ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2023 року
м. Київ
справа № 240/17372/21
адміністративне провадження № К/990/16732/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого окружного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кузьмишина В.М., Сапальової Т.В., Боровицького О.А. від 01 червня 2022 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій щодо зменшення основного розміру пенсії, відмови перерахувати пенсію позивачу та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 05 березня 2019 року у розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, з врахуванням виплачених сум. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням для обчислення розміру пенсії 90% грошового забезпечення. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11 травня 2021 року №Х368550. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11 травня 2021 року №Х368550, з урахуванням виплачених сум. В решті вимог відмовлено.
3. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року відмовлено представнику позивача у задоволенні заяви про роз`яснення рішення суду від 15 листопада 2021 року у справі №240/17372/21.
4. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року залишено без руху з підстав несплати судового збору.
5. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року повернуто скаржнику з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги.
6. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно з пунктом 1 частини четвертої. статті 169 Кодексу адміністративної судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Суд зазначив, що ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року є об`єктом справляння судового збору згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір», а тому позивач повинен сплатити судовий збір за оскарження ухвали про відмову у роз`ясненні судового рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскільки Законом України «Про судовий збір» прямо не передбачено, що за оскарження рішення суду, що стосується роз`яснення судового рішення, має бути сплачено судовий збір, то судовий збір за оскарження узвали суду щодо відмови в роз`ясненні судового рішення в будь-якій формі сплачуватися не повинен. Також скаржник посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 14 лютого 2018 року у справі №2а/0470/2563/12, від 28 жовтня 2020 року у справі №440/207/19, від 20 грудня 2019 року у справі №240/6150/18.
9. Відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області не подано.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
10. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
11. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
12. Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
13. Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
14. Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
15. Відповідно до частин п`ятої-шостої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додаються: 1) документ про сплату судового збору; 2) копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи; 3) копії доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
16. Частинами першою - третьою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
17. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
18. Частиною п`ятою статті 169 КАС України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
19. Таким чином, ненадання скаржником документа про сплату судового збору є підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а у разі не усунення такого недоліку, така скарга повертаються особі, яка її подала.
20. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
21. Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
22. Об`єктами справляння судового збору є процесуальні дії, за які справляється судовий збір, встановлені у статті 3 Закону України «Про судовий збір». Так само ця норма визначає процесуальні документи, за подання яких судовий збір не справляється (частина друга статті 3 цього Закону).
23. Стаття 4 Закону України «Про судовий збір» установлює розміри ставок судового збору стосовно документів, за подання яких справляється судовий збір. При цьому розміри ставок судового збору залежать від характеристики об`єкта справляння - позовна заява, скарга чи інша заява (у деяких випадках - у поєднанні з характеристикою суб`єкта, який звертається до суду).
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
24. Так, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року повернуто скаржнику з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги шляхом сплати судового збору.
25. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року є об`єктом справляння судового збору згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір».
26. Однак Верховний Суд зауважує, що приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» не передбачено ставки судового збору за звернення до адміністративного суду із заявою про роз`яснення судового рішення.
27. Відтак за відсутності законодавчо встановлених ставок судового збору за звернення до суду із заявою про роз`яснення судового рішення, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що на позивача не поширюється обов`язок сплати судового збору за звернення до суду з такою заявою, а тому, відповідно, і з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, прийнятої за результатами її розгляду.
28. Зазначені висновки узгоджуються із позицією щодо застосування статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 4 Закону України «Про судовий збір», висловлену у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі №2а/0470/2563/12, від 22 січня 2020 року та від 11 серпня 2021 року у справі №560/4364/19, від 05 травня 2022 року у справі №520/9769/19.
При цьому Суд вважає доцільним застосувати вказані висновки до справи, яка розглядається, хоч і в зазначених справах предметом розгляду було питання щодо сплати судового збору за звернення до суду із заявою про встановлення контролю за виконанням судового рішення та оскарження ухвали апеляційного суду, прийнятої за результатами її розгляду.
29. З огляду на викладене, неправильне застосування судом апеляційної інстанції статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 4 Закону України «Про судовий збір» та неврахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, призвело до безпідставного повернення апеляційної скарги представника позивача на ухвалу суду першої інстанції у цій справі.
30. Таким чином, доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
31. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу для продовження розгляду.
32. За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
33. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню на підставі частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року у справі №240/17372/21 скасувати.
Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді Я.О. Берназюк
Т.Г. Стрелець
