УХВАЛА
04 липня 2023 року
м. Київ
Справа № 9901/364/21
Провадження № 11-96заі23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Катеринчук Л. Й., Кишакевича Л. Ю., Кравченка С. І., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Чумаченко Т. А.
розглянула у порядку письмового провадження заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду Власова Юрія Леонідовича, Гудими Дмитра Анатолійовича, Катеринчук Лілії Йосипівни, Кишакевича Лева Юрійовича, Лобойка Леоніда Миколайовича, Мартєва Сергія Юрійовича, Пількова Костянтина Миколайовича, Прокопенка Олександра Борисовича, Ткача Ігоря Васильовича, Уркевича Віталія Юрійовича від участі в розгляді справи за позовом ОСОБА_2 до Президента України про визнання протиправним та нечинним Указу Президента України №344/2021 від 09 серпня 2021 року, поновлення на посаді і
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та нечинним Указ Президента України №344/2021 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади командувача Повітряних Сил Збройних Сил України» від 09 серпня 2021 року;
- поновити ОСОБА_2 на посаді командувача Повітряних Сил Збройних Сил України.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 25 травня 2023 року у задоволенні позову відмовив.
ОСОБА_2 не погодився із таким судовим рішенням і через свого представника адвоката Кравця Р. Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 21 червня 2023 року відкрила апеляційне провадження в цій справі за скаргою позивача.
26 червня 2023 року від представника ОСОБА_2 - адвоката Кравця Р. Ю. до Великої Палати Верховного Суду надійшли заяви про відвід 9 суддів Великої Палати Верховного Суду від розгляду цієї справи.
З посиланням на пункт 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) автор заяв про відвід суддів вважає, що є обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності тих суддів, яким він заявив відвід.
Мотивуючи відводи, адвокат Кравець Р. Ю., з-поміж іншого, використав зазначені в пункті 93 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Мікаллеф проти Мальти» критерії визначення наявності неупередженості судді в конкретній справі: суб`єктивний тест, що вивчає персональні переконання і поведінку конкретного судді, з метою визначення того, чи існувало неупереджене або суб`єктивне ставлення у конкретній справі, та об`єктивний, за яким встановлюється, чи суд, а також, серед іншого, його структура забезпечили відповідні гарантії для виключення легітимних сумнівів стосовно його неупередженості.
Виокремив, що за інформацією, яка з`явилась у засобах масової інформації, 16 травня 2023 року керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури особисто повідомив про підозру Голові Верховного Суду Всеволоду Князєву, якого затримали при отриманні неправомірної вигоди в розмірі 2,7 мільйона доларів США. За відомостями Національного антикорупційного бюро України, ці кошти ОСОБА_3 отримував від осіб, які виступали за рішення суду на користь олігарха ОСОБА_4 у справі № 910/15551/20 (провадження № 12-41гс22), що перебувала на розгляді Великої Палати Верховного Суду.
За інформацією джерел, на тлі затримання ОСОБА_5 обшуки проходять ще у 18 суддів Верховного Суду, які слухали згадану справу.
Заявник припускає, що оскільки в засобах масової інформації з`явилась інформація про ймовірне отримання неправомірної вигоди Головою Верховного Суду для вирішення Великою Палатою справи № 910/15551/20 на користь однієї зі сторін, то, з його погляду, при вирішенні іншої справи № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20) за участі того самого учасника справи - ОСОБА_4 могла існувати аналогічна ситуація.
На думку заявника, поіменовані у його заявах судді Великої Палати Верховного Суду не можуть відповідати принципам неупередженості, зокрема, за об`єктивним критерієм, бо їхня поведінка свідчить про можливість вирішення ними справ на користь конкретних осіб без дотримання закону.
Цього ж дня, 26 червня 2023 року, від того самого представника ОСОБА_2 - адвоката Кравця Р. Ю. до Великої Палати Верховного Суду надійшла окрема заява про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Кишакевича Л. Ю. від участі в розгляді цієї справи.
З посиланням на пункт 4 частини першої статті 36 КАС України автор заяви про відвід судді вважає, що є обставини, які викликають сумнів у його неупередженості та об`єктивності.
Як і в заявах про відвід дев`яти суддям Великої Палати Верховного Суду, адвокат Кравець Р. Ю., коли мотивував відвід судді Кишакевича Л. Ю., використав зазначені в пункті 93 рішення ЄСПЛ у справі «Мікаллеф проти Мальти» критерії визначення наявності неупередженості судді в конкретній справі: суб`єктивний тест, що вивчає персональні переконання і поведінку конкретного судді, з метою визначення, чи існувало неупереджене або суб`єктивне ставлення у конкретній справі, та об`єктивний, за яким встановлюється, чи суд, а також, серед іншого, його структура забезпечили відповідні гарантії для виключення легітимних сумнівів стосовно його неупередженості.
