Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
09 серпня 2023 року
м. Київ
справа №990/163/23
адміністративне провадження №П/990/163/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І. розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Президента України Зеленського Володимира Олександровича (01220, м. Київ, вул. Банкова, 11) про визнання протиправним та скасування Указу в частині,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 03.08.2023 через представника - адвоката Сініцину М.С. надіслав до Верховного Суду як суду першої інстанції позов до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, в якому просить: визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 04.02.2023 в частині припинення громадянства України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у даній справі, Верховний Суд враховує таке.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною п`ятою статті 125 Конституції України закріплено, що з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
Частина перша статті 2 КАС України встановлює, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Пунктом 8 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Отже, підставою для звернення до суду із позовом є порушення прав, свобод та інтересів позивача рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. У свою чергу, законодавством визначено вичерпний перелік форм захисту прав позивачем.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Пунктами 4 - 5 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За правилами пунктів 9 - 10 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень зазначаються обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.
Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Отож, гарантоване статтею 55 Конституції України та конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним і стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
За правилами частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною третьою статті 266 КАС України визначено, що у разі відкриття провадження в адміністративних справах, визначених частиною другою цієї статті, щодо оскарження нормативно-правових актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, застосовуються правила, визначені статтями 264 та 265 цього Кодексу, з особливостями, визначеними цією статтею.
Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Суд звертає увагу на те, що порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що Указ Президента України від 04.02.2023 «Про припинення громадянства» у частині припинення громадянства України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм Конституції України та таким, що порушує його права. При цьому, позивач зазначає, що він не може подати належним чином засвідчену копію цього Указу, оскільки згідно листів Офісу Президента України від 05.07.2023 № 43-01/591 та від 25.07.2023 № 43-01/682 запитані позивачем відомості та документи не надано, з огляду на що ОСОБА_1 у позовній заяві просить, зокрема, витребувати у Офісу Президента України належним чином засвідчену копію Указу Президента України від « 04.12.2023» в частині припинення громадянства України ОСОБА_1 (пункт 2 прохальної частини позовної заяви), про що також позивачем до позовної заяви було додане окреме клопотання про витребування доказів.
В свою чергу, в обґрунтування зазначеного клопотання ОСОБА_1 посилається на те, на адвокатські запити від 23.06.2023, скеровані до Офісу Президента України та до Комісії при Президентові України з питань громадянства, у яких він просив: надати належним чином завірену копію Указу Президента України від « 04.02.2923» про припинення громадянства України в частині, що стосується ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; документи, на підставі яких було винесено Указ Президента України від « 04.02.20223» щодо ОСОБА_1 ; адвокат отримав відповіді: за вих. № 43-01/591 від 05.07.2023 - про продовження строк розгляду запиту на строк до двадцяти робочих днів; за вих. № 43-01/682 від 25.07.2023 - про те, що інформація стосовно видання Указу Президента України із зазначеними у запиті реквізитами відсутня.
З огляду на те, що зміст позовної заяви та її обґрунтування, а також клопотання про витребування доказів містять суперечливу інформацію щодо дати оспорюваного Указу Президента України, Верховний Суд вказує, що позивач повинен уточнити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, з урахуванням того, що вказані обставини є обов`язковими для з`ясування питання про те, чи був дотриманий позивачем строк звернення до суду із цим позовом.
Відповідно до частини першої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Порядок засвідчення копій документів унормований Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, відповідно до пунктів 8, 9 статті 11 яких (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії та проставляється нижче реквізиту документа «Підпис». Напис про засвідчення копії скріплюється печаткою установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи (за наявності). Сторінки копії документів (за винятком тих, що мають один аркуш) нумеруються і відмітка про засвідчення копії може доповнюватися відміткою «Всього в копії _____ арк.».
Також, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту «підпис».
Разом з цим, копії документів, які зазначені додатками № 3 та № 4 до позову, а також копія позову із доданими до нього копіями документів, які вказані додатком № 9 до позову, не засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з наданням десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали, протягом якого позивач має уточнити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, а також надати/надіслати суду копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством.
Керуючись статтями 19, 22, 160, 161, 169, 266 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправним та скасування Указу в частині залишити без руху.
Встановити для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
...........................
Л.І. Бившева,
Суддя Верховного Суду
