ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.12.2023м. ДніпроСправа № 904/3184/23
За позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотеплосервіс", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення неустойки у розмірі 401 120 грн 00 коп.
Суддя Рудь І.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" з позовом від 19.06.2023 № б/н, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотеплосервіс" пеню в сумі 401 120 грн 00 коп. за порушення строків виконання робіт III та IV етапів, визначених календарним планом надання послуг від 07.02.2022 (додаток № 2), відповідно до умов договору від 12.10.2021 № 09/10-21/2357 в редакції додаткової угоди від 07.02.2022 № 1.
Ухвалою господарського суду від 28.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, визнано справу малозначною та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.
07.08.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від 07.08.2023 № б/н, в якому просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень зазначив, що:
- у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану прийнятий ряд законів та підзакоіших нормативно-правових актів, які визначають діяльність в окремих галузях та/або з окремих питань в умовах воєнного стану. Зазначені нормативно-правові акти безпосередньо пов`язані із фактом введення воєнного стану в Україні та знаходяться із останнім у прямому причинно-наслідковому зв`язку. Зокрема, наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про тимчасове обмеження доступу до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля» № 177 від 20.04.2022 (наказ № 177) обмежений доступ до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля (реєстр з ОВД). Оскільки роботи за III та IV етапами, визначеними календарним планом надання послуг від 07.02.2022, передбачають необхідність доступу до реєстру ОВД, ТОВ «Екотеплосервіс» направило на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» письмове повідомлення № 03/04-22 від 25.04.2022 про те, що умови воєнного стану спричинили тимчасове призупинення роботи державних інформаційних ресурсів (реєстрів), функціонування яких прямо пов`язане та технічно забезпечує процедуру оцінки впливу на довкілля, в тому числі реєстру з ОВД, у зв`язку з чим в умовах продовження збройної агресії російської федерації на території України та продовження дії заходів, обумовлених дією в Україні воєнного стану, у ТОВ «Екотеплосервіс» відсутня об`єктивна можливість виконання робіт/послуг за договором № 09/10-21/2357 від 12.10.2021 в частині ІІІ та ІV етапів виконання таких робіт, згідно з календарним планом від 07.02.2022, у зв`язку з дією обставин непереборної сили. Вказаний лист направлений замовнику на 5-й календарний день від моменту, коли підприємство дізналося про прийняття наказу № 177 від 20.04.2022 з мережі Інтернет (25.04.2022), що свідчить про дотримання ТОВ «Екотеплосервіс» 7-денного строку повідомлення замовника про настання форс-мажорних обставин, що передбачений п.7.2. спірного договору;
- воєнний стан, зокрема, ракетні обстріли Дніпропетровської області, відкритті бойові дії у прикордонних з РФ регіонах, в тому числі у напрямку столиці - м. Києва, утворення лінії зіткнення (фронту) сил ЗСУ та окупаційних військ РФ, постійні авіаційні та ракетні удари РФ по всій території України, були оцінені працівниками підприємства та керівництвом ТОВ «Екотеплосервіс», як реальна небезпека для життя та здоров`я, у зв`язку з чим 25.02.2022 підприємством призупинено господарську діяльність. В цей же час директор ТОВ «Екотеплосервіс» Коцюбко О.В. із родиною виїхала до Франції на умовах тимчасового прихистку, а також частина співробітників підприємства виїхала за межі Дніпропетровської області (в тому числі у зв`язку з виїздом за кордон) та не мали можливості продовжувати роботу в умовах воєнного стану в Україні. При цьому ТОВ «Екотеплосервіс» є малим підприємством із штатом персоналу у кількості 6 осіб, що підтверджується штатним розписом станом на 2022 рік. У лютому - березні 2022 через воєнний стан Дніпропетровську область залишили 4 працівники, в тому числі директор, що цілковито унеможливило функціонування підприємства у вказаний період. В подальшому 4 працівники взагалі звільнилися, оскільки не вбачали за можливе повернутися у регіон, який повсякчасно потерпає від ракетних обстрілів та наближений до зони бойових дій. Наведені обставини унеможливили своєчасне звернення ТОВ «Екотеплосервіс» до Торгово-промислової палати України (її регіональних органів) за отриманням сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин. Наразі, відповідачем отриманий сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 1200-23-3515 від 07.08.2023, виданий Дніпропетровською Торгово-промисловою палатою, який засвідчує форс-мажорні обставини: військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; обмеження доступу до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля; які зумовили неможливість ТОВ «Екотеплосервіс» виконати зобов`язання, а саме: надати комплекс послуг з розробки звіту і отримання висновку про оцінку впливу на довкілля щодо перегляду умов експлуатації комплексу споруд шламонакопичувачів металургійного виробництва згідно умов технічного завдання у терміни, передбачені календарним планом від 07.02.2022;
- ТОВ «Екотеплосервіс» не виконані послуги, передбачені ІІІ та ІV етапами надання послуг за спірним договором, у зв`язку з дією обставин непереборної сили, що підтверджується сертифікатом про форс-мажорні обставини № 1200-23-3515 від 07.08.2023, що відповідно до приписів ст. ст. 614, 617 ЦК України, ст. 218 ГК України, п.7.1. договору є підставою для звільнення ТОВ «Екотеплосервіс» від відповідальності за порушення зобов`язання та виключає можливість застосування до відповідача заходів відповідальності у вигляді сплати неустойки, спростовує обґрунтованість заявлених позовних вимог та є підставою для відмови у їх задоволенні.
