У х в а л а
20 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 290/1310/21-ц
провадження № 61-4445 ск 23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув заяву голови селянсько (фермерського) господарства «Шанс» Степанюка Івана Степановича про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Коротуна Вадима Михайловича, Зайцева Андрія Юрійовича, Червинської Марини Євгенівни у справі за позовом ОСОБА_1 та селянського (фермерського) господарства «Шанс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Регіон Любар» про визнання правочинів недійсними за касаційною скаргою селянського (фермерського) господарства «Шанс» на постанову Житомирського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2021 року ОСОБА_1 , селянське (фермерське) господарство «Шанс» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Регіон Любар» про визнання правочинів недійсними.
Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 12 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 та селянського (фермерського) господарства «Шанс» задоволено.
Визнано недійсним договір оренди землі на 1/12 ідеальних частин земельних ділянок, площею 50,4218 га, кадастровий номер 1821481000:13:000:0002, та площею 16,3051 га, кадастровий номер 1821481000:15:000:0125, укладений
26 червня 2021 року між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Регіон Любар.
Припинено речові права товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Регіон Любар» - право оренди земельних ділянок на 1/12 ідеальних частин земельних ділянок, площею 50,4218 га, кадастровий номер 1821481000:13:000:0002, та площею 16,3051 га, кадастровий номер 1821481000:15:000:0125, які зареєстровані у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05 серпня 2021 року.
Визнано недійсним договір оренди землі на 1/24 ідеальних частин земельних ділянок, площею 50,4218 га, кадастровий номер 1821481000:13:000:0002, та площею 16,3051 га, кадастровий номер 1821481000:15:000:0125, укладений
26 червня 2021 року між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Регіон Любар».
Припинено речові права товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Регіон Любар» - право оренди земельних ділянок на 1/24 ідеальних частин земельних ділянок, площею 50,4218 га, кадастровий номер 1821481000:13:000:0002, та площею 16,3051 га, кадастровий номер 1821481000:15:000:0125, які зареєстровані у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05 серпня 2021 року.
Визнано недійсним договір оренди землі на 1/24 ідеальних частин земельних ділянок, площею 50,4218 га, кадастровий номер 1821481000:13:000:0002, та площею 16,3051 га, кадастровий номер 1821481000:15:000:0125, укладений
26 червня 2021 року між ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Регіон Любар».
Припинено речові права товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Регіон Любар» - право оренди земельних ділянок на 1/24 ідеальних частин земельних ділянок, площею 50,4218 га, кадастровий номер 1821481000:13:000:0002, та площею 16,3051 га, кадастровий номер 1821481000:15:000:0125, які зареєстровані у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05 серпня 2021 року.
Визнано недійсним договір оренди землі на 1/24 ідеальних частин земельних ділянок, площею 50,4218 га, кадастровий номер 1821481000:13:000:0002, та площею 16,3051 га, кадастровий номер 1821481000:15:000:0125, укладений
26 червня 2021 року між ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Регіон Любар».
Припинено речові права товариства з обмеженою відповідальністю «Агро- Регіон Любар» - право оренди земельних ділянок на 1/24 ідеальних частин земельних ділянок, площею 50,4218 га, кадастровий номер 1821481000:13:000:0002, та площею 16,3051 га, кадастровий номер 1821481000:15:000:0125, які зареєстровані у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05 серпня 2021 року.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Житомирськогоапеляційного суду від 22 лютого 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Регіон Любар» - Борисової Л. В. задоволено. Рішення Романівського районного суду Житомирської області від 12 серпня 2022 року скасовано.
У задовленні позову ОСОБА_1 та селянського (фермерського) господарства «Шанс» відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
17 березня 2023 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку селянським (фермерським) господарством «Шанс» подано касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
від 06 квітня 2023 року касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства «Шанс»залишено без руху для усунення недоліків, запропоновано надіслати уточнену редакцію касаційної скарги та її копію відповідно до кількості учасників справи із зазначенням обов`язкових підстав для такого оскарження. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
04 квітня 2023 року до Верховного Суду надійшла заява голови селянського (фермерського) господарства «Шанс» Степанюка І. С. про відвід суддів Верховного Суду: Коротуна В. М., Зайцева А. Ю., Червинської М. Є., яка обґрунтована тим, що існують обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості суддів, так як, на його думку, зазначена колегія суддів Верховного Суду вирішувала питання про забезпечення позову у цій справі і скасувала судові рішення, чим штучно створила конфліктну ситуацію між двома орендарями спільних земельних ділянок.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
від 19 квітня 2023 рокузаяву голови селянсько (фермерського) господарства «Шанс» Степанюка І. С. про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: Коротуна В. М., Зайцева А. Ю., Червинської М. Є. у справі за позовом ОСОБА_1 та селянського (фермерського) господарства «Шанс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Регіон Любар» про визнання правочинів недійснимивизнано необґрунтованою.
Заяву про відвід колегії суддів передано для вирішення іншому судді, який
не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому
частиною першою статті 33 ЦПК України.
Заяву голови селянсько (фермерського) господарства «Шанс» Степанюка І. С. згідно із частиною третьою статті 40 ЦПК України передано для автоматизованого розподілу і згідно з протоколом від 19 квітня 2023 року визначено судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Гульку Б. І.
Вивчивши матеріали касаційного провадження, вважаю, що підстав для задоволення заяви про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду: Коротуна В. М., Зайцева А. Ю., Червинської М. Є. немає, оскільки доводи заявника не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності зазначеної колегії суддів.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (абзац перший частини третьої статті 40 ЦПК України).
Згідно із пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або необ`єктивності судді.
У частині одинадцятій статті 40 ЦПК України зазначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52,
від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Автоматизований розподіл згаданої касаційної скарги здійснено засобами АСДС за правилами та принципами автоматизованого розподілу, передбаченими Положенням про АСДС, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (зі змінами та доповненнями за якими до підключення Касаційного цивільного суду до модулю автоматизованого розподілу, як складової ЄСІТС, забезпечення автоматизованого розподілу здійснюється АСДС відповідно до Положення про АСДС у редакції
від 15 вересня 2016 року), Тимчасових засад використання АСДС та визначення складу суду у Верховному Суді, з урахуванням норм процесуального закону
та з використанням програмного забезпечення.
При цьому зміст заяви голови селянсько (фермерського) господарства «Шанс» Степанюка І. С. свідчить про незгоду з ухваленим вказаною колегією суддів судовим рішенням у справі № 290/1310/21-ц, які самі по собі
не можуть свідчити про неупередженість чи об`єктивність суддів, а є реалізацією суддями своїх процесуальних повноважень, передбачених нормами
ЦПК України.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).
Враховується і те, що обґрунтованих сумнівів в неупередженості колегії суддів
не наведено, оскільки такі сумніви мають грунтуватися на фактичних обставинах, а не на припущеннях (рішення Європейського суду з прав людини від 26 вересня 2019 року у справі «Іліє проти Румунії»). Таких обставин і доказів заявник не навів і не надав.
Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України
УХВАЛИВ :
У задоволенні заяви голови селянсько (фермерського) господарства «Шанс» Степанюка Івана Степановича про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Коротуна Вадима Михайловича, Зайцева Андрія Юрійовича, Червинської Марини Євгенівни у справі за позовом ОСОБА_1 та селянського (фермерського) господарства «Шанс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Регіон Любар» про визнання правочинів недійсними за касаційною скаргою селянського (фермерського) господарства «Шанс» на постанову Житомирського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Б. І. Гулько
