Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/703/22
Провадження № 2/935/67/23
РІШЕННЯ
Іменем України
12 вересня 2023 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Василенка Р.О., зі секретарем Криворучко Я.В. за участю: позивача - ОСОБА_1 , його представника - адвоката Кукареки К.С., представників відповідача - ОСОБА_2 та адвоката Перегуди А.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального навчального закладу "Кмитівська спеціальна загальоосвітня школа-інтернат" про поновлення на роботі,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в обгрунтування якого з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог зазначив, що працював на посаді водія автотранспортного засобу КНП "Кмитівська спеціальна загальоосвітня школа-інтернат" та на 0,7 ставки за сумісництвом на посаді вихователя цього ж закладу.
Наказом від 06 квітня 2022 № 27- к позивача було звільнено з посади водія автотранспортного засобу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП за прогул без поважних причин 29.03.2022, 01.04.2022 та 05.04.2022 у період з 14.00 по 17.00.
Вважає вказаний наказ про звільнення незаконним, оскільки у період з 14.03.2022 до 02.04.2022 року в нього проходила сесія, так як навчається в Уманському педагогічному університеті ім. П. Тичини. В зв`язку з чим ним була подана заява про надання відпустки від 11.03.2022 року, однак керівник не прийняв цю заяву та не надав відпустку і він був змушений складати іспити дистанційно та відповідно знаходився на роботі. Складені акти про відсутність позивача на роботі не відповідають дійсності. Керівник примушував працівників підписувати такі акти, що підтверджується поясненнями ОСОБА_3 .
Враховуючи викладене, просить скасувати наказ про звільнення та поновити позивача на роботі на посаді водія автотранспортного засобу.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, зазначили що з врахуванням уточнень просять визнати наказ про звільнення незаконним та поновити на роботі. Вважають наказ про звільнення незаконним, так як позивач знаходився на роботі, складені акти про відсутність на роботі не відповідають дійсності, керівник не надав позивачу відпустку в зв`язку з навчанням. Також позивач пояснив, що екзамени здавав дистанційно, знаходився на робочому місці, був на роботі кожен день. Директор просив написати пояснення щодо складених актів про відсутність на роботі і відповідно таке пояснення ним було написане на виконання наказу директора та повідомив що 05.04.2022 року він з 14.00 до 17.00 займався ремонтом автомобіля і так як проживав неподалік від навчального закладу та ходив додому за необхідним інструментом.
Представники відповідача позовні вимоги не визнали, пояснили що позивач ніяких заяв на відпустку не надавав, у вказані в наказі про звільнення дати був відсутній на робочому місці, що підтверджується відповідними актами про відсутність на робочому місці, пояснень щодо причин відсутності не надав. Просять відмовити в задоволенні позову.
Допитана свідок ОСОБА_4 пояснила, що працює у відповідача прибиральницею і 05.04.2022 року директор викликав до себе весь техперсонал та питав чи хтось бачив водія ОСОБА_1 . Вона повідомила що неможе пояснити чи був водій на роботі чи ні так як перевіряла присутність водія на роботі, а на слідуючий день директор просив підписати акт про відсутність позивача на роботі, однак вона відмовилась.
Допитана свідок ОСОБА_5 пояснила, що станом на 2022 рік працювала вихователем в школі-інтернаті, доректор телефонуцвав їй та питав чи бачила вона водія ОСОБА_1 на що повідомила, що не пам`ятає. 29.03.2022 року вона бачила позивача на роботі.
Допитана свідок ОСОБА_6 пояснила, що в 2022 році працювала вихователем в школі інтернаті та може підтвердити, що 29.03.2022 року бачила позивача на роботі.
Допита свідок ОСОБА_7 пояснила, що працює вихователем в школі інтернаті, 29.03.2022 року вона булла на роботі та бачила позивача також на роботі. Також пояснила, що в березні навчання дітей не було, директор повідомив, що переходять на дистанційне навчання, вони ходили на роботу не постійно, а 2 дні на роботі три вдома.
Допитані свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснили, що 05.04.2022 року ходили додому до позивача після 17 години та з`ясовували відсутність останнього на роботі, однак позивач ніяких пояснень не надав і вони повернувшись склали акт про відсутність позивача на роботі. Вони особисто до гаражу не ходили та не перевіряли чи був позивач впродовж робочого дня.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідків, дослідивши надані докази на засадах змагальності, в межах позовних вимог вважає, що позов підлягає до задоволення.
Так, судом встановлено, що наказом т.в.о. директора Коммунального навчального закладу «Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Житомирської обласної ради № 27-к від 06.04.2022 року «Про звільнення ОСОБА_1 » у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 , був відсутній на роботі 29.03.2022, 01.04.2022 та 05.04.2022 у період з 14.00 по 17.00 без поважних причин, повідомлення про відсутність на роботі попередньо не надав, письмові пояснення присутності на робочому місці спростовані свідками, що є працівниками закладу - звільнено ОСОБА_1 , водія автотранспортного засобу КНЗ «Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Житомирської обласної ради, 06 квітня 2022 року за прогул без поважних причин, пункт 4 частини 1 статті 40 КЗпП України.
