УКРАЇНА
Житомирський апеляційнийсуд
Справа №283/1199/23 Головуючий у 1-й інст. Ярмоленко В. В.
Категорія 101 Доповідач Микитюк О. Ю.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Микитюк О. Ю. суддів Григорусь Н.Й.
Борисюка Р.М.
при секретарі Чішман А.О.
розглянувши у письмовому провадженні в місті Житомирі справу №283/1199/23
за заявою ОСОБА_1 (заінтересована особа Житомирський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки) про встановлення факту, що має юридичне значення,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 19 травня 2023 року,постановлену під головуванням судді Ярмоленка В.В. у м.Малин,
встановив:
ОСОБА_1 18 травня 2023 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що він є єдиною особою, яка зайнята постійним доглядом за дідом ОСОБА_2 , 1935 року народження та бабою ОСОБА_3 , 1944 року народження. В обґрунтування заяви зазначив, що він мобілізований до Збройних Сил України 24 лютого 2022 року, проходить військову службу. Встановлення даного факту необхідне з метою подальшого вирішення компетентним органом питання про наявність підстав для його звільнення з військової служби відповідно до п. п. г) п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».
Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 19 травня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом першої інстанції порушено вимоги ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», не взяті до уваги положення Закону України «про соціальні пільги». Його єдиний родич ОСОБА_4 переніс два інсульти, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 люди похилого віку і потребують стороннього догляду.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, суд першої інстанції зобов`язаний з`ясувати, яких саме цивільних прав набуде заявник у випадку задоволення його заяви про встановлення факту, що має юридичне значення. Відповідно до положень ст.1 ЦК України, ст.2 ЗК України, ст.1 СК України, ст.2 ЖК України, ст.2 КЗпП України, ч.1 ст.19 ЦПК України цивільними у широкому сенсі є власне цивільні, а також земельні, трудові, сімейні та житлові права.
Спори, що виникають за участю фізичних осіб у публічно-правових відносинах, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.
Із змісту заяви вбачається, що встановлення факту постійного догляду за дідом і бабою необхідне ОСОБА_1 виключно для реалізації права звільнення з військової служби тобто встановлення факту постійного догляду за своїми правовими наслідками призведе до публічно-правових відносин заявника з державою, і не пов`язане з будь-якими цивільними правами та обов`язками заявника.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 в справі №362/643/21 зазначено, що військова служба є різновидом публічної, тому спори з приводу проходження військової служби, зокрема з приводу соціального захисту військовослужбовців, належать до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками вимога про встановлення факту перебування дітей на утриманні заявника пов`язана з публічно-правовими відносинами заявника з державою щодо права на звільнення з військової служби, тому ця вимога не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За предметом та можливими правовими наслідками цей потенційний спір може існувати у сфері публічно-правових відносин, а отже, підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.
Оскільки вимоги заявника пов`язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за нею певного соціально-правового статусу, не пов`язаного з будь-якими цивільними правами та обов`язками, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і обґрунтовано застосував наслідки, передбачені п.1 ч.1 с.186 ЦПК України.
Ухвала постановлена із дотриманням норм процесуального права і залишається без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384, 389-391 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 19 травня 2023 року без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча: Судді:
