Єдиний державний реєстр судових рішень
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/6424/23
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року (суддя Харченко Ю.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 10.08.2023) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного бюро розслідувань, про визнання протиправним та скасування наказу,-
В С Т А Н О В И В:
28 березня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до ТУ ДБР у м. Миколаєві, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ від 09.03.2023 року №32-ос/дск про накладення (застосування) дисциплінарного стягнення, яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.
На думку апелянта, суд першої інстанції належним чином не надав оцінки доводам позовної заяви про те, що:
- позивачем не порушувались Правила професійної етики працівників Державного бюро розслідувань, зокрема пункти 2.1, 2.5. 2.8, 2.13 вказаних Правил, як про це вказано у висновку Дисциплінарної комісії №1 дек від 06.03.2023 року;
- розгляд Дисциплінарною комісією ДБР матеріалів службового розслідування відбувся за його відсутності, що позбавило позивача можливості надати пояснення та ознайомитись з матеріалами дисциплінарного провадження, що є порушенням права особи на участь у процесі прийняття рішення, вказаного в пункті 9 частини другої статті 2 КАС України;
- як у висновку Дисциплінарної комісії №1дск від 06.03.2023 року, так і в оскаржуваному наказі ТУ ДБР в м. Миколєві №32-ос/дск від 09.03.2023 року відсутнє будь-яке обґрунтування призначення відповідачем дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, а не менш суворого дисциплінарного стягнення.
Відповідач та третя особа надіслали до апеляційного суду відзиви на апеляційну скаргу, у яких зазначили про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзивів на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі витягу з наказу ТУ ДБР у м. Миколаєві від 02.03.2021 року №11-ос/дск, ОСОБА_1 прийнято на службу до Державного бюро розслідувань на посаду начальницького складу та призначено як переможця конкурсу з 2 березня 2021 року на посаду старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) ТУ ДБР у м. Миколаєві.
02.03.2021 року ОСОБА_1 склав Присягу осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань та ознайомився з Правилами професійної етики працівників Державного бюро розслідувань, затвердженими наказом ДБР від 16.01.2021 року №30.
Також, ОСОБА_1 був ознайомлений з Правилами внутрішнього розпорядку для осіб рядового та начальницького складу ТУ ДБР у м. Миколаєві, затверджених наказом від 24.02.2021 №14.
25.10.2022 року керівником Управління внутрішнього контролю ДБР на ім`я ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 подано службову записку за №486/10-10/6/22 щодо встановлення наявності або відсутності вини старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_1 на предмет можливого порушення ним правил професійної етики за викладеними в службовій записці фактами.
Наказом ДБР від 25.10.2022 року №21-СР "Про проведення службового розслідування", з метою встановлення наявності або відсутності вини працівника Державного бюро розслідувань, відповідно до пункту 8 частини першої статті 12, пункту 6 частини другої статті 24 Закону України "Про Державне бюро розслідувань", на підставі пункту 6 частини першої Розділу II Інструкції про порядок проведення службових розслідувань стосовно працівників Державного бюро розслідувань, затвердженої наказом Державного бюро розслідувань від 14.01.2020 №9 (зі змінами), та Службової записки Управління внутрішнього контролю від 25.10.2022 №486/10-10/6/22, - призначено службове розслідування щодо ОСОБА_1 .
За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією Державного бюро розслідувань складено Висновок від 06.03.2023 року №1 дск, про наявність у діях працівника Державного бюро розслідувань дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності з визначенням рекомендованого виду дисциплінарного стягнення, в якому, зокрема, зазначено, що в діях старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_1 встановлено ознаки дисциплінарного проступку, що виразився у порушені пунктів 2.1, 2.5, 2.8, 2.13 Правил професійної етики працівників Державного бюро розслідувань, затверджених рішенням Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань від 15.01.2021, введених в дію наказом Державного бюро розслідувань від 16.01.2021 №30, та рекомендовано накладення (застосування) до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани.
На підставі згаданого Висновку на ОСОБА_1 наказом ТУ ДБР у м. Миколаєві від 09.03.2023 № 32-ос/дск накладено (застосовано) дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.
