Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2023 р. Справа № 520/18946/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Волошина Д.А.,
за участю секретаря судового засідання - Прокопенко Ю.А.,
представника позивача - Джеваги С.В.,
представника третьої особи - Павлович Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області, третя особа - Головне управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У С Т А Н О В И В :
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.08.2022 №3407/1700240522, №3406/1700240522, №3408/1700240522, №3409/1700240522.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 23.08.2022 №3407/1700240522, №3406/1700240522, №3408/1700240522, №3409/1700240522 є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.08.2023 об 11:00 год.
Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 замінено позивача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 на фізичну особу ОСОБА_1 .
Також, протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 14.11.2023 о 12:00 год.
У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Харків 14.11.2023 об 11:55, судове засідання по справі перенесено на 23.11.2023 о 10:30.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, з посиланням на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання, призначене на 23.11.2023 о 10:30 год не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи, причини неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги не підтримала та просила адміністративний позов залишити без задоволення.
Згідно наданого до суду відзиву на позовну заяву відповідач пояснив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 23.08.2022 №3407/1700240522, №3406/1700240522, №3408/1700240522, №3409/1700240522 є цілком законними та обґрунтованими, винесеними відповідно до вимог чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.
Третя особа подала до суду пояснення щодо позовної заяви, в яких вказала, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23.08.2022 № 3407/1700240522, № 3406/1700240522, №3408/1700240522 та № 3409/1700240522 винесені у зв`язку з численними порушеннями позивачем норм податкового законодавства, які були встановлені під час проведення податковим органом перевірки, тому вказані податкові повідомлення-рішення є правомірними.
Позивач подав до суду відповідь на відзив та додаткові пояснення щодо пояснень третьої особи, в яких позивач підтримав позицію, викладену в позовній заяві, та просив позов задовольнити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.
ОСОБА_1 з 18.07.2019 був зареєстрований як фізична особа - підприємець та перебував на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області.
ГУ ДПС у Харківській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку, за результатами якої складено акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки» від 07.02.2022 № 2579/20-40-07-16-05/ НОМЕР_1 . Примірник акту перевірки відповідач направив позивачу.
Перевіркою встановлено наступні порушення:
- п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, пп. 77.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме ненадання декларації про майновий стан та доходи за 3 кв. 2019 року, 1 кв. 2020 року;
- пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п. 177.1, п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України, а саме заниження податку на доходи фізичних здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 54 425,36 грн,, а саме заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2019 рік на 6 822,07 грн, за 2020 рік на 47 603,29 грн;
- п. 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України, а саме ненадання декларацій платника єдиного податку за 2020, 2021 роки;
- п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України, а саме несплата єдиного податку по строку 20.04.2020, 20.05.2020, 20.06.2020, 20.07.2020, 20.08.2020, 20.09.2020, 20.10.2020, 20.11.2020, 20.12.2020, 20.01.2021;
- п. 4) ч. 2 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме ненадання Звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2020, 2021 роки;
- п. 1) ч. 1 ст. 4, п. 1) ч. 2. ст. 6, п. 2) ч. 1 ст. 7, ч.2 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме заниження ЄСВ на загальну суму 49 587,42 грн, у тому числі за 2019 рік на 2 829,72 грн, за 2020 рік - на 46 757,70 грн;
- п. 1) ч. 1 ст. 4, п. 1) ч. 2. ст. 6, п. 3) ч. 1. ст. 7, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме заниження суми ЄСВ на загальну суму 9 595,30 грн, в тому числі за 2020 рік - на 9 595,30 грн;
- п. 1) ч. 2 ст. 6, абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме несплата єдиного внеску по строку 19.10.2019, 10.02.2020, 21.04.2020, 20.07.2020, 19.10.2020, 20.01.2021, чим порушено п. 1) ч. 2 ст. 6, абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік ого внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»;
- статей 168, 176, підпунктів 1.2, 1.6 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, а саме заниження податкових зобов`язань зі сплати військового збору на суму 4 535,45 грн, в тому числі за 2019 рік в сумі 598,51 грн, за 2020 в сумі 3 966,94 грн;
- п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213, п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214, ст. 216 Податкового кодексу України, а саме заниження податкового зобов`язання з акцизного податку на суму 11 867,89 грн, а саме за листопад 2019 року на суму 71,20 грн, за грудень 2019 року на суму 77,39 грн, за січень 2020 року на суму 72,86 грн., за лютий 2020 року на суму 11 611,68 грн, за березень 2020 року на суму 34,76 грн;
- пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 223.2 ст. 223 Податкового кодексу України, а саме неподання податкових декларацій акцизного податку за період жовтня 2019 року - квітня 2020 року;
- п. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.
