1Справа № 335/7022/23 2/335/2579/2023
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
03 серпня 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Стеценко А.В., ознайомившись із матеріалами позовної заяви Концерну «Міськітеплові мережі»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості запослуги постачаннятеплової енергії,
ВСТАНОВИВ:
Концерн «МТМ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги постачання теплової енергії.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, прихожу до висновку, що позовна заява не відповідає вимогамЦПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно доч.2 ст.95ЦПК Україниписьмовідокази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно ч.ч. 4, 5 ,6 ст.95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях),повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Аналізуючи зміст цієї статті, слід дійти висновку, що: 1) письмові докази подаються в оригіналі або копіях; 2) копії поданих документів мають бути засвідчені у порядку, встановленому законодавством; 3) учасник справи, який подає письмові докази в копіях, зазначає про наявність у нього оригіналу такого документа і засвідчує копію такого доказу своїм підписом із зазначенням дати засвідчення копії; 4) якщо в учасника справи немає оригіналу, він подає наявну у нього копію письмового доказу і може заявити клопотання про витребування цього доказу у відповідного учасника справи; 5) за відсутності такого клопотання таке витребування може зробити суд з власної ініціативи. Зазначена норма не містить вимог щодо будь-якого засвідчення копій документів, оригіналів яких позивач не має, а загальне правило щодо подачі копій, засвідчених належним чином, слід тлумачити у контексті усієї зазначеної статті ЦПК України.
Відтак позивач повинен був надати засвідчені власноручним підписом копії письмових доказів, оригінали яких у нього є; подати за наявності копії письмових доказів, яких у нього немає, зазначивши, в якого учасника такі докази можуть бути витребувані судом, або заявити клопотання про витребування таких доказів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду 18.01.2023 у справі № 170/129/21.
Так, всупереч вказаним вище вимогам законодавства копії рахунків які додані до позову не засвідчені в порядку передбаченому ст. 95 ЦПК України, а інші докази, які зазначені у переліку додатків до позову, не містять дату засвідчення таких копії відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України.
Право на звернення в суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. За таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватися порядку (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.12.1975 року).
Відповідно до частин першої та другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
За таких обставин, доходжу висновку про необхідність залишення даної позовної заяви без руху із наданням позивачеві строку для усунення недоліків позовної заяви, які можуть бути усунуті, шляхом подання до суду оригіналів письмових доказів або належним чином засвідчених копій, на які позивач посилається у позові.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 185, 259-261 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Концерну «Міськітеплові мережі»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості запослуги постачаннятеплової енергії залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позову.
Роз`яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Стеценко