Вважаючи вищевказаний наказ про накладення (застосування) дисциплінарного стягнення протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративними позовом про його скасування.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вважав встановленими та доведеними обставини того, що позивач своїми діями, які встановлені, та зафіксовані матеріалами службового розслідування, порушив вимоги законодавства, що виразилось у порушені пунктів 2.1, 2.5, 2.8, 2.13 Правил професійної етики працівників ДБР.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові основи організації та діяльності Державного бюро розслідувань визначає Закон України від 12.11.2015 року №794-III "Про Державне бюро розслідувань" (далі - Закон №794-III).
Відповідно до статті 1 Закону №794-VIII Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції.
Систему Державного бюро розслідувань складають центральний апарат, територіальні управління, спеціальні підрозділи, навчальні заклади та науково-дослідні установи. У складі Державного бюро розслідувань діють слідчі, оперативні підрозділи, підрозділи внутрішнього контролю та інші підрозділи.
Державне бюро розслідувань є юридичною особою публічного права та здійснює свої повноваження безпосередньо і через територіальні управління.
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 10 Закону №794-VIII керівництво діяльністю Державного бюро розслідувань здійснює його Директор, який має першого заступника та двох заступників.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону №794-VIII з метою запобігання і виявлення правопорушень у діяльності працівників Державного бюро розслідувань в його складі діють підрозділи внутрішнього контролю, що підпорядковуються безпосередньо Директору Державного бюро розслідувань.
Частиною другою статті 24 Закону №794-VIII визначено, що підрозділ внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань має такі обов`язки: 1) запобігання вчиненню правопорушень працівниками Державного бюро розслідувань згідно з вимогами законів України "Про запобігання корупції" та "Про державну службу"; 2) здійснення контролю за дотриманням працівниками Державного бюро розслідувань правил етичної поведінки, вимог щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів; 3) проведення перевірок працівниками Державного бюро розслідувань на доброчесність та моніторингу способу їх життя; 4) проведення з особами психофізіологічних інтерв`ю із застосуванням поліграфа під час вступу на службу та проходження служби в Державному бюро розслідувань; 5) перевірка інформації, що міститься у зверненнях фізичних та юридичних осіб, засобах масової інформації, інших джерелах, у тому числі отриманої через спеціальну телефонну лінію, сторінку в мережі Інтернет, засоби електронного зв`язку Державного бюро розслідувань, щодо причетності працівників Державного бюро розслідувань до вчинення правопорушень; 6) проведення службового розслідування стосовно працівників Державного бюро розслідувань; 7) проведення спеціальної перевірки щодо осіб, які претендують на призначення на посади в Державному бюро розслідувань; 8) вжиття заходів щодо захисту працівників Державного бюро розслідувань, які повідомляють про вчинення протиправних дій чи бездіяльність інших працівників Державного бюро розслідувань; 9) консультування працівників Державного бюро розслідувань щодо правил етичної поведінки, конфлікту інтересів, декларування майна, доходів, видатків та зобов`язань фінансового характеру.
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №794-VIII працівник Державного бюро розслідувань, якому стала відома інформація про протиправні дії чи бездіяльність іншого працівника Державного бюро розслідувань, зобов`язаний негайно повідомити про це Директора Державного бюро розслідувань та підрозділ внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань.
Порядок проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, їх права та обов`язки визначено Положенням про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 №743 (далі - Положення №743).
Згідно до абзацу другого пункту 29 цього Положення, яке узгоджується з абзацом другим частини шостої статті 14 Закону №794-VIII на осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань поширюється Дисциплінарний статут Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Абзац другий преамбули Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII (далі - Дисціплінарний статут) встановлює, що дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
За визначенням статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (ч. 1).
Службова дисципліна ґрунтується на створені необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків, повазі до честі і гідності, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (ч. 3).
Відповідно частиною третьої наведеної статті Статуту службова дисципліна, окрім іншого, зобов`язує особу рядового і начальницького складу:
бути вірним Присязі, мужньо і вправно служити народу України;
утримуватися від дій, що перешкоджають іншим працівникам правоохоронного органу виконувати їх обов`язки, а також які підривають авторитет служби;
сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлення порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками.