Позивачем було подано письмові заперечення на вказаний акт перевірки.
З відповіді ГУ ДПС у Харківській області від 09.11.2022 № 629/Ж12/20-40-07-16-12 позивач дізнався, що за результатом проведеної податкової перевірки Головним управлінням ДПС у Рівненській області були винесені відносно позивача податкові повідомлення-рішення від 23.08.2022 №3407/1700240522, №3406/1700240522, №3408/1700240522, №3409/1700240522.
Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішенням ФОП ОСОБА_1 звернувся з адміністративною скаргою до Державної податкової служби України.
Рішенням Державної податкової служби України від 30.03.2023 № 7888/6/99-00-06-01-04-06 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скаргу залишено без задоволення.
Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДПС у Рівненській області від 23.08.2022 № 3407/1700240522, № 3406/1700240522, № 3408/1700240522, № 3409/1700240522, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Судом встановлено, що ГУ ДПС у Харківській області направлено ФОП ОСОБА_1 за податковою адресою копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 09.12.2021 № 9369-П та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 09.12.2021 № 637 рекомендованим листом з повідомленням про вручення 09.12.2021. Відправлення повернуто до ГУ ДПС у Харківській області 15.01.2022 з відміткою "за закінченням терміну зберігання" відповідно до поштового відправлення № 6130121097020.
Відповідно до п. 42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з п. 42.5 ст.42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Отже, копія наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 09.12.2021 № 9369-П та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 09.12.2021 № 637, що надіслані контролюючим органом на адресу позивача, вважаються такими, що вручені позивачу.
Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що направлені податковим органом документи він не отримував, оскільки перебував у Києві, адже зареєстрованою адресою ФОП ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_1 , що також вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Доказів того, що позивач повідомляв податковий орган про зміну місця реєстрації або перебування позивач до суду не надав, тому в суду відсутні підстави вважати, що податковий орган неналежним чином повідомив позивача про початок проведення перевірки.
Згідно пункту 79.3 статті 79 ПКУ присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.
ГУ ДПС у Харківській області 27.01.2022 за № 247/Ж12/20-40-07-16-12 було направлено ФОП ОСОБА_1 запит, щодо надання документів на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, запит направлено засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення. ФОП ОСОБА_1 не надано запитуваних контролюючим органом документів, про що контролюючим органом складено акти про ненадання документів від 27.01.2022 № 342, від 28.01.2022 № 358 та від 31.01.2022 № 371.
Відповідач зазначив, що на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 документів не надано, про що складено акти про ненадання документів від 27.01.2022 № 342, від 28.01.2022 № 358, від 31.01.2022 № 371, тому, при проведенні перевірки ФОП ОСОБА_1 контролюючим органом використано інформацію, наявну в податкових базах Головного управління ДПС у Харківській області.
Вказаний факт позивачем у судовому засідання не заперечувався.
Так, ГУ ДПС у Харківській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності ФОП ОСОБА_1 , з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 18.07.2019 по 13.01.2021, повноти, своєчасності нарахування та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 18.07.2019 по 13.01.2021, за результатами якої складений акт від 07.02.2022 №2579/20-40-07-16- 05/3314404357.
Головним управлінням ДПС у Харківській області 27.01.2022 за № 245/Ж12/20-40- 07-16-15 на адресу ФОП ОСОБА_1 направлено запрошення платника податків до контролюючого органу 07.02.2022 з питань підписання та вручення акту документальної позапланової невиїзної перевірки.
У зазначений термін ФОП ОСОБА_1 не з`явився, про що складено Акт про неможливість вручення Акту перевірки № 2579/20-40-07-16-05/ НОМЕР_1 від 07.02.2022 р. від 07.02.2022 № 483/20-40-07-16-05/ НОМЕР_2 .
