Постанова
Іменем України
21 червня 2023 року
м. Київ
справа № 175/1404/19
провадження № 61-5707св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
третя особа - ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області в складі судді Озерянської Ж. М. від 21 грудня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду в складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Барильської А. П., Зайцевої С. А. від 06 квітня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про розподіл спадкового майна.
У вересні 2022 року до суду надійшло клопотання про залучення до справи правонаступника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , у зв`язку із смертю ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2022 року залучено до участі у справі правонаступника ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , її спадкоємницю за заповітом - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд першої інстанції, залучаючи до участі у справі ОСОБА_5 , виходив із того, що після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була відкрита спадкова справа № 66/2022 від 23 червня 2022 року, де зареєстрована заява про прийняття спадщини ОСОБА_5 , що є підтвердженням набуття права на спадщину після смерті ОСОБА_1 спадкоємцем ОСОБА_5 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Машошиної А. О. залишено без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2022 року залишено без змін.
Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції зазначив про те, що залучаючи до участі у справі ОСОБА_5 , місцевий суд дійшов вірного висновку, що у даній справі позов про розподіл спадкового майна пред`явлено за життя ОСОБА_1 , факт смерті відчужувача до вирішення справи судом допускає правонаступництво у спірних правовідносинах, тому відповідно до статті 55 ЦПК України, суд правильно залучив до участі у справі правонаступника позивача.
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У квітні 2023 року від представника ОСОБА_2 - Машониної А. О. , через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_5 про залучення останньої як правонаступника позивачки - відмовити.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 27 квітня 2023 року відкрито провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 175/1404/19 з Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 06 червня 2023 року зазначену справу призначено до судового розгляду.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення нор процесуального права
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, зміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (провадження № 14-37цс20) вказано, що «суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належить до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи в суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами».
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
У справі, що переглядається, Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області ухвалою від 19 квітня 2019 року відкрив провадження у справі та визначив порядок її розгляду в загальному позовному провадженні.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_1 , тобто після відкриття провадження у справі. Згідно із матеріалів спадкової справи № 66/2022 ОСОБА_5 23 червня 2022 року звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 за заповітом.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, пославшись на пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», якою визначено зупинення строку для прийняття спадщини, дійшов висновку про те, що ОСОБА_5 не пропущено строк для прийняття спадщини. За таких обставин, з урахуванням заяви ОСОБА_5 скерованої приватному нотаріусу про прийняття нею спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_1 , суди зробили висновок про наявність підстав для залучення правонаступника ОСОБА_1 .
Проте з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна з огляду на таке.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (стаття 1270 ЦК України).
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (частина перша статті 1273 ЦК України).
Згідно пункту пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Однак правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються ЦК України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України.
Строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
Законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини.
Пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.
Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21 (провадження № 61-8014св22).
Залучаючи до участі у справі правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що позивачка у цій справі померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк для прийняття спадщини відповідно до статті 1270 ЦК України, який є присічним, закінчився 16 червня 2022 року. У свою чергу ОСОБА_7 із заявою про прийняття спадщини звернулася 23 червня 2022 року, що свідчить про пропуск нею строку для прийняття спадщини.
Факт відкриття спадкової справи нотаріусом, не може свідчити про прийняття ОСОБА_5 спадщини, оскільки повноваження щодо поновлення строку на прийняття спадщини надані виключно суду у відповідності із частиною третьою статті 1272 ЦК України.
За викладених обставин з висновками судів попередніх інстанцій про те, що до ОСОБА_5 перейшли всі права та обов`язки ОСОБА_1 погодитись неможливо.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
У зв`язку із наведеним, з метою забезпечення завдання цивільного судочинства, а саме: щодо забезпечення справедливого розгляду справи колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржені судові рішення - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про залучення до участі у справі правонаступників.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов
