Справа № 420/11916/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області у призначенні пенсії за вислугою років ОСОБА_1 , викладену у рішенні від 13.04.2023 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період роботи: навчання у Бериславському медичному училищі з 01.09.1994 р. по 05.03.1997 р.; роботу у Фермерському господарстві "Ферма Кукушкіна" з 25.12.1998 р. по 20.09.2004 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років, починаючи з 06.04.2023 р.

Позовні вимоги мотивує тим, що 15.02.2023 р. її було звільнено з лав Національної поліції України за власним бажанням п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію". У зв`язку з наявністю у позивача достатньої вислуги років, ГУНП в Херсонській області направило до ГУ ПФУ в Херсонській області подання від 24.03.2023 р. № 422 про призначення пенсії за вислугою років на підставі п."б" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ОСОБА_1 , відповідно до якого на момент звільнення вислуга років позивача складає: в календарному обчисленні - 16 років 02 місяці 23 дні; страховий стаж складає 27 років 04 місяці 22 дні. Однак рішенням від 13.04.2023 р. № 2156/03-16 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з незарахуванням до страхового стажу періоду навчання у Бериславському медичному училищі з 01.09.1994 р. по 05.03.1997 р. (запис № 1 в трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 01.09.1994 р.), оскільки в трудовій книжці відсутні накази навчального закладу про зарахування на навчання та про відрахування, а диплом про освіту таких відомостей не містить, а також періоду роботи у Фермерському господарстві оскільки "Ферма Кукушкіна" з 25.12.1998 р. по 20.09.2004 р. (запис № 4-5 в трудовій книжці), так як відсутні відомості про сплату внесків на соціальне страхування за даними відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ОК-5. Вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки обов`язок ведення трудової книжки та сплата страхових внесків покладається на учбовий заклад/роботодавця, а вона не може нести відповідальність за неналежне виконання ними своїх обов`язків.

Ухвалою від 26.05.2023 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

05.06.2023 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що за результатами опрацювання заяви та пакету документів для призначення пенсії за вислугу років відповідно до "б" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262 ХІІ на ОСОБА_1 , ГУ ПФУ в Херсонській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, оскільки за даними трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 01.09.1994 р. на ім`я позивача, до страхового стажу неможливо зарахувати наступні періоди: запис № 1 період навчання у Бериславському медичному училищі з 01.09.1994 р. по 05.03.1997 р., оскільки в графі 4 зазначено номер диплому НОМЕР_2 , який в свою чергу не містить інформації про період навчання; запис № 4-5 періоди роботи у Фермерському господарстві "Д" "Ферма Кукушкіна" з 25.12.1998 р. по 20.09.2004 р., так як за даний період відсутні дані про сплату страхових внесків, а після проведення аналізу звітності страхувальника СГ "Ферма Кукушкіна" за період 1998 - 2004 роки, встановлено, що дані про трудові відносини та нарахування заробітної плати по застрахованій особі ОСОБА_1 за даний період відсутні. Також вказує, що реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування містяться відомості щодо тривалості страхового стажу - 11 міс. 24 дні. по Бериславському центру зайнятості (1999- 2000 р.р) без запису відомостей в трудовій книжці.

З урахуванням п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, ОСОБА_1 протягом трудової діяльності навчалася та працював на різних посадах, що підтверджується записами трудової книжки НОМЕР_1 , заповненої 01.09.1994 р., зокрема:

- запис № 1 з 01.09.1994 р. по 05.03.1997 р. навчання у Бериславському медичному училищі;

- записи № 2-3 з 15.03.1997 р. по 24.12.1998 р. працювала медичною сестрою в Українсько-німецькому спільному підприємстві "Ланд ЛТД";

- запис № 4 - 5 працювала на посаді завідуючої ФАП у Фермерському господарстві "Д" "Ферма Кукушкіна" з 25.12.1998 р. по 20.09.2004 р.

- записи № 6-7 з 24.03.2004 р. по 21.11.2006 р. працювала на посаді юриста юридичного бюро ВКП "Промстройтранс";

- записи № 7-13 з 23.11.2006 р. по 15 .02.2023 р. працювала на різних посадах в органах внутрішніх справ та Національної поліції України.

Відповідно до наказу ГУНП в Херсонській області від 15.02.2023 р. № 55 о/с, капітан поліції ОСОБА_1 була звільнена зі служби 15.02.2023 р. з посади старший інспектор відділу режиму та технічного захисту інформації Головного управління Національної поліції в Херсонській області за п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням).

24.03.2023 р. за вих. № 422 ГУНП в Херсонській області направило до ГУ ПФУ в Херсонській області подання про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до п."б" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262) разом з пакетом документів та відповідною заявою позивача.

Відповідно до відомостей, вказаних у поданні, на момент звільнення вислуга років позивача склала: в календарному обчисленні - 16 років 02 місяці 23 дні; страховий стаж - 27 років 04 місяці 22 дні (визначається при призначенні пенсії згідно п."б" ст.12 Закону № 2262).

