Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 березня 2023 року Справа№200/5294/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до управління соціального захисту населення Полтавської районної
військової адміністрації
про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до управління соціального захисту населення Полтавської районної військової адміністрації про:
- визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття рішення про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни на підставі поданої письмової заяви від 03.08.2022 та доданих документів;
- зобов`язання надати статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п.11 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і видати посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни та нагрудний знак «Ветеран війни особа з інвалідністю».
В обґрунтування позову зазначає, що проходив службу на різних посадах в Територіальному управлінні Служби судової охорони у Донецькій області.
05.09.2022 року наказом ТУ ССО у Донецькій області від 05.09.2022 року №56 о\с позивача було звільнено зі служби в Службі судової охорони за пунктом 2 частини 2 розділу ХІІ Положення про проходження служби співробітниками служби судової охорони (через хворобу за рішенням медичної комісії про непридатність до служби), що
підтверджується копією зазначеного наказу.
Зазначає, що непридатність до служби була викликана отриманим пораненням під час виконання службових обов`язків пов`язаних із захистом Батьківщини, що також підтверджується відповідними документами МСЕК.
Зокрема, 22 березня 2022 року, близько 13:20 під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в результаті обстрілу з боку збройних сил РФ позивач у місті Авдіївці Донецької області отримав важке бойове уламкове сліпе проникаюче поранення. В подальшому про зазначений факт ТУ ССО у Донецькій області складено довідку про обставини поранення та повідомлення про поранення №36.13-124 від 25.03.2022 року.
При цьому, листом від 16.08.2022 року управлінням соціального захисту населення Полтавської районної військової адміністрації позивачу було відмовлено на його звернення від 03.08.2022 року надати статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п.11 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і видати посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни та нагрудний знак «Ветеран війни особа з інвалідністю». Причиною відмови вказано те, що Служба судової охорони відсутня в переліку суб`єктів, визначених у п.11 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і зазначена служба не є військовим формуванням.
Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем відзив на адміністративний позов у п`ятнадцятиденний строк, встановлений ухвалою про відкриття провадження у даній справі, не надано, тому суд розглядає справу на підставі наявних в ній матеріалів.
Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність даного позову.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 . Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач проходив службу на різних посадах в Територіальному управлінні Служби судової охорони у Донецькій області, що підтверджується копією послужного списку.
Наказом ТУ ССО у Донецькій області від 05.09.2022 року №56 о\с позивача було звільнено зі служби в Службі судової охорони за пунктом 2 частини 2 розділу ХІІ Положення про проходження служби співробітниками служби судової охорони (через хворобу за рішенням медичної комісії про непридатність до служби).
Зокрема, непридатність до служби була викликана отриманим пораненням під час виконання службових обов`язків пов`язаних із захистом Батьківщини, про що свідчить виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААБ №822441 від 27.02.2022 року, складена Рівненською обласною МСЕК №1 та свідоцтво про хворобу №8 від 21.07.2022, яке складено відповідно до Додатку 11 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України та в якому зазначено військове звання та дата прийняття на військову службу ОСОБА_1 .
В перелічених медичних документах зазначено, що поранення позивача пов`язане з захистом Батьківщини внаслідок поранення 22.03.2022 року.
Крім того, у довідці про результати визначення у незастрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, складеної Рівненською обласною МСЕК №1 27.07.2022 року вказано, що позивач втратив вісімдесят відсотків працездатності з 22.07.2022 року у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини.
Пораненню позивача під час виконання службових обов`язків передували наступні факти.
Так, наказом начальника ТУ ССО у Донецькій області №163 від 21.03.2022 «Про організацію несення служби в період воєнного стану» організовано патрулювання з 08.00 год. 22.03.2022 року до 08.00 год. 23.03.2022 року спільно з підрозділами Національної поліції та призначено для патрулювання у місті Авдіївці Донецької області, зокрема, провідного спеціаліста (оперативного чергового) ВОЧС ТУ ССО у Донецькій області капітана ССО ОСОБА_2 . ОСОБА_1 тим же наказом призначено для охорони Авдіївського міського суду.
Згідно з рапортом командира 1 підрозділу ТУ ССО у Донецькій області, затвердженого начальником ТУ ССО у Донецькій області від 22.03.2022 року внесено зміни до наказу №163 від 21.03.2022 року ТУ ССО у Донецькій області «Про організацію несення служби в умовах воєнного стану» та проведені заміни в наряді з охорони приміщення Авдіївського міського суду, а саме: старшого сержанта ОСОБА_1 замінено на капітана ОСОБА_2 .
Таким чином, старшого сержанта ОСОБА_1 , призначено на здійснення 22.03.2022 року патрулювання спільно з працівниками Авдіївського ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області замість капітана ОСОБА_2 відповідно.
22 березня 2022 року, близько 13:20 під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в результаті обстрілу з боку збройних сил РФ позивач отримав важке бойове уламкове сліпе проникаюче поранення. В подальшому про зазначений факт ТУ ССО у Донецькій області складено довідку про обставини поранення та повідомлення про поранення №36.13-124 від 25.03.2022 року.
