Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/8007/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комунтранс» про визнання протиправними та не чинним рішення, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комунтранс», в якому позивач просить суд визнати протиправними та нечинним рішення виконавчого комітету Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №10 від 11 лютого 2022 року «Про затвердження тарифів на послуги з прийому та захороненню на полігоні твердих побутових відходів для ТОВ «Комунтранс».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення виконавчого комітету Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №10 від 11 лютого 2022 року «Про затвердження тарифів на послуги з прийому та захороненню на полігоні твердих побутових відходів для ТОВ «Комунтранс» є протиправним, оскільки воно прийнято з порушенням процедури прийняття. Так, всупереч вимогам законодавства, інформація про намір ТОВ «Комунтранс» змінити тарифи на послуги з прийому та захороненню на полігоні твердих побутових відходів не була опублікована ні на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування, ні у друкованому засобі масової інформації чи веб-сайті виконавця комунальних послуг.
Також позивач посилається на те, що оскаржуваним рішенням було затверджено лише один тариф для всіх споживачів, без відповідного обґрунтування такої необхідності, при цьому раніше ТОВ «Комунтранс» були визначенні окремо два тарифи для населення та інших споживачів.
Ухвалою суду від 14.06.2022 року позовну заяву Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комунтранс» було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ч. 5 ст. 262 КАС України.
12.07.2022 року від Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області до суду надійшов відзив на адміністративний позов (а.с. 88-91), зі змісту якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що оскаржуване рішення є правомірним, та прийнятий у відповідності до норм чинного законодавства.
30.06.2022 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунтранс» до суду надійшли пояснення (а.с. 74-83) по суті спірних правовідносин, в яких останнім зазначено, що послуги, які ним надаються, зокрема, позивачу, та щодо яких були змінені тарифи (захоронення відходів) не належать до житлово-комунальних послуг, а отже дія Порядків №130 та №239 в частині інформування споживачів на нього не поширюється. При цьому третя особа вказує, що на нього поширюється виключно положення Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року №1010, в якому не містяться жодних зобов`язань про сповіщення споживачів про зміну тарифів.
Також Товариство з обмеженою відповідальністю «Комунтранс» зазначило, що формування тарифу для трьох груп споживачів - населення, бюджетних установ, інших споживачів було передбачено п. 34 Порядку №1010. Однак, пункт 34 було виключено з Порядку №1010 на підставі Постанови Кабінету Міністрів №318 від 27.03.2019 року, з моменту внесення цих змін, тарифи формуватимуться одні для всіх, без розподілу на групи споживачів.
Отже, правових підстав для формування окремих тарифів для груп (споживачів населення, бюджетних установ, інших споживачів) при прийнятті оскаржуваного рішення не було.
Ухвалою суду від 16.08.2022 року подальший розгляд справи було вирішено проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання. Зобов`язано Саф`янівську сільську раду Ізмаїльського району Одеської області опублікувати оголошення щодо відкриття судом провадження в даній адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта (рішення виконавчого комітету Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №10 від 11 лютого 2022 року «Про затвердження тарифів на послуги з прийому та захороненню на полігоні твердих побутових відходів для ТОВ «Комунтранс»).
05.10.2022 року та 16.11.2022 року у справі були проведені підготовчі судові засідання, в яких учасники справи надали заяви по суті справи, додаткові письмові докази та висловили власні правові позиції щодо суті спірних правовідносин.
16.11.2022 року ухвалою суду підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Водночас 14.12.2022 року учасники справи до судового засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином та завчасно.
Від представників Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунтранс» до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Згідно із ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене положення Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що адміністративна справа №420/8007/22 підготовлена до розгляду по-суті; стан розгляду справи не потребує заслуховування додаткових усних пояснень сторін; учасники справи були заслухані судом у підготовчих судових засіданнях; відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглядати в подальшому справу в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
Комунальне підприємство Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Видами діяльності підприємства є: Комплексне обслуговування об`єктів; 25.12 Виробництво металевих дверей і вікон; Установлення столярних виробів; Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; Інші види діяльності із прибирання; Надання ландшафтних послуг; Збирання безпечних відходів.
25.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комунтранс» (як виконавцем) та Комунальним підприємством Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» (як замовником) був укладений договір надання послуг з захоронення безпечних побутових відходів (а.с. 33-37).
