ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2023 року справа №200/5294/22

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року (головуючий суддя І інстанції Голубова Л.Б.), складене у повному обсязі 03 березня 2023 року у справі № 200/5294/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до управління соціального захисту населення Полтавської районної військової адміністрації про:

- визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття рішення про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни на підставі поданої письмової заяви від 03.08.2022 та доданих документів;

- зобов`язання надати статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п.11 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і видати посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни та нагрудний знак «Ветеран війни особа з інвалідністю»

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Полтавської районної військової адміністрації щодо неприйняття рішення про надання ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок війни на підставі поданої письмової заяви від 03.08.2022 та доданих документів.

Зобов`язано Управління соціального захисту населення Полтавської районної військової адміністрації надати ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п.11 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і видати посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни та нагрудний знак «Ветеран війни особа з інвалідністю».

Не погодившись з судовим рішенням, Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач зазначив, що Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя та не є військовим формуванням або прирівняним до нього формуванням, відтак, надання позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни за цими обставинами протиправно.

Сторони в судове засідання не викликались, про розгляд справи повідомлялись судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 . Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач проходив службу на різних посадах в Територіальному управлінні Служби судової охорони у Донецькій області, що підтверджується копією послужного списку.

Наказом ТУ ССО у Донецькій області від 05.09.2022 року №56 о\с позивача було звільнено зі служби в Службі судової охорони за пунктом 2 частини 2 розділу ХІІ Положення про проходження служби співробітниками служби судової охорони (через хворобу за рішенням медичної комісії про непридатність до служби).

Зокрема, непридатність до служби була викликана отриманим пораненням під час виконання службових обов`язків пов`язаних із захистом Батьківщини, про що свідчить виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААБ №822441 від 27.02.2022 року, складена Рівненською обласною МСЕК №1 та свідоцтво про хворобу №8 від 21.07.2022, яке складено відповідно до Додатку 11 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України та в якому зазначено військове звання та дата прийняття на військову службу ОСОБА_1 .

В перелічених медичних документах зазначено, що поранення позивача пов`язане з захистом Батьківщини внаслідок поранення 22.03.2022 року.

Крім того, у довідці про результати визначення у незастрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, складеної Рівненською обласною МСЕК №1 27.07.2022 року вказано, що позивач втратив вісімдесят відсотків працездатності з 22.07.2022 року у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини.

Пораненню позивача під час виконання службових обов`язків передували наступні факти.

Так, наказом начальника ТУ ССО у Донецькій області №163 від 21.03.2022 «Про організацію несення служби в період воєнного стану» організовано патрулювання з 08.00 год. 22.03.2022 року до 08.00 год. 23.03.2022 року спільно з підрозділами Національної поліції та призначено для патрулювання у місті Авдіївці Донецької області, зокрема, провідного спеціаліста (оперативного чергового) ВОЧС ТУ ССО у Донецькій області капітана ССО ОСОБА_2 . ОСОБА_1 тим же наказом призначено для охорони Авдіївського міського суду.

Згідно з рапортом командира 1 підрозділу ТУ ССО у Донецькій області, затвердженого начальником ТУ ССО у Донецькій області від 22.03.2022 року внесено зміни до наказу №163 від 21.03.2022 року ТУ ССО у Донецькій області «Про організацію несення служби в умовах воєнного стану» та проведені заміни в наряді з охорони приміщення Авдіївського міського суду, а саме: старшого сержанта ОСОБА_1 замінено на капітана ОСОБА_2 .

Таким чином, старшого сержанта ОСОБА_1 , призначено на здійснення 22.03.2022 року патрулювання спільно з працівниками Авдіївського ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області замість капітана ОСОБА_2 відповідно.

22 березня 2022 року, близько 13:20 під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в результаті обстрілу з боку збройних сил РФ позивач отримав важке бойове уламкове сліпе проникаюче поранення. В подальшому про зазначений факт ТУ ССО у Донецькій області складено довідку про обставини поранення та повідомлення про поранення №36.13-124 від 25.03.2022 року.

Наказом Начальника ТУ ССО у Донецькій області №165 від 23.03.2022 року «Про утворення комісії з розслідування нещасного випадку у територіальному управлінні Служби судової охорони у Донецькій області» утворено комісію з розслідування вищевказаного випадку.