До подання ГУНП в Херсонській області № 422 від 24.03.2023 р. були додані наступні документи: копія заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 від 24.03.2023 р.; копія грошового атестату № 35 від 06.03.2023 р.; копія довідки № 226 від 06.03.2023 р.; копія паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Бериславським РВ УМВС України в Херсонській області, 20.10.2001 р.; копія картки платника податків; копія трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 01.09.1994 р. на ім`я ОСОБА_1 ; копія диплому спеціаліста про закінчення Бериславського медичного коледжу; копія свідоцтва про одруження № НОМЕР_4 від 29.04.1998 р.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській від 13.04.2023 р. № 2156/03-16 позивачу відмовлено у призначенні пенсії згідно п."б" ст.12 Закону № 2262, оскільки за результатами розгляду документів до заяви про призначення пенсії за вислугу років та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування ОК-5 страховий стаж ОСОБА_1 склав 19 років 9 місяців 11 днів.

У рішенні про відмову також зазначено, що страхового стажу не зараховано за записами трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 01.09.1994 р.:

-запис № 1 період навчання у Бериславському медичному училищі з 01.09.1994 р. по 05.03.1997 р. у графі 4 розділу "На підставі чого внесено запис (документ, його дата і номер)" відсутні накази навчального закладу про зарахування на навчання та про відрахування, порушені вимоги розділу 2 пункту 2.16 "Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 р. № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 за № ПО. Натомість в графі 4 зазначено номер диплому НОМЕР_2 , який в свою чергу не містить інформації про період навчання.

Для зарахування даного періоду необхідно надати документи, які підтверджують період та форму навчання відповідно до пункту 8 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

-запис № 4-5 періоди роботи у Фермерському господарстві "Д" "Ферма Кукушкіна" з 25.12.1998 р. по 20.09.2004 р., оскільки відсутні відомості про сплату внесків (збору) на соціальне страхування за даними відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ОК-5.

Крім того, згідно інформації відділу ведення електронних реєстрів управління інформаційних систем та електронних реєстрів Головного управління від 12.04.2023 р. № 349/07-16 після проведення аналізу звітності страхувальника СГ "Ферма Кукушкіна" за період 1998 - 2004 роки встановлено, що дані про трудові відносини та нарахування заробітної плати по застрахованій особі ОСОБА_1 за даний період відсутні.

Позивачеві повідомлено також, що в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування містяться відомості щодо тривалості страхового стажу - 11 міс. 24 дні. по Бериславському центру зайнятості (1999- 2000 р.р) без запису відомостей в трудовій книжці.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернулася до суду з позовною заявою про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-XII).

Відповідно до п."а" ч.1 ст.12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

За приписами п."б" ч.1 ст.12 Закону № 2262-XII особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 на день звільнення (15.02.2023 р.) досягла 45 років та має вислугу років на день звільнення обраховану у календарному обчисленні 16 років 02 місяці 23 дні, що не заперечується сторонами.

Натомість питання виникає з приводу наявності у відповідача загального страхового стажу 27 років 04 місяці 22 дні, зазначеного у поданні ГУНП України в Херсонській області від 24.03.2023 р. № 422, оскільки за позицією відповідача, викладеною у рішенні від 13.04.2023 р. № 2156/03-16, страховий стаж позивача склав 19 років 9 місяців 11 днів, адже до страхового стажу позивача неможливо зарахувати наступні періоди: запис № 1 період навчання у Бериславському медичному училищі з 01.09.1994 р. по 05.03.1997 р.; запис № 4-5 період роботи у Фермерському господарстві "Д" "Ферма Кукушкіна" з 25.12.1998 р. по 20.09.2004 р., з підстав, викладених в оскаржуваному рішенні.

Таким чином, у межах даної справи суду необхідно з`ясувати чи підлягають зарахуванню до страхового стажу ОСОБА_1 період її навчання у Бериславському медичному училищі з 01.09.1994 р. по 05.03.1997 р. та період її роботи у Фермерському господарстві "Д" "Ферма Кукушкіна" з 25.12.1998 р. по 20.09.2004 р.

Оскільки спірне питання стосується загального стажу позивача, суд при вирішенні справи керується нормами Законів України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання у Бериславському медичному училищі з 01.09.1994 р. по 05.03.1997 р. суд зазначає наступне.

Законом № 1058-ІV визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам.

Згідно з ч.1 ст.24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 статті 24 Закону № 1058 визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Статтею 62 Закону № 1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пунктів 1, 3 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У такій довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно ч.3 ст.44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Суд зауважує, що в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , яка заведена 01.09.1994 р. Бериславським медичним училищем, належним чином відображений спірний період навчання позивача в Бериславському медичному училищі з 01.09.1994 р. по 05.03.1997 р. за спеціальністю "лікувальна справа".

Водночас, як вбачається із записів трудової книжки № 2-3 відразу ж після навчання позивач працевлаштувалася медичною сестрою з 15.03.1997 р. по 24.12.1998 р. працювала за фахом, що також підтверджує факт здобуття ОСОБА_1 медичної освіти у Бериславському медичному училищі.