Наказом Начальника ТУ ССО у Донецькій області №165 від 23.03.2022 року «Про утворення комісії з розслідування нещасного випадку у територіальному управлінні Служби судової охорони у Донецькій області» утворено комісію з розслідування вищевказаного випадку.
20.07.2022 року начальником ТУ ССО у Донецькій області затверджено акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку №36.13-312, що стався 22.03.2022 року о 13:20 та яким встановлено, що поранення отримане ОСОБА_1 під час виконання службових обов`язків пов`язане із захистом Батьківщини.
З зазначених причин 03.08.2022 року ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщена особа звернувся до відділу № 3 управління соціального захисту населення Полтавської районної військової адміністрації із заявою про надання йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п.11 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та надання посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни та нагрудний знак «Ветеран війни особа з інвалідністю».
Листом від 16.08.2022 року №2919/03 управлінням соціального захисту населення Полтавської районної військової адміністрації позивачу було відмовлено на його звернення від 03.08.2022 року надати статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п.11 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і видати посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни та нагрудний знак «Ветеран війни особа з інвалідністю». Причиною відмови вказано те, що Служба судової охорони відсутня в переліку суб`єктів визначених у п.11 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і не є військовим формуванням.
Відповідач в листі від 16.08.2022 року №2919/03 також зазначив, що рішення приймається органами соціального захисту населення у місячний строк з дня подання відповідних документів та рекомендував позивачу для прийняття такого рішення у визначені законодавством терміни додати:
- документи про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України;
- документальне підтвердження про віднесення Служби судової охорони до військових формувань.
26.08.2022 року, тобто, у межах строку прийняття вищевказаного рішення про надання необхідного статусу, позивачем направлено відповідачу лист-відповідь на лист №2919/03 від 16.08.2022 року, яким він повідомив, що всі наявні у нього документи про участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України позивачем були подані разом з додатками до заяви від 03.08.2022 року.
06.09.2022 року, тобто з порушенням місячного строку для прийняття рішення, передбаченого абзацом 1 пункту 7 постанови КМУ №685 від 08.09.2015 року відповідач, листом №3284/03 повідомив позивача, що з метою отримання роз`яснень щодо можливості встановлення мені статусу особи з інвалідністю внаслідок війни Департамент соціального захисту населення обласної військової адміністрації направив запит до Міністерства ветеранів України.
Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо відмови надати позивачу статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п.11 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і видати посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни та нагрудний знак «Ветеран війни особа з інвалідністю» та неприйняття відповідного рішення, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до статті 1 наведеного вище Закону цей Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом:
створення належних умов для підтримання здоров`я та активного довголіття;
організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів;
виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни;
надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров`я.
За приписами статті 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Статтею 7 цього Закону встановлено перелік, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни та з приводу тлумачення якої між сторонами виник даний спір.
Так, відповідно до п.11 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа:
військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресію Російської Федерації проти України і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
В даному переліку дійсно не визначено окремо Службу судової охорони, проте даною нормою передбачено службовців інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.
З цього приводу суд зазначає, що створення відомчої воєнізованої охорони ДСА України передбачено змінами до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію».
До утворення Служби судової охорони охорону приміщень судів забезпечував спеціальний підрозділ судової міліції «Грифон».
Відповідно до статті 160 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.
Згідно з частиною 2 статті 162 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» службі судової охорони та її співробітникам для здійснення покладених на них повноважень надається право:
1) вимагати від осіб, які входять до приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, пред`явлення документа, що посвідчує особу; перевіряти в осіб, які входять до приміщень суду, органів і установ системи правосуддя, документи, що посвідчують особу, та за наявності обґрунтованих підстав вважати, що перебування особи у приміщенні суду, органу, установи системи правосуддя створює загрозу безпеці суддів, працівників апарату суду, органів і установ системи правосуддя, порушення громадського порядку, обмежувати допуск таких осіб до приміщень суду, органів і установ системи правосуддя;
2) здійснювати поверхневу перевірку осіб, які входять до приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, шляхом їх візуального огляду та огляду їх речей, проведення по поверхні вбрання осіб спеціальним приладом або засобом;
3) затримувати осіб, які незаконно проникли або намагаються незаконно проникнути до приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, перевіряти у них документи, що посвідчують особу, здійснювати у встановленому законом порядку особистий огляд затриманих та огляд їх речей, які є при них, і передавати їх правоохоронним органам;
4) не допускати громадян до окремих приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, вимагати від них залишатися на конкретних місцях або залишити їх, тимчасово обмежувати фактичне володіння річчю, якщо це необхідно для забезпечення громадського порядку в суді, забезпечення особистої безпеки суддів та членів їх сімей, працівників суду, безпеки учасників судового процесу;
5) використовувати інформаційні ресурси в порядку, установленому для Національної поліції УкраїниЗаконом України«Про Національну поліцію», одержувати в установленому порядку від керівників органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності за письмовим запитом Голови Служби або його заступників відомості, необхідні для здійснення покладених на Службу повноважень;
6) вживати заходів з метою запобігання протиправним посяганням на суддів, членів їхніх сімей, працівників суду, умисному пошкодженню або знищенню майна суду, органів і установ системи правосуддя;
7) застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису;
8) оглядати територію, будинки, приміщення суду, органів і установ системи правосуддя;
9) залучати за погодженням з керівниками правоохоронних та інших державних органів їх працівників, співробітників, військовослужбовців, технічні та інші засоби;
10) застосовувати зброю, заходи фізичного впливу та спеціальні засоби в порядку та випадках, визначених законами України«Про Національну поліцію»та«Про охоронну діяльність».
