановлена договірна величина споживання електроенергії та потужності, а також підписаний акт розмежування балансової належності електромереж, які знаходяться на балансі СТ «Мрія-3» , з якого встановлено, що СТ «Мрія -3» є власником частини електромереж та електроустановки.
Відповідно до договору на постачання електроенергії, укладеного між СТ «Мрія-3» та ВАТ «Одесаобленерго» від 10 листопада 2008 року № 933, та Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі встановлення розрахункових електролічильників не на межі розділу балансової належності електромережі втрати електроенергії на ділянці мережі від межі розділу до місця встановлення електролічильників відносяться на рахунок організації, на балансі якої знаходиться зазначена ділянка мережі.
На підставі умов договору впродовж 2008-2020 років СТ «Мрія-3» здійснювало оплату ВАТ ЕК «Одесаобленерго» за спожиту електричну енергію за тарифами, встановленими НКРЕ.
Договору між членами товариства СТ «Мрія-3» та товариством, а також із постачальником ВАТ «Одесаобленерго» на час розгляду справи у суді не укладалося, отже відсутні такі договори і у ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу загальних зборів членів СТ «Мрія -3» від 02 червня 2019 року № 1 прийнято рішення про встановлення розміру членських внесків для членів товариства в розмірі 850 грн, починаючи з 2019 року, а також прийнято рішення про відключення від електромережі всіх ділянок, які мають заборгованість за минулі роки по членським та цільовим внескам, а також, які не сплатили за використану електроенергію протягом 3 місяців і навмисно ігнорують попередження.
Відповідачем надано суду письмові попередження, які були вручені ОСОБА_1 , щодо відключення її будинку в майбутньому у випадку несплати членських внесків у встановлені в попередженнях строки від 01 березня 2020 року, 15 березня 2020 року, 28 березня 2020 року, в яких кінцевим днем добровільної сплати було визначено 01 квітня 2020 року. На вказаних попередженнях підпис ОСОБА_1 про отримання відсутній, будь-яких актів про вручення цих документів суду не надано.
Відповідно до акту про відключення від електропостачання, складеного головою правлення СТ ОСОБА_3 , членами правління ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , членом товариства ОСОБА_5 , згідно з діючим статутом СТ «Мрія-3», а також рішенням загальних зборів від 02 червня 2019 року, у зв`язку з відмовою сплачувати членські внески у повному обсязі та ігноруванням трьох письмових попереджень, 01 квітня 2020 року припиняється електропостачання на ділянку № НОМЕР_1 .
01 квітня 2020 року садовий будинок АДРЕСА_2 , належний ОСОБА_1 , відключено від мереж електропостачання.
На час відключення будинку від енергопостачання ОСОБА_1 мала борг по сплаті членських внесків за 2019 рік в розмірі 300 грн та поточну заборгованість по членським внескам за 2020 рік в розмірі 850 грн, що в суді позивачем не спростовувалося. При цьому підтверджено в суді, що заборгованості за спожиту електроенергію по індивідуальному електролічильнику ОСОБА_1 не мала.
У статуті СТ «Мрія-3» передбачено, що:
садівниче товариство здійснює свою діяльність на принципах добровільності, самоврядності, вільного вибору території діяльності, рівності перед законом, відсутності майнового інтересу його членів, прозорості відкритості та публічності (пункт 1.1.);
до основних напрямків діяльності даного громадського об`єднання відноситься сприяння створенню умов для використання ділянок для вирощування фруктів, овочів та іншої сільськогоспродукції та для відпочинку членів товариства, організація забезпечення членів Організації безперебійного постачання електроенергії, водою та іншими інженерними комунікаціями за їх наявності (пункт 2.1.);
член товариства зобов`язаний виконувати вимоги статуту, своєчасно сплачувати, членські внески, затверджені рішенням загальних зборів (пункт 4.2.);
загальні збори товариства є вищим органом управління Товариства, який вправі приймати рішення з будь-яких питань його діяльності, в тому числі до виключної компетенції загальних зборів віднесено визначення основних напрямків діяльності товариства (пункт 5.2.);
до компетенції правління товариства віднесено організацію виконання рішень загальних зборів, відповідно до пункту 5.20 статуту голова правління в свою чергу здійснює оперативне управління справами, майном та коштами товариства в межах, встановлених даним статутом товариства, загальними зборами та правлінням і в межах своєї компетенції і повноважень забезпечує виконання їх рішень (пункт 5.15.1.);
майно товариства складається із коштів та майна, яке надходить безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань, в тому числі внесків членів товариства, пасивних доходів, дотації або субсидії. Право власності товариства реалізує його вищий орган управління (загальні збори). Доходи та прибутки товариства використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей) та напрямків діяльності, визначених його установчими документами (пункти 9.1, 9.3, 9.5);
Позиція Верховного Суду
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, касаційний суд робить висновок про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, з таких мотивів.
У справі, що переглядається:
суди встановили, що ОСОБА_1 є членом СТ «Мрія -3», має у власності садовий будинок АДРЕСА_2 , який розташований на території СТ «Мрія-3». Будинок підключений до електромережі відповідача;
позивач договір на постачання до будинку електричної енергії в СТ «Мрія-3» не укладала. ОСОБА_1 не зверталася до СТ «Мрія -3» чи до ВАТ ЕК «Одесаобленерго» про укладення з нею окремого договору на постачання електричної енергії;
рішенням загальних зборів членів СТ «Мрія -3» від 02 червня 2019 року № 1 прийнято рішення про встановлення розміру членських внесків для членів товариства в розмірі 850 грн, починаючи з 2019 року, а також прийнято рішення про відключення від електромережі всіх ділянок, які мають заборгованість за минулі роки по членським та цільовим внескам, а також, які не сплатили за використану електроенергію протягом 3 місяців і навмисно ігнорують попередження
відповідно до акту про відключення від електропостачання, складеного головою СТ ОСОБА_3 , членами правління ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , членом товариства ОСОБА_5 , згідно з діючим статутом СТ «Мрія-3», а також рішення загальних зборів від 02 червня 2019 року, у зв`язку з відмовою сплачувати членські внески у повному обсязі та ігноруванням трьох письмових попереджень, 01 квітня 2020 року припинено електропостачання на ділянку № НОМЕР_1 ;
на час відключення будинку ОСОБА_1 від енергопостачання мала борг по сплаті членських внесків за 2019 рік в розмірі 300 грн та поточну заборгованість по членським внескам за 2020 рік в розмірі 850 грн, заборгованості за спожиту електроенергію по індивідуальному електролічильнику ОСОБА_1 не мала;
припинення постачання електричної енергії до садівничого будинку позивача відбулося на підставі рішенням загальних зборів членів СТ «Мрія -3» від 02 червня 2019 року про відключення від електромережі всіх ділянок, які мають заборгованість за минулі роки по членським та цільовим внескам, через наявність заборгованості по сплаті членських внесків;
при відмові в позові суди вважали, що позивач не заявляла вимог про визнання недійсним рішенням загальних зборів членів СТ «Мрія-3» від 02 червня 2019 року, воно є чинним, позивач мала заборгованість по сплаті членських внесків, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Аналогічний по суті висновок зроблено в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року у справа № 755/5083/17 (провадження № 61-35766св18).
Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (частина перша статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Касаційний суд зауважує, що розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11)).
Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти (частина перша та друга статті 11 ЦК України).
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України).
Недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18)).
У приватному праві недійсність може стосуватися або «вражати», зокрема, правочин, рішення загальних зборів учасників товариства (акт органу юридичної особи).
Рішення загальних зборів учасників товариства (акт органу юридичної особи) по своїй суті не є правочином. Як наслідок до конструкції недійсність рішення загальних зборів учасників товариства положення ЦК України та інших законів про правочини, зокрема й норми § 2 «Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону» глави 16 ЦК України, не можуть бути застосовані.
Рішення загальних зборів садівничого товариства є регулятором цивільних відносин пов`язаних, зокрема, зі сплатою членських внесків та визначення для всіх членів садівничого товариства правових наслідків несплати таких внесків. Аналіз чинного законодавства свідчить, що в ньому не передбачено такої правової конструкції як нікчемність рішення загальних зборів садівничого товариства. Тому у разі наявності заборгованості по сплаті членських внесків у члена садівничого товариства на підставі неоспореного рішення загальних зборів членів садівничого товариства є підстави у садівничого товариства для припинення постачання електричної енергії
Разом із тим, у постанові Верховного Судуу складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2018 року в справі № 369/7120/16-ц (провадження № 61-24352св18), у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судувід 22 грудня 2021 року в справі № 314/2084/17 (провадження № 61-4115св21), у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судувід 31 травня 2023 року у справі № 450/360/21 (провадження № 61-8932св22) зроблено інший висновок про те, що порядок відключення від електропостачання не регулюється статутом юридичної особи та рішеннями загальних зборів учасників, а визначається іншими нормативно-правовими актами, які мають вищу юридичну силу.
Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, від 28 жовтня 1999 року).
Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, № 76943/11, § 123, ЄСПЛ, від 29 листопада 2016 року).
З урахуванням викладеного, касаційний суд вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Судуу складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2018 року в справі № 369/7120/16-ц (провадження № 61-24352св18), у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2021 року в справі № 314/2084/17 (провадження № 61-4115св21), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 травня 2023 року у справі № 450/360/21 (провадження № 61-8932св22) та зробити висновок про те, що: «рішення загальних зборів садівничого товариства є регулятором цивільних відносин пов`язаних, зокрема, зі сплатою членських внесків та визначення для всіх членів садівничого товариства правових наслідків несплати таких внесків. Аналіз чинного законодавства свідчить, що в ньому не передбачено такої правової конструкції як нікчемність рішення загальних зборів садівничого товариства. Тому у разі наявності заборгованості по сплаті членських внесків у члена садівничого товариства на підставі неоспореного рішення загальних зборів членів садівничого товариства є підстави у садівничого товариства для припинення постачання електричної енергії».
Керуючись статтями 260, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Передати справу № 511/1915/20на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: І. О. Дундар
В. М. Коротун
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук
