ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року Справа № 280/6381/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: СемененкоМ.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., представників позивача: адвоката Касьян О.П., адвоката Польнікової Н.В., представника відповідача: Скорженка А.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «МОТОР СІЧ» (69068, м.Запоріжжя, пр.Моторобудівників, буд.15; код ЄДРПОУ 14307794)

до Офісу великих платників податків ДПС (04119, м.Київ, вул. Дегтярівська, буд.11г, код ЄДРПОУ 39440996) в особі Запорізького управління Офісу великих платників ДПС (69035, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 190 А)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «МОТОР СІЧ» (далі позивач, АТ «МОТОР СІЧ») до Офісу великих платників податків ДПС в особі Запорізького управління Офісу великих платників податків ДПС (далі відповідач, Офіс ВПП ДПС), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати:

1) податкове повідомлення-рішення від 12.12.2019 №0000695109 (з податку на доходи нерезидентів) в частині визначення зобов`язань за основним платежем в сумі 1 030 914,12 грн. та штрафних санкцій в сумі 945 170,48 грн.;

2) податкове повідомлення-рішення від 12.12.2019 №0000735109 (з податку на додану вартість) в частині зменшення бюджетного відшкодування за основним платежем в сумі 2537 381,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 1 268 690,50 грн.;

3) податкове повідомлення-рішення від 12.12.2019 №0000715109 (з податку на прибуток) в частині визначення зобов`язань за основним платежем в сумі 7 945736,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 3 972868,00 грн.;

4) податкове повідомлення-рішення від 12.12.2019 №0000745109 (з податку на доходи фізичних осіб) в частині визначення зобов`язань за основним платежем в сумі 1 995 504,09 грн. та штрафних санкцій в сумі 1476 038,77 грн.;

5) податкове повідомлення-рішення від 12.12.2019 №0000755109 (з військового збору) в частині визначення зобов`язань за основним платежем в сумі 166 292,01 грн. та штрафних санкцій в сумі 123 003,23 грн.;

6) вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.12.2019 №Ю-3 (з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в сумі 2 585 865,44 грн.;

7) рішення від 12.12.2019 №0000775109 про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску в сумі 1 292 932,72 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, та валютного законодавства та з питань дотримання вимог законодавства під час справляння єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, іншого законодавства, за результатами якої контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем податкової дисципліни. Позивач вважає, що висновки контролюючого органу сформовані без належного дослідження змісту господарських операцій та надання їм оцінки, на підставі довільного, некоректного, безсистемного застосування змісту окремих положень міжнародних стандартів фінансової звітності та бухгалтерського обліку, ґрунтуються на припущеннях та суперечать фактичним обставинам, у зв`язку з чим є безпідставними. Зазначає, що відповідачем безпідставно віднесено увесь дохід, виплачений на користь нерезидента KSS AVIAMOTORS PAN AM S.A., до агентської винагороди, оскільки а межах правовідносин також виплачувались кошти на компенсацію витрат агента на забезпечення діяльності регіональних представників позивача на території Республіки Перу, які не підлягають оподаткуванню в силу положень підпунктів 141.4.1 та 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України (далі ПК України). Крім того, вважає хибними висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «ЕМКО», ТОВ «ПЛАСТОПОЛІМЕР», ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА», ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС», ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» за результатами аналізу діяльності контрагентів по ланцюгу постачання, оскільки такі операції підтверджені належним чином оформленими первинними документами, придбані товари та послуги використані позивачем у власній господарській діяльності. Крім того, позивач звертає увагу, що не є безпосереднім учасником правочинів за ланцюгом постачання, а тому не може нести юридичну відповідальність за порушення іншими особами вимог податкового законодавства з огляду на принцип індивідуальної відповідальності. Також вважає, що господарські операції між позивачем та ФОП ОСОБА_1 здійснювались останнім в межах видів господарської діяльності, у зв`язку з чим відповідно до положень статті 177 ПК України ФОП ОСОБА_1 мав самостійно нарахувати та сплатити податки та інші обов`язкові платежі на дохід, отриманий від провадження підприємницької діяльності, а позивач не набув статусу податкового агента у таких відносинах. Крім того, позивач не погоджується з висновком контролюючого органу про порушення положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI), що проявилось у заниженні бази для нарахування єдиного внеску на суму винагород за виконану роботу за цивільно-правовим договорами з ФОП ОСОБА_1 , оскільки за положеннями вказаного закону єдиний внесок не сплачується роботодавцем, який використовує працю фізичних осіб на умовах цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР). Також позивач не погоджується з висновками контролюючого органу щодо визначення зобов`язань за кредиторською заборгованістю перед ВАТ «Авіакомпанія «Росія» та Міністерства промислової політики України, що є наслідком безпідставного застосування контролюючим органом граничних термінів позовної давності, встановлених статтею 257 Цивільного кодексу України, до кредиторської заборгованості, що обліковувалась в бухгалтерському обліку станом на звітні дати перевіряємих періодів. Звертає увагу, що вказані спірні правовідносини не регулюються нормами цивільного законодавства та мають особливості, які не враховані відповідачем. Щодо поставки запасних частин на адресу Ministry of Defence Khartoum Republic of Sudan зазначає, що вказана господарська операція безпідставно розтлумачена як окрема господарська операція, однак не є самостійною та закінченою, а здійснена на виконання комплексу зобов`язань позивача перед замовником щодо виконання середнього ремонту авіаційної техніки замовника на його території. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 23.12.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 20.01.2020.