Відповідно до приписів частин 3, 4 та 5 статті 163 цього Закону на співробітників Служби судової охорони поширюються обмеження та вимоги, встановленіЗаконом України«Про запобігання корупції», а також передбачені для поліцейськихЗаконом України«Про Національну поліцію» обмеження, пов`язані зі службою в поліції.
На співробітників Служби судової охорони поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Час проходження служби у Службі судової охорони зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.
Статтею 164 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, аналогічні званням співробітників Національної поліції.
За приписами статті 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.
Співробітникам Служби судової охорони гарантується інший соціальний захист в обсягах та порядку, передбаченихЗаконом України«Про Національну поліцію» для поліцейських, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на фінансування Служби судової охорони.
З аналізу наведених норм Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вбачається, що службовців Служби судової охорони законодавчо порівняно до службовців Національної поліції.
Крім того, Вища рада правосуддя рішенням від 4 квітня 2019 року № 1051/0/15-19 затвердилаПоложення про Службу судової охорони. Рішенням Вищої ради правосуддя
18 січня 2022 року № 51/0/15-22 до Положення внесено відповідні зміни.
Зокрема, підпунктом 10 пункту 14Положення про Службу судової охорони передбачено право співробітників Служби судової охорони зберігати, носити і застосовувати вогнепальну зброю та спеціальні засоби. Використовувати та застосовувати зброю, заходи фізичного впливу та спеціальні засоби в порядку та випадках, визначених Законами України«Про Національну поліцію»та«Про охоронну діяльність».
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, інших військових формувань, поліцейським, співробітникам правоохоронних органів та Служби судової охорони передбачена виплата додаткової винагороди.
Наказом командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України №10 від 07.03.2022 року «Про визначення завдань Службі судової охорони» з метою залучення Служби судової охорони і територіальних управлінь Служби до виконання завдань територіальної оборони для забезпечення відсічі агресії російської федерації визначено Службі судової охорони та територіальним управлінням конкретні завдання, зокрема участь у забезпеченні заходів громадської безпеки і порядку в населених пунктах. Наказом встановлено що виконання завдань здійснюватиметься у взаємодії з підрозділами територіальної оборони та іншими залученими до територіальної оборони силами безпеки і оборони.
Наказом Голови Служби судової охорони №88 від 09.03.2022 року «Про заходи щодо організації виконання Службою судової охорони завдань територіальної оборони для забезпечення відсічі російської агресії» та відповідно до законів України «Про основи національного супротиву», «Про правовий режим воєнного стану», «Про національну безпеку України», «Про судоустрій статус суддів» наказу Командувача сил територіальної оборони збройних сил України від 7 березня 2022 року №10 та з метою організації залучення служби судовою охорони і територіальних управлінь Служби судової охорони до виконання завдань територіальної оборони для забезпечення відсічі російської агресії доручено забезпечити виконання завдань, що визначенні наказом Командувача сил територіальної оборони збройних сил України від 7 березня 2022 року №10, зокрема участь у забезпеченні заходів громадської безпеки і порядку в населених пунктах.
Наведені норми права також доводять безпосередню належність Служби судової охорони до військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.
Оскільки поранення позивача безпосередньо пов`язане з захистом Батьківщини, що доведено відповідними медичними документами, під час дії воєнного стану в Україні, то на нього розповсюджуються приписи п.11 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та він має право бути віднесеним до осіб з інвалідністю внаслідок війни відповідно до вказаної норми права з отриманням статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
Крім того, відповідачем не прийнято відповідного рішення в місячний строк, передбачений абзацом 1 пункту 7 постанови КМУ №685 від 08.09.2015 року «Про затвердження Порядку надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України», про що останній повідомив позивача в листі від 16.08.2022 року № 2919/03 та що доводить протиправну бездіяльність управління соціального захисту населення Полтавської районної військової адміністрації стосовно заяви позивача від 03.08.2022 року.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у спосіб, визначений позивачем.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідно до п. 9 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору під час розгляду даної справи в усіх судових інстанціях, як інвалід ІІ групи, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.
Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до управління соціального захисту населення Полтавської районної військової адміністрації (36011, м. Полтава, вул. Короленка, буд. 7, код ЄДРПОУ 05385890) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність управління соціального захисту населення Полтавської районної військової адміністрації щодо неприйняття рішення про надання ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок війни на підставі поданої письмової заяви від 03.08.2022 та доданих документів.
Зобов`язати управління соціального захисту населення Полтавської районної військової адміністрації надати ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п.11 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і видати посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни та нагрудний знак «Ветеран війни особа з інвалідністю».
Рішення складено у повному обсязі та підписано 03 березня 2023 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.Б. Голубова