Як вбачається із предмету договору, виконавець зобов`язується надати замовникові послуги - Послуги з захоронення безпечних побутових відходів (ДК 021:2015: 90510000-5), а замовник - прийняти і оплатити ці послуги в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно до п. 3.4. Договору, сторони домовились, що виконавець має право, у зв`язку із зростанням витрат, змінювати вартість послуг з захоронення відходів, якщо таке збільшення затверджене рішенням органу місцевого самоврядування. Після прийняття вказаного рішення, замовник сповіщає виконавця про зміну ціни за 10 календарних днів до дати зміни.
Водночас, 13.01.2022 року ТОВ «Комунтранс» звернулося до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області із заявою (а.с.19) про затвердження тарифів на послуги з прийому та захоронення твердих побутових відходів на полігоні, що розташований на території с. Стара Некрасівка Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.
До заяви були додані: пояснювальна записка, розрахунок планових тарифів по прийому та захороненню ТПВ на 2022 рік, плановий розрахунок собівартості послуг із захоронення побутових відходів на 2022 рік, плановий розрахунок екологічного податку на 2022 рік та розрахунок собівартості послуг із захоронення відходів на сміттєзвалищі (полігоні) с.Стара Некрасівка на 2022 рік.
11 лютого 2022 року виконавчим комітетом Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області було прийнято рішення «Про затвердження тарифів на послуги з прийому та захороненню на полігоні побутових відходів для ТОВ «Комунтранс» (а.с.17).
Разом з тим позивач не погоджується із зазначеним рішенням відповідача та вважає його протиправним, з огляду на що звернувся до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Під час вирішення справи суд керується критеріями, закріпленими у частині 2 ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Дослідивши адміністративний позов, відзив на нього та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР.
Згідно з частини першої статті 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.
Підпунктом 2 пункту «а» частини першої статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію (у тому числі її виробництво, транспортування та постачання), тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, на інші комунальні послуги (крім тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів на комунальні послуги, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), побутові, транспортні та інші послуги.
Відповідно до частини другої-третьої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів. Органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до частин першої статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189-VIII предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Виконавцями послуг з поводження з побутовими відходами є суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.
Згідно пункту 2 частини третьої статті 4 Закону №2189-VIII до повноважень органів місцевого самоврядування належать встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.
Пунктом 5 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п. 2 ч.1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Частиною 1 ст. 10 Закону №2189-VIII передбачено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов`язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини на території України визначається Законом України від 05.03.1998 року №187/98-ВР «Про відходи».
Відповідно до статті 1 Закону №187/98-ВР поводження з відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.
З визначення основних термінів, що встановлені частиною першою статті 1 означеного Закону убачається, що збирання відходів - діяльність, пов`язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об`єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення.
Утилізація відходів - це використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів; видалення відходів - здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації; захоронення відходів - остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об`єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини не перевищував установлених нормативів.
Послуги із захоронення побутових відходів - послуги з остаточного розміщення побутових відходів після їх перероблення (оброблення) у спеціально відведених місцях чи на об`єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини не перевищував установлених нормативів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року №1010 затверджено Порядок формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (далі - Порядок №1010), який визначає механізм формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (далі - послуги).
До послуг належать операції поводження з побутовими відходами (збирання, зберігання, перевезення, сортування, перероблення, утилізація, видалення, знешкодження та захоронення), що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, розробленими з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту та затвердженими органом місцевого самоврядування (абзац другий пункту 1 Порядку №1010).
Тарифи на послуги - вартість надання послуги з вивезення, перероблення та захоронення 1 куб. метра або 1 тонни (за наявності вагового обладнання) побутових відходів відповідної якості, розрахована на основі економічно обґрунтованих планованих витрат, планованого прибутку.
Зміна тарифів - перегляд уповноваженим органом тарифу і його структури або коригування тарифів.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 12 вересня 2018 року №239 затверджено Порядок розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2018 року за №1172/32624 (далі - Порядок №239).
Відповідно до пункт 1 розділу 1 Порядку №239 цей Порядок визначає процедуру розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих суб`єктами господарювання незалежно від форм власності, які провадять (або мають намір провадити) господарську діяльність із виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання теплової енергії, централізованого водопостачання та водовідведення (далі - ліцензована діяльність) і в установленому законодавством порядку отримали відповідні ліцензії Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та суб`єктами господарювання незалежно від форм власності (далі - суб`єкти господарювання), що надають (або мають намір надавати) комунальні послуги, визначені статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (крім послуг із постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії), для подальшого встановлення тарифів відповідно до повноважень, наданих Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про теплопостачання», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно пункт 2 розділу 1 Порядку №239 цей Порядок застосовується органами місцевого самоврядування під час розгляду розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги (послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами) і поширюється на суб`єктів господарювання, зазначених у пункті 1 цього Порядку.
