УХВАЛА
07 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 927/211/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,
представників учасників справи:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Переробне підприємство "Біомас" - Тіток Д.О.,
Державного підприємства "Новгород-Сіверське лісове господарство" - Радченко О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Новгород-Сіверське лісове господарство"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.09.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Переробне підприємство "Біомас" (далі - ТОВ "Біомас")
до Державного підприємства "Новгород-Сіверське лісове господарство" (далі - Лісове господарство)
про стягнення 2 422 118,11 грн.
Суть спору
1. ТОВ "Біомас" (продавець) та Лісове господарство (покупець) уклали договір купівлі-продажу спеціалізованого вантажного лісовозу за 2 541 548,11 грн. Договір передбачав розстрочення платежів за товар до 13.09.2019 та право покупця отримати товар у користування після сплати 40% його вартості. Право власності на товар мало перейти до покупця після повної оплати товару.
2. Лісове господарство сплатило на користь продавця 155 000,00 грн (6,1% від вартості товару), але після цього припинило здійснювати платежі. Внаслідок переговорів між сторонами була укладена додаткова угода, відповідно до якої продавець передав покупцеві лісовоз (без маніпулятора) у користування за актом приймання-передачі, а платежі були розстрочені до 06.06.2020. Втім, покупець так і не сплатив решту вартості товару.
3. ТОВ "Біомас" звернулося до суду з позовом до Лісового господарства про стягнення заборгованості за договором, 3% річних та інфляційних нарахувань.
4. Суд першої інстанції рішенням позов задовольнив, суд апеляційної інстанції залишив таке рішення без змін. Лісове господарство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове - про відмову у позові.
Підстави передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Об`єднана палата)
5. Під час розгляду касаційної скарги перед Верховним Судом постало питання, чи має право продавець вимагати від покупця повної сплати за товар за договором купівлі-продажу товару із розстроченням платежу, якщо продавець після отримання попередньої оплати (6,1% від вартості товару) передав товар покупцю у користування, а не у власність.
6. Скаржник, аргументуючи неправильне застосування судами попередніх інстанцій ст.538 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), послався на постанови Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №908/523/18, від 29.01.2020 у справі №903/154/19, від 25.02.2020 у справі №922/1705/19, у яких надано тлумачення приписів ст.538 ЦК та, зокрема, вказано, що у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов`язання продавця щодо поставки товару не виникає, а нездійснення ним на свій ризик поставки товару без попередньої оплати, не надає продавцю права вимагати оплати такого товару.
7. Колегія суддів вважає за необхідне відступити (шляхом уточнення) від вказаного правового висновку з мотивів, викладених нижче.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
8. ТОВ "Біомас" через систему "Електронний суд" звернулося з позовом до Лісового господарства про стягнення заборгованості у розмірі 2 386 548,11 грн, 3% річних у сумі 165 227,59 грн, інфляційні нарахування у сумі 819 195,35 грн.
9. Позов обґрунтований неналежним виконанням Лісовим господарством договору купівлі-продажу товару з розстрочкою платежу від 20.03.2019 №15 (далі - Договір №15) та додаткової угоди від 27.12.2019 №1 до нього, оскільки станом на 07.06.2020 відповідач за товар не розрахувався, графік сплати (додаток №1 до додаткової угоди №1 до Договору №15) порушив та має прострочену заборгованість у сумі 2 386 548,11 грн. Відповідно до ст.625 ЦК позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних за період прострочення платежу з 06.01.2020 до 12.07.2022 та інфляційні нарахування за цей період; обґрунтовує це наявним у матеріалах справи розрахунком.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
10. 20.03.2019 ТОВ "Біомас" (як продавець) та Лісове господарство (як покупець) уклали Договір №15, за умовами якого:
