Єдиний державний реєстр судових рішень
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/2652/21 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Лічевецького І.О.,
Мельничука В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Північного Київського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Північного Київського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Північного Київського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ), у якому просив:
- визнати протиправними дії Північного Київського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо неповного нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби з 28.10.2005 по 22.12.2020;
- зобов`язати Північне Київське територіальне управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату йому індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби з 28.10.2005 по 22.12.2020.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що не нарахування та не виплата індексації грошового забезпечення є протиправною; індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв`язку зі зростанням споживчих цін, є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2022 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Північного Київського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 28 жовтня 2005 року по 19 листопада 2018 року.
Зобов`язано Північне Київське територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 28 жовтня 2005 року по 19 листопада 2018 року.
В іншій частині позову відмовлено.
Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на адресу відповідача судом першої інстанції взагалі не було надіслано ухвали про відкриття провадження у справі, що свідчить про порушення норм процесуального права.
Крім того, на переконання скаржника, у період з 24.10.2018 по 09.11.2018 ОСОБА_1 мав трудові відносини лише з керівництвом Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України, та листом від 04.10.2021 йому було відмовлено у виплаті індексації, відтак саме керівництво Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України визнало право на виплату йому індексації грошового забезпечення за період його служби.
Як зазначає апелянт, позивач лише 20 листопада 2018 року був зарахований у списки Північного Київського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) та постановлений на усі види забезпечення, що свідчить про можливість нарахування індексації саме від відповідача лише з 20.11.2018.
Враховуючи, що у спірний період з з 28 жовтня 2005 року по 19 листопада 2018 року між позивачем та відповідачем не було жодних правових відносин, тому наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачем вказано про те, що керiвництво Пiвденного Одеського територiального управлiння Національної гвардії України у cвoїx вiдповiдях на звернення позивача визнало право позивача на виплатy iндексацiї грошового забезпечення за перiод проходження служби у вищезазначеному управлiннi та невиплатy йому вищезазначених коштів.
З огляду на вказане, оскільки саме відповідач повинен був знати про всі належні суми до виплати при звільненні з грошового атестату, з яким позивач був зарахований на останнє місце служби, тому позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України.
Разом з тим, Наказом командувача Національної гвардії України від 11.12.2020 року № 245 по особовому складу ОСОБА_1 звільнено з військової служби за підпунктом «б» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Наказом т.в.о. начальника Північного Київського територіального управління Національної гвардії України №262 від 23 грудня 2020 року по стройовій частині, позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів грошового забезпечення та направлений для взяття на військовий облік до Печерського РВК міста Києва.
12 січня 2021 року позивачем на адресу Північного Київського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) направлено адвокатський запит щодо надання інформації про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення в період проходження військової служби до дати звільнення з наданням підтверджуючих документів.
Листом від 19.01.2021 Північного Київського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) № 1/34-115-Г-1-Аз надано відповідь щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, та повідомлено, що у наданих архівних відомостях про нарахування та виплату грошового забезпечення за період з 20.11.2018 по 22.12.2020 повністю відображена інформація «карток особових рахунків».
Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем протиправно не здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу за спірний період, відтак слід зобов`язати Північне Київське територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивачу за період проходження військової служби з 28 жовтня 2005 року по 19 листопада 2018 року.
Разом з тим, враховуючи, що у період з 20 листопада 2018 року по 22 грудня 2020 року відповідачем нараховано індексацію згідно наданої довідки від 19 січня 2021 року №14, тому позовні вимоги у цій частині є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03.07.1991 (далі - Закон України №1282-ХІІ (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин)).
У силу вимог частини першої статті 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За правилами частини першої статті 2 вказаного Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно частини першої статті 4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін (частина перша статті 6 Закону №1282-ХІІ).
Частинами другою та шостою статті 5 наведеного Закону передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.
Відповідно до статті 9 Закону України № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі Порядок №1078), згідно п.1 якого він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пунктом 1-1 вказаного Порядку встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У відповідності до п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Як зазначає позивач у своїй позовній заяві у період з 28 жовтня 2005 року по 22 грудня 2020 року індексація грошового забезпечення йому не нараховувалась та не виплачувалась у належному розмірі.
У той же час, вирішуючи дану справу та зобов`язуючи Північне Київське територіальне управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) виплатити індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 28 жовтня 2005 року по 19 листопада 2018 року, судом першої інстанції не було враховано наступні обставини справи.
