УХВАЛА
19 вересня 2023 року
Київ
справа № 808/8910/14
адміністративне провадження № К/990/30996/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі №808/8910/14 за позовом Підприємства споживчої кооперації «Виробничо-Торгівельне підприємство «Універсал» Запорізької обласної спілки споживчих товарів до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
11.09.2023 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби (далі - скаржник), направлена до суду поштою 06.09.2023.
Вперше подану касаційну скаргу Верховний Суд ухвалою від 24.08.2023 повернув на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як таку, що не містили підстав для касаційного оскарження судового рішення. Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України та роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі.
Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а її зміст є майже ідентичним до попередньої касаційної скарги, яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою. Скаржник лише додав у вдруге поданій касаційній скарзі обґрунтування наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, а також обставини, встановлені під час перевірки.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.
Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Однак, звертаючись з касаційною скаргою вдруге, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.
Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2022 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28.06.2023.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі №808/8910/14 за позовом Підприємства споживчої кооперації «Виробничо-Торгівельне підприємство «Універсал» Запорізької обласної спілки споживчих товарів до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Гімон