КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/23572/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/4900/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «Фірма «Новофарм-Біосинтез» - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 липня 2023 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника власника майна ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 липня 2023 року задоволено клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні №22023000000000223 від 08.03.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України та накладено арешт на тимчасово вилучене 27-28.06.2023 в ході проведення обшуку за місцем фактичного розташування офісних приміщень ТОВ «Фірма «Новофарм-Біосинтез» у комплексі будівель за адресою: Житомирська обл., Звягельський р-н, м. Звягель, вул. Житомирська, буд. 38, майно, а саме:

- мобільний телефон марки Sony модель XQ-BQ72 IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_8 ;

- персональний комп`ютер (системний блок) у корпусі чорного кольору з логотипом X VINGA в якому міститься жорсткі магнітні диски (накопичувачі micron_1100_MTFDDAK256TBN, Toshiba DT01ACA050, WDS500G1X0E-00AFY0;

- наказ №19-к від 10.03.1999 р., на 1 арк.;

- посадова інструкція начальника юридичного відділу від 04.01.2021 р., на 7 арк.;

- особова картка працівника ОСОБА_9 від 10.03.1999 р., на 3 арк;

- посадова інструкція головного бухгалтера від 02.04.2018 р., на 4 арк;

- особова картка працівника ОСОБА_10 від 10.03.1999 р., на 3 арк.;

- наказ № 006-к «Про припинення трудового договору» від 15.02.2013, на 2 арк.;

- посадова інструкція начальника відділу логістики та постачання від 30.07.2021, на 7 арк.;

- особова картка працівника ОСОБА_11 від 15.02.2013, на 2 арк.;

- протокол № 3 «Посадова інструкція директора» від 18.04.2018, на 5 арк.;

- наказ №1 від 03.09.1996 «Про призначення директора ТОВ «Новофарм-Біосинтез», на 1 арк.;

- особова картка працівника ОСОБА_8 від 03.09.1996, на 2 арк.

- статут товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Новофарм-Біосинтез» (ідентифікаційний код - 20420715), затверджений протоколом № 5 загальних зборів учасників ТОВ фірми «Новофарм-Біосинтез», від 09.08.2019, на 18 арк.;

- опис документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» від 12.08.2019, на 1 арк.;

- довіреність від імені директора ТОВ фірми «Новофарм-Біосинтез» ОСОБА_8 , на 1 арк.;

- сертифікат відповідності умов виробництва лікарських засобів вимогам належної виробничої практики ТОВ фірми «Новофарм-Біосинтез» №077/2021/GMP від 10.09.2023, на 1 арк.;

- копія довіреності від імені директора ТОВ фірми «Новофарм-Біосинтез» ОСОБА_8 №2596 від 14.04.2015 з додатком, на 5 арк.;

- протокол №1 зборів засновників фірми «Новофарм-Біосинтез» від 20.08.1996, на 1 арк.;

- протокол зборів засновників фірми «Новофарм-Біосинтез» від 03.09.1996, НА 1 арк.;

- копія карти фізичної особи - платника податків на ім`я ОСОБА_8 , від 10.10.2009, на 1 арк.;

- наказ №1 «Про призначення директора ТОВ фірми «Новофарм-Біосинтез» від 13.09.1996, на 1 арк.;

- свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ фірми «Новофарм-Біосинтез» №326505, серія А01, на 1 арк.;

- довідка про взяття на облік платників податків № 645/29-13 від 05.11.2008, на 1 арк.;

- довідка АБ з Єдиного державного реєстру підприємців та організацій України №571171, на 1 арк.;

- витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ фірми «Новофарм-Біосинтез» від 19.06.2023, на 5 арк.;

- договір переводу боргу №03/2022 по контракту №02/07/21 від 01.07.2021 і по договору №01/2022 від 30 грудня 2021, складений в м. Юрмала, Латвія, від 21.12.2022, серед яких вказані наступні юридичні особи: ООО «Альба Медикал», Россия, в лице Генерального директора ОСОБА_12 ; Коммерческое общество SIA GENTMED, Латвия, в лице члена правления ОСОБА_13 ; ООО фирма «Новофарм-Биосинтез», в лице директора ОСОБА_14 , на 4 арк.;

- сертифікат торгово - промислової палати російської федерації №10/0288 від 14.04.2022, на 2 арк.;

- комп`ютер (системний блок) у корпусі чорного кольору з логотипом X VINGA);

- флеш-накопичувач чорного кольору марки «PNY» розміром 256 gb.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник ТОВ «Фірма «Новофарм-Біосинтез» - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 липня 2023 року та її скасувати. Постановити нову ухвалу, якою повернути майно, тимчасово вилучене в ході проведення обшуку у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023000000000223 від 08.03.2023 року, на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/23572/23 (провадження № 1 -кс/761/15293/2023) від «20» липня 2023 року.

