Єдиний державний реєстр судових рішень
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 454/1067/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
18 жовтня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року (ухвалене в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Кінологічний навчальний центр) про визнання незаконним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В :
позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Кінологічний навчальний центр) про визнання незаконним та скасування рішення.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
09 серпня 2023 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07 серпня 2023 року вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 1997 року по 2003 рік.
Згідно витягу з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 30 жовтня 1997 року № 9 встановлено, що ОСОБА_1 поставлено на чергу для отримання квартири у загальному порядку з 25 вересня 1997 року, в складі сім`ї 1 особа, як безквартирного.
З витягу з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 11 лютого 2002 року № 1 встановлено, що ОСОБА_1 у складі сім`ї з двох осіб (в тому числі дружини ОСОБА_3 ) надано службову житлову площу в будинку покращеного планування за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 37,2 кв. м, житлова площа 17,3 кв. м однокімнатна. З квартирного обліку ОСОБА_1 знято.
ОСОБА_1 29 січня 2020 року звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою про приведення рішення військової частини НОМЕР_1 від 11 лютого 2002 року у відповідність до вимог житлового законодавства шляхом виключення запису про зняття його з квартирного обліку та внесення запису про залишення на квартирному обліку у загальній черзі з 25 вересня 1997 року, як такого, що потребує поліпшення житлових умов та просив поновити його в списках військовослужбовців, яких зараховано на квартирний облік у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно витягу з протоколу спільного засідання керівництва та житлової комісії військової частини НОМЕР_1 (Кінологічного навчального центру) від 30 січня 2020 року № 1 у задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю, з врахуванням пункту 1.7 Інструкції від 20 грудня 2007 року № 1040, оскільки ОСОБА_1 не є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , не перебуває на її житловому обліку.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 34, 37 Житлового Кодексу Української РСР від 30.06.1983 № 5464-X (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, забезпечені житловою площею нижчою за рівень, визначений чинним законодавством, а облік таких осіб здійснюється за їх місцем роботи або за їх місцем проживання.
Згідно ст.43 ЖК Української РСР встановлено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
Відповідно до п.1 ст.12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених ЖК Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
На виконання вказаної норми Кабінет Міністрів України постановою від 03 серпня 2006 р. № 1081 затвердив Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок №1081) пунктом 4 якого, зокрема передбачено, що центральні органи виконавчої влади, які здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, правоохоронні органи спеціального призначення, Держспецтрансслужба та Держспецзв`язок, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, видають нормативно-правові акти з питань забезпечення військовослужбовців житлом.
Згідно пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до статті 12 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 24 червня 2004 року № 1865-IV зазначено, що військовослужбовці, що перебували на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності цим Законом забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання відповідно до раніше встановленого законодавством порядку.
Відповідно до пункту 26 Порядку № 1081 військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов`язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла.
Згідно пункту 32 вказаного Порядку №1081 черговість надання житла визначається за часом і зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень).
Відповідно до довідки виданої секретарем житлової комісії Національної академії Державної прикордонної служби України від 21.05.2020 ОСОБА_1 зарахований на облік потребуючих поліпшення житлових умов рішенням житлової комісії з 04.08.2016 складом сім`ї 3 особи та першочергово з 30.03.2018, як учасник бойових дій, утримує житло за попереднім місцем служби у м.Великі Мости.
Крім того, з матеріалів справи встановлено що позивач 29.01.2020 звертався до відповідача про приведення рішення житлової комісії ВЧ НОМЕР_1 від 11.02.2002 у відповідність до вимог житлового законодавства шляхом виключення запису про зняття його з квартирного обліку та внесення запису про залишення на квартирному обліку у загальній черзі з 25.09.1997, як такого, що потребує поліпшення житлових умов та поновити його в списках військовослужбовців, яких зараховано на квартирний облік у ВЧ НОМЕР_1 .
З витягу з протоколу №1 спільного засідання керівництва та житлової комісії Кінологічного навчального центру від 30.01.2020 вбачається, що у задоволенні вимог позивача відмовлено повністю, оскільки з врахуванням п.1.7. Інструкції №1040 від 20.12.2007, він не є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 та відповідно не перебуває на її житловому обліку.
Отже, з наведеного вище протоколу можна зробити висновок, що оскільки ОСОБА_1 не є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 у зв`язку з переведенням на інше місце служби з 2003 року, а тому не перебуває на її житловому обліку.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач з 2003 року не є військовослужбовцем В/Ч НОМЕР_1 у зв`язку з переведенням його на інше місце служби з 2003 року, а саме, до Державної академії прикордонних військ (ВЧ НОМЕР_2 ).
Згідно п.1.7 Інструкції про організацію забезпечення житловими приміщеннями в Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.12.2007 року №1040, усі питання, пов`язані з наданням та забезпеченням житловою площею військовослужбовців, вирішуються за місцем проходження ними служби та перебування на обліку житловими комісіями органів Держприкордонслужби або в судовому порядку.
Отже, для поновлення та перебування позивача на квартирному обліку у ВЧ НОМЕР_1 , він має бути військовослужбовцем цієї військової частини.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що наказом Кінологічного навчального центру №141-0с від 27.05.2003 року, ОСОБА_1 виключено зі списків частини ВЧ НОМЕР_1 та знято з усіх видів забезпечення у зв`язку з переведенням для подальшого проходження служби до Національної академії ДПСУ ВЧ НОМЕР_2 , що відповідно до п.2.16 розділу 11 Тимчасового положення про порядок забезпечення жилою площею в Прикордонних військах України, затвердженого Державним комітетом у справах охорони державного кордону України від 20.01.1996 року №30, є підставою для зняття з квартирного обліку у зв`язку з переміщенням військовослужбовця до нового місця служби в інший населений пункт, а тому сім`я ОСОБА_1 , у зв`язку з його переведенням для подальшого проходження служби до Національної академії ДПСУ ВЧ НОМЕР_2 , підлягала зняттю з квартирного обліку, не могла залишатися на квартирному обліку у ВЧ НОМЕР_1 , і не може в даний час перебувати на квартирному обліку у ВЧ НОМЕР_1 .
Враховуючи вищенаведені обставини та правові норми чинного законодавстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсуцтності підстав для задовлення адміністративного позову.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні правові норми і неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права в ході апеляційного розгляду справи не виявлено, а відтак підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.