Акт перевірки направлено засобами поштового зв`язку з Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6106414579323 зазначений акт 30.03.2022 вкладено в поштову скриньку. У разі вручення рекомендованих поштових відправлень, рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про надходження поштових відправлень з використанням абонентської поштової скриньки згідно з укладеним договором датою вручення вважається дата їх вкладення до скриньки.
З вказаного акту вбачається, що згідно даних обліку ФОП ОСОБА_1 здійснював діяльність за КВЕД 47.25 Роздрiбна торгiвля напоями в спецiалiзованих магазинах, 56.10 Дiяльнiсть ресторанiв, надання послуг мобiльного харчування (основна).
ФОП ОСОБА_1 оподаткування одержаних доходів від здійснення господарської діяльності у період з 18.07.2019 по 31.03.2020 здійснював на загальній системі оподаткування, обліку і звітності.
При проведенні перевірки ФОП ОСОБА_1 контролюючим органом було використано інформацію, наявну в податкових базах ГУ ДПС у Харківській області, відомості, що містяться в інформаційних базах даних ЦБД ДРФО, ІС «Податковий блок» (Виторги РРО).
Відповідно до наявної в інформаційних базах ГУ ДПС у Харківській області інформації, а саме виторги РРО, встановлено, що протягом 2019 року ФОП ОСОБА_1 отримано дохід на загальну суму 40 049,00 грн, в тому числі акцизний податок 148,59 грн, у період з 01.01.2020 по 31.03.2020 отримано дохід на загальну суму 276 182,00 грн, в тому числі акцизний податок - 11719,30 грн.
Таким чином, перевіркою встановлено заниження доходу на загальну суму 304 363,11 грн (40 049-148,59+276 182-11 719,30), а саме за 2019 р. на 39 900,41 грн та за 2020 рік на 264 462,70 грн, чим порушено вимоги п. 177.2 ст.177 ПК України.
Відповідач зазначив, що згідно наданої декларації про майновий стан та доходи за 2019 рік ФОП ОСОБА_1 витрати не декларував. Декларація про майновий стан та доходи за 2020 рік не подана. На проведення перевірки документи, підтверджуючі склад витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходу за 2019-2020 роки позивачем не надано.
Позивач до суду не надав доказів на спростування вказаних фактів.
Статтею 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265), пунктом 4 розділу ІІІ Порядку щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року №547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (далі наказ № 547) передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІІ наказу № 547 реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від`ємної суми.
Згідно інформації отриманої контролюючим органом з системи обліку даних РРО реєстрація жодної від`ємної суми ФОП ОСОБА_1 не відбувалась.
Також, як встановлено з матеріалів справи, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 сплачено грошові кошти за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями відповідно до платіжного доручення №965145 від 09.10.2019 у сумі 2 000 гривень.
У зв`язку із вищенаведеним перевіркою встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 302 363,11 грн, в результаті заниження загального оподатковуваного доходу на суму 304 363,11 грн та заниження витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів на 2 000 гривень.
Перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету ФОП ОСОБА_1 , контролюючим органом встановлено заниження суми податку, що підлягає сплаті на загальну суму - 54 425,36 гривень.
Також, відповідно до пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України ФОП ОСОБА_1 нараховано військовий збір у розмірі 4 535,45 грн.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Підпунктом 44.3 статті 44 ПК України визначено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39 2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
У разі ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39 2 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.
Передбачені цим пунктом терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Статтею 83 ПК України визначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 ПК України.
Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПК України).
Перелік витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, визначено п. 177.4 ст. 177 ПК України, а саме, до зазначених витрат належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат (пп.177.4.1 п. 177.4 ст. 177 ПК України); інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (пп.177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПК України).
Пунктом 177.1 ст.177 ПК України визначено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 Кодексу.
Згідно з пунктом 177.10 статті 177 ПК України фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді. Міністерством доходів і зборів України зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2013 року за №1686/24218 наказ Міндоходів від 16.09.2013 № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» (далі - Порядок).
У графі 6 «Сума витрат, пов`язаних з придбанням товарів (робіт, послуг)» книги обліку доходів і витрат відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов`язані з отриманням доходу за підсумками дня (підпункт 6 пункту 6 Порядку). У графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов`язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвічують факт оплати товарів, робіт, послуг.