Відповідно до положень пункту 32 Положення №743, особи рядового та начальницького складу зобов`язані:
чесно і сумлінно додержуватися присяги, Конституції та законів України;
добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов`язки, накази безпосередніх та прямих керівників (начальників);
додержуватися правил професійної етики;
додержуватися вимог антикорупційного законодавства;
берегти та підтримувати в належному стані передані їм у користування майно, озброєння і техніку;
постійно підвищувати рівень професійних знань, удосконалювати свою майстерність;
виявляти повагу до колег по службі, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу;
не рідше одного разу на рік проходити психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфа, комплексний медичний огляд, а у разі потреби - цільовий медичний огляд;
сприяти підтриманню порядку і дисципліни;
звертатися із службових питань до свого безпосереднього керівника (начальника) і з його дозволу - до прямого керівника (начальника);
доповідати своїм безпосереднім керівникам (начальникам) про події та обставини, що стосуються виконання службових обов`язків, а також про зроблені їм іншими керівниками (начальниками) зауваження;
повідомляти безпосереднього керівника (начальника) про місце свого перебування під час відпустки та у разі відсутності на службі з інших поважних причин (перебування на лікарняному, тощо);
з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час.
Основні принципи, моральні норми, загальні вимоги до етичної поведінки працівників Державного бюро розслідування та його територіальних управлінь (далі - ДБР) - осіб рядового та начальницького складу, державних службовців та працівників, що працюють за трудовими договорами у ДБР (далі - працівники ДБР), якими вони зобов`язані керуватися під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків, встановлюють Правила професійної етики працівників ДБР, які затверджені рішенням Ради громадського контролю ДБР від 15.01.2021 та введені в дію наказом ДБР від 16.01.2021 №30 (далі - Правила професійної етики працівників ДБР).
Пунктом 1.3 цих Правил встановлено, що вони розроблені з метою впровадження високих етичних стандартів поведінки працівників ДБР, добросовісного, чесного та професійного виконання ними посадових обов`язків, формування позитивної репутації ДБР, а також для запобігання та врегулювання конфліктних ситуацій, недопущення корупційних правопорушень та правопорушень пов`язаних з корупцією, формування у працівників ДБР нетерпимості до корупції та сприяння зростанню суспільної довіри до ДБР.
Згідно пункту 1.4 Правил професійної етики працівників ДБР, дія Правил поширюється на всіх без винятку працівників ДБР незалежно від займаної посади.
У позаробочий час дія Правил поширюється на працівників ДБР виключно у випадках, визначених цими Правилами.
Положення Правил є обов`язковими для виконання з дати призначення особи на посаду до ДБР п. 1.5 Правил).
Згідно з пунктом 1.6. Правил професійної етики ДБР працівник ДБР має дотримуватися встановлених цими Правилами принципів етичної поведінки, а також загальновизнаних норм моралі, дбати про власну репутацію, поважати честь і гідність інших службових та посадових осіб, громадян України, іноземців та осіб без громадянства, утримуватись від дій, заяв чи вчинків, що компрометують його самого, колег, інших осіб, з якими взаємодіє працівник ДБР, а також компрометують ДБР та державу.
Відповідно до пункту 1.7. Правил професійної етики ДБР, дотримання працівниками ДБР вимог Правил оцінюється та враховується їх керівництвом як обов`язковий елемент трудової та службової дисципліни.
Разом з тим, обов`язок щодо забезпечення неухильного дотримання службової дисципліни та вимог нормативно-правових актів; Правил професійної етики працівників Державного бюро розслідувань, Правил внутрішнього розпорядку для осіб рядового та начальницького складу ТУ ДБР у м. Миколаєві покладається на позивача відповідно до підпунктів 21, 22 пункту 1 розділу 2 Службових обов`язків старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, затверджених директором ТУ ДБР у м. Миколаєві 22.08.2022 року (далі - Службові обов`язки), з якими ОСОБА_1 ознайомлений 24.08.2022 року.