Ухвалою суду від 20.01.2020 відкладено підготовче засідання на 20.02.2020.

31.01.2020 представником позивача подано додаткові докази до матеріалів справи (вх.№4934).

Відповідач позов не визнав, 14.02.2020 подав відзив на позовну заяву (вх.№7095), у якому вказує, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, що призвело до заниження суми податку на доходи нерезидентів, податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Зокрема, позивачем занижено суму доходу від отриманих агентських послуг з джерелом походження з України, оскільки до перевірки не надано документи стосовно статусу нерезидента KSS AVIAMOTORS PAN AM S.A., які є підставою для звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України. Крім того, в ході перевірки встановлено, що АТ «МОТОР СІЧ» сформовано податковий кредит по отриманим товарно-матеріальним цінностям від ТОВ «ЕМКО», ТОВ «ПЛАСТОПОЛІМЕР», ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА», ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС», ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС», джерело походження яких не встановлено. Згідно аналізу податкової звітності контрагентів, останні не придбавали реалізовану позивачу продукцію по ланцюгу постачання, а відповідно до змісту податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, контрагенти відображали придбання у своїх постачальників товарів з іншою номенклатурою, в той час як по ланцюгу постачання до АТ «МОТОР СІЧ» відображено реалізацію інших товарів, що свідчить про документальне оформлення контрагентами операцій з придбання та поставки товарів, і про формування податкового кредиту за рахунок «підміни» товару, і про реалізацію товарів позивачу при фактичному «розриві» ланцюга постачання. Також наявна інформація про зареєстровані кримінальні провадження щодо контрагентів, у тому числі у ланцюгу постачання. Оскільки реальність вчинення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами не підтверджено обставинами, встановленими в ході перевірки, надані до перевірки документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, а тому врахування таких операцій при формуванні доходу та витрат, а також формування податкового кредиту з подальшим заявленням бюджетного відшкодування податку на додану вартість є безпідставними. Також, в ході перевірки встановлено, що Відокремлений підрозділ спортивний комплекс АТ «МОТОР СІЧ» у 2016-2019 роках мав господарські взаємовідносини з фізичною особою-підприємцем (далі ФОП) ОСОБА_1 щодо придбання товарів і послуг у сфері телевізійного мовлення, який починаючи з 08.04.2015 господарську діяльність не здійснював, у зв`язку з чим надані до перевірки документи не можна вважати належно оформленими. Крім того, реалізовані ФОП ОСОБА_1 товари та послуги не відповідають видам господарської діяльності фізичної особи-підприємця, у зв`язку з чим позивач повинен був виконати обов`язки податкового агента щодо оподатковуваного доходу, який не відповідає ознакам доходу під провадження підприємницької діяльності. Також позивач безпідставно не включив до складу інших операційних доходів кредиторську заборгованість по ВАТ «Авіакомпанія «Росія» та Міністерству промислової політики України, по якій закінчився строк позовної давності. Крім того, в ході перевірки встановлено, що АТ «МОТОР СІЧ» здійснило реалізацію активів у вигляді запасних частин на адресу Ministry of Defence Khartoum Republic of Sudan, які були прийняті покупцем, протягом трьох років використовувались останнім та у зв`язку з використанням яких покупцем отримувались вигоди від таких активів. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 20.02.2020 провадження у справі зупинено до 21.04.2020, призначено наступне підготовче засідання на 21.04.2020.

25.02.2020 представником позивача подано додаткові докази до матеріалів справи (вх.№8746).

Призначене на 21.04.2020 підготовче засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді у справі у відпустці.

Ухвалою суду від 12.05.2020 провадження у справі поновлено, призначено наступне підготовче засідання на 21.05.2020.

Ухвалою суду від 21.05.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 10.06.2020.

21.05.2020 представником позивача подано додаткові пояснення (вх.№23518), у яких викладено позицію щодо незгоди з віднесенням кредиторської заборгованості по ВАТ «Авіакомпанія «Росія» до безнадійної заборгованості, та зазначено, що вказані кошти отримані позивачем у відповідності до умов укладеного контракту з підтримки виробничої придатності допоміжних двигунів, як регулярні відрахування (попередня оплата), які забезпечують оплату майбутнього ремонту та технічного обслуговування при настанні обставин, обумовлених контрактом, та по суті є засобом забезпечення виконання зобов`язань. З огляду на відсутність з боку ВАТ «Авіакомпанія «Росія» вимог щодо виконання ремонту, або відомостей про нароботку двигунів, позивач вважає, що твердження про закінчення термінів позовної давності є хибними. Крім того зазначає, що кредиторська заборгованість по Міністерству промислової політики України виникла в результаті встановлення нецільового використання бюджетних коштів за наслідками комісійної перевірки дотримання позивачем чинного законодавства при використанні бюджетних коштів, що виділялись у 2007-2008 роках для підтримки авіабудівної галузі. Оскільки на бюджетні відносини не розповсюджуються норми цивільного законодавства, позивач вважає, що застосування строків позовної давності є безпідставним. Також додатково зазначає, що поставка запасних частин на адресу Ministry of Defence Khartoum Republic of Sudan здійснена для ремонту в умовах експлуатації авіаційних двигунів та за умовами укладеного контракту передує йому. Разом з тим, у зв`язку з відмовою уповноваженого органу (Державна служба експортного контролю України) в дозволі на здійснення операцій з ремонту авіаційної техніки та території Республіки Судан, позивач не виконав свої зобов`язання з ремонту, однак і перехід права власності на поставлені запасні частини до Ministry of Defence Khartoum Republic of Sudan не відбувся, що свідчить про хибність висновків контролюючого органу про безоплатну передачу товару замовнику.

Ухвалою суду від 10.06.2020 провадження у справі зупинено до 21.07.2020, призначено наступне підготовче засідання на 21.07.2020.

Ухвалою суду від 21.07.2020 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 21.07.2020 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 06.08.2020.

03.08.2020 представником позивача подано додаткові докази по справі (вх.№35198).

06.08.2020 представником відповідача подано додаткові письмові пояснення (вх.№35941), у яких деталізовано зміст виявлених порушень щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «ЕМКО», ТОВ «ПЛАСТОПОЛІМЕР», ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА», ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС», ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС».

Ухвалою суду від 06.08.2020 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 11.08.2020.

Ухвалою суду від 11.08.2020 задоволено клопотання представника позивача про виклик свідка головного державного ревізора-інспектора відділу планових та позапланових перевірок Запорізького управління Офісу великих платників податків ДПС Гапонової Ірини Вікторівни, за результатами судового розгляду оголошено перерву в судовому засіданні до 29.09.2020.

Під час судового розгляду 11.08.2020 суд заслухав вступне слово та пояснення представників сторін, які наполягали на позовних вимогах та запереченнях з підстав, викладених у заявах по суті справи та додаткових письмових поясненнях, а також допитано свідка головного державного ревізора-інспектора відділу планових та позапланових перевірок Запорізького управління Офісу великих платників податків ДПС Гапонову Ірину Вікторівну, яка безпосередньо проводила фіскальну перевірку позивача, та підтвердила факт проведення перевірки та виявлення порушень позивачем вимог податкового законодавства, однак не змогла надати показання щодо встановлених під час перевірки обставини, оскільки зазначила, що в силу специфіки своїх посадових обов`язків регулярно здійснює перевірки різних платників податків, а тому не пам`ятає всіх обставин та фактів.

25.09.2020 представником позивача надано додаткові письмові пояснення та докази щодо взаємовідносин з Міністерством промислової політики України (вх.№44963).

