Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 442/823/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/405/23 Доповідач: ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2023 року колегія cуддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження №12017140060001986 від 18.05.2017 про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 28 ч.4 ст. 358 КК України, щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
апеляційні скарги захисників обвинуваченої ОСОБА_6 адвокатів ОСОБА_11 та ОСОБА_10 на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 березня 2023 року щодо ОСОБА_6 ,
ВСТАНОВИЛА:
вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 березня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 190 КК України, й призначено їй покарання: за ч.3 ст. 190 КК України у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі; за ч.4 ст. 190 КК України у виді 5 (п?яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, ОСОБА_6 остаточне покарання визначено у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_6 визнано винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 28 ч.4 ст. 358 КК України, й призначено їй покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі п.1 ч.1 ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України ОСОБА_6 звільнено від призначеного покарання за ч.2 ст. 28 ч.4 ст. 358 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності.
Обрано ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили.
Обвинувачену ОСОБА_6 затримано негайно і взято її під варту.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 відраховувати з моменту фактичного затримання і взяття її під варту до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов ТзОВ «Люксорцентрторг» до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди залишено без розгляду.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз: судово-технічної експертизи в розмірі 2476 (дві тисячі чотириста сімдесят шість) грн.; судової почеркознавчої експертизи в розмірі 5848 (п`ять тисяч дев`ятсот сорок вісім) грн. 80 коп.; оціночно-будівельної експертизи в розмірі 19162 (дев`ятнадцять тисяч сто шістдесят дві) грн.
Вирішено питання з речовими доказами.
Згідно вироку, ОСОБА_6 , відповідно до наказів прокурора Львівської області № 1654к від 31.05.2015 та № 3011 к від 14.12.2015, працюючи на посадах прокурора Дрогобицької міжрайонної прокуратури Львівської області, прокурора Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області, маючи класний чин молодшого радника юстиції, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, в силу службового становища зобов`язаною відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України діяти лише на підставі, в межах повноважень, відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014, неухильно додержуватися присяги прокурора, діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує її як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури, діючи умисно, протягом 2015-2017 років, шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб з особою, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження, здійснила заволодіння нерухомим майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксорцентрторг» (надалі ТзОВ «Люксорцентрторг»), за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Самбірська, 3 при наступних обставинах.
Так, в 2015 році, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_6 , знаходячись на своєму робочому місці в адміністративній будівлі Дрогобицької міжрайонної прокуратури Львівської області, розташованої за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Шевченка, 29, в ході розмови з ОСОБА_12 стало відомо про те, що ОСОБА_13 має бажання придбати нерухомість, за адресою: АДРЕСА_2 для зайняття бізнесом та шукає власника вказаного майна. Після цього, у ОСОБА_6 виник умисел на заволодіння шляхом обману вищевказаним чужим майном в особливо великих розмірах, поєднане із зловживанням довірою осіб та використання, з метою отримання судових рішень про визнання права власності, завідомо підроблених документів.
Надалі, восени 2015 року, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_6 , перебуваючи в м. Дрогобич, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою реалізації свого злочинного плану на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, а саме нерухомим майном ТзОВ «Люксорцентрторг», за адресою: АДРЕСА_2 , володіючи інформацією, що її раніше знайомий підприємець ОСОБА_14 зацікавлений в придбанні вищевказаних приміщень запропонувала останньому, який не був обізнаний з її злочинним наміром, схему викупу вищевказаного майна в банку, заздалегідь усвідомлюючи її неможливість.
ОСОБА_14 , будучи введеним ОСОБА_6 в оману, переконаним, що діє у своїх інтересах, впевненим у законності її дій, як працівника правоохоронного органу, перебуваючи в м. Дрогобич, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, погодився після переоформлення приміщень, за адресою: АДРЕСА_2 передати ОСОБА_6 частину приміщень в якості винагороди за надані послуги.
У подальшому, в липні 2016 року, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою реалізації свого злочинного плану на заволодіння вищевказаним чужим майном в особливо великих розмірах, не маючи наміру виконання попередньої домовленості з ОСОБА_14 , повторно підтвердила останньому намір викупу нерухомого майна ТзОВ «Люксорцентрторг», за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Самбірська, 3 в банку та попросила надати для переоформлення вказаних приміщень заяву на адресу ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», арбітражного керуючого ТзОВ «Люксорцентрторг» та копії паспорта особи, на яку буде оформлено право власності на вищевказане майно.
Після чого, ОСОБА_14 , будучи введеним ОСОБА_6 в оману, переконаним, що діє у своїх інтересах та впевненим у законності її дій, як працівника правоохоронного органу, передав останній через мессенджер «Вайбер» вищевказані документи, які вона у подальшому використала на власний розсуд.
Надалі, ОСОБА_6 , маючи умисел на заволодіння нерухомим майном ТзОВ «Люксорцентрторг», за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Самбірська, 3 у невстановлені в ході досудового розслідування час та місці, вступила з особою, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадженняу злочинну змову та запропонувала вказаній особі здійснити заволодіння вищевказаним майном шляхом обману, зловживання довірою та використання завідомо підроблених документів, на що останній погодився.
У подальшому, особа, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження, у зв`язку із попередньою злочинною домовленістю із ОСОБА_6 , з метою заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, в невстановленому в ході досудового розслідування місці та невстановлений в ході досудового розслідування час, передав останній підроблені свідоцтва Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради народних депутатів про право особистої власності ОСОБА_15 на частину 3/11 нежилої будівлі А-2 пл. 323,9 кв.м., датоване 22.06.1987; 3/12 нежилої будівлі літ. Д-1 пл. 887,3 кв.м., датоване 22.06.1987; 3/14 нежилої будівлі літ. 3-І пл. 567,7 кв.м., датоване 22.06.1987; 3/15 нежилої будівлі літ. Б-2 пл. 1108,7 кв.м., датоване 22.06.1987; 3/16 нежилої будівлі літ. К-2 пл. 493,0 кв.м., датоване 22.06.1987; 3/17 нежилої будівлі літ.Є-1 пл. 1015,3 кв.м., датоване 22.06.1987; 3/18 нежилої будівлі літ. Ж-1 пл. 751,0 кв.м., датоване 22.06.1987; 3/19 нежилої будівлі літ. Й-1 пл.233,6 кв.м,, датоване 22.06.1987; 3/20 нежилої будівлі літ. Ж1-1 пл. 257,3 кв.м., датоване 22.06.1987; в цілому (літ. Г-1 площею 59,2 кв.м.) нежилої будівлі, датоване 20.06.1987; копію паспорта громадянина України ОСОБА_16 ; копію свідоцтва про реєстрацію шлюбу з особою, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження та ОСОБА_17 від 09.02.2016; копію заповіту ОСОБА_15 від 11.12.2007; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_15 від 05.07.2010.
Крім того, у невстановлені досудовим розслідуванням день та час, ОСОБА_6 отримала від невстановленої слідством особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, завідомо підроблені документи, а саме позовну заяву до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від імені ОСОБА_18 до ОСОБА_16 , які не були обізнані в злочинних намірах ОСОБА_6 та особи, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження, про усунення перешкод у користуванні, та визнання права власності на будівлі АДРЕСА_3 , 3 кв.м., АДРЕСА_4 , 567,7 кв.м., АДРЕСА_5 - 1108,7 кв.м., АДРЕСА_6 - 59, 2 кв.м, які розташовані по АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , заяву від імені ОСОБА_16 , датовану 19.09.2016 про розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_18 про визнання права власності на нежитлові приміщення, усунення перешкод в користуванні без її участі та визнання вимог позивача, заяву від імені ОСОБА_18 , датовану 19.09.2016 про розгляд цивільної справи за його позовом про визнання права власності на нежитлові приміщення та усунення перешкод в користуванні без його участі.
Надалі, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою реалізації свого злочинного плану на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, використовуючи завідомо підроблені документи, надані особою, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, подала 18.08.2016 до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області позовну заяву від імені ОСОБА_18 до ОСОБА_16 , які не були обізнані в злочинних намірах ОСОБА_6 та особи, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження, про усунення перешкоди у користуванні та визнання права власності на будівлі АДРЕСА_3 , 3 кв.м., 3-1 Самбірська, 3/14, 567,7 кв.м., АДРЕСА_5 - 1108,7 кв.м., АДРЕСА_16 - 1015,9 кв.м., АДРЕСА_17 - 59, 2 кв.м, які розташовані по АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , яка була розподілена на суддю ОСОБА_19 .У подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 23.09.2016 подала до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області заяву від імені ОСОБА_16 , датовану 19.09.2016, про розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_18 про визнання права власності на нежитлові приміщення, усунення перешкод в користуванні без її участі та визнання вимог позивача, а також заяву від імені ОСОБА_18 , датовану 19.09.2016, про розгляд цивільної справи за його позовом про визнання права власності на нежитлові приміщення та усунення перешкод в користуванні без його участі.
Після сплати 18.08.2016 ОСОБА_6 від імені ОСОБА_18 судового збору, суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_19 , будучи не обізнаною у злочинному намірі ОСОБА_6 на заволодіння нерухомим майном ТзОВ «Люксорцентрторг», за адресою: АДРЕСА_2 та підробці поданих документів, 23.09.2016, на підставі поданих останньою завідомо підроблених документів, винесла рішення у справі № 442/5510/16-ц, за позовом ОСОБА_18 до ОСОБА_16 про визнання права власності на нежитлові будівлі АДРЕСА_3 , 3 кв.м., АДРЕСА_4 , 567,7 кв.м., АДРЕСА_5 - 1108,7 кв.м., АДРЕСА_6 - 59,2 кв.м за ОСОБА_18 та зобов`язання ОСОБА_16 усунути перешкоди у користуванні вищевказаними нежитловими будівлями, які розташовані по АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 .
19.10.2016, ОСОБА_6 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння вищевказаними будівлями, які фактично розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та належать ТзОВ «Люксорцентрторг», подала від імені ОСОБА_18 до приватного нотаріуса ОСОБА_20 документи з метою державної реєстрації прав та їх обтяжень на зазначені вище нежитлові будівлі, яка, в свою чергу, у період з 14 год. 59 хв. до 18 год. 50 хв. 19.10.2016 вчинила відповідні реєстраційні дії.
У подальшому, в жовтні 2016 року, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_6 , під час зустрічі з ОСОБА_14 , який не був обізнаний у її злочинних намірах, показала останньому рішення судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_19 у справі № 442/5510/16-ц, за позовом ОСОБА_18 до ОСОБА_16 про визнання права власності на нежитлові будівлі АДРЕСА_18 Самбірська, 3/17 - 1015,9 кв.м., Й-1 Самбірська, 3/19 - 233,6 кв.м., Ж-1 Самбірська, 3/20 - 257,3 кв.м., Г-1 Самбірська, 3/11 - 59, 2 кв.м за ОСОБА_18 та зобов`язання ОСОБА_16 усунути перешкоди у користуванні вищевказаними нежитловими будівлями, які розташовані по АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 .