Процедура проведення службових розслідувань стосовно працівників Державного бюро розслідувань та його територіальних управлінь - осіб рядового та начальницького складу, державних службовців та працівників, які працюють за трудовими договорами у Бюро, оформлення таких розслідувань, і реалізація прийнятих за ними висновків, визначена Інструкцією №9.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ Інструкції №9 підставами для проведення службового розслідування є наявність даних про: 1) невиконання чи неналежне виконання обов`язків; 2) незаконне розголошення інформації з обмеженим доступом, що стала відома працівнику у зв`язку з виконанням ним своїх повноважень; 3) перевищення своїх повноважень, якщо таке перевищення не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 4) публічне висловлювання, що є порушенням презумпції невинуватості; 5) негативні результати перевірки на доброчесність або моніторингу способу життя працівника; 6) порушення правил професійної етики; 7) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або неправомірних особистих інтересах інших осіб; 8) недодержання законодавства про державну службу; 9) порушення працівником Бюро вимог, заборон або обмежень, встановлених Законом України "Про Державне бюро розслідувань"; 10) подію, яка сталася за участі працівника Бюро та викликала негативний суспільний резонанс; 11) вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або іншого порушення Закону України "Про запобігання корупції", за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції за рішенням Директора Бюро стосовно працівника центрального апарату Бюро та відповідно директора територіального управління Бюро стосовно працівника територіального управління; 12) виявлення порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб уповноважених на виконання функцій держави, захисту викривачів або іншого порушення цього Закону за приписом Національного агентства з питань запобігання корупції; 13) порушення встановленого законом порядку і строків подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави; 14) реєстрацію в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне працівником Бюро кримінальне правопорушення; 15) загибель або травмування працівника Бюро, самогубства або спроби самогубства працівника Бюро; 16) скоєння дорожньо-транспортної пригоди на службовому автомобілі Бюро, внаслідок якої загинув (ли) чи отримав (ли) тілесні ушкодження працівник Бюро або інші особи; 17) керування працівником Бюро службовим транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння або відмову від проходження огляду з метою виявлення стану сп`яніння; 18) неправомірне застосування або використання працівником Бюро вогнепальної зброї, застосування спеціальних засобів або заходів фізичного впливу та інших засобів ураження, особливо коли це призвело до поранення, травмування або смерті; 19) утрату або викрадення табельної, нагородної, добровільно зданої або вилученої зброї або боєприпасів; 20)утрату або викрадення спеціальних засобів; 21) утрату або викрадення матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку, речових доказів; а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження; 22) розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом, порушення режиму секретності; 23) утрату або викрадення у працівника Бюро документів, які посвідчують його належність до Бюро; 24) відмову від проходження щорічного психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа; 25) за інформацією інших правоохоронних органів; 26) отримання інформації про скоєння інших дій, які уповноважена на призначення службового розслідування особа вважатиме достатніми для його проведення, а щодо осіб рядового та начальницького складу Бюро також з підстав, визначених Дисциплінарним статутом Національної поліції України.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою з`ясування причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини працівника Бюро.
Відповідно до п.1 розділу ІІІ Інструкції №9, у разі встановлення Управлінням внутрішнього контролю Бюро підстав, за наявності яких може бути проведене службове розслідування, відповідна доповідна (або рапорт) скеровуються Директору Бюро для прийняття рішення.
Рішення про проведення службового розслідування оформлюється наказом Бюро (п. 2 розділу ІІІ Інструкції №9).
Відповідно до пунктів 5-7 розділу ІІІ Інструкції №9, початок службового розслідування визначається наказом про його призначення.
Завершення службового розслідування визначається датою затвердження керівником Управління внутрішнього контролю Бюро висновку за результатами службового розслідування, підписаним особами, уповноваженими на проведення службового розслідування.
Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відповідно до пунктів 1-2 розділу ІV Інструкції №9, службове розслідування відносно працівників Бюро проводиться Управлінням внутрішнього контролю Бюро.
Керівник Управління внутрішнього контролю Бюро контролює хід службового розслідування і, у разі потреби, дає обов`язкові для виконання доручення особам, які уповноважені на проведення службового розслідування.
Відповідно до положень розділу VII Інструкції №9 працівник Бюро, щодо якого проводиться службове розслідування, має право:
знати підстави проведення службового розслідування; на ознайомлення зі своїми правами та обов`язками під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні та письмові пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять; за письмовим рапортом (клопотанням, заявою) ознайомлюватися з висновком службового розслідування після його затвердження в установленому порядку, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, та висловлювати письмові зауваження.
