Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
14 серпня 2023 року
м. Київ
справа №990/150/23
провадження №П/990/150/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єзерова А.А.,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення,
У С Т А Н О В И В:
25.07.2023 через підсистему "Електронний суд" до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС України), у якому просить:
- визнати протиправним і скасувати останній абзац пункту 3 Глави 2 Розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді) від 2016 року, "Показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення", який був викладений Комісією №20/зп-18 у редакції від 13.02.2018: а саме (витяг): "Цей показник оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту", залишивши попередню редакцію Положення;
- визнати протиправним висновок Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у Додатку 5 до Рішення від 20.12.2018 №323/зп-18 про те, що ОСОБА_1 "не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду" (пункт 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)) або зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити необхідні дії з метою відновлення права позивача на ділову репутацію та людську гідність (частина третя статті 245 КАС України), порушених таким висновком, або прийняти рішення про інший спосіб захисту його прав на ділову репутацію та людську гідність, порушених ВККС України висновком про нездатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду (пункт 10 частини другої статті 245 КАС України), який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав.
Ухвалою Верховного Суду від 27.07.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліків, а саме:
- уточнити позовні вимоги з відповідним обґрунтуванням; зазначити конкретні вимоги до суду у відповідності із способами захисту порушеного права (свободи, законного інтересу), визначеними частиною першою статті 5 КАС України;
- подати до суду документ про сплату судового збору у розмірі 2 147, 20 гривень;
- чітко зазначити коли він дізнався про ймовірне порушення свої прав та інтересів. У разі пропуску строку звернення до суду із цим адміністративним позовом позивач повинен подати заяву про поновлення строку звернення до суду.
07.08.2023 через підсистему "Електронний суд" до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків, до якої додано скан-копію квитанції про сплату судового збору у розмірі 2147,20 гривень.
Отже, вимогу щодо сплати судового збору позивач усунув.
Щодо строку на оскарження останнього абзацу пункту 3 Глави 2 Розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді) від 2016 року, "Показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення", який був викладений Комісією №20/зп-18 у редакції від 13.02.2018, Суд наголошує на тому, що оскаржуване рішення є нормативно-правовим актом, оскільки встановлює загальні правила регулювання однотипних відносин, розраховане на довгострокове та неодноразове застосування і стосується необмеженого кола осіб.
Відповідно до частини 2 статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Відповідно до частини третьої статті 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом усього строку їх чинності.
Отже, в частині оскарження вказаного абзацу Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді) від 2016 року, "Показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення", позивач не пропустив строк на його оскарження.
Натомість, ухвалою Верховного Суду від 27.07.2023 позовну заяву залишено без руху, зокрема, через ненадання позивачем заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду щодо позовної вимоги про оскарження висновку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у Додатку 5 до Рішення від 20.12.2018 №323/зп-18.
У заяві про усунення недоліків ОСОБА_1 зазначає, що він дізнався про зміст Рішення від 20.12.2018 №323/зп-18 в 2019 році, вже після виключення його з числа кандидатів. При цьому вважає, що строк на звернення до суду не пропущений, оскільки такий строк ще не розпочався, зазначаючи таке:
«Якщо ж вважати, що вимога стосується проходження публічної служби, то в такому разі право на захист цього права (і відповідно початок строку на звернення до суду) може виникнути лише у разі задоволення судом першої позовної вимоги - визнання протиправним окремої частини нормативного акту, на підставі якої був прийнятий акт індивідуальної дії, що позивач "не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного суду".
Отже строк звернення до суду не пропущений, оскільки цей строк ще не розпочався.»
Суд вважає такі висновки позивача помилковими, з огляду на те, що висновок Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, викладений у Додатку 5 до Рішення від 20.12.2018 №323/зп-18 про відмову у допуску ОСОБА_1 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проходження співбесіди», визнання таким, що не склав іспиту, не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду та припинив участь в оголошеному 02 серпня 2018 року конкурсі на зайняття 23 вакантних посад суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду є індивідуальним правовим актом, який може бути оскаржено не тільки разом з пунктом методології оцінювання, а й окремо, і на який не поширюються положення частини третьої статті 264 КАС України, а поширюються норми частини другої статті 122 КАС України.
Звертаючись з цим позовом 25.07.2023 позивач не зазначив підстав для поновлення строку на оскарження вказаного висновку ВККС України, а доводи ОСОБА_1 про те, що строк на його оскарження не розпочався ґрунтуються на невірному тлумаченні чинного законодавства.
Пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, слід повернути позовну заяву в частині позовної вимоги про визнання протиправним висновку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у Додатку 5 до Рішення від 20.12.2018 №323/зп-18 про те, що ОСОБА_1 "не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду" (пункт 2 частини другої статті 245 КАС України) і або зобов`язання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вчинити необхідні дії з метою відновлення права позивача на ділову репутацію та людську гідність (частина третя статті 245 КАС України), порушених таким висновком, або прийняти рішення про інший спосіб захисту його прав на ділову репутацію та людську гідність, порушених ВККСУ висновком про нездатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду (пункт 10 частини другої статті 245 КАС України), який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав.
Крім того, щодо уточнення позовних вимог, позивач вважає, що прохальна частина його позову повністю відповідає статтям 5 і 245 КАС України.
Суд не погоджується з таким твердженням позивача і звертає увагу ОСОБА_1 на тому, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає і обґрунтовує у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача.
Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.
Визначення змісту та обсягу позовних вимог, що підлягають судовому захисту, є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов`язує виникнення у нього права на звернення до суду і задоволення його вимог, визначаються позивачем самостійно.
ОСОБА_1 просить суд визнати протиправним висновок Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у Додатку 5 до Рішення від 20.12.2018 №323/зп-18, а далі просить суд або зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити необхідні дії з метою відновлення права позивача на ділову репутацію та людську гідність (частина третя статті 245 КАС України), порушених таким висновком, або прийняти рішення про інший спосіб захисту його прав на ділову репутацію та людську гідність, порушених ВККС України висновком про нездатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду (пункт 10 частини другої статті 245 КАС України), який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав.
У пункті 10 частини другої статті 245 КАС України дійсно передбачено право суду захистити право позивача в інший спосіб, аніж це передбачено у попередніх пунктах цієї норми, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав.
Також відповідно до частини 2 статті 9 КАС України Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Тобто, процесуальний закон надає право (не обов`язок) суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів.
Проте суд не зобов`язаний визначати за позивача спосіб відновлення його порушених прав.
Враховуючи те, що позивач має самостійно визначати предмет і підстави позову, Суд вважає формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права некоректним.
Підсумовуючи викладене, Суд зазначає, що позов в частині оскарження останнього абзацу пункту 3 Глави 2 Розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді) від 2016 року, "Показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення", який був викладений Комісією №20/зп-18 у редакції від 13.02.2018 подано із додержанням вимог, встановлених статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та з дотриманням установленого законом строку звернення до суду, тому підлягає прийняттю до розгляду. В іншій частині позов подано з порушенням строку звернення до суду, тому підлягає поверненню.
Справа підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України та відповідно до статті 266 цього Кодексу може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
За приписами частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з пунктами 8, 9 та 11 частини дев`ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суд в ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду зазначає: строк для подання відповідачем відзиву на позов; строки для подання відповіді на відзив та заперечення, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження; веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Керуючись статтями 22, 49, 50, 77, 122, 123, 169, 171, 262, 264, 266 КАС України, Верховний Суд
у х в а л и в:
1. Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування останнього абзацу пункту 3 Глави 2 Розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді) від 2016 року, "Показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення", який був викладений Комісією №20/зп-18 у редакції від 13.02.2018.
2. Справа розглядатиметься колегією у складі суддів Єзерова А.А. (головуючий), Коваленко Н.В., Кравчука В.М., Рибачука А.І., Чиркіна С.М. у порядку спрощеного позовного провадження.
3. Призначити розгляд справи у судовому засіданні на 11.10.2023 на 10 год. 00 хв. Розгляд справи здійснюватиметься за адресою: 01029, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5.
4. Повернути ОСОБА_1 його позов до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в частині вимоги про визнання протиправним висновку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у Додатку 5 до Рішення від 20.12.2018 №323/зп-18 про те, що ОСОБА_1 "не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Cуду" (пункт 2 частини другої статті 245 КАС України) і або зобов`язання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вчинити необхідні дії з метою відновлення права позивача на ділову репутацію та людську гідність (частина третя статті 245 КАС України), порушених таким висновком, або прийняти рішення про інший спосіб захисту його прав на ділову репутацію та людську гідність, порушених ВККС України висновком про нездатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду (пункт 10 частини другої статті 245 КАС України).
5. Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача (беручи до уваги аргументи, викладені в позовній заяві), а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
6. Встановити позивачеві триденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, які підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
7. Встановити відповідачу триденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу.
8. Повідомити сторони, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив та заперечення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 КАС України.
9. Повідомити сторони, що письмові докази, які подаються до суду, мають бути оформлені відповідно до вимог статті 94 КАС України, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним способом засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належно, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який є у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
11. Повідомити сторони, що інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за адресою на офіційному веб-порталі "Судової влади України" в мережі Інтернет: supreme.court.gov.ua.
12. Повідомити сторони, що у разі невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності для перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу. При цьому застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена лише щодо повернення позову в означеній частині до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині повернення позову подається безпосередньо до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя А.А. Єзеров