У судовому засіданні 29.09.2020 судом досліджено письмові докази, надані сторонами до матеріалів справи, задоволено клопотання представників сторін про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Заслухавши вступне слово та пояснення, надані представниками сторін, допитавши свідка, дослідивши письмові докази, надані сторонами до матеріалів справи, суд встановив такі обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в ЄДР, АТ «МОТОР СІЧ» (код ЄДРПОУ 14307794) є суб`єктом господарювання (дата державної реєстрації: 25.05.1994, дата запису: 20.04.2005, номер запису: 11031200000005089). Видами діяльності позивача є: Код КВЕД 30.30 Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устатковання (основний); Код КВЕД 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н. в. і. у.; Код КВЕД 27.11 Виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів; Код КВЕД 52.23 Допоміжне обслуговування авіаційного транспорту; Код КВЕД 32.50 Виробництво медичних і стоматологічних інструментів і матеріалів; Код КВЕД 36.00 Забір, очищення та постачання води. Позивач перебуває на податковому обліку з 25.06.1994 за №140 в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС, є платником, крім іншого, податку на прибуток підприємств; податку на додану вартість (Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 24.06.2011 № 100340962); єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (з 25.02.1991 за номером 08024-00117); військового збору; податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з доходів платника податку.

На підставі наказу Офісу великих платників податків ДФС від 13.08.2019 №1642 у період з 29.08.2019 по 09.10.2019 (термін проведення перевірки продовжувався з 10.10.2019 по 31.10.2019 на підставі наказу Офісу ВПП ДПС від 04.10.2019 № 209), фахівцями відповідача проведена планова виїзна документальна перевірка АТ «МОТОР СІЧ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, валютного законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, іншого законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 за результатами якої складений відповідний Акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки АТ «МОТОР СІЧ» №10/28-10-47-13/14307794 від 14.11.2019 (далі Акт перевірки) (т.1 а.с.55 - т.3 а.с.60).

Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема:

1. абз.«а» та абз.«з» пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 пп.140.5.10 п.140.5 ст.140 ПК України, ст.1, ст.4, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996), п.5 «в» , п.7 (МСБО 18) «Дохід» Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 18 «Дохід» ІАSВ, § 38 (г) §91; §101; §108 МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами», § 3.2.3 (а), § 5.1.3 МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», §7; §9; §10;§34; §35 МСФЗ 2 «Запаси», Стандарт, Міжнародний документ від 01.01.2012, п.1 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 за №291 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186, п.3.1 ст.3; п.п.6.1; 6.2; 6.5; 6.7 ст.6 Регламенту (засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) Президії торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44(5), із змінами і доповненнями; ст.141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» в редакції від 02.09.2014, п.1.10 Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 №201 «Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.09.2001 за №833/6024 із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 9 541634,00 грн., у тому числі: три квартали 2016 року на суму 589145,00 грн.; 2016 рік на суму 1 212579,00 грн.; 1 квартал 2017 року на суму 649694,00 грн.; півріччя 2017 року на суму 1 297915,00 грн.; три квартали 2017 року на суму 2 129656,00 грн.; 2017 рік на суму 2 098295,00 грн.; 1 квартал 2018 року на суму 729246,00 грн.; півріччя 2018 року на суму 1 375901,00 грн.; три квартали 2018 року на суму 1 920048,00 грн.; 2018 рік на суму 2 482489,00 грн.; 1 квартал 2019 року на суму 680137,00 грн.; півріччя 2019 року на суму 3 748271,00 грн.;

2.абз.«г», абз.«з» пп.141.4.1 та пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПК України - занижено податок з доходів нерезидентів за ставкою 15 % у розмірі 161 324 709,68 грн., у тому числі по періодам: - три квартали 2016 року - 12 027 057,30 грн.; 2016 рік - 23 627 157,28 грн.; 1 квартал 2017 року - 22 111 992,78 грн.; півріччя 2017 року - 45 668 870,61 грн.; за три квартали 2017 року - 59 862 456,96 грн.; за 2017 рік - 79 248 886,46 грн.; 1 квартал 2018 року - 13 593 640,50 грн.; півріччя 2018 року - 28 697 776,59 грн.; за три квартали 2018 року - 36 599 634,30 гри.; за 2018 рік - 45 239 622,75 грн.; І квартал 2019 року - 7 220 874,60 грн.; - півріччя 2019 року - 13 209 043,19 грн;

3. п. 46.1 ст. 46, п. 48.1 ст.48, п.49.1 ст.49, п.103.9 ст.103 ПК України - не подано до контролюючого органу додаток ПН до декларації з податку на прибуток підприємства по виплаченим доходам наступним нерезидентам: BAIRD SERVICE CIA LTDA (Колумбія) за три квартали 2016 року, 2016 рік, 1 квартал 2018 року, півріччя 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 рік.; HARROW SERVICES CORP. (Беліз) за 2016 рік.; КОР Engineering Ltd (Республіка Гана) за три квартали 2017 року, 2017 рік.; Arimpex (Словаччина) за три квартали 2018 року, 2018 рік, півріччя 2019 року; Flite Services Pte.Ltd (Сінгапур) за три квартали 2016 року, 2016 рік, І квартал 2017 року, півріччя 2017 року, три квартали 2017 року, 2017 рік, І квартал 2018 року, півріччя 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 рік, І квартал 2019 року, півріччя 2019 року; WATERWISE LIMITED (Кіпр) за 2017 рік, 1 квартал 2018 року, півріччя 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 рік. 1 квартал 2019 року, півріччя 2019 року; Aero Partner LLC (Хорватія) за 1 квартал 2019 року, півріччя 2019 року; Asia Insruments General Trading (OAE) за 2016 рік, 1 квартал 2017 року, півріччя 2017 року, три квартали 2017 року, 2017 рік.; KSS Aviamotors (Перу) за три квартали 2016 року, 2016 рік, І квартал 2017 року, півріччя 2017 року, три квартали 2017 року, 2017 рік, І квартал 2018 року, півріччя 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 рік, 1 квартал 2019 року, півріччя 2019 року.; BARCOOS LLP (Велика Британія) за 1 квартал 2017р, півріччя 2017р, три квартали, 2017 рік.; DROYDECK s.s.о. (Чехія) за 2018 рік; Eagle Thai Co. Ltd. (Таїланд) за 3 квартали 2016 року, 2016 рік, три квартали 2017, 2017 рік. INTERON SALES L.P. за три квартали 2017 року та 2017 рік.; М&М TECH CORPORATION (Канада) за 2016 рік.; SOFTBERRY SP ZOO (Польща) за півріччя 2019 року; VLERIK s.r.o. (Словаччина) за півріччя 2017 року, три квартали 2017 року, 2017 рік. Wintex sp.z.o.o. (Польща) за 2017 рік, півріччя 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 рік, півріччя 2019 року; Global Marketing FZE (OAE) за три квартали 2016 року, 2016 рік, 1 квартал 2017 року, півріччя 2017 року, три квартали 2017 року, 2017 рік, півріччя 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 рік, 1 квартал 2019 року, півріччя 2019 року; Закрытое акционерное общество «Двигатели «Владимир Климов - Мотор сич» (Російська Федерація) за три квартали 2016 року, 2016 рік, 1 квартал 2017 року, півріччя 2017 року, три квартали 2017 року, 2017 рік.; Daycross Organization L.P. (Велика Британія) за 1 квартал 2017 року, півріччя 2017 року, три квартали 2017 року, 2017 рік; Aero-Delta (Алжир) за три квартали 2016 року, 2016 рік, І квартал 2017 року, півріччя 2017 року, три квартали 2017 року, 2017 рік, 1 квартал 2018 року, півріччя 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 рік, 1 квартал 2019 року, півріччя 2019 року; INTERNATIONAL CONSULTING AND ENGENEERING (Єгипет) за три квартали 2016 року, 2016 рік, півріччя 2017 року, три квартали 2017 року, 2017 рік, півріччя 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 рік, півріччя 2019 року; ООО «Восточно-европейский альянс» (Російська Федерація) за три квартали 2016 року, 2016 рік, 1 квартал 2017 року, півріччя 2017 року, три квартали 2017 року, 2017 рік, 1 квартал 2018 року, півріччя 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 рік, 1 квартал 2019 року, півріччя 2019 року; TechTree S.R.O. (Чехія) за 2017 рік, 1 квартал 2018 року, півріччя 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 рік, 1 квартал 2019 року, півріччя 2019 року; Produktech LLC (США) за 1 квартал 2017, півріччя 20І7р, три квартали 2017, 2017 рік, 1 квартал 20І8р, півріччя 2018, три квартали 2018, 2018 рік, 1 квартал 2019 року, півріччя 2019 Produktech Engineering AG (Швейцарія) за три квартали 2016, 2016 рік, 2018 рік; TOB «ІД «Об`єднана промислова редакція» (Російська Федерація) за три квартали 2018 року, 2018 рік;