За визначенням даного Порядку встановлення тарифів - прийняття органом місцевого самоврядування рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (пункт 3 розділу 1 Порядку №239).
Коригування тарифів - перерахунок тарифів у зв`язку із зміною протягом строку їх дії обсягу окремих складових, вартість яких змінилася з причин, не залежних від суб`єкта господарювання.
Згідно пункт 4 розділу 1 Порядку №239 суб`єкт господарювання (заявник) подає до органу місцевого самоврядування у друкованому та електронному вигляді розрахунки тарифів разом із заявою, підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися під час проведення розрахунків тарифів.
Розрахунки тарифів здійснюються суб`єктами господарювання відповідно до вимог Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року №869, та Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року №1010.
За результатами розгляду поданих суб`єктом господарювання (заявником) згідно з вимогами цього Порядку розрахунків тарифів органом місцевого самоврядування здійснюється встановлення відповідних тарифів.
До рішення про встановлення тарифів додається структура тарифів.
Встановлення тарифів здійснюється як при повному перегляді (перерахунку) тарифів і їх структури, так і за результатами коригування тарифів.
За результатами розгляду поданих суб`єктом господарювання (заявником) згідно з вимогами цього Порядку розрахунків тарифів органом місцевого самоврядування здійснюється встановлення відповідних тарифів (пункт 6 розділу 1 Порядку №239).
Розділом VІ Порядку №239 передбачено, що під час розгляду органом місцевого самоврядування заяви про встановлення тарифів на комунальні послуги (послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, послуг із поводження з побутовими відходами) та доданих до неї документів, зокрема розрахунків тарифів на комунальні послуги, суб`єктом господарювання (заявником) здійснюється інформування споживачів про намір зміни тарифів відповідно до вимог чинного законодавства.
Після завершення процедури доведення до відома споживачів інформації про намір зміни тарифів (на наступний робочий день після останнього дня приймання пропозицій/зауважень від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань) суб`єкт господарювання письмово повідомляє орган місцевого самоврядування про її результати (надходження/ненадходження пропозицій та зауважень, врахування їх або вмотивоване відхилення).
Якщо у процесі доведення до відома споживачів інформації про намір зміни тарифів суб`єктом господарювання враховано зауваження та/або пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань та відповідно перераховано тарифи, які доводилися до відома споживачів, розрахунки таких тарифів надсилаються органу місцевого самоврядування листом із висловленою позицією та відповідними обґрунтуваннями для розгляду та подальшого встановлення тарифів.
Рішення про встановлення тарифів оприлюднюється органом місцевого самоврядування у засобах масової інформації та/або на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування невідкладно, але не пізніше ніж п`ять робочих днів із дати його прийняття.
Суб`єкт господарювання (заявник) інформує споживачів про зміну тарифів на комунальні послуги (з посиланням на рішення органу місцевого самоврядування) відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Спори щодо формування та встановлення тарифів, а також порядку розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, комунальні послуги вирішуються в судовому порядку.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 05.06.2018 року №130 затверджено Порядок інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №753/32205 (далі - Порядок №130).
Цей Порядок визначає механізм інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) з обґрунтуванням такої необхідності виконавцями комунальних послуг, тарифи для яких встановлюються органами місцевого самоврядування (далі - орган, уповноважений встановлювати тарифи).
Положення цього Порядку застосовуються при зміні цін/тарифів на комунальні послуги як за результатами перегляду тарифів і їх структури (або встановлення нових тарифів), так і за результатами перерахунку окремих складових тарифів (коригування тарифів) (пункти 1, 2 Розділу І Порядку №130).
Виконавці комунальних послуг здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) комунальних послуг і подають їх для встановлення тарифів органам, уповноваженим встановлювати тарифи.
Протягом 5 робочих днів з дня подання відповідних розрахунків до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, виконавці комунальних послуг інформують споживачів про намір здійснити зміну тарифів (або встановити тарифи) у спосіб, визначений цим Порядком, та доводять до відома споживачів інформацію, передбачену цим Порядком.
Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження і пропозиції, встановлюється виконавцем комунальних послуг, але він не може бути меншим за 7 календарних днів та більшим ніж 14 календарних днів з дня повідомлення споживачів про намір здійснити зміну тарифів на комунальні послуги (або встановити тарифи) (пункти 1, 2 Розділу ІІ Порядку №130).
