Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
про повернення позову в частині
28 листопада 2023 року
м. Київ
справа №990/150/23
провадження № П/990/150/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А.,
суддів: Коваленко Н.В., Кравчука В.М., Рибачука А.І., Чиркіна С.М.,
розглянувши матеріали позовної заяви у справі №990/150/23 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення
У С Т А Н О В И В:
1. 25.07.2023 через підсистему "Електронний суд" до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС України), у якому позивач просить:
- визнати протиправним і скасувати останній абзац пункту 3 Глави 2 Розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді) від 2016 року, "Показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення", який був викладений Комісією у рішенні №20/зп-18 у редакції від 13.02.2018: а саме (витяг): "Цей показник оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту", залишивши попередню редакцію Положення;
- визнати протиправним висновок Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у Додатку 5 до Рішення від 20.12.2018 №323/зп-18 про те, що ОСОБА_1 "не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду" (пункт 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)) і
або зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити необхідні дії з метою відновлення права позивача на ділову репутацію та людську гідність (частина третя статті 245 КАС України), порушених таким висновком,
або прийняти рішення про інший спосіб захисту його прав на ділову репутацію та людську гідність, порушених ВККС України висновком про нездатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду (пункт 10 частини другої статті 245 КАС України), який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав.
Ухвалою Верховного Суду від 27.07.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліків, а саме:
- уточнити позовні вимоги з відповідним обґрунтуванням; зазначити конкретні вимоги до суду у відповідності із способами захисту порушеного права (свободи, законного інтересу), визначеними частиною першою статті 5 КАС України;
- подати до суду документ про сплату судового збору у розмірі 2 147, 20 гривень;
- чітко зазначити, коли він дізнався про ймовірне порушення свої прав та інтересів. У разі пропуску строку звернення до суду із цим позовом позивач повинен подати заяву про поновлення строку звернення до суду.
07.08.2023 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 14.08.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії в частині вимог про визнання протиправним та скасування останнього абзацу пункту 3 глави 2 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді) від 2016 року "Показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення", який Комісія виклала в рішенні № 20/зп-18 у редакції від 13 лютого 2018 року, такого змісту (витяг): "Цей показник оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту".
Цією самою ухвалою повернуто позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправним висновку ВККС у додатку 5 до рішення від 20 грудня 2018 року № 323/зп-18 про те, що ОСОБА_1 "не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду" (пункт 2 частини другої статті 245 КАС України), або зобов`язання Комісії вчинити необхідні дії для відновлення прав позивача на ділову репутацію та людську гідність (частина третя статті 245 КАС України), які Комісія порушила своїм висновком, або ухвалити рішення про інший спосіб захисту його прав на ділову репутацію та людську гідність, які Комісія порушила висновком про нездатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду (пункт 10 частини другої статті 245 КАС України), котрий не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав.
ОСОБА_1 не погодився з ухвалою суду першої інстанції про повернення позовної заяви в частині її вимог і подав апеляційну скаргу до Великої Палати Верховного Суду.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.10.2023 апеляційну скаргу задоволено частково, ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.08.2023 щодо повернення позовної заяви в частині позовних вимог про визнання протиправним висновку ВККС у додатку 5 до рішення від 20.12.2018 № 323/зп-18 про те, що ОСОБА_1 "не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду" (пункт 2 частини другої статті 245 КАС України), або зобов`язати Комісію вчинити необхідні дії для відновлення права позивача на ділову репутацію та людську гідність (частина третя статті 245 КАС України), які Комісія порушила своїм висновком, або ухвалити рішення про інший спосіб захисту його прав на ділову репутацію та людську гідність, які Комісія порушила висновком про нездатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду (пункт 10 частини другої статті 245 КАС України), котрий не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, скасовано, а справу в означеній частині заявлених позовних вимог направлено для продовження розгляду до цього самого суду.
Постанова апеляційної інстанції у цій справі мотивована тим, що у розумінні норм частини другої статті 123 та частини шостої статті 169 КАС України питання про повернення позовної заяви в частині без розгляду у зв`язку з тим, що позивач не усунув її недоліки, мав би вирішувати колегіальний склад суду, визначений за результатами автоматизованого розподілу справи.
2. Колегія суддів, повертаючись до питання відкриття провадження у справі в частині означених вимог, виходить з того, що ухвалою Верховного Суду від 27.07.2023 позовну заяву було залишено без руху, зокрема, через ненадання позивачем заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду щодо позовної вимоги про оскарження висновку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у Додатку 5 до Рішення від 20.12.2018 №323/зп-18, а також через неконкретизованість прохальної частини позовних вимог.
Щодо уточнення позовних вимог, позивач вважає, що прохальна частина його позову повністю відповідає статтям 5 і 245 КАС України.
Суд не погоджується з таким твердженням позивача і звертає увагу ОСОБА_1 на тому, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає і обґрунтовує у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача.
Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.
