Єдиний державний реєстр судових рішень
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
22 червня 2023 року справа № 160/8773/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року у справі №160/8773/23 (суддя Конєва С.О.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу в частині,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2023р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Державної служби геології та надр України (далі - відповідач) від 28.03.2023р. №178 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та внесення змін до наказів Держгеонадр" в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №3640 від 31.12.2004, наданого позивачеві (пункт 3 Додатку 1 наказу відповідача від 28.03.2023р. №178).
Одночасно із позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив зупинити дію оскарженого наказу Державної служби геології та надр України від 28 березня 2023 року № 178, в частині зупинення спеціального дозволу на користування надрами №3640 від 31.12.2004 до прийняття рішення судом.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник вказав, що наказ в оскарженій частині прийнято суб`єктом владних повноважень не в порядку та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, існують очевидні ознаки його протиправності. Позивач зауважив, що зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами призведе до зупинення господарської діяльності підприємства, що матиме невідворотні наслідки, в тому числі, у вигляді простою та збитків, несплати податків до бюджету та неможливості виплат заробітних плат працівникам підприємства. Існує очевидна необхідність вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду, а ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів заявника стане неможливим.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат» про забезпечення адміністративного позову. Так, суд зупинив дію наказу Державної служби геології та надр України від 28 березня 2023 року № 178 «Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та внесення змін до наказів Держгеонадр, в частині зупинення Товариству з обмеженою відповідальністю "МОТРОНІВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" спеціального дозволу на користування надрами №3640 від 31.12.2004 (пункт 3 Додатку 1 наказу від 28.03.2023р. №178) до набрання законної сили рішенням суду у адміністративній справі №160/8773/23.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення адміністративного позову.
Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції шляхом забезпечення позову фактично вирішено спір між сторонами до ухвалення рішення у справі, що є неприпустимим. В контексті спірних відносин можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Позивачем направлено суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу. У відзиві позивач стверджує, що доводи апеляційної скарги безпідставні, оскаржена ухвала суду першої інстанції є законною. Наполягає, що можливість здійснення позивачем господарської діяльності безпосередньо залежить від наявності відповідного спеціального дозволу на користування надрами, що і було враховано судом при ухваленні оскарженого судового рішення.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити, оскаржену ухвалу суду першої інстанції скасувати.
Представник позивача просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржену ухвалу без змін.
Колегія суддів, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, доводи відзиву на скаргу, приходить до висновків, що скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Задовольняючи заяву позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у даній справі, та того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
У відповідності до приписів частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Правова позиція по даному питанню висловлена в Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову. Зокрема, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, слід навести мотиви, що свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.
Отже, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Згідно з положеннями частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Наведені позивачем доводи, які врахував суд першої інстанції, не є свідченням існування очевидних ознак протиправності спірного рішення та очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до прийняття у справі рішення по суті заявлених вимог. Не доведено позивачем та не встановлено судом при розгляді клопотання неможливості захисту прав та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення.
Суд першої інстанції не врахував, що сама по собі наявність спору не може бути однозначною підставою для забезпечення позову на підставі вказаних заявником обставин.
Апеляційний суд підкреслює, що суди не вправі вживати такі заходи забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати, а в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Згідно з п.2 ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Керуючись п.2 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст.317, ст.ст.322, 328, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року у справі № 160/8773/23 - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат» про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Головуючий - суддяН.П. Баранник
суддяН.І. Малиш
суддяА.А. Щербак