15.08.2023 через систему «Електронний суд» позивач подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву від 15.08.2023 № б/н, в якій зазначив, що:
- відповідач у відзиві зазначає про зупинення Міндовкілля доступу до Єдиного реєстру з ОВД за наказом від 22.03.2022 №159 «Про тимчасове обмеження доступу до Реєстру з оцінки впливу на довкілля», але не згадує про наступний наказ Міндовкілля про відновлення доступу з квітня 2022. Міндовкілля скасувало попередній наказ та видало новий «Про тимчасове обмеження доступу до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля» від 20.04.2022 № 177, у якому йшлося про тимчасове обмеження зовнішнього використання Реєстру. Доступ до Реєстру відновили для уповноваженого центрального та територіальних органів, а також для суб`єктів господарювання, що проходятьпроцедуру ОВД за їхньою заявою;
- оскільки відповідач здав роботи за II етапом робіт лише 16.06.2022, а доступ до Єдиного реєстру з ОВД було відновлено Міндовкілля з 20.04.2022 очевидною є відсутність будь-яких перешкод з виконання ним своїх зобов`язань за етапами III і IV протягом наступного періоду 2022-2023 років, але відповідач навіть не розпочинав роботи за цими етапами;
- аргументи відповідача відносно зупинення господарської діяльності у 2022 році, а відтак зупинення роботи за спірним договором також спростовуються в першу чергу виконанням робіт за договором за етапами І і II, підписаними актами виконання робіт, його ж листами від 14.12.2022, 30.01.2023, в яких зазначено про роботу за договором, про плановану пролонгацію термінів виконання робіт. Також на офіційному інтернет ресурсі Держпродспоживслужби України опубліковані відомості щодопроведення суб`єктами експертної діяльності в галузі екології оцінки умов відповідності вимогам санітарних норм і правил господарської діяльності у сфері поводження з відходами на об`єктах поводження з відходами, де зазначено про розробку 15.08.2022 документації ТОВ «Екотеплосервіс» за замовленням гірничо-збагачувальних комбінатів. Таким чином, твердження відповідача про зупинення господарської діяльності у визначений період спростовуються власне його ж господарською діяльністю, в тому числі. у вигляді роботи за спірним договором в період травня-червня 2022, підготовки і оформлення первинної документації еtс;
- сертифікат про форс-мажор №1200-23-3515 від 07.08.2023, наданий відповідачем у якості доказу, оцінюється позивачем критично, оскільки наведені в ньому відомості спростовуються, зокрема, вищенаведеними фактами про діяльність відповідача та обставинами, які власне зумовили отримання ним цього сертифікату, і це зовсім не сумлінне виконання відповідних вимог договору. Окрім цього, наданий відповідачем сертифікат не надає відповіді, як саме вплинули обставини воєнного стану безпосередньо на діяльність відповідача в межах договору, яка вочевидь може здійснюватися в умовах віддаленої роботи спеціалістів з підготовки документації еtс.