20.07.2022 року начальником ТУ ССО у Донецькій області затверджено акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку №36.13-312, що стався 22.03.2022 року о 13:20 та яким встановлено, що поранення отримане ОСОБА_1 під час виконання службових обов`язків пов`язане із захистом Батьківщини.

З зазначених причин 03.08.2022 року ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщена особа звернувся до відділу № 3 управління соціального захисту населення Полтавської районної військової адміністрації із заявою про надання йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п.11 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та надання посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни та нагрудний знак «Ветеран війни особа з інвалідністю».

Листом від 16.08.2022 року №2919/03 управлінням соціального захисту населення Полтавської районної військової адміністрації позивачу було відмовлено на його звернення від 03.08.2022 року надати статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п.11 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і видати посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни та нагрудний знак «Ветеран війни особа з інвалідністю». Причиною відмови вказано те, що Служба судової охорони відсутня в переліку суб`єктів визначених у п.11 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і не є військовим формуванням.

Відповідач в листі від 16.08.2022 року №2919/03 також зазначив, що рішення приймається органами соціального захисту населення у місячний строк з дня подання відповідних документів та рекомендував позивачу для прийняття такого рішення у визначені законодавством терміни додати:

- документи про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України;

- документальне підтвердження про віднесення Служби судової охорони до військових формувань.

26.08.2022, тобто, у межах строку прийняття вищевказаного рішення про надання необхідного статусу, позивачем направлено відповідачу лист-відповідь на лист №2919/03 від 16.08.2022 року, яким він повідомив, що всі наявні у нього документи про участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України позивачем були подані разом з додатками до заяви від 03.08.2022 року.

06.09.2022 року, тобто з порушенням місячного строку для прийняття рішення, передбаченого абзацом 1 пункту 7 постанови КМУ №685 від 08.09.2015 року відповідач, листом №3284/03 повідомив позивача, що з метою отримання роз`яснень щодо можливості встановлення мені статусу особи з інвалідністю внаслідок війни Департамент соціального захисту населення обласної військової адміністрації направив запит до Міністерства ветеранів України.

Таким чином, спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача щодо відмови в наданні позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції визнав право позивача на отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно достатті 19 Конституції України,органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до статті 1 наведеного вище Закону цей Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров`я та активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров`я.

За приписами статті 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Статтею 7 цього Закону встановлено перелік, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни та з приводу тлумачення якої між сторонами виник даний спір.

Так, відповідно до п.11 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа:

військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресію Російської Федерації проти України і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

З цього приводу суд зазначає, що створення відомчої воєнізованої охорони ДСА України передбачено змінами до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію».

До утворення Служби судової охорони охорону приміщень судів забезпечував спеціальний підрозділ судової міліції «Грифон».

Відповідно до статті 160 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.

Згідно з частиною 2 статті 162 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» службі судової охорони та її співробітникам для здійснення покладених на них повноважень надається право:

1) вимагати від осіб, які входять до приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, пред`явлення документа, що посвідчує особу; перевіряти в осіб, які входять до приміщень суду, органів і установ системи правосуддя, документи, що посвідчують особу, та за наявності обґрунтованих підстав вважати, що перебування особи у приміщенні суду, органу, установи системи правосуддя створює загрозу безпеці суддів, працівників апарату суду, органів і установ системи правосуддя, порушення громадського порядку, обмежувати допуск таких осіб до приміщень суду, органів і установ системи правосуддя;

2) здійснювати поверхневу перевірку осіб, які входять до приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, шляхом їх візуального огляду та огляду їх речей, проведення по поверхні вбрання осіб спеціальним приладом або засобом;

3) затримувати осіб, які незаконно проникли або намагаються незаконно проникнути до приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, перевіряти у них документи, що посвідчують особу, здійснювати у встановленому законом порядку особистий огляд затриманих та огляд їх речей, які є при них, і передавати їх правоохоронним органам;

4) не допускати громадян до окремих приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, вимагати від них залишатися на конкретних місцях або залишити їх, тимчасово обмежувати фактичне володіння річчю, якщо це необхідно для забезпечення громадського порядку в суді, забезпечення особистої безпеки суддів та членів їх сімей, працівників суду, безпеки учасників судового процесу;

