Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

14 грудня 2023 р. № 520/23566/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022) про встановлення факту перебування на утримані ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- встановити факт перебування ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на утриманні військовослужбовця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з серпня 2018 року по дату загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що неповнолітній ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходився на утриманні загиблого, що підтверджується актом про фактичне місце проживання членів родини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , складеним 14 листопада 2022 року. Рідний батько ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 24.05.2012 р. заява та додані до неї документи разом із висновком командування Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про відсутність у ОСОБА_2 права на отримання грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану ". Так, 24 березня 2023 року Житомирським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки зроблено висновок № 3056, у якому зазначено, що ОСОБА_2 не має право на одержання частини одноразової грошової допомоги. За наслідками розгляду поданої позивачем заяви комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум зроблено висновок про відмову у призначені ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, про що було складено протокол від 24.05.2023 №176/168.

У липні 2023 року на ОСОБА_1 , як законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 отримала витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 11/д від 30 червня 2023 року про повернення наданих документів щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_3 на доопрацювання, оскільки за поданими документами неможливо встановити чи є пасинок загиблого непрацездатним (особою з інвалідністю) та чи перебував він на утриманні військовослужбовця. Представник позивача наголосила на протиправності дій відповідача. На підставі викладеного просила задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача наголосив на тому, що невирішеним є питання чи призначалась і чи отримує неповнолітній ОСОБА_2 пенсію в разі втрати годувальника як член сім`ї померлого, 24.05.2012 року рідного батька ОСОБА_4 . Представник відповідача наголосив на тому, що комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, не відмовляла у призначення одноразової грошової допомоги та ОСОБА_2 , а дійшла висновку про повернення документів на доопрацювання. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 18 серпня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 був зареєстрований шлюб, про що Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області видано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_3 від 18 серпня 2018 року.

З 2018 року ОСОБА_3 займався виховання ОСОБА_2 та утримував останнього.

Рідний батько ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 24.05.2012 р.

З 17 травня 2022 року солдат ОСОБА_3 проходив військову службу за призивом по мобілізації на посаді водій автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення 2 стрілецького батальйону, військової частини НОМЕР_4 .

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 загинув, про що 18 жовтня 2022 року Малинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 , місце смерті місто Куп`янськ, Куп`янський район, Харківська область.

Згідно довідки № 12/644 від 09 листопада 2022 солдат ОСОБА_3 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів), де 10.10.2022 загинув.

Згідно акту службового розслідування причиною смерті солдата

ОСОБА_3 стала вибухова травма.

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 наступним особам: ОСОБА_6 - мати; ОСОБА_7 - батько; ОСОБА_1 - дружина; ОСОБА_8 - дочка; ОСОБА_2 - син дружини від попереднього шлюбу.

При цьому ОСОБА_1 зазначила, що неповнолітній ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходився на утриманні загиблого, що підтверджується актом про фактичне місце проживання членів родини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , складеним 14 листопада 2022 року.

Рідний батько ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 24.05.2012 р.

Зазначена заява та додані до неї документи разом із висновком командування Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про відсутність у ОСОБА_2 права на отримання грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану ".

Так, 24 березня 2023 року Житомирським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки зроблено висновок № 3056, у якому зазначено, що ОСОБА_2 не має право на одержання частини одноразової грошової допомоги.

За наслідками розгляду поданої позивачем заяви комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум зроблено висновок про відмову у призначені ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, про що було складено протокол від 24.05.2023 №176/168.

У липні 2023 року на ОСОБА_1 , як законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 отримала витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 11/д від 30 червня 2023 року про повернення наданих документів щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_3 на доопрацювання, оскільки за поданими документами неможливо встановити чи є пасинок загиблого непрацездатним (особою з інвалідністю) та чи перебував він на утриманні військовослужбовця.

Не погоджуючись із такими діями суб`єкта владних повноважень, та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся із зазначеним позовом до Харківського окружного адміністративного суду.

Суд з приводу спірних відносин зазначає наступне.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За визначеннями, наведеними у частині 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України: адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно- правовий спір.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій, або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно- правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Так, перед зверненням до адміністративного суду з цим позовом позивачка подавала заяву з необхідними документами до Міністерства оборони України для призначення їй одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Проте відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 11/д від 30 червня 2023 року подані ОСОБА_1 документи повернуто на доопрацювання. При цьому у пункті 17 витягу з протоколу № 11/д від 30 червня 2023 року зазначається, що відповідно до наданих документів пасинок ОСОБА_2 не відноситься до батьків, одного з подружжя або неповнолітньої дитини загиблого. Статтею 30 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Статтею 34 згаданого Закону визначено, що пасинок падчерка якщо вони не одержували аліменти від батьків, мають право на пенсію разі втрати годувальника нарівні з рідними дітьми.

За поданими документами не можливо встановити, чи є пасинок загиблого непрацездатним (особою з інвалідністю), та чи перебував він на утримані військовослужбовця. Без надання документів які відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підтверджують що пасинок перебував на утримані загиблого солдата ОСОБА_3 (копії документів, па підставі яких було призначено пенсію в разі втрати годувальника за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утримані на дату загибелі), не можливо встановити право пасинка на отримання частки одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.

Саме у зв`язку з поверненням Міністерством оборони поданих позивачкою документів для призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги остання й звернулася до адміністративного суду задля встановлення юридичного факту, що має юридичне значення (про встановлення факту перебування ОСОБА_9 на утримані ОСОБА_3 на дату його загибелі).

Cуд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18-ц.

У цьому судовому рішенні суд касаційної інстанції досліджував питання віднесення подібного спору до юрисдикції того чи іншого суду.

