ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
15 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 280/6381/19(суддя Семененко М.О., м. Запоріжжя)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Панченко О.М., Іванова С.М.,
за участю секретаря судового засідання Давіденко Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі №280/6381/19 за позовом публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги про сплату боргу (недоїмки),
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» 21 грудня 2019 року звернулось до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, згідно з яким, просить визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем 12.12.2019 року податкові повідомлення-рішення:
1) №0000695109 (з податку на доходи нерезидентів) в частині визначення зобов`язань за основним платежем в сумі 1 030 914,12 грн. та штрафних санкцій в сумі 945 170,48 грн.;
2) №0000735109 (з податку на додану вартість) в частині зменшення бюджетного відшкодування за основним платежем в сумі 2 537 381,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 1 268 690,50 грн.;
3) №0000715109 (з податку на прибуток) в частині визначення зобов`язань за основним платежем в сумі 7 945 736,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 3 972 868,00 грн.;
4) №0000745109 (з податку на доходи фізичних осіб) в частині визначення зобов`язань за основним платежем в сумі 1 995 504,09 грн. та штрафних санкцій в сумі 1 476 038,77 грн.;
5) №0000755109 (з військового збору) в частині визначення зобов`язань за основним платежем в сумі 166 292,01 грн. та штрафних санкцій в сумі 123 003,23 грн.;
вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3 (з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в сумі 2 585 865,44 грн та рішення №0000775109 про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску в сумі 1 292 932,72 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення, вимога та рішення повинні бути скасовані, оскільки висновки відповідача, викладені в акті перевірки, сформовані без належного дослідження змісту господарських операцій та надання їм оцінки, на підставі довільного, некоректного, безсистемного застосування змісту окремих положень міжнародних стандартів фінансової звітності та бухгалтерського обліку, ґрунтуються на припущеннях та суперечать фактичним обставинам, у зв`язку з чим є безпідставними.
Позивач вказує, що відповідачем безпідставно віднесено увесь дохід, виплачений на користь нерезидента KSS AVIAMOTORS PAN AM S.A., до агентської винагороди, оскільки в межах правовідносин також виплачувались кошти на компенсацію витрат агента на забезпечення діяльності регіональних представників позивача на території Республіки Перу, які не підлягають оподаткуванню в силу положень підпунктів 141.4.1 та 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України (далі ПК України).
Крім того, позивач вважає хибними висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ ЕМКО, ТОВ ПЛАСТОПОЛІМЕР, ТОВ КОМПАНІ ПЛАЗМА, ТОВ КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС, ПП СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС за результатами аналізу діяльності контрагентів по ланцюгу постачання, оскільки такі операції підтверджені належним чином оформленими первинними документами, придбані товари та послуги використані позивачем у власній господарській діяльності. Також, позивач звертає увагу, що не є безпосереднім учасником правочинів за ланцюгом постачання, а тому не може нести юридичну відповідальність за порушення іншими особами вимог податкового законодавства з огляду на принцип індивідуальної відповідальності.
Водночас позивач зазначає, що господарські операції між позивачем та ФОП ОСОБА_1 здійснювались останнім в межах видів господарської діяльності, у зв`язку з чим відповідно до положень статті 177 ПК України ФОП ОСОБА_1 мав самостійно нарахувати та сплатити податки та інші обов`язкові платежі на дохід, отриманий від провадження підприємницької діяльності, а позивач не набув статусу податкового агента у таких відносинах.
Позивач не погоджується з висновком контролюючого органу про порушення положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI), що проявилось у заниженні бази для нарахування єдиного внеску на суму винагород за виконану роботу за цивільно-правовим договорами з ФОП ОСОБА_1 , оскільки за положеннями вказаного закону єдиний внесок не сплачується роботодавцем, який використовує працю фізичних осіб на умовах цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР).
Також позивач вважає безпідставними висновки контролюючого органу щодо визначення зобов`язань за кредиторською заборгованістю перед ВАТ Авіакомпанія Росія та Міністерства промислової політики України, що є наслідком безпідставного застосування контролюючим органом граничних термінів позовної давності, встановлених статтею 257 Цивільного кодексу України, до кредиторської заборгованості, що обліковувалась в бухгалтерському обліку станом на звітні дати перевіряємих періодів. Звертає увагу, що вказані спірні правовідносини не регулюються нормами цивільного законодавства та мають особливості, які не враховані відповідачем.
Щодо поставки запасних частин на адресу Ministry of Defence Khartoum Republic of Sudan зазначає, що вказана господарська операція безпідставно розтлумачена як окрема господарська операція, однак вона не є самостійною та закінченою, а здійснена на виконання комплексу зобов`язань позивача перед замовником щодо виконання середнього ремонту авіаційної техніки замовника на його території.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено частково.
Суд вирішив:
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000695109 від 12 грудня 2019 року, прийняте Офісом великих платників податків ДПС, в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за податковим зобов`язанням в сумі 1030 914,12 грн. (один мільйон тридцять тисяч дев`ятсот чотирнадцять гривень 12 коп.) та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 945170,48 грн. (дев`ятсот сорок п`ять тисяч сто сімдесят гривень 48 коп.).
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000735109 від 12 грудня 2019 року, прийняте Офісом великих платників податків ДПС, в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковим зобов`язанням в сумі 2537381,00 грн. (два мільйони п`ятсот тридцять сім тисяч триста вісімдесят одна гривня 00 коп.) та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1268690,50 грн. (один мільйон двісті шістдесят вісім тисяч шістсот дев`яносто гривень 50 коп.).
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000715109 від 12 грудня 2019 року, прийняте Офісом великих платників податків ДПС, в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за податковим зобов`язанням в сумі 7711736,00 грн. (сім мільйонів сімсот одинадцять тисяч сімсот тридцять шість гривень 00 коп.) та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3855868,00 грн. (три мільйони вісімсот п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот шістдесят вісім гривень 00 коп.).
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000745109 від 12 грудня 2019 року, прийняте Офісом великих платників податків ДПС, в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000755109 від 12 грудня 2019 року, прийняте Офісом великих платників податків ДПС, в повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3 від 12 грудня 2019 року, складену Офісом великих платників податків ДПС, в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000775109 від 12 грудня 2019 року, прийняте Офісом великих платників податків ДПС, в повному обсязі.
В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції було «неналежним чином надано оцінку обставинам та доказам, що призвело до порушення норм матеріального права, а тому таке рішення підлягає апеляційному оскарженню» (т.16 а.с.32-40).
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі відтворює зміст акта перевірки та відзиву на позов щодо нереальності спірних господарських операцій позивача з його контрагентами та інших порушень позивача.
Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, позивач зазначаючи про її необґрунтованість, просить у задоволені скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представників позивача, які заперечували щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що на підставі наказу Офісу великих платників податків ДФС від 13.08.2019 №1642 у період з 29.08.2019 по 09.10.2019 (термін проведення перевірки продовжувався з 10.10.2019 по 31.10.2019 на підставі наказу Офісу ВПП ДПС від 04.10.2019 № 209), фахівцями відповідача була проведена планова виїзна документальна перевірка АТ МОТОР СІЧ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, валютного законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, іншого законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 за результатами якої складений відповідний акт Про результати документальної планової виїзної перевірки АТ МОТОР СІЧ №10/28-10-47-13/14307794 від 14.11.2019 (далі акт перевірки) (т.1 а.с.55 - т.3 а.с.60).
Як зазначено у висновках цього акта перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема:
1. абз.а та абз.з пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 пп.140.5.10 п.140.5 ст.140 ПК України, ст.1, ст.4, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996), п.5 в , п.7 (МСБО 18) Дохід Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 18 Дохід ІАSВ, § 38 (г) §91; §101; §108 МСФЗ 15 Дохід від договорів з клієнтами, § 3.2.3 (а), § 5.1.3 МСФЗ 9 Фінансові інструменти, §7; §9; §10;§34; §35 МСФЗ 2 Запаси, Стандарт, Міжнародний документ від 01.01.2012, п.1 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 за №291 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186, п.3.1 ст.3; п.п.6.1; 6.2; 6.5; 6.7 ст.6 Регламенту (засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) Президії торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44(5), із змінами і доповненнями; ст.141 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні в редакції від 02.09.2014, п.1.10 Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 №201 Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.09.2001 за №833/6024 із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 9 541 634,00 грн., у тому числі: три квартали 2016 року на суму 589 145,00 грн.; 2016 рік на суму 1 212 579,00 грн.; 1 квартал 2017 року на суму 649 694,00 грн.; півріччя 2017 року на суму 1 297 915,00 грн.; три квартали 2017 року на суму 2 129 656,00 грн.; 2017 рік на суму 2 098 295,00 грн.; 1 квартал 2018 року на суму 729 246,00 грн.; півріччя 2018 року на суму 1 375 901,00 грн.; три квартали 2018 року на суму 1 920 048,00 грн.; 2018 рік на суму 2 482 489,00 грн.; 1 квартал 2019 року на суму 680 137,00 грн.; півріччя 2019 року на суму 3 748 271,00 грн.;
2. абз.г, абз.з пп.141.4.1 та пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПК України - занижено податок з доходів нерезидентів за ставкою 15 % у розмірі 161 324 709,68 грн., у тому числі по періодам: - три квартали 2016 року - 12 027 057,30 грн.; 2016 рік - 23 627 157,28 грн.; 1 квартал 2017 року - 22 111 992,78 грн.; півріччя 2017 року - 45 668 870,61 грн.; за три квартали 2017 року - 59 862 456,96 грн.; за 2017 рік - 79 248 886,46 грн.; 1 квартал 2018 року - 13 593 640,50 грн.; півріччя 2018 року - 28 697 776,59 грн.; за три квартали 2018 року - 36 599 634,30 гри.; за 2018 рік - 45 239 622,75 грн.; І квартал 2019 року - 7 220 874,60 грн.; - півріччя 2019 року - 13 209 043,19 грн;