У відповідності до п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Вказана в оскаржуваному наказі відсутність позивача на роботі 05.04.2022 року в період з 14.00 по 17.00 не підпадає під визначення п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України поняття прогулу, оскільки період з 14.00 по 17.00 становить три години, а прогулом є відсутність на роботі більше трьох годин.
Згідно ч.1 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
В наданому акті про відсутність на роботі працівника КНЗ «Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Житомирської обласної ради від 29 березня 2022 року зазначено про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 , водія автотранспортного засобу, 29 березня 2022 року без поважної причини і без попередження керівника. Також в акті зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень.
В наданому акті про відсутність на роботі працівника КНЗ «Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Житомирської обласної ради від 01 квітня 2022 року зазначено про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 , водія автотранспортного засобу, 01 квітня 2022 року без поважної причини і без попередження керівника. Також в акті зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень.
Згідно наказу від 04.04.2022 року № 55 т.в.о. директора школи - водію автотранспортного засобу ОСОБА_1 до 13.00 години 04.04.2022 року надати письмове пояснення щодо відсутності на роботі 29 березня та 01 квітня 2022 року.
В актах від 29.03.2022 року та 01.04.2022 року зазначено що ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень, хоча такі пояснення роботодавець зажадав отримати від ОСОБА_1 лише 04.04 2022 року зазначивши про це в наказі № 55 від 04.04.2022 з яким ОСОБА_1 не ознайомили. Крім того, в оскаржуваному наказі про звільнення зазначено, що ОСОБА_1 надав пояснення про відсутність на роботі від 04.04.2022 року та від 06.04.2022 року, однак суду надано лише пояснення ОСОБА_1 від 06.04.2022 року щодо відсутності на роботі 05.04.2022 року.
Вказані обставини свідчать, що роботодавець не зажадав від ОСОБА_1 письмові пояснення щодо викладених у вказаних актах обставин, чим порушив вимоги ч.1 ст. 149 КЗпП України.
У відповідності до ст. 43 Конституції України та ст. 5-1 КЗпПУ держава гарантує громадянам правовий захист від незаконного звільнення.
Крім цього, у відповідності до ч.3 ст. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника, однак при винесені оскаржуваного наказу про звільнення не враховані вказані обставини, останні в наказі не зазначені.
У відповідності до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Виходячи зі змісту ст. 240-1 КЗпП України працівник підлягає поновленню на роботі не лише в разі, якщо він звільнений без законної підстави, а й тоді, коли він звільнений з порушенням установленого порядку, а як встановлено судом, то позивача було звільнено з порушенням установленого порядку, а саме вимог ч.1 та 3 ст. 149 КЗпПУ.
Згідно публічно доступної інформації щодо тривалості та кількості повітряних тривог на території України, слідує, що 29.03.2022 року в Житомирській області була оголошена повітряна тривога у наступні періоди часу та тривалістю: з 07 год. 45 хв. до 08 год. 40 хв., з 11 год. 04. до 12 год. 15 хв., з 12 год 53 хв. до 15 год. 09 хв., з 15 год. 21. хв. до 17 год. 34 хв.
05.04.2022 року в Житомирській області була оголошена повітряна тривога у наступні періоди часу та тривалістю: 16 год. 03. хв. до 16 год. 38 хв.
Таким чином, виходячи з викладено надані суду акти про відсутність позивача на роботі від 29.03.2022 року та 01.04.2022 року не приймаються судом як достатні докази на підтвердження відсутності позивача на роботі у вказані в актах дні.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 992,40 грн.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити рішення суду в частині поновлення на роботі до негайного виконання.
Керуючись ст. 3, 12, 13, 76-78, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 430 ЦПК України, на підставі ст. 43 Кнституції України, ст.5-1, п.4 ч.1 ст. 40, ч.1,3 ст. 149, ч. 1 ст. 235, ст. 240-1 КЗпП України суд, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати наказ т.в.о директора школи КНЗ «Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Житомирської обласної ради Пінчука В.В. від 06.04.2022 №27-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Поновити ОСОБА_1 на посаді водія автотранспортного засобу КНЗ «Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Житомирської обласної ради з 07.04.2022 року.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі допустити до негайного виконання.
Стягнути з КНЗ «Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат», ЄДРПОУ: 20407784 на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Комунальний навчальний заклад «Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» ЄДРПОУ: 20407784, місцезнаходження: вул. Покровська, 42-б, с. Кмитів, Житомирського району, Житомирської області.
Повне рішення складене 18.09.2023.
Суддя Роман ВАСИЛЕНКО