ОСОБА_14 , не будучи обізнаним із злочинними намірами ОСОБА_6 , ознайомившись з вищевказаним рішенням суду, зазначив останній про незаконність вказаних дій та наполіг на скасуванні зазначеного рішення суду та державної реєстрації прав та їх обтяжень на вищевказані нежитлові будівлі за ОСОБА_18 .
Так, ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з особою, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом обману та зловживання довірою, заволоділа будівлями А-2 Самбірська, 3/11 323,9 кв.м., АДРЕСА_19 - 887,3 кв.м., 3-1 Самбірська, 3/14, 567,7 кв.м., АДРЕСА_5 - 1108,7 кв.м., АДРЕСА_16 - 1015,9 кв.м., АДРЕСА_17 59,2 кв.м, вартість яких, станом на 19.10.2016 складає 3043236,00 гривень, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, чим завдала ТзОВ «Люксорцентрторг» майнову шкоду на зазначену суму.
Крім того, ОСОБА_6 , відповідно до наказів прокурора Львівської області № 1654к від 31.05.2015 та № 3011 к від 14.12.2015, працюючи на посадах прокурора Дрогобицької міжрайонної прокуратури Львівської області, прокурора Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області, маючи класний чин молодшого радника юстиції, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, в силу службового становища зобов`язаною відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України діяти лише на підставі, в межах повноважень, відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014, неухильно додержуватися присяги прокурора, діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує її як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури, діючи умисно, протягом 2015-2017 років, шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб з особою, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження, здійснила заволодіння нерухомим майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксорцентрторг» (надалі ТзОВ «Люксорцентрторг»), за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Самбірська, 3 при наступних обставинах.
Так, в 2015 році, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_6 , знаходячись на своєму робочому місці в адміністративній будівлі Дрогобицької міжрайонної прокуратури Львівської області, розташованої за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Шевченка, 29, в ході розмови з ОСОБА_12 стало відомо про те, що ОСОБА_13 має бажання придбати нерухомість, за адресою: АДРЕСА_2 для зайняття бізнесом та шукає власника вказаного майна. Після цього, у ОСОБА_6 виник умисел на заволодіння шляхом обману, поєднане з зловживанням довірою осіб та використання, з метою отримання судових рішень про визнання права власності, завідомо підроблених документів, нерухомим майном ТзОВ «Люксорцентрторг», за адресою: АДРЕСА_2 .
Надалі в 2015 році, точного часу в ході досудового розслідуваннявстановити не виявилось можливим, ОСОБА_6 , перебуваючи вприміщенні Дрогобицької міжрайонної прокуратури Львівської області,розташованої за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Шевченка, 29,діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій,передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метоюзаволодіння нерухомим майном ТзОВ «Люксорцентрторг», за адресою: АДРЕСА_2 , у присутності ОСОБА_12 , запевнила ОСОБА_13 щодо її знайомства з власникомвищевказаних приміщень та запропонувала варіант їх придбання за ціною 28доларів США за квадратний метр, заздалегідь усвідомлюючи неможливість вказаних дій.
Після цього, ОСОБА_13 , будучи введеним ОСОБА_6 в оману, переконаним, що діє у своїх інтересах, впевненим у законності її дій, як працівника правоохоронного органу, перебуваючи в приміщенні Дрогобицької міжрайонної прокуратури Львівської області, розташованої за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Шевченка, 29, на початку 2015 року, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, передав останній, у присутності ОСОБА_12 , грошові кошти в сумі 5500 доларів США, в якості завдатку за придбання частини будівлі ремонтної майстерні, за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Самбірська, 3, які ОСОБА_6 обернула на свою користь і розпорядиласьними на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_13 , збитки на загальну суму 5500 доларів США, що становило, станом на 2015 рік, згідно курсу НБУ - 86625 грн.
У подальшому, на початку 2016 року, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, в денний час, перебуваючи в приміщенні Дрогобицької міжрайонної прокуратури Львівської області, розташованої за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Шевченка, 29, ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання довірою, не маючи наміру виконання попередньої домовленості з ОСОБА_13 , підтвердила останньому намір сприяти йому в придбанні вказаного майна у законного володільця, а саме ТзОВ «Люксорцентрторг».
Надалі, ОСОБА_6 , маючи умисел на заволодіння нерухомим майном ТзОВ «Люксорцентрторг», за адресою: АДРЕСА_2 у невстановлені в ході досудового розслідування час та місці, вступила з особою, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження у злочинну змову та запропонувала особі здійснити заволодіння вищевказаним майном шляхом обману, зловживання довірою та використання завідомо підроблених документів, на що останній погодився.
У подальшому, особа, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження, у зв`язку із попередньою злочинною домовленістю із ОСОБА_6 , з метою заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, в невстановленому в ході досудового розслідування місці та невстановлений в ході досудового розслідування час, передав останній підроблені свідоцтва Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради народних депутатів про право особистої власності ОСОБА_15 на частину 3/11 нежилої будівлі А-2 пл. 323,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_20 , датоване 22.06.1987; 3/12 нежилої будівлі літ. Д-1 пл. 887,3 кв.м.. яка розташована за адресою: АДРЕСА_20 , датоване 22.06.1987; 3/14 нежилої будівлі літ. З-1 пл. 567,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_20 , датоване 22.06.1987; 3/15 нежилої будівлі літ. Б-2 пл. 1108,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_20 , датоване 22.06.1987; 3/16 нежилої будівлі літ. К-2 пл. 493,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_20 , датоване 22.06.1987; 3/17 нежилої будівлі літ. Є-1 пл. 1015,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_20 , датоване 22.06.1987; 3/18 нежилої будівлі літ. Ж-1 пл. 751,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_20 , датоване 22.06.1987; 3/19 нежилої будівлі літ. Й-1 пл. 233,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_20 , датоване 22.06.1987; 3/30 нежилої будівлі літ. Ж1-1 пл. 257,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_20 , датоване 22.06.1987: в цілому (літ. Г-1 площею 59,2 кв.м.) нежилої будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_20 , датоване 20.06.1987; копію паспорта громадянина України ОСОБА_16 ; копію свідоцтва про реєстрацію шлюбу особи, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження та ОСОБА_17 від 09.02.2016; копію заповіту ОСОБА_15 від 11.12.2007; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_15 від 05.07.2010.
Наприкінці 2016 року, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, перебуваючи в приміщенні Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області, розташованої за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Шевченка, 29, з метою реалізації свого злочинного наміру, діючи з єдиним умислом, направленим на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, ОСОБА_6 попросила ОСОБА_13 , який не був обізнаний з її злочинним умислом, для переоформлення вищевказаної нерухомості підписати декілька пустих аркушів.
ОСОБА_13 , будучи введеним ОСОБА_6 в оману, переконаним, що діє у своїх інтересах, впевненим у законності її дій, як працівника правоохоронного органу, з метою переоформлення вищевказаної нерухомості підписав декілька пустих аркушів.
Крім того, у невстановлених досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_6 отримала від невстановленої слідством особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, завідомо підроблені документи, а саме позовні заяви до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від імені ОСОБА_13 до ОСОБА_16 про усунення перешкоди у користуванні та визнання права власності на будівлю, яка розташована по АДРЕСА_12 , заяву від імені ОСОБА_16 про розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_13 про визнання права власності на нежитлові приміщення та усунення перешкод в користуванні без її участі та визнання позовних вимог останнього, датовану 17.02.2017, заяву від імені ОСОБА_13 про розгляд цивільної справи за його позовом про визнання права власності на нежитлові приміщення та усунення перешкод в користуванні без його участі, датовану 17.02.2017.
Надалі, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою реалізації свого злочинного плану на заволодіння чужим майном, використовуючи завідомо підроблені документи, надані особою, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження та невстановленою слідством особою, подала 28.11.2016, 29.11.2016, 06.12.2016 та 23.12.2016 до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області позовні заяви від імені ОСОБА_13 до ОСОБА_16 , які не були обізнані в злочинних намірах ОСОБА_6 та особи, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження, про усунення перешкоди у користуванні та визнання права власності на будівлю, яка розташована по АДРЕСА_12 , які розподілені на суддів ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 . Однак, вказані позовні заяви 15.12.2016, 06.12.2016, 23.12.2016 та 10.01.2017 повернуті, у зв`язку з несплатою судового збору.
Після цього, ОСОБА_6 , реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння будівлею ремонтної майстерні, за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ТзОВ «Люксорцентрторг», використовуючи завідомо підроблені документи, надані особою, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження, 27.01.2017 подала до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області позовну заяву від імені ОСОБА_13 до ОСОБА_16 , які не були обізнані в злочинних намірах ОСОБА_6 та особи, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження, про усунення перешкоди в користуванні та визнання права власності на будівлю, яка розташована по АДРЕСА_12 , яка була розподілена на суддю ОСОБА_19 .
Після сплати 01.02.2017 ОСОБА_6 від імені ОСОБА_13 судового збору, суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_19 , будучи не обізнаною у злочинному намірі ОСОБА_6 на заволодіння нерухомим майном ТзОВ «Люксорцентрторг», за адресою: АДРЕСА_2 та підробці поданих документів, 24.02.2017 на підставі поданих останньою завідомо підроблених документів, винесла рішення у справі № 442/662/17, за позовом ОСОБА_13 до ОСОБА_16 про визнання права власності на нежитлову будівлю АДРЕСА_21 - 1015,9 кв.м. за ОСОБА_13 та зобов`язання ОСОБА_16 усунути перешкоди у користуванні нежитловою будівлею, яка розташована по АДРЕСА_12 .
10.03.2017 ОСОБА_6 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння будівлею ремонтної майстерні, за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ТзОВ «Люксорцентрторг», подала від імені ОСОБА_13 до «Центру надання адміністративних послуг» адміністративно-господарського управління Львівської міської ради завідомо підроблений документ - заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нежитлову будівлю літера Є-1, за адресою: АДРЕСА_12 .
16.03.2017 ОСОБА_13 , будучи введеним ОСОБА_6 в оману, переконаним, що діє у своїх інтересах, впевненим у законності її дій, як працівника правоохоронного органу, за вказівкою останньої, звернувся до Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта», за адресою: м. Львів, вул. Словацького, 1 та отримав витяг про державну реєстрацію за ним прав на нежитлову будівлю літера Є-1, за адресою: АДРЕСА_12 .