3. п. 46.1 ст. 46, п. 48.1 ст.48, п.49.1 ст.49, п.103.9 ст.103 ПК України - не подано до контролюючого органу додаток ПН до декларації з податку на прибуток підприємства по виплаченим доходам наступним нерезидентам: BAIRD SERVICE CIA LTDA (Колумбія) за три квартали 2016 року, 2016 рік, 1 квартал 2018 року, півріччя 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 рік.; HARROW SERVICES CORP. (Беліз) за 2016 рік.; КОР Engineering Ltd (Республіка Гана) за три квартали 2017 року, 2017 рік.; Arimpex (Словаччина) за три квартали 2018 року, 2018 рік, півріччя 2019 року; Flite Services Pte.Ltd (Сінгапур) за три квартали 2016 року, 2016 рік, І квартал 2017 року, півріччя 2017 року, три квартали 2017 року, 2017 рік, І квартал 2018 року, півріччя 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 рік, І квартал 2019 року, півріччя 2019 року; WATERWISE LIMITED (Кіпр) за 2017 рік, 1 квартал 2018 року, півріччя 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 рік. 1 квартал 2019 року, півріччя 2019 року; Aero Partner LLC (Хорватія) за 1 квартал 2019 року, півріччя 2019 року; Asia Insruments General Trading (OAE) за 2016 рік, 1 квартал 2017 року, півріччя 2017 року, три квартали 2017 року, 2017 рік.; KSS Aviamotors (Перу) за три квартали 2016 року, 2016 рік, І квартал 2017 року, півріччя 2017 року, три квартали 2017 року, 2017 рік, І квартал 2018 року, півріччя 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 рік, 1 квартал 2019 року, півріччя 2019 року.; BARCOOS LLP (Велика Британія) за 1 квартал 2017р, півріччя 2017р, три квартали, 2017 рік.; DROYDECK s.s.о. (Чехія) за 2018 рік; Eagle Thai Co. Ltd. (Таїланд) за 3 квартали 2016 року, 2016 рік, три квартали 2017, 2017 рік. INTERON SALES L.P. за три квартали 2017 року та 2017 рік.; М&М TECH CORPORATION (Канада) за 2016 рік.; SOFTBERRY SP ZOO (Польща) за півріччя 2019 року; VLERIK s.r.o. (Словаччина) за півріччя 2017 року, три квартали 2017 року, 2017 рік. Wintex sp.z.o.o. (Польща) за 2017 рік, півріччя 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 рік, півріччя 2019 року; Global Marketing FZE (OAE) за три квартали 2016 року, 2016 рік, 1 квартал 2017 року, півріччя 2017 року, три квартали 2017 року, 2017 рік, півріччя 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 рік, 1 квартал 2019 року, півріччя 2019 року; Закрытое акционерное общество Двигатели Владимир Климов - Мотор сич (Російська Федерація) за три квартали 2016 року, 2016 рік, 1 квартал 2017 року, півріччя 2017 року, три квартали 2017 року, 2017 рік.; Daycross Organization L.P. (Велика Британія) за 1 квартал 2017 року, півріччя 2017 року, три квартали 2017 року, 2017 рік; Aero-Delta (Алжир) за три квартали 2016 року, 2016 рік, І квартал 2017 року, півріччя 2017 року, три квартали 2017 року, 2017 рік, 1 квартал 2018 року, півріччя 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 рік, 1 квартал 2019 року, півріччя 2019 року; INTERNATIONAL CONSULTING AND ENGENEERING (Єгипет) за три квартали 2016 року, 2016 рік, півріччя 2017 року, три квартали 2017 року, 2017 рік, півріччя 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 рік, півріччя 2019 року; ООО Восточно-европейский альянс (Російська Федерація) за три квартали 2016 року, 2016 рік, 1 квартал 2017 року, півріччя 2017 року, три квартали 2017 року, 2017 рік, 1 квартал 2018 року, півріччя 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 рік, 1 квартал 2019 року, півріччя 2019 року; TechTree S.R.O. (Чехія) за 2017 рік, 1 квартал 2018 року, півріччя 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 рік, 1 квартал 2019 року, півріччя 2019 року; Produktech LLC (США) за 1 квартал 2017, півріччя 20І7р, три квартали 2017, 2017 рік, 1 квартал 20І8р, півріччя 2018, три квартали 2018, 2018 рік, 1 квартал 2019 року, півріччя 2019 Produktech Engineering AG (Швейцарія) за три квартали 2016, 2016 рік, 2018 рік; TOB ІД Об`єднана промислова редакція (Російська Федерація) за три квартали 2018 року, 2018 рік;
4. пп.14.1.13, пп.14.1.181, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.192.1. ст.192, п.198.1, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 2 791 522 грн., в тому числі по періодах: липень 2016року - 250 744,00 грн.; серпень 2016 року - 209 701,00 грн.; вересень 2016 року - 157 815,00 грн.; жовтень 2016 року 65 279,00 грн.; листопад 2016 року 196 988,00 грн.; грудень 2016 року - 124 452,00 грн.; січень 2017 року - 218 824,00 грн.; лютий 2017 року 176 399,00 грн.; березень 2017 року 150 092,00 грн.; квітень 2017року 8 467,00 грн.; травень 2017 року 9 612,00 грн.; липень 2017 року - 12 930,00 грн.; серпень 2017 року 724,00 грн.; вересень 2017 року 47 989,00 грн.; жовтень 2017 року 48 750,00 грн.; листопад 2017 року - 64 239 грн.; грудень 2017 року 38 641,00 грн.; січень 2018 року - 28 410,00 грн.; лютий 2018 року 54 608,00 грн.; березень 2018 року 137 228,00 грн.; квітень 2018 року 28 831,00 грн.; травень 2018 року - 56 277,00 грн.; червень 2018 року 67 680,00 грн.; липень 2018 року 44 124,00 грн.; серпень 2018 року - 35 049,00 грн.; вересень 2018 року - 145 810,00 грн.; жовтень 2018 року - 113 065,00 грн.; листопад 2018 року - 55 122,00 грн.; грудень 2018 року - 48 572,00 грн.; січень 2019 року - 39 572,00 грн.; лютий 2019 року - 9 243,00 грн.; березень 2019 року - 16 424,00 грн.; квітень 2019 року - 11 040,00 грн.; травень 2019 року - 11 820,00 грн. - червень 2019 року 107 001 грн.;
5. пп. б, п.176.2 ст.176 ПК України - подання звітів за Формою №1ДФ за 3 квартал 2016 року, 4 квартал 2016 року, за 1 квартал 2017 року - 4 квартал 2017 року, 1 квартал 2018 року - 4 квартал 2018 року, 1 квартал 2019 року, 2 квартал 2019 року з недостовірними відомостями та помилками, що призвело до зміни платника податку та не відображення у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку;
6. пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.а п.171.2 ст.171, пп.а п.176.2 ст.176, п.177.6 ст.177 ПК України - податковим агентом АТ МОТОР СІЧ у періоді з 01.07.2016 по 30.06.2019 не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб на суму 1 995 504,09 грн., в тому числі: за 3 квартал 2016 року на суму 74 505,60 грн.; за 4 квартал 2016 року на суму 22 6854,00 грн.; за 1 квартал 2017 року на суму 75 168,00 грн.; за 2 квартал 2017 року на суму 32 223,06 грн.; за 3 квартал 2017 року на суму 69 390,00 грн.; за 4 квартал 2017 року на суму 72 6408,00 грн.; за 1 квартал 2018 року на суму 84 888,00 грн.; за 2 квартал 2018 року на суму 102 232,80 грн.; за 3 квартал 2018 року на суму 79 792,92 грн.; за 4 квартал 2018 року на суму 257 379,91 грн.; за 1 квартал 2019 року на суму 266 661,80 грн.;
7. пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп. 171.2 ст. 171, пп. а п.176.2 ст.176, п.177.6 ст.177, пп.1.2, пп.1.4., пп.1.5 п.16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПК України - не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету в період з 01.07.2016 по 30.06.2019 військового збору у сумі 166 292,01 грн, у тому числі за: 3 квартал 2016 року - 6 208,80 грн.; 4 квартал 2016 року. - 18 904,50 грн.; 1 квартал 2017 року - 6 264,00 грн.; 2 квартал 2017 року - 2 685,26 грн.; 3 квартал 2017 року - 5 782,50 грн.; 4 квартал 2017 року - 60 534,00 грн.; 1 квартал 2018 року - 7 074,00 грн.; 2 квартал 2018 року - 8 519,40 грн.; 3 квартал 2018 року - 6 649,41 грн.; 4 квартал 2018 року - 21 448,33 грн.; 1 квартал 2019 року - 22 221,82 грн.;
8. пп.а абз.4 п.50.1 ст.50 ПК України - у випадках виявлення платником фактів заниження податкового зобов`язання з орендної плати за землю минулих податкових періодів та виправлення помилки в уточнюючому розрахунку за 2018 рік від 22.10.2018 №9230007099, підприємством самостійно не нараховано та не сплачено штраф у розмірі трьох відсотків від суми недоплати 1 606,22 грн., в тому числі за травень 2018 року - 371,69 грн., за червень 2018 року - 411,51 грн., за липень 2018 року - 411,51 грн., за серпень 2018 року - 411,51 грн.;
9. пп.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України - на суму заниження податкового зобов`язання з орендної плати за землю за травень 2018 року в сумі 371,69 грн. платником не нараховано пеню при внесенні змін до податкової звітності за 2018 рік (уточнюючий розрахунок від 22.10.2018 № 9230007099) внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст.50 ПК України, після спливу 90 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання;
10. пп.б п.176.2 ст.176 ПК України - подання звітів за Формою №1ДФ за 3 квартал 2016 року, 4 квартал 2016 року, за 1 квартал 2017 року - 4 квартал 2017 року, 1 квартал 2018 року - 4 квартал 2018 року, 1 квартал 2019 року 2 квартал 2019 року з недостовірними відомостями та помилками, що призвело до зміни платника податку та не відображення у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку;
11. абз.2 п.1 ч.1 ст.4, п.1, п.4 ч.2 ст.6, абз.1 п.1 ч.1 ст.7, абз.1, абз.2 ч.8. ст.9 Закону №2464-VI - платником в періоді з 01.01.2016 по 30.06.2019 не нараховано та не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на загальну суму 2 585 865,44 грн. у тому числі за: січень 2016 року на суму 5 104,00 грн.; березень 2016 року на суму 141 812,00 грн.; серпень 2016 року на суму 9 596,40 грн.; вересень 2016 року на суму 814 66,00 ,00 грн.; жовтень 2016 року на суму 105292,00 грн.; листопад 2016 року на суму 89 518,00 грн.; грудень 2016 року на суму 82 456,00 грн.; лютий 2017 року на суму 87 164,00 грн.; березень 2017 року на суму 4708,00 грн.; квітень 2017 року на суму 2354,00; травень 2017 року на суму 37029,74 грн.; вересень 2017 року на суму 84 810,00 грн.; жовтень 2017 року на суму 420 085,60 грн.; листопад 2017 року на суму 27 5101,20 грн.; грудень 2017 року на суму 192 645,20; лютий 2018 року на суму 103 752,00 грн.; квітень 2018 року на суму 30 923,20 грн.; травень 2018 року на суму 91 674,00 грн.; червень 2018 року на суму 2 354,00 грн.; серпень 2018 року на суму 2 354,00 грн.; вересень 2018 року на суму 95 170,68 грн.; жовтень 2018 року на суму 152 592,00 грн.; листопад 2018 року на суму 102 262,48 грн.; грудень 2018 року на суму 59 720,96 грн.; січень 2019 року на суму 6 980,48 грн.; лютий 2019 року на суму 169 163,50 грн.; березень 2019 року на суму 149 776,00 грн.
12. п.1 ч.2 ст.6, абз.1 п.1 ч.1 ст.7, ч.8 ст.9 Закону №2464-VI - платником в періоді з 01.01.2016 по 30.06.2019 своєчасно не нараховано єдиний внесок на загальну суму 109 132,06 грн., у тому числі за: січень 2016 року на суму 62,01 грн.; лютий 2016 року на суму 61,89 грн.; березень 2016 року на суму 37,10 грн.; квітень 2016 року на суму 92,96 грн.; травень 2016 року на суму 319,80 грн.; червень 2016 року на суму 3 893,69 грн.; липень 2016 року на суму 914,46 грн.; серпень 2016 року на суму 2 630,92 грн.; вересень 2016 року на суму 2 594,06 грн.; жовтень 2016 року на суму 1 392,97 грн.; листопад 2016 року на суму 2 986,91 грн.; грудень 2016 року на суму 2 075,23 грн.; січень 2017 року на суму 2 208,16 грн.; лютий 2017 року на суму 1 216,16 грн.; березень 2017 року на суму 44,66 грн.; квітень 2017 року на суму 2 086,70 грн.; травень 2017 року на суму 733,85 грн.; червень 2017 року на суму 932,96 грн.; липень 2017 року на суму 1 209,66 грн.; серпень 2017 року на суму 934,64 грн.; вересень 2017 року на суму 756,13 грн.; жовтень 2017 року на суму 2 328,01 грн.; листопад 2017 року на суму 1 075,45 грн.; грудень 2017 року на суму 2 572,3 грн.; січень 2018 року на суму 1 970,44 грн.; лютий 2018 року на суму 5 929,46 грн.; березень 2018 року на суму 8 957,97 грн. квітень 2018 року на суму 4 902,31 грн.; травень 2018 року на суму 8 266,98 грн.; червень 2018 року на суму 2 020,17 грн.; липень 2018 року на суму 2 711,20 грн.; серпень 2018 року на суму 2 414,23 грн.; вересень 2018 року на суму 3 207,48 грн.; жовтень 2018 року на суму 6 802,15 грн.; листопад 2018 року на суму 2 783,68 грн.; грудень 2018 року на суму 1931,42 грн.; січень 2019 року на суму 5 907,83 грн.; лютий 2019 року на суму 1 161,01 грн.; березень 2019 року на суму 7 810,27 грн.; квітень 2019 року на суму 3 648,01 грн.; травень 2019 року на суму 5 546,76 грн.;
13. п.201.10 ст.201 ПК України не складено та не здійснено реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ - 38 920,98 грн., у тому числі за період червень 2019 року - 38 920,98 грн.;
14. ст.1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 №185/94-ВР (далі Закон 185/94-ВР) - порушення строків розрахунків за експортними контрактами: №2103/17-К(YPMP) від 25.01.2017 з ООО БелТрактора, Білорусь; №10255/17-(УПНП) від 01.08.2017 з LLC "Geka", Грузія;
15. ст.2 Закону №185/94-ВР - порушення законодавчого строку надходження товару за імпортними операціями: №1323/658-116-206-SK703(FTD) від 02.09.2016 з Компанією "ROBUS s.r.o.", Словацька Республіка; №1323/658-I16-207-SK703(FTD) від 02.09.2016 з Компанією "ROBUS s.r.o.", Словацька Республіка;
16. п.3 ст.13 Закону України Про валюту і валютні операції від 21.06.2018 №2473-VIII, порушення Постанови Правління НБУ від 02.01.2019 №5 Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті - порушення законодавчого строку надходження товару за імпортними операціями за контрактами: №6522/16-D(UZ) від 21.04.2016 з Tech Solutions Sp. z.o.o., Польща; № 1323/658-117-053-CZ203 (FTD) від 04.04.2018 з Wing specimpex s.r.o., Чехія. (т.3 а.с.55-58).
28.11.2019 позивач подав заперечення на акт перевірки (т.3 а.с.61-75).
Листом-відповіддю на заперечення від 09.12.2019 №12981/10/28-10-51-09 відповідач повідомив, що висновки акта перевірки є правильними та відповідають нормам діючого податкового законодавства. Крім того, повідомлено, що висновки акта перевірки в частині порушення абз.г, абз.з пп.141.4.1 та пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПК України щодо заниження позивачем податку з доходів нерезидентів за ставкою 15% у розмірі 156011650,78 грн.; п.46.1 ст.46, п. 48.1 ст.48, п.49.1 ст.49, п.103.9 ст.103 ПК України щодо не подання до контролюючого органу додатку ПН до декларації з податку на прибуток підприємства по виплаченим доходам наступним нерезидентам: Arimpex (Словаччина), Flite Services Pte.Ltd (Сінгапур), WATERWISE LIMITED (Кіпр), Aero Partner LLC (Хорватія), Asia Insruments General Trading (OAE), KSS Aviamotors (Перу); BARCOOS LLP (Велика Британія), DROYDECK s.s.о. (Чехія) за 2018 рік, Eagle Thai Co.Ltd. (Таїланд), INTERON SALES L.P., М&М TECH CORPORATION (Канада), SOFTBERRY SP ZOO (Польща), VLERIK s.r.o. (Словаччина), Wintex sp.z.o.o. (Польща), Global Marketing FZE (OAE),; Закрытое акционерное общество Двигатели Владимир Климов - Мотор сич, Daycross Organization L.P. (Велика Британія), Aero-Delta (Алжир), INTERNATIONAL CONSULTING AND ENGENEERING (Єгипет), ООО Восточно-европейский альянс (Російська Федерація), TechTree S.R.O. (Чехія), Produktech LLC (США), Produktech Engineering AG (Швейцарія), будуть викладені у відповіді на заперечення, яка буде надана АТ Мотор Січ за результатами перевірки, що буде проведена згідно наказу від 09.12.2019 №611 з питання утримання податку з доходів нерезидентів та подання додатків ПН до декларації з податку на прибуток підприємства при виплаті доходів нерезидентам із джерелом їх походження з України за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 (т.3 а.с.86-113).
На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.12.2019:
- №0000695109, яким АТ МОТОР СІЧ збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в загальному розмірі 6362233,58 грн, у тому числі 3790249,78 грн за податковим зобов`язанням та 2571983,80 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (т.3 а.с.115-116);
- №0000715109, яким АТ МОТОР СІЧ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 14312451,00 грн, у тому числі 9541634,00 грн за податковим зобов`язанням та 4770817,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (т.3 а.с.117-118);
- №0000735109, яким АТ МОТОР СІЧ зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, у загальному розмірі 2791522,00 грн, а також нараховані штрафні санкції в сумі 1395761,00 грн (т.3 а.с.120-121);
- №0000745109, яким АТ МОТОР СІЧ збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, у загальному розмірі 3471542,86 грн, в тому числі 1995504,09 грн. за податковим зобов`язанням та 1476038,77 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (т.3 а.с.122-124);
- №0000755109, яким АТ МОТОР СІЧ збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору, у загальному розмірі 289295,24 грн., в тому числі 166292,01 грн. за податковим зобов`язанням та 123003,23 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (т.3 а.с.125-127);
та вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №Ю-3 від 12.12.2019 на суму 2585865,44 грн (т.3 а.с.133-137);
- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000775109 від 12.12.2019 на суму 1347498,75 грн (т.3 а.с.128-133).
Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем доведено правомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень та вимоги лише частково.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.
1. Відповідно до пункту 133.2 статті 133 Податкового кодексу України ( далі - ПК України) платниками податку на прибуток підприємств - нерезидентами є:
133.2.1. юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;
133.2.2. постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.
Особливості оподаткування доходів нерезидентів на території України визначені пунктом 141.4 статті 141 ПК України.
Відповідно до підпункту з підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПК України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є: з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів.
Згідно з підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Частина 1 статті 295 Господарського кодексу України визначає комерційне посередництво (агентську діяльність) як підприємницьку діяльність, що полягає в наданні комерційним агентом (далі агент) послуг суб`єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб`єкта, якого він представляє.
Агентом може бути суб`єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який, виходячи з повноважень, заснованих на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво (частина 2 статті 295 Господарського кодексу України).
Положеннями частини 3 статті 295 Господарського кодексу України визначено, що не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.
Відповідно до частини 1 статті 297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (суб`єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта і за його рахунок.
При цьому ч.3 ст. 297 ГК України, визначена обов`язкова умова про те, що договором повинна бути передбачена умова щодо території, в межах якої комерційний агент здійснює діяльність, визначену угодою сторін. У разі якщо територію дії агента в договорі не визначено, вважається, що агент діє в межах території України.
Враховуючи зазначені норми права суд першої інстанції обґрунтовано зробив висновок про те, що агентський договір належить до посередницьких договорів на надання послуг і його суть полягає в тому, що агент здійснює діяльність посередника за дорученням і в інтересах замовника, за що отримує обумовлену сторонами винагороду. При цьому, здійснення діяльності в чужих інтересах, але від власного імені, не визнається агентською діяльністю.
При цьому судом першої інстанції правильно встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що між позивачем (Замовник) та KSS AVIAMOTORS PAN AM S.A. (Агент) укладено агентський договір від 17.09.2014 №1323/658-Е 14-170-РЕ604 (FTD) (т.5 а.с.127-136), за умовами якого Замовник доручив, а Агент взяв на себе зобов`язання з надання послуг із забезпечення діяльності офіційного представництва АТ МОТОР СІЧ в Республіці Перу з питань надання в оренду житла для директора представництва та його сім`ї, відрядженого в Республіку Перу для ведення представницької діяльності; технічного спеціаліста та його сім`ї, відрядженого в Республіку Перу для гарантійного обслуговування авіатехніки виробництва Замовника; забезпечення представництва офісною оргтехнікою, телефонним зв`язком, інтернетом; надання в оренду автотранспорту для директора та технічних спеціалістів Замовника (пункт 1.1.), а також надання послуг в підготовці, підписанні та подальшому виконанні контрактів між Замовником та Міністерством оборони Перу, Міністерством внутрішніх справ Перу та цивільними авіакомпаніями Перу з питань поставки авіаційних двигунів, запчастин для них, агрегатів, інструментів, обладнання, капітального та середнього ремонту авіаційних двигунів, технічного супроводу, подовження ресурсу двигунів, навчання технічного персоналу, поставки технічної документації (пункт 1.2.).
Розділом 2 Обов`язки Агента Агентського договору від 17.09.2014 №1323/658-Е 14-170-РЕ604 (FTD) визначено, що Агент взяв на себе зобов`язання укладати від свого імені необхідні договори оренди житлових приміщень, здійснювати всі необхідні фінансові розрахунки з орендодавцями та податковими органами у відповідності до умов договорів і Законодавством Республіки Перу для забезпечення виконання предмету договору, визначеного пунктом 1.1. забезпечувати спільно з представництвом організацію та проведення переговорів з клієнтами, сприяти укладенню прямих контрактів між Замовником та клієнтами по пункту 1.2.
Крім іншого, відповідно до пунктів 3.2. та 3.3 розділу 3 Обов`язки Замовника Агентського договору від 17.09.2014 №1323/658-Е 14-170-РЕ604 (FTD) сторони домовились, що Замовник відшкодовує витрати Агента, понесені ним при виконанні зобов`язань за пунктом 1.1. договору, а також зобов`язується виплачувати Агенту обумовлену винагороду.
Відповідно до умов пунктів 4.1. та 4.2. розділу 4 Порядок розрахунків Агентського договору від 17.09.2014 №1323/658-Е 14-170-РЕ604 (FTD) Замовник оплачує витрати Агента на надані в оренду житлові та нежитлові приміщення, а також витрати по оренді автотранспорту. Розмір та порядок оплати за кожну надану послугу визначається в Додатках до договору, які є невід`ємною його частиною. Крім того, Замовник оплачує Агенту винагороду в обумовленому розмірі, який визначається в Додатках до договору, які є невід`ємною його частиною.
Встановивши зазначені обставини та здійснивши аналіз положень укладеного між позивачем та KSS AVIAMOTORS PAN AM S.A. агентського договору від 17.09.2014 №1323/658-Е 14-170-РЕ604 (FTD) на думку колегії суддів суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про змішаний характер цього договору, оскільки за даним договором позивачу надавались нерезидентом, у тому числі, і послуги від імені та за рахунок Агента, з подальшою компенсацією понесених Агентом витрат, що не є агентською діяльністю в розумінні положень статті 295 Господарського кодексу України.
Згідно з Додатками до агентського договору від 17.09.2014р. №1323/658-Е 14-170-РЕ604 (FTD), Замовник доручив, а Агент взяв на себе зобов`язання по забезпеченню житлом директора представництва в Перу, до ціни послуг включено оплату комунальних послуг, охорони, електроенергії, телефону, кабельного ТВ (Додаток №1) (т.5 а.с.133); Замовник доручив, а Агент взяв на себе зобов`язання з надання в оренду та ремонту офісного приміщення для роботи представництва в Перу (Додаток №2) (т.5 а.с.134); Замовник доручив, а Агент взяв на себе зобов`язання з надання в оренду автотранспорту для потреб директора представництва та технічних спеціалістів в Перу (Додаток №3) (т.5 а.с.135); Замовник доручив, а Агент взяв на себе зобов`язання по забезпеченню житлом технічного спеціаліста, відрядженого в Перу для виконання гарантійного обслуговування авіадвигунів (Додаток №4) (т.5 а.с.136).
На виконання умов агентського договору від 17.09.2014р. №1323/658-Е 14-170-РЕ604 (FTD) сторонами підписані Акти виконаних робіт за період з жовтня 2016 року по квітень 2019 року, якими визначено вартість наданих послуг у відповідності до Додатків №1, №2, №3 та №4 до договору.
Також сторонами окремо складено Акти виконаних робіт щодо наданих агентських послуг, якими обумовлено розмір винагороди Агента у залежності від суми укладеного за посередництвом Агента контракту (т.14 а.с.142-185).
Оплата за надані послуги в межах агентського договору від 17.09.2014 №1323/658-Е 14-170-РЕ604 (FTD) підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті та банківських металах (т.14 а.с.128-141).
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини взаємовідносин позивача та KSS AVIAMOTORS PAN AM S.A., у зв`язку з чим суд першої інстанції зробив правильний висновок, що в межах агентського договору з KSS AVIAMOTORS PAN AM S.A. нерезидентом здійснювались супутні витрати на забезпечення діяльності регіональних представників позивача на території Республіки Перу, зокрема, витрати на оплату оренди житла, оплату оренди автотранспорту, оплату оренди офісного приміщення для роботи представництва в Перу, які не є агентськими послугами в розумінні чинного законодавства, а тому не підпадають під визначення оподатковуваного доходу нерезидентів, передбачене підпунктом з підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПК України, у зв`язку з чим у позивача відсутній обов`язок утримувати податок з таких виплат за ставкою в розмірі 15 відсотків.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 12.12.2019 №0000695109 в частині визначення грошового зобов`язання в сумі 1976084,60 грн., у тому числі 1030914,12 грн. за основним платежем та 945 170,48 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та необхідності його скасування.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити про безпідставне посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 17.10.2019 р по справі № 2а-16434/12/2670 тому, що предметом розгляду у зазначеній справі є відносини які відрізняються від спірних у цій справі, оскільки вони виникли між представництвом нерезидента в Україні із самим нерезидентом, як материнською компанією та виконання представництвом на території України завдань такого нерезидента та обов`язок у зв`язку з цим сплачувати представництвом до Державного бюджету України податку на прибуток іноземних юридичних осіб.