Виконавцями комунальних послуг, що надають послуги з поводження з побутовими відходами, до відома споживачів доводиться така інформація:
загальний розмір планованого тарифу на послуги з поводження з побутовими відходами для кінцевого споживача, поданого до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, та його структура (плановані витрати за елементами, прибуток, податок на додану вартість), розмір планованих тарифів окремо за кожною послугою з поводження з побутовими відходами (вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів) та видами побутових відходів (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі) та їх структура;
періодичність надання послуги, графік вивезення побутових відходів;
обґрунтування причин зміни тарифу (зазначення розміру діючого тарифу та відсотка відшкодування затвердженим тарифом собівартості, планованого економічно обґрунтованого тарифу, дати, коли тариф востаннє переглядався, причин перегляду тарифу із визначенням форми (способу) його зміни, відсотка зміни основних складових тарифу (заробітної плати, електроенергії, паливно-мастильних матеріалів), визначення відсотка зміни тарифу тощо);
обґрунтування необхідності встановлення тарифу (у випадку, якщо тариф встановлюється вперше);
інша додаткова інформація, визначена виконавцем комунальних послуг (за необхідності);
адреса, за якою приймаються зауваження і пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань (місцезнаходження виконавця комунальної послуги та органу, уповноваженого встановлювати тарифи), а також строк приймання таких зауважень і пропозицій (пункт 4 Розділу ІІ Порядку №130).
Інформація, зазначена у пунктах 3, 4 цього розділу, доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), у друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті виконавця комунальних послуг (за наявності), на інформаційних стендах в абонентських відділах виконавців комунальних послуг та на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування в населених пунктах, де споживачі отримують відповідні послуги.
Виконавець комунальних послуг може обрати один із вищеперелічених способів доведення інформації (крім розміщення на інформаційних стендах в абонентських відділах виконавців комунальних послуг та на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування) як основний для розміщення всього масиву необхідної інформації, визначеної цим Порядком. За допомогою інших способів, передбачених в абзаці першому цього пункту, а також шляхом обов`язкового розміщення інформаційного повідомлення у платіжному документі, що застосовується для оплати спожитих послуг, виконавець комунальних послуг повідомляє споживачів про намір зміни тарифів (або встановлення нових тарифів) на комунальні послуги та обов`язково зазначає джерело розміщення всієї необхідної інформації, з якою без перешкод може ознайомитися споживач.
Виконавець комунальних послуг за власним бажанням може додатково також доводити до відома споживачів інформацію про намір зміни тарифів за допомогою радіо, телебачення та способу, визначеного статутом територіальної громади (пункт 5 Розділу ІІ Порядку №130).
Процедура доведення до відома споживачів інформації вважається такою, що відбулася, незалежно від надходження до виконавця комунальних послуг/органу, уповноваженого встановлювати тарифи, протягом встановленого строку зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.
Контроль за дотриманням виконавцями комунальних послуг порядку доведення до відома споживачів інформації, передбаченої цим Порядком, здійснюється органами, уповноваженими встановлювати тарифи, відповідно до їх повноважень, визначених законом.
Спори щодо доведення до відома споживачів інформації згідно з вимогами цього Порядку вирішуються відповідно до чинного законодавства (пункти 12-14 Розділу ІІ Порядку №130).
Матеріали адміністративної справи не містять жодних відомостей щодо доведення третьою особою до відома споживачів, зокрема, до позивача (як отримувача відповідних послуг) повної інформації про зміну Товариством з обмеженою відповідальністю «Комунтранс» тарифів на захоронення відходів, що в свою чергу позбавило позивача можливості подати зауваження та пропозиції протягом встановленого Порядком №130 строку.
Зважаючи на наведене суд дійшов висновку, що відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комунтранс» не дотримано процедури прийняття рішення, передбаченої положеннями Порядку №130, який визначає обов`язок виконавчого органу місцевої ради контролювати дотримання суб`єктом господарювання, що виробляють або надають житлово-комунальні послуги, механізму доведення до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та врахування відповідної позиції споживачів при встановленні уповноваженими органами тарифів на житлово-комунальні послуги.
Окрім того, суд зауважує, що відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами.
Відповідно до ст. 15 цього ж Закону розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.
Згідно з ч. 3 цієї ж статті проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
Згідно висновків Верховного Суду наведених у постановах від 20 лютого 2019 року у справі №812/1177/18; від 30.04.2020 року у справі №200/3842/19-а, встановлення органом місцевого самоврядування тарифів без додержання встановленої процедури, без проведення публічного (відкритого) обговорення, без належного оприлюднення проектів відповідних рішень свідчать про протиправність такого рішення.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" №9 від 01.11.1996 року, закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, однак не доведені до відома населення у встановленому законом порядку, згідно з ч. 2 ст. 57 Конституції України, є нечинними та не можуть застосовуватись.