Просив задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
29.08.2023 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив від 28.08.2023 № б/н, в яких зазначив, що:
- у період часу з 24.02.2022 до другої половини квітня 2022 ТОВ «Екотеплосервіс» не здійснювало господарську діяльність, в зв`язку з чим було позбавлене можливості своєчасно надати послуги, передбачені І та ІІ етапами надання послуг за договором. У подальшому, ТОВ «Екотеплосервіс» вжило всіх можливих організаційно-виробничих заходів для відновлення власної діяльності, в тому числі створило можливості для виконання працівниками підприємства своїх трудових обов`язків у дистанційному режимі (у випадках, коли це можливо, для працівників, які виїхали з території України), на умовах змішаної форми роботи (для працівників, які залишилися в Україні), неповного робочого дня тощо. За результатом докладених зусиль ТОВ «Екотеплосервіс» наприкінці квітня 2022, незважаючи на суттєве зменшення чисельності персоналу підприємства, вдалося частково відновити господарську діяльність та продовжити виконання зобов`язань за спірним договором в обсязі І та ІІ етапів надання послуг. Проте, зважаючи на тривалий період зупинення господарської діяльності ТОВ «Екотеплосервіс» після початку військової агресії РФ та введення воєнного стану в Україні, виконавець надав послуги, передбачені І та ІІ етапами надання послуг за договором, із затримкою, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000015 від 16.05.2022, № ОУ-0000016 від 16.06.2022. При цьому, прострочення надання послуг за І та ІІ етапами надання послуг відбулося не з вини виконавця, а в зв`язку з дією обставин непереборної сили у вигляді військової агресії РФ проти України, дії воєнного стану в Україні починаючи з 24.02.2022 та, як результат, об`єктивної неможливості створити безпечні умови праці для співробітників ТОВ «Екотеплосервіс», які були змушені докладати значних зусиль для уникнення прямої загрози їх здоров`ю та життю під час робочого процесу в умовах воєнного стану, що спричиняють постійні ракетні обстріли міст України, необхідність перебування у бомбосховищах під час повітряних тривог тощо;
- наведене позивачем за текстом відповіді на відзив посилання на офіційний інтернет ресурс Держпродспоживслужби України є некоректним, оскільки офіційний інтернет сайт Держпродспоживслужби України має інше посилання; за наведеним позивачем посиланням відсутня інформація, про яку ним стверджується; надана позивачем фотокопія витягу з вказаного інтернет ресурсу з певними відомостями не містить жодної ідентифікуючої інформації про те, що це за таблиця, її походження, дати виконання будь-яких робіт та їх зв`язок з обставинами, що розглядаються по даній справі, відсутня навіть назва такої таблиці, що виключає у підсумку можливість визнання такої фотокопії належним та допустимим доказом. Також, за твердженням позивача, ним наведені відомості щодо розробки ТОВ «Екотеплосервіс» документації за замовленням гірничо-збагачувальних комбінатів 15.08.2022. Однак вказана дата знаходиться поза межами строків надання послуг, передбачених ІІІ та ІV етапами надання послуг за спірним договором, тобто після спливу таких строків, та, відповідно, жодним чином не спростовує факт неможливості надання послуг відповідачем у спірних правовідносинах у період квітень, липень 2022. Крім того, як вбачається з доводів позивача, ТОВ «Екотеплосервіс» надавалися гірничо-збагачувальним комбінатам послуги з оцінки ступеня впливу окремих об`єктів поводження з відходами на навколишнє природне середовище. Тобто вказані послуги за змістом, порядком та процедурою надання, кінцевим результатом є відмінними від тих, що надавалися ТОВ «Екотеплосервіс» позивачу за умовами спірного договору;.можливість/неможливість надання виконавцем різних за змістом послуг не є взаємопов`язаним та не обумовлює одне одного: наявність можливості надати послуг з оцінки впливу об`єктів поводження з відходами (об`єкт експертизи) не свідчить про одночасну наявність можливості розробки звіту з ОВД та отримання висновку з ОВД. Крім того, ТОВ «Екотеплосервіс», у зв`язку із складнощами ведення власної господарської діяльності на початку військової агресії РФ проти України, змушене залучати до виконання зобов`язань перед замовниками субпідрядників, що підтверджується відповідними договорами;
- щодо твердження позивача про нібито відновлення доступу до Єдиного реєстру з ОВД з 20.04.2022 на підставі наказу Міндовкілля № 177 в обсязі достатньому для надання відповідачем послуг за спірним договором, необхідно зазначити про їх цілковиту неспроможність та невідповідність змісту наказів Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про тимчасове обмеження доступу до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля» №177 від 20.04.2022, «Про часткове відкриття доступу до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля» № 225 від 15.06.2022. Так, наказом № 177 від 20.04.2022 був саме обмежений доступ до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, а не відновлений доступ, як про це стверджується позивачем у своїй відповіді на відзив. В подальшому, наказом Міндовкілля «Про часткове відкриття доступу до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля» № 225 від 15.06.2022 частково відкрито доступ до автоматизованої інформаційної системи «Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля» для зовнішнього використання, проти визначено, що з метою недопущення будь-яких несанкціонованих дій з інформацією, що міститься у Реєстрі, Управлінню цифрової трансформації та моніторингу довкілля залишити закритою для зовнішнього використання таку інформацію: усі справи з оцінки впливу на довкілля, по яких були вже отримані висновки з оцінки впливу на довкілля станом до 24.02.2022; технічну документацію, тобто звіт з оцінки впливу на довкілля та інші документи; Googlе карту, яка в кожній справі з оцінки впливу на довкілля відображає орієнтовне місце провадження планованої діяльності». Таким чином, станом дотепер доступ до звіту з ОВД в Реєстрі з ОВД відсутній та відповідна інформація є закритою. В той же час, Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059-VIII від 23.05.2017, з наступними змінами та доповненнями (Закон № 2059), містить імперативну вказівку про обов`язковий відкритий доступ до всієї інформації, внесеної до Реєстру з ОВД, з метою забезпечення доступу громадськості до звіту. Отже, недотримання вимог Закону № 2059 щодо забезпечення відкритого доступу до інформації, внесеної до Реєстру з ОВД, в тому числі до звіту з ОВД, призводить до неналежного виконання процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, тобто, в розумінні спірного договору, до неналежного виконання виконавцем його договірних зобов`язань, обумовлених ІІІ та IV етапом виконання робіт/послуг за вказаним договором, а також становить правопорушення у сфері ОВД, яке є підставою для скасування висновку з ОВД, отримання якого є кінцевою метою і результатом за договором. Крім того, доступ до Реєстру з ОВД в обмеженому обсязі (п.1 наказу Міндовкілля № 225 від 15.06.2022) фактично не надається, що підтверджується змістом листа Міндовкілля «Про доступ до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля» № 21/21/904-22 від 25.10.2022.
Просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги військовий стан в Україні та перебування головуючого судді на лікарняному, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
12.10.2021 між Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (замовник, товариство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотеплосервіс" (підрядник, контрагент) укладено договір № 09/10-21 (надалі - договір), відповідно до п.1.1. якого (тут і далі в редакції додаткової угоди від 07.02.2022 № 1), виконавець зобов`язується виконати за завданням замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити наступний комплекс послуг:
- «Надання комплексу послуг з розробки звіту і отримання висновку про оцінку впливу на довкілля щодо перегляду умов експлуатації комплексу споруд шламонакопичувачів металургійного виробництва» згідно до умов Технічного завдання (Додаток 3).
- «Аналіз ситуації при експлуатації акаммулюючої ємності складування окалини з вторинних відстійників» згідно до умов Технічного завдання (Додаток 3а).\
За умовами п. 1.2. договору термін виконання робіт за договорам згідно Календарного плану (Додаток 2).
Пунктом 2.1. договору визначена вартість робіт відповідно до Протоколу узгодження договірної ціни (Додаток № 1), яка складає: 1090 000,00 (один мільйон дев`яносто тисяч)грн 00 коп., в тому числі ПДВ -181 666,67(сто вісімдесят тисяч шістсот шістдесят шість) грн 67 коп.
Згідно з п. 2.2. договору розрахунок за виконані роботи проводиться поетапно згідно Календарного плану (Додаток № 2), 30 календарних днів з дати підписання сторонами актів приймання виконаних робіт і лише тільки після отримання замовником оригіналу рахунку-фактури підрядника. За згодою сторін допускаються інші форми розрахунків, що не суперечать чинному законодавству України.
Виконавець надає замовнику наступні документи: рахунки; акти прийому-передачі наданих послуг; проектно-технічну та іншу документацію (п. 2.4. договору).
Відповідно до п. 2.5. договору оплата замовником виконаних підрядником робіт проводиться на підставі актів приймання виконаних робіт, оформлених у двосторонньому порядку, оригіналів рахунків, доданих до них, та податкових накладних, шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок підрядника.
За умовами Календарного плану надання послуг на тему: «Надання комплексу послуг з розробки звіту і отримання висновку про оцінку впливу на довкілля щодо перегляду умов експлуатації комплексу споруд шламонакопичувачів металургійного виробництва, аналіз ситуації при експлуатації акаммулюючої ємності складування окалини з вторинних відстійників» від 07.02.2022 (Додаток № 2), підрядник зобов`язався виконати наступні роботи у наступні терміни:
І етап Збір, аналіз і систематизація вихідних даних для підготовки Повідомлення про плановану діяльність. Підготовка Повідомлення про плановану діяльність, узгодження його з Замовником. Подача Повідомлення до Реєстру ОВД через електронний кабінет. Подача Повідомлення в паперовому вигляді. Публікація Повідомлення в ЗМІ (не менше 2-х). Розміщення Повідомлення на дошках оголошень органів місцевого самоврядування лютий 2022;
ІІ етап Аналіз ситуації при експлуатації акаммулюючої ємності складування окалини з вторинних відстійників березень 2022;
ІІІ етап Збір, аналіз і систематизація вихідних даних для розробки звіту з ОВД. Розробка звіту з ОВД. Розгляд Звіту Замовником квітень 2022;
Коригування Звіту з ОВД з урахуванням зауважень і пропозицій громадськості та Замовника. Узгодження Звіту з Замовником. Підготовка Оголошення про початок громадського обговорення Звіту з ОВД. Узгодження Оголошення з Замовником. Підготовка договору на оплату за проведення громадських обговорень між Замовником та уповноваженим державним органом. Подача Звіту з ОВД та Оголошення про початок громадського обговорення до Реєстру ОВД через електронний кабінет. Публікація Оголошення в ЗМІ (не менше 2-х). Подача Звіту з ОВД, публікацій та Оголошення про громадські обговорення в паперовому вигляді до уповноваженого державного органу липень 2022;
ІV етап Оприлюднення Звіту з ОВД та Оголошення про громадські обговорення в органах місцевого самоврядування. Супроводження процедури громадських обговорень Звіту з ОВД. Підготовка відповідей на зауваження громадськості, отриманні під час громадських і обговорень. У разі повного скасування карантину проведення консультацій з уповноваженим органом з питань часу і місця проведення громадських слухань; участь у громадських слуханнях. Супровід процедури отримання Висновку з ОВД. Оприлюднення інформації про отримання Висновку з ОВД у ЗМІ (не менше 2-х). Супровід процедури отримання Висновку з ОВД. Оприлюднення інформації про отримання Висновку з ОВДу_ЗМІ (не_менше2-х) - липень 2022.
Відповідно до п. 4.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором виконавець і замовник несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.
У п. 6.1. договору сторони погодили, що при порушенні умов договору підрядник зобов`язаний сплатити замовникові:
- у випадку порушення контрагентом строків виконання будь-яких своїх зобов`язань, передбачених даним договором або законом, включаючи, але не обмежуючись цим, зобов`язань щодо виконання робіт та/або надання послуг, з контрагента стягується на користь товариства неустойка у розмірі 0,1% від загальної вартості (ціни) зобов`язань контрагента (від загальної суми договору) по даному договору за кожен день прострочення. Відповідальність по кожному з випадків затримки обмежується 20% від загальної вартості (ціни) зобов`язань контрагента (від загальної суми по договору) (пп б п. 6.1. договору).
Згідно з п. 8.1.договору цей договір набирає чинності з 11.10.2021 і діє по 31.12.2022, а в частині порядку врегулювання спору, встановленого даним договором; порядку застосування штрафних санкцій; гарантійних зобов`язань; виконання грошових зобов`язань за даним договором - до повного виконання вказаних зобов`язань.
На виконання умов договору відповідач виконав роботи, передбачені І та ІІ етапами надання послуг, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000015 від 16.05.2022, № ОУ-0000016 від 16.06.2022 та не заперечується сторонами (а.с. 17, 18).
Як зазначає позивач, в порушення умов договору відповідач не виконав роботи, передбачені ІІІ та ІV етапами надання послуг, термін виконання яких сплинув у квітні та липні 2022. Проте, листом від 14.12.2022 № 37/12-22 просив позивача продовжити строк дії договору та терміни виконання робіт (а.с. 26).
У подальшому відповідач направив на адресу позивача лист від 30.01.2023 № 02/01-23, в якому із посиланням на розділ 7 договору повідомив про намір розірвати договір через форс-мажорні обставини, які тривають понад 3 місяці (а.с. 20).
У відповідь на зазначений лист відповідача позивач у листі від 02.03.2023 № 08-20 повідомив втрату інтересу до подальшого виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань та про відмову від прийняття виконання прострочених зобов`язань контрагента (а.с. 22, 23).
В порядку досудового врегулювання спору 15.03.2023 позивач звернувся до відповідача із претензією від 13.03.2023 № 14-и-029-23, в якій вимагав сплатити неустойку у розмірі 401 120 грн 00 коп. за порушення строків виконання робіт за договором (а.с. 24, 25).
Відповіді ТОВ «Екотеплосервіс» на вказану претензію матеріали справи не місять.
Із посиланням на умови пп. б п. 6.1. договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків виконання робіт за ІІІ етапом надання послуг у розмірі 200 560 грн 00 коп. та пеню за порушення строків виконання робіт за ІV етапом надання послуг у розмірі 200 560 грн 00 коп., що складає загальну суму 401 120 грн 00 коп., проти чого заперечує відповідач, що і є предметом спору.
Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору; строк виконання робіт; факт виконання робіт або наявність прострочення виконання робіт, наявність підстав для звільнення підрядника від відповідальності через настання форс-мажорних обставин тощо.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, з огляду на нижченаведене.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору від 12.10.2021 № 09/10-21/2357 в редакції додаткової угоди від 07.02.2022 № 1, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
За приписами ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
За змістом ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.
За нормами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом, матеріали справи не містять докази виконання відповідачем робіт, визначених ІІІ та ІV етапами надання послуг за Календарним планом від 07.02.2022, в узгоджені сторонами терміни.
Таким чином, відповідачем порушені договірні зобов`язання щодо строків виконання робіт, що є підставою для нарахування позивачем неустойки у розмірі 0,1% від загальної вартості (ціни) зобов`язань за кожен день прострочення, відповідно до умов пп. б п. 6.1. договору.
Разом з тим, п. 7.1 договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за повне чи часткове невиконання будь-якого свого зобов`язання за цим договором, якщо таке невиконання є наслідком дії форс-мажорних обставин. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів Укреши, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув грунту, інші стихійні лиха тощо.
За змістом п. 7.2. договору при настанні форс-мажорних обставин сторона по відношенню до якої виникли дані обставини повинна без зволікання але не пізніше 7 календарних днів з дати коли ця сторона дізналась або мала би дізнатись про настання даних обставин, зобов`язана письмово сповістити іншу сторону про настання даних обставин та протягом 20 календарних днів з дати коли ця сторона дізналась або мала би дізнатись про настання даних обставин надати документ, який засвідчує настання форс-мажорних обставин. По закінченню форс-мажорних обставин сторона яка посилалась на їх настання зобов`язана протягом 20 календарних днів з дати коли ця сторона дізналась або мала би дізнатись про припинення даних обставин надати документ, який засвідчує припинення форс-мажорних обставин.
