Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 172/149/23
Провадження № 1-кп/172/16/23
У Х В А Л А
25.04.2023 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Васильківка обвинувальний акт у кримінальному провадженні
№ 42022131610000039 від 16.03.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України та клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, -
В С Т А Н О В И В
В провадженні Васильківського районного суду Дніпропетровської області перебуває вищевказаний обвинувальний акт.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказує, що така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, обвинувачений ОСОБА_5 звинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 12 років і у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому покарання, останній може переховуватися від суду з метою уникнення покарання. Крім того, місце реєстрації ОСОБА_5 знаходиться в АДРЕСА_1, яке відповідно до Переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 року перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку рф та незаконного збройного формування «лнр». Також ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки вони разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення інших насильницьких дій з метою зміни ними показань у судовому засіданні. Зазначені ризики продовжують існувати й до теперішнього часу.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 заперечував проти продовження строків тримання під вартою обвинуваченого оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України та вказані прокурором відсутні. Свідки обвинувачення у провадженні є співслужбовцями обвинуваченого, які мають вищі військові звання, а тому про вплив на них не може бути мови. За весь час обвинувачений не спілкувався зі свідками, що визнав і прокурор. Неспроможність сторони обвинувачення забезпечити явку свідків не повинна бути підставою для надмірного тримання обвинуваченого під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника.
Заслухавши учасників справи щодо заявленого клопотання та вивчивши матеріали обвинувального акту суд встановив таке.
16.03.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані як дезертирство, тобто нез`явлення з лікувального закладу на військову службу з метою ухилитися від військової служби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу до обвинуваченого є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам вчинити дії, що можуть будь-яким чином перешкодити кримінальному провадженню.
Згідно з ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21.02.2023 року ОСОБА_5 продовжений строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 02 травня 2023 року.
Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому суд враховує те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, звинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину вчиненого військовослужбовцем військової служби за контрактом у період дії воєнного стану в Україні, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років, у зв`язку з чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання. Про наявність даного ризику свідчить і те, що ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на території, яка перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку рф і незаконного збройного формування «лнр» та має близьких осіб, які проживають у цьому населеному пункті. Крім цього суд враховує існування воєнного стану в державі у зв`язку зі збройною агресією, що негативно впливає на правопорядок та можливості правоохоронних органів забезпечити виконання вимог чинного законодавства. Крім того, існує й ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків, з якими він проходить військову службу в одній і тій же військовій частині та які не допитані судом.
У зв`язку з викладеним вважаю, що жоден більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 , тому суд приходить до висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого строком на 60 (шістдесят) діб.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України суд вважає можливим визначити розмір застави за умови внесення якої обвинуваченого може бути звільнено з-під варти.
Визначаючи розмір застави, суд враховує обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу та ризики, передбачені
ст. 177 КПК України та вважає, що достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків зможе застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 214720 гривень. Такий розмір є мінімально можливим та не є завідомо непомірним для нього.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 197 КПК України, -
П О С Т А Н О В И В
1. Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
2. Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 01 липня 2023 року включно з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
3. Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_5 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 , отримувач коштів: ДКСУ, м. Київ, ЄДРПОУ 26239738 , МФО 820172 застави у розмірі 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень, ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 з-під варти, зобов`язати його прибувати за кожною вимогою суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утриматись від спілкування зі свідками обвинувачення, які не допитані у судовому засіданні як безпосередньо так і за допомогою інших осіб чи засобів.
Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі порушення обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави та судом вирішується питання про збільшення розміру застави чи зміну запобіжного заходу на більш тяжкий.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_1