4. пп.14.1.13, пп.14.1.181, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.192.1. ст.192, п.198.1, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 2 791 522 грн., в тому числі по періодах: липень 2016року - 250 744,00 грн.; серпень 2016 року - 209701,00 грн.; вересень 2016 року - 157815,00 грн.; жовтень 2016 року 65279,00 грн.; листопад 2016 року 196988,00 грн.; грудень 2016 року - 124452,00 грн.; січень 2017 року - 218824,00 грн.; лютий 2017 року 176399,00 грн.; березень 2017 року 150092,00 грн.; квітень 2017року 8467,00 грн.; травень 2017 року 9 612,00 грн.; липень 2017 року - 12930,00 грн.; серпень 2017 року 724,00 грн.; вересень 2017 року 47989,00 грн.; жовтень 2017 року 48750,00 грн.; листопад 2017 року - 64239 грн.; грудень 2017 року 38641,00 грн.; січень 2018 року - 28410,00 грн.; лютий 2018 року 54608,00 грн.; березень 2018 року 137228,00 грн.; квітень 2018 року 28831,00 грн.; травень 2018 року - 56277,00 грн.; червень 2018 року 67680,00 грн.; липень 2018 року 44124,00 грн.; серпень 2018 року - 35049,00 грн.; вересень 2018 року - 145810,00 грн.; жовтень 2018 року - 113065,00 грн.; листопад 2018 року - 55122,00 грн.; грудень 2018 року - 48572,00 грн.; січень 2019 року - 39572,00 грн.; лютий 2019 року - 9243,00 грн.; березень 2019 року - 16424,00 грн.; квітень 2019 року -11040,00 грн.; травень 2019 року - 11820,00 грн. - червень 2019 року 107001 грн.;

5. пп. «б», п.176.2 ст.176 ПК України - подання звітів за Формою №1ДФ за 3 квартал 2016 року, 4 квартал 2016 року, за 1 квартал 2017 року - 4 квартал 2017 року, 1 квартал 2018 року - 4 квартал 2018 року, 1 квартал 2019 року, 2 квартал 2019 року з недостовірними відомостями та помилками, що призвело до зміни платника податку та не відображення у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку;

6.пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.«а» п.171.2 ст.171, пп.«а» п.176.2 ст.176, п.177.6 ст.177 ПК України - податковим агентом АТ «МОТОР СІЧ» у періоді з 01.07.2016 по 30.06.2019 не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб на суму 1 995 504,09 грн., в тому числі: за 3 квартал 2016 року на суму 74 505,60 грн.; за 4 квартал 2016 року на суму 22 6854,00 грн.; за 1 квартал 2017 року на суму 75 168,00 грн.; за 2 квартал 2017 року на суму 32 223,06 грн.; за 3 квартал 2017 року на суму 69 390,00 грн.; за 4 квартал 2017 року на суму 72 6408,00 грн.; за 1 квартал 2018 року на суму 84 888,00 грн.; за 2 квартал 2018 року на суму 102 232,80 грн.; за 3 квартал 2018 року на суму 79 792,92 грн.; за 4 квартал 2018 року на суму 257 379,91 грн.; за 1 квартал 2019 року на суму 266 661,80 грн.;

7.пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп. 171.2 ст. 171, пп. «а» п.176.2 ст.176, п.177.6 ст.177, пп.1.2, пп.1.4., пп.1.5 п.16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПК України - не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету в період з 01.07.2016 по 30.06.2019 військового збору у сумі 166 292,01 грн, у тому числі за: 3 квартал 2016 року - 6 208,80 грн.; 4 квартал 2016 року. - 18 904,50 грн.; 1 квартал 2017 року - 6 264,00 грн.; 2 квартал 2017 року - 2 685,26 грн.; 3 квартал 2017 року - 5 782,50 грн.; 4 квартал 2017 року - 60 534,00 грн.; 1 квартал 2018 року - 7 074,00 грн.; 2 квартал 2018 року - 8 519,40 грн.; 3 квартал 2018 року - 6 649,41 грн.; 4 квартал 2018 року - 21 448,33 грн.; 1 квартал 2019 року - 22 221,82 грн.;