На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, з огляду на низку обставин, які були зазначені у запереченні представника третьої особи, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, а саме:

- в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку за вказаною адресою міститься пряма заборона на здійснення тимчасового вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем (їх частин) та мобільних терміналів систем зв`язку;

- заборона тимчасового вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем (їх частин) та мобільних терміналів систем зв`язку без прямого дозволу наданого ухвалою суду (абз. 2 ч. 2 ст. 168 КПК України);

- обов`язок повернути тимчасово вилучене майно особі, у якої воно було вилучене, у разі, якщо слідчий суддя не постановив ухвалу про арешт такого майна протягом 72 годин (п. 3 ч. 1 ст. 169, ч. 6 ст. 173 КПК України)

- обов`язок слідчого судді при накладенні арешту застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, зокрема такий, що не призведе до зупинення або надмірного обтяження правомірної підприємницької діяльності особи (ч. 4 ст. 173 КПК України).

На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що прилюдного проголошення судового рішення не було, а текст ухвали було складено 27.07.2023 року.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника ТОВ «Фірма «Новофарм-Біосинтез» - адвоката ОСОБА_6 , який підтримав вимоги апеляційної скарги, з наведених у ній підстав, думку прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та вважав оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника ТОВ «Фірма «Новофарм-Біосинтез» - адвоката ОСОБА_6 , не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся за участю представника ТОВ «Фірма «Новофарм-Біосинтез» - адвоката ОСОБА_6 , однак як зазначає апелянт, що повний текст оскаржуваної ухвали отримано лише 27.07.2023, іншої інформації матеріали справи не містять, у зв`язку з чим колегія суддів вбачає підстави для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 липня 2023 року.

Як убачається з матеріалів, наданих судом першої інстанції, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023000000000223 від 08.03.2023 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у т.ч. щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів російської федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, будучи обізнаним про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України та проведення у зв`язку з цим з боку російської федерації підривної діяльності проти України, з метою завдати шкоди Україні, діючи умисно, не зважаючи на встановлену Законом України №2198-ІХ від 14.04.2022 кримінальну відповідальність за свої дії, про яку йому було відомо, свідомо став на шлях вчинення особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України - допомоги (пособництва) державі-агресору з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , в інтересах країни-агресора, здійснюється ведення фінансово-господарської діяльності на території України, яка полягає у зборі, підготовці та передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, а саме у наданні послуг та постачанні лікарських препаратів у інтересах комерційних компаній та компаній військово-промислового комплексу російської федерації.

Так, ОСОБА_8 , являється директором та співзасновником комерційного підприємства ТОВ «Фірма «Новофарм-Біосинтез», (код ЄДРПОУ: 20420715, зареєстроване за адресою: Житомирська область, м. Звягель, вул. Житомирська, буд. 38), яке здійснює промислове та контрактне виробництво лікарських засобів, а також проводить випробування якості лікарських засобів і вихідної сировини відповідно до галузі атестації у фізико-хімічній та мікробіологічних лабораторіях підприємств.

28.06.2023 о 02 год. 58 хв. ОСОБА_8 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

27-28.06.2023 в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.06.2023 за місцем фактичного розташування офісних приміщень ТОВ «Фірма «Новофарм-Біосинтез» у комплексі будівель за адресою: Житомирська обл., Звягельський р-н, м. Звягель, вул. Житомирська, буд. 38, було виявлено та вилучено :

- мобільний телефон марки Sony модель XQ-BQ72 IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_8 ;

- персональний комп`ютер (системний блок) у корпусі чорного кольору з логотипом X VINGA в якому міститься жорсткі магнітні диски (накопичувачі micron_1100_MTFDDAK256TBN, Toshiba DT01ACA050, WDS500G1X0E-00AFY0;

- наказ №19-к від 10.03.1999 р., на 1 арк.;

- посадова інструкція начальника юридичного відділу від 04.01.2021 р., на 7 арк.;

- особова картка працівника ОСОБА_9 від 10.03.1999 р., на 3 арк;

- посадова інструкція головного бухгалтера від 02.04.2018 р., на 4 арк;

- особова картка працівника ОСОБА_10 від 10.03.1999 р., на 3 арк.;

- наказ № 006-к «Про припинення трудового договору» від 15.02.2013, на 2 арк.;

- посадова інструкція начальника відділу логістики та постачання від 30.07.2021, на 7 арк.;

- особова картка працівника ОСОБА_11 від 15.02.2013, на 2 арк.;

- протокол № 3 «Посадова інструкція директора» від 18.04.2018, на 5 арк.;

- наказ №1 від 03.09.1996 «Про призначення директора ТОВ «Новофарм-Біосинтез», на 1 арк.;

- особова картка працівника ОСОБА_8 від 03.09.1996, на 2 арк.