Пунктом 5 розділу ІV Інструкції №9 визначено, що службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення.
У разі необхідності за вмотивованим поданням керівника Управління внутрішнього контролю Бюро визначений строк може бути продовжено Директором Бюро, але не більше як на один місяць.
Кожен працівник Бюро відповідно до своїх повноважень зобов`язаний сприяти проведенню службового розслідуванню.
Працівники Бюро зобов`язання надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їх питань, документи чи матеріали, засвідчені належним чином, відповідно до службових обов`язків (п. 8 розділу ІV Інструкції №9).
За результатами службового розслідування складається висновок службового розслідування, що підписується особами, які його проводили. Такий висновок затверджується керівником Управління внутрішнього контролю Бюро (п. 1 розділу VIII Інструкції №9).
У разі якщо за результатами службового розслідування інформацію, що стала підставою для його призначення, спростовано або інформацію про вчинення особою дисциплінарного правопорушення не підтверджено, про це зазначається у висновку з посиланням на відповідні матеріали та документи (п. 3 розділу VIII Інструкції №9).
Після затвердження висновку Управління внутрішньої контролю ДБР у п`ятиденний строк передає до Дисциплінарної комісії усі зібрані матеріали (п. 8 розділу VIII Інструкції №9).
Дисциплінарна комісія на підставі службового розслідування, що проводиться підрозділом внутрішнього контролю, складає висновок про наявність чи відсутність у діях працівника Державного бюро розслідувань дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності з визначенням рекомендованого виду дисциплінарного стягнення (ч.2 ст. 25 Закону №794-VIII).
На підставі рішення Дисциплінарної комісії стягнення на працівника центрального апарату Державного бюро розслідувань накладає Директор Державного бюро розслідувань; на працівника територіального управління - директор відповідного територіального управління Державного бюро розслідувань (ч. 3 ст. 25 Закону №794-VIII).
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що підставою для ініціювання службового розслідування стосовно працівників ДБР може бути, окрім іншого, інформація з правоохоронних органів про порушення правил професійної етики. Службове розслідування може проводитися з метою з`ясування причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини працівника ДБР. Управлінням внутрішнього контролю ДБР за наявності підстав, за яких може бути проведене службове розслідування, скеровується відповідна доповідна (або рапорт) Директору ДБР для прийняття рішення про проведення службового розслідування, яке оформлюється наказом. При цьому, строк службового розслідування становить один місяць, який може бути продовжений Директором не більше як на один місяць за вмотивованим поданням керівника Управління внутрішнього контролю ДБР. Після затвердження висновку Управління внутрішньої контролю ДБР передає до Дисциплінарної комісії усі зібрані матеріали, яка складає висновок про наявність чи відсутність у діях працівника Державного бюро розслідувань дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності з визначенням рекомендованого виду дисциплінарного стягнення.
Згідно частини четвертої статті 25 Закону №794-VIII підставами для притягнення працівника Державного бюро розслідувань до дисциплінарної відповідальності є:
1) невиконання чи неналежне виконання обов`язків;
2) незаконне розголошення інформації з обмеженим доступом, що стала відома працівнику у зв`язку з виконанням ним своїх повноважень;
3) перевищення своїх повноважень, якщо таке перевищення не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення;
4) публічне висловлювання, що є порушенням презумпції невинуватості;
5) негативні результати перевірки на доброчесність або моніторингу способу життя працівника;
6) порушення правил професійної етики;
7) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або неправомірних особистих інтересах інших осіб;
8) інші підстави, передбачені Законом України "Про державну службу" для працівників Державного бюро розслідувань, які є державними службовцями, Дисциплінарним статутом Національної поліції України для працівників Державного бюро розслідувань, які є особами рядового і начальницького складу, та Кодексом законів про працю України.