- в порядку та на умовах, визначених договором, продавець передає, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах розстрочення платежу товар згідно з специфікацією (додаток до договору №1) з правом користування товаром з моменту оплати 40% його вартості (п.1.1);
- комплектація, стан та опис товару вказані в додатку №1 договору, який є його невід`ємною частиною (п.1.2);
- ціна, кількість та асортимент вказані в специфікації (додаток №1 до договору); загальна вартість договору з ПДВ складає 2 541 548,11 грн (пункти 2.1, 2.2);
- розрахунок за товар згідно договору відповідно до загальної вартості, зазначеної у договорі та специфікації, здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування коштів у безготівковій формі оплати на поточний рахунок продавця з розстрочкою платежу на тринадцять (13) місяців з моменту укладення договору; оплата вартості товару здійснюється покупцем згідно із графіком платежів, доданим до договору (додаток №2) (пункти 3.1, 3.2);
- продавець зобов`язується надати товар у користування протягом п`яти робочих днів з моменту 40% оплати згідно з договором, а покупець зобов`язується розглянути та підписати наданий продавцем акт прийому-передачі товару протягом трьох робочих днів з моменту його отримання; якщо протягом цього строку покупець не підпише акт або не надасть свої зауваження, товар буде вважатись прийнятим і таким, що відповідає умовам договору, що тягне за собою настання юридичних наслідків (пункти 4.1.1, 4.3);
- покупець здійснює прийом товару в користування у присутності представника продавця протягом одного дня після фактичного надходження його покупцю, що підтверджується складанням акту прийому-передачі товару (п.5.1);
- договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків за договором (п.10.1);
11. 20.03.2019 ТОВ "Біомас" та Лісове господарство підписали специфікацію (додаток №1 до Договору №15) та графік платежів (додаток №2 до Договору №15).
12. Згідно із специфікацією сторони дійшли згоди про поставку товару за Договором №15, а саме, спеціалізованого вантажного лісовозу MAN TGS 33.483 у кількості 1 штука загальною вартістю 2 541 548,11 грн з ПДВ.
13. Відповідно до графіку платежів оплата за лісовоз на суму 2 541 548,11 грн здійснюється таким чином:
- не пізніше 20.03.2019 - 10 000,00 грн;
- 29.03.2019 - 117 000,00 грн;
- 12.04.2019 - 140 000,00 грн;
- 26.04.2019 - 140 000,00 грн;
- 17.05.2019 - 169 106,46 грн;
- 31.05.2019 - 280 000,00 грн;
- 14.06.2019 - 280 000,00 грн;
- 28.06.2019 - 280 000,00 грн;
- 12.07.2019 - 280 000,00 грн;
- 26.07.2019 - 280 000,00 грн;
- 16.08.2019 - 280 000,00 грн;
- 30.08.2019 - 280 000,00 грн;
- 13.09.2019 - 5 441,65 грн.
14. ТОВ "Біомас" вказує, що на виконання умов Договору №15 Лісове господарство частково сплатило 155 000,00 грн, решта вартості товару у сумі 2 386 548,11 грн - сплачена не була, чим порушено умови Договору №15.
15. 22.11.2019 ТОВ "Біомас" надіслало Лісовому господарству претензію №90 від 22.11.2019 з вимогою виконати умови Договору №15 та сплатити повну вартість товару.
16. 27.12.2019 у відповідь на претензію №90 Лісове господарство надіслало ТОВ "Біомас" лист №1324 з пропозицією передати товар, визначений специфікацією до Договору №15 у його користування, змінити графік платежів з граничним строком розрахунку за товар до 31.12.2020.
17. ТОВ "Біомас" вказує, що факт переговорів та часткової сплати вартості товару за Договором №15 був встановлений постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 у справі №927/824/20.
18. 27.12.2019 ТОВ "Біомас" та Лісове господарство підписали додаткову угоду №1 до Договору №15, якою викласти пункти 3.1, 4.1.1 договору в такій редакції:
"п.3.1. Розрахунок за товар згідно цього договору, відповідно до загальної вартості, зазначеної у цьому договорі та Специфікації, здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування коштів у безготівковій формі оплати на поточний рахунок Продавця, з розстрочкою платежу до 06.06.2020.
п.4.1.1. Передати у користування спеціалізований вантажний лісовоз MAN TGS 33.483 без маніпулятора, до моменту повної оплати його вартості за договором. Маніпулятор, після сервісного обслуговування, буде встановлено продавцем протягом 30 днів з моменту повної оплати суми у розмірі 2 541 548,11 грн з ПДВ".
