Єдиний державний реєстр судових рішень
29 листопада 2023 року Справа № 991/8725/23
Головуючий (суддя-доповідач) Провадження №22-а/991/15/23
в апеляційній інстанції: Панкулич В. І.
ОКРЕМА ДУМКА
судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Глотова М. С.
щодо ухвали від 29 листопада 2023 року
(РОЗБІЖНА)
місто Київ
I. Зміст прийнятого рішення
1. 29.11.2023 колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу, якою відмовила у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Колесника О. І., що діє в інтересах третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, ТОВ «Альянс ойл Україна», поданою на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 09.11.2023 щодо часткового задоволення заяви Міністерства юстиції України про забезпечення позову у справі за позовом Міністерства юстиції України до ОСОБА_1 щодо застосування санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції».
1.1. Рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження ґрунтується на висновку, що апеляційну скаргу подано на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню.
1.2. Зазначений висновок зроблено виходячи з того, що, на думку більшості членів колегії, (1) у справах про застосування санкцій може бути оскаржено в апеляційному порядку лише остаточне рішення, а (2) ухвали суду першої інстанції, постановлені у ході розгляду позовної заяви, у тому числі, про забезпечення позову, не можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення по суті справи.
II. Стисла позиція щодо ухваленого рішення
2. Із рішенням колегії суддів щодо відмови у відкритті провадження я не погоджуюся, оскільки вважаю, що апеляційне провадження необхідно було відкрити та розглянути апеляційну скаргу ТОВ «Альянс ойл Україна», подану адвокатом Колесником О. І., по суті.
III. Детальні міркування
3. Моя незгода з рішенням більшості колегії суддів обґрунтовується нижченаведеним.
4. Дійсно глава 11 Кодексу адміністративного судочинства України /далі - КАСУ/, в якій розміщена ст. 283-1 «Особливості провадження у справах про застосування санкцій», визначає особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ.
4.1. Положення вищезазначеної глави 11, які регулюють відповідні питання, зокрема ч. 8 ст. 283-1 КАСУ як спеціальна норма, дійсно мають пріоритет над п. 2 ч. 1 ст. 294 КАСУ як загальною нормою КАСУ, котра передбачає, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову та відмови у забезпеченні позову.
4.2. Разом із тим, спеціальні норми, в т. ч. й ст. 283-1 КАСУ, не повністю врегульовують процедуру вирішення відповідних категорій справ, а містять лише особливості - те, що відрізняє їх від загального порядку провадження. А тому при вирішенні питань, щодо яких норми відповідної глави «мовчать», належить керуватися загальними правилами провадження в адміністративній справі [див. п. п. 1 -2 коментаря автора/судді ОСОБА_2, викладеного щодо застосування норм глави 6 «Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ» КАСУ, відповідником якої у нині чинній редакції КАСУ є глава 11 «Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ» КАСУ / стор. 660 КАСУ: науково-практичний коментар / за ред. ОСОБА_3 та інших авторів, зокрема, розробників КАСУ - К.: ОСОБА_4, 2009. - 976 стор.].
4.3. Ураховуючи, що під час доповнення КАСУ ст. 283-1 законодавець не вказав у ній жодних положень, які б стосувалися можливості/неможливості забезпечення позову у справах про застосування санкцій, особливостей процедури відповідного забезпечення та щодо можливості/неможливості оскарження рішень щодо забезпечення чи відмови в забезпеченні позову в таких справах, то відповідні питання повинні вирішуватися згідно із загальними правилами, передбаченими КАСУ.
4.4. У зв`язку із цим слід також звернути увагу на спосіб в який законодавцем у КАСУ висловлено волю стосовно відступу від загального порядку забезпечення позову.
4.4.1. Так, у ч. 11 ст. 277 КАСУ, яка так само як і ст. 283-1 знаходиться в главі 11 КАСУ, законодавець, коли мав намір у певній частині відійти від правил загального порядку щодо забезпечення позову, визначених главою 10 «Забезпечення позову» КАСУ, то він чітко прописав дослівно: «Заходи забезпечення позову, які застосовує суд, не можуть зупиняти, унеможливлювати або в інший спосіб порушувати безперервність процесу призначення, підготовки і проведення виборів Президента України».
4.4.2. Тобто, положення глави 10 КАСУ при вирішенні справ, пов`язаних із виборами Президента України застосовуються із урахуванням обмежень, наведених в ч. 11 ст. 277 КАСУ.
4.4.3. Водночас у ст. 283-1 КАСУ законодавцем не було зазначено жодних особливостей чи обмежень щодо застосування заходів забезпечення позову, визначених главою 10 КАСУ, адже ч. 8 ст. 283-1 КАСУ врегульовує виключно (1) строки оскарження рішення Вищого антикорупційного суду по суті справи, які відрізняються від загальних строків, зазначених у ч. 1 ст. 295 КАСУ (п`ять днів, а не тридцять), (2) тривалість апеляційного розгляду, передбаченого ч. 1 ст. 309 КАСУ (п`ять, а не шістдесят днів), (3) наслідки неявки учасників, що відмінні від зазначених у ч. 1 ст. 313 КАСУ, (4) заборону касаційного оскарження рішення апеляційного суду, що відрізняє особливий порядок, який застосовується в справах про санкції, від наведеного в ч. 5 ст. 321 КАСУ, (5) порядок направлення і вручення судового рішення у справі про санкції, відмінний від загального, який наведено в ч. 4 ст. 321 КАСУ.
5. Ураховуючи вищезазначене я не можу погодитися, що апеляційна скарга може бути подана виключно на рішення Вищого антикорупційного суду, а не на ухвали, оскільки (1) у ст. 283-1 КАСУ не прописано заборони на оскарження ухвал, постановлених Вищим антикорупційним судом під час вирішення справ про застосування санкцій, (2) в той час як в п. 2 ч. 1 ст. 294 КАСУ прямо вказано, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову.
6. Водночас та обставина, що законодавець не вніс згідно із Законом №2257-IX змін до ст. 294 КАСУ з приводу справ щодо застосування санкцій не свідчить про неможливість оскарження в апеляційному порядку судового рішення (п. 1 ч. 1 ст. 241 КАСУ), постановленого в ході вирішення справи про застосування санкцій, яке передбачене п. 2 ч. 1 ст. 294 КАСУ.
IV. Інші міркування
7. Крім того, вважаю помилковим зазначення в резолютивній частині ухвали суду апеляційної інстанції про неможливість її оскарження, оскільки за правилами ч. 3 ст. 328 КАСУ у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.
7.1. Адже, у ч. 8 ст. 283-1 КАСУ міститься заборона, згідно з якої постанова Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
7.2. Проте вищенаведені положення не забороняють оскаржувати в касаційному порядку ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.
7.3. Отже, на ухвалу, щодо якої висловлено цю окрему думку, може бути подано касаційну скаргу.
Суддя: М. С. Глотов