Пунктом "д" статті 56 Закону № 1788-XII встановлено, що до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Поняття системи освіти, її мету, та структуру визначено Законом України "Про освіту". Згідно з вказаним Законом професійно-технічними закладами освіти є: професійно-технічне училище, професійно-художнє училище, професійне училище соціальної реабілітації, училище-агрофірма, училище-завод, вище професійне училище, навчально-виробничий центр, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсовий комбінат, інші типи закладів, що надають робітничу професію (ст.41).

Відповідно до ст.38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

При цьому, спеціальною нормою - пунктом 8 Порядку № 637 визначено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Тобто, довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів органи ПФУ мають вимагати вже за відсутності в документах таких відомостей, тобто запису в трудовій книжці та/або диплому.

Суд критично оцінює твердження відповідача щодо обов`язкової наявності у графі 4 розділу "На підставі чого внесено запис (документ, його дата і номер)" наказів навчального закладу про зарахування на навчання та про відрахування та помилкової вказівки номеру диплому НОМЕР_2 , який в свою чергу не містить інформації про період навчання, оскільки досліджені судом матеріали справи у сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 навчалася у Бериславському медичному училищі (факт заведення трудової книжки навчальним закладом - Бериславським медичним училищем у перший день навчання 01.09.1994 р., працевлаштування за фахом через 10 днів після закінчення навчального закладу), а відтак вказують на наявність підстав для зарахуванні до її страхового стажу вказаного періоду навчання.

Крім того, працівник (в даному випадку учень) не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві та, у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 р. у справі № 677/277/17.

Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника (в даному випадку учня) здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки, зокрема, у разі недотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Дану позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 р. у справі № 754/14898/15-а.

З огляду на викладене, оскільки позивач у період з 01.09.1994 р. по 05.03.1997 р. навчалася в Бериславському медичному училищі, про що наявні відомості у її трудовій книжці, то саме цей період має зараховуватися до її страхового стажу, оскільки він безпосередньо пов`язується з умовами праці за професією після її здобуття.

Щодо права позивача на зарахування до страхового стажу періоду роботи у Фермерському господарстві "Д" "Ферма Кукушкіна" з 25.12.1998 р. по 20.09.2004 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону № 1058-IV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та / або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно із ч.1 ст.24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як уже зазначалося вище, основним документом, що підтверджує стаж роботи відповідно до ст.62 Закону № 1788-ХІІ є трудова книжка.

Судом встановлено, що згідно із записами трудової книжки позивача, остання у період з 25.12.1998 р. по 20.09.2004 р. працювала у Фермерському господарстві "Д" "Ферма Кукушкіна".

Згідно ст.20 Закону № 1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За змістом вищезазначених норм обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постанові від 27.05.2021 р. у справі № 343/659/17.

Суд зазначає, що фактично внаслідок невиконання Фермерським господарством "Д" "Ферма Кукушкіна" обов`язку щодо сплати внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи у вказаному господарстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам у сфері соціального захисту.

Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу періодів його роботи на такому підприємстві.

Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 17.07.2019 р. у справі № 144/669/17, від 20.03.2019 р. у справі № 688/947/17 та від 01.03.2021 р. у справі № 423/757/17.

Таким чином, відсутність у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування інформації про сплату страхових внесків не є підставою для не зарахування періоду роботи позивача з 25.12.1998 р. по 20.09.2004 р. у Фермерському господарстві "Д" "Ферма Кукушкіна".

Водночас, при вирішенні питання щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд виходить із того, що відповідно до п.2 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною 2 статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст.58 Закону № 1058 Пенсійний фонд призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Таким чином, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, та з метою належного та ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та на підставі ч.4 ст.245 КАС України визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 13.04.2023 р. № 2156/03-16 про відмову позивачу у призначенні пенсії згідно п."б" ст.12 Закону № 2262 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період роботи: навчання у Бериславському медичному училищі з 01.09.1994 р. по 05.03.1997 р., роботу у Фермерському господарстві "Ферма Кукушкіна" з 25.12.1998 р. по 20.09.2004 р., а також повторно розглянути подання ГУНП в Херсонській області від 24.03.2023 р. № 422 разом з доданими документами та заявами, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Аналогічна правова позиція про те, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв`язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії, а не зобов`язання відповідача призначити таку пенсію позивачу, висловлено Верховним Судом у постанові від 07.03.2018 р. у справі № 233/2084/17.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Положеннями ч.1 ст.90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, то з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 536,80 грн.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.28 Армії, буд.6, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.28 Армії, буд.6, код ЄДРПОУ 21295057) про відмову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 ) у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п."б" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.28 Армії, буд.6, код ЄДРПОУ 21295057) зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 ) період роботи: навчання у Бериславському медичному училищі з 01.09.1994 р. по 05.03.1997 р., роботу у Фермерському господарстві "Ферма Кукушкіна" з 25.12.1998 р. по 20.09.2004 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.28 Армії, буд.6, код ЄДРПОУ 21295057) повторно розглянути подання Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 24.03.2023 р. № 422 щодо призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 ) відповідно до п."б" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.28 Армії, буд.6, код ЄДРПОУ 21295057) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 ) судовий збір у сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко