ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року

м. Київ

справа №340/3169/22

адміністративне провадження № К/990/4312/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №340/3169/22

за позовом Управління освіти Кропивницької міської ради

до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області

про визнання протиправним і скасування висновку,

за касаційною скаргою Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2022 року (головуючий суддя: Чабаненко С.В., судді: Чумак С.Ю., Юрко І.В.).

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

У липні 2022 року Управління освіти Кропивницької міської ради звернулось до суду із позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, в якому просило:

- визнати протиправним і скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області про результати моніторингу закупівлі №UA-2021-12-08-015203-с, яка проведена Управлінням освіти Кропивницької міської ради.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року позов задоволено частково:

- визнано протиправним і скасовано висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області про результати моніторингу закупівлі №UA-2021-12-08-015203-с, яка проведена Управлінням освіти Кропивницької міської ради, в частині висновку про порушення пункту 14 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» та в частині зобов`язання Управління освіти Кропивницької міської ради здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором та оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель у такий спосіб;

- стягнуто з Управління Північного офісу Держаудитслужби (ЄДРПОУ 40919584) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Управління освіти Кропивницької міської ради (ЄДРПОУ 05403286) судові витрати по сплаті судового збору у сумі: 1240,50 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2022 року апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області повернуто скаржникові на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»), оскільки апеляційна скарга не підписана скаржником.

Не погоджуючись із ухвалою апеляційного суду, якою повернуто скаржникові його апеляційну скаргу, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області звернулось із касаційною скаргою на неї до Верховного Суду.

У поданій касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Управління освіти Кропивницької міської ради свого відзиву на касаційну скаргу не подало, копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримало 21 березня 2023 року.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Перевіривши за матеріалами справи доводи і вимоги касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 15 вересня 2022 року Кіровоградський окружний адміністративним суд ухвалив судове рішення у цій справі (а.с. 95-102).

З огляду на незгоду з ухваленим рішенням окружного суду, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області подало апеляційну скаргу на нього (а.с. 111-114).

З матеріалів справи також вбачається, що указану апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області подало до суду апеляційної інстанції у паперовій формі та шляхом направлення її засобами поштового зв`язку (а.с. 115).

Зі змісту цієї скарги вбачається, що на останньому її аркуші міститься відтиск печатки Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, а також написи «В.о. начальника» і «ОСОБА_1» (а.с. 114 з.в.).

Підпису ОСОБА_1 , або будь-якої іншої особи (представника) Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, апеляційна скарга не містить.

Зі змісту оскаржуваної ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2022 року вбачається, що суд повернув апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області саме з огляду на відсутній у ній підпису особи, яка її подала.

З огляду на наведене Верховний Суд зазначає про наступне.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Вимоги до змісту і форми апеляційної скарги встановлені у статті 296 КАС України.

Частина четверта статті 298 КАС України визначає, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо:

1) апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;

2) до постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання;

3) скаргу подано в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області наполягає, що апеляційна скарга була підписана електронним цифровим підписом в.о. начальника Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області ОСОБА_1.

Проте, скаржник зауважує, що направлення цієї апеляційної скарги через підсистему «Електронний Суд» було неможливим, зважаючи на відсутність в Управління як структурного підрозділу Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області статусу юридичної особи, що, в свою чергу, унеможливлює його реєстрацію у підсистемі «Електронний Суд». Тому, скаржник направив апеляційну скаргу поштою та у паперовій формі.

Указані доводи скаржника Верховний Суд відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до частини сьомої, восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Своє чергою відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Згідно із абзацами 22-23 підпункту 15.5 пункту 15 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) ЄСІТС має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).

На підставі наказу Державної судової адміністрації від 1 червня 2020 року №247 «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет» з 1 червня 2020 року у всіх місцевих та апеляційних судах (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді (далі - пілотні суди) запроваджено в дослідну експлуатацію підсистему «Електронний суд», під час якої пілотним судам та учасникам процесу варто дотримуватися вимог «Положення про автоматизовану систему документообігу суду», затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 у відповідній редакції в частині функціонування цих підсистем.

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), відповідно до пункту 2 якого це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

4 вересня 2021 року в газеті «Голос України» опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про те, що окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.

Вища рада правосуддя повідомила, що з початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку, зазнає змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Також повідомлено, що такі дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

З 5 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку.

Надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».

Згідно із частиною десятою статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Зважаючи на наведене, Суд констатує, що дійсно, скаржник не був позбавлений процесуальної можливості подати апеляційну скаргу в електронній формі й такий спосіб подачі є рівнозначним (рівноцінним) паперовому. Проте, у разі подання скарги (чи будь-якого іншого документа) в електронній формі учасник має скріплювати його електронним підписом через підсистему «Електронний кабінет».

Фактичні обставини цієї справи свідчать про те, що апеляційна скарга не була створена у підсистемі «Електронний суд», та, відповідно, а матеріали справи не містять відомостей про підписання документа електронним цифровим підписом із використанням цієї підсистеми.

Тож, спосіб подачі, який обрав скаржник, а саме: направлення документів апеляційної скарги у паперовому вигляді засобами поштового зв`язку і підписання її електронним цифровим підписом за відсутності власноручного підпису на примірнику апеляційної скарги, не передбачений КАС України.

У цьому випадку апеляційна скарга подана Управлінням у паперовій формі засобами поштового зв`язку, отже, мала обов`язково містити власноручний підпис особи, яка її подала, на примірнику цієї скарги.

На основі аналізу вказаних процесуальних норм, Верховний Суд констатує, що зважаючи на відсутність в апеляційній скарзі підпису представника скаржника, яким у цьому випадку є в.о. начальника Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про необхідність повернення апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції по суті спірного питання й підтверджує, що апеляційний суд не допустив порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції постановлено законне й обґрунтоване судові рішення, з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області залишити без задоволення.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2022 року у справі №340/3169/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………………

……………………………………

……………………………………

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду