Справа №333/6217/23
Провадження №3/333/2422/23
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 серпня 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Сєверодонецьк, Луганської області, освіта вища, громадянина України, перебуває на посаді начальника радіолокаційної станції 56 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 є військовою службовою особою Збройних Сил України, який займає посаду начальника радіолокаційної станції 56 орлв військової частини НОМЕР_1 , розташованій у АДРЕСА_2.
13.07.2023 року близько 09 год. 06 хв. по технічній позиції 56 окремого радіолокаційного взводу країна-агресор (рф) застосувала баражуючий боєприпас типу «ланцет», що стало наслідком влучання у інженерне обладнання РЛС19Ж6, у результаті чого радіоелектронна техніка зазнала значних пошкоджень.
На вказаній позиції, у місці розташування зазначеного інженерного обладнання ніс військову службу старший лейтенант ОСОБА_1 , який у порушення вимог ст.ст. 11,12,14, 16, 17, 58, 59, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №548-XIV (із змінами), не виконав розпорядження старших командирів та начальників по належному забезпеченню захисту та збереженню радіоелектронної техніки, а саме: не замаскував радіоелектронну техніку захисною штатною сіткою, що безпосередньо входило в його службові обов`язки, хоча мав таку реальну можливість.
Таким чином, ОСОБА_1 допустив неналежне виконання своїх службових обов`язків та недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП.
У судовому засіданні, яке відбулося 14.08.2023 року ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП, не визнав та пояснив, що він дійсно перебуває на посаді начальника радіолокаційної станції 56 орлв військової частини НОМЕР_1 та має у підпорядкуванні одного сержанта та одного солдата. Приблизно за тиждень до 13.07.2023 року за місцем несення служби взводу було виявлено повітряні цілі - ворожі розвідувальні БПЛА. Вище керівництво, а потім і командир 56 орлв ОСОБА_2 віддав наказ переїхати на 1,5-2 км. від місця дислокації. Менше, ніж через добу, знову був помічений розвідувальний БПЛА, через роботу якого ОСОБА_2 отримав команду про передислокацію радіолокаційного взводу, приблизно на 5 км. та поставити радіоелектронну станцію на певну височину.
12.07.2023 року, приблизно о 17 год. 00 хв., взвод переїхав на нову позицію, виконуючи накази вищого керівництва, виставивши радіоелектронну станцію, приблизно о 19 год. 30 хв. Приблизно о 22.00 год. - 23.00 год. робота станції була налаштована. До 03-00 год. вже 13.07.2023 року він був на станції, а потім пішов відпочивати.
Зранку, приблизно відразу після 09-00 год. спочатку було виявлено гул повітряного об`єкта, а потім виявлено його візуально. Після цього, військовослужбовці його взводу застосували зброю відносно вказаного ворожого об`єкту, але збити не змогли і він влучив в інженерне обладнання РЛС19Ж6, у результаті чого була пошкоджена антенна. На цей час вона вже відремонтована і працює.
Після передислокації радіоелектронної станції, в його службові обов`язки входило забезпечити її належний захист, а саме: замаскувати дерев`яними колодами, маскувальною штатною сіткою, металевою сіткою (стіка-рабиця) та натягнути сітку (типа футбольна) на чотири щогли, які необхідно попередньо встановити. Дерев`яними колодами замаскувати не змогли, так як не було транспорту для їх перевезення з минулої позиції і це планувалося зробити на 10-00 год. 13.07.2023 року; сітка-рабиця була пошкоджена під час передислокації, як і маскувальна штатна сітка. А натягнути сітку на чотири щогли було фізично неможливо, так як станція стояла на височині. У них також була маскувальна саморобна сітка, якої разом із фрагментами штатної маскувальної сітки вони і накрили станцію. Таким чином, він вважає, що здійснив усі можливі дії по захисту радіоелектронної станції.
