Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 жовтня 2023 року м. Кропивницький
справа № П/811/1342/17
провадження № 22-ц/4809/894/23
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Дьомич Л.М., Мурашко С.І.,
за участю секретаря судового засідання Напрюшкіної О.І.,
учасники справи:
позивач Головне управляння Пенсійного фонду України в Кіровоградській області,
відповідач Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці,
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 листопада 2021 року у складі судді Драного В.В.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області (далі УВДФСС у Кіровоградській області)звернулось до суду з позовом до Управління Держпраці у Кіровоградській області, третя особа ОСОБА_1 , про скасування уточнення до інформаційної довідки.
В обґрунтування позову зазначено, що наказом Управління Держпраці у Кіровоградській області № 22-п від 08.06.2017 створено комісію з розслідування причин виникнення професійних захворювань у електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування Смолінської шахти ДП «СхідГЗК» Рябоконя С.М. Комісією встановлено, що на припис начальника Маловисківського міжрайонного управління ГУ Держсанепідемслужби у Кіровоградській області від 16.02.2016 № 39/49/04-1 та на підставі узгоджених відділенням Фонду документів, Управлінням Держпраці у Кіровоградській області була виготовлена інформаційна довідка про умови праці потерпілого ОСОБА_1 від 13.09.2016 № 01-22-03/2834 з визначенням факторів виробничого середовища та трудового процесу на підставі даних, наданих Смолінською шахтою ДП «СхідГЗК». Розбіжностей між показниками умов праці в наданих роботодавцем матеріалах та інформаційній довідці виявлено не було.
Позивач зазначає, що після отримання від роботодавця додаткових протоколів проведення досліджень, Управлінням Держпраці було виготовлено уточнення до інформаційної довідки за № 01-22-03/559 від 13.02.2017, в якому на запит Українського НДІ промислової медицини № 08/21-2358 від 02.12.2016 надані уточнені показники шкідливих факторів по шуму. Як встановлено під час роботи комісії, потім відповідачем було виготовлено ще одне уточнення (друге) від 04.04.2017 № 01-22-03/1412-17 до інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 , де були вказані ще і інші показники шкідливих виробничих факторів, які мають значні перевищення по фізичним навантаженням та по запиленості, а також зазначено, що попередню інформаційну довідку, за виключенням по мікроклімату, вважати такою, що втратила чинність.
Позивач вважає, що уточнення до інформаційної довідки від 04.04.2017 №01-22-03/1412-17 видане з порушенням наказу МОЗ України від 13.12.2004 року №614 «Про затвердження Порядку складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці». Відтак, інформаційна довідка від 04.04.2017 №01-22-03/1412-17 впливає на розмір виплат третій особі.
Посилаючись на зазначені обставини позивач просив суд визнати недійсним та скасувати уточнення до інформаційної довідки від 04.04.2017 №01-22-03/1412-17.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 листопада 2021 року позов задоволено.
Визнано недійсним та скасовано уточнення до інформаційної довідки від 04.04.2017 № 01-22-03/1412-17.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду, Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову повністю.
Відповідач вважає, що ?не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а висновки викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вказує, що «Порядком складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці»,затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я №614 від 13.12.2004 та зареєстровано Міністерством юстиціїУкраїни 23.02.2005 №260/10540 (далі - Порядок №614) передбачено, що при складанні інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння), а також доповнень (уточнень) до неї на непрацюючих пенсіонерів або осіб, що не працюють, після припинення контакту працівника з шкідливими виробничими факторами, використовуються дані трудової книжки, результати наукових досліджень за аналогічними професіями, санітарно-гігієнічні характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях, термін зберігання яких не перевищує 45 років.
Так, під час складання уточнення до інформаційної довідки від 04.04.2017 №601-22-03/1412-17, виданих міжрегіональним управлінням відносно ОСОБА_1 , 1962 р.н., який працював на Смолінській шахті ДП «СхідГЗК» електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування підземним дільниці №21 з 16.11.2004 по 29.02.2016, використовувалися дані санітарно-гігієнічної характеристики умов праці ОСОБА_2 , який працював електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування підземним впродовж 16 років 05 місяців 16 днів на дільниці №21 Смолінської шахти ДП «СхідГЗК», що і ОСОБА_1 , робота ОСОБА_3 була пов?язана з важкою фізичною працею, фізичним динамічним навантаженням, вимушеною робочою позою (зовнішнє фізичне динамічне навантаження, виражене в одиницях механічної роботи за зміну, кг/м (Вт) при регіональному навантажені (з переважною участю м?язів рук та плечового суглоба) для чоловіків - 35 при нормативі до 30; робоча поза (незручна та або фіксована - 24,1% часу зміни при нормативі до 25 %); нахили тулуба (вимушені більше 309, кількість за зміну - 132 при нормативі - 51 - 100), концентрація пилу на робочому місці ОСОБА_3 становила 4,8 мг/м, при ГДК 2,0 мг/м впродовж 87,5 % робочого часу.
Таким чином, доповнення (уточнення) до інформаційної довідки складені відповідно до вимог Порядку №614 та діючим законодавством не передбачено їх оскарження.