Згідно зі пунктом 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір у розмірі 1,5 відсотків об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПК України, а саме фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент (п.п. 1.1 п. 16 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних Положень ПК України).
Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу (п.п. 1.2 п. 16? підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних Положень ПК України).
Згідно п.177.5 ст. 177 ПК України, фізичні особи-підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Відповідно пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідно до пункту 120.1 статті 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Зважаючи на вказані норми податкового законодавства, податковий орган діяв в межах повноважень під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 .
Окремо, суд звертає увагу на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Рівненській області від 23.08.2022 №3409/1700240522.
Так, згідно з наявною інформацією, у періоді, охопленому перевіркою, ФОП ОСОБА_1 здійснював, зокрема, діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування з отриманням ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №26510308201904894, терміном дії з 20.10.2019 по 20.10.2020, яка була анульована ГУ ДПС у м. Києві на підставі Розпорядження №138-р від 13.04.2020.
Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не надано до контролюючого органу податкові декларації з акцизного податку за період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року, податкові зобов`язання з акцизного податку не задекларовано, у зв`язку з чим порушено вимоги підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 223.2 статті 223 Кодексу.
Відповідач вказав, що відповідно до наявної інформації, у періоді, охопленому перевіркою, ФОП ОСОБА_1 через реєстратор розрахункових операцій, фіскальний № 3000734612, було реалізовано підакцизний товар на загальну суму 249 225 грн, в тому числі з урахуванням акцизного податку у сумі 11 867,89 грн, а саме: у листопаді 2019 на суму 1 485 грн, в тому числі акцизний податок на суму 71,20 грн; у грудні 2019 на суму 1 625 грн, в тому числі акцизний податок на суму 77,39 грн; у січні 2020 на суму 1530 грн, в тому числі акцизний податок на суму 72,86 грн; у лютому 2020 на суму 243845 грн., в тому числі акцизний податок на суму 11611,68 грн.; у березні 2020 на суму 730 грн., в тому числі акцизний податок на суму 34,76 грн.
Так, перевіркою правильності нарахування акцизного податку встановлено заниження податкового зобов`язання з акцизного податку на загальну суму 11867,89 грн, а саме: за листопад 2019 року сума заниження склала 71,20 грн, за грудень 2019 року сума заниження склала 77,39 грн, за січень 2020 року сума заниження склала 72,86 грн, за лютий 2020 року сума заниження склала 11611,68 грн, за березень 2020 року сума заниження склала 34,76 грн, чим порушено підпункт 213.1.9 пункту 213.1 статті 213, підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214, статті 216 Кодексу.
У зв`язку з встановленими перевіркою обставинами ГУ ДПС у Рівненській області було винесене податкове повідомлення-рішення від 23.08.2022 №3409/1700240522, згідно з яким до ФОП ОСОБА_1 збільшені податкові зобов`язання з акцизного податку на суму 11867,89 грн. і штрафні санкції на суму 2966,97 грн. (11867,89 грн. х 25%).
Відповідно до вимог підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України об`єктами оподаткування є операції з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).
Підпунктом 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 ПК України визначено, що базою оподаткування у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок, є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу.
Згідно з вимогами пункту 216.9 статті 216 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар, а для підакцизних товарів, наявність або місцезнаходження яких не підтверджено таким суб`єктом господарювання, у тому числі таких товарів, недостача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб`єктом господарювання роздрібної торгівлі на вимогу контролюючого органу при проведенні перевірки такого органу, - дата складення відповідного документа, що засвідчує зазначені факти.
Відповідно до вимог статті 213 ПК України об`єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації вироблених в України підакцизних товарів, ввезення підакцизних товарів на митну територію України.
Згідно з підпунктом 213.1.6 пункту 213.1 статті 213 ПК України до об`єкту оподаткування включаються обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат з урахуванням пункту 214.1.6 статті 214 Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов`язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у статтях 225 та 229 цього Кодексу (пункт 216.1 статті 216 Кодексу).
Відповідно до пункту 217.1 статті 217 ПК України, суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, визначаються платником податку самостійно, виходячи з об`єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов`язань.
Відповідно до пункту 11 підрозділу 10 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту7 цього підрозділу).