Водночас, у судовому засіданні, яке відбулося 23.08.2023 року, після надання свідком ОСОБА_3 фотознімків радіоелектронної станції відразу після її враження ворожим баражуючим боєприпасам, ОСОБА_1 зазначив, що визнає той факт, що станом на ранок 13.07.2023 року радіоелектронна станція не була захищена навіть маскувальної сіткою.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , суд дійшов до висновку, що вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення крім пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підтверджується наступними доказами, а саме:
- даними, встановленими протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії НОМЕР_1 №20 від 13.07.2023 року, згідно яких встановлено час, дата та місце скоєння адміністративного правопорушення;
- поясненнями свідка ОСОБА_3 , який суду пояснив, що займає посаду заступника командира в/ч НОМЕР_1 з озброєння. 13.07.2023 року після влучання ворожого баражуючого боєприпасу типа «ланцет» у радіоелектронну станцію по наказу командира в/ч НОМЕР_1 він разом із ОСОБА_4 виїхали на місце події та брали участь у службовій перевірці щодо оцінки дій військовослужбовців 56 окремого радіолокаційного взводу. Крім того, до того як виїхати на місце події, йому один із військовослужбовців скинув фотознімок радіолокаційної станції, яка була в момент її попадання. Під час перевірки було встановлено, що 12.07.2023 року було виявлено ворожий БПЛА-розвідник у напрямку дислокації позицій 56 орлв, тому прийнято рішення про передислокацію радіоелектронної станції, про що було повідомлено командиру ОСОБА_2 , який є безпосереднім начальником ОСОБА_1 . Вказаний взвод передислокувався та встановив радіоелектронну станцію в іншому місці. При цьому, елементарних заходів маскування вказаної станції застосовано не було, у т.ч. станція не була накрита навіть маскувальною штатною сіткою. Про проблеми з маскування радіоелектронної станції 12.07.2023 року керівництву військової частини НОМЕР_1 не доповідалося;
- поясненнями свідка ОСОБА_4 , який в судовому засіданні пояснив, що по факту влучання 13.07.2023 року, близько 09.00 год., ворожого БПЛА типу «Ланцет» по радіоелектронній станції було проведено службове розслідування та в діях начальника радіолокаційної станції 56 орлв старшого лейтенанта ОСОБА_1 встановлено неналежне виконання службових обов`язків та недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду, що проявилось у нездійсненні дій по захисту та збереження РЕТ, яка зазнала значних пошкоджень;
- висновком службового розслідування по факту застосування противником БПЛА ударного типу «Ланцет» по РЛС 19Ж6 №90Ж212 56 орлв в/ч НОМЕР_1 13.07.2023 року, згідно якого начальник РЛС 56 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_1 не забезпечив інженерне обладнання РЛС19Ж6 на належному рівні, чим порушив вимоги Стату внутрішньої служби Збройних Сил України та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, його вина підтверджується фактами та обставинами, що були встановлені у ході проведення службового розслідування;
- даними відеозапису моменту влучання БПЛА ударного типу «Ланцет» по РЛС 19Ж6 №90Ж212 56 орлв в/ч НОМЕР_1 13.07.2023 року;
- фотознімком РЛС 19Ж6 №90Ж212 56 орлв в/ч НОМЕР_1 після влучання БПЛА ударного типу «Ланцет» 13.07.2023 року.
Із досліджених судом доказів, вбачається, що ОСОБА_1 мав реальну можливість замаскувати радіоелектронну техніку захисною маскувальною штатною сіткою, яка малась у наявності, але це не зробив та не здійснив контроль за таким маскуванням своїми підлеглими, не доповів керівництву (безпосередньому та прямому) щодо наявності проблем у маскуванні. Таким чином підтверджується висновок про те, що він неналежним чином віднісся до виконання своїх службових обов`язків та допустив недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,- суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Гурепка проти України» (п. 50-55 Рішення від 06.09.2005) суд не має сумніву, що в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що дає підстави для застосування практики Європейського суду з прав людини з кримінальних справ у справах про адміністративні правопорушення залежно від суворості санкції статті Закону.
Зважаючи на характер та суворість вказаних адміністративних стягнень, передбачених ч.2 ст.172-15 КУпАП вважаю, що провадження відносно ОСОБА_1 у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є кримінальним. Відповідно, воно підпадає під визначення «кримінальної процедури» у розумінні статті 4 Протоколу № 7 вказаної Конвенції.
При прийнятті рішення суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).
В даному випадку, на думку суду, досліджені у судовому засіданні докази відповідають саме такому критерію, є належними, допустимими і достовірними, та такими, що кожен окремо та у своїй сукупності підтверджують встановлені судом обставини.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст. 11,12,14,16,17,58,59,120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а саме:
- військовослужбовець зобов`язаний беззастережно виконувати накази командирів (начальників);
- про все, що стосується виконання ним службових обов`язків, військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі;
- із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника;
- кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями;
- на військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов`язки. Ці обов`язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України;
- командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу);
- командир (начальник) зобов`язаний: показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям; організовувати своєчасну видачу всіх видів забезпечення та перевіряти його повноту; організовувати та здійснювати заходи, спрямовані на захист особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки і майна від зброї масового ураження, звичайних засобів ураження;
- командир взводу (групи, башти) зобов`язаний: стежити за наявністю і правильною експлуатацією, обслуговуванням і збереженням озброєння, техніки, спорядження, речового та іншого майна у взводі (групі, башті) і не менше ніж раз на два тижні особисто проводити їх огляд і перевірку наявності.
З урахуванням роз`яснень Голови Верховного Суду у листі від 13.07.2018 року № 60-1543/0/2-18 щодо продовження дії особливого періоду в Україні, а також введення воєнного стану з 24.02.2022 року, суддя дійшов до висновку, що досліджені у судовому засіданні вказані докази, не суперечать, а навпаки доповнюють один одного і є переконливими, підтверджуючи наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: недбале ставленні військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
При вирішенні питання щодо застосування адміністративного стягнення до ОСОБА_1 суд враховує характер скоєного правопорушення; данні щодо особи правопорушника (раніше не притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності), ступінь його вини; його відношення до скоєного (не визнав своєї вини); майновий стан (працює, отримує заробітну плату, у розмірі, зі слів ОСОБА_1 , приблизно 56 000 грн.).
Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
За таких обставин, вважаю, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.172-15 КУпАП України, а саме: штраф у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 172-15, 276-284, 287-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. (отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м.Запорiжжя/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA558999980313060106000008479, код класифікації доходів бюджету: 21081100, Адміністративні штрафи та інші санкції).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 коп. (Реквізити для сплати: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк (не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення), постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод
