Справа № 420/6424/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного бюро розслідувань про визнання протиправним та скасування Наказу, -

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Т.в.о. директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Дениса Іллящука №32-ос/дск від 09.03.2023 року про накладення (застосування) дисциплінарного стягнення, яким на старшого слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 14.10.2022 року в місті Миколаєві співробітники Управління патрульної поліції в Миколаївській області без жодних правових підстав зупинили автомобіль «Форд Ескейп», р.н. НОМЕР_1 , яким він керував. Позивач зауважив співробітникам поліції про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу, оскільки ним не порушувались Правила дорожнього руху. В подальшому після перевірки документів поліцейськими, позивач продовжив рух на вищевказаному автомобілі. При цьому, позивач наголошує, що під час вказаних подій ним не порушувались Правила професійної етики працівників Державного бюро розслідувань, зокрема пункти 2.1, 2.5, 2.8, 2.13 вказаних Правил.

Відповідачем - Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві до суду надано відзив (від 25.04.2023 року вхід. № 44), в якому наголошено на безпідставність позовних вимог, та зазначено, що підставою для проведення службового розслідування слугувала службова записка Управління внутрішнього контролю ДБР від 25.10.2022 № 486/10-10/6/22 щодо події, яка викликала негативний суспільний резонанс, а також щодо можливого порушення співробітником ТУ ДБР у м. Миколаєві ОСОБА_1 Правил професійної етики працівників Державного бюро розслідувань. Зокрема повідомлено, що 14.10.2022 уповноваженим поліцейським Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України складено протокол про адміністративне правопорушення (не виконання водієм вимог про зупинку) стосовно ОСОБА_1 . Окрім того, під час вказаної події ОСОБА_1 своєю поведінкою можливо порушено Правила професійної етики працівників ДБР. З метою встановлення наявності або відсутності вини працівників ДБР, відповідно до пункту 8 частини 1 статті 12, пункту 6 частини 2 статті 24 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», на підставі службової записки Директором ДБР ОСОБА_2 прийнято рішення про проведення службового розслідування за вказаним фактом. 09.03.2023 до ТУ ДБР у м. Миколаєві надійшов висновок Дисциплінарної комісії Державного бюро розслідувань «Про наявність у діях працівника Державного бюро розслідувань дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності 3 визначенням рекомендованого виду дисциплінарного стягнення» від 06.03.2023 № 1дск. За результатами розгляду матеріалів вказаного службового розслідування Дисциплінарна комісія встановила ознаки дисциплінарного проступку, що виразився у порушені пунктів 2.1, 2.5, 2.8, 2.13 Правил професійної етики працівників ДБР, та рекомендувала накладання (застосування) на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани. Дисциплінарною комісією ДБР підтверджено встановлені під час службового розслідування факти порушення Правил професійної етики працівників ДБР, у чому вбачається склад дисциплінарного проступку, висновок про що ґрунтується на самостійних правових підставах та доказах, отриманих у ході службового розслідування. На підставі Висновку №1дск від 06.03.2023, відповідно до абзацу другого частини шостої статті 14, пункту 6 частини четвертої статті 25 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», частини другої статті 13, пункту 3 частини третьої статті 13, частини сьомої статті 19, частини третьої статті 21 та статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, керуючись пунктами 5, 6 частини третьої статті 13, частиною третьою статті 25 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», видано наказ ТУ ДБР у М. Миколаєві від 09.03.2023 № 32-ос/дск «Про накладення (застосування) дисциплінарного стягнення до працівника Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві», згідно з яким на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді суворої догани. Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 правові підстави відсутні.

11.05.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшли письмові пояснення від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного бюро розслідувань (вхід. № ЕС/4575/23), в яких наголошено, що під час службового розслідування встановлено, що 14.10.2022 інспектори Управління патрульної поліції в Миколаївській області зупинили в м. Миколаєві транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 за порушення Правил дорожнього руху. Проте, ОСОБА_1 відразу у грубій формі почав здійснювати тиск на працівників поліції з метою уникнення відповідальності за порушення вимог ПДР, використовуючи своє службове становище. Як було встановлено, під час розмови із співробітниками поліції ОСОБА_1 відкрито принижував честь і гідність працівників Національної поліції України, зокрема, висловлювався нецензурною лексикою. Під час цих подій ОСОБА_1 поводив себе неадекватно, грубо та погрожував працівникам поліції затриманням їх у порядку статті 208 КПК України за начебто вчинення злочину, зокрема передбаченого статтею 345 КК України (Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу). Після того, як ОСОБА_1 почав проявляти відкриту агресію відносно працівників патрульної поліції до нього були застосовані спеціальні засоби - кайданки. У результаті за порушення пункту 2.4 Правил дорожнього руху відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 327437 за частиною 1 статті 122-2 КУпАП України (невиконання водіями вимог про зупинку). У подальшому дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 15.11.2022 у справі № 523/13991/22 до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 153 грн. в дохід держави. Про складення відносно цього протоколу про адміністративне правопорушення за порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 підрозділ внутрішнього контролю ДБР не поінформував, хоча дорученням Директора ДБР від 11.05.2022 № 25-ОД-22, а саме пунктом 5 цього доручення, покладено обов`язок на працівників ДБР повідомляти про факти притягнення працівника ДБР до кримінальної або адміністративної відповідальності, а також якщо він став учасником провадження у справах про адміністративні чи кримінальні правопорушення, у тому числі внаслідок порушень Правил дорожнього руху. Під час службового розслідування отримано достатні підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що дає підстави для висновку про порушення позивачем Правил професійної етики працівників ДБР.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/6424/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Витребувано від відповідача - Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві належним чином засвідчені копії у повному обсязі матеріалів службового розслідування відносно ОСОБА_1 . Зупинено провадження по справі № 420/6424/23, - до отримання витребуваних судом письмових доказів.