Пунктом 7..3. договору визначено, що належним документом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин є: а) сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою. Не сповіщення однією стороною другої сторони та/або ненадання документу, який засвідчує настання форс-мажорних обставину вищезазначений строк, позбавляє таку сторону права у подальшому посилатися на форс-мажорні обставини.
Так, листом від 25.04.2022 № 03/04-22, наданим відповідачем до відзиву на позовну заяву, про який не згадує позивач у поданому позові, ТОВ «Екотеплосервіс» повідомило ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про настання форс-мажорних обставин, а саме обмеження доступу до Реєстру з оцінки впливу на довкілля наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про тимчасове обмеження доступу до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля» № 177 від 20.04.2022 через військову агресію РФ та оголошення в Україні воєнного стану з 24.02.2022. Відповідач зазначив, що через вказані обмеження доступу до реєстру, в умовах продовження збройної агресії РФ на території України, у нього відсутня об`єктивна можливість виконання робіт за договором в частині ІІІ та ІV етапів робіт, у зв`язку із дією обставин непереборної сили (а.с. 74-75, 76, 77).
Господарський суд зазначає, що частиною 1 ст. 219 Господарського кодексу України унормовано, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов`язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами.
Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов`язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Отже, у ст. 611 Цивільного кодексу України, законодавець визначив вичерпаний перелік відповідальності за порушення зобов`язання, а у ч. 1 ст. 219 Господарського кодексу України - межі господарсько-правової відповідальності.
У той же час, сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин (ч. 4. ст. 219 Господарського кодексу України).
Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України).
При цьому, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що обєктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством (ч.1 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст.14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні»).
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п. 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
Таким чином, не є форс - мажорними обставинами, обставини які є незвичайними але при їх наявності особа може фактично виконати свої зобов`язання навіть за умовою що таке виконання викликає складнощі та/або буде економічно невигідним для такої особи.
Тобто, форс-мажорною обставиною є обставини які поєднують в собі наявність двох елементів, надзвичайність та невідворотність, в тому числі невідворотність наслідків які обумовлюють неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.
Відсутність будь - якого з елементів свідчить, що такі обставини не форс - мажорними обставини.
Крім того, наявність форс-мажорної обставини не звільняє боржника від необхідності виконання основного зобов`язання. Дані обставини лише певною мірою можуть обумовити можливість звільнення сторони, яка зазнала впливу форс-мажорної обставини, виключно від відповідальності пов`язаної з неможливістю своєчасного виконання основного зобов`язання.
Тож, основне зобов`язання має бути належно виконане за першої можливості, якщо таке виконання буде доречне для сторін на час закінчення дії обставин непереборної сили та/або виконання зобов`язання не втратить інтерес для кредитора (п. 1 ч. 1 ст. 611 та ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Разом з тим, несвоєчасне і неповне виконання основного зобов`язання та факт існування форс-мажорної обставини не є свідченням того, що внаслідок виникнення форс-мажорної обставини, сторона не має фактичної змоги виконати свої зобов`язання. Необхідною умовою, яка свідчить про неможливість виконання свого зобов`язання, і відтермінування моменту його виконання на час дії форс-мажорної обставини, є наявність причинно-наслідкового зв`язку між форс-мажорною обставиною та її безпосереднім впливом на виконання конкретних зобов`язання, а точніше на неможливість його виконання саме з цієї причини.
При цьому, саме на особу, яка заявляє про наявність на неї впливу форс-мажорної обставини, покладається обов`язок доказування належними та допустимими доказами причинно-наслідкового зв`язку між дією форс-мажорної обставини та неможливістю, з огляду на це, своєчасного виконання взятого на себе зобов`язання.
Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили (в силу існування прямого причинно-наслідкового зв`язку між обставинами та зобов`язаннями), а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
На підтвердження факту настання форс-мажорних обставин, про які зазначено відповідачем у листі від 25.04.2022 № 03/04-22, останнім до відзиву на позовну заяву надана копія сертифікату про форс-мажорні обставини № 1200-23-3515 від 07.08.2023, виданого Дніпропетровською торгово-промисловою палатою, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти Ураїни, що стало підставою для введення воєнного стану; обмеження доступу до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, які унеможливили виконання ТОВ «Екотеплосервіс» зобов`язань щодо виконання робіт, передбачених Календарним планом у терміни до 28.02.2022, до 31.03.2022, до 30.04.2022, до 31.07.2022 за договором від 12.10.2021 № 09/10-21/2357, укладеним із позивачем (а.с. 62).
У постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 Верховний Суд зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Відповідно до висновку Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеному у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Господарський суд зазначає, що відповідно до наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про тимчасове обмеження доступу до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля» № 177 від 20.04.2022 року (наказ № 177) обмежений доступ до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.
Так, у п.1 наказу № 177 від 20.04.2022 зазначено: «Відповідно до статті 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 "Деякі питання забезпечення функціонування інформаційио-комунікаційиих систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану" та Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 року № 614, з метою недопущення будь-яких несанкціонованих дій з інформацією, що міститься в автоматизованій інформаційній системі "Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля " (далі - Реєстр), Управлінню цифрової трансформації та моніторингу довкілля (Валерій Кулик-Куличенко): 1.1. тимчасово обмежити доступ до Реєстру для зовнішнього використання; 1.2. надати доступ до користування Реєстром працівникам уповноваженого центрального органу та уповноважених територіальних органів, що здійснюють діяльність у сфері оцінки впливу на довкілля, за наявності їх заяви».
В подальшому, наказом Міндовкілля «Про часткове відкриття доступу до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля» № 225 від 15.06.2022 (наказ Міндовкілля № 225 від 15.06.2022) частково відкрито доступ до автоматизованої інформаційної системи «Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля» для зовнішнього використання, а саме доступ до інформації щодо назви планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля (далі - діяльність); повного найменування юридичної особи або прізвища, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, який є замовником діяльності; регіону (області) де планується діяльність; інформації щодо строків громадського обговорення діяльності (початкову та кінцеву дату, коли можна ознайомитись із документами).
При цьому, п. 2 наказу Міндовкілля № 225 від 15.06.2022 встановлено, що з метою недопущення будь-яких несанкціонованих дій з інформацією, що міститься у Реєстрі, Управлінню цифрової трансформації та моніторингу довкілля (Віталій Білоусов) залишити закритою для зовнішнього використання таку інформацію: 1) усі справи з оцінки впливу на довкілля, по яких були вже отримані висновки з оцінки впливу на довкілля станом до 24.02.2022; 2) технічну документацію, тобто звіт з оцінки впливу на довкілля та інші документи; 3) Google карту, яка в кожній справі з оцінки впливу на довкілля відображає
орієнтовне місце провадження планованої діяльності».
Таким чином, станом дотепер доступ до звіту з ОВД в Реєстрі з ОВД відсутній та відповідна інформація є закритою.
В той же час, Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059-VШ від 23.03.2017, з наступними змінами та доповненнями (Закон № 2059), містить імперативну вказівку про обов`язковий відкритий доступ до всієї інформації, внесеної до Реєстру з ОВД, з метою забезпечення доступу громадськості до звіту.
Так, відповідно до ч. 10 ст. 4 Закону № 2059 уповноважений центральний орган веде Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля. Інформація, внесена до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, є відкритою, вільний доступ до неї забезпечується через мережу Інтернет. Порядок ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.4 ст. 6 Закону № 2059 доступ громадськості до звіту з оцінки впливу на довкілля забезпечується в порядку, передбаченому статтею 4 цього Закону.
Пунктом 2 ч.1 ст. 15 Закону № 2059 передбачено, що правопорушеннями у сфері оцінки впливу на довкілля є порушення встановленої законодавством процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, у тому числі порядку інформування громадськості та порядку проведення громадського обговорення і врахування його результатів.
Частиною 2 ст. 12 Закону № 2059 визначено, що порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необгрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку.
Отже, недотримання зазначених вище вимог щодо забезпечення відкритого доступу до інформації, внесеної до Реєстру з ОВД, в тому числі до звіту з ОВД, призводить до неналежного виконання процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, тобто, в розумінні договору № 09/10-21/2357 від 12.10.2021, до неналежного виконання виконавцем його договірних зобов`язань, обумовлених ІІІ та ІV етапом виконання робіт/послуг за вказаним договором, а також становить правопорушення у сфері ОВД, яке є підставою для скасування висновку з ОВД, отримання якого є кінцевою метою і результатом за договором № 09/10-21/2357 від 12.10.2021.
Крім того, як вбачається з листа Міндовкілля «Про доступ до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля» № 21/21/904-22 від 25.10.2022, доступ до Реєстру з ОВД в обмеженому обсязі, відповідно до змісту п.1 наказу Міндовкілля № 225 від 15.06.2022, фактично не надається, про що свідчать чисельні звернення щодо ненадання уповноваженими відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» територіальними органами доступу до інформації, що міститься у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (а.с. 110).
Таким чином, зміст наказів Міндовкілля № 177 від 20.04.2022, № 225 від 15.06.2022 підтверджує наявність обставин непереборної сили для відповідача, що унеможливили виконання робіт, передбачених ІІІ та ІV етапами надання послуг за спірним договором, у вигляді нормативного обмеження доступу до Реєстру з ОВД, тоді як наявність відкритого доступу до такого реєстру є імперативною вимогою Закону № 2059 та запорукою належної якості послуг, що надаються виконавцем за договором № 09/10-21/2357 від 12.10.2021.