- статут товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Новофарм-Біосинтез» (ідентифікаційний код - 20420715), затверджений протоколом № 5 загальних зборів учасників ТОВ фірми «Новофарм-Біосинтез», від 09.08.2019, на 18 арк.;

- опис документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» від 12.08.2019, на 1 арк.;

- довіреність від імені директора ТОВ фірми «Новофарм-Біосинтез» ОСОБА_8 , на 1 арк.;

- сертифікат відповідності умов виробництва лікарських засобів вимогам належної виробничої практики ТОВ фірми «Новофарм-Біосинтез» №077/2021/GMP від 10.09.2023, на 1 арк.;

- копія довіреності від імені директора ТОВ фірми «Новофарм-Біосинтез» ОСОБА_8 №2596 від 14.04.2015 з додатком, на 5 арк.;

- протокол №1 зборів засновників фірми «Новофарм-Біосинтез» від 20.08.1996, на 1 арк.;

- протокол зборів засновників фірми «Новофарм-Біосинтез» від 03.09.1996, НА 1 арк.;

- копія карти фізичної особи - платника податків на ім`я ОСОБА_8 , від 10.10.2009, на 1 арк.;

- наказ №1 «Про призначення директора ТОВ фірми «Новофарм-Біосинтез» від 13.09.1996, на 1 арк.;

- свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ фірми «Новофарм-Біосинтез» №326505, серія А01, на 1 арк.;

- довідка про взяття на облік платників податків № 645/29-13 від 05.11.2008, на 1 арк.;

- довідка АБ з Єдиного державного реєстру підприємців та організацій України №571171, на 1 арк.;

- витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ фірми «Новофарм-Біосинтез» від 19.06.2023, на 5 арк.;

- договір переводу боргу №03/2022 по контракту №02/07/21 від 01.07.2021 і по договору №01/2022 від 30 грудня 2021, складений в м. Юрмала, Латвія, від 21.12.2022, серед яких вказані наступні юридичні особи: ООО «Альба Медикал», Россия, в лице Генерального директора ОСОБА_12 ; Коммерческое общество SIA GENTMED, Латвия, в лице члена правления ОСОБА_13 ; ООО фирма «Новофарм-Биосинтез», в лице директора ОСОБА_14 , на 4 арк.;

- сертифікат торгово - промислової палати російської федерації №10/0288 від 14.04.2022, на 2 арк.;

- комп`ютер (системний блок) у корпусі чорного кольору з логотипом X VINGA);

- флеш-накопичувач чорного кольору марки «PNY» розміром 256 gb.

Вказані речі та документи визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні та належать ТОВ фірми «Новофарм-Біосинтез» та працівникам даного підприємства.

04.07.2023 прокурор третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №22023000000000223 від 08.03.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України, а саме на майно, яке 27-28.06.2023 в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.06.2023 за місцем фактичного розташування офісних приміщень ТОВ «Фірма «Новофарм-Біосинтез» у комплексі будівель за адресою: Житомирська обл., Звягельський р-н, м. Звягель, вул. Житомирська, буд. 38, було виявлено та вилучено :

- мобільний телефон марки Sony модель XQ-BQ72 IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_8 ;

- персональний комп`ютер (системний блок) у корпусі чорного кольору з логотипом X VINGA в якому міститься жорсткі магнітні диски (накопичувачі micron_1100_MTFDDAK256TBN, Toshiba DT01ACA050, WDS500G1X0E-00AFY0;

- наказ №19-к від 10.03.1999 р., на 1 арк.;

- посадова інструкція начальника юридичного відділу від 04.01.2021 р., на 7 арк.;

- особова картка працівника ОСОБА_9 від 10.03.1999 р., на 3 арк;

- посадова інструкція головного бухгалтера від 02.04.2018 р., на 4 арк;

- особова картка працівника ОСОБА_10 від 10.03.1999 р., на 3 арк.;

- наказ № 006-к «Про припинення трудового договору» від 15.02.2013, на 2 арк.;

- посадова інструкція начальника відділу логістики та постачання від 30.07.2021, на 7 арк.;

- особова картка працівника ОСОБА_11 від 15.02.2013, на 2 арк.;

- протокол № 3 «Посадова інструкція директора» від 18.04.2018, на 5 арк.;

- наказ №1 від 03.09.1996 «Про призначення директора ТОВ «Новофарм-Біосинтез», на 1 арк.;

- особова картка працівника ОСОБА_8 від 03.09.1996, на 2 арк.