Ухвалою суду від 24.04.2023 року поновлено провадження у справі №420/6424/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Державне бюро розслідувань (код ЄДРПОУ 41760289, м. Київ, вул.Мирного Панаса, будинок 28), та з враховуючи не надання Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві витребуваних судом документів, витребувано від третьої особи - Державного бюро розслідувань належним чином засвідчені копії у повному обсязі матеріалів службового розслідування відносно ОСОБА_1 . Зупинено провадження по справі № 420/6424/23, - до отримання витребуваних судом письмових доказів.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 року поновлено провадження у справі №420/6424/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Державне бюро розслідувань про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, відповідно до положень ч.1 ст.237 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

На підставі витягу з наказу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві від 02.03.2021 року №11-ос/дск, ОСОБА_1 прийнято на службу до Державного бюро розслідувань на посаду начальницького складу та призначено як переможця конкурсу з 02 березня 2021 року на посаду старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві.

02.03.2021 року ОСОБА_1 склав Присягу осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, та ознайомився з Правилами професійної етики працівників Державного бюро розслідувань, затвердженими наказом ДБР від 16.01.2021 року №30.

Також, 02.03.2021 року ОСОБА_1 ознайомлений з Правилами внутрішнього розпорядку для осіб рядового та начальницького складу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, затверджені наказом ТУ ДБР у м. Миколаєві від 24.02.2021 №14.

25.10.2022 року керівником Управління внутрішнього контролю Державного бюро розслідування на ім`я ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 подано службову записку за № 486/10-10/6/22 щодо встановлення наявності або відсутності вини старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_1 на предмет можливого порушення ним правил професійної етики, за викладеними в службовій записці фактами.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи письмових доказів, Наказом Державного бюро розслідувань від 25.10.2022 р. № 21-СР «Про проведення службового розслідування», з метою встановлення наявності або відсутності вини працівника Державного бюро розслідувань, відповідно до пункту 8 частини першої статті 12, пункту 6 частини другої статті 24 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», на підставі пункту 6 частини першої Розділу II Інструкції про порядок проведення службових розслідувань стосовно працівників Державного бюро розслідувань, затвердженої наказом Державного бюро розслідувань від 14.01.2020 № 9 (зі змінами), та Службової записки Управління внутрішнього контролю від 25.10.2022 № 486/10-10/6/22, - призначено службове розслідування щодо ОСОБА_1 .

За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією Державного бюро розслідувань складено Висновок від 06.03.2023 р. № 1 дск, про наявність у діях працівника Державного бюро розслідувань дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності з визначенням рекомендованого виду дисциплінарного стягнення, в якому, зокрема, зазначено, що в діях старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_1 встановлено ознаки дисциплінарного проступку, що виразився у порушені пунктів 2.1, 2.5, 2.8, 2.13 Правил професійної етики працівників Державного бюро розслідувань, затверджених рішенням Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань від 15.01.2021, введених в дію наказом Державного бюро розслідувань від 16.01.2021 № 30, та рекомендовано накладення (застосування) до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани.

Наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві від 09.03.2023 № 32-ос/дск «Про накладення (застосування) дисциплінарного стягнення до працівника Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві», за підписом Т.в.о. директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_3 , за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у порушенні пунктів 2.1, 2.5, 2.8, 2.13 Правил професійної етики працівників Державного бюро розслідувань, затверджених рішенням Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань від 15.01.2021, введених в дію наказом Державного бюро розслідувань від 16.01.2021 №30, накладено (застосовано) дисциплінарне стягнення у виді суворої догани на майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_1 , старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві. Підстава: Висновок Дисциплінарної комісії Державного бюро розслідувань «Про наявність у діях працівника Державного бюро розслідувань дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності з визначенням рекомендованого виду дисциплінарного стягнення» від 06.03.2023 № 1 дек.

Вважаючи вищевказаний Наказ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві протиправним, ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного бюро розслідувань про визнання протиправним та скасування наказу Т.в.о. директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Дениса Іллящука №32-ос/дск від 09.03.2023 року про накладення (застосування) дисциплінарного стягнення, яким на старшого слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді суворої догани, не є обґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносин, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Таким чином, у контексті спірних правовідносин суд повинен з`ясувати або спростувати наявність факту або обставин, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або наявність інших утисків прав та свобод позивача.

При цьому, суд враховує, що обсяг судового контролю в адміністративних справах, визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд повинен з`ясувати, чи були дії відповідача здійснені в межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням установленої процедури, а також, чи було його рішення прийнято на законних підставах.

Верховною Радою України 12.11.2105 прийнято Закон №794-VIII «Про Державне бюро розслідувань» (з наступними змінами), який набрав чинності 01.03.2016 (далі - Закон №794-VIII).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції.

Державне бюро розслідувань організовується і діє, зокрема, на засадах верховенства права, законності, справедливості, неупередженості, відкритості та прозорості діяльності, незалежності і персональної відповідальності кожного працівника Державного бюро розслідувань (ст. 3 Закону України «Про Державне бюро розслідувань»).

Незалежність Державного бюро розслідувань від незаконного втручання у його діяльність гарантується, зокрема, визначеними цим та іншими законами: 1) спеціальним статусом ДБР, особливим порядком визначення його загальної структури, фінансування та організаційного забезпечення діяльності; 2) особливим порядком добору, призначення та звільнення ДБР, першого заступника Директора ДБР і заступника Директора ДБР, а також вичерпним, визначеним законом, переліком підстав для припинення їхніх повноважень; 3) порядком здійснення повноважень ДБР та його працівниками; 4) колегіальним прийняттям найбільш важливих рішень керівництвом ДБР; 5) забороною незаконного втручання у здійснення повноважень працівників ДБР; 6) належною оплатою праці працівників ДБР і соціальними гарантіями; 7) правовим захистом і забезпеченням особистої безпеки працівників ДБР, їхніх близьких родичів (стаття 4 Закону №794-VIII).