19. 27.12.2019 ТОВ "Біомас" та Лісове господарство підписали графік платежів (додаток №1 до додаткової угоди №1), відповідно до якого оплата за лісовоз здійснюється таким чином:
- не пізніше 06.01.2020 - 397 758,02 грн;
- 06.02.2020 - 397 758,02 грн;
- 06.03.2020 - 397 758,02 грн;
- 06.04.2020 - 397 758,02 грн;
- 06.05.2020 - 397 758,02 грн;
- 06.06.2020 - 397 758,01 грн.
20. 27.12.2019 директор ТОВ "Біомас" Воронін І.С. (від імені продавця) та директор Лісового господарства Сезоненко С.А. (від імені покупця) підписали без зауважень та заперечень акт прийому-передачі спеціалізованого вантажного лісовозу MAN TGS 33.483 без маніпулятора загальною вартістю 2 241 548,11 грн з ПДВ, в якому вказали, що лісовоз знаходиться в технічно справному стані.
21. Північний апеляційний господарський суд постановою від 14.09.2021 у справі №927/824/20 залишив без змін рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.12.2020 про відмову у задоволенні позову Лісового господарства до ТОВ "Біомас" про розірвання договорів купівлі-продажу товару з розстрочкою платежу №15, №16 від 20.03.2019 та стягнення з ТОВ "Біомас" на користь Лісового господарства суму попередньої оплати у розмірі 315 000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
22. Господарський суд Чернігівської області рішенням від 20.09.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023, позов задовольнив повністю.
23. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані, зокрема, таким:
- Північний апеляційний господарський суд постановою від 14.09.2021 залишив без змін рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.12.2020 у справі №927/824/20 про відмову у позові Лісового господарства до ТОВ "Біомас" про розірвання договорів купівлі-продажу товару з розстрочкою платежу від 20.03.2019 №15, №16 та стягнення суми попередньої оплати у розмірі 315 000,00 грн; обставини, встановлені у справі №927/824/20, є преюдиційними;
- відповідач не довів відсутність у директора Лісового господарства Сезоненка С.А. повноважень керівника підприємства, або інших передбачених законом перешкод для підписання акту приймання-передачі;
- доводи відповідача про те, що директор Сезоненко С.А. спочатку підписав акт приймання-передачі від 27.12.2019, а в подальшому очікував виконання позивачем зобов`язань з поставки транспортного засобу, не підтверджені належними та допустимими доказами, не відповідають правилам ведення господарської діяльності, бухгалтерського обліку та умовам договору із додатками до нього;
- повноваження керівника Лісового господарства щодо підписання акту приймання-передачі від 27.12.2019 вантажного лісовозу MAN TGS 33.483, без маніпулятора, загальною вартістю 2 241 548,11 грн з ПДВ не оспорювалися;
- факт укладання між сторонами додаткової угоди №1 до Договору №15, графіку платежів (додаток №1 до додаткової угоди №1) та підписання сторонами акту прийому-передачі від 27.12.2019 спеціалізованого вантажного лісовозу MAN TGS 33.483 без маніпулятора загальною вартістю 2 241 548,11 грн з ПДВ свідчить про волевиявлення сторін передати транспортний засіб саме без маніпулятора і саме за визначеною в договорі, додатковій угоді та акті приймання-передачі ціною;
- умовами укладеного між сторонами договору (з урахуванням внесених змін) обов`язок відповідача з оплати товару не ставиться в залежність від зняття з реєстраційного обліку лісовозу;
- доводи Лісового господарства про те, що ТОВ "Біомас" за операцією з передачі вантажного лісовозу MAN TGS 33.483 не сформувало податкову накладну, не зареєструвало її в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за грудень 2019 року та не задекларувало ПДВ в сумі 397 758,02 грн, відхиляються, оскільки наявні у справі докази в сукупності є більш вірогідними, а також належними та допустимими в підтвердження обставин передачі відповідного товару; формування податкової накладної регулюється приписами Податкового кодексу України, за порушення вимог якого передбачена визначена законом відповідальність;
- у визначений у графіку платежів (додаток №1 до додаткової угоди №1 до Договору №15) строк відповідач оплату за товар не здійснив у повному обсязі, оплативши товар частково; сума заборгованості складає 2 386 548,11 грн; наявність вказаної заборгованості документально підтверджена та не спростована;
- оскільки відповідач порушив зобов`язання з оплати отриманого товару за договором (з урахуванням додаткової угоди №1 до Договору №15 та графіку платежів), то з огляду на ст.625 ЦК наявні підстави для застосування відповідальності у вигляді стягнення 3% річних та інфляційних втрат;
- факт сплати клієнтом адвокату грошових коштів у сумі 30 000,00 грн відповідно до п.5.6 договору про надання правової допомоги від 13.07.2022 №13-07/22 підтверджений платіжним дорученням від 22.09.2022 №1832, актом приймання-передачі наданих послуг від 21.09.2022; витрати на правничу допомогу є обґрунтованими та співмірними об`єму наданих і отриманих юридичних послуг.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
24. 18.03.2023 Лісове господарство звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023, в якій просить їх скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
25. 18.04.2023 до Верховного Суду від скаржника надійшла подана 17.04.2023 заява про усунення недоліків касаційної скарги, з урахуванням вимог ухвали Верховного Суду від 10.04.2023.
26. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) в новій редакції касаційної скарги скаржник як на підставу касаційного оскарження посилається на п.1 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував положення статей 538, 693 ЦК без урахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №908/523/18, від 29.01.2020 у справі №903/154/19, від 25.02.2020 у справі №922/1705/19.
27. Лісове господарство в касаційній скарзі, зокрема, зазначає:
- у цій та наведених справах правовідносини є подібними, оскільки виникли із договору купівлі-продажу, а продавці, не здійснивши на свій ризик поставку товару без попередньої оплати, звернулися до покупців із відповідним позовом (посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 20.05.2019 у справі №908/523/18, від 29.01.2020 у справі №903/154/19, від 25.02.2020 у справі №922/1705/19, в яких вказано, що у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов`язання продавця щодо поставки товару не виникає, а нездійснення ним на свій ризик поставки товару без попередньої оплати, не надає продавцю права вимагати оплати такого товару);
- помилковими є висновки суду апеляційної інстанції про те, що у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №908/523/18, від 29.01.2020 у справі №903/154/19, від 25.02.2020 у справі №922/1705/19 правовідносини стосувалися передоплати за товар, а не оплати;
- пунктами 3.6, 5.2 укладеного між сторонами договору встановлено, що право власності на товар переходить до покупця з моменту його повної оплати, а факт передачі товару у власність покупцю підтверджується видатковою накладною; враховуючи положення п.3.2 Договору №15, Додатку №2 до нього та пункти 3.6, 5.2 договору, сторони визначили зустрічне виконання зобов`язання;
- суди попередніх інстанцій проігнорували фактичні обставини справи та відсутність в матеріалах справи доказів, які підтверджують передачу товару у власність покупця відповідно до умов укладеного договору та доказів переходу (набуття) покупцем права власності на товар; видаткової накладної на підтвердження факту передачі товару у власність покупцю в матеріалах справи немає;
- суди попередніх інстанцій не врахували, що наявність підписаного акту прийому-передачі від 27.12.2019 не дозволяє відповідачу реалізувати своє право власності; такий акт не може бути належним та допустимим доказом, який підтверджує передачу спірного вантажного лісовозу у власність відповідача; ця господарська операція не була відображена ні в бухгалтерському обліку відповідача, ні в бухгалтерському обліку позивача; суди попередніх інстанцій помилково визнали доведеним факт передачі товару у власність;
- позивач за спірною господарською операцію з передачі вантажного лісовозу MAN TGS 33.483 вартістю 2 386 548,11 грн, не сформував податкову накладну, не зареєстрував її в ЄДПН за грудень 2019 року та не задекларував податок на додану вартість у сумі 397 758,02 грн, що виклює проведення господарської операції з передачі вантажного лісовозу MAN TGS 33.483 у власність відповідача;
- суди попередніх інстанцій не надали оцінки нотаріально посвідченим заявам свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (скаржник посилається на п.1 ч.3 ст.310 ГПК, проте не посилається на п.4 ч.2 ст.287 ГПК);
- обставини, встановлені у постанові Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 у справі №927/824/20, не можуть вважатися преюдиційними.