- статут товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Новофарм-Біосинтез» (ідентифікаційний код - 20420715), затверджений протоколом № 5 загальних зборів учасників ТОВ фірми «Новофарм-Біосинтез», від 09.08.2019, на 18 арк.;

- опис документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» від 12.08.2019, на 1 арк.;

- довіреність від імені директора ТОВ фірми «Новофарм-Біосинтез» ОСОБА_8 , на 1 арк.;

- сертифікат відповідності умов виробництва лікарських засобів вимогам належної виробничої практики ТОВ фірми «Новофарм-Біосинтез» №077/2021/GMP від 10.09.2023, на 1 арк.;

- копія довіреності від імені директора ТОВ фірми «Новофарм-Біосинтез» ОСОБА_8 №2596 від 14.04.2015 з додатком, на 5 арк.;

- протокол №1 зборів засновників фірми «Новофарм-Біосинтез» від 20.08.1996, на 1 арк.;

- протокол зборів засновників фірми «Новофарм-Біосинтез» від 03.09.1996, НА 1 арк.;

- копія карти фізичної особи - платника податків на ім`я ОСОБА_8 , від 10.10.2009, на 1 арк.;

- наказ №1 «Про призначення директора ТОВ фірми «Новофарм-Біосинтез» від 13.09.1996, на 1 арк.;

- свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ фірми «Новофарм-Біосинтез» №326505, серія А01, на 1 арк.;

- довідка про взяття на облік платників податків № 645/29-13 від 05.11.2008, на 1 арк.;

- довідка АБ з Єдиного державного реєстру підприємців та організацій України №571171, на 1 арк.;

- витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ фірми «Новофарм-Біосинтез» від 19.06.2023, на 5 арк.;

- договір переводу боргу №03/2022 по контракту №02/07/21 від 01.07.2021 і по договору №01/2022 від 30 грудня 2021, складений в м. Юрмала, Латвія, від 21.12.2022, серед яких вказані наступні юридичні особи: ООО «Альба Медикал», Россия, в лице Генерального директора ОСОБА_12 ; Коммерческое общество SIA GENTMED, Латвия, в лице члена правления ОСОБА_13 ; ООО фирма «Новофарм-Биосинтез», в лице директора ОСОБА_14 , на 4 арк.;

- сертифікат торгово - промислової палати російської федерації №10/0288 від 14.04.2022, на 2 арк.;

- комп`ютер (системний блок) у корпусі чорного кольору з логотипом X VINGA);

- флеш-накопичувач чорного кольору марки «PNY» розміром 256 gb.

На обґрунтування вимог даного клопотання, з урахуванням вище викладеного сторона обвинувачення також послалась на те, що вказані вище речі відповідають критеріям, зазначеним у ч.1 ст. 98 КПК України про, що слідчим винесено постанову про визнання їх речовими доказами у кримінальному провадженні, які відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України мають бути збережені шляхом накладення арешту.

20.07.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання прокурора та накладено арешт на зазначене майно.

Приймаючи таке рішення за матеріалами клопотання, слідчий суддя встановив, що вказане майно може бути використано, як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були, заслухано доводи прокурора щодо підстав, для задоволення вказаного клопотання та заперечення представника власника майна щодо його задоволення, досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження №22023000000000223 від 08.03.2023 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України та можливе відношення до нього вилученого майна, а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив вказане клопотання слідчого про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами відповідно до постанови слідчого постановою слідчого 2 відділу 3 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_15 від 28.06.2023 /а.с. 122-144/ вилучені під час обшуку 27.-28.06.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженню №22023000000000223 від 08.03.2023, з підстав, що вони відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вилучене майно, з підстав того, що воно відповідає критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.

Посилання апелянта на обов`язок повернути тимчасово вилучене майно особі, у якої воно було вилучене, у разі, якщо слідчий суддя не постановив ухвалу про арешт такого майна протягом 72 годин (п. 3 ч. 1 ст. 169, ч. 6 ст. 173 КПК України) не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки такі дії стосуються слідчого та прокурора, а не слідчого судді.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Крім того, слід також звернути увагу на те, що тривалий розгляд вказаного клопотання про арешт майна, як вбачається з матеріалів справи був викликаний тим, що слідчим суддею прийнято рішення про проведення розгляду за участю представника власника майна, а також зайнятістю в іншому судовому процесі.

Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не є безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Фірма «Новофарм-Біосинтез» - адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику ТОВ «Фірма «Новофарм-Біосинтез» - адвокату ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 липня 2023 року.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 липня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Фірма «Новофарм-Біосинтез» - адвоката ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

______________ ________________ __________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4