2. Щодо доводив відповідача щодо нереальності господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ ЕМКО, ТОВ ПЛАСТОПОЛІМЕР, ТОВ КОМПАНІ ПЛАЗМА, ТОВ КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС, ПП СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС слід зазначити наступне.
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового Кодексу України (далі ПК). Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон № 996-ХIV.
Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.
Відповідно до наведеного вище визначенні господарські операції пов`язані не з фактом підписання договорів, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України (далі - ПК).
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Згідно з пунктом 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Податкова накладна, відповідно до абзацу першого п. 201.10 ст. 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків
Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.
Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання зобов`язаний заперечувати проти доводів суб`єкта владних повноважень.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що протягом перевіреного періоду позивач мав взаємовідносини з контрагентами - ТОВ ЕМКО, ТОВ ПЛАСТОПОЛІМЕР, ТОВ КОМПАНІ ПЛАЗМА, ТОВ КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС, ПП СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС.
Так, позивач (покупець) у письмовій формі уклав з:
1. TOB ЕМКО (постачальник) договір поставки №1258/18-Д від 20.06.2018 та специфікацію до нього, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, зазначений у Додатку-Специфікації до Договору, для модернізації установки ТВЧ ВЧГ 60/0066 та власними силами виконати послуги з модернізації установки ТВЧ ВЧГ 60/0066 (т.12 а.с.189-191, а.с.192).
На підтвердження виконання господарської операції сторонами договору надано належним чином оформлені первинні документи, а саме: видаткові накладні №292.01 від 19.10.2017, №297.02 від 24.10.2017, №138.01 від 18.05.2018, №204.02 від 23.07.2018, №243.02 від 31.08.2018, акт здачі-прийняття робіт №204.01 від 23.07.2018, прибуткові ордери №29 від 23.07.2018, №297.2 за листопад 2017 року, №138.01 за червень 2017 року, №242.01 за листопад 2017 року, платіжні доручення №2523 від 13.10.2017, №1556 від 20.10.2017, №1617 від 15.05.2018, №2525 від 20.07.2018, №3074 від 31.08.2018 (т.8 а.с.100-115).
Постачальником зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом з ЄРПН по TOB ЕМКО (т.4 а.с.177).
Використання позивачем придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності підтверджується дефектними відомостями, накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей, лімітними картками, сметами та замовленнями, які надано до матеріалів справи разом із переліком (т.14 а.с.32, 238-250).
2. TOB КОМПАНІ ПЛАЗМА (постачальник) укладено договір на поставку продукції № 10525/17-Д(УЗ) від 11.07.2017 та специфікації до нього, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець оплатити та прийняти лакофарбову продукцію в асортименті, який зазначається в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору (т.12 а.с.134-171).
На підтвердження виконання господарської операції сторонами договору надано належним чином оформлені первинні документи, а саме: видаткові накладні, прибуткові ордери, платіжні доручення, сертифікати якості на продукцію, товарно-транспортні накладні, а також паспорти та сертифікати якості на поставлену продукцію, платіжні доручення (т.6 а.с.2-250, т.7 а.с.1-250, т.8 а.с.1-98).
Постачальником зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом з ЄРПН по TOB КОМПАНІ ПЛАЗМА (т.4 а.с.178).
Використання позивачем придбаних товарів у власній господарській діяльності підтверджується лімітними картками, вимогами, дефектними відомостями, накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей, які надано до матеріалів справи разом із переліком (т.14 а.с.26-28, т.15 а.с.3-100).
3. TOB ПЛАСТОПОЛІМЕР (постачальник) укладено договір на поставку продукції №11254/18-Д(УЗ) від 12.07.2018 та специфікацію до нього, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець оплатити та прийняти продукцію з фторопласту Ф-4, композиційних матеріалів на основі фторопласту Ф-4 та іншу продукцію, номенклатура (асортимент) якої визначається в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору (т.12 а.с.172-174, а.с.175).
На підтвердження виконання господарської операції сторонами договору надано належним чином оформлені первинні документи, а саме: видаткову накладну № РН-48944 від 19.09.2018р., прибутковий ордер №5000048944 від 19.09.2018р., платіжні доручення №466521 від 14.08.2018р., №472162 від 12.09.2018р., паспорт якості на продукцію, подорожний лист №00042 від 11.09.2018р (т.8 а.с.116-123).
Постачальником зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом з ЄРПН по TOB ПЛАСТОПОЛІМЕР (т.4 а.с.175).
Використання придбаних товарів у власній господарській діяльності підтверджується лімітними картками (т.14 а.с.31).
4. ТOB КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС (постачальник) укладено договір на поставку продукції (товару) №178/11 (УЗ) від 11.11.2009, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується виготовити та поставити, а покупець оплатити та прийняти продукцію з`єднувачі штепсельні типу СНЦ22, СНЦ23, СНЦ28, РТИ, гумовотехнічні вироби, завод-виробник продукції ОАО Завод Исеть. Розгорнута номенклатура (асортимент) продукції (товару) зазначається в специфікаціях, що є додатком до Договору та його невід`ємною частиною (т.12 а.с.176-177).
Товар поставлено відповідно до Специфікацій (т.12 а.с. 179-188).
На підтвердження виконання господарської операції сторонами договору надано належним чином оформлені первинні документи, а саме: видаткові накладні, прибуткові ордери, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, сертифікати якості, паспорти (т.8 а.с.124-250, т.9 а.с.1-121).
Постачальником зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом з ЄРПН по TOB КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС (т.4 а.с.179).
Використання придбаних товарів у власній господарській діяльності підтверджується лімітними картками, вимогами, дефектними відомостями, накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей, які надано до матеріалів справи разом із переліком (т.14 а.с.29-30, т.15 а.с.101-177).
5. Також, між позивачем (замовник) та приватним підприємством СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС (підрядник) укладено договір підряду №264Дсд (УСиСР) від 01.02.2016, відповідно до умов якого підрядник приймає на себе зобов`язання виконати роботи АТ МОТОРСІЧ. Реконструкція будівлі ДК ім.Т.Г.Шевченка, вул.Красна, 24а, по заходах М.222.2015 УКСО, інв. №К338000 відповідно (в обсягах) локального кошторису та договірної ціни (додаток №1, який є невід`ємною частиною договору), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (т.12, а.с.208-212).
На підтвердження виконання господарської операції сторонами договору надано належним чином оформлені первинні документи, а саме: акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів (типова форма №03-2), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (типова форми №КБ-3), акти приймання виконаний будівельних робіт (типова форма №КБ-2), видаткові накладні, накладні на відпуск товарно-матеріальних цінностей, комерційні пропозиції, платіжні доручення (т.9 а.с.122-250, т.10 а.с.1-250, т.11 а.с.1-250, т.12 а.с.1-120, т.13 а.с.159-170). Перелік актів виконаних робіт також наведено в узагальненій інформації Додаток до акта перевірки №3.1.2.2.9 (т.4 а.с.180-182).
ПП СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС складено податкові накладні, які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, що відображено в додатку до акта перевірки №3.1.2.2.10 (т.4 а.с.183-185).
Позивачем здійснено оплату послуг за договором, що підтверджується узагальненою інформацією про перерахування грошових коштів на адресу ПП СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС (т.4 а.с.186-188).
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що сумніви відповідача щодо реального характеру відповідних господарських операцій позивача з вказаними контрагентами ґрунтується виключно на податковій інформації отриманої з власної бази даних. При цьому на підтвердження її достовірності відповідачем не було надано жодних доказів. Згідно з постановою Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі № 804/939/16, податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону …
Таким чином, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ ЕМКО, ТОВ ПЛАСТОПОЛІМЕР, ТОВ КОМПАНІ ПЛАЗМА, ТОВ КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС, ПП СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС, за наслідками яких сформовано спірний податковий кредит, оскільки встановлені обставини справи свідчать про придбання товару, виконання робіт (послуг), оплату їх вартості, використання у власній господарській діяльності.
Також, враховуючи положення ст. 61 Конституції України яка закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи, слід зазначити про безпідставність доводів відповідача про відсутність реальності у вчинених позивачем господарських операціях у зв`язку з тим, що на думку податкового органу контрагенти позивача неналежним чином здійснюють свою діяльність.
Крім того, рішеннями Європейського Суду від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» та від 22.01.2009 «Булвес» АД проти Болгарії, які згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань… Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Отже, виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.
Щодо правовідносин позивача з ПВКП «АПРЕЛЬ» слід зазначити, що вказані правовідносини не є спірними та не є предметом розгляду у цій справі, оскільки позивач погодився та визнав донараховані відповідачем податкові зобов`язання, що виникли в наслідок правовідносин позивача з цим контрагентом, і сплатив їх в узгодженому розмірі.
3. Щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 .
Як правильно встановлено судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи у період з 01.07.2016 по 30.06.2019 Відокремлений підрозділ спортивний комплекс АТ МОТОР СІЧ, який входить до складу АТ МОТОР СІЧ без права юридичної особи, мав господарські взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1 на підставі договорів №23 від 24.05.2017, №01092016-19 від 01.09.2016, №01092017-18/33 від 01.09.2017, №19092017-18 від 19.09.2017, №19092018-19/01-1 від 03.01.2019.
Так, між Відокремленим підрозділом спортивний комплекс АТ МОТОР СІЧ (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (постачальник) укладено Договір №23 від 27.05.2017, відповідно до умов якого постачальник зобов`язаний поставити, а покупець прийняти оплатити продукцію - бігову доріжку СУ ВЕХ 770Т на умовах 100% передплати (т.3 а.с.149-150)
Передплата за доріжку бігову СУ ВЕХ 770Т здійснена позивачем на рахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 платіжним дорученням №390347 від 26.05.2017 на суму 168 317,00 грн. (т.3 а.с.151).
До перевірки та до матеріалів справи надано первинні документи на підтвердження господарської операції: видаткова накладна №РН-0000316 від 24.05.2017, рахунок-фактура №СФ-0000370 від 24.05.2017, Акт №326 від 24.07.2017 про надходження устаткування, яке прибуло на завод, прибутковий ордер №5000030108 від 02.08.2017 який свідчить про оприбуткування товару (т.3 а.с.152-157). При цьому відповідач не заперечує фактичне отримання позивачем товару бігової доріжки СУ ВЕХ 770Т, його оприбуткування та належне відображення за даними бухгалтерського обліку.
Крім того, між Відокремленим підрозділом спортивний комплекс АТ МОТОР СІЧ (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) було укладено договір №01092016-19 від 01.09.2016, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах, передбачених у договорі, надати у 2016 році послуги щодо технічного забезпечення відеозйомок за допомогою пересувної телевізійної станції (ПТС) (далі обладнання) передачі Гандбол з використанням обладнання і технічного персоналу виконавця, а замовник зобов`язується сплатити виконавцеві ціну договору за умови 100% передплати, що складає 420 000,00 грн. Технічні послуги включають в себе: доставку обладнання; монтаж та пусконаладка обладнання не пізніше 12:00 год у день надання послуг; постійне обслуговування обладнання під час зйомок, забезпечення його працездатності; демонтаж обладнання та вивезення обладнання протягом одного календарного дня після закінчення строку надання послуг протягом (одної) кожної знімальної зміни. (т.3 а.с.138-139).
Крім того, між Відокремленим підрозділом Спортивний комплекс АТ МОТОР СІЧ (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) укладено договір №01092017-18/33 від 01.09.2017, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах, передбачених у договорі, надати у 2017 році замовникові послуги щодо технічного забезпечення відеозйомок за допомогою пересувної телевізійної станції (ПТС) (далі обладнання) передачі Гандбол з використанням обладнання і технічного персоналу в строки, встановлені договором. Вартість Технічних послуг за одну трансляцію складає 424 500,00 грн. Технічні послуги включають в себе: доставка обладнання; монтаж та пусконаладка обладнання не пізніше 12:00 год у день надання послуг; постійне обслуговування обладнання під час зйомок, забезпечення його працездатності; демонтаж обладнання та вивезення обладнання протягом одного календарного дня після закінчення строку надання послуг протягом (одної) кожної знімальної зміни. (т.3 а.с.140-141).