28. 11.05.2022 надійшов відзив ТОВ "Біомас", в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
29. У відзиві ТОВ "Біомас" зазначає, зокрема, таке:
- матеріали справи №927/211/22 підтверджують факт укладення Договору №15, підписання специфікації (додаток №1 до Договору №15), графіку платежів (додаток №2 до Договору №15), додаткової угоди №1 до Договору №15, графіку платежів (додаток №1 до додаткової угоди №1), акту прийому-передачі від 27.12.2019 спеціалізованого вантажного лісовозу MAN TGS 33.483 без маніпулятора загальною вартістю 2 241 548,11 грн з ПДВ;
- суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що факти, встановлені рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29.12.2020 у справі №927/824/20, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2021, є преюдиційними та не потребують повторного доведення в силу ч.4 ст.75 ГПК;
- суд апеляційної інстанції правильно встановив, що акт прийому-передачі спеціалізованого вантажного лісовозу MAN TGS 33.483 без маніпулятора, підписаний директором ТОВ "Біомас" та директором Лісового господарства без зауважень та заперечень; відповідно до акту лісовоз знаходиться в технічно справному стані; відповідач не довів відсутність у директора Лісового господарства Сезоненка С.А. повноважень керівника підприємства, або інших передбачених законом перешкод для підписання вказаного акту;
- помилковими є доводи Лісового господарства про те, що за актом приймання-передачі від 27.12.2019 транспортний засіб переданий не повністю, а саме без маніпулятора, оскільки, як правильно встановив суд апеляційної інстанції, вказана обставина не може впливати на наявність у Лісового господарства обов`язку з оплати транспортного засобу; підписані сторонами документи свідчать про волевиявлення сторін передати транспортний засіб саме без маніпулятора і саме за визначеною в договорі, додатковій угоді та акті приймання-передачі ціною;
- моменту отримання маніпулятора відповідно до умов Договору №15 передує момент повної сплати товару Лісовим господарством;
- обов`язок Лісового господарства з оплати товару не ставиться в залежність від зняття з реєстраційного обліку лісовозу;
- доводи Лісового господарства про те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20.05.2019 у справі №908/523/18, від 29.01.2020 у справі №903/154/19, від 25.02.2020 у справі №922/1705/19, є необґрунтованими, оскільки вказані справи хоча й стосуються правовідносин купівлі-продажу, проте не є подібними, адже істотно відрізняються фактичними обставинами, змістом і обсягом дій зазначених у них учасників, що складають фактичні підстави й правове обґрунтування позовів;
- у цій справі спір стосується вимог про стягнення заборгованості, що утворилася у зв`язку з неналежним виконанням обов`язку покупця провести оплату (сторони визначили графік платежів, встановивши конкретні строки кожного платежу), переданого продавцем товару, в розмірі та в строк, визначений договором купівлі-продажу (саме з розстрочкою платежу), який є діючим та обов`язковим до виконання;
- оскільки відповідач порушив зобов`язання з оплати у визначений договором строк за отриманий товар, то наявні підстави для застосування відповідальності у вигляді стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
30. Верховний Суд ухвалою від 27.04.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Лісового господарства, розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 07.06.2023.
31. У судовому засіданні 07.06.2023 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановив ухвалу про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати на підставі ч.2 ст.302 ГПК.
ПІДСТАВИ ПЕРЕДАЧІ СПРАВИ НА РОЗГЛЯД ОБ`ЄДНАНОЇ ПАЛАТИ
32. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК).
33. Частинами 1, 2 ст.692 ЦК встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
34. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст.530 ЦК (ст.663 ЦК).
35. Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.
36. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст.530 ЦК. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст.538 ЦК (ч.1 ст.693 ЦК).
37. Виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання (ч.1 ст.538 ЦК).
38. Правилами зустрічного виконання зобов`язання, встановленими ст.538 ЦК, передбачено одночасне виконання кожною із сторін свого обов`язку.
39. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч.3 ст.538 ЦК).
40. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок (ч.4 ст.538 ЦК).