У подальшому, у квітні 2017 року, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_13 , будучи введеним ОСОБА_6 в оману, переконаним, що діє у своїх інтересах, впевненим у законності її дій, як працівника правоохоронного органу, перебуваючи в с. Раневичі Дрогобицького району Львівської області, передав останній, у присутності ОСОБА_25 , грошові кошти в сумі 4500 доларів США, що становило, станом на 2017 рік, згідно курсу НБУ - 119475 грн., за переоформлення будівлі ремонтної майстерні, за адресою: АДРЕСА_2 , які ОСОБА_6 обернула на свою користь і розпорядилась ними на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_13 збитки на загальну суму 10000 доларів США.
Надалі, у травні 2017 року, ОСОБА_26 , який не був обізнаний з злочинним умислом ОСОБА_6 , під час проведення обшуку за місцем його проживання, від працівників поліції стало відомо про державну реєстрацію за ним прав на нежитлову будівлю літера Є-1, за адресою: АДРЕСА_12 на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24.02.2017.
Так, ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з собою, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом обману та зловживання довірою, заволоділа будівлею ремонтної майстерні, за адресою: АДРЕСА_2 , вартість якої станом на 10.03.2017 складає 827110,00 гривень, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, чим завдала ТзОВ «Люксорцентрторг» майнову шкоду на зазначену суму.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинила шахрайство, тобто заволоділа чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст. 190 КК України.
Крім цього, ОСОБА_6 , відповідно до наказів прокурора Львівської області № 1654к від 31.05.2015 та № 3011 к від 14.12.2015, працюючи на посадах прокурора Дрогобицької міжрайонної прокуратури Львівської області, прокурора Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області, маючи класний чин молодшого радника юстиції, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, в силу службового становища зобов`язаною відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України діяти лише на підставі, в межах повноважень, відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014, неухильно додержуватися присяги прокурора, діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує її як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури, діючи умисно, протягом 2015-2017 років, шляхом обману та зловживання довірою, здійснила заволодіння грошовими коштами ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 10000 доларів США при наступних обставинах.
Так, в 2015 році, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_6 , знаходячись на своєму робочому місці в адміністративній будівлі Дрогобицької міжрайонної прокуратури Львівської області, розташованої за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Шевченка, 29, в ході розмови з ОСОБА_12 стало відомо про те, що ОСОБА_13 , має бажання придбати нерухомість, за адресою: АДРЕСА_2 для зайняття бізнесом та шукає власника вказаного майна. Після цього, у ОСОБА_6 виник умисел на заволодіння шляхом обману та довірою ОСОБА_13 чужим майном в великих розмірах, а саме грошовими коштами останнього.
Надалі, на початку 2015 року, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні Дрогобицької міжрайонної прокуратури Львівської області, розташованої за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Шевченка, 29, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою реалізації свого злочинного наміру на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_13 , у присутності ОСОБА_12 , повідомила ОСОБА_13 неправдиву інформацію щодо її знайомства з власником приміщень, за адресою: АДРЕСА_2 та запропонувала варіант їх придбання за ціною 28 доларів США за квадратний метр, заздалегідь усвідомлюючи неможливість вказаних дій.
Після чого, ОСОБА_13 , будучи введеним ОСОБА_6 в оману, переконаним, що діє у своїх інтересах, впевненим у законності її дій, як працівника правоохоронного органу, перебуваючи в приміщенні Дрогобицької міжрайонної прокуратури Львівської області, розташованої за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул, Шевченка, 29, на початку 2015 року, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, передав останній, у присутності ОСОБА_12 , грошові кошти в сумі 5500 доларів США, в якості завдатку за переоформлення будівлі ремонтної майстерні, за адресою: АДРЕСА_2 , які ОСОБА_6 обернула на свою користь і розпорядилась ними на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_13 збитки на суму 5500 доларів СІЛА, що становило, станом на 2015 рік, згідно курсу НБУ - 86625 грн.
У подальшому, на початку 2016 року, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, в денний час, перебуваючи в приміщенні Дрогобицької міжрайонної прокуратури Львівської області, розташованої за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Шевченка, 29, ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном в великих розмірах шляхом зловживання довірою ОСОБА_27 , не маючи наміру виконання попередньої домовленості з останнім, підтвердила ОСОБА_13 намір сприяти йому в придбанні вказаного майна у законного володільця, а саме ТзОВ «Люксорцентрторг».
Надалі, ОСОБА_6 , маючи умисел на заволодіння нерухомим майном ТзОВ «Люксорцентрторг», за адресою: АДРЕСА_2 , у невстановлені в ході досудового розслідування час та місці, вступила з особою, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження у злочинну змову та запропонувала особі здійснити заволодіння вищевказаним майном шляхом обману, зловживання довірою та використання завідомо підроблених документів, на що останній погодився.
У подальшому особа, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження, у зв`язку із попередньою злочинною домовленістю із ОСОБА_6 , з метою заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, в невстановленому в ході досудового розслідування місці та невстановлений в ході досудового розслідування час, передав останній підроблені свідоцтва Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради народних депутатів про право особистої власності ОСОБА_15 на частину 3/11 нежилої будівлі А-2 пл. 323,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_20 , датоване 22.06.1987; 3/12 нежилої будівлі літ. Д-1 пл. 887,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_20 , датоване 22.06.1987; 3/14 нежилої будівлі літ. З-1 пл. 567,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_20 , датоване 22.06.1987; 3/15 нежилої будівлі літ. Б-2 пл. 1108.7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_20 , датоване 22.06.1987; 3/16 нежилої будівлі літ. К-2 пл. 493,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_20 , датоване 22.06.1987; 3/17 нежилої будівлі літ. Є-1 пл. 1015,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_20 , датоване 22.06.1987; 3/18 нежилої будівлі літ. Ж-1 пл. 751,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_20 , датоване 22.06.1987; 3/19 нежилої будівлі літ. Й-1 пл. 233,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_20 , датоване 22.06.1987; 3/30 нежилої будівлі літ. Ж1-1 пл. 257,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_20 , датоване 22.06.1987; в цілому (літ. Г-1 площею 59,2 кв.м.) нежилої будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_20 , датоване 20.06.1987; копію паспорта громадянина України ОСОБА_16 ; копію свідоцтва про реєстрацію шлюбу особи, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадженнята ОСОБА_17 від 09.02.2016; копію заповіту ОСОБА_15 від 11.12.2007; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_15 від 05.07.2010.
Надалі, наприкінці 2016 року, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області, розташованої за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Шевченка, 29, зловживаючи довірою ОСОБА_13 ,з метою заволодіння чужим майном в великих розмірах, а саме грошових коштів останнього, не маючи наміру виконання попередньої домовленості з ОСОБА_13 ,зазначила про необхідність виконання останнім підписів на пустих аркушах для подальшого переоформлення вказаного нерухомого майна.
ОСОБА_13 ,будучи введеним ОСОБА_6 в оману, переконаним, що діє у своїх інтересах, впевненим у законності її дій, як працівника правоохоронного органу, з метою переоформлення вищевказаної нерухомості підписав декілька пустих аркушів.
Крім того, у невстановлених досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_6 отримала від невстановленої слідством особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, завідомо підроблені документи, а саме позовні заяви до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від імені ОСОБА_13 до ОСОБА_16 про усунення перешкоди у користуванні та визнання права власності на будівлю, яка розташована по АДРЕСА_12 , заяву від імені ОСОБА_16 про розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_13 про визнання права власності на нежитлові приміщення та усунення перешкод в користуванні без її участі та визнання позовним вимог останнього, датовану 17.02.2017, заяву від імені ОСОБА_13 про розгляд цивільної справи за його позовом про визнання права власності на нежитлові приміщення та усунення перешкод в користуванні без його участі, датовану 17.02.2017.
Надалі, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою реалізації свого злочинного плану на заволодіння чужим майном, використовуючи завідомо підроблені документи, надані особою, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження та невстановленою слідством особою, подала 28.11.2016, 29.11.2016, 06.12.2016 та 23.12.2016 до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області позовні заяви від імені ОСОБА_13 до ОСОБА_16 , які не були обізнані в злочинних намірах ОСОБА_6 та ОСОБА_28 , про усунення перешкоди у користуванні та визнання права власності на будівлю, яка розташована по АДРЕСА_12 , які розподілені на суддів ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 . Однак, вказані позовні заяви 15.12.2016, 06.12.2016, 23.12.2016 та 10.01.2017 повернуті, у зв`язку з несплатою судового збору.
Після цього, ОСОБА_6 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння будівлею ремонтної майстерні, за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ТзОВ «Люксорцентрторг» та грошовими коштами ОСОБА_13 , використовуючи завідомо підроблені документи, надані особою, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження, 27.01.2017 подала до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від імені ОСОБА_13 позовну заяву до ОСОБА_16 , які не були обізнані в злочинних намірах ОСОБА_6 та особи, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження, про усунення перешкоди в користуванні та визнання права власності на будівлю, яка розташована по АДРЕСА_12 , яка була розподілена на суддю ОСОБА_19 .
Після сплати 01.02.2017 ОСОБА_6 від імені ОСОБА_13 судового збору, суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_19 , будучи не обізнаною у злочинному намірі ОСОБА_6 на заволодіння нерухомим майном ТзОВ «Люксорцентрторг», за адресою: АДРЕСА_2 та підробці поданих документів, 24.02.2017 на підставі поданих останньою завідомо підроблених документів, винесла рішення у справі № 442/662/17, за позовом ОСОБА_13 до ОСОБА_16 , про визнання права власності на нежитлову будівлю АДРЕСА_21 - 1015,9 кв.м. за ОСОБА_13 та зобов`язання ОСОБА_16 усунути перешкоди у користуванні нежитловою будівлею, яка розташована по АДРЕСА_12 .
10.03.2017, ОСОБА_6 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння будівлею ремонтної майстерні, за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ТзОВ «Люксорцентрторг», подала від імені ОСОБА_13 до «Центру надання адміністративних послуг» адміністративно-господарського управління Львівської міської ради завідомо підроблений документ - заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нежитлову будівлю літера Є-1, за адресою: АДРЕСА_12 .
16.03.2017, ОСОБА_13 , будучи впевненим у законності дій ОСОБА_6 , за вказівкою останньої, звернувся до Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта», за адресою: м. Львів, вул. Словацького, 1 та отримав витяг про державну реєстрацію за ним прав на нежитлову будівлю літера Є-1, за адресою: АДРЕСА_12 .
У подальшому, у квітні 2017 року, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_29 , будучи введеним ОСОБА_6 в оману, переконаним, що діє у своїх інтересах, впевненим у законності її дій, як працівника правоохоронного органу, перебуваючи біля будинку на АДРЕСА_1 , передав останній, у присутності ОСОБА_12 , грошові кошти в сумі 4500 доларів США, що становило, станом на 2017 рік, згідно курсу НБУ - 119475 грн., за переоформлення будівлі ремонтної майстерні, за адресою: АДРЕСА_2 , які ОСОБА_6 обернула на свою користь і розпорядилась ними на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_13 збитки на загальну суму 10000 доларів США.