Підставами для відводу саме цього судді називає те, що в розумінні пункту 24 статті 91 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII), за яким члени Етичної ради здійснюють свої повноваження на громадських засадах і на час роботи в Етичній раді звільняються від виконання службових обов`язків за основним місцем роботи зі збереженням середньої заробітної плати, цей суддя мав подати заяву про звільнення від своїх службових повноважень та не здійснювати правосуддя, натомість він обраний до складу Великої Палати Верховного Суду. З огляду на це заявник вважає, що існують усі підстави побоюватись, що розгляд справ у складі Великої Палати Верховного Суду «буде проводитись справедливим, незалежним і безстороннім судом в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо до складу Великої Палати Верховного Суду входитиме суддя Лев Кишакевич».
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений статтею 40 КАС України, за правилами частини сьомої якої питання про відвід судді Великої Палати не підлягає передачі на розгляд іншому судді та розглядається Великою Палатою.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (частина одинадцята статті 40 КАС України).
Велика Палата Верховного Суду перевірила доводи адвоката Кравця Р. Ю., які він висловив на обґрунтування заяв про відвід поіменованих суддів та окремо судді Кишакевича Л. Ю., і вважає, що нема підстав для їх задоволення з огляду на таке.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Не без того, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, згідно з частиною першою якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 КАС України.
З огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений і з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1-3, 5 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.
Як на підставу для відводу судді представник позивача посилається на приписи статті 36 КАС України, нормативна конструкція яких, з-поміж іншого, містить узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді - як реальної, так і суб`єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді».
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
«об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
«суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід суддів, Велика Палата Верховного Суду також бере до уваги те, що, крім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу саме по собі не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Посилання адвоката Кравця Р. Ю. на упередженість суддів у зв`язку з розповсюдженням інформації про причетність представників Верховного Суду до подій імовірних корупційних діянь у засобах масової інформації не можна вважати об`єктивно обґрунтованими, позаяк такі доводи ґрунтуються на припущеннях, суб`єктивній оцінці заявником обставин досудового розслідування.
Не можна вважати об`єктивно обґрунтованими, але водночас такими, що ґрунтуються на суб`єктивному розумінні положень національного законодавства, посилання адвоката Кравця Р. Ю. на упередженість судді Кишакевича Л. Ю. З погляду заявника, суддя Кишакевич Л. Ю. не може чинити правосуддя у складі Великої Палати Верховного Суду, позаяк одночасно є членом Етичної ради, участь у діяльності якої робить несумісною участь у розгляді судових справ.
Відповідно до частин першої, другої статті 45 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) Велика Палата Верховного Суду є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду, до складу якого входить двадцять один суддя Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду: 1) у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права; 2) діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції; 3) аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики; 4) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Судді Верховного Суду обираються до Великої Палати зборами суддів відповідних касаційних судів з числа суддів таких касаційних судів (частина третя статті 45 цього Закону).
Частинами п`ятою, шостою статті 45 Закону № 1402-VIII передбачено, що кожен касаційний суд у складі Верховного Суду обирає по п`ять суддів до Великої Палати Верховного Суду. Суддя Верховного Суду, обраний до Великої Палати, здійснює повноваження судді Великої Палати Верховного Суду протягом трьох років (крім Голови Верховного Суду), але не більше двох строків поспіль.
Згідно із частинами першою, другою статті 91 Закону № 1798-VIII Етична рада утворюється з метою сприяння органам, що обирають (призначають) членів Вищої ради правосуддя, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності. Членами Етичної ради можуть бути особи, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, відповідають критеріям професійної етики та доброчесності, мають досвід роботи не менше п`ятнадцяти років зі здійснення судочинства або адвокатської чи прокурорської діяльності, або наукової діяльності у галузі права. Не можуть бути членами Етичної ради особи, які не відповідають зазначеним вимогам, а також вимогам, передбаченим частиною десятою статті 6 цього Закону.
Відповідно до частини третьої цієї статті до складу Етичної ради входять, зокрема, три особи із числа суддів або суддів у відставці, запропоновані Радою суддів України. Кандидатами на посаду члена Етичної ради, які є суддями чи суддями у відставці, можуть бути судді чи судді у відставці, які успішно пройшли кваліфікаційне оцінювання.
За частиною восьмою статті 91 Закону № 1798-VIII строк повноважень члена Етичної ради становить шість років без права бути призначеним повторно.
Частиною одинадцятою цієї самої статті встановлено, що засідання Етичної ради проводяться відкрито. Інформація про час і місце проведення засідання, порядок денний та рішення Етичної ради оприлюднюються на офіційному вебпорталі судової влади України.
Частина двадцята статті 91 Закону № 1798-VIII визначає низку повноважень Етичної ради.
Пункт 1 частини двадцять першої цієї самої статті встановлює, що член Етичної ради зобов`язаний брати участь у її роботі особисто, без права делегування своїх повноважень іншим особам.
Відповідно до частини двадцять четвертої статті 91 Закону № 1798-VIIIчлени Етичної ради здійснюють свої повноваження на громадських засадах і на час роботи в Етичній раді звільняються від виконання службових обов`язків за основним місцем роботи зі збереженням середньої заробітної плати.
Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що член Етичної ради здійснює свої повноваження на громадських засадах і звільняється від виконання службових обов`язків за основним місцем роботи виключно на час роботи в Етичній раді, тобто під час безпосереднього виконання / здійснення такою особою повноважень, покладених на неї як члена Етичної ради згідно із законодавством (а не в цілому протягом строку покладення на неї / виконання нею повноважень члена Етичної ради).
Приписи закону, які визначають організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, а також статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Етичної ради чітко передбачають одночасне (протягом одного і того ж строку) здійснення суддею, який є членом Етичної ради, повноважень члена Етичної ради та правосуддя (у часові проміжки поза роботою в Етичній раді); виконання цих повноважень - не залежні один від одного та не взаємовиключні процеси.
Етична рада рішенням від 01 грудня 2021 року № 2 відповідно до Закону України від 14 липня 2021 року № 1635-lX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», пункту 1.3 розділу 1 Регламенту Етичної ради, затвердженого рішенням Етичної ради від 01 грудня 2021 року № 1, обрала суддю Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ОСОБА_6 головою Етичної ради.
08 травня 2023 року рішенням № 5 збори суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду обрали суддю ОСОБА_6 до Великої Палати Верховного Суду з 09 травня 2023 року строком на три роки.
З огляду на наведені вище законодавчі правила Велика Палата Верховного Суду виснувала, що нема жодних підстав вважати, що сам лише факт включення судді Кишакевича Л. Ю., який водночас є членом Етичної ради, до складу суду, який буде здійснювати розгляд цієї справи (при цьому братиме участь у розгляді цієї справи згідно з вимогами чинного законодавства лише тоді, коли безпосередньо не виконуватиме повноважень члена Етичної ради), викликає сумнів у його об`єктивності та неупередженості. Наведений факт жодним чином не свідчить про неналежне виконання ним своїх повноважень або ж про його упереджене ставлення до їх виконання, як про це зазначає представник позивача у своїй заяві.
З предмета і меж перегляду в цій справі не можна простежити будь-яку залежність чи взаємозв`язок, що прямо чи опосередковано ілюстрував би упередженість або необ`єктивність суддів, яким заявлено відвід.
Відтак можна підсумувати, що наведені представником позивача обставини на обґрунтування заяв про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду не містять у собі об`єктивно спроможних підстав, які б у розумінні пункту 4 частини першої статті 36 КАС України зумовлювали відведення вище згаданих суддів Великої Палати Верховного Суду від розгляду цієї справи.
Велика Палата Верховного Суду бере до уваги, що в разі задоволення відводу її суддям перегляд оскарженого ОСОБА_2 рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 травня 2023 року може не відбутися, позаяк формально не існуватиме складу суду, установленого для цього законом. За такої правової ситуації позивач може бути позбавлений передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на доступ до правосуддя. У поєднанні з наведеними вище аргументами настання такої ситуації є неприпустимим.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Відмовити у задоволенні заяв ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду Власова Юрія Леонідовича, Гудими Дмитра Анатолійовича, Катеринчук Лілії Йосипівни, Кишакевича Лева Юрійовича, Лобойка Леоніда Миколайовича, Мартєва Сергія Юрійовича, Пількова Костянтина Миколайовича, Прокопенка Олександра Борисовича, Ткача Ігоря Васильовича, Уркевича Віталія Юрійовича, від участі в розгляді справи за позовом ОСОБА_2 до Президента України про визнання протиправним та нечинним Указу Президента України №344/2021 від 09 серпня 2021 року, поновлення на посаді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. І. Гриців
Судді: Ю. Л. Власов К. М. Пільков
Д. А. Гудима О. Б. Прокопенко
Л. Й. Катеринчук О. М. Ситнік
Л. Ю. Кишакевич І. В. Ткач
С. І. Кравченко О. С. Ткачук
Г. Р. Крет В. Ю. Уркевич
Л. М. Лобойко Є. А. Усенко
С. Ю. Мартєв Т. А. Чумаченко