8.пп.«а» абз.4 п.50.1 ст.50 ПК України - у випадках виявлення платником фактів заниження податкового зобов`язання з орендної плати за землю минулих податкових періодів та виправлення помилки в уточнюючому розрахунку за 2018 рік від 22.10.2018 №9230007099, підприємством самостійно не нараховано та не сплачено штраф у розмірі трьох відсотків від суми недоплати 1 606,22 грн., в тому числі за травень 2018 року - 371,69 грн., за червень 2018 року - 411,51 грн., за липень 2018 року - 411,51 грн., за серпень 2018 року - 411,51 грн.;

9.пп.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України - на суму заниження податкового зобов`язання з орендної плати за землю за травень 2018 року в сумі 371,69 грн. платником не нараховано пеню при внесенні змін до податкової звітності за 2018 рік (уточнюючий розрахунок від 22.10.2018 № 9230007099) внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст.50 ПК України, після спливу 90 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання;

10.пп.«б» п.176.2 ст.176 ПК України - подання звітів за Формою №1ДФ за 3 квартал 2016 року, 4 квартал 2016 року, за 1 квартал 2017 року - 4 квартал 2017 року, 1 квартал 2018 року - 4 квартал 2018 року, 1 квартал 2019 року 2 квартал 2019 року з недостовірними відомостями та помилками, що призвело до зміни платника податку та не відображення у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку;

11.абз.2 п.1 ч.1 ст.4, п.1, п.4 ч.2 ст.6, абз.1 п.1 ч.1 ст.7, абз.1, абз.2 ч.8. ст.9 Закону №2464-VI - платником в періоді з 01.01.2016 по 30.06.2019 не нараховано та не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на загальну суму 2 585 865,44 грн. у тому числі за: січень 2016 року на суму 5 104,00 грн.; березень 2016 року на суму 141 812,00 грн.; серпень 2016 року на суму 9 596,40 грн.; вересень 2016 року на суму 814 66,00 ,00 грн.; жовтень 2016 року на суму 105292,00 грн.; листопад 2016 року на суму 89 518,00 грн.; грудень 2016 року на суму 82 456,00 грн.; лютий 2017 року на суму 87 164,00 грн.; березень 2017 року на суму 4708,00 грн.; квітень 2017 року на суму 2354,00; травень 2017 року на суму 37029,74 грн.; вересень 2017 року на суму 84 810,00 грн.; жовтень 2017 року на суму 420 085,60 грн.; листопад 2017 року на суму 27 5101,20 грн.; грудень 2017 року на суму 192 645,20; лютий 2018 року на суму 103 752,00 грн.; квітень 2018 року на суму 30 923,20 грн.; травень 2018 року на суму 91 674,00 грн.; червень 2018 року на суму 2 354,00 грн.; серпень 2018 року на суму 2 354,00 грн.; вересень 2018 року на суму 95 170,68 грн.; жовтень 2018 року на суму 152 592,00 грн.; листопад 2018 року на суму 102 262,48 грн.; грудень 2018 року на суму 59 720,96 грн.; січень 2019 року на суму 6 980,48 грн.; лютий 2019 року на суму 169 163,50 грн.; березень 2019 року на суму 149 776,00 грн.