Надалі, у травні 2017 року, ОСОБА_13 , який не був обізнаний з злочинним умислом ОСОБА_6 , під час проведення обшуку за місцем його проживання, від працівників поліції стало відомо про державну реєстрацію за ним прав на нежитлову будівлю літера Є-1, за адресою: АДРЕСА_12 на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24.02.2017.
Так, ОСОБА_6 , діючи з єдиним умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом обману та зловживання довірою, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_13 в сумі 10000 доларів США що становило, станом на 2015, 2017 роки, згідно курсу НБУ - 206100 грн., що в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, чим завдала останньому майнову шкоду на зазначену суму.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинила шахрайство, тобто заволоділа чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб, в великих розмірах, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 190 КК України.
Крім того, ОСОБА_6 , відповідно до наказів прокурора Львівської області № 1654к від 31.05.2015 та № 3011к від 14.12.2015, працюючи на посадах прокурора Дрогобицької міжрайонної прокуратури Львівської області, прокурора Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області, маючи класний чин молодшого радника юстиції, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, в силу службового становища зобов`язаною відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України діяти лише на підставі, в межах повноважень, відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14,10.2014, неухильно додержуватися присяги прокурора, діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує її як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури, діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи службовим становищем, протягом 2015- 2017 років, за попередньою змовою групою осіб з особою, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження, з метою заволодіння нерухомим майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксорцентрторг» (надалі ТзОВ «Люксорцентрторг»), за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Самбірська, 3 використала завідомо підроблені документи при наступних обставинах.
Так, в 2015 році, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_6 , знаходячись на своєму робочому місці в адміністративній будівлі Дрогобицької міжрайонної прокуратури Львівської області, розташованої за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Шевченка, 29, в ході розмови з ОСОБА_12 стало відомо про те, що ОСОБА_13 має бажання придбати нерухомість, за адресою: АДРЕСА_2 для зайняття бізнесом та шукає власника вказаного майна. Після цього, у ОСОБА_6 виник умисел на заволодіння шляхом обману вищевказаним чужим майном в особливо великих розмірах, поєднане із зловживанням довірою осіб та використання, з метою отримання судових рішень про визнання права власності, завідомо підроблених документів.
Надалі, восени 2015 року, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_6 , перебуваючи в м. Дрогобич, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою реалізації свого злочинного плану на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, а саме нерухомим майном ТзОВ «Люксорцентрторг», за адресою: АДРЕСА_2 , володіючи інформацією, що її раніше знайомий підприємець ОСОБА_14 зацікавлений в придбанні вищевказаних приміщень, запропонувала останньому, який не був обізнаний з її злочинним наміром, схему викупу вищевказаного майна в банку, заздалегідь усвідомлюючи її неможливість.
ОСОБА_14 , будучи введеним ОСОБА_6 в оману, переконаним, що діє у своїх інтересах, впевненим у законності її дій, як працівника правоохоронного органу, перебуваючи в м. Дрогобич, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, погодився після переоформлення приміщень, за адресою: АДРЕСА_2 передати ОСОБА_6 частину приміщень в якості винагороди за надані послуги.
У подальшому, в липні 2016 року, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_6 ,, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою реалізації свого злочинного плану на заволодіння вищевказаним чужим майном в особливо великих розмірах, не маючи наміру виконання попередньої домовленості з ОСОБА_14 , повторно підтвердила останньому намір викупу нерухомого майна ТзОВ «Люксорцентрторг», за адресою: Львівська область,м. Дрогобич, вул. Самбірська, 3 в банку та попросила надати дляпереоформлення вказаних приміщень заяву на адресу ПАТ ПІРЕУС БАНК МКБ», арбітражного керуючого ТзОВ «Люксорцентрторг» та копії паспорта особи, на яку буде оформлено право власності на вищевказане майно.
Після чого, ОСОБА_14 , будучи введеним ОСОБА_6 в оману, переконаним, що діє у своїх інтересах та впевненим у законності її дій, як працівника правоохоронного органу, передав останній, через мессенджер «Вайбер» вищевказані документи, які вона у подальшому використала на власний розсуд.
Надалі, ОСОБА_6 , маючи умисел на заволодіння нерухомим майном ТзОВ «Люксорцентрторг», за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Самбірська, 3 у невстановлені в ході досудового розслідування час та місці, вступила з з особою, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження, у злочинну змову та запропонувала йому здійснити заволодіння вищевказаним майном шляхом обману, зловживання довірою та використання завідомо підроблених документів, на що останній погодився.
У подальшому, особа, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження, у зв`язку із попередньою злочинною домовленістю із ОСОБА_6 , з метою заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, в невстановленому в ході досудового розслідування місці та невстановлений в ході досудового розслідування час, передав останній підроблені свідоцтва свідоцтва Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради народних депутатів про право особистої власності ОСОБА_15 на частину 3/11 нежилої будівлі А-2 пл. 323,9 кв.м., датоване 22.06.1987; 3/12 нежилої будівлі літ. Д-1 пл. 887,3 кв.м., датоване 22.06.1987; 3/14 нежилої будівлі літ. 3-І пл. 567,7 кв.м., датоване 22.06.1987; 3/15 нежилої будівлі літ. Б-2 пл. 1108,7 кв.м., датоване 22.06.1987; 3/16 нежилої будівлі літ. К-2 пл. 493,0 кв.м., датоване 22.06.1987; 3/17 нежилої будівлі літ.Є-1 пл. 1015,3 кв.м., датоване 22.06.1987; 3/18 нежилої будівлі літ. Ж-1 пл. 751,0 кв.м., датоване 22.06.1987; 3/19 нежилої будівлі літ. Й-1 пл.233,6 кв.м,, датоване 22.06.1987;3/20 нежилої будівлі літ. Ж1-1 пл. 257,3 кв.м., датоване 22.06.1987; в цілому (літ. Г-1 площею 59,2 кв.м.) нежилої будівлі, датоване 20.06.1987; копію паспорта громадянина України ОСОБА_16 ; копію свідоцтва про реєстрацію шлюбу з особою, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження та ОСОБА_17 від 09.02.2016; копію заповіту ОСОБА_15 від 11.12.2007; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_15 від 05.07.2010.
Крім того, у невстановлені досудовим розслідуванням день та час, ОСОБА_6 , отримала від невстановленої слідством особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, завідомо підроблені документи, а саме позовну заяву до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від імені ОСОБА_18 до ОСОБА_16 , які не були обізнані в злочинних намірах ОСОБА_6 та ОСОБА_28 ,, про усунення перешкоди у користуванні, та визнання права власності на будівлі АДРЕСА_3 , 3 кв.м., АДРЕСА_4 , 567,7 кв.м., АДРЕСА_5 - 1108,7 кв.м., АДРЕСА_6 - 59, 2 кв.м, які розташовані по АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , заяву від імені ОСОБА_16 , датовану 19.09.2016 про розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_18 про визнання права власності на нежитлові приміщення, усунення перешкод в користуванні без її участі та визнання вимог позивача, заяву від імені ОСОБА_18 , датовану 19.09.2016 про розгляд цивільної справи за його позовом про визнання права власності на нежитлові приміщення та усунення перешкод в користуванні без його участі.
Надалі, ОСОБА_6 ,, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою реалізації свого злочинного плану на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, використовуючи завідомо підроблені документи, надані особою, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, подала 18.08.2016до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області позовну заяву від імені ОСОБА_18 до ОСОБА_16 , які не були обізнані в злочинних намірах ОСОБА_6 та особи, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження, про усунення перешкоди у користуванні та визнання права власності на будівлі -2 Самбірська, 3/11 323,9 кв.м., АДРЕСА_22 , 3 кв.м., АДРЕСА_4 , 567,7 кв.м., АДРЕСА_5 - 1108,7 кв.м., АДРЕСА_16 - 1015,9 кв.м., АДРЕСА_17 - 59, 2 кв.м, які розташовані по АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , яка була розподілена на суддю ОСОБА_19 .
У подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 23.09.2016 подала до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області заяву від імені ОСОБА_16 , датовану 19.09.2016, про розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_18 про визнання права власності на нежитлові приміщення, усунення перешкод в користуванні без її участі та визнання вимог позивача, а також заяву від імені ОСОБА_18 , датовану 19.09.2016, про розгляд цивільної справи за його позовом про визнання права власності на нежитлові приміщення та усунення перешкод в користуванні без його участі.
Після сплати 18.08.2016 ОСОБА_6 від імені ОСОБА_18 судового збору, суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_19 , будучи не обізнаною у злочинному намірі ОСОБА_6 на заволодіння нерухомим майном ТзОВ «Люксорцентрторг», за адресою: АДРЕСА_2 та підробці поданих документів, 23.09.2016, на підставі поданих останньою завідомо підроблених документів, винесла рішення у справі № 442/5510/16-ц, за позовом ОСОБА_18 до ОСОБА_16 про визнання права власності на нежитлові будівлі -2 Самбірська, 3/11 - 323,9 кв.м., АДРЕСА_22 , 3 кв.м., АДРЕСА_4 , 567,7 кв.м., АДРЕСА_5 - 1108,7 кв.м., АДРЕСА_6 - 59,2 кв.м за ОСОБА_18 та зобов`язання ОСОБА_16 усунути перешкоди у користуванні вищевказаними нежитловими будівлями, які розташовані по АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 .
19.10.2016, ОСОБА_6 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння вищевказаними будівлями, які фактично розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та належать ТзОВ «Люксорцентрторг», подала від імені ОСОБА_18 до приватного нотаріуса ОСОБА_20 документи з метою державної реєстрації прав та їх обтяжень на зазначені вище нежитлові будівлі, яка, в свою чергу, у період з 14 год. 59 хв. до 18 год. 50 хв. 19.10.2016 вчинила відповідні реєстраційні дії.
У подальшому, в жовтні 2016 року, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_6 , під час зустрічі з ОСОБА_14 , який не був обізнаний у її злочинних намірах, показала останньому рішення судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_19 у справі № 442/5510/16-ц, за позовом ОСОБА_18 до ОСОБА_16 про визнання права власності на нежитлові будівлі АДРЕСА_18 Самбірська, 3/17 - 1015,9 кв.м., Й-1 Самбірська, 3/19 - 233,6 кв.м., Ж-1 Самбірська, 3/20 - 257,3 кв.м., Г-1 Самбірська, 3/11 - 59, 2 кв.м за ОСОБА_18 та зобов`язання ОСОБА_16 усунути перешкоди у користуванні вищевказаними нежитловими будівлями, які розташовані по АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 .
ОСОБА_14 , не будучи обізнаним із злочинними намірами ОСОБА_6 , ознайомившись з вищевказаним рішенням суду, зазначив останній про незаконність вказаних дій та наполіг на скасуванні зазначеного рішення суду та державної реєстрації прав та їх обтяжень на вищевказані нежитлові будівлі за ОСОБА_18 .
Так, ОСОБА_6 , діючи з єдиним умислом, за попередньою змовою групою осіб з особою, матеріали щодо якого вилічено в окреме провадження, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заволодіння нерухомим майном ТзОВ «Люксорцентрторг», використала 18.08.2016 та 23.09.2016 вищевказані завідомо підроблені документи, надані ОСОБА_28 та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами.
Крім цього, ОСОБА_6 , відповідно до наказів прокурора Львівської області № 1654к від 31.05.2015 та № 3011 к від 14.12.2015, працюючи на посадах прокурора Дрогобицької міжрайонної прокуратури Львівської області, прокурора Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області, маючи класний чин молодшого радника юстиції, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, в силу службового становища зобов`язаною відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України діяти лише на підставі, в межах повноважень, відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014, неухильно додержуватися присяги прокурора, діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує її як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури, діючи умисно, протягом 2015-2017 років, шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб з особою, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження, здійснила заволодіння нерухомим майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксорцентрторг» (надалі ТзОВ «Люксорцентрторг»), за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Самбірська, 3 при наступних обставинах.
Так, в 2015 році, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_6 , знаходячись на своєму робочому місці в адміністративній будівлі Дрогобицької міжрайонної прокуратури Львівської області, розташованої за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Шевченка, 29, в ході розмови з ОСОБА_12 стало відомо про те, що ОСОБА_13 має бажання придбати нерухомість, за адресою: АДРЕСА_2 для зайняття бізнесом та шукає власника вказаного майна. Після цього, у ОСОБА_6 виник умисел на заволодіння шляхом обману, поєднане з зловживанням довірою осіб та використання, з метою отримання судових рішень про визнання права власності, завідомо підроблених документів, нерухомим майном ТзОВ «Люксорцентрторг», за адресою: АДРЕСА_2 .
Надалі в 2015 році, точного часу в ході досудового розслідуваннявстановити не виявилось можливим, ОСОБА_6 , перебуваючи вприміщенні Дрогобицької міжрайонної прокуратури Львівської області,розташованої за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Шевченка, 29,діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій,передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метоюзаволодіння нерухомим майном ТзОВ «Люксорцентрторг», за адресою:Львівська область, м. Дрогобич, вул. Самбірська, 3, у ОСОБА_30 , запевнила ОСОБА_13 щодо її знайомства з власникомвищевказаних приміщень та запропонувала варіант їх придбання за ціною 28доларів США за квадратний метр, заздалегідь усвідомлюючи неможливість вказаних дій.
Після цього, ОСОБА_13 , будучи введеним ОСОБА_6 в оману, переконаним, що діє у своїх інтересах, впевненим у законності її дій, як працівника правоохоронного органу, перебуваючи в приміщенні Дрогобицької міжрайонної прокуратури Львівської області, розташованої за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Шевченка, 29, на початку 2015 року, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, передав останній, у присутності ОСОБА_12 , грошові кошти в сумі 5500 доларів США, в якості завдатку за придбання частини будівлі ремонтної майстерні, за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Самбірська, 3, які ОСОБА_6 обернула на свою користь і розпорядиласьними на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_13 , збитки на загальну суму 5500 доларів США, що становило, станом на 2015 рік, згідно курсу НБУ - 86625 грн.
У подальшому, на початку 2016 року, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, в денний час, перебуваючи в приміщенні Дрогобицької міжрайонної прокуратури Львівської області, розташованої за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Шевченка, 29, ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання довірою, не маючи наміру виконання попередньої домовленості з ОСОБА_13 , підтвердила останньому намір сприяти йому в придбанні вказаного майна у законного володільця, а саме ТзОВ «Люксорцентрторг».
Надалі, ОСОБА_6 , маючи умисел на заволодіння нерухомим майном ТзОВ «Люксорцентрторг», за адресою: АДРЕСА_2 у невстановлені в ході досудового розслідування час та місці, вступила з особою, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження у злочинну змову та запропонувала особі здійснити заволодіння вищевказаним майном шляхом обману, зловживання довірою та використання завідомо підроблених документів, на що останній погодився.
У подальшому, особа, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження, у зв`язку із попередньою злочинною домовленістю із ОСОБА_6 , з метою заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, в невстановленому в ході досудового розслідування місці та невстановлений в ході досудового розслідування час, передав останній підроблені свідоцтва Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради народних депутатів про право особистої власності ОСОБА_15 на частину 3/11 нежилої будівлі А-2 пл. 323,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_20 , датоване 22.06.1987; 3/12 нежилої будівлі літ. Д-1 пл. 887,3 кв.м.. яка розташована за адресою: АДРЕСА_20 , датоване 22.06.1987; 3/14 нежилої будівлі літ. З-1 пл. 567,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_20 , датоване 22.06.1987; 3/15 нежилої будівлі літ. Б-2 пл. 1108,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_20 , датоване 22.06.1987; 3/16 нежилої будівлі літ. К-2 пл. 493,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_20 , датоване 22.06.1987; 3/17 нежилої будівлі літ. Є-1 пл. 1015,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_20 , датоване 22.06.1987; 3/18 нежилої будівлі літ. Ж-1 пл. 751,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_20 , датоване 22.06.1987; 3/19 нежилої будівлі літ. Й-1 пл. 233,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_20 , датоване 22.06.1987; 3/30 нежилої будівлі літ. Ж1-1 пл. 257,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_20 , датоване 22.06.1987: в цілому (літ. Г-1 площею 59,2 кв.м.) нежилої будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_20 , датоване 20.06.1987; копію паспорта громадянина України ОСОБА_16 ; копію свідоцтва про реєстрацію шлюбу особи, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження та ОСОБА_17 від 09.02.2016; копію заповіту ОСОБА_15 від 11.12.2007; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_15 від 05.07.2010.
Наприкінці 2016 року, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, перебуваючи в приміщенні Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області, розташованої за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Шевченка, 29, з метою реалізації свого злочинного наміру, діючи з єдиним умислом, направленим на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, ОСОБА_6 попросила ОСОБА_13 , який не був обізнаний з її злочинним умислом, для переоформлення вищевказаної нерухомості підписати декілька пустих аркушів.
ОСОБА_13 , будучи введеним ОСОБА_6 в оману, переконаним, що діє у своїх інтересах, впевненим у законності її дій, як працівника правоохоронного органу, з метою переоформлення вищевказаної нерухомості підписав декілька пустих аркушів.
Крім того, у невстановлених досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_6 отримала від невстановленої слідством особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, завідомо підроблені документи, а саме позовні заяви до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від імені ОСОБА_13 до ОСОБА_16 про усунення перешкоди у користуванні та визнання права власності на будівлю, яка розташована по АДРЕСА_12 , заяву від імені ОСОБА_16 про розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_13 про визнання права власності на нежитлові приміщення та усунення перешкод в користуванні без їі участі та визнання позовних вимог останнього, датовану 17.02.2017, заяву від імені ОСОБА_13 про розгляд цивільної справи за його позовом про визнання права власності на нежитлові приміщення та усунення перешкод в користуванні без його участі, датовану 17.02.2017.
Надалі, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою реалізації свого злочинного плану на заволодіння чужим майном, використовуючи завідомо підроблені документи, надані особою, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження та невстановленою слідством особою, подала 28.11.2016, 29.11.2016, 06.12.2016 та 23.12.2016 до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області позовні заяви від імені ОСОБА_13 до ОСОБА_16 , які не були обізнані в злочинних намірах ОСОБА_6 та особи, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження, про усунення перешкоди у користуванні та визнання права власності на будівлю, яка розташована по АДРЕСА_12 , які розподілені на суддів ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 . Однак, вказані позовні заяви 15.12.2016, 06.12.2016, 23.12.2016 та 10.01.2017 повернуті, у зв`язку з несплатою судового збору.
Після цього, ОСОБА_6 , реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння будівлею ремонтної майстерні, за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ТзОВ «Люксорцентрторг», використовуючи завідомо підроблені документи, наданіособою, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження, 27.01.2017 подала до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області позовну заяву від імені ОСОБА_13 до ОСОБА_16 , які не були обізнані в злочинних намірах ОСОБА_6 та особи, матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження, про усунення перешкоди в користуванні та визнання права власності на будівлю, яка розташована по АДРЕСА_12 , яка була розподілена на суддю ОСОБА_19 .
Після сплати 01.02.2017 ОСОБА_6 від імені ОСОБА_13 судового збору, суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_19 , будучи не обізнаною у злочинному намірі ОСОБА_6 на заволодіння нерухомим майном ТзОВ «Люксорцентрторг», за адресою: АДРЕСА_2 та підробці поданих документів, 24.02.2017 на підставі поданих останньою завідомо підроблених документів, винесла рішення у справі № 442/662/17, за позовом ОСОБА_13 до ОСОБА_16 про визнання права власності на нежитлову будівлю АДРЕСА_21 - 1015,9 кв.м. за ОСОБА_13 та зобов`язання ОСОБА_16 усунути перешкоди у користуванні нежитловою будівлею, яка розташована по АДРЕСА_12 .
10.03.2017 ОСОБА_6 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння будівлею ремонтної майстерні, за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ТзОВ «Люксорцентрторг», подала від імені ОСОБА_13 до «Центру надання адміністративних послуг» адміністративно-господарського управління Львівської міської ради завідомо підроблений документ - заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нежитлову будівлю літера Є-1, за адресою: АДРЕСА_12 .
16.03.2017 ОСОБА_13 , будучи введеним ОСОБА_6 в оману, переконаним, що діє у своїх інтересах, впевненим у законності її дій, як працівника правоохоронного органу, за вказівкою останньої, звернувся до Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта», за адресою: м. Львів, вул. Словацького, 1 та отримав витяг про державну реєстрацію за ним прав на нежитлову будівлю літера Є-1, за адресою: АДРЕСА_12 .
У подальшому, у квітні 2017 року, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_13 , будучи введеним ОСОБА_6 в оману, переконаним, що діє у своїх інтересах, впевненим у законності її дій, як працівника правоохоронного органу, перебуваючи в с. Раневичі Дрогобицького району Львівської області, передав останній, у присутності ОСОБА_25 , грошові кошти в сумі 4500 доларів США, що становило, станом на 2017 рік, згідно курсу НБУ - 119475 грн., за переоформлення будівлі ремонтної майстерні, за адресою: АДРЕСА_2 , які ОСОБА_6 обернула на свою користь і розпорядилась ними на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_13 збитки на загальну суму 10000 доларів США.
Надалі, у травні 2017 року, ОСОБА_26 , який не був обізнаний з злочинним умислом ОСОБА_6 , під час проведення обшуку за місцем його проживання, від працівників поліції стало відомо про державну реєстрацію за ним прав на нежитлову будівлю літера Є-1, за адресою: АДРЕСА_12 на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24.02.2017.
