Ухвала
21 червня 2023 року
м. Київ
справа № 761/19046/22
провадження № 61-2959 сво 23
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Гулька Б. І., Крата В. І., Погрібного С. О.,
Фаловської І. М., Червинської М. Є.,
розглянув справу за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 , треті особи: Шевченківська районна
в місті Києві державна адміністрація, Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація, про визначення місця проживання дитини,
за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація, про визначення місця проживання дитини, за касаційною скаргою ОСОБА_3 в особі законного представника - ОСОБА_1 , на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року у складі судді Саадулаєва А. І.
та постанову Київського апеляційного суду від 19 січня 2023 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Левенця Б. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог та ухвалених судових рішень
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_2 , треті особи: Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація (далі - Шевченківська РДА), Голосіївська районна
в місті Києві державна адміністрація (далі - Голосіївська РДА),
про визначення місця проживання дитини (справа № 761/37027/20), у якому просив суд:
- визначити місце проживання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком, тобто з ним;
- заборонити ОСОБА_2 та/або будь-яким іншим особам змінювати місце проживання дитини з місця проживання з батьком на місце проживання з матір`ю та/або будь-якою іншою особою;
- зобов`язати ОСОБА_2 та/або будь-яких інших осіб, за обставин зміни місця проживання дитини, повернути дитину - ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьку протягом одного календарного дня та передати йому дитину;
- у разі неповернення дитини її батьку протягом одного календарного дня відібрати/відбирати негайно у матері та/або будь-яких інших осіб, у яких знаходиться дитина, та повернути дитину батьку.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 25 листопада 2020 року (справа № 761/37027/20) відкрито провадження у справі
за позовом ОСОБА_1 та призначено її до розгляду.
У лютому 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Шевченківська РДА,
Голосіївська РДА, про визначення місця проживання дитини, у якому просила суд визначити місце проживання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 08 лютого
2022 року (справа № 761/37027/20) задоволено клопотання
ОСОБА_2 про поновлення строку для подання зустрічного позову. Прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 та об`єднано її в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 .
У вересні 2022 року ОСОБА_3 , через свого законного представника - ОСОБА_1 , як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Шевченківська РДА, Голосіївська РДА, про зобов`язання вчинити дії (справа № 761/19046/22), у якому просив суд:
- залишити місце проживання та постійного перебування дитини -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком;
- зобов`язати ОСОБА_2 не чинити дій як особисто, так із залученням та за допомогою будь-яких інших осіб, щодо зміни місця проживання
та перебування дитини, з місця проживання та перебування з батьком,
на місце проживання та перебування з матір`ю та/або з будь-якою іншою особою;
- дозволити дитині - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , самостійно та за власним бажанням визначити своє фактичне місце проживання та перебування з одним із батьків.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 29 вересня
2022 року у прийнятті позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , поданої через законного представника - ОСОБА_1 , відмовлено. Указану позовну заяву повернуто заявникові.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки спір виник
між батьками щодо визначення місця проживання дитини, то сама дитина не може бути третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Проте, думка дитини має бути заслухана під час розгляду справи.
Крім того, позовна заява подана батьком дитини, як його законним представником, у той самий час, відповідач за первісним позовом - ОСОБА_2 , яка також є законним представником дитини, заперечує проти позову третьої особи.
Судом першої інстанції враховано відповідні положення ЦПК України
та Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року зі змінами, схваленими резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року № 50/155, ратифікованої постановою Верховної Ради від 27 лютого
1991 року № 789-X11 (далі - Конвенція про права дитини).
Короткий зміст оскаржуваної постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 19 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подану через законного представника -
ОСОБА_1 , та апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Якименка М. М., залишено без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, так як у спорах про визначення місця проживання дитини сама дитина не може виступати позивачем
чи третьою особою із самостійними вимогами, оскільки її права та інтереси у спорі захищаються іншим шляхом.
Суд апеляційної інстанції врахував відповідні норми СК України, ЦК України та ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до суду касаційної інстанції
У березні 2023 року ОСОБА_3 , через свого законного представника - ОСОБА_1 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення й направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року задоволено клопотання ОСОБА_3 , в особі законного представника - ОСОБА_1 , про поновлення строку на касаційне оскарження. Поновлено ОСОБА_3 , в особі законного представника - ОСОБА_1 , строк на касаційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду міста Києва
від 29 вересня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду
від 19 січня 2023 року. Відкрито касаційне провадження у вказаній справі
та витребувано матеріали № 761/19046/22 із Шевченківського районного суду міста Києва. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив
на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У квітні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 квітня 2023 року справу призначено
до судового розгляду.
УхвалоюВерховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 травня 2023 року справупередано
на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_3 , в особі законного представника -
ОСОБА_1 , мотивована тим, що:
- оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права;
- судами залишено поза увагою те, що з позовом до суду має право звернутись не безпосередньо малолітня особа віком до 14 років від свого імені, а визначені законом особи, яким надано право на захист інтересів малолітньої дитини, від свого імені із зазначенням того, що позов заявлено в інтересах малолітньої особи;
- судами незаконно ототожнено гарантоване Конституцією України право звернення особи до суду із вчиненням такої окремої процесуальної дії,
як з`ясування думки дитини під час вирішення спорів (реалізації права бути вислуханою при вирішенні між батьками, іншими особами спору) щодо
її місця проживання;
- судами попередніх інстанцій застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 червня 2022 року у справі № 490/10872/21, провадження № 61-18232св21;
- посилання судів попередніх інстанцій на заперечення ОСОБА_2 проти позову третьої особи (їх спільного сина), є хибними, оскільки,
по-перше, такі заперечення реалізовані не у спосіб подання, визначеної процесуальним законодавством заяви по суті. По-друге, наявність заперечень мають враховуватися при вирішенні спору по суті, а не на стадії прийняття позову/вступу у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору;
- незабезпечення прав та інтересів дитини брати участь у судовому процесі, який безпосередньо стосується її, порушить норми Конституції України,
ЦПК України, а також статті 6 та 8 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод 1950 року, які регламентують право
на справедливий суд і право на повагу до приватного та сімейного життя.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надійшов.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 травня 2023 року про передачу справи
на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду мотивована необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 червня 2022 року у справі
№ 490/1087/21, провадження № 61-18232св21, зокрема, що малолітня дитина відповідно до норм матеріального та процесуального права України може звернутися до суду з позовом у справі щодо визначення її місця проживання як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, через свого законного представника.
Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини,
яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Згідно з частинами першою, другою статті 161 СК України, якщо мати
та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків
до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
Дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (стаття 171 СК України).
У справі, яка переглядається Верховним Судом, вирішується спір
між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (батьками дитини) щодо визначення місця проживання їх малолітнього сина - ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 . Кожен із батьків подав позов.
У вересні 2022 року до суду з позовом звернувся як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, син сторін - малолітній ОСОБА_3 , інтереси якого представляє його батько - ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 52 ЦПК України треті особи,
які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити
у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
Третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право
на предмет спору чи його частину.
Участь третіх осіб у цивільній справі зумовлена тим, що судовий спір між сторонами прямо (для третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги) або опосередковано (для третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги) стосується прав та інтересів інших осіб. Тому участь у справі третіх осіб
є формою захисту їх прав та інтересів, що пов`язані із спірним правовідношенням, а також дозволяє суду повно та всебічно дослідити обставини справи, з`ясувати дійсні взаємовідносини учасників спору.
Права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років,
а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом (частина перша статті 59 ЦПК України).
Ураховуючи наведене, у спорах про визначення місця проживання дитини до 14 років сама дитина через своїх батьків, усиновлювачів, опікунів
чи інших осіб, визначених законом не може виступати позивачем
чи третьою особою із самостійними вимогами, так як такі спори є спорами між батьками щодо визначення місця її проживання, при вирішенні яких дитина, яка досягла 10 років, висловлює свою думку та бажання щодо проживання разом з одним із батьків.
Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
від 14 квітня 2021 року у справі № 263/13178/18, провадження
№ 61-9805св20 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2022 року у справі № 757/33742/19, провадження № 61-10156св22.
Водночас, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 червня 2022 року у справі № 490/1087/21, провадження № 61-18232св21, Верховний Суд виклав інші висновки у подібних правовідносинах, зокрема, що малолітній
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, через свого законного представника - ОСОБА_5 , що відповідає наведеним нормам чинного законодавства, адже з позовом має право звернутися
не безпосередньо малолітня особа віком до 14 років від свого імені,
а визначені законом особи, яким надано право на захист інтересів малолітньої дитини, від свого імені з зазначенням того, що позов заявлено в інтересах малолітньої особи.
У частині другій статті 403 ЦПК України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає
за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
Однакове застосування закону забезпечуватиме реалізацію верховенства права, рівність перед законом та правову визначеність у державі. Єдність
у практиці застосування одних й тих самих норм права поліпшуватиме громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також сприятиме утвердженню довіри до судової влади в цілому.
Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод 1950 року.
Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.
З урахуванням наведеного, справа підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
З огляду на вказане справа розглядатиметься Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання
(у письмовому провадженні).
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Прийняти до розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Шевченківська районна
в місті Києві державна адміністрація, Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація, про визначення місця проживання дитини,
за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація, про визначення місця проживання дитини, за касаційною скаргою ОСОБА_3 в особі законного представника - ОСОБА_1 , на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 січня 2023 року.
Призначити справу до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: А. І. Грушицький
Б. І. Гулько
В. І. Крат
С. О. Погрібний
І. М. Фаловська
М. Є. Червинська