Крім того, між Відокремленим підрозділом спортивний комплекс АТ МОТОР СІЧ (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) укладено Договір №19092017-18 від 19.09.2017, відповідно до умов якого Виконавець бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах, передбачених у договорі, надати у 2017 році Замовникові послуги щодо технічного забезпечення відеозйомок за допомогою пересувної телевізійної станції (ПТС) (далі Обладнання) передачі Гандбол з використанням обладнання і технічного персоналу в строки, встановлені договором. Вартість Технічних послуг за одну трансляцію складає 555 560,00 грн. Технічні послуги включають в себе: доставка Обладнання; монтаж та пусконаладка Обладнання не пізніше 12:00 год у день надання послуг; постійне обслуговування Обладнання під час зйомок, забезпечення його працездатності; демонтаж Обладнання та вивезення Обладнання протягом одного календарного дня після закінчення строку надання послуг протягом (одної) кожної знімальної зміни (т.3 а.с.142-143).
Крім того, між Відокремленим підрозділом спортивний комплекс АТ МОТОР СІЧ (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) укладено Договір №19092018-19/01-1 від 03.01.2019, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах, передбачених у Договорі, надати у 2019 році послуги щодо технічного забезпечення відеозйомок за допомогою пересувної телевізійної станції (ПТС) (далі обладнання) передачі Гандбол з використанням обладнання і технічного персоналу виконавця. Вартість технічних послуг за одну трансляцію складає 424 500 грн. Технічні послуги включають в себе: доставка обладнання; монтаж та пусконаладка обладнання не пізніше 12:00 год у день надання послуг; постійне обслуговування обладнання під час зйомок, забезпечення його працездатності; демонтаж обладнання та вивезення обладнання протягом одного календарного дня після закінчення строку надання послуг протягом (одної) кожної знімальної зміни (т.3 а.с.144-145)
До договору додатково складений Додаток №1 від 03.01.2019, яким затверджено кошторис на забезпечення прямої трансляції матчів за участю ГК МОТОР в турнірах VELUX EHF Champions League та SEHA-Gazprom League, на оренду обладнання для забезпечення стільникової передачі сигналу та телевізійної трансляції, роботу творчого та технічного персоналу під час проведення трансляції матчів з передачею на стільник та логістику (т.3 а.с.146-148).
На виконання умов вищезазначених договорів до перевірки та до матеріалів справи надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), в яких відокремлений перелік наданих робіт та їх вартість, а саме: зйомка гандбольного матчу, виготовлення програми для трансляції на ТРК АЛЕКС, послуги з відео обслуговування та трансляції On-line, монтаж іміджевого ролика з відеоматеріалу замовника, транспортні витрати, виготовлення рекламно-інформаційного відеофільму продукції (послуг), його розміщення в ефірі ТРК АЛЕКС, оренда обладнання, робота творчого персоналу, логістика; рахунки-фактури, оплата придбаних послуг здійснена відповідно до платіжних доручень (т.3 а.с.157-249, т.4 а.с.1-161).
Дослідивши зазначені господарські операції, з урахуванням положень статті 9 Закону №996-XIV згідно з якими неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_1 підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону №996-XIV - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.
Водночас суд першої інстанції правильно зазначив, що такі недоліки в оформленні документів, як неправильне зазначення назви позивача - ПАТ МОТОР-СІЧ замість AT МОТОР СІЧ, відсутність в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) посилання на договір, не перешкоджають правильному розумінню змісту господарської операції, дозволяють ідентифікувати її учасників.
Крім того, зазначення в договорах та первинних документах інформації про те, що ФОП ОСОБА_1 діє на підставі свідоцтва про держреєстрацію від 11.03.1997 серія В02№91185, у той час коли фактично включений до ЄДР 08.04.2015, в повній мірі дозволяє ідентифікувати особу, яка здійснила господарську операцію, оскільки за даними ЄДР ФОП ОСОБА_1 дійсно був зареєстрований на підставі свідоцтва про держреєстрацію від 11.03.1997 та припинив реєстрацію 31.12.2014, однак 08.04.2015 знову її поновив, отже такі відомості свідчать про те, що це є одна й та сама особа.
Також суд обґрунтовано зазначив, що такий недолік в оформленні актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), як відсутність відомостей про приймання робіт (послуг) з боку ТРК АЛЕКС, оскільки з наданих до матеріалів справи письмових доказів не вбачається, що ТРК АЛЕКС була учасником господарських взаємовідносин між позивачем та ФОП ОСОБА_1 .
Щодо відсутності у ФОП ОСОБА_1 у власності транспортного засобу для виконання робіт у взаємовідносинах з позивачем, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що податкове законодавство не вимагає від особи здійснювати підприємницьку діяльність виключно із залученням власного транспорту, та дозволяє використовувати, зокрема, орендований транспорт. Контролюючий орган не надав оцінку вказаним обставинам та дійшов безпідставного висновку про те, що у зв`язку з відсутністю у ФОП ОСОБА_1 власного зареєстрованого транспорту, який відповідає умовам договорів, укладених з АТ МОТОР СІЧ, послуги фактично не могли бути надані.
При цьому суд звертає увагу, що зазначаючи про те, що ФОП ОСОБА_1 починаючи з 08.04.2015 не здійснює господарську діяльність, відповідач не надає жодних доказів на підтвердження цього факту, у тому числі доказів проведення перевірки та/або зустрічної звірки платника податків ФОП ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що висновок контролюючого органу про завищення позивачем витрат операційної діяльності за рахунок відображення операцій з ФОП ОСОБА_1 , що призвело до завищення витрат на загальну суму 13808815 грн. та заниження доходів на загальну суму 168317 грн., та мало наслідком заниження належного до сплати податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 2515884,00 грн., не є доведеним відповідачем у відповідності до вимог статті 77 КАС України, та спростовується письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.
Крім того, вирішуючи спірні правовідносини, суд першої інстанції аналізуючи норми права щодо об`єкта оподаткування резидента, дійшов правильного висновку про те, що фізичні особи-підприємці здійснюють підприємницьку діяльність на власний ризик та на відміну від фізичних осіб, які не мають такого статусу, самостійно введуть облік доходів і витрат для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб, подають до податкових органів податкову звітність та сплачують податки. При цьому, якщо фізична особа-підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами. Водночас, якщо фізичною особою-підприємцем, яка отримує дохід від здійснення нею підприємницької діяльності, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, отже звільнені від виконання обов`язків податкового агента.
Крім того, з огляду на умови укладених з ФОП ОСОБА_1 договорів та характер наданих ним послуг, та враховуючи данні ЄДР щодо видів економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що надані ФОП ОСОБА_1 послуги відповідають видам його економічної діяльності, а тому висновки контролюючого органу в цій частині є помилковими.
Також, є хибними твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача з огляду на відсутність у ФОП ОСОБА_1 статусу суб`єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, оскільки зміст господарських операцій дозволяє дійти висновку, що придбані позивачем у ФОП ОСОБА_1 послуги мають допоміжний організаційно-технічний характер. Про це, свідчить те, що ефірний час для трансляції гандбольних матчів за участю команди АТ МОТОР СІЧ надавався Телекомпанією МЕДІАГРУП АЛЕКС.ЮА, що підтверджується відповідними ефірними довідками про надання ефірного часу на телеканалі АЛЕКС.ЮА, а також товариством з обмеженою відповідальністю ТОТВЕЛЬД, що підтверджується ефірними довідками виходів матчів гандбольної ОСОБА_2 на телеканалі XSPORT (т.13 а.с.68-158).
Отже, зміст наданих послуг відповідає обраним ФОП ОСОБА_1 видам господарської діяльності, у тому числі виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм, водночас відсутність у контрагента позивача дозволу на виконання такої діяльності, або виконання такої діяльності без отримання відповідної ліцензії, не може ставитись у провину позивачу з огляду на принцип індивідуальної відповідальності учасників податкових правовідносин.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вартість поставленого ФОП ОСОБА_1 товару бігової доріжки СУ ВЕХ 770Т не може бути визнана сплаченим на його користь доходом та, відповідно, об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, оскільки не відповідає ознакам чистого оподатковуваного доходу в розумінні пункту 177.2 статті 177 ПК України.
При цьому суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що контролюючий орган, заперечуючи в цілому реальність господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_1 та зазначаючи про оприбуткування позивачем активів та послуг невідомого походження, наполягає на тому, що у межах таких відносин ФОП ОСОБА_1 отримував дохід, що свідчить про суперечливість висновків контролюючого органу.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції відносно того, що у зв`язку з виплатою коштів на адресу ФОП ОСОБА_1 в межах господарських взаємовідносин у позивача не виникло обов`язків податкового агента, а тому висновки контролюючого органу про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб на суму 1995504,09 грн. є безпідставними, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення від 12.12.2019 №0000745109 є протиправним та підлягає скасуванню.
Крім того, враховуючи попередні висновки суду про відсутність у позивача обов`язків податкового агента щодо доходу, виплаченого на користь ФОП ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визначення позивачу грошового зобов`язання зі сплати військового збору у межах таких операцій, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення від 12.12.2019 №0000755109 є протиправним та підлягає скасуванню.
Також, щодо заниження належного до сплати єдиного внеску, суд першої інстанції враховуючи положення пункту 1,2 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI які дають визначення єдиного внеску та його платників, дійшов правильного висновку проте, що фізичні особи-підприємці самостійно сплачують за себе єдиний внесок, окрім випадків, коли фізична особа підприємець за цивільно-правовим договором виконує роботи (надає послуги), які не відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У такому випадку платником єдиного внеску є роботодавець.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 у взаємовідносинах з АТ МОТОР СІЧ виконував роботи (надавав послуги), які відповідають видам обраної ним діяльності, а тому у цьому випадку мав самостійно обчислювати та сплачувати за себе єдиний внесок у порядку, встановленому законом. Що стосується операції з поставки бігової доріжки то така господарська операція не відповідає умовам пункту 1 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI з огляду на те, що не є виконанням робіт (наданням послуг).
Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах позивач не набув статусу платника єдиного внеску відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI, а тому визначення недоїмки з єдиного внеску на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3 від 12.12.2019 на суму 2585865,44 грн., а також застосування штрафних санкцій на підставі рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000775109 від 12.12.2019 на суму 1347498,75 грн. є безпідставним, у зв`язку з чим зазначені вимога про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску підлягають скасуванню як протиправні.
4. Відповідно до абзаців а та з підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.
Згідно з пунктом 7 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку (МСБО 18) Дохід від 01.01.2012 (далі МСБО 18 Дохід) дохід - це валове надходження економічних вигід протягом періоду, що виникає в ході звичайної діяльності суб`єкта господарювання, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників власного капіталу.
Відповідно до пункту 20 МСБО 18 Дохід якщо результат операції, яка передбачає надання послуг, може бути попередньо оцінений достовірно, дохід, пов`язаний з операцією, має визнаватися шляхом посилання на той етап завершеності операції, який існує на кінець звітного періоду. Результат операції може бути попередньо оцінений достовірно у разі задоволення всіх наведених далі умов: а) можна достовірно оцінити суму доходу; б) є ймовірність надходження до суб`єкта господарювання економічних вигід, пов`язаних з операцією; в) можна достовірно оцінити ступінь завершеності операції на кінець звітного періоду; та г) можна достовірно оцінити витрати, понесені у зв`язку з операцією, та витрати, необхідні для її завершення.
Пунктом 24 МСБО 18 Дохід ступінь завершеності операції можна визначити різними способами. Суб`єкт господарювання використовує метод, який достовірно вимірює надані послуги. Залежно від суті операції ці методи можуть включати: а) огляд виконаної роботи; б) послуги, надані на певну дату як відсоток до загального обсягу послуг, які мають бути надані; або в) визначення питомої ваги витрат, понесених до певної дати, в загальній сумі попередньо оцінених витрат операції. Сума витрат, понесених до певної дати, включає тільки ті витрати, які відображають фактично надані послуги на цю саму дату. Тільки витрати, які відображають фактично надані послуги (або послуги, які будуть надані), включаються до загальної суми попередньо оцінених витрат операції.
Отже враховуючи зазначені норми права, щодо не включення позивачем до складу інших операційних доходів кредиторської заборгованості по ВАТ Авіакомпанія Росія та Міністерству промислової політики України, по якій закінчився термін позовної давності, у розмірі 8062754,06 грн., що вплинуло на визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств відповідно до податкового повідомлення-рішення від 12.12.2019 №0000715109 в розмірі 1451296,00 грн. за основним платежем та 725648,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій слід зазначити наступне.
Як правильно встановив суд першої інстанції перевіряючи дійшли хибних висновків внаслідок невірного розуміння суті правовідносин з ВАТ АК Росія, у яких позивач взяв на себе обов`язок не виконати роботу (надати послугу) в конкретний визначений термін і не із застосуванням традиційної системи ціноутворення, а уклав договір за яким підприємство отримує вартість послуги, яка буде надана в майбутньому і обумовлена настанням певних обставин (в цьому випадку досягненням показника ресурсу двигуна). Тобто ціна послуги розбита рівномірно по періодах максимально можливої інтенсивної експлуатації двигуна, протягом якого замовник сплачує платежі за підтримання льотної придатності. В залежності від реальних умов експлуатації і досягнення визначених ресурсних показників двигун має в рахунок отриманих платежів пройти регламенті роботи (ремонт, подовження ресурсу і т.і.).
Враховуючи викладене суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про те, що момент відліку терміну позовної давності в цьому випадку не визначається від моменту отримання грошових коштів, а має відраховуватись від моменту виникнення зобов`язання по виконанню таких робіт, а такий момент обумовлений моментом витребування, якого наразі не відбулося. Отже висновки акта перевірки в цій частині не відповідають фактичним обставинам і нормативному регулюванню зазначеного питання.
Так, щодо взаємовідносин з ВАТ Авіакомпанія Росія суд першої інстанції правильно встановив, що між позивачем (виконавець) та відкритим акціонерним товариством Авіакомпанія Росія (замовник) укладено контракт від 22.04.2013 №0772/13-К (ЭРО) на підтримку льотної придатності допоміжних двигунів АИ-450-МС (т.14 а.с.1-25).
Відповідно до умов контракту від 22.04.2013 №0772/13-К (ЭРО) виконавець прийняв на себе зобов`язання по забезпеченню працездатності місць встановлення допоміжних двигунів на літаках замовника по досягненню сумарної нароботки кожного місця 16 000 годин. По досягненню нароботки місця встановлення допоміжного двигуна 16 000 годин зобов`язання замовника по оплаті та зобов`язання виконавця із забезпечення працездатності такого місця встановлення допоміжного двигуна припиняються. Зобов`язання виконавця включають в себе планові та позапланові ремонти базових допоміжних двигунів, технічне обслуговування допоміжних двигунів в експлуатації та надання запасних допоміжних двигунів. Інші зобов`язання можливі за згодою сторін.
Контрактом від 22.04.2013 №0772/13-К (ЭРО) також визначено ціни та умови оплати, відповідно до яких замовник переказує виконавцю разове відрахування на виконання першого планового ремонту у виконавця кожного базового допоміжного двигуна по досягненню точки відліку (нароботка базового допоміжного двигуна, по досягненню якої у замовника з`являються зобов`язання по оплаті первинного платежу та зобов`язання по оплаті періодичних платежів, яка визначається як нароботка на 23 год.59 хв. останнього гарантійного строку або 3 500 годин в залежності від того, що настане раніше). Сума разового відрахування для кожного двигуна становить 100 000 доларів США. Для забезпечення виконання виконавцем своїх зобов`язань, починаючи з першої години нароботки місця встановлення допоміжного двигуна, що слідує за точкою відліку, замовник щомісяця сплачує виконавцю відрахування, які обчислюються за встановленою формулою.
Отже суд першої інстанції правильно встановив те, що за умовами зазначеного контракту позивач отримував від контрагента щомісячні періодичні платежі в рахунок забезпечення виконання зобов`язань щодо підтримання льотної придатності двигунів у майбутньому, під час лінійних ремонтів, ремонтів в експлуатації, і надання таких послуг зумовлено настанням певних обставин. Тому, з огляду на зміст господарських взаємовідносин позивача з ВАТ Авіакомпанія Росія оплата послуг за контрактом відбувається з настанням певних умов, таких як нароботка двигуна в годинах, відповідно і використання коштів, отриманих як попередня оплата, здійснюється з настанням таких обставин та проведенням ремонтних робіт, використанням запасних частин. З огляду на відсутність доказів виконання умов контракту, зокрема, виконання позивачем за контрактом від 22.04.2013 №0772/13-К (ЭРО) зобов`язань, оплачених попередніми платежами, а також доказів того, що сторони розірвали контракт, або контрагент позивача у будь-який інший спосіб заявив про виконання зобов`язань за контрактом, але позивач їх не виконав, або контрагент відмовився від виконання зобов`язань за контрактом, у тому числі з урахуванням сплачених попередніх періодичних платежів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що суми попередньої оплати на забезпечення виконання зобов`язань позивача з підтримання льотної придатності двигунів не відповідають ознакам безнадійної заборгованості та відповідно доходу.
Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції відносно того, що висновки контролюючого органу про заниження позивачем доходів у складі інших операційних доходів по закінченню строку позовної давності по ВАТ Авіакомпанія Росія у сумі 6762754,06 грн. (543323,82 доларів США) є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Також суд першої інстанції досліджуючи правовідносини позивача з Міністерством промислової політики України, правильно встановив, що на виконання державної програми за рахунок Державного бюджету України, КПКВ 2601300, КЕКВ 1171 було укладено договір № 1672-ВС/07 від 25.07.07р. на виконання дослідно-конструкторської роботи проведення робіт з сертифікації та валідації маршового двигуна Д-436-148 та допоміжної силової установки АІ-450МС для літака АН-148. Додатком 2 до договору затверджено Календарний план проведення робіт з сертифікації та валідації двигуна, в якому підетапом 1.2 Стадії 2 передбачено розробку заявки на валідацію та комплекту необхідних доказових документів оформлення заявки в АР МАК та Державіаслужбі та підготовка документації та виробництва до інспекційного аудиту представників ЕАSА та його проведення та виділені кошти на зазначений під етап в розмірі 1580000,00 грн на всіх виконавців.
Додатком 3 до Договору № 1672-ВС/07 затверджено кошторис на виконання робіт за договором (кошторисом передбачено виключно фінансування витрат відповідно до затверджених обсягів, що вбачається з порядку розрахунку кошторисної вартості, яка не враховує ані норму прибутку, ані інших операційних витрат та ПДВ). За кожною статтею додатками до кошторису затверджено обсяги та вартість ресурсів, що дозволяються до використання за рахунок бюджетних коштів. Зокрема Додатком 5 до Кошторису витрат затверджена вартість одноразового збору при поданні заяви до ЕАSА в розмірі 1340000,00 грн.
Контрольно-ревізійним управлінням в Запорізькій області проведено комісійну перевірку дотримання вимог чинного законодавства при використанні АТ МОТОР СІЧ державних коштів, що виділялися у 2007-2008 роках для підтримки авіабудівної галузі, за результатами якої складена Загальна довідка №005/000 від 14.05.2009 (т.14 а.с.36-72).
За змістом довідки зазначено, що на виконання Комплексної державної програми розвитку авіаційної промисловості України до 2010 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2001 №1665-25, між позивачем та Міністерством промислової політики України укладено три договори на створення та передачу науково-технічної продукції, у тому. Перевіркою дотримання вимог чинного законодавства при укладанні ВТ МОТОР СІЧ договорів щодо виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт, придбання товарів, робіт та послуг за державні кошти встановлено, крім іншого, що згідно з листом АТ Мотор Січ 18.12.2007 №ЦМК-2/4361 направлено до ДП АНТК ім.Антонова заявку на проведення робіт по валідації допоміжного двигуна АІ-450-МС. З метою виконання робіт по договору № 1672-ВС/07 від 25.07.07 для підготовки документації, виробництва до інспекційного аудиту представниками EASA та його проведення АТ МОТОР СІЧ було перераховано ДП АНТК ім.Антонова грошові кошти у сумі 1349,0 тис.грн. без ПДВ. Календарним планом робіт на проведення робіт з сертифікації та валідації маршового двигуна та допоміжної силової установки для літака співвиконавцями робіт по відпрацюванню багаторежимної системи управління визначені ДП АНТК ім.Антонова, ВАТ Електронприлад та НАКУ ХАІ. Однак фактично роботи виконані співвиконавцями ВАТ Електронприлад та НАКУ ХАІ. Згідно акта звірки розрахунків ДП АНТК ім.Антонова та АТ МОТОР СІЧ станом на 31.12.2008 по бухгалтерському обліку по субрахунку 371 Розрахунки за виданими авансами обліковується дебіторська заборгованість ДП АНТК ім.Антонова на суму 1340,0 тис.грн., відповідно до картки обліку фактичних витрат авансовий платіж у сумі 1340,0 тис. грн віднесено до вартості робіт по валідації та сертифікації двигуна. Таким чином, перевіркою розрахунків зі співвиконавцями по договору встановлено, що до витрат включена сума у розмірі 1340,0 тис.грн, яка перерахована ДП АНТК ім.Антонова та станом на 31.12.2008 по бухгалтерському обліку обліковується як дебіторська заборгованість. З метою розв`язання проблем та усунення недоліків, що виникли при виконанні державної програми та встановлені в ході комісійної перевірки, необхідно вжити наступні заходи, серед іншого, забезпечити погашення дебіторської заборгованості або її стягнення з ДП АНТК ім.Антонова, що утворилась за договором № 1672-ВС/07 від 25.07.07, в сумі 1340,0 грн., роботи по якому прийняті та оплачені Міністерством промислової політики України в повному обсязі.
В подальшому кошти були повернуті АТ МОТОР СІЧ від АНТК Антонов платіжним дорученням №9698 від 29.12.2009, та обліковуються як борг підприємства перед Державним бюджетом України в сумі 1300000,00 грн.
При цьому, суд першої інстанції правильно зазначив, що за визначенням, наведеним у Міжнародному стандарті бухгалтерського обліку (МСБО 37) Забезпечення, умовні зобов`язання та умовні активи від 01.01.2012, зобов`язання - існуюче зобов`язання суб`єкта господарювання, яке виникає в результаті минулих подій і погашення якої, за очікуванням, призведе до вибуття ресурсів суб`єкта господарювання, котрі втілюють у собі економічні вигоди.
Відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Отже, якщо раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, його сума підлягає включенню до складу доходу.
Крім того, строк позовної давності є загальним поняттям та визначається як строк, у межах якого особа може реалізувати своє право на судовий захист, і такий строк застосовується як у цивільних правовідносинах та і у правовідносинах публічних, якими є правовідносини в бюджетній сфері.
До матеріалів справи не надано доказів того, що протягом періоду з 2009 року по теперішній час, тобто більше ніж 10 років, Міністерство промисловості України та/або його правонаступник особисто або через уповноважені державні органи, які здійснюють діяльність у сфері державного фінансового контролю, у будь-який спосіб ініціювали питання повернення позивачем заборгованості в сумі 1300000,00 грн до Державного бюджету України. Крім того, відсутні докази того, що протягом більше ніж 10 років позивачем вчинялись будь-які дії, спрямовані на добровільне погашення такої заборгованості перед бюджетом.
Зазначене дозволило суду першої інстанції дійти правильного висновку про те, що кредиторська заборгованість АТ МОТОР СІЧ перед Міністерством промисловості України відповідає ознакам безнадійної заборгованості, у зв`язку з чим підлягає включенню до складу доходів підприємства.
Отже, виходячи з розрахунку визначеного грошового зобов`язання та застосованої штрафної санкції, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що податкове повідомлення рішення №0000715109 від 12.12.2019 є правомірним в частині визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 234000,00 грн, а також застосованої штрафної санкції в сумі 117000,00 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
5. Відповідно до підпункту 140.5.10 пункту 140.5 статті 140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення підпункту 140.5.9 цього пункту.
Пунктами 31-38 Міжнародного стандарту фінансової звітності (МСФЗ 15) Дохід від договорів з клієнтами (далі МСФЗ 15 Дохід від договорів з клієнтами) суб`єкт господарювання визнає дохід від звичайної діяльності, коли (або у міру того, як) суб`єкт господарювання задовольняє зобов`язання щодо виконання, передаючи обіцяний товар або послугу (тобто актив) клієнтові. Актив передається, коли (або у міру того, як) клієнт отримує контроль над таким активом.
Для кожного зобов`язання щодо виконання, ідентифікованого відповідно до пунктів 22 30, суб`єкт господарювання визначає на момент укладення договору, чи задовольнить він це зобов`язання щодо виконання (відповідно до пунктів 35 37) з плином часом, чи ж він задовольнить це зобов`язання щодо виконання у певний момент часу (відповідно до пункту 38). Якщо суб`єкт господарювання не задовольнить зобов`язання щодо виконання з плином часу, то це зобов`язання щодо виконання задовольняється у певний момент часу.
Суб`єкт господарювання передає контроль над товаром або послугою з плином часу, і, отже, задовольняє зобов`язання щодо виконання та визнає дохід від звичайної діяльності з часом, якщо виконується один з таких критеріїв:
(a) клієнт одночасно отримує та споживає вигоди, що надаються внаслідок виконання суб`єктом господарювання у процесі виконання (див. пункти Б3Б4);
(б) виконання суб`єктом господарювання створює або вдосконалює актив (наприклад, незавершене виробництво), який контролюється клієнтом у процесі створення або вдосконалення активу (див. пункт Б5); або
(в) виконання суб`єктом господарювання не створює активу з альтернативним використанням для суб`єкта господарювання (див. пункт 36) і суб`єкт господарювання має юридично обов`язкове право на отримання платежу за виконання, завершене до сьогодні (див. пункт 37).
Актив, створений діяльністю суб`єкта господарювання, не має альтернативного використання для суб`єкта господарювання, якщо суб`єкт господарювання обмежений умовами договору і не може вільно спрямовувати актив для іншого використання під час створення або вдосконалення цього активу, або ж обмежений на практиці і не може вільно спрямовувати актив у його завершеному стані для іншого використання. Оцінка того, чи має актив альтернативне використання для суб`єкта господарювання, здійснюється на момент укладення договору. Після того, як договір укладено, суб`єкт господарювання не повинен оновлювати оцінку альтернативного використання активу, якщо сторони договору не затвердили модифікацію договору, яка істотно змінює зобов`язання щодо виконання. В пунктах Б6Б8 викладено настанови щодо оцінки того, чи має актив альтернативне використання для суб`єкта господарювання.
Суб`єкт господарювання, оцінюючи, чи має він юридично обов`язкове право на оплату за завершені на сьогоднішній день товари або надані на сьогоднішній день послуги відповідно до пункту 35 (в), повинен розглянути умови договору, а також закони, які застосовуються до договору. Право на оплату за завершене на сьогоднішній день виконання не обов`язково має бути фіксованою сумою. Тим не менш, у будь-який момент протягом терміну дії договору суб`єкт господарювання повинен мати право на суму, яка, принаймні компенсує суб`єктові господарювання виконане на сьогоднішній день зобов`язання щодо товарів або послуг, якщо договір розірвано клієнтом або іншою стороною з будь-яких причин, окрім невиконання суб`єктом господарювання обіцяного за договором. В пунктах Б9Б13 викладено настанови щодо оцінки існування і юридичної обов`язковості права на оплату та чи надаватиме право суб`єкта господарювання на оплату йому право на отримання оплати за роботи, виконані на сьогоднішній день. Зобов`язання щодо виконання, що задовольняються у певний момент часу
Якщо зобов`язання щодо виконання не виконується з плином часу відповідно до пунктів 35 37, то суб`єкт господарювання задовольняє це зобов`язання щодо виконання у певний момент часу. Щоб визначити момент часу, у який клієнт отримує контроль над обіцяним активом, а суб`єкт господарювання задовольняє зобов`язання щодо виконання, суб`єкт господарювання має розглянути вимоги щодо контролю, викладені в пунктах 31 34. Крім того, суб`єкт господарювання має розглянути показники передачі контролю, серед яких, зокрема, такі:
(a) Суб`єкт господарювання має поточне право на оплату за актив якщо клієнт у даний час зобов`язаний заплатити за актив, тоді це може означати, що клієнт отримав можливість спрямовувати використання, і отримав практично всі інші вигоди від активу, отриманого в обмін на оплату.
(б) Клієнт має право власності на актив право власності може вказувати на те, яка сторона договору спроможна направляти використання активу та отримати практично всі інші вигоди від нього, або обмежити доступ інших суб`єктів господарювання до цих вигід, Тому передача права власності на актив може вказувати на те, що клієнт отримав контроль над активом. Якщо суб`єкт господарювання залишає за собою право власності виключно як засіб захисту від відмови клієнта платити, то такі права власності суб`єкта господарювання не перешкоджають клієнтові отримати контроль над активом.
(в) Суб`єкт господарювання передав фізичне володіння активом те, що клієнт фізично володіє активом, може вказувати на те, що клієнт має можливість направляти використання активу та отримувати практично всі інші вигоди від активу, або обмежувати доступ інших суб`єктів господарювання до цих вигід. Проте фізичне володіння може не збігатися з контролем активу. Наприклад, у деяких угодах про продаж з подальшим викупом, а також у деяких угодах про поставку товару клієнт чи покупець може фізично володіти активом, контроль над яким здійснює суб`єкт господарювання. З іншого боку, за деякими угодами про зберігання та продаж суб`єкт господарювання може фізично володіти активом, контроль над яким здійснює клієнт. В пунктах Б64Б76, Б77Б78 та Б79Б82 викладено настанови щодо обліку угод про продаж з подальшим викупом, угод про поставку товару і угодах про зберігання та продаж, відповідно.
(г) Клієнт має істотні ризики та винагороди, пов`язані з володінням активом передача значних ризиків і винагород, пов`язаних з володінням активом, клієнтові може означати, що клієнт отримав спроможність направляти використання активу та отримувати практично всі інші вигоди від активу. Однак, оцінюючи ризики та винагороди від володіння обіцяним активом, суб`єкт господарювання повинен виключити всі ризики, які спричиняють появу окремого зобов`язання щодо виконання додатково до зобов`язання щодо виконання про передачу активу. Наприклад, суб`єкт господарювання передав клієнтові контроль над активом, але ще не задовольнив додаткового зобов`язання щодо виконання про надання послуг технічного обслуговування, пов`язаних з переданим активом.
(ґ) Клієнт прийняв актив прийняття активу клієнтом може вказувати на те, що він отримав спроможність направляти використання активу та отримувати практично всі інші вигоди від активу. Щоб оцінити вплив статті договору про прийняття активу клієнтом на те, коли передається контроль над активом, суб`єкт господарювання має розглянути настанови, викладені в пунктах Б83Б86.
Відповідно до пункту 91 МСФЗ 15 Дохід від договорів з клієнтами суб`єкт господарювання визнає додаткові витрати, понесені у зв`язку з укладанням договору з клієнтом як актив, якщо суб`єкт господарювання сподівається відшкодувати ці витрати.
Згідно з пунктом 105 МСФЗ 15 Дохід від договорів з клієнтами коли якась частина договору виконана, суб`єкт господарювання має відображати договір у звіті про фінансовий стан як договірний актив або договірне зобов`язання, залежно від співвідношення між виконанням суб`єктом господарювання свого зобов`язання за договором та оплатою, здійсненою клієнтом. Суб`єкт господарювання відображає будь-які безумовні права на компенсацію окремо як дебіторську заборгованість.
Пунктом 108 МСФЗ 15 Дохід від договорів з клієнтами визначено, що дебіторська заборгованість це право суб`єкта господарювання на компенсацію, яке є безумовним. Право на компенсацію є безумовним, якщо для того, щоб настала дата сплати такої компенсації, необхідний лише плин часу. Наприклад, суб`єкт господарювання визнає дебіторську заборгованість, якщо він має теперішнє право на сплату, навіть при тому, що ця сума у майбутньому може підлягати відшкодуванню. Суб`єкт господарювання обліковує дебіторську заборгованість відповідно до МСФЗ 9. Після первісного визнання дебіторської заборгованості внаслідок договору з клієнтом будь-яка різниця між оцінкою дебіторської заборгованості відповідно до МСФЗ 9 та відповідної визнаної суми доходу слід подавати як витрати (наприклад, як збиток від зменшення корисності).
Відповідно до пункту 3.2.3 (а) Міжнародного стандарту фінансової звітності (МСФЗ 9) Фінансові інструменти (далі МСФЗ 9 Фінансові інструменти) суб`єкт господарювання припиняє визнання фінансового активу тоді й лише тоді, коли: (а) спливає строк дії договірних прав на грошові потоки від такого фінансового активу.
Пунктами 5.1.1 - 5.1.3 МСФЗ 9 Фінансові інструменти встановлено, що за винятком торговельної дебіторської заборгованості в межах пункту 5.1.3, суб`єкт господарювання під час первісного визнання оцінює фінансовий актив або фінансове зобов`язання за його справедливою вартістю плюс або мінус (у випадку фінансового активу або фінансового зобов`язання, що не оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток) витрати на операцію, що можуть бути безпосередньо віднесені на придбання або випуск фінансового активу або фінансового зобов`язання.
Водночас, суб`єкт господарювання застосовує пункт Б5.1.2А, якщо справедлива вартість фінансового активу або фінансового зобов`язання при первісному визнанні відрізняється від ціни операції.
Якщо суб`єкт господарювання застосовує облік за датою розрахунку для активу, який надалі оцінюється за амортизованою собівартістю, то актив первісно визнається за його справедливою вартістю на дату операції (див. пункти Б3.1.3Б3.1.6).
Попри вимогу пункту 5.1.1, при первісному визнанні суб`єкт господарювання оцінює торговельну дебіторську заборгованість за ціною операції (згідно з визначенням, наведеним у МСФЗ 15), якщо торговельна дебіторська заборгованість не містить значного компоненту фінансування згідно з МСФЗ 15 (або якщо суб`єкт господарювання застосовує практичний прийом згідно з пунктом 63 МСФЗ 15).
За змістом пунктів 6, 7 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку (МСБО 2) Запаси (далі МСБО 2 Запаси) чиста вартість реалізації - попередньо оцінена ціна продажу у звичайному ході бізнесу мінус попередньо оцінені витрати на завершення та попередньо оцінені витрати, необхідні для здійснення продажу.
Справедлива вартість - це сума, за якою можна обміняти актив або погасити заборгованість в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.
Чиста вартість реалізації це чиста сума, яку суб`єкт господарювання очікує отримати від продажу запасів у звичайному ході бізнесу. Справедлива вартість відображає суму, за яку ті самі запаси можна обміняти між обізнаними та зацікавленими покупцями та продавцями на ринку. Перша - це вартість, визначена суб`єктом господарювання, остання - ні. Чиста вартість реалізації для запасів може не дорівнювати справедливій вартості мінус витрати на продаж.
Згідно з пунктами 9, 10 МСБО 2 Запаси запаси оцінюють за меншою з таких двох величин: собівартість та чиста вартість реалізації. Собівартість запасів повинна включати всі витрати на придбання, витрати на переробку та інші витрати, понесені під час доставки запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведення їх у теперішній стан.
Відповідно до пунктів 34, 35 МСБО 2 Запаси коли запаси реалізовані, їхня балансова вартість повинна визнаватися витратами періоду, в якому визнається відповідний дохід. Сума будь-якого часткового списання запасів до їх чистої вартості реалізації та всі втрати запасів повинні визнаватися витратами періоду, в якому відбувається часткове списання або збиток. Сума будь-якого сторнування будь-якого часткового списання запасів, що виникає в результаті збільшення чистої вартості реалізації, повинна визнаватися як зменшення суми запасів, визнаної як витрати в періоді, в якому відбулося сторнування.
Деякі запаси можна розподіляти на рахунки інших активів, наприклад, запас, використаний як компонент основних засобів, що створюються власними силами. Запаси, розподілені в такий спосіб на інший актив, визнаються як витрати протягом строку корисної експлуатації цього активу.