Так, ОСОБА_6 , діючи з єдиним умислом, за попередньою змовою групою осіб з особою, матеріали щодо якого видідено в окреме провадження, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заволодіння нерухомим майном ТзОВ «Люксорцентрторг» та грошовими коштами ОСОБА_13 , використала 28.11.2016, 29.11.2016 06.12.2016, 23.12.2016, 27.01.2017 та 17.02.2017 вищевказані завідомо підроблені документи, надані особою, матеріали щодо якого виділено в окреме провадження та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами.
Таким чином, ОСОБА_6 використала завідомо підроблені документи, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 28, ч.4 ст. 358 КК України.
Захисники обвинуваченої ОСОБА_6 адвокати ОСОБА_11 та ОСОБА_10 не погодились із вироком суду і подали апеляційні скарги.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_11 просить постановити ухвалу про скасування відповідно ст. 407 ч.1 п.6 вироку Стрийського місьрайонного суду Львівської області від 29.03.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 із призначенням нового розгляду у суді першої інстанції на підставі ст. 409 ч.1 п.п.1- 4 і ч.2 КПК України.
В обґрунтування своїх вимог, зазначає, що даний вирок усупереч вимогам ст. 370 КПК України є незаконним, необґрунтованим і невмотивованим, а відтак, підлягає скасуванню повністю із призначенням нового розгляду у суді першої інстанції згідно ст. 407 ч. 1 п.6 з передбачених ч.1 ст. 409 КПК України підстав неповноти судового розгляду (пункт 1); невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження (пункт 2); неправильності застосування закону України про кримінальну відповідальність (пункт 4); істотного порушення вимог кримінального процесуального закону (пункт 3); а також передбаченої частиною 2 даної статті невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого (навіть за умови припущення наявності вини обвинуваченої в інкримінованих правопорушеннях).
Вказує, що суд першої інстанції визнав у діях обвинуваченої як ознаку об`єктивної сторони складу злочину одразу два способи вчинення правопорушення. При цьому в описі об`єктивної сторони злочину словосполучення «шляхом обману» використовується без зазначення його зв`язку безпосередньо із заволодінням чужим майном, який, таким чином, у даному випадку як спосіб вчинення правопорушення зайво інкримінований обвинуваченій, навіть якщо припустити правильність кваліфікації її діяння як шахрайства.
Звертає увагу, що обвинувачена категорично заперечила, що 19.10.2016 подала від імені ОСОБА_31 до приватного нотаріусу ОСОБА_20 документи з метою державної реєстрації прав та їх обтяжень на зазначені вище нежитлові будинки, як це їй інкриміновано обвинувальним актом.
Підкреслює, що суд першої інстанції на «спростування показань обвинуваченої про її непричетність до кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. З і 4 ст. 190 КК України», навів показання потерпілих, представника потерпілого, свідків, протокол про результати проведення НСРД без наведення жодного доводу заперечення показань обвинуваченої щодо умислу, мотиву і мети її дій, а саме: про відсутність наміру заволодіння чужим майном, тим більш, безоплатним; обману «потерпілого» ОСОБА_8 ; обману чи зловживання довірою представника ТзОВ «Люксорцентрторг» ОСОБА_32 ; зловживання довірою потерпілого ОСОБА_33 ).
При цьому судом першої інстанції всупереч вимог ст. 94 ч. 1 КПК України не надано належної оцінки навіть вищенаведеним у вироку доказам, а саме: показанням потерпілого ОСОБА_34 , що він ніколи не спілкувався з ОСОБА_6 ; ОСОБА_35 пропонував йому 6 тис. доларів США за майно; на той час ТзОВ "Люксорторгцентр" було у стадії банкрутства, і на майно було накладено арешт; показанням представника потерпілого ТзОВ "Люксорцентрторг" ОСОБА_32 , іцо ОСОБА_6 зверталася з проханням придбати майно, але не пригадує, чи представлялася і не пригадує, чи хотіла придбати все майно, чи частину однак, їй було відмовлено; а також встановленому судом і зазначеному ним у мотивувальній частині вироку факту усвідомлення ОСОБА_6 «неможливості вказаних дій», тобто придбання будівель за вказаною адресою (дійсно, та заздалегідь усвідомлювала неможливість заволодіння майном ТзоВ «Люксцентрторг» без згоди юридичної особи і банку, так як спроба розпорядження ним одразу б була встановлена з наступними наслідками у правовому полі, що й відбулось; її дії переслідували, як це вірно зазначено навіть в оскаржуваному вироку, реалізації «наміру сприяти...в придбанні вказаного майна у законного володільця»).
На думку апелянта, обвинувачена ОСОБА_6 виконала перед ОСОБА_13 обіцянку сприяти у придбанні майна заради подальшого отримання у власність земельної ділянки шляхом оспорення права власності для підсилення своєї позиції щодо цінових умов викупу майна, що й зумовило звернення ОСОБА_13 з дослідженою заявою в судовому засіданні до суду від 10.05.2018 (вх. №7987 від 15.05.2018) про відсутність будь-яких претензій до неї і невизнання себе потерпілим, яка судом першої інстанції в оскаржуваному вироку не згадана в якості доказу.
Крім того, суд першої інстанції вибірково навів в оскаржуваному вироку показання потерпілого ОСОБА_33 , який у судовому засіданні також зазначив, що «заплатив 10000 доларів ОСОБА_36 за приміщення..., щоб вона передала власнику кошти», як зазначено у журналі судового засідання (а.с. 69), що підтверджує показання як обвинуваченої, так і представника потерпілого ОСОБА_32 про намагання ОСОБА_6 викупити майно.
Не можна оминути того факту, що ОСОБА_8 і ОСОБА_35 визнані потерпілими у даному кримінальному провадженні всупереч вимог ч. 1 ст. 55 КПК України за відсутності завдання їм майнової шкоди, що й стосується ТзОВ «Люксорцентрторг», чиє майно не вибувало і не могло у зв`язку з накладенням на нього декількох арештів вибути з власності Товариства.
Суд оцінив як неправдиві показання обвинуваченої, що вона не подавала від імені ОСОБА_37 до приватного нотаріуса ОСОБА_20 документи для реєстрації прав та обтяжень на будівлі тільки на підставі показів ОСОБА_37 , що документи нотаріусу не подавав (без згадування у цій площині ОСОБА_36 ). Хоча одночасно пояснив, що не пригадує чи подавав позов до суду. Достовірність і достатність показань заінтересованого свідка ОСОБА_37 для визнання певного факту викликає сумнів, тим більш, з огляду на відмову суду першої інстанції у задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_6 про допит - нотаріуса ОСОБА_20 у якості свідка.
В оскаржуваному вироку зазначено, що ніби «про те, що ОСОБА_6 була обізнана з тим фактом, що вказані свідоцтва є підробленими свідчать, зокрема, її розмови з оперативним працівником зафіксовані протоколом за результатами проведення НСРД, в яких вона повідомляє, що на бабцю дружини особи, матеріали щодо якого виділено в окреме провадження можуть за потреби бути зареєстровані і інші приміщення...» (останній абз. арк. ЗО вироку). При цьому зміст реально висловленого ОСОБА_6 штучно спотворено судом першої інстанції, що об`єктивно підтверджується аудіозаписом судового засідання, дослідженим в судовому засіданні протоколом НСРД від 27.06.2017, згідно якого «є баба, яка вмерла...можливо ше в баби якийсь завод завалявся, я не в курсі» і навіть зазначеним у вироку (перший абз. арк. 16) змістом даного протоколу (хоча також перекрученим).
Звертає увагу на те, що судом першої інстанції навіть не з`ясовувались експертним шляхом можливість підробки підписів відповідних посадових осіб, печатки (рельєфно-еластичної друкуючої форми); наявності у відповідній установі у 1997 році друкарської машинки з певним шрифтом; час виготовлення вказаного документу, що з урахуванням використання у цей період струминних принтерів до ПК для копіювання бланків (для уникнення звернення до типографських установ) унеможливлює висновок про підробку згаданого свідоцтва.
Саме тому в обвинуваченої ОСОБА_6 не могло виникнути сумнівів у достовірності всіх пред`явлених їй ОСОБА_38 свідоцтв до дізнання про існування кримінального провадження.
Крім цього, у зв`язку з викладеним та наведенням обвинуваченою ОСОБА_6 у своїх показаннях (єдині надані 01.03.2023) деяких істотних обставин, щодо яких відповідні свідки і потерпілий ОСОБА_39 не допитувались, для забезпечення відповідно ч. 1 ст. 94 КПК України всебічності, повноти та об`єктивності судового розгляду захисником ОСОБА_11 заявлялось клопотання про одночасний допит обвинуваченої ОСОБА_6 і свідків ОСОБА_40 , ОСОБА_41 і потерпілого ОСОБА_33 після повторного їх допиту (у порядку ст.ст. 352 ч.ч. 14 і 15 та 224 ч. 9 КПК України) з подальшим перехресним їх допитом (відповідно ст. 352 ч. 7 КПК України); та аналогічно - свідка ОСОБА_42 - за клопотанням обвинуваченої.
На думку апелянта, суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання захисту про обов`язковий допит вказаних осіб без наведення мотивів свого рішення, що згідно ст. 87 ч. 2 п. 5 КПК України є істотним порушенням прав людини і основоположних свобод.
Вказує, що хоча згідно ст. 49 ч.1 п.2 КК України ОСОБА_6 звільнена судом першої інстанції від кримінальної відповідальності за вчинення передбаченого ч.4 ст. 358 КК України кримінального правопорушення у зв`язку із закінченням строків давності сторона захисту не може оминути той факт, що під час судового розгляду не здобуто жодного доказу про використання ОСОБА_6 (подання нею особисто в які-небудь установи) завідомо підроблених документів.
Також, не може поставати питання про співучасть ОСОБА_6 у формі пособництва у використанні завідомо підробленого документа (що й останній не інкримінується) та, відповідно, усвідомлення нею обману за їх допомоги, так як всі долучені до позовних заяв додатки, або являлись достовірними документами, або не могли бути сприйняті нею як підроблені.
Таким чином, послідовні логічні показання обвинуваченої ОСОБА_6 у суді відповідають всім об`єктивно встановленим у даному кримінальному провадженні обставинам, не заперечені і не можуть бути заперечені жодним об`єктивним доказом, тобто є неспростовними.