Щодо строків отримання відповідачем сертифікату про форс-мажорні обставини № 1200-23-3515 від 07.08.2023, виданого Дніпропетровською торгово-промисловою палатою, останній зазначає, що воєнний стан, зокрема, ракетні обстріли Дніпропетровської області, відкритті бойові дії у прикордонних з РФ регіонах, в тому числі у напрямку столиці - м. Києва, утворення лінії зіткнення (фронту) сил ЗСУ та окупаційних військ РФ, постійні авіаційні та ракетні удари РФ по всій території України, були оцінені працівниками підприємства та керівництвом ТОВ «Екотеплосервіс», як реальна небезпека для життя та здоров`я, у зв`язку з чим 25.02.2022 підприємством призупинено господарську діяльність. В цей же час директор ТОВ «Екотеплосервіс» Коцюбко О.В. із родиною виїхала до Франції на умовах тимчасового прихистку, а також частина співробітників підприємства виїхала за межі Дніпропетровської області (в тому числі у зв`язку з виїздом за кордон) та не мали можливості продовжувати роботу в умовах воєнного стану в Україні. При цьому ТОВ «Екотеплосервіс» є малим підприємством із штатом персоналу у кількості 6 осіб, що підтверджується штатним розписом станом на 2022 рік. У лютому - березні 2022 через воєнний стан Дніпропетровську область залишили 4 працівники, в тому числі директор, що цілковито унеможливило функціонування підприємства у вказаний період. В подальшому 4 працівники взагалі звільнилися, оскільки не вбачали за можливе повернутися у регіон, який повсякчасно потерпає від ракетних обстрілів та наближений до зони бойових дій. Наведені обставини унеможливили своєчасне звернення ТОВ «Екотеплосервіс» до Торгово-промислової палати України (її регіональних органів) за отриманням сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин.
На підтвердження призупинення відповідачем господарської діяльності з 25.02.2022 та звільнення 4 з 6 працівників підприємства, відповідачем до суду надані наступні документи: наказ ТОВ «Екотеплосервіс» про призупинення господарської діяльності» № 03/01- К від 25.02.2022; заяви працівників ТОВ «Екотеплосервіс» про залишення м. Кривого Рогу і виїзд до безпечніших місць і регіонів, в зв`язку з воєнною агресію РФ проти України, та неможливість продовжувати виконання своїх посадових обов`язків; наказ «Про звільнення» № 01-К від 31.05.2022; наказ «Про звільнення» № 02-К від 17.06.2022; наказ «Про звільнення» № 05-К від 30.09.2022; наказ «Про звільнення» № 01-К від 31.05.2023; документи, що підтверджують виїзд директора за межі Дніпропетровської області; штатний розпис ТОВ «Екотеплосервіс» (а.с. 63-73).
Дослідивши подані відповідачем документи, господарський суд приймає їх в якості належних доказів на підтвердження обставин, що завадили відповідачу своєчасно звернутися до Торгово-промислової палати України (її регіональних органів) за отриманням сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин.
При цьому судом враховано правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, за змістом якого Верховний Суд виснував, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов`язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин.
Саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.
Як вище встановлено судом, відповідач своєчасно повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин листом від 25.04.2022 № 03/04-22.
Підсумовуючи викладене, господарський суд зазначає, що з урахуванням наявних матеріалів справи та позицій сторін, надає оцінку можливості виконання відповідачем робіт за ІІІ та ІV етапами надання послуг саме у строки, передбачені Календарним планом від 07.02.2022 та впливу на таку можливість форс-мажорних обставин, доказам, що підтверджують такі обставини.
Твердження позивача, що відповідач протягом періоду 2022-2023 навіть не розпочав роботи за ІІІ та ІV етапами надання послуг судом до уваги не приймаються, оскільки з огляду на своєчасне повідомлення замовника відповідачем про настання форс-мажорних обставин (лист від 25.04.2022 № 03/04-22) та подальші спроби домовитись із позивачем про продовження строку дії договору та строків виконання робіт (лист від 14.12.2022 № 37/12-22), матеріали справи не містять відповіді позивача на лист від 14.12.2022 № 37/12-22, проте, містять повідомлення про фактичну відмову від договору (лист 02.03.2023 № 08-20).
За встановлених обставин, господарський суд доходить до висновку, що позивачем не доведено обставини, на які він посилається як на підставу позову, зокрема щодо наявності правових підстав для застосування штрафних санкцій за порушення відповідачем строків надання послуг за договором, з огляду на встановлені судом підстави звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язань, у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин, у зв`язку із чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.09.2020 у справі № 910/16505/19, згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 ГПК України).
Верховний Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вище встановлених фактичних обставин справи, надані відповідачем докази на підтвердження підстав для звільнення його від відповідальності за порушення строків виконання робіт за спірним договором оцінюються судом як є більш вірогідні, ніж докази надані позивачем до позову та під час розгляду даної справи.
Вирішуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Враховуючи фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, суд надає оцінку лише тим аргументам сторін, які заслуговують на уваги з точки зору їх відношення до предмету спору.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 11.12.2023
Суддя І.А. Рудь