Так, Великою Палатою Верховного Суду розглядалася справа за заявою особи про встановлення факту, що має юридичне значення для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку (тобто встановлення факту потрібно було для реалізації права на пенсійне забезпечення).

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо при розгляді заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, буде встановлено, що існує спір про право і справа має розглядатися за правилами того судочинства, за яким подано цю заяву, проте в порядку позовного (а не окремого) провадження, то суд залишає заяву без розгляду.

У випадку якщо справа підлягає розгляду в порядку іншого судочинства, ніж подано заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, то суд відмовляє у відкритті провадження або закриває провадження у справі, якщо провадження у справі було відкрито.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у справі, яка розглядається (справа № 287/167/18-ц), вирішення спору із суб`єктом владних повноважень щодо права на отримання пенсії відповідно до частини другої, пункту третьому частини шостої статті 12, пункту другому частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України має розглядатися в спрощеному позовному провадженні як справа незначної складності за правилами адміністративного судочинства.

Також в контексті наведеного варто звернути увагу і на судову практику Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду (зокрема у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц касаційний суд дійшов висновку, що спір, подібний цьому, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства).

Так, у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц зазначено наступне: "Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.

Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.

Вимоги особи пов`язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за нею певного соціально-правового статусу, не пов`язаного з будь - якими цивільними права та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням.

Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами заявниці з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства. Верховний суд врахував, що між особою та Міністерством оборони України виник спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за нею певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця, не пов`язаного з будь-якими цивільними права та обов`язками заявниці, їх виникненням, існуванням та припиненням.

Отже, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Тож у спірних правовідносинах суд повинен врахувати правову мету звернення заявниці до суду, яка полягає у підтвердженні її певного соціального статусу. Такий статус має правове значення виключно у публічно-правових відносинах, оскільки впливає на підтвердження та можливість реалізації прав у сфері соціального забезпечення.

Верховний Суд, врахувавши визначені законом завдання цивільного судочинства, визнає недопустимим ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні у порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим".

За таких обставин Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду задовольнив касаційну скаргу Міністерства оборони України, скасував рішення місцевого загального суду і постанову апеляційного суду та закрив провадження у справі. Також касаційний суд роз`яснив особі про її право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки вимоги ОСОБА_1 пов`язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) певного соціально-правового статусу неповнолітнього ОСОБА_2 , не пов`язаного з будь-якими цивільними права та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням, а за своїм предметом та можливими правовими наслідками пов`язані з публічно-правовими відносинами, тому такі підлягають вирішенню у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, а також правову мету звернення заявниці до суду, яка полягає у підтвердженні її певного соціального статусу, а також того факту, що такий спір має правове значення виключно у публічно-правових відносинах, позивач вважає, що даний спір підсудний адміністративному суду.

Щодо суті самого спору, суд зазначає наступне.

Згідно частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Статтею 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" в редакції, станом на час спірних правовідносин, передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, станом на час спірних правовідносин) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

У частині 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, згідно пункту 1 одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Статтею 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Водночас механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Відповідно до пункту 4 Порядку одноразова грошова допомога призначається у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

За вимогами пункту 10 Порядку, члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

- заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

- витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

- витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії:

- документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

- свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста;

- свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

- свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

- документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);

- свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

- документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);

- рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста);

- рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);

- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.

Частиною шостою статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Судом встановлено, що позивачці повернуто на доопрацювання документи, що подавалися для призначення одноразової грошової допомоги, з підстави неможливості встановити, не можливо встановити, чи є пасинок загиблого непрацездатним (особою з інвалідністю), та чи перебував він на утримані військовослужбовця ОСОБА_3 у позивачки виникла необхідність встановлення у судовому порядку факту щодо наявності у неї підстав для підтвердження певного соціально-правового статусу, що необхідно для отримання неповнолітнім ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_3 .

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (надалі - Постанова № 168 у редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин), якою врегульовано питання деяких виплат військовослужбовцям, особам начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану.

Пунктом 2 Постанови №168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, визначене ст.16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а саме: у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Статтею 31 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено: члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Відповідно до ч. 2 та 4 статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також

на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна "член сім`ї" членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).

Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 3 червня 1999 року у справі № 1- 8/99 зазначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат; спільний бюджет; спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17.

Підставою для повернення на доопрацювання документів про призначені одноразової грошової допомоги відповідачем зазначено те, не можливо встановити, чи є пасинок загиблого непрацездатним (особою з інвалідністю), та чи перебував він на утримані військовослужбовця.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пасинок і падчерка, якщо вони не одержували аліментів від батьків, мають право на пенсію нарівні з рідними дітьми.

Як вбачається з наданих Житомирському обласному ТЦКСП рідний батько неповнолітнього ОСОБА_2 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . Таким чином, неповнолітній ОСОБА_2 не одержував аліментів від батька.

Як вбачається з акту про фактичне місце проживання членів родини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , складеним депутатом Харківської обласної Ради Дейнека Русланом Сергійовичем 14 листопада 2022 року сім`я у складі: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ) у період з серпня 2018 року до жовтня 2022 року фактично проживала за адресою АДРЕСА_2 , вели спільний побут та виховували дітей ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Вказані докази підтверджують те, що у розумінні вимог п. 2 Постанови від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" має право на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок його загибелі під час виконання обов`язків військової служби.

Отже, суд дійшов висновку, що станом на 10 жовтня 2022 року неповнолітній ОСОБА_2 проживав однією сім`єю та знаходився на утриманні, та являвся членом сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовця - ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється на підставі приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022) про встановлення факту перебування на утримані - задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на утриманні військовослужбовця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з серпня 2018 року по дату загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022) на користь ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14 грудня 2023 року.

Суддя Н.А. Полях