Посилаючись на правову позиція викладену у Постанові Верховного Суду від 01.07.2020 по справі № 405/2497/17, зазначає, що уточнення від 04.04.2017 № 01-22-03/1412-17 до інформаційної довідки про умови праці від 13.09.2016 № 01-22-03/2834 не є рішенням суб?єкта владних повноважень, а лише одним з документів, з урахуванням якого в кожному конкретному випадку вирішується питання про зв?язок хронічного захворювання з впливом виробничих факторів і трудового процесу.
Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.
Згідно з ч.3ст.360 ЦПК Українивідсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено такі обставини
Управлінням Держпраці у Кіровоградській області створено комісію з розслідування причин виникнення професійних захворювань у електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування Смолінської шахти ДП «СхідГЗК» Рябоконя С.М., якою досліджені та визначені фактори виробничого середовища та трудового процесу та виготовлена Інформаційна довідка про умови праці потерпілого від 13.09.2016 року № 01-22-03/2834 (т.1 а.с.7-9).
13.02.2017 року Управлінням Держпраці у Кіровоградській області було виготовлено уточнення до інформаційної довідки за №01-22-03/599 на запит Українського НДІ промислової медицини.
04.04.2017 року Управлінням Держпраці у Кіровоградській області за вих. № 01-22-03/1412-17було виготовлено ще одне уточнення до інформаційної довідки, де зазначено, що попередню інформаційну довідку від 13.09.2016 року № 01-22-03/2834 вважати такою, що втратила чинність.
Мотиви ухваленогоапеляційним судомрішення
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Позивач та третя особа, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявилися.
Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно дост.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог ізаперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені впостановах Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд дійшов висновку, що уточнення до інформаційної довідки від 04.04.2017 №01-22-03/1412-17 Управлінням Держпраці у Кіровоградській області виготовлено з порушенням порядку їх складання, а саме пункту 1.8. Порядку № 614.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Ухвалами Кропивницького апеляційного суду від 29 серпня 2023 року залучено Головне управляння Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці як процесуальних правонаступників позивача та відповідача.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначаються Законом України «Про загально обов`язкове державне соціальне страхування» відповідно до основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
За змістом статті 22 Закону України «Про охорону праці», пунктів 10,13, 38 та 58 Порядку складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці,затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я № 614 від 13.12.2004 та зареєстровано Міністерством юстиціїУкраїни 23.02.2005 №260/10540 (далі - Порядок №614) роботодавець повинен організувати розслідування нещасного випадку, для чого зобов`язаний своїм наказом утворити комісію з розслідування нещасного випадку.
Зазначена комісія зобов`язана з`ясувати обставини та причини нещасного випадку за відповідною формою. Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах визначається Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1232.
Підстави, процедура складання та вимоги щодо форми інформаційної довідки про умови праці (санітарно-гігієнічна характеристика умов праці), регламентовані Порядком складання та вимогами до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 грудня 2004 року № 614 (далі - Порядок № 614).
Статтею 48 ЦПК України встановлено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Належними сторонами в цивільній справі є особи, відносно яких є дані про те, що вони можуть бути суб`єктами спірних матеріальних правовідносин. Належний позивач особа, якій належить право вимоги; належний відповідач особа, котра повинна відповідати за позовом.
Неналежними сторонами в цивільному процесі є ті особи, які не є суб`єктами права вимоги чи несення обов`язку.
В постанові Верховного Суду України від 31 травня 2017 року у справі № 6-1767цс16 зроблено висновок, що перелік осіб, яким надано право на оскарження рішення спеціальної комісії, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Статтею 55Закону «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 1105-ХІVпередбачено право виконавчих органів Фонду звертатися до суду за вирішенням спорів щодо сум страхових внесків, розміру шкоди та прав на відшкодування, накладення штрафів та з інших питань, але факт нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, який пов`язаний з виробництвом, не може бути оскаржений Фондом (його регіональними відділеннями), у зв`язку з чим колегія суддів звертає увагу позивача на відсутність у нього права на оскарження в судовому порядку санітарно-гігієнічної характеристики в судовому порядку, а відповідно і уточнень до неї щодо професійного захворювання та визначення відповідного діагнозу.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову, оскільки внесення уточнень до інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 не зачіпає та не порушує прав та інтересів управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області, процесуальним правонаступником якого є Головне управляння Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Якщо позов пред явила особа, якій не належить право вимоги, суд повинен відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред явлено неналежним позивачем, відмовити йому у задоволенні позову.
Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647 /18 (провадження № 12-175гc19, пункт 7.17), від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17 (провадження № 12-77 гс19, пункт 8.9).
В даному випадку, суд першої інстанції внаслідок неправильного застосування до спірних правовідносин норм матеріального права, без врахування висновків щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду, дійшов помилкового висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.
Положеннямист. 376 ЦПК Українивизначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно ч.13ст. 141 ЦПК України,якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. В силу частини 1статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В силу пункту 20 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи. Тому Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці при зверненні до суду з апеляційною скаргою судовий збір не сплачувався.
Оскільки відповідач звільнений від сплати судового збору, а Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області при подані позову судовий збір не сплачувався, суд відносить судові витрати по даній справі за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 384 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 листопада 2021 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Судові витрати у справі віднести за рахунок держави.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченомуст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 10 жовтня 2023 року.
Головуючий суддя А.М. Головань
Судді Л.М. Дьомич
С.І. Мурашко