Враховуючи вищевикладене проект рішення виконавчого комітету Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №10 від 11 лютого 2022 року «Про затвердження тарифів на послуги з прийому та захороненню на полігоні твердих побутових відходів для ТОВ «Комунтранс» підлягав обов`язковому оприлюдненню відповідачем не пізніш як за 20 робочих днів до дати його розгляду з метою прийняття.
Водночас судом не встановлено, а відповідачем не надано до суду жодних доказів, що такий проект було опубліковано на сайті відповідача у відповідності до норм чинного законодавства.
При цьому суд не приймає до уваги посилання третьої особи, що оскаржуване рішення не є нормативно-правовим актом, з огляду на наступне.
Так відповідно до статті 264 КАС України передбачено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ, зокрема, законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.
Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 КАС України, нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;
До нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.
Конституційний Суд України у рішенні від 16.04.2009 №7-рп/2009, проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Дія нормативно-правового акту є постійною тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб`єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акту.
Дія нормативно-правового акта має вплив на права та обов`язки осіб, на яких поширюється його дія, як на дату набрання чинності актом, так і упродовж перспективної дії цього документа. Суб`єкт правовідносин, до якого буде застосований чи застосується цей акт, якщо вважатиме, що цей нормативний документ порушує або порушуватиме його права чи інтереси, за наявності відповідного обґрунтування, може оскаржити нормативно-правовий акт як відразу після часу набрання ним чинності, так і будь-коли й тоді, коли нормативно-правовий акт чинний і продовжує регулювати певні відносини, внаслідок яких, з погляду суб`єкта правовідносин, відбувається порушення його прав та/чи законних інтересів.
Оскаржуваним рішенням виконавчого комітету Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №10 від 11 лютого 2022 року установлено тарифи на захоронення відходів, та його норми поширюються на невизначене коло осіб та розраховані на неодноразове застосування, що в свою чергу дає підстави вважати, що дане рішення є нормативно-правовим актом.
Суд вважає, що позивач має право на оскарження рішення виконавчого комітету №10 від 11 лютого 2022 року, оскільки його дія поширюється в тому числі на позивача та безпосередньо впливає на його законні права та інтереси, протягом усього терміну дії рішення.
Також суд не приймає до уваги посилання третьої особи, що послуги, які ним надаються позивачу, та щодо яких були змінені тарифи (захоронення відходів), не належать до житлово-комунальних послуг, оскільки це суперечить положенням п.2 ч.1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», де зазначено, що до житлово-комунальних послуг належать зокрема комунальні послуги з поводження з побутовими відходами. При цьому відповідно до статті 1 Закону №187/98-ВР поводження з відходами, зокрема, включає їх захоронення.
З огляду на вищезазначене суд не приймає до уваги посилання третьої особи, що на нього не розповсюджується дія Порядку №130 та Порядку №239 в частині інформування споживачів.
Крім того, суд звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунтранс», що у Порядку №239 міститься посилання на Порядок формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року №1010, що свідчить про те, що такі нормативно-правові акти доповнюють один одного та застосовуються разом.
Так Порядок формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року №1010, про який вказує третя особа, як про єдиний нормативно-правовий акт, який регулює спірні правовідносини, містить виключно приписи відносно методики розрахунку тарифів, водночас питання сповіщення споживачів врегулювано Порядками №239 та №130.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що рішення виконавчого комітету Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №10 від 11 лютого 2022 року «Про затвердження тарифів на послуги з прийому та захороненню на полігоні твердих побутових відходів для ТОВ «Комунтранс» є протиправним, та такими, що підлягає визнанню нечинним, оскільки прийняте за відсутності передбачених законом підстав.
Судом також враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем до позовної заяви було додано платіжне доручення від 01.06.2022 року, про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2481,00 грн.
На підставі вищезазначеного, враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» у повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору з Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 255, 291, 293, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ :
Адміністративний позов Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Болгарська, 98) до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (68670, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Саф`яни, вул. Грушевського, 85), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комунтранс» (68672, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Стара Некрасівка, вул. Ізмаїльська, 38) про визнання протиправним та не чинним рішення задовольнити.
Визнати протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №10 від 11 лютого 2022 року «Про затвердження тарифів на послуги з прийому та захороненню на полігоні твердих побутових відходів для ТОВ «Комунтранс».
Стягнути з Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2481, 00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акту протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя О.В. Білостоцький
