Справа № 420/16075/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Хурси О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного архіву Одеської області про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного архіву Одеської області, в якому позивач просить суд:

-визнати протиправним використання російської мови в користувацькому інтерфейсі програмного забезпечення електронної пошти Державного архіву Одеської області.

-визнати протиправною бездіяльність Державного архіву Одеської області щодо не приведення роботи Державного архіву Одеської області у відповідність до вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», а саме продовження використання користувацького інтерфейсу електронної пошти Державного архіву Одеської області російською мовою.

-зобов`язати Державний архів Одеської області привести свою роботу у відповідність до вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що отримуючи електронну кореспонденцію позивач дізнався, що Державний архів Одеської області (далі ДАОО) використовує у своїй роботі російську мову.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки вони порушують його право на отримання інформації та послуг українською мовою.

Ухвалою суду від 12.07.2023 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

ДАОО в електронному листуванні користується програмою Оutlook, адреса електронної пошти: archive@od.gov.ua. ДАОО є структурним підрозділом Одеської обласної державної адміністрації.

Адміністратором доступу до електронної пошти в домені od.gov.ua є Комунальне підприємство «Обласний інформаційно-аналітичний центр», яке є об`єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, інтереси яких представляє Одеська обласна рада.

Згідно листа Комунального підприємства «Обласний інформаційно-аналітичний центр» від 21.07.2023 року за № 292/01-08/23: розробником поштової платформи Outlook яка використовується в домені od.gov.ua є корпорація Microsoft, мова використовуваного інтерфейсу - українська.

07.08.2023 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні. Також позивач звернув увагу, що відповідно до копій документів приєднаних до відзиву відповідачем, працювати над запереченнями до позовної заяви відповідач почав ще 06.07.2023. Про це свідчить посилання на лист за вих. №803/22/01-28/2-23 від 06.07.2023 щодо зміни мови інтерфейсу загальної пошти outlook: archive @od.gov.ua (відповідь КП ОІАЦ, приєднана до відзиву). Це майже за тиждень до відкриття провадження у справі, у чому може вбачатися порушення з боку відповідача.

Ознайомлення відповідача з матеріалами позовної заяви ще до відкриття провадження у справі не тільки не передбачено чинним законодавством.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

11.04.2023, 19.06.2023 та 21.06.2023 позивач подав до ДАОО запити на витребування архівної інформації. Отримавши листи-відповіді від ДАОО позивач не погодився із використанням останнім користувальницького інтерфейсу електронної пошти російською мовою «Общая почта archive@od.gov.ua», що й стало підставою для звернення до суду за захистом права на отримання інформації державною мовою.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі Закон №2309), єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Статус української мови як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації.

Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави.

Статус української мови як єдиної державної мови в Україні визначається виключно Конституцією України.

Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом.

Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов`язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.

Українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України.

Відповідно до ч.1 ст.12 цього Закону, робочою мовою діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, у тому числі мовою засідань, заходів, зустрічей та мовою робочого спілкування, є державна мова.

Відповідно до ч.8 ст.13 Закону №2309, відповіді на звернення фізичних та юридичних осіб до органів державної влади, органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності надаються державною мовою, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №2309, комп`ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, що реалізується в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою та/або англійською мовою, або іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

Для цілей цього Закону користувацьким інтерфейсом є відображувана інформація, з якою безпосередньо взаємодіє користувач під час використання комп`ютерної програми, веб-сайту і яка містить текст будь-якою мовою спілкування між людьми (зокрема мова візуального дизайну комп`ютерної програми, мова взаємодії, діалогів та транзакцій між користувачем та комп`ютерною програмою).

Відповідно до ч.3 цієї статті, у роботі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності використовуються винятково комп`ютерні програми з користувацьким інтерфейсом державною мовою.

До створення користувацького інтерфейсу державною мовою для відповідної комп`ютерної програми може використовуватися комп`ютерна програма з користувацьким інтерфейсом англійською мовою.

Матеріалами справи підтверджено, що при наданні відповідей на запити позивача про витребування архівної інформації відповідачем використовувалась російська мова користувальницького інтерфейсу, про що свідчать слова «Общая почта» (а.с.6-11).

Водночас, суд зазначає, що відповідь на запити позивача про витребування архівної інформації була надана українською мовою (а.с. 6-11).

Таким чином посилання позивача на порушення відповідачем ч.8 ст.13 Закону №2309 є безпідставними.

Суд звертає увагу, що Порядок здійснення Уповноваженим із захисту державної мови контролю за застосуванням державної мови органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 21.08.2019 № 817 (далі - Порядок) визначає процедуру здійснення Уповноваженим із захисту державної мови контролю за застосуванням державної мови органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування у випадках, визначених частиною першою статті 56 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»

Відповідно до п.2 цього Порядку, основними завданнями контролю за застосуванням державної мови є: перевірка стану дотримання визначених Законом вимог застосування державної мови суб`єктом контролю, його керівником та працівниками під час здійснення повноважень; запобігання, виявлення та вжиття заходів до усунення виявлених порушень вимог Закону.

