Дата документу 18.01.2023Справа № 554/9829/21 Провадження № 2/554/760/2023
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 січня 2023 року місто Полтава
Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Тімошенко Н.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за борговою розпискою,
встановила:
12.10.2021 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до відповідача, ОСОБА_2 , про стягнення боргу за розпискою.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 09.10.2020 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір позики , у відповідності до якого останній отримав від нього 50000 доларів США, які зобов`язувалася повернути до 29.12.2020 року. На підтвердження укладення відповідачем була надана розписка, підписана останнім.
Проте, станом на час звернення до суду з відповідним позовом вищевказану суму заборгованості відповідачем повернуто не було, що змусило позивача звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення коштів у розмірі 50000 доларів США, а також 3 % річних за час прострочення та індекс інфляції у сумі 4100, 51 доларів США.
12.10.2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач у судове засідання не з`явився, його представник подав до суду заяву з проханням розглядати справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання повторно не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
Суддя ухвалила провести заочний розгляд справи на підставі ст.ст. 280-281 ЦПК України.
На підставі ч.2 ст.247ЦПК Україниу зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суддя прийшла до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Суддею встановлено, що 09.10.2020 року між сторонами був укладений договір позики у відповідності до якого ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 50000 доларів США, які зобов`язувався повернути до 29.12.2020 року. На підтвердження укладення відповідачем була надана розписка, підписана останнім.
Зі змісту вказаного документуборгової розписки, вбачається наявність між сторонами боргових зобов`язань у вигляді договору позики та вбачається факт передачі відповідної суми коштів від позичальника до позикодавця.
Позичальниквідповідач ОСОБА_2 у добровільному порядку суму боргу не повернув.
Статтею 545 ЦК Українивизначено, що прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Отже, наявність оригінала боргової розписки у позивача, кредитора, свідчить про те, що боргове зобов`язання не виконане.
Зазначений висновок узгоджується із висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 31 жовтня 2018 року № 707/2606/16-ц.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознакамист.. 1046 ЦК України
Частина 2ст. 1047 ЦК Українипередбачає, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених обставин робити відповідні правові висновки.
Крім того, за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договоромч. 1ст. 1049 ЦК України.
Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15, розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Аналогічна позиція неодноразово висловлювалася і Верховним Судом у постановах від 10 грудня 2018 року у справі № 319/1669/16, від 08 липня 2019 року у справі № 524/4946/16, від 12 вересня 2019 року у справі № 604/1038/16.
Відповідно до ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем ОСОБА_2 жодних доказів на спростування доводів позивача зазначених ним у позові, або ж сплати останньому боргу за договором позики, до суду не подано.
Отже, враховуючи вище викладене, а також те, що боргова розписка від 09.10.2020 року підтверджує факт укладення договору позики, а відтак і отримання коштів ОСОБА_2 та виникнення у нього обов`язку в їх поверненні, який ним в свою чергу не виконано, оскільки оригінал боргової розписки знаходився у позивача по справі, тому з сукупності вказаних підстав, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості за договором позики в сумі 50000 доларів США,що станом на дату подачі даного позову до суду складає 1330875 грн.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_2 інфляційних збитків в сумі3810 доларів США, а також 3% річних920,51 доларів США, суд приходить до наступного висновку.
Так, згідно вимогст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити суму відповідно дост.625 ЦК України.
Відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (п. 2 Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затвердженихнаказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519).
Тобто за змістомст. 625 ЦК Українивстановлений індекс інфляції враховується до суми боргу в разі наявності між сторонами грошових зобов`язань у валюті України гривні.
Як вбачається зі змісту позову ОСОБА_1 просить суд відповідно до вимогст.. 625 ЦК Українистягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми920,51 доларів США, а також інфляційні збитки - 3810 доларів США (з 29.12.2020 по 09.08.2021).
Таким чином,з огляду на те, що відповідач свої зобов`язання за договором позики своєчасно не виконав, грошові кошти в обумовлений сторонами строк не повернув, тому позовні вимоги про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних ґрунтуються на законі та відповідають положеннямстатті 625 ЦК України, а отже також підлягають задоволенню.
Окрім цього, відповідно до положеньст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, які складаються з судового збору11895 грн.
Керуючись ст. ст.263-265,273,354,355 ЦПК України, суд
ухвалила:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 простягнення коштівза борговоюрозпискою- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 09.10.2020 року в сумі 50000 доларів США,що станом на дату подачі даного позову до суду складає 1330875 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 3% річних від простроченої сумита інфляційні збитки у сумі 4100, 51 доларів США, що станом на дату подачі даного позову до суду складає 109145,33грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі11895 грн.
Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд міста Полтави протягом 30 (тридцяти) днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд міста Полтави.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про сторін:
1.Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
2.Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Н.В.Тімошенко