Як встановлено судом першої інстанції та не оспорюється учасниками справи, в жовтні 2022 року Управлінням внутрішнього контролю ДБР отримано інформацію про надзвичайну подію, яка трапилась 14.10.2022 за участю працівника ТУ ДБР у м. Миколаєві Фатєєва А.В., обставини якої свідчили про можливе порушення останнім Правил професійної етики працівників ДБР. Для встановлення наявності або відсутності вини ОСОБА_1 . Управління внутрішнього контролю ДБР звернулося до ІНФОРМАЦІЯ_1 із поданням про призначення службового розслідування. Наказом ДБР від 25.10.2022 №21-ср співробітникам Відділу внутрішнього контролю ТУ ДБР у м. Миколаєві доручено з 31.10.2022 провести службове розслідування за фактом цієї події за участю старшого слідчого ОСОБА_1 на предмет можливого порушення Правил професійної етики працівника ДБР.
Під час службового розслідування встановлено, що 14.10.2022 інспектори УПП в Миколаївській області зупинили в м. Миколаєві транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 за порушення Правил дорожнього руху. Водій ОСОБА_1 відразу у грубій формі почав здійснювати тиск на працівників поліції з метою уникнення відповідальності за порушення вимог ПДР, використовуючи своє службове становище. Встановлено, що під час розмови із співробітниками поліції ОСОБА_1 відкрито принижував честь і гідність працівників Національної поліції України, зокрема, висловлювався нецензурною лексикою. Під час цих подій ОСОБА_1 поводив себе неадекватно, грубо та погрожував працівникам поліції затриманням їх у порядку статті 208 КПК України за начебто вчинення злочину, зокрема передбаченого статтею 345 КК України (Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу). Після того, як ОСОБА_1 почав проявляти відкриту агресію відносно працівників патрульної поліції, до нього були застосовані спеціальні засоби - кайданки.
У результаті за порушення пункту 2.4 Правил дорожнього руху відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №327437 за частиною 1 статті 122-2 КУпАП України (невиконання водіями вимог про зупинку).
У подальшому постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2022 року у справі №523/13991/22 до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 153 грн. в дохід держави.
Під час здійснення заходів, передбачених підпунктами 4, 7, 8 Розділу VI Інструкції №9 з метою перевірки фактів на предмет вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку досліджено службові обов`язки, контракт про проходження служби та службову характеристику ОСОБА_1 , лист Миколаївського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 27.10.2022 №26818-22 разом з рапортами та поясненнями працівників УПП в Миколаївській області (І.Касьяненка, М.Сядро, О.Маланки, О.Грушки, А.Татаренка, В.Лобенка, В.Матковського) та відеозаписами з портативних відеокамер співробітників поліції; відібрано пояснення щодо обставин події безпосередньо у ОСОБА_1 , інших працівників ТУ ДБР у м.Миколаєві (Заставного Т.Ю., Данчука М.Д.); а також інші матеріали, що мають відношення до обставин справи.
Наведені обставини дають підстави для висновку вважати, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, а саме порушень Правил професійної етики працівників ДБР.
При цьому, згідно пункту 6 частини четвертої статті 25 Закону №794-VIII порушення правил професійної етики є самостійною та достатньою підставою для притягнення працівника ДБР до дисциплінарної відповідальності.
Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги позивача про необхідність засвідчувати електронним підписом копію переписки у програмі WhatsApp про його повідомлення про дату та час засідання дисциплінарної комісії, оскільки повідомлення, відправлені через застосунки-месенджери (WhatsApp ,Viber, Telegram тощо) є електронним доказом. Відтак скріншот - це лише форма фіксування електронного доказу, яку можна подавати роздрукованою, що не потребує засвідчення електронним підписом.
Відхиляючи доводи апелянта про обрання виду дисціплінарного стягнення колегією суддів береться до уваги той факт, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання особи, яка його вчинила, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки та інше. Ураховуючи, що Дисциплінарний статут не визначає конкретної послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості, що в свою чергу наділяє уповноважену особу правом самостійно визначати вид стягнення за його суворістю в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку. Тобто є дискреційним повноваженнями відповідача, що надає йому певний ступінь свободи (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Наведене свідчить, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу було дотримано встановлену процедуру, враховано характер та обставини вчинення правопорушення, отже відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом України. Як наслідок, відсутні підстави для задоволення позовних вимог, що було вірно встановлено судом першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги вказаних висновків не спростовують та є тотожними аргументації позовної заяви, факти та мотивування якої повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя І.П.Косцова
Суддя Ю.В.Осіпов