Як свідчать матеріали справи, у відповідності до довідки від 15.12.2022 №1131, виданої на вимогу позивача вбачається, що ОСОБА_1 дійсно є військовослужбовцем за контрактом Північного Київського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) та проходить наступну службу:
- з 28.10.2005 по 24.07.2006 - строкова служба у військовій частині НОМЕР_2 ;
- з 24.07.2006 по 13.07.2007 - строкова служба у військовій частині НОМЕР_3 ;
- з 13.07.2006 по 18.06.2011 - курсант Академії ВВ МВС України;
- з 18.06.2011 по 20.07.2011 - у розпорядженні начальника управління Західного територіального командування ВВ МВС України;
- з 20.07.2011 по 11.04.2012 - командир групи розвідувальної роти спеціального призначення 45-полку управління Західного територіального командування ВВ МВС України;
- з 11.04.2012 по 10.08.2012 - командир 2-ї групи спеціального призначення роти спеціального призначення управління Західного територіального командування ВВ МВС України;
- з 10.08.2012 по 07.12.2012 - командир 2-ї групи спеціального призначення - заступник камандира загону спеціального призначення управління Західного територіального командування ВВ МВС України;
- з 07.12.2012 по 30.09.2014 - командир 2-ї групи спеціального призначення - заступник камандира загону спеціального призначення 50-го полку управління Західного територіального командування ВВ МВС України
- з 30.09.2014 по 24.10.2014 - зарахований в розпорядження Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України;
- з 24.10.2014 по 17.04.2015 - старший офіцер (заступник командира групи - командир бойової групи) абордажної групи спеціального призначення Південного територіального управління Національної гвардії України;
- з 17.04.2015 по 15.12.2017 - заступник командира загону - командир групи абордажної групи спеціального призначення окремого загону спеціального призначення Південного територіального управління Національної гвардії України;
- з 15.12.2017 по 26.06.2018 - заступник командира окремого загону спеціального призначення Південного територіального управління Національної гвардії України;
- з 26.06.2018 по 09.11.2018 - заступник командира спеціального загону спеціального призначення Південного територіального управління Національної гвардії України;
- з 09.11.2018 по даний час - командир окремого загону спеціального призначення Північного територіального управління Національної гвардії України.
При цьому, згідно витягу з Наказу від 20.11.2018 №250 позивача було зараховано в списки особового складу Пiвнiчного Київського територiального управлiння Національної гвардії України (вiйськова частина НОМЕР_1 ) та на вci види забезпечення лише 20 листопада 20l8 року, та наказано уважати таким, що приступив до прийняття справ та посади з 20 листопада 2018 року.
Враховуючи вищевикладене, вбачається, що у період з 28 жовтня 2005 року по 19 листопада 2018 року позивач не мав жодних відносин з Пiвнiчним Киiвським територiальним управлiнням Національної гвардії України (вiйськова частина НОМЕР_1 ).
У той же час, у період з 24.10.2014 по 09.11.2018 позивач мав трудовi відносини з керiвництвом Пiвденного Одеського територiального управлiння Національної гвардії України.
Так, у відповідності до листа Пiвденного Одеського територiального управлiння Національної гвардії України від 04.10.2021 №3/11-2878 наданого у відповідь на заяву ОСОБА_1 за вх. Л-98 від 28.09.2021 позивача було повідомлено про те, що у 2015 році індексації грошового забезпечення здійснювалась щомісячно та її розмір визначався індивідуально і залежав від місяця останнього доходу військовослужбовця.
Крім того, Пiвденне Одеське територiальне управлiння Національної гвардії України проінформувало, що протягом 2016-2018 років у зв`язку з обмеженим фінансовим ресурсом індексація грошового забезпечення не здійснювалась.
У подальшому, позивач повторно звернувся до керiвника Пiвденного Одеського територiального управлiння Національної гвардії України з вимогою про виплату йому iндексацiї грошового забезпечення за перiод проходження служби у вищезазначеному управлiннi, за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 роки.
Листом Пiвденного Одеського територiального управлiння Національної гвардії України вiд 08.12.2021 №3/11- 3542 позивачу було знову вiдмовлено у нapaxyванні та виплатi iндексацiї грошового забезпечення, а в додатку надано довiдку-розрахунок iндексацiї за перiод з 01.01.2016 по 28.02.2018 за пiдписом начальника фiнансового вiддiлу, в якому розписано належнi до виплати суми iндексацiї за перiод з 01.01.2016 по лютий 2018 року з вiдмiткою про їх невиплату.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що у спірних правовідносинах Пiвнiчне Київське територiальне управлiння Національної гвардії України не допускало протиправної бездіяльності щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 28 жовтня 2005 року по 19 листопада 2018 року, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
У той же час, оскільки за перiод проходження позивачем служби з 20.11.2018 по 22.12.2020 у Пiвнiчному Київському територiальному управлiннi Національної гвардії України йому нараховувалася та виплачувалася iндексацiя грошового забезпечення у повному обсязi, що підтверджується довідкою від 19 січня 2021 року №14, тому суд першої інстанції прийшов до вірного переконання про необгрунтованість вимог у цій частині.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.
Крім того, апелянт звертає увагу на те, що на його адресу не надсилались жодні документи, зокрема ухвала про відкриття провадження у справі від 08.02.2021, що свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів щодо направлення на адресу сторін вказаної ухвали та отримання сторонами такого процесуального документу, окрім штампу від 16.02 з відміткою номерів поштового відправлення №0105106362609 та №0105106362617.
При цьому, з сайту Укрпошти за вказаними номерами поштових відправлень не можливо відстежити, так як дані про відправлення за вказаними номерами на даний час відсутні, тому що останні не зареєстровані в системі, тому колегія суддів критично оцінює вказаний штамп.
Слід зазначити, що за правилами статті 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.
Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Враховуючи відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів про направлення на адресу сторін ухвали про відкриття провадження у даній справі, вказане свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та як наслідок наявність також підстав для скасування оскаржуваного рішення.
У силу вимог частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно норм частини третьої вказаної статті порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, та порушив норми процесуального права, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог з прийняттям нового рішення у цій частині про відмову у задоволенні таких позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2022 року скасувати в частині задоволення позовних вимог.
У цій частині прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Північного Київського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - відмовити.
В іншій частині - рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді І.О. Лічевецький
В.П. Мельничук