Систему Державного бюро розслідувань складають центральний апарат, територіальні управління, спеціальні підрозділи, навчальні заклади та науково-дослідні установи. У складі Державного бюро розслідувань діють слідчі, оперативні підрозділи, підрозділи внутрішнього контролю та інші підрозділи. Державне бюро розслідувань є юридичною особою публічного права та здійснює свої повноваження безпосередньо і через територіальні управління.

Трудові відносини працівників Державного бюро розслідувань регулюються цим Законом (у частині переведення працівників Державного бюро розслідувань на нижчі або рівнозначні посади та звільнення осіб рядового та начальницького складу), законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами). На державних службовців Державного бюро розслідувань поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посади державних службовців Державного бюро розслідувань відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі ст.14 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» до працівників Державного бюро розслідувань належать особи рядового і начальницького складу, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір (контракт) із Державним бюро розслідувань. Служба в Державному бюро розслідувань є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державному бюро розслідувань зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

На службу до Державного бюро розслідувань приймаються на конкурсній основі в добровільному порядку (за контрактом) громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров`я ефективно виконувати відповідні службові обов`язки (ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Державне бюро розслідувань»).

Відповідно до ч.6 ст.14 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» Порядок проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань визначається цим Законом, Положенням про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а також іншими нормативно-правовими актами.

На осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань поширюється Дисциплінарний статут Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Приписами ч. 2 ст. 15 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» передбачено, що на працівників Державного бюро розслідувань поширюються обмеження та вимоги, встановлені Законом України «Про запобігання корупції», окрім того працівники Державного бюро розслідувань не мають права: 1) бути членами і брати участь у створені чи діяльності політичних партій; 2) бути повіреними третіх осіб у справах Державного бюро розслідувань; 2) використовувати Державне бюро розслідувань, його працівників та майно у партійних, групових чи особистих інтересах.

Працівники Державного бюро розслідувань зобов`язані вживати заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» (ч. 3 ст. 15 Закону №794-VIII).

Порядок проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, їх права та обов`язки визначає Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 року № 743 (далі - Положення № 743).

Згідно п. 31 Положення № 743 особи рядового та начальницького складу, яким стала відома інформація про протиправні дії чи бездіяльність іншого працівника Державного бюро розслідувань, зобов`язані негайно повідомити про це Директору Державного бюро розслідувань та підрозділу внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань.

Особи рядового та начальницького складу, відповідно до положень п. 32 Положення № 743, зобов`язані: чесно і сумлінно додержуватися присяги, Конституції та законів України; добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов`язки, накази безпосередніх та прямих керівників (начальників); додержуватися правил професійної етики; додержуватися вимог антикорупційного законодавства; берегти та підтримувати в належному стані передані їм у користування майно, озброєння і техніку; постійно підвищувати рівень професійних знань, удосконалювати свою майстерність; виявляти повагу до колег по службі, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу; не рідше одного разу на рік проходити психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфа, комплексний медичний огляд, а у разі потреби - цільовий медичний огляд; сприяти підтриманню порядку і дисципліни; звертатися із службових питань до свого безпосереднього керівника (начальника) і з його дозволу - до прямого керівника (начальника); доповідати своїм безпосереднім керівникам (начальникам) про події та обставини, що стосуються виконання службових обов`язків, а також про зроблені їм іншими керівниками (начальниками) зауваження; повідомляти безпосереднього керівника (начальника) про місце свого перебування під час відпустки та у разі відсутності на службі з інших поважних причин (перебування на лікарняному, тощо); з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону №794-VIII з метою запобігання і виявлення правопорушень у діяльності працівників Державного бюро розслідувань у складі центрального апарату Державного бюро розслідувань та його територіальних управлінь діють підрозділи внутрішнього контролю. Підрозділи внутрішнього контролю територіальних управлінь підпорядковуються керівнику підрозділу внутрішнього контролю у складі центрального апарату Державного бюро розслідувань.

Частиною другою статті 24 Закону №794-VIII визначено, що підрозділ внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань має такі обов`язки: 1) запобігання вчиненню правопорушень працівниками Державного бюро розслідувань згідно з вимогами законів України "Про запобігання корупції" та "Про державну службу"; 2) здійснення контролю за дотриманням працівниками Державного бюро розслідувань правил етичної поведінки, вимог щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів; 3) проведення перевірок працівниками Державного бюро розслідувань на доброчесність та моніторингу способу їх життя; 4) проведення з особами психофізіологічних інтерв`ю із застосуванням поліграфа під час вступу на службу та проходження служби в Державному бюро розслідувань; 5) перевірка інформації, що міститься у зверненнях фізичних та юридичних осіб, засобах масової інформації, інших джерелах, у тому числі отриманої через спеціальну телефонну лінію, сторінку в мережі Інтернет, засоби електронного зв`язку Державного бюро розслідувань, щодо причетності працівників Державного бюро розслідувань до вчинення правопорушень; 6) проведення службового розслідування стосовно працівників Державного бюро розслідувань; 7) проведення спеціальної перевірки щодо осіб, які претендують на призначення на посади в Державному бюро розслідувань; 8) вжиття заходів щодо захисту працівників Державного бюро розслідувань, які повідомляють про вчинення протиправних дій чи бездіяльність інших працівників Державного бюро розслідувань; 9) консультування працівників Державного бюро розслідувань щодо правил етичної поведінки, конфлікту інтересів, декларування майна, доходів, видатків та зобов`язань фінансового характеру.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», для розгляду питань застосування дисциплінарних стягнень до працівників Державного бюро розслідувань утворюється Дисциплінарна комісія у складі п`яти осіб. До складу Дисциплінарної комісії входять три особи, визначені Радою громадського контролю при Державному бюро розслідувань.

Склад та положення про Дисциплінарну комісію Державного бюро розслідувань затверджуються Директором Державного бюро розслідувань.

Відповідно до ч.2-3 ст.25 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» дисциплінарна комісія на підставі службового розслідування, що проводиться підрозділом внутрішнього контролю, складає висновок про наявність чи відсутність у діях працівника Державного бюро розслідувань дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності з визначенням рекомендованого виду дисциплінарного стягнення.