41. Верховний Суд у постановах від 20.05.2019 у справі №908/523/18 (колегія суддів: Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В., Студенець В.І.), від 29.01.2020 у справі №903/154/19 (колегія суддів: Суховий В.Г., Берднік І.С., Міщенко І.С.), від 25.02.2020 у справі №922/1705/19 (колегія суддів: Губенко Н.М., Кролевець О.А., Студенець В.І.) зазначив, що виходячи з вимог ст.538 ЦК, у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов`язання продавця щодо поставки товару не виникає, а нездійснення ним на свій ризик поставки товару без попередньої оплати, не надає продавцю права вимагати оплати такого товару.
42. Колегія суддів вважає, що Верховний Суд надав помилкове тлумачення приписів ч.3 ст.538 ЦК, норми якої спрямовані на захист інтересів насамперед постраждалої від невиконання договору сторони, яка має право (а не зобов`язана) зупинити виконання свого обов`язку або відмовитися від його виконання у разі порушення або очікуваного порушення свого зобов`язання з боку іншої сторони.
43. Вказівка "має право" означає, що сторона може скористатися таким додатковим захистом, але ця норма не може тлумачитися як така, що звільняє іншу сторону від виконання зобов`язання.
44. Верховний Суд вважає, що таке тлумачення приписів ст.538 ЦК по суті прирівнює невнесення передоплати до розірвання договору покупцем в односторонньому порядку (відмови від договору), що є неприпустимим, адже договір є дійсним. І право на його розірвання внаслідок неотримання попередньої оплати виникає саме у продавця, а не покупця.
45. Відповідно до вимог чинного законодавства продавець, який не отримав попередню оплату за товар, який ще не був поставлений покупцю, має право скористатися одним із наступних способів захисту: 1) стягнути суму попередньої оплати відповідно з умовами договору і продовжувати виконувати діючий договір; 2) розірвати договір та вимагати компенсації збитків.
46. Покупець, який не здійснив попередню оплату відповідно до умов договору, є стороною, яка порушила зобов`язання. Втім, керуючись вказаним висновком Верховного Суду, суд має відмовити продавцю у стягненні попередньої оплати за товар, мотивуючи це тим, що до покупця ще не перейшло право власності на товар (не виконано поставку). Надання покупцю, який порушив умови договору, такого додаткового захисту порушує розумний баланс між захистом інтересів сторін договору, адже суд має захистити права і інтереси саме тієї сторони, щодо якої відбулося порушення договору (постраждалої сторони), а не тієї яка порушила договір (порушника).
47. Відмовляючи у стягненні попередньої оплати, суд позбавляє продавця права вибору, передбаченого ЦК - наполягати на виконанні в натурі укладеного договору чи вимагати його розірвання та стягнення збитків.
48. Більше того, така правова позиція Верховного Суду по суті змушує продавця, зацікавленого у виконанні договору, на власний ризик здійснити виконання (поставку товару) без отримання попередньої оплати, що суперечить приписам частин 3, 4 ст.538 ЦК та умовам договору.
49. У ст.620 ЦК передбачені правові наслідки невиконання обов`язку передати річ, визначену індивідуальними ознаками. У разі невиконання боржником обов`язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов`язання (ч.1 ст.620 ЦК).
50. Аналогічні приписи містяться у ст.665 ЦК щодо договору купівлі-продажу.
51. Отже, права покупця, який попередньо оплатив товар (або з якого суд стягнув суму попередньої оплати), захищені можливістю вимагати у продавця передати йому цей товар у власність.
52. Інше тлумачення ст.538 ЦК нівелює зміст норм щодо належного виконання зобов`язання за договором, та щодо розірвання договору (відмови від договору) в передбаченому законом та договором порядку.
53. У ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч.1). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом (ч.7).
54. Відповідно до ч.2 ст.302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
55. Згідно з ч.1 ст.303 ГПК питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
56. З огляду на зазначене, Верховний Суд суду дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи №927/211/22 на розгляд Об`єднаної палати з підстав необхідності відступлення від висновків щодо застосування ст.538 ЦК, викладених в постановах Верховного Суду, які ухвалені, зокрема, у складі колегії суддів іншої палати (судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності).
Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Справу №927/211/22 за касаційною скаргою Державного підприємства "Новгород-Сіверське лісове господарство" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
О. Кролевець
