Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року
м. Київ
справа №160/8773/23
адміністративне провадження № К/990/25925/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Коваленко Н.В., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №160/8773/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра) про визнання протиправним та скасування наказу в частині,
провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат"
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.06.2023, постановлену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. В квітні 2023 року ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до суду з позовом, в якому просило:
визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Держгеонадра від 28.03.2023 №178 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та внесення змін до наказів Держгеонадр" в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 31.12.2004 №3640, виданого ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат".
2. Одночасно з позовом ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду було подано заяву про забезпечення позову.
3. Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 28.04.2023 задовольнив заяву ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" про забезпечення позову:
зупинив дію наказу Держгеонадр від 28.03.2023 № 178 «Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та внесення змін до наказів Держгеонадр», в частині зупинення ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" спеціального дозволу на користування надрами від 31.12.2004 №3640 до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №160/8773/23.
4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.06.2023 задоволено апеляційну скаргу Держгеонадра, скасовано ухвалу суду першої інстанції від 28.04.2023 та відмовлено у задоволені заяви позивача про забезпечення позову у справі №160/8773/23.
5. 24.07.2023 ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.06.2023 та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
6. Верховний Суд ухвалою від 09.08.2023 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" отримало спеціальний дозвіл на користування надрами від 31.12.2004 №3640 строком дії до 09.04.2034.
Основним видом господарської діяльності позивача є добування руд кольорових металів.
Наказом Держгеонадр від 28.03.2023 №178 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та внесення змін до наказів Держгеонадр" зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами від 31.12.2004 №3640.
Позивач, звертаючись до суду першої інстанції з позовом до Держгеонадр, одночасно подав заяву про забезпечення позову, в обґрунтування якої зазначив, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або відновлення його порушених, оспорюваних прав або інтересів. На думку заявника, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення судом в адміністративній справі та необхідності докладання значних зусиль та витрат для захисту цих прав, свобод та інтересів у майбутньому, а також оспорюване рішення має очевидні ознаки протиправності, а тому є підстави для забезпечення адміністративного позову.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у цій справі, та того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
9. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. При цьому, на думку апеляційного суду, доводи, які врахував суд першої інстанції, не є свідченням існування очевидних ознак протиправності спірного рішення та очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі рішення по суті заявлених вимог. Апеляційний суд наголосив на тому, що позивачем не доведено неможливості захисту його прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, як і не доведено того, що для відновлення таких прав, при виконанні у майбутньому судового рішення, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Касаційна скарга позивача мотивована, зокрема тим, що суд апеляційної інстанції в порушення норм процесуального закону проігнорував встановлені судом першої інстанції обставини та досліджені ним докази та, як наслідок, в порушення вимог статей 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) безпідставно скасував законну і обґрунтовану ухвалу суду першої інстанції.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
12. Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано главою 10 розділу І Загальних положень КАС України, яка визначає підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі, метою якого є охорона матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача.
13. Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбачених законом.
14. Так, відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
15. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина друга статті 150 КАС України).
16. Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
17. Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.
18. Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
19. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
20. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
21. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
22. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
23. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17.
24. Із змісту заяви про забезпечення позову видно, що позивач вважає співмірними та адекватними заходи забезпечення позову про застосування яких подано заяву, оскільки внаслідок прийняття оскаржуваного наказу буде зупинено господарську діяльність ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" і як наслідок це унеможливить оплату праці працівників підприємства, що в свою чергу призведе до порушення прав та законних інтересів Товариства та його працівників. На думку заявника, оскаржуване рішення відповідача є очевидно протиправним, а ефективний захист порушених прав позивача буде неможливим без вжиття таких заходів.
25. Тобто доводи заявника зводяться до безпідставності, необґрунтованості та неспівмірності, на його думку, зупинення дії ліцензії, що становить предмет доказування у цій справі, який має досліджуватись під час розгляду справи по суті.
26. Колегія суддів звертає увагу на те, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17 висловлено правовий висновок, згідно із яким позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
27. Таким чином забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Держгеонадр від 28.03.2023 № 178 до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду пред`явленого ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" позову, не відповідає меті інституту забезпечення позову, оскільки фактично легалізує продовження дозвільної діяльності позивача, щодо дії спеціального дозволу якого виник спір у цій справі.
28. Щодо посилання позивача на ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів без вжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову, Верховний Суд звертає увагу, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.
29. Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте Суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є беззаперечними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
30. На думку колегії суддів, суд першої інстанції, застосовуючи заходи забезпечення позову з підстав, які законом не передбачені, втрутився у компетенцію Держгеонадр, оскільки зупинив дію наказу та фактично надав можливість позивачу, як надрокористувачеві, продовжувати користування надрами.
31. Тобто суд першої інстанції фактично погодився із збереженням стану триваючого порушення (на думку відповідача) вимог законодавства у сфері надрокористування, які виявлені відповідачем.
32. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Держгеонадр від 28.03.2023 №178 до набрання законної сили рішенням у цій справі є вочевидь неспівмірними із заявленими позовними вимогами.
33. Таки чином, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи порушення ним норм процесуального права при ухваленні оскаржуваної постанови та погоджується з його висновками.
34. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.06.2023 у справі №160/8773/23 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.І. Рибачуксудді Н.В. Коваленко А.Ю. Бучик