Рішення директора територіального управління Державного бюро розслідувань про застосування дисциплінарного стягнення може бути оскаржено до Директора Державного бюро розслідувань або безпосередньо до суду. Рішення Директора Державного бюро розслідувань про накладання дисциплінарного стягнення може бути оскаржено безпосередньо до суду.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» підставами для притягнення працівника Державного бюро розслідувань до дисциплінарної відповідальності є: 1) невиконання чи неналежне виконання обов`язків; 8) інші підстави, передбачені Законом України "Про державну службу" для працівників Державного бюро розслідувань, які є державними службовцями, Дисциплінарним статутом Національної поліції України для працівників Державного бюро розслідувань, які є особами рядового і начальницького складу, та Кодексом законів про працю України.

Отже, обов`язок щодо проведення службового розслідування стосовно працівників Державного бюро розслідувань покладається на уповноважений підрозділ внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань, який діє в його складі, метою запобігання і виявлення правопорушень у діяльності працівників Державного бюро розслідувань.

Процедура проведення службових розслідувань стосовно працівників Державного бюро розслідувань та його територіальних управлінь (далі - Бюро) - осіб рядового та начальницького складу, державних службовців та працівників, які працюють за трудовими договорами у Бюро (далі - працівники Бюро), оформлення таких розслідувань, і реалізація прийнятих за ними висновків, визначена Інструкцією проведення службових розслідувань стосовно працівників Державного бюро розслідувань, що затверджена наказом Державного бюро розслідувань від 14.01.2020 №9 (із змінами та доповненнями від 25.03.2022 року) (далі - Інструкція №9).

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ Інструкції №9 підставами для проведення службового розслідування є наявність даних про: 1) невиконання чи неналежне виконання обов`язків; 2) незаконне розголошення інформації з обмеженим доступом, що стала відома працівнику у зв`язку з виконанням ним своїх повноважень; 3) перевищення своїх повноважень, якщо таке перевищення не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 4) публічне висловлювання, що є порушенням презумпції невинуватості; 5) негативні результати перевірки на доброчесність або моніторингу способу життя працівника; 6) порушення правил професійної етики; 7) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або неправомірних особистих інтересах інших осіб; 8) недодержання законодавства про державну службу; 9) порушення працівником Бюро вимог, заборон або обмежень, встановлених Законом України «Про Державне бюро розслідувань»; 10) подію, яка сталася за участі працівника Бюро та викликала негативний суспільний резонанс; 11) вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або іншого порушення Закону України «Про запобігання корупції», за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції за рішенням Директора Бюро стосовно працівника центрального апарату Бюро та відповідно директора територіального управління Бюро стосовно працівника територіального управління; 12) виявлення порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб уповноважених на виконання функцій держави, захисту викривачів або іншого порушення цього Закону за приписом Національного агентства з питань запобігання корупції; 13) порушення встановленого законом порядку і строків подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави; 14) реєстрацію в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне працівником Бюро кримінальне правопорушення; 15) загибель або травмування працівника Бюро, самогубства або спроби самогубства працівника Бюро; 16) скоєння дорожньо-транспортної пригоди на службовому автомобілі Бюро, внаслідок якої загинув (ли) чи отримав (ли) тілесні ушкодження працівник Бюро або інші особи; 17) керування працівником Бюро службовим транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння або відмову від проходження огляду з метою виявлення стану сп`яніння; 18) неправомірне застосування або використання працівником Бюро вогнепальної зброї, застосування спеціальних засобів або заходів фізичного впливу та інших засобів ураження, особливо коли це призвело до поранення, травмування або смерті; 19) утрату або викрадення табельної, нагородної, добровільно зданої або вилученої зброї або боєприпасів; 20) утрату або викрадення спеціальних засобів; 21) утрату або викрадення матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку, речових доказів; а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження; 22) розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом, порушення режиму секретності; 23) утрату або викрадення у працівника Бюро документів, які посвідчують його належність до Бюро; 24) відмову від проходження щорічного психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа; 25) за інформацією інших правоохоронних органів; 26) отримання інформації про скоєння інших дій, які уповноважена на призначення службового розслідування особа вважатиме достатніми для його проведення, а щодо осіб рядового та начальницького складу Бюро також з підстав, визначених Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою з`ясування причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини працівника Бюро.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Інструкції №9 у разі встановлення Управлінням внутрішнього контролю Бюро підстав, за наявності яких може бути проведене службове розслідування, відповідна доповідна (або рапорт) скеровуються Директору Бюро для прийняття рішення.

Рішення про проведення службового розслідування оформлюється наказом Бюро (п. 2 розділу ІІІ Інструкції №9).

Відповідно до пунктів 5-7 розділу ІІІ Інструкції №9 початок службового розслідування визначається наказом про його призначення.

Завершення службового розслідування визначається датою затвердження керівником Управління внутрішнього контролю Бюро висновку за результатами службового розслідування, підписаним особами, уповноваженими на проведення службового розслідування.

Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до пунктів 1-2 розділу ІV Інструкції №9 службове розслідування відносно працівників Бюро проводиться Управлінням внутрішнього контролю Бюро.

Керівник Управління внутрішнього контролю Бюро контролює хід службового розслідування і, у разі потреби, дає обов`язкові для виконання доручення особам, які уповноважені на проведення службового розслідування.

Відповідно до положень розділу VII Інструкції №9 працівник Бюро, щодо якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; на ознайомлення зі своїми правами та обов`язками під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні та письмові пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять; за письмовим рапортом (клопотанням, заявою) ознайомлюватися з висновком службового розслідування після його затвердження в установленому порядку, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, та висловлювати письмові зауваження.

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Інструкції №9 службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення. У разі необхідності за вмотивованим поданням керівника Управління внутрішнього контролю Бюро визначений строк може бути продовжено Директором Бюро, але не більше як на один місяць.

Отже, Інструкцією передбачено можливість продовження службового розслідування, але не більше як на один місяць за вмотивованим поданням керівника Управління внутрішнього контролю.

Відповідно до Наказу ДБР від 25.03.2022 року № 141 затверджено Зміни до Інструкції про порядок проведення службових розслідувань стосовно працівників Державного бюро розслідувань. Інструкцію доповнено розділом ІX «Особливості проведення службового розслідування під час дії військового стану». Відповідно до вказаних змін у період дії воєнного стану службове розслідування (з числа незавершених станом на 24.02.2022 або розпочатих у цей період) проводиться відповідно до цієї Інструкції з урахуванням таких особливостей.

Так, відповідно до п.3 вказаного розділу ІХ Інструкції №9 передбачено, що строк проведення службових розслідувань, котрі були розпочаті до 24.02.2022 або під час дії воєнного стану автоматично продовжуються на один місяць, з дня наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану.

За результатами службового розслідування складається висновок службового розслідування, що підписується особами, які його проводили. Такий висновок затверджується керівником Управління внутрішнього контролю Бюро (п.1 розділу VIII Інструкції №9).

Після затвердження висновку Управління внутрішнього контролю ДБР у п`ятиденний строк передає до Дисциплінарної комісії усі зібрані матеріали (п. 8 розділу VIII Інструкції №9).

Згідно положень ст. 25 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» та Розділу ІІ Положення про Дисциплінарну комісію Державного бюро розслідувань (далі-Положення), затвердженого наказом Державного бюро розслідувань від 06 січня 2021 року № 7 визначено, що комісія створюється у складі п`яти осіб. До складу Комісії входять дві особи, визначені Директором Державного бюро розслідувань або особою, яка виконує його повноваження, з числа керівників самостійних структурних підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань, та три особи, визначені Радою громадського контролю при Державному бюро розслідувань. Рада громадського контролю діє при Державному бюро розслідувань з метою забезпечення прозорості та цивільного контролю за діяльністю Державного бюро розслідувань, у складі 15 осіб, яка формується на засадах відкритого та прозорого конкурсу.

Відповідно до приписів розділу 8 Положення визначено, що формою роботи Комісії є засідання, які проводяться з урахуванням обсягу матеріалів.

Засідання Комісії вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше трьох її членів, та за присутності голови або секретаря Комісії. На засідання Комісії, на якому буде розглянуто матеріали службового розслідування запрошується працівник ДБР, щодо якого вирішується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Так, відповідно до скріншотів, складених з діалогу особистого номеру в месенджері «WhatsApp», ОСОБА_1 був ознайомлений з датою та часом засідання Комісії стосовно розгляду матеріалів службового розслідування.

При цьому, стосовно доводів позивача, що наданий відповідачем скріншот повідомлення у програмі WhatsApp не може вважатись належним доказом повідомлення про дату Дисциплінарної комісії, оскільки у ньому не зазначено дату повідомлення та час засідання комісії, реквізити матеріалів службового розслідування розгляд яких буде здійснюватися, незрозуміло кому належить телефонний номер з якого здійснювалось надіслання повідомлень, не вказано прізвище ім`я та посаду особи яка надіслала повідомлення, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 Наказу ДБР від 25.03.2022 року № 141 щодо змін до Інструкції про порядок проведення службових розслідувань стосовно працівників Державного бюро розслідувань визначено, що під час службового розслідування листування підрозділу внутрішнього контролю зі структурними підрозділами центрального апарату та територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, їх працівниками може здійснюватися з використанням засобів електронної комунікації (електронної пошти або через месенджери за контактними даними, які є у розпорядженні підрозділу внутрішнього контролю).

Кореспонденція, надіслана підрозділом внутрішнього контролю використанням засобів електронної комунікації, вважається такою, що отримана адресатом на другий день з дня її відправлення.

Зокрема, відповідно до наданого Державним бюро розслідування скріншоту в месенджері «WhatsApp», вбачається, що ОСОБА_1 було направлено повідомлення наступного замісту: «засідання Дисциплінарної комісії відбудеться 06 березня 2023 року о 13:00 год. за адресою м. Київ, вул. Симона Петлюри 15, каб.214 щодо розгляду матеріалів службового розслідування. Прошу повідомити про можливість Вашої присутності на засіданні. У разі виникнення питання або уточнення інформації, можете звертатися за цим номером телефону».

На вказане повідомлення позивачем була одразу надана відповідь, а отже, на думку суду, ОСОБА_1 був повідомлений належним чином про дату та час засідання Комісії стосовно розгляду матеріалів службового розслідування.

Водночас, як з`ясованг судом, участь в засіданні Дисциплінарної комісії ДБР ОСОБА_1 не брав, та власні пояснення щодо обставин справи безпосередньо в засіданні, яке відбулося 06.03.2023 року, не надавав.

Дисциплінарна комісія на підставі службового розслідування, що проводиться підрозділом внутрішнього контролю, складає висновок про наявність чи відсутність у діях працівника Державного бюро розслідувань дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності з визначенням рекомендованого виду дисциплінарного стягнення (ч.2 ст. 25 Закону №794-VIII).

На підставі рішення Дисциплінарної комісії стягнення на працівника центрального апарату Державного бюро розслідувань накладає Директор Державного бюро розслідувань; на працівника територіального управління - директор відповідного територіального управління Державного бюро розслідувань (ч.3 ст. 25 Закону №794-VIII).

Як встановлено судом, та зазначено вище, 06 березня 2023 року відбулось засідання Дисциплінарної комісії Державного бюро розслідувань, за результатами якого було складено Висновок про наявність в діях працівника ДБР дисциплінарного проступку та підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до змісту Висновку від 06.03.2023 року № 1 дск «Про наявність у діях працівника Державного бюро розслідувань дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності з визначенням рекомендованого виду дисциплінарного стягнення» Дисциплінарною комісією Державного бюро розслідувань встановлено, що в діях старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_1 встановлено ознаки дисциплінарного проступку, що виразився у порушені пунктів 2.1, 2.5, 2.8, 2.13 Правил професійної етики працівників Державного бюро розслідувань, затверджених рішенням Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань від 15.01.2021, введених в дію наказом Державного бюро розслідувань від 16.01.2021 № 30, та рекомендовано накладання (застосування) до нього дисциплінарного стягнення у виді суворої догани.

