ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
(додаткова)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/3893/21головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.
секретар судового засідання: Кратковський Р.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Танасійчук Г.М., в порядку самопредставництва;
від відповідача: Новак Л.А., довіреність від 01.02.2023;
від третьої особи: не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Транском строй» про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат при розгляді апеляційної скарги Одеської міської ради
на рішення Господарського суду Одеської області від „12 липня 2022, повний текст якого складено та підписано „22 липня 2022р. та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від „25 липня 2022, повний текст якого складено та підписано „25 липня 2022р.
у справі № 916/3893/21
за позовом: Одеської міської ради
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транском строй»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради
про: стягнення 3 229 379,42грн.,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.07.2022 (суддя Погребна К.Ф.) у справі №916/3893/21 в задоволені позову Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транском строй» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради про стягнення 3 229 379,42грн. відмовлено повністю.
Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 25.07.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Транском строй» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №916/3893/21 задоволено частково. Стягнути з Одеської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транском строй» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 350 грн. В решті заяви відмовлено.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2023р. року апеляційну скаргу Одеської міської ради залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Одеської області від „12 липня 2022 року та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від „25 липня 2022 у справі № 916/3893/21 залишено без змін.
20.02.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Транском строй» надійшла заява п.3 ч.1 ст. 244 ГПК України про ухвалення додаткової постанови, в якій останнє просить прийняти додаткову постанову у справі №916/3893/21, якою стягнути з Одеської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транском строй» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.
В обґрунтування вказаної заяви представник відповідача зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транском строй» та адвокатом Новак Лілією Анатоліївною укладено Договір №05/01 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 05.01.2022. Згідно з п.7.1 Договору він укладений строком на 1 рік та відповідно до умов п.7.3 Договору внаслідок продовження сторонами виконання його умов, Договір поновлений ще на один рік.
На підставі вказаного Договору, адвокатом Новак Л.А. надано професійну правничу допомогу ТОВ «Транском строй» під час розгляду справи №916/3893/21 в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до п.4.2. Договору вартість однієї години надання правової допомоги сторонами погоджено в розмірі 1 000 грн. Згідно з п.4.2.1 Договору у випадку тривання судового засідання менш ніж 1 година, сторони домовились, що в такому випадку послуги Адвоката у вигляді його участі в такому судовому засіданні оплачуються у розмірі 1 000 грн.
Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг №2 від 15.02.2023 за Договором про надання правової (правничої) допомоги №05/01 від 05.01.2022 загальна вартість наданих юридичних послуг по господарській судовій справі №916/3893/21 під час її розгляду в суді апеляційної інстанції склала 8 000 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником ТОВ «Транском строй» надало такі документи:
- копію Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №05/01 від 05.01.2022;
- копію Акту приймання-передачі наданих послуг №2 від 15.02.2023 за Договором про надання професійної правничої (правової) допомоги №05/01 від 05.01.2022.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Транском строй» про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат по справі №916/3893/21 на 02 березня 2023 року о 09:45 год.
В судовому засіданні представник ТОВ «Транском строй» просив задовольнити в повному обсязі заяву про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат.
Представник позивача заявив усне клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги до 3000 грн.
Представники третьої особи в судове засідання не з`явились, хоча повідомлялись належним чином про розгляд вказаної заяви.
Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
З урахуванням викладеного, оскільки судом апеляційної інстанції було створено всі необхідні умови для розгляду заяви, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду заяви, явка сторін до суду ухвалою не визнавалася обов`язковою, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, строк розгляду заяви є скороченим і добігає кінця, учасники справи мали можливість подати всі необхідні клопотання та заяви, висловити свої позиції щодо заяви, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представників третьої особи.
Обговоривши доводи та вимоги заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Транском строй» про ухвалення додаткової постанови, судова колегія вважає, що вказана заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню, з огляду на таке.Приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду;
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Разом з тим, ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ст. 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Транском строй» в суді апеляційної інстанції була адвокат Новак Л.А. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ОД №003907 від 21.08.2019) відповідно до довіреності від 01.02.2023 та здійснює адвокатську діяльність індивідуально на підставі договору про надання правової допомоги правової (правничої) допомоги №05/01 від 05.01.2022.
При цьому, вказаним адвокатом у судовому засіданні 14.02.2023, зазначено, що нею очікується понести витрати на професійну правничу допомогу, а також зазначено, що докази будуть надані протягом п`яти днів з дня винесення рішення.
20.02.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Транском строй» надійшла заява п.3 ч.1 ст. 244 ГПК України про ухвалення додаткової постанови, в якій останнє просить прийняти додаткову постанову у справі №916/3893/21, якою стягнути з Одеської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транском строй» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.
Як вбачається з доданих заявником до заяви, що розглядається, доказів, 05.01.2022р. між Адвокатом Новак Лілією Анатолівною (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транском строй» (Клієнт) було укладено Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №05/01 за умовами якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати професійну правничу (правову) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором.
Відповідно до розділу 4 договору, вартість однієї години надання правової допомоги Сторонами погоджено в розмірі 1 000,00 гри. У випадку тривання судового засідання менш ніж 1 година. Сторони домовились, що в такому випадку послуги Адвоката у в вигляді його участі в такому судовому засіданні оплачуються н розмірі 1000,00 гри. При розрахунку вартості правової допомоги, враховується час витрачений Адвокатом. За результатами надання правової допомоги складається акт приймання-передачі наданих послуг, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатом правової допомоги і її вартість Акт приймання-передачі наданих послуг вважається підписаним. якщо протягом 5 днів з моменту його отримання Клієнтом, останній не надав Адвокату письмові аргументовані заперечення на акт.
15.02.2023р. між Адвокатом Новак Лілією Анатолівною та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транском строй» був підписаний Акт приймання-передачі наданих послуг №2, з якого вбачається що загальна вартість наданих послуг згідно акту становить 8000грн.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
За приписами ч.4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Щодо заявленого Одеською міською радою клопотання про зменшення судових витрат до 3 000 грн., то колегія суддів відмовляє в його задоволенні, оскільки позивачем не доведено, що заявлена сума адвокатських витрат є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг та доцільність наданих адвокатських послуг в суді апеляційної інстанції.
Приймаючи до уваги принципи співмірності, реальності та розумності судових витрат, з огляду на доведення представником (адвокатом) Товариства з обмеженою відповідальністю «Транском строй» понесення витрат на правову допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає за необхідне покласти судові витрати позивача пов`язані із наданням професійної правової допомоги на Одеську міську раду.
Керуючись статтями 129, 233, 244 Господарського
процесуального кодексу України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Транском строй» про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат.
2. Стягнути з Одеської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транском строй» 8 000 грн. - витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
3. Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням всіх необхідних реквізитів сторін.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткової постанови
складено та підписано 06.03.2023р.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя Я.Ф. Савицький
