Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Головуючий суддя у першій інстанції: Іванчулинець Д.В.
21 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/5190/21 пров. № А/857/8482/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді:Бруновської Н.В.
суддів:Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.
за участю секретаря судового засідання:Василюк В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року у справі № 260/5190/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,-
ВСТАНОВИВ:
04.10.2021р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, у якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02 вересня 2021 року № 405 «ОС» Про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача сектору правової роботи Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області;
- зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України поновити на посаді завідувача сектору правової роботи Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області з 03 вересня 2021 року, а в разі неможливості такого поновлення, виконати вимоги ст.184 Кодексу законів про працю України щодо обов`язкового працевлаштування.
20.12.2021р. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили 31.01.2022р. позов задоволено повністю.
Суд визнав протиправним та скасував наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02 вересня 2021 року за № 405 «ОС» «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Крім того, суд поновив з 03 вересня 2021 року ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді завідувача сектору правової роботи Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі суд допустив до негайного виконання.
27.04.2023р. Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва подав заяву про заміну сторони боржника у виконавчому документі Постанові про накладення штрафу та зобов`язання боржника сплатити штраф протягом трьох днів, ВП № 70909380 від 14.02.2023р. з Державної архітектурно-будівельно інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912) на правонаступника Державну інспекцію архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840). Свої вимоги обґрунтовує тим, що виконання рішення суду за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912) не є можливим без заміни боржника у виконавчому документі.
28.04.2023р. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду вказану заяву задоволено.
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Державна інспекція архітектури та містобудування України подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.04.2023р. скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву про заміну боржника на правонаступника в постанові про накладення штрафу та зобов`язання боржника сплатити штраф протягом трьох днів залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновків, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В п.1 ч.1 ст.3 Закону «Про виконавче провадження» визначено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно ч.ч. 1,5 ст.15 Закону «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
ст.52 КАС України передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
ч.1 ст.379 КАС України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №218 від 13.03.2020р. «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» постановлено:
- ліквідувати Державну архітектурно-будівельну інспекцію та утворити Державну сервісну службу містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій;
- установити, що: забезпечення діяльності Державної сервісної служби містобудування у 2020 році здійснюється в межах видатків, передбачених Державній архітектурно-будівельній інспекції; надання адміністративних послуг у сфері містобудування з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг здійснюється з дати, визначеної держателем Єдиного державного веб-порталу електронних послуг;
- утворити комісію з ліквідації Державної архітектурно-будівельної інспекції.
Даною постановою Уряду не було визначено правонаступника прав та обов`язків ліквідованого органу.
23.12.2020р. Постановою Кабінету Міністрів України №1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» (далі - постанова № 1340) утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного нагляду.
В п.3, п.7 Постанови №1340 визначено ліквідувати Державну інспекцію містобудування та Державну сервісну службу містобудування.
Державна інспекція архітектури та містобудування України визначена суб`єктом управління індивідуального визначеного майна Державної інспекції містобудування та Державної сервісної служби містобудування України, Державної архітектурно-будівельної інспекції, які ліквідуються.
Із змісту відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державна архітектурно- будівельна інспекція України (код ЄДРПОУ 37471912) з 06 березня 2023 року ліквідована.
Згідно ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України визначено, що у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
ч.10 ст.51 Бюджетного кодексу України чітко передбачено, що у разі ліквідації або реорганізації державних органів у поточному бюджетному періоді забезпечення їх діяльності у наступних бюджетних періодах до завершення процедур ліквідації або реорганізації здійснюється в межах видатків, передбачених новим державним органам, які визначені правонаступниками чи яким передаються функції органів, що ліквідуються або реорганізуються.
Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що виключно органами Казначейства виконуються рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів відповідно до виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845 (далі - Порядок № 845).
Управління Казначейства є органом, який зобов`язаний виконати рішення суду на підставі виконавчого листа, вжити заходи для виконання виконавчого листа відповідно до Порядку № 845.
В пп.3 п.13 Порядку №845 видно, що у разі звернення до суду із заявою про заміну боржника правонаступником безспірне списання коштів зупиняється.
Отже, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва. Під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому.
При цьому, обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів. За приписами ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється і результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
Таким чином, на теперішній час функції Державної архітектурно- будівельної інспекції України щодо відшкодування коштів перейшли до його правонаступника - Державної інспекції архітектури та містобудування України, так як Державна архітектурно- будівельна інспекція України (код ЄДРПОУ 37471912) з 06 березня 2023року ліквідована, що підтверджується записом №1000701110026047267.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення заяви Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва про заміну сторони виконавчого провадження.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року у справі № 260/5190/21 без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 30.06.2023р.