Так, системний аналіз вище окреслених норм права дає підстави для висновку, що підставою для ініціювання службового розслідування стосовно працівників ДБР може бути, окрім іншого, дані про порушення правил професійної етики, службове розслідування може проводитися з метою з`ясування причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини працівника ДБР. Управлінням внутрішнього контролю ДБР за наявності підстав, за яких може бути проведене службове розслідування, скеровується відповідна доповідна (або рапорт) Директору ДБР для прийняття рішення про проведення службового розслідування, яке оформлюється наказом. Після затвердження висновку Управління внутрішньої контролю ДБР передає до Дисциплінарної комісії усі зібрані матеріали, яка складає висновок про наявність чи відсутність у діях працівника Державного бюро розслідувань дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності з визначенням рекомендованого виду дисциплінарного стягнення.

Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України. (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до преамбули, цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - це дотримання Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, присяги особи рядового і начальницького складу, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створені необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків, повазі до честі і гідності, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно з ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, окрім іншого, зобов`язує особу рядового і начальницького складу: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до положень статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України Поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу. Виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом. Наказ вищих органів, керівників, посадових та службових осіб не може бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.

За порушення службової дисципліни особи рядового і начальницького складу незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту).

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність особи рядового і начальницького складу, що полягає в порушені ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством, а також у вчинені дій, що підривають авторитет поліції. (ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ст.13 визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до особи, вина якої у вчинені дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

За приписами ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейського можуть застосовуватися такі види дисциплінарного стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Відповідно до приписів статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

При цьому, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", «;Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою (стаття 18 Дисциплінарного статуту).

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Саме за результатами службового розслідування Управлінням внутрішнього контролю ДБР складається і затверджується висновок службового розслідування, що в силу положень п.1, п.2 Розділу VIII Інструкції №9 має містити відомості, необхідні для прийняття рішення за результатом розгляду матеріалів службового розслідування, які в подальшому передаються до Дисциплінарної комісії Державного бюро розслідувань та яка в межах своїх повноважень складає висновок про наявність чи відсутність в діях працівника ДБР ознак дисциплінарного проступку у відповідності до ст. 25 Закону України «Про Державне бюро розслідувань».

Суд зазначає, що сам факт проведення службового розслідування та формування Управлінням внутрішнього контролю ДБР висновку за його результатом, не є таким, що підтверджує порушення прав, свобод та законних інтересів позивача та не створює для нього будь-яких негативних наслідків.

Статтею 21 Дисциплінарного статуту встановлено строки застосування дисциплінарних стягнень. Так, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Стаття 148 КЗпП України визначає, що Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Таке тлумачення частини першої ст. 148 КЗпП лежить і в основі позицій Верховного Суду, який вважає за можливе місячний строк обчислювати з дня закінчення службового розслідування.

Відповідно до статті 23 Дисциплінарного статуту визначено, що строк дії дисциплінарного стягнення у вигляді сурової догани з моменту оголошення його порушникові становить протягом чотирьох місяців.

Так, підсумовуючи зазначене, суд вказує, що процедурі притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Державного бюро розслідувань обов`язково передує процедура проведення службового розслідування, яка врегульована Порядком про проведення службових розслідувань. Строки застосування дисциплінарного стягнення складають один місяць з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення.

Щодо прийняття оскаржуваного Наказу Т.в.о. директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Денисом Іллящуком №32-ос/дск від 09.03.2023 року про накладення (застосування) дисциплінарного стягнення, яким на старшого слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді суворої догани, судом встановлено наступне.

Так, обґрунтовуючи підстави для притягнення позивача до відповідальності, у спірному Наказі зазначено, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у порушені пунктів 2.1, 2.5, 2.8, 2.13 Правил професійної етики працівників Державного бюро розслідувань, затверджених рішенням Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань від 15.01.2021, введених в дію наказом Державного бюро розслідувань від 16.01.2021 №30, накладено (застосовано) дисциплінарне стягнення у виді суворої догани на майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_1 , старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві. Підстава: Висновок Дисциплінарної комісії Державного бюро розслідувань «Про наявність у діях працівника Державного бюро розслідувань дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності з визначенням рекомендованого виду дисциплінарного стягнення» від 06.03.2023 № 1 дек.

Зокрема, згідно Висновку від 06.03.2023 року № 1 дск «Про наявність у діях працівника Державного бюро розслідувань дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності з визначенням рекомендованого виду дисциплінарного стягнення», Дисциплінарною комісією Державного бюро розслідувань, в діях старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_1 , встановлено ознаки дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні пунктів 2.1, 2.5, 2.8, 2.13 Правил професійної етики працівників Державного бюро розслідувань, затверджених рішенням Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань від 15.01.2021, введених в дію наказом Державного бюро розслідувань від 16.01.2021 № 30, та рекомендовано накладання (застосування) до нього дисциплінарного стягнення у виді суворої догани.