Згідно з пунктом 1.10 Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 6 вересня 2001 року №201 Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 вересня 2001 р. за №833/6024), (втратив чинність 07.08.2020), до умов, які повинні бути передбачені в договорі (контракті), якщо сторони такого договору (контракту) не погодилися про інше щодо викладення умов договору і така домовленість не позбавляє договір предмета, об`єкта, мети та інших істотних умов, без погодження яких сторонами договір може вважатися таким, що неукладений, або його може бути визнано недійсним внаслідок недодержання форми згідно з чинним законодавством України, відносяться: 1.10. Форс-мажорні обставини. Цей розділ містить відомості про те, за яких випадків умови договору (контракту) можуть бути не виконані сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади та інше). При цьому сторони звільняються від виконання зобов`язань на строк дії цих обставин, або можуть відмовитися від виконання договору (контракту) частково або в цілому без додаткової фінансової відповідальності. Строк дії форс-мажорних обставин підтверджується торгово-промисловою палатою відповідної країни.
Відповідно до статті 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні в редакції від 02.09.2014, Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Регламенту (засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) Президії торгово-промислової палати України від 18 грудня 2014 року №44(5) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (Force Majeure) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об`єктивно впливають на виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.
Дія таких обставин може бути викликана: - винятковими погодними умовами і стихійним лихом (Acts of God) (епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо); - непередбаченими обставинами, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго), дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дія суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, обмеження комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту тощо); - умовами, регламентованими відповідними рішеннями та актами державних органів влади, закриттям морських проток, ембарго, забороною (обмеження) експорту/імпорту тощо.
Вищезазначений перелік обставин не є вичерпним.
Згідно з пунктами 6.1, 6.2, 6.5, 6.7 статті 6 Регламенту (засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) Президії торгово-промислової палати України від 18 грудня 2014 року №44(5) підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 3.1 РЕГЛАМЕНТУ, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов`язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною та неможливістю виконання зобов`язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).
Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Тягар доказування настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) несе заявник/зацікавлена особа. Заявник/зацікавлена особа також несе повну відповідальність за достовірність викладених фактів, наданих документів, доказів, даних тощо, вірність завірених нею копій згідно з чинним законодавством України.
Заява підлягає розгляду залежно від складності і обсягу документів в термін 10 (десять) робочих днів. Зацікавлена особа може замовити терміновий розгляд її заяви. Термін розгляду заяви у такому випадку не може перевищувати половини звичайного терміну розгляду, передбаченого цією статтею РЕГЛАМЕНТУ.
Як правильно встановив суд першої інстанції, між АТ МОТОР СІЧ (продавець) та Урядом Республіки Судан, який представлений Міністерством Оборони (Ministry of Defence Khartoum Republic of Sudan), (покупець) укладено Контракт №МЕ/003/2006 від 20.07.2006 щодо постачання, капітального ремонту, ремонту, оцінки технічного стану та продовження календарного періоду та ресурсу авіаційних двигунів ТВ3-11МТ серії 3, ТВ3-117ВМ серії 02, ТВ3-117В, ТВ3-117ВМА серії 02 та АИ-9В, агрегатів та запасних частин до цих двигунів, які належать Міністерству Оборони (що іменуються як Двигуни) (т.5 а.с.36-126).
Умовами Контракту передбачено, що на кожний Двигун або партію Двигунів оформлюється специфікація у вигляді Доповнення до цього Контракту, в якій буде вказано ціну, терміни ремонту та інші необхідні відомості.
Умовами контракту (стаття 8) також передбачено форс-мажорні обставини та порядок доведення їх наявності. Крім того, пунктом 8.5. визначено, що якщо обставини будуть продовжуватись більше 6 місяців, то кожна зі сторін буде мати право відмовитися від подальшого виконання контракту.
До Контракту укладались Доповнення, у тому числі №49 від 26.05.2014 (м.Хартум) Специфікація на ремонт шести двигунів ТВ3-117ВМ, предметом якої є ремонт шести двигунів ТВ3-117ВМ шляхом заміни компресорів двигунів на інші з нанесенням покриття Нітриду Титану (ерозостійкого покриття) (т.5 а.с.118-120); №52 від 27.04.2015 (м.Хартум) Специфікація на ремонт шести двигунів ТВ3-117ВМ, предметом якої є ремонт шести двигунів ТВ3-117ВМ шляхом заміни компресорів двигунів на інші з нанесенням покриття Нітриду Титану (ерозостійкого покриття) (т.5 а.с.121-123); №54 від 10.08.2015 (м.Хартум) Специфікація на ремонт шести двигунів ТВ3-117В, предметом якої є ремонт шести двигунів ТВ3-117В шляхом заміни компресорів двигунів на інші з нанесенням покриття Нітриду Титану (ерозостійкого покриття) (т.5 а.с.124-126).
Відповідно до умов зазначених Доповнень (Специфікацій) Продавець за свій рахунок доставить до Міжнародного аеропорту Хартум на умовах СРТ, Хартум деталі та вузли, необхідні для виконання ремонту двигунів (митна очистка буде виконана Покупцем за його рахунок). Інструмент та обладнання необхідні для ремонту доставлені до м.Хартум та складені на Базі ВПС Міністерства Оборони в м.Хартум. Номенклатура, кількість та ціна необхідних деталей та вузлів буде визначена в рахунках-проформах від час відвантаження. Продавець за свій рахунок відправить до Хартуму групу кваліфікованих технічних спеціалістів для виконання роботи. Представники Продавця розберуть двигуни, замінять компресори (статор та ротор) та зберуть двигуни. Після зборки двигуни будуть випробувані на вертольоті Покупця та за рахунок Покупця. Після успішного тестування двигунів та отримання 100% оплати за ремонт двигунів представники Продавця внесуть необхідні записи в оригінальні формуляри двигунів. Продавець за свій рахунок упакує та відправить до України зняті з двигунів деталі, вузли та інструменти, які були використані під час ремонту (митна очистка у Хартумі буде виконана Покупцем за його рахунок).
Пунктом 7.3 Доповнень (Специфікацій) передбачено, що послуги, предмет дійсного Доповнення не будуть використані у військових цілях, що порушують санкції Ради Безпеки ООН №1556 від 30.07.2004 та №1591 від 29.03.2005.
На виконання вимог Закону України Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання, позивач отримував дозвільні документи на передачу товарів до/з Судану (запчастин, комплектуючих агрегатів, деталей разової постановки, витратних матеріалів до двигунів, а також послуг з ремонту авіадвигунів) (т.13 а.с.219-248).
В матеріалах справи наявне повідомлення від Державної служби експортного контролю України (Держекспортконтроль України) від 03.08.2015 №1490/13-15ДСК та від 16.09.2015 №1888/13-15ДСК, відповідно до яких за результатами розгляду звернень АТ МОТОР СІЧ щодо отримання генеральних дозвільних документів на міжнародні передачі товарів до/з Судану, повідомлено, що за підсумками проведення експертизи в галузі державного експортного контролю, враховуючи рекомендацію, ухвалену на засіданні Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю, визначено потребу в забезпеченні національних інтересів України, у зв`язку з чим АТ МОТОР СІЧ відмовлено в наданні вищенаведених генеральних дозвільних документів на підставі абзацу 2 частини 7 статті 16 Закону України Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання (т.13 а.с.217-218).
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено, що у межах Контракту №МЕ/003/2006 від 20.07.2006, укладеного з Урядом Республіки Судан, позивачем реалізовано послуги з ремонту авіаційних двигунів на території контрагента, які включали в себе, у тому числі доставку запчастин та замінних вузлів, необхідних для його виконання. При цьому сторонами контракту обумовлено, що доставка деталей та замінних вузлів передує прибуттю до Хартуму групи кваліфікованих технічних спеціалістів для виконання роботи. Отже, доставка запчастин та замінних вузлів для виконання ремонтних робіт авіаційних двигунів не є самостійною господарською операцією, та має досліджуватись в комплексі з іншими умовами Контракту №МЕ/003/2006 від 20.07.2006 та Доповнень до нього.
Відповідно до пунктів 14-16 МСБО 18 Дохід дохід від продажу товарів має визнаватися в разі задоволення всіх наведених далі умов:
а) суб`єкт господарювання передав покупцеві суттєві ризики і винагороди, пов`язані з власністю на товар;
б) за суб`єктом господарювання не залишається ані подальша участь управлінського персоналу у формі, яка, як правило, пов`язана з володінням, ані ефективний контроль за проданими товарами;
в) суму доходу можна достовірно оцінити;
г) ймовірно, що до суб`єкта господарювання надійдуть економічні вигоди, пов`язані з операцією; та
ґ) витрати, які були або будуть понесені у зв`язку з операцією, можна достовірно оцінити.
Оцінка моменту, на який суб`єкт господарювання передає покупцеві суттєві ризики і винагороди щодо володіння, вимагає вивчення обставин операції. У більшості випадків передача ризиків та винагород щодо володіння збігається з передачею юридичного права власності або з передачею у володіння покупця. Саме так відбувається з більшістю роздрібних торговців. В інших випадках передача ризиків та винагород щодо володіння відбувається не одночасно з передачею юридичного права власності або з передачею у володіння.
Якщо в суб`єкта господарювання залишаються суттєві ризики щодо володіння, операція не розглядається як продаж і дохід не визнається. Суб`єкт господарювання може зберігати за собою суттєвий ризик щодо володіння по-різному. Прикладами ситуацій, у яких суб`єкт господарювання може зберігати за собою суттєві ризики та винагороди від володіння, є випадки, коли:
а) у суб`єкта господарювання залишається зобов`язання щодо незадовільного виконання робіт, яке не охоплюється звичайними гарантійними забезпеченнями;
б) одержання доходу від певного продажу залежить від отримання доходу покупцем від власного продажу цих товарів;
в) відвантажені товари підлягають подальшому монтажу і цей монтаж є суттєвою частиною контракту, який ще не був завершений суб`єктом господарювання; та
г) покупець має право анулювати придбання з причин, визначених у контракті на продаж, і суб`єкт господарювання не має впевненості щодо ймовірності повернення.
Між тим, як правильно встановлено судом першої інстанції, в результаті доставки запчастин та замінних вузлів на виконання контракту №МЕ/003/2006 від 20.07.2006, укладеного з Урядом Республіки Судан, позивач не втратив право власності на поставлені активи, у позивача залишилось зобов`язання щодо виконання робіт, крім того відвантажений товар підлягає подальшому монтажу в межах проведення ремонтних робіт і цей монтаж є суттєвою частиною контракту, який ще не був завершений позивачем. Крім того, за умовами контракту контрагент позивача не набув права розпоряджатись такими активами.
Враховуючи перелічені правові норми якими керувався суд першої інстанції та правильно встановлені ним обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що твердження контролюючого органу про отримання позивачем вигоди від використання такого активу базується виключно на припущеннях. Позивач не втратив право на оплату послуг після їх виконання, оскільки відповідачем не надано доказів того, що контрагент позивача відмовився від виконання умов контракту або заявив претензії, у тому числі у зв`язку з невиконанням умов контракту, отже підстави для обов`язкового звернення до торгово-промислової палати України для отримання довідки про форс-мажорні обставини відсутні.
При цьому, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що запасні частини обліковуються на балансі підприємства в складі готової продукції, як актив підприємства, що відповідає вимогам міжнародних бухгалтерських стандартів, позивач не обліковує заборгованість за цим контрактом, оскільки вартість поставлених запчастин входить до собівартості наданих послуг з ремонту авіаційних двигунів, що відповідачем не заперечується.
Відповідач не навів обставин та не надав доказів, на яких базується його твердження про те, що Уряд Республіки Судан, який представлений Міністерством Оборони, протягом трьох років використовував поставлені позивачем запчастини та змінні вузли, а також того, що у зв`язку з їх використанням отримав вигоди від таких активів.
З огляду на викладене, висновки контролюючого органу про передачу позивачем на безоплатній основі запасних частин на загальну суму 703 322,56 дол. США, що в еквіваленті складає 18302652,29 грн., на користь Уряду Республіки Судан, який представлений Міністерством Оборони, є безпідставними. Як наслідок податкове повідомлення-рішення №0000715109 від 12.12.2019 в частині 1301530,00 грн. за основним зобов`язанням та 650765,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, є протиправним та підлягає скасуванню.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі №280/6381/19 без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 15 грудня 2022 року.
Повне судове рішення складено 20 грудня 2022 року.
Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко
суддяО.М. Панченко
суддяС.М. Іванов