5) використовувати інформаційні ресурси в порядку, установленому для Національної поліції УкраїниЗаконом України«Про Національну поліцію», одержувати в установленому порядку від керівників органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності за письмовим запитом Голови Служби або його заступників відомості, необхідні для здійснення покладених на Службу повноважень;

6) вживати заходів з метою запобігання протиправним посяганням на суддів, членів їхніх сімей, працівників суду, умисному пошкодженню або знищенню майна суду, органів і установ системи правосуддя;

7) застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису;

8) оглядати територію, будинки, приміщення суду, органів і установ системи правосуддя;

9) залучати за погодженням з керівниками правоохоронних та інших державних органів їх працівників, співробітників, військовослужбовців, технічні та інші засоби;

10) застосовувати зброю, заходи фізичного впливу та спеціальні засоби в порядку та випадках, визначених законами України«Про Національну поліцію»та«Про охоронну діяльність».

Відповідно до приписів частин 3, 4 та 5 статті 163 цього Закону на співробітників Служби судової охорони поширюються обмеження та вимоги, встановленіЗаконом України«Про запобігання корупції», а також передбачені для поліцейськихЗаконом України«Про Національну поліцію» обмеження, пов`язані зі службою в поліції.

На співробітників Служби судової охорони поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Час проходження служби у Службі судової охорони зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.

Статтею 164 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, аналогічні званням співробітників Національної поліції.

З аналізу наведених норм Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вбачається, що службовців Служби судової охорони законодавчо порівняно до службовців Національної поліції.

Крім того, Вища рада правосуддя рішенням від 4 квітня 2019 року № 1051/0/15-19 затвердилаПоложення про Службу судової охорони. Рішенням Вищої ради правосуддя

18 січня 2022 року № 51/0/15-22 до Положення внесено відповідні зміни.

Зокрема, підпунктом 10 пункту 14Положення про Службу судової охорони передбачено право співробітників Служби судової охорони зберігати, носити і застосовувати вогнепальну зброю та спеціальні засоби. Використовувати та застосовувати зброю, заходи фізичного впливу та спеціальні засоби в порядку та випадках, визначених Законами України«Про Національну поліцію»та«Про охоронну діяльність».

Наказом командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України №10 від 07.03.2022 року «Про визначення завдань Службі судової охорони» з метою залучення Служби судової охорони і територіальних управлінь Служби до виконання завдань територіальної оборони для забезпечення відсічі агресії російської федерації визначено Службі судової охорони та територіальним управлінням конкретні завдання, зокрема участь у забезпеченні заходів громадської безпеки і порядку в населених пунктах. Наказом встановлено що виконання завдань здійснюватиметься у взаємодії з підрозділами територіальної оборони та іншими залученими до територіальної оборони силами безпеки і оборони.

Наказом Голови Служби судової охорони №88 від 09.03.2022 року «Про заходи щодо організації виконання Службою судової охорони завдань територіальної оборони для забезпечення відсічі російської агресії» та відповідно до законів України «Про основи національного супротиву», «Про правовий режим воєнного стану», «Про національну безпеку України», «Про судоустрій статус суддів» наказу Командувача сил територіальної оборони збройних сил України від 7 березня 2022 року №10 та з метою організації залучення служби судовою охорони і територіальних управлінь Служби судової охорони до виконання завдань територіальної оборони для забезпечення відсічі російської агресії доручено забезпечити виконання завдань, що визначенні наказом Командувача сил територіальної оборони збройних сил України від 7 березня 2022 року №10, зокрема участь у забезпеченні заходів громадської безпеки і порядку в населених пунктах.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що Служба судової охорони належить до інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає цей висновок помилковим, оскільки Служба судової охорона має бути віднесена до організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Однак, зазначене не спростовує того факту, що поранення позивача безпосередньо пов`язане з захистом Батьківщини, що доведено відповідними медичними документами, під час дії воєнного стану в Україні, на позивача розповсюджуються приписи п.11 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та він має право бути віднесеним до осіб з інвалідністю внаслідок війни відповідно до вказаної норми права з отриманням статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності у позивача права на отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, однак, помилився у визначені підстав для його надання, що тягне за собою зміну рішення суду в мотивувальній частині.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

Здійснюючі апеляційний розгляд справи в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, що обумовлює зміну рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року у справі № 200/5294/22 змінити в мотивувальній частині.

В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року у справі № 200/5294/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 серпня 2023 року.

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв

І.Д.Компанієць