Зокрема, у вказаному Висновку Дисциплінарної комісії Державного бюро розслідувань від 06 березня 2023 року №1дск Про наявність у діях працівника Державного бюро розслідувань дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності з визначенням рекомендованого виду дисциплінарного стягнення, зазначено, та з наявних у матеріалах справи, ретельно досліджених судом письмових доказів, у тому числі, матеріалів службового розслідування, відео фіксації подій, тощо, вбачається, що 14.10.2022 інспектори Управління патрульної поліції в Миколаївській області зупинили в м. Миколаєві транспортний засіб «Ford Escape» р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 за порушення Правил дорожнього руху. Проте, ОСОБА_1 відразу у грубій формі почав здійснювати тиск на працівників поліції з метою уникнення відповідальності за порушення вимог ПДР, використовуючи своє службове становище. В подальшому ОСОБА_1 зачинив вікно автомобіля, ввімкнув запалення та почав рух. Після чого розпочалася погоня працівників патрульної поліції за автомобілем під керуванням ОСОБА_1 . О 16 год. 31 хв. транспортний засіб «Ford Escape» р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , було зупинено працівниками УПП в Миколаївській області, шляхом блокування по вул. Шнеєрсона, буд. 35. Старший слідчий майор Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві - Фатєєв А.В. відкрито принижував честь і гідність працівників Національної поліції України, поведінка з працівниками поліції була зухвалою, та грубою, окрім того, під час спілкування з працівниками поліції застосовував нецензурну лексику, та погрожував працівникам поліції затриманням їх у порядку статті 208 КПК України за начебто вчинення злочину, зокрема передбаченого статтею 345 КК України (Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу). Після того, як ОСОБА_1 почав проявляти відкриту агресію відносно працівників патрульної поліції, до нього були застосовані спеціальні засоби - кайданки.

У результаті за порушення пункту 2.4 Правил дорожнього руху відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 327437 за частиною 1 статті 122-2 КУпАП України (невиконання водіями вимог про зупинку).

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 15.11.2022 у справі № 523/13991/22 до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 153 грн. в дохід держави.

Так, суд зазначає, що відповідно до положень частини 6 статті 14 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» особи рядового і начальницького складу у своїй діяльності керуються Законом України «Про Державне бюро розслідувань» та Положенням про проходження служби особами рядового та начальницького складу ДБР, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 743 (далі - Положення № 743).

За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини, як у робочий, так і в неробочий час, посадова особа зобов`язана дотримуватися норм професійної етики, що визначені Правилами професійної етики працівників Державного бюро розслідувань.

Згідно з пунктом 32 Порядку № 743 особи рядового та начальницького складу зобов`язані: - добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов`язки, накази безпосередніх та прямих керівників (начальників); - додержуватися правил професійної етики; - сприяти підтриманню порядку і дисципліни; - своєчасно подавати відомості про себе, що мають значення для проходження служби у ДБР; - повідомляти безпосередньому керівникові (начальникові) про місце свого перебування під час відпустки та у разі відсутності на службі з інших поважних причин; - з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час.

В силу абзацу 2 частини 6 статті 14 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» на осіб рядового і начальницького складу ДБР поширюється Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Статут) з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про Державне бюро розслідувань».

Положеннями статті 1 Статуту передбач, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, Присяги і наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Крім того, з метою впровадження високих етичних стандартів поведінки працівників ДБР, добросовісного, чесного та професійного виконання ними посадових обов`язків, формування позитивної репутації ДБР, а також для запобігання та врегулювання конфліктних ситуацій, недопущення корупційних правопорушень та правопорушень пов`язаних з корупцією, формування у працівників ДБР нетерпимості до корупції та сприяння зростанню суспільної довіри до ДБР Радою громадського контролю ДБР розроблено та затверджено Правила професійної етики працівників ДБР.

Положення Правил професійної етики працівників ДБР є обов`язковими для виконання з дати призначення особи на посаду до ДБР.

Правила професійної етики працівників Державного бюро розслідувань, затверджені рішенням Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань від 15.01.2021 року, введені в дію наказом Державного бюро розслідувань від 16.01.2021 року №30 (далі-Правила).

Відповідно до пункту 1.6 Правил професійної етики працівників ДБР, працівник має дотримуватися встановлених цими Правилами принципів етичної поведінки, а також загальновизнаних норм моралі, дбати про власну репутацію, поважати честь і гідність інших службових та посадових осіб, громадян України, іноземців та осіб без громадянства, утримуватись від дій, заяв чи вчинків, що компрометують його самого, колег, інших осіб, з якими взаємодіє працівник ДБР, а також компрометують ДБР та державу.

Дотримання вимог цих Правил працівниками ДБР оцінюється та враховується їх керівництвом як обов`язковий елемент трудової та службової дисципліни (пункт 1.7 Правил професійної етики працівників ДБР).

Відповідно до визначених в спірному наказі порушень пунктів 2.1, 2.5, 2.8, 2.13 Правил вказано, що працівник ДБР має виконувати свої посадові (службові) обов`язки компетентно, об`єктивно й неупереджено, постійно підвищувати свій професійний рівень. У разі виявлення Директором ДБР, першим заступником та заступниками Директора ДБР відповідно до розподілу повноважень, керівником структурного підрозділу чи директором територіального управління, його заступниками систематичного умисного непрофесійного ставлення до виконання посадових (службових) обов`язків або ігнорування законних вимог підлеглим працівником обсяг таких посадових (службових) обов`язків працівника ДБР може бути переглянуто з наданням оцінки його діяльності на займаній посаді.

Працівник ДБР має усвідомлювати необхідність діяти відповідно до прийнятих етичних вимог і норм, свідомо і добровільно прийняти на себе моральне зобов`язання повністю підпорядковувати свою службову діяльність реалізації завдань ДБР. Працівник ДБР повинен сумлінно, компетентно, результативно і відповідально виконувати свої посадові обов`язки, проявляти ініціативу, а також не допускати ухилення від прийняття рішень та відповідальності за свої дії та рішення.

Також, відповідно до Правил професійної етики працівників ДБР, принцип законності полягає у тому, що працівник ДБР зобов`язаний діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Принцип доброчесності полягає у тому, що працівнику ДБР забороняється використовувати своє службове становище в особистих (приватних) інтересах чи в неправомірних особистих інтересах інших осіб, у тому числі використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб. Принцип відповідальності полягає в тому, що працівник ДБР має усвідомлювати необхідність діяти відповідно до прийнятих етичних вимог і норм, свідомо і добровільно прийняти на себе моральне зобов`язання повністю підпорядкувати свою службову діяльність реалізації завдань ДБР. Працівник ДБР не повинен допускати, у тому числі у позаробочий час, дій і вчинків, які можуть негативно вплинути на репутацію ДБР, при цьому має передбачати соціальні наслідки своїх дій і вчинків, а також усвідомлювати потенційні ризики втрати репутації ДБР в результаті прийняття чи виконання ним неправомірного рішення. Принцип відповідальності полягає в тому, що працівник ДБР під час виконання посадових (службових) обов`язків зобов`язаний неухильно дотримуватись загальновизнаних етичних норм поведінки, не допускати використання нецензурної лексики, підвищеної інтонації. При цьому працівник ДБР має дбати про авторитет ДБР, а також про позитивну репутацію ДБР, що передбачає дотримання правил етикету, належного зовнішнього вигляду, забезпечення високої якості роботи, встановленого внутрішнього (трудового) службового розпорядку.

Суд акцентує, що порушення правил професійної етики у свою чергу є самостійною та достатньою підставою для притягнення працівника ДБР до дисциплінарної відповідальності, відповідно до пункту 6 частини 4 статті 25 Закону України «Про Державне бюро розслідувань».

Європейський суд з прав людини зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 12 січня 2012 року у справі "Горовенки та Бугара проти України" (Заяви №№ 36146/05 та 42418/05) п.38).

Відтак, проаналізувавши докази наявні у матеріалах справи, а також матеріали службового розслідування, суд зазначає, що Позивач своїми діями, які встановлені, та зафіксовані матеріалами службового розслідування, грубо порушивши вимоги законодавства, що виразився у порушені пунктів 2.1, 2.5, 2.8, 2.13 Правил професійної етики працівників ДБР.

Суд також враховує, що відповідно до службової характеристики, складеної на старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) ТУ ДБР у м. Миколаєві Фатєєва А.В., у тому числі, зазначено, що останній, за час проходження служби зарекомендував себе негативно, безвідповідально ставиться до виконання поставлених завдань, допускає порушення службової дисципліни та прорахунки при виконанні службових обов`язків. У відносинах 3 громадянами, колегами по службі та працівниками з інших правоохоронних органів часто поводить себе не стримано, конфліктує. Нехтує Правилами професійної етики працівників ДБР.

Окрім того, судом з`ясовано, та зазначено у Висновку від 06.03.2023 року № 1 дск, позивач за період роботи в ДБР уже мав дисциплінарне стягнення у вигляді «суворої догани» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у порушенні пунктів 2.1, 2.5, 2.8, 2.13 Правил професійної етики працівників ДБР (наказ № 116- ос/дск від 10.08.2022).

При цьому, судом відхиляються доводи позивача щодо не співмірності обраного дисциплінарного стягнення, та відсутності обґрунтування призначеного відповідачем дисциплінарного стягнення у вигляді сурової догани, оскільки, на думку суду, Комісією та суб`єктом призначення повністю враховано всі обставини щодо встановленого дисциплінарного проступку та особи позивача.

Відповідно до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» працівники ДБР за свої протиправні дії чи бездіяльність несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Працівник ДБР, якому стала відома інформація про порушення Правил іншим працівником ДБР, зобов`язаний негайно письмово повідомити про це підрозділ внутрішнього контролю ДБР. Уповноваженим підрозділом з контролю за дотриманням працівниками ДБР Правил є підрозділ внутрішнього контролю.

Як зазначено вище, дисциплінарна комісія на підставі службового розслідування, що проводиться підрозділом внутрішнього контролю, складає висновок про наявність чи відсутність у діях працівника ДБР дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності з визначенням рекомендованого виду дисциплінарного стягнення (ч.2 ст. 25 Закону №794-VIII).

На підставі рішення Дисциплінарної комісії стягнення на працівника територіального управління - директор відповідного територіального управління Державного бюро розслідувань (ч.3 ст. 25 Закону №794-VIII).

За приписами ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейського можуть застосовуватися такі види дисциплінарного стягнення, зокрема, сурова догана.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, в.о. Директора Державного бюро розслідувань Денис Іллящук, отримавши інформацію про порушення у діях позивача, викладену у висновку Дисциплінарної комісії Державного бюро розслідувань від 06.03.2023 року № 1 дск, та прийнявши рішення про накладання (застосування) до позивача дисциплінарного стягнення у виді сурової догани, діяв у межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Суд звертає увагу, що оскаржуваним Наказом трудові відносини позивача не припинялись, як і виплата заробітної плати не зупинялася. Більш того, чотирьохмісячний строк дії дисциплінарного стягнення у вигляді сурової догани на час розгляду справи вже сплинув.

Окрім того, варто зазначити, що керівником до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді сурової догани, що не є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення та, на думку суду, відповідає критерію пропорційності встановлених порушень.

З врахуванням наведеного, Висновок службового розслідування від 06.03.2023 р. № 1 дск, про наявність у діях працівника Державного бюро розслідувань дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності з визначенням рекомендованого виду дисциплінарного стягнення, підтверджується матеріалами службового розслідування, а відтак оскаржуваний Наказ Т.в.о. директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Дениса Іллящука №32-ос/дск від 09.03.2023 року про накладення (застосування) дисциплінарного стягнення, яким на старшого слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді суворої догани, винесений обґрунтовано та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Зважаючи на наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного бюро розслідувань про визнання протиправним та скасування Наказу Т.в.о. директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Дениса Іллящука №32-ос/дск від 09.03.2023 року про накладення (застосування) дисциплінарного стягнення, яким на старшого слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді суворої доган, не є обґрунтованими, та відповідно задоволенню не підлягають.

Решта доводів, та заперечень сторін, висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного бюро розслідувань про визнання протиправним та скасування Наказу, не є правомірними, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а отже задоволенню не підлягають, з вище окреслених підстав.

Керуючись ст.ст.72-76, 139, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного бюро розслідувань про визнання протиправним та скасування наказу Т.в.о. директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Дениса Іллящука №32-ос/дск від 09.03.2023 року про накладення (застосування) дисциплінарного стягнення, яким на старшого слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді суворої догани, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Ю.В. Харченко

.