Визначення змісту та обсягу позовних вимог, що підлягають судовому захисту, є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов`язує виникнення у нього права на звернення до суду і задоволення його вимог, визначаються позивачем самостійно.
ОСОБА_1 просить суд визнати протиправним висновок Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у Додатку 5 до Рішення від 20.12.2018 №323/зп-18, а далі просить суд або зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити необхідні дії з метою відновлення права позивача на ділову репутацію та людську гідність (частина третя статті 245 КАС України), порушених таким висновком, або прийняти рішення про інший спосіб захисту його прав на ділову репутацію та людську гідність, порушених ВККС України висновком про нездатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду (пункт 10 частини другої статті 245 КАС України), який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав.
У пункті 10 частини другої статті 245 КАС України дійсно передбачено право суду захистити право позивача в інший спосіб, аніж це передбачено у попередніх пунктах цієї норми, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав.
Також відповідно до частини 2 статті 9 КАС України Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За змістом цієї норми це право суд може здійснити за результатом розгляду справи за наявності на це підстав.
Тобто, процесуальний закон надає право (не обов`язок) суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів.
Суд не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження, оскільки саме позивач наділений правом на звернення та обов`язком визначення способу захисту
Враховуючи вимоги процесуального закону, Суд вважає формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права таким, що не відповідає положенням КАС України.
Щодо строку на звернення до суду, колегія суддів враховує таке.
У заяві про усунення недоліків ОСОБА_1 зазначає, що він дізнався про зміст Рішення від 20.12.2018 №323/зп-18 в 2019 році, вже після виключення його з числа кандидатів. При цьому вважає, що строк на звернення до суду не пропущений, оскільки такий строк ще не розпочався, зазначаючи таке:
"Якщо ж вважати, що вимога стосується проходження публічної служби, то в такому разі право на захист цього права (і відповідно початок строку на звернення до суду) може виникнути лише у разі задоволення судом першої позовної вимоги - визнання протиправним окремої частини нормативного акту, на підставі якої був прийнятий акт індивідуальної дії, що позивач "не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного суду".
Отже строк звернення до суду не пропущений, оскільки цей строк ще не розпочався".
Суд вважає такі висновки позивача помилковими, з огляду на те, що висновок Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, викладений у Додатку 5 до Рішення від 20.12.2018 №323/зп-18 про відмову у допуску ОСОБА_1 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проходження співбесіди", визнання таким, що не склав іспиту, не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду та припинив участь в оголошеному 02 серпня 2018 року конкурсі на зайняття 23 вакантних посад суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду є індивідуальним правовим актом, який може бути оскаржено не тільки разом з пунктом методології оцінювання, а й окремо, і на який не поширюються положення частини третьої статті 264 КАС України, а поширюються норми частини другої статті 122 КАС України.
Щодо посилань позивача на те, що позов в означеній частині стосується його ділової репутації, тому строк звернення до суду не має застосовуватися, Верховний Суд враховує таке.
Вимога про відновлення ділової репутації є похідною від визнання протиправним висновку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у Додатку 5 до Рішення від 20.12.2018 №323/зп-18 про те, що ОСОБА_1 "не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Cуду", за яким строк звернення до суду пропущено.
Отже, звертаючись з цим позовом 25.07.2023 позивач не зазначив підстав для поновлення строку на оскарження вказаного висновку ВККС України, а доводи ОСОБА_1 про те, що строк на його оскарження не розпочався ґрунтуються на невірному тлумаченні чинного законодавства.
Пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, слід повернути позовну заяву в частині позовної вимоги про визнання протиправним висновку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у Додатку 5 до Рішення від 20.12.2018 №323/зп-18 про те, що ОСОБА_1 "не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду" (пункт 2 частини другої статті 245 КАС України) і або зобов`язання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вчинити необхідні дії з метою відновлення права позивача на ділову репутацію та людську гідність (частина третя статті 245 КАС України), порушених таким висновком, або прийняти рішення про інший спосіб захисту його прав на ділову репутацію та людську гідність, порушених ВККСУ висновком про нездатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду (пункт 10 частини другої статті 245 КАС України), який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 266 КАС України, Верховний Суд
у х в а л и в:
Повернути ОСОБА_1 його позов до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в частині вимоги про визнання протиправним висновку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у Додатку 5 до Рішення від 20.12.2018 №323/зп-18 про те, що ОСОБА_1 "не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Cуду" (пункт 2 частини другої статті 245 КАС України) і, або зобов`язання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вчинити необхідні дії з метою відновлення права позивача на ділову репутацію та людську гідність (частина третя статті 245 КАС України), порушених таким висновком, або прийняти рішення про інший спосіб захисту його прав на ділову репутацію та людську гідність, порушених Вищою кваліфікаційною комісією суддів України висновком про нездатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду (пункт 10 частини другої статті 245 КАС України).
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддяА.А. Єзеров СуддіН.В. Коваленко В.М. Кравчук А.І. Рибачук С.М. Чиркін