Крім цього, оскільки висновки вказаних досліджених судом проведених одною експертною установою судових експертиз від 12.01.2018 №6774-6783 і №3948 від 23.12.2021 містять істотні суперечності щодо порядку визначення і розміру вартості нерухомого майна - предмету протиправних посягань, яка відповідно ч. 1 ст. 91 КПК України є обставиною, яка підлягає обов`язковому доказуванню у даному кримінальному провадженні та безпосередньо зумовлює вірну кваліфікацію діяння, прокурором та захистом заявлялись клопотання про проведення одночасного допиту у порядку ст. 356 КПК України в судовому засіданні експертів для роз`яснення висновків із з`ясуванням причин розбіжності в них.
Проте, судом першої інстанції відмовлено у задоволенні даного клопотання у зв`язку «з відсутністю ніби переконливих доводів неповноти, неясності чи необґрунтованості висновку експертизи, яка проведена в судовому засіданні, як і не вказано конкретних питань, стосовно яких виникли суперечності щодо розуміння висновку експерта, не зрозуміло, які саме питання має поставити суд при допиті експерта».
Крім того, суд першої інстанції не забезпечив повноти судового розгляду у зв`язку з відхиленням перелічених вище клопотань сторони захисту та обвинуваченої (зокрема, про допит в якості свідків ОСОБА_43 , ОСОБА_42 ; повторного допиту потерпілого ОСОБА_33 , свідків ОСОБА_40 , ОСОБА_41 у зв`язку з необхідністю перевірки показань обвинуваченої з подальшим одночасним і перехресними їх допитами; про допит судових експертів з подальшим їх одночасним допитом для усунення розбіжностей їх висновків; призначення повторної оціночно- будівельної експертизи) для підтвердження і спростування обставин, з`ясування яких мало б мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, що згідно ст. 410 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою скасування судового рішення.
Що покарання, то захисник вважає, що Рішення суду першої інстанції про застосування реального позбавлення волі у даному кримінальному провадженні не відповідає передбаченим ст. 65 КК України загальним засадам призначення покарання навіть у межах інкримінованого (із неправильним застосуванням закону всупереч норм матеріального права) ОСОБА_6 обвинувачення.
Крім того, судом першої інстанції не враховано, що інкримінованими обвинуваченій діями не заподіяно жодної майнової шкоди будь-кому чи якій-небудь організації і не могло бути заподіяно у зв`язку з особливостями правового статусу майна та намірами обвинуваченої.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_10 просить скасувати вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 березня 2023 року, закрити зазначене кримінальне провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діяннях ОСОБА_6 складу кримінальних правопорушень.
В обґрунтування своїх вимог, зазначає, що вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 березня 2023 року є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Звертає увагу, що судом першої інстанції не встановлено, що хто-небудь, зокрема і ОСОБА_6 , посягав на майно, яке у 2007 році придбавало ТзОВ «Люксорцентрторг», що підтверджується відсутністю у матеріалах кримінального провадження будь-яких даних, які б свідчили про навіть найменші спроби анулювати належні ТзОВ «Люксорцентрторг» правовстановлюючі документи на будівлі, чи спроби підробити документи про відчуження ТзОВ «Люксорцентрторг» будівель на користь інших осіб.
Таким чином, як до, так і після проведення реєстраційних дій щодо будівель, якими, нібито, заволоділа ОСОБА_6 , майно ТзОВ «Люксорцентрторг», щодо якого укладено договір купівлі-продажу від 07 червня 2007 року, жодним чином ні з чиєї власності не вибувало і ні у чию власність не переходило.
Виходячи з наведеного, апелянт вважає, що ТзОВ «Люксорцентрторг» не є потерпілою стороною у цьому кримінальному провадженні.
Крім цього, ОСОБА_6 визнано винуватою у заволодінні будівлями А-2 Симбірська, 3/11 - 323,9 кв.м., Д-1 Симбірська, 3/12 - 887,3 кв.м., 3-1 Самбірська, 3/14, 567,7 кв.м., АДРЕСА_5 - 1108,7 кв.м., К-2 Симбірська, 3/16 - 493,0 кв.м., АДРЕСА_21 - 1015,9 кв.м., Й-1 Самбірська, 3/19 - 233,6 кв.м., АДРЕСА_23 59,2 кв.м.
Проте, у матеріалах кримінального провадження немає жодних доказів, які б підтверджували існування таких будівель, а тому ОСОБА_6 засуджено за заволодіння неіснуючим майном, що є недопустимим.
Також, суд першої інстанції покликався на наданий стороною обвинувачення висновок експерта ОСОБА_44 №6774-6783 від 12 січня 2018 року, у якому визначено вартість належних ТзОВ «Люксорцентрторг» будівель станом на 19 жовтня 2016 року (т.5 а.с. 39-53).
Однак, цей висновок не може враховуватися судом, оскільки на його підставі не можливо достовірно встановити суму збитків, ніби то заподіяних ТзОВ «Люксорцентрторг».
Звертає увагу й на те, що відмовляючись брати до уваги поданий стороною захисту висновок експерта №3948, суд першої інстанції покликається на те, що такий складено на підставі технічних висновків про стан будівельних конструкції та інженерних мереж, наданих ОСОБА_6 , та складених на її замовлення ще у грудні 2016 році, тобто за 5 років до проведення експертизи, об`єкти безпосередньо експертами не оглядалися. Також суд звертає увагу на те, що інформація про вартість об`єктів дослідження на момент проведення експертизи була відсутня, оскільки експертами зазначено про відсутність в технічних паспортах вартості об`єктів дослідження, а тому для розрахунку ринкової вартості ними підібрано об`єкти аналоги із збірників УПВВ (збірників укрупнених показників відновної вартості будівель і споруд основних фондів).
В цей же час, вказує далі суд першої інстанції, наданий стороною обвинувачення висновок експерта складався на підставі матеріалів інвентаризаційної справи та безпосереднього огляду експертом будівель.
На думку апелянта вказані аргументи суду першої інстанції не заслуговують на увагу.
Також, адвокат ОСОБА_10 підкреслює, що визнаючи ОСОБА_6 винуватою у заволодінні будівлями А-2 Самбірська, 3/11 - 323,9 кв.м., Д-1 Самбірська, 3/12 - 887,3 кв.м., 3-1 Самбірська, 3/14, 567,7 кв.м., АДРЕСА_5 - 1108,7 кв.м., АДРЕСА_6 59,2 кв.м. та кваліфікуючи її дії за ч.4 ст.190 КК України, суд першої інстанції не звернув увагу на відсутність всіх ознак шахрайства.
Так, навіть якщо припустити, що у цьому випадку дійсно відбулося заволодіння чужим майном, що ми категорично заперечуємо, матеріали кримінального провадження не містять відомостей, що цей вчинок складає шахрайство у значенні статті 190 КК України, оскільки злочинність діяння визначається наявністю в ньому не окремих, а всіх без виключення складових злочину, визначених кримінальним законом. Відсутність у діянні хоча б однієї зі складових певного злочину означає, що діяння цей злочин не утворює.
У нашому випадку відсутні визначальні взаємопов`язані між собою складові шахрайства, а саме: вплив винного на свідомість особи, у володінні якої перебуває майно, з метою спокусити того до добровільної передачі майна і, власне, результат такої спокуси добровільна передача майна, оскільки в ході судового розгляду судом першої інстанції не встановлено такої взаємодії ОСОБА_6 з потерпілою стороною. Без встановлення цих обов`язкових елементів не може йти мова про шахрайство.
Крім цього, у всіх матеріалах здобутих органом досудового розслідування та представлених суду стороною обвинувачення немає жодного, у якому б ішлося про заволодіння приміщенням розташованим за адресою: АДРЕСА_2 . Всі наявні у матеріалах провадження документи, на підставі яких суд встановив винуватість ОСОБА_6 , зокрема цивільна справа №442/662/17, свідоцтво про право особистої власності на нежилу будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_12 тощо, стосуються не приміщення на АДРЕСА_2 , а стосуються зовсім іншої адреси - на АДРЕСА_12 .
Також, апелянт стверджує, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 не мала наміру заволодіти коштами ОСОБА_45 , а мала намір заробити кошти посередницькими послугами, допомагаючи ОСОБА_46 придбати у законних власників будівлю за адресою: АДРЕСА_2 .
До того ж, ОСОБА_35 не ставив питання про повернення йому коштів аж до 2017 року, а коли це зробив, то кошти невідкладно отримав назад (підтверджується показаннями ОСОБА_45 зафіксованими у вироку).
Таким чином, заволодіння коштами ОСОБА_13 не відбувалося, а отже, в діях ОСОБА_6 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.
Більше того, безпідставно суд першої інстанції прийшов до висновку про використання ОСОБА_6 завідомо підроблених документів, а саме підроблених свідоцтв виконавчого комітету Дрогобицької міської ради народних депутатів про право особистої власності ОСОБА_15 на частину 3/11 нежилої будівлі А-2 пл. 323,9 кв.м., датоване 22.06.1987; 3/12 нежилої будівлі літ. Д-1 пл. 887,3 кв.м., датоване 22.06.1987; 3/14 нежилої будівлі літ. 3-І пл. 567,7 кв.м., датоване 22.06.1987; 3/15 нежилої будівлі літ. Б-2 пл. 1108,7 кв.м., датоване 22.06.1987; 3/16 нежилої будівлі літ. К-2 пл. 493,0 кв.м., датоване 22.06.1987; 3/17 нежилої будівлі літ.Є-1 пл. 1015,3 кв.м., датоване 22.06.1987; 3/18 нежилої будівлі літ. Ж-1 пл. 751,0 кв.м., датоване 22.06.1987; 3/19 нежилої будівлі літ. И-1 пл.233,6 кв.м,, датоване 22.06.1987;3/20 нежилої будівлі літ. Ж1-1 пл. 257,3 кв.м., датоване 22.06.1987; в цілому (літ. Г-1 площею 59,2 кв.м.) нежилої будівлі, датоване 20.06.1987.
Так, жодними доказами не доведено, що вказані свідоцтва є підробленими. Зокрема, у матеріалах кримінального провадження немає ні висновків експертиз, які б прямо вказували на підробку цих документів, ні, хоча б, листів від уповноважених органів з яких би вбачалося, видавалися такі свідоцтва, чи ні, існують/існували вказані там будівлі, чи ні.
Щодо суворості призначеного покарання, то а апелянт підкреслює, що вважаючи вину ОСОБА_6 доведеною, суд обрав їй надто суворе покарання, яке не відповідає ні особі ОСОБА_6 , ні наслідкам описаних у вироку дій. Зокрема, призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції безпідставно не застосував ст. 75 КК України.
Звертаю увагу на те, що ОСОБА_6 , у відповідності до ст. 89 КК України, раніше не судима, до описаних у цьому вироку подій жодних злочинів не вчиняла, є матір`ю двох дітей, 18 та 10 років, виховує дітей самостійно, оскільки є вдовою.
Підкреслює, що внаслідок дій, у вчиненні яких суд першої інстанції визнав ОСОБА_6 винуватою, збитків ТзОВ «Люксорцентрторг» і пов`язаним з товариством особам жодних заподіяно не було. Збитки, які, нібито, заподіяні ОСОБА_46 повністю відшкодовані, що останній підтвердив у суді.
12 червня 2023 року на адресу Львівського апеляційного суду надійшло заперечення потерпілого ОСОБА_8 в яких останній просить залишити апеляційні скарги захисників обвинуваченої ОСОБА_6 адвокатів ОСОБА_11 та ОСОБА_10 без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.
В обґрунтування покликається на те, що мало місце підроблення та використанні технічних паспортів та іншої документації на нерухоме майно, яке належить ТОВ «Люксорцентрторг», до яких свідомо було внесено інші адреси (через дроби) та змінені характеристики нерухомого майна. На думку потерпілого це вчинено для того, щоб на дане майно не поширювались існуючі арешти та заборони.
Вказує, що повністю погоджується із висновками суду першої інстанції, що технічні висновки, складені на замовлення, які слугували підставою для проведення експертизи сторони захисту викликають сумніви в їх законності, зважаючи на дату їх складення - грудень 2016 року, в той же час датою складення висновку - є 23.12.2021, тобто по спливу п`яти років з моменту їх виготовлення. Сторона захисту в судовому засіданні вказаної різниці у часі пояснити не змогла та вказаний сумнів суду не усунула.
Також, потерпілий звертає увагу, що матеріалами справи підтверджується, що підставі підроблених документів за участі ОСОБА_6 було ухвалене судове рішення щодо будівлі на користь ОСОБА_45 та проведено реєстрацію права власності на будівлю за ОСОБА_47 без відома та волі на те власника - ТОВ «Люксорцентрторг», за що ОСОБА_6 отримала у ОСОБА_45 10 000 доларів США.
Крім того, кошти, які надавав їй ОСОБА_29 , ОСОБА_6 в сумі 10 000 доларів США обернула у свою власність і такі власнику майна - ТОВ «Люксорцентрторг» не передавались і не могли бути передані в жодний законний спосіб у зв`язку із незаконним заволодінням майном підприємства.
Більше того, ОСОБА_6 добре знала, що власником будівель є саме ТОВ «Люксорцентрторг», а самі будівлі знаходяться в іпотеці банку, про що дала відповідні покази в судовому засіданні. Підтвердженням того, що ОСОБА_6 усвідомлювала підробленість свідоцтв про право власності на майно на ОСОБА_15 є, зокрема, матеріали НСРД.
Підкреслює, що матеріалами справи також підтверджується, що потерпілими від кримінальних правопорушень є ОСОБА_35 , що передав ОСОБА_6 кошти від впливом обману, матеріальна шкода згідно курсу НБУ - 206 100,00 грн.
Заслухавши доповідь судді, виступ захисника ОСОБА_10 який підтримав свою апеляційну скаргу, та частково підтримав апеляційну скаргу захисника ОСОБА_11 , захисника ОСОБА_9 , який підтримав апеляційні вимоги адвоката ОСОБА_11 , та частково підтримав апеляційні вимоги адвоката ОСОБА_10 , обвинувачену ОСОБА_6 , яка підтримала позицію захисника ОСОБА_9 , прокурора ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_8 , які заперечили обидві апеляційні скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апелянтів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_11 підлягає до задоволення, а апеляційна скарга адвоката ОСОБА_10 до часткового задоволення, з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України суд апеляційної інстанції вправі скасувати вирок або ухвалу суду першої інстанції і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Колегія суддів, вважає, що судом першої інстанції допущена неповнота судового розгляду з огляду на наступне.
Суд першої інстанції як на один із доказів, якими підтверджується винуватість ОСОБА_6 посилається на висновок оціночно-будівельної експертизи №6774-6783 від 12.10.2018, складений судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_48 , згідно з яким ринкова вартість будівлі клубу та кабінету ТБ під літ.«Б-2», будівлі шиномонтажної дільниця під літ «Ж-1», будівлі шиномонтажної дільниця під літ «Жі-1», будівлі профілакторій по ремонту ГАЗ-24, РАФ під літ. «3-1», будівлі ремонтної майстерні під літ. «Є-1», будівлі їдальні під літ. «К-2», будівлі механічної миайки під літ. «Л-2», що входять до комплексу будівель та споруд розташованих за адресою: АДРЕСА_2 станом на 19.10.2016 рік могла становити 3043236,00 грн. Встановити ринкову вартість будівлі автозаправного пункту під літ. «Г-1», будівлі складу з допоміжними виробничими приміщеннями під літ. «Д-1» та будівлі котельні під літ. «Й-1» не надається можливим. Ринкова вартість будівлі ремонтної майстерні під літ. «Є-1», що входять до комплексу будівель та споруд розташованих за адресою: АДРЕСА_2 станом на 10.03.2017р. могла становити 827110,00 грн. (т.5, а.с. 39-53)
Проте, стороною захисту під час судового розгляду долучено висновок експерта за результати проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи за клопотанням ОСОБА_6 від 23.12.2021, яка проведена судовими експертами ЛНДІСЕ ОСОБА_49 та ОСОБА_50 , згідно з яким ринкова вартість об`єктів нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі під літ. «Б-2»(клуб та кабінет ТБ), нежитлової будівлі під літ. «Ж-1» (шиномонтажна дільниця), нежитлової будівлі під літ. «Ж1-1»(шиномонтажна дільниця), нежитлової будівлі під літ. «З-1»(профілакторій по ремонту ГАЗ-24, РАФ), нежитлової будівлі під літ. «К-2» (їдальня) та нежитлової будівлі під літ. «Л-2»(механічна мийка), що входять до комплексу будівель та споруд розташованих по АДРЕСА_2 станом на 19.10.2016, могла становити 403950, 00 грн. з ПДВ. Встановити ринкову вартість нежитлової будівлі під літ. «Д-1»(склад з допоміжними виробничими приміщеннями) не надається можливим. Ринкова вартість нежитлової будівлі під літ. «Є-1» (ремонтна майстерня), площею 1015, 3 кв.м., станом на 19.10.2016 та 17.03.2017 року, із округленням до цілих, могла становити 118 545,00 грн. з ПДВ.(т.5 а.с.104-114).
З вищенаведеного вбачається, що вартість зазначених об`єктів суттєво відрізняється, що породжує сумнів щодо суми збитків, яких було завдано потерпілим.
Судом першої інстанції висновок експерта за результати проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи за клопотанням ОСОБА_6 від 23.12.2021 при постановленні судового рішення не взято до уваги, оскільки такий, на думку суду, виконано на підставі документів, які викликають в суду сумніви у своїй законності, обґрунтувавши це тим, що такі були складені у грудні 2016 року і висновок на їх основі складався по спливу п`яти років. На думку колегії суддів, такі висновки суду є завчасними і необґрунтованими, оскільки ринкова вартість об`єктів, які були предметом дослідження у висновку експерта визначалась станом на 2016 рік і цілком логічно, що для дослідження експерт міг використовувати документи, які були виготовлені у 2016 році. Тому, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги вищезгаданий висновок експерта та не надано такому належної оцінки.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що захисником обвинуваченої ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_11 подавалось клопотання про призначення повторної оціночно-будівельної експертизи, в задоволенні якого ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.03.2023 відмовлено. Суд першої інстанції зазначає, що доводи захисника про суперечності врозмірі вартості нерухомого майна предмету протиправних посягань, пояснюється різними даними методик, застосованих експертами при проведенні досліджень та матеріалами, поданими сторонами відносно об`єктів дослідження. Тобто, між даними висновками існує ряд суперечностей. Для вирішення подібних суперечностей в кримінальному провадженні здійснюється допит експертів, а також проводиться повторна експертиза, про проведення якої і заявляла клопотання сторона захисту.
Відповідно, до п. 1 ч. 2 ст. 332 КПК України суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності.
Колегія суддів вважає, що суд повинен був усунути вищезазначені суперечності, допитавши в судовому засіданні експертів, які проводили дослідження і складали такі висновки, і в разі необхідності призначити повторну експертизу. Проте, з матеріалів справи встановлено, що експертів допитано не було, повторна експертиза для усунення суперечностей між висновками експертів не проводилась.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_6 в своїх показаннях стверджувала, що не подавала від імені ОСОБА_18 до приватного нотаріуса ОСОБА_20 документів для реєстрації прав. Проте, суд першої інстанції дійшов до висновку, що данні твердження ОСОБА_6 спростовуються показаннями свідка ОСОБА_18 , який в судовому засіданні вказав, що документи нотаріусу не подавав, а чи подавав позов до суду не пригадує. В своїх показаннях щодо подачі документів нотаріусу ОСОБА_18 жодним чином не згадував про причетність ОСОБА_6 , лише вказав, що сам документів не подавав, інших фактів, які б підтверджували, що ОСОБА_6 подала документи до нотаріуса від іменні ОСОБА_18 встановлено не було.
Крім того, в судовому засіданні 01.03.2023 захисник ОСОБА_11 просив суд про перехресний допит обвинуваченої ОСОБА_6 і свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_51 і потерпілого ОСОБА_13 для усунення розбіжностей між їх показаннями. Вказане клопотання підтримувала обвинувачена ОСОБА_6 та не заперечував прокурор ОСОБА_52 , проте судом першої інстанції в задоволенні такого було також відмовлено.
Зазначені обставини свідчать про неповноту судового розгляду, що на думку колегії суддів, має істотне значення, оскільки під час судового розгляду залишилися недослідженими обставини, передбачені статтею 91 КПК України, з`ясування яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
Крім того, суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості усунути вищезазначені недоліки, допущені судом першої інстанції, оскільки під час апеляційного розгляду сторони не заявляли клопотань про допит свідків, експертів або призначення повторної експертизи, а тому у відповідності до положень статті 404 КПК України, зважаючи на встановлену під час апеляційного розгляду неповноту судового розгляду, належить скасувати оскаржуване судове рішення і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Вирішуючи питання про подальший рух кримінального провадження після скасування вироку, колегія суддів виходить з наступного. Неповнота судового розгляду не відноситься до передбаченого в частині 1 статті 415 КПК України переліку підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Проте, відповідно до вимог частини 6 статті 9 КПК України, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 КПК України. Такими загальними засадами кримінального провадження у даному випадку є передбачені пункти 2, 10, 15,16, частини 1 статті 7 КПК України - законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, безпосередність дослідження доказів, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів, вважає, що справа має бути призначена до нового розгляду в суді першої інстанції.
При новому судовому розгляді суду першої інстанції належить врахувати та ретельно дослідити всі наведені вище обставини, а також окремо та більш детально дослідити наявні докази на предмет їх належності з дотриманням вимог чинного КПК України, в тому числі нормам частини 3 статті 415 та статті 416 КПК України.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_11 задоволити.
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_10 задоволити частково.
Вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 березня 2023 року щодо ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