Відповідно до ч.4 ст.49 Закону №2309, з метою реалізації покладених на нього завдань Уповноважений здійснює такі повноваження: 1) подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо забезпечення ефективної реалізації державної політики, спрямованої на захист державної мови, всебічний розвиток і функціонування державної мови у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України, сприяння задоволенню мовних потреб українців, які проживають за межами України; 2) забезпечує моніторинг виконання законодавства про державну мову, державних цільових програм забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної; 3) розглядає скарги фізичних і юридичних осіб на дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій всіх форм власності, інших юридичних і фізичних осіб щодо дотримання вимог законодавства про державну мову; 4) спрямовує до Комісії з питань вищого корпусу державної служби, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій подання про проведення службових розслідувань, а також притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, винних у порушенні законодавства про державну мову, що є обов`язковими до розгляду; 5) складає протоколи та застосовує стягнення у випадках, встановлених законом; 6) здійснює контроль за виконанням повноважень його представниками відповідно до частини шостої цієї статті; 7) затверджує форму акта про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови, а також форму протоколу та постанови, зазначених у статті 57 цього Закону.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.54 Закону №2309, особа може оскаржити до Уповноваженого рішення, дії або бездіяльність органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, їхніх посадових і службових осіб та працівників, якщо у відповідь на свої письмові звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги чи інші письмові звернення) особа отримала документ іншою мовою, ніж державна, всупереч вимогам цього Закону або якщо особа вмотивовано вважає, що мова, якою складено такий документ, не відповідає стандартам державної мови і це зроблено навмисно.

Порядок розгляду скарг визначено статтею 55 Закону №2309.

Відповідно до ч.6 ст.56 Закону №2309, у разі фіксації актом про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови факту порушення органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою та організацією, іншим суб`єктом господарювання незалежно від форми власності, а також громадським об`єднанням, політичною партією вимог щодо обов`язкового застосування державної мови, встановлених статтями 12-23, 25-29, 31-42 цього Закону, Уповноважений, його представник складає на підставі такого акта протокол.

Статтею 244-24 КУпАП встановлено, що Уповноважений із захисту державної мови розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства у сфері застосування державної мови та невиконанням законних вимог представника Уповноваженого із захисту державної мови (статті 188-52, 188-53).

Відповідно до статті 188-52 КУпАП, порушення вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо застосування державної мови під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування, в актах, діловодстві та документообігу в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим і органах місцевого самоврядування, на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях, інших суб`єктах господарювання державної і комунальної форми власності, у судочинстві та діловодстві у судах України, в органах правопорядку, розвідувальних органах, державних органах спеціального призначення з правоохоронними функціями, на державному кордоні України, у процесі виборів та референдумів, у міжнародних договорах України -тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або попередження, якщо порушення вчинене вперше.

Порушення вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо застосування державної мови у сфері освіти, науки, культури, книговидання, у користувацьких інтерфейсах комп`ютерних програм та веб-сайтів, у сфері інформації для загального ознайомлення, публічних заходів, технічної і проектної документації, реклами, охорони здоров`я, спорту, телекомунікацій та поштового зв`язку, транспорту - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або попередження, якщо порушення вчинене вперше.

Порушення вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо застосування державної мови друкованими засобами масової інформації -

тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або попередження, якщо порушення вчинене вперше.

Інші, ніж визначені частинами першою - третьою цієї статті, порушення Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо порядку застосування державної мови - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або попередження, якщо порушення вчинене вперше.

Повторне протягом року вчинення порушення з числа зазначених у частинах першій - четвертій цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.188-53 КУпАП, повторне невиконання законних вимог Уповноваженого із захисту державної мови під час здійснення ним державного контролю за застосуванням державної мови - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, суд доходить висновку, що встановлення порушень державними органами положень Закону №2309 перебуває поза межами юрисдикції судів. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, ухвалюючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, а також давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень. Наведене узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що завдання суду під час виконання його контрольної функції не полягає у заміщенні органів державної влади, суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Крім того, суд зазначає, що позивачем не дотримано порядку оскарження дій ДАОО, зокрема не надано доказів подання скарги до Уповноваженого із захисту державної мови, що унеможливлює перевірку на відповідність рішень, дій чи бездіяльності Уповноваженого із захисту державної мови щодо виявлених позивачем порушень у судовому порядку.

Окрім цього, суд звертає увагу, що разом з відзивом на позовну заяву відповідач надав докази, що розробником поштової платформи Outlook яка використовується в домені od.gov.ua є корпорація Microsoft, мова використовуваного інтерфейсу - українська.

Стосовно тверджень позивача про те, що відповідач почав підготовку до подання відзиву на позов 06.07.2023 року, тобто до відкриття провадження у справі (12.07.2023), що не передбачено чинним законодавством, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.24 підрозділу 2 «Електронний суд» Розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі Положення), підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Відповідно до п.29 цього Положення, у випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.

Пунктом 37 Положення встановлено, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя.

До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи.

Відповідно до п.42-43 Положення, засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

До Електронного кабінету надсилаються документи у справі лише в разі наявності ідентифікаційних даних користувача (учасника справи), внесених до автоматизованої системи діловодства.

У разі надсилання користувачем документів у справі за допомогою власного Електронного кабінету ідентифікаційні дані користувача вносяться до автоматизованої системи діловодства в автоматичному режимі.

У разі надсилання документів у справі особою в паперовій формі її ідентифікаційні дані вносяться до автоматизованої системи діловодства працівником суду.

Матеріалами справи підтверджено, що Державний архів Одеської області має Електронний кабінет в системі «Електронний суд», оскільки через вказану систему останній подавав відзив на позовну заяву.

Окрім цього, з огляду на вищезазначені положення законодавства України, суд звертає увагу, що адміністративний позов ОСОБА_1 було надіслано одержувачу Державний архів Одеської області в його електронний кабінет в автоматичному режимі та доставлено до його електронного кабінету 04.07.2023 о 14:47 год., про що свідчить довідка про доставку електронного листа, наявна у матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладені та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що право позивача на отримання відповіді на звернення, що передбачено ч.8 ст.13 Закону №2309 не було порушено відповідачем.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 КАС, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державного архіву Одеської області про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя О.О. Хурса

.