Так, з досліджених матеріалів справ суд приходить до висновку, що в діях позивача були наявні порушення норм Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у зв`язку з чим відносно позивача були складені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Щодо посилань позивача на недодержання контролюючим органом процедури прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки позивач взагалі не був повідомлений про проведення перевірки, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом з матеріалів справи, Головним управління ДПС у Харківській області за результатами позапланової виїзної перевірки складено акт від 07.02.2022 № 2579/20-40-07-16-05/3314404357, який направлявся платнику поштою рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.
Поштове відправлення № 6106414579323 від 07.02.2022 отримано позивачем 30.03.2022.
Як вже вказувалося, перевіркою встановлено порушення позивачем норм Податкового кожексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
На підставі висновку акту перевірки №2579/20-40-07-16-05/3314404357 від 07.02.2022р. Головним управління ДПС у Рівненській області винесено податкові повідомлення-рішення №3407/1700240522, №3406/1700240522, №3408/1700240522, №3408/1700240522 від 23.08.2022р. які також були направлені за податковою адресою позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Даний лист повернуто Головному управлінню ДПС у Рівненській області у зв`язку з закінченням терміну зберігання поштового відправлення.
Відповідно до п. 42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з п. 42.5 ст.42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Отже, копії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, надіслані контролюючим органом на адресу позивача, вважаються такими, що вручені позивачу.
Як вже зазначалося, то позивачем не надано до суду доказів повідомлення податкового органу про зміну місця реєстрації чи перебування, тому у суду відсутні підстави вважати, що позивач неналежним чином був повідомлений про прийняття відносно нього податкових повідомлень-рішень.
У постанові від 20.03.2020 у справі № 804/1318/18 Верховний Суд прийшов до висновку, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов`язку платник не в праві посилатися на неотримання ним кореспонденції як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних наслідків.
Також, згідно заяви позивача Головним управлінням ДПС у Рівненській області було надано позивачу належним чином завірені копії податкових повідомлень - рішень №3407/1700240522, №3406/1700240522, №3408/1700240522, №3408/1700240522 від 23.08.2022.
За викладених обставин судом не встановлено недотримання податковим органом процедури прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, зокрема, щодо повідомлення позивача про початок перевірки та щодо винесення відносно відповідача податкових повідомлень-рішень.
Суд також звертає увагу на правові висновки Верховного Суду, які висловлені у постановах від 3 квітня 2018 року по справі № 810/5546/15, та від 24 квітня 2019 року у справі 3820/212/16, якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції та строки, протягом яких податковий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків, з його форми можна чітко встановити його зміст, зокрема, порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов`язання платника податків, суму такого зобов`язання, та вручено платнику податків у порядку, передбаченому статтею 58 ПК України, прийняття такого рішення після спливу 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки не повинно розцінюватися як обставина, що виключає застосування до платника податків фінансової відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.03.2020 у справі №2340/4876/18.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Посилання позивача на відсутність інформації по поштовим відправленням на сайті "Укрпошта" відповідно до трекінгів поштових відправлень суд не приймає до уваги, оскільки факт направлення позивачу та повернення неотриманих позивачем поштових відправлень підтверджується матеріалами справи.
Щодо посилань позивача на те, що на його думку його скарга була задоволена, то суд зазначає, що в межах встановленого законом строку рішенням ДПС від 17.02.2023 № 4025/6/99-00-06-01-04-06 було продовжено строк розгляду скарги до 02.04.2023. Зазначене рішення в межах 20-тиденного строку направлено на адресу позивача 17.02.2023 та було повернуто на адресу відправника з відміткою "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та копією конверту (а.с. 218-219).
Щодо доводів позивача про неправомірність висновків акту перевірки про порушення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", то суд зазначає, що вказані висновки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, позивачем таких вимог у даній справі не заявлено, у зв`язку з чим вказані обставини та доводи судом не досліджуються.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень рішень не спростовують.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1,2 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, позивачем не надано до суду належних доказів щодо неправомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень або порушення відповідачем процедури прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Судом таких обставин також не встановлено.
Дослідивши обставини справи та подані сторонами документи, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог позивача без задоволення.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області, третя особа - Головне управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 04 грудня 2023 року.
Суддя Д.А. Волошин