12.п.1 ч.2 ст.6, абз.1 п.1 ч.1 ст.7, ч.8 ст.9 Закону №2464-VI - платником в періоді з 01.01.2016 по 30.06.2019 своєчасно не нараховано єдиний внесок на загальну суму 109 132,06 грн., у тому числі за: січень 2016 року на суму 62,01 грн.; лютий 2016 року на суму 61,89 грн.; березень 2016 року на суму 37,10 грн.; квітень 2016 року на суму 92,96 грн.; травень 2016 року на суму 319,80 грн.; червень 2016 року на суму 3 893,69 грн.; липень 2016 року на суму 914,46 грн.; серпень 2016 року на суму 2 630,92 грн.; вересень 2016 року на суму 2 594,06 грн.; жовтень 2016 року на суму 1 392,97 грн.; листопад 2016 року на суму 2 986,91 грн.; грудень 2016 року на суму 2 075,23 грн.; січень 2017 року на суму 2 208,16 грн.; лютий 2017 року на суму 1 216,16 грн.; березень 2017 року на суму 44,66 грн.; квітень 2017 року на суму 2 086,70 грн.; травень 2017 року на суму 733,85 грн.; червень 2017 року на суму 932,96 грн.; липень 2017 року на суму 1 209,66 грн.; серпень 2017 року на суму 934,64 грн.; вересень 2017 року на суму 756,13 грн.; жовтень 2017 року на суму 2 328,01 грн.; листопад 2017 року на суму 1 075,45 грн.; грудень 2017 року на суму 2 572,3 грн.; січень 2018 року на суму 1 970,44 грн.; лютий 2018 року на суму 5 929,46 грн.; березень 2018 року на суму 8 957,97 грн. квітень 2018 року на суму 4 902,31 грн.; травень 2018 року на суму 8 266,98 грн.; червень 2018 року на суму 2 020,17 грн.; липень 2018 року на суму 2 711,20 грн.; серпень 2018 року на суму 2 414,23 грн.; вересень 2018 року на суму 3 207,48 грн.; жовтень 2018 року на суму 6 802,15 грн.; листопад 2018 року на суму 2 783,68 грн.; грудень 2018 року на суму 1931,42 грн.; січень 2019 року на суму 5 907,83 грн.; лютий 2019 року на суму 1 161,01 грн.; березень 2019 року на суму 7 810,27 грн.; квітень 2019 року на суму 3 648,01 грн.; травень 2019 року на суму 5 546,76 грн.;

13.п.201.10 ст.201 ПК України не складено та не здійснено реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ - 38 920,98 грн., у тому числі за період червень 2019 року - 38 920,98 грн.;

14.ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 №185/94-ВР (далі Закон 185/94-ВР) - порушення строків розрахунків за експортними контрактами: №2103/17-К(YPMP) від 25.01.2017 з ООО «БелТрактора», Білорусь; №10255/17-(УПНП) від 01.08.2017 з LLC "Geka", Грузія;

15.ст.2 Закону №185/94-ВР - порушення законодавчого строку надходження товару за імпортними операціями: №1323/658-116-206-SK703(FTD) від 02.09.2016 з Компанією "ROBUS s.r.o.", Словацька Республіка; №1323/658-I16-207-SK703(FTD) від 02.09.2016 з Компанією "ROBUS s.r.o.", Словацька Республіка;

16.п.3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII, порушення Постанови Правління НБУ від 02.01.2019 №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» - порушення законодавчого строку надходження товару за імпортними операціями за контрактами: №6522/16-D(UZ) від 21.04.2016 з «Tech Solutions» Sp. z.o.o., Польща; № 1323/658-117-053-CZ203 (FTD) від 04.04.2018 з Wing specimpex s.r.o., Чехія.(т.3 а.с.55-58).

28.11.2019 позивач подав заперечення на Акт перевірки (т.3 а.с.61-75).

Листом-відповіддю на заперечення від 09.12.2019 №12981/10/28-10-51-09 відповідач повідомив, що висновки Акту перевірки є правильними та відповідають нормам діючого податкового законодавства. Крім того, повідомлено, що висновки Акту перевірки в частині порушення абз.«г», абз.«з» пп.141.4.1 та пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПК України щодо заниження позивачем податку з доходів нерезидентів за ставкою 15% у розмірі 156011650,78 грн.; п.46.1 ст.46, п. 48.1 ст.48, п.49.1 ст.49, п.103.9 ст.103 ПК України щодо не подання до контролюючого органу додатку ПН до декларації з податку на прибуток підприємства по виплаченим доходам наступним нерезидентам: Arimpex (Словаччина), Flite Services Pte.Ltd (Сінгапур), WATERWISE LIMITED (Кіпр), Aero Partner LLC (Хорватія), Asia Insruments General Trading (OAE), KSS Aviamotors (Перу); BARCOOS LLP (Велика Британія), DROYDECK s.s.о. (Чехія) за 2018 рік, Eagle Thai Co.Ltd. (Таїланд), INTERON SALES L.P., М&М TECH CORPORATION (Канада), SOFTBERRY SP ZOO (Польща), VLERIK s.r.o. (Словаччина), Wintex sp.z.o.o. (Польща), Global Marketing FZE (OAE),; Закрытое акционерное общество «Двигатели «Владимир Климов - Мотор сич», Daycross Organization L.P. (Велика Британія), Aero-Delta (Алжир), INTERNATIONAL CONSULTING AND ENGENEERING (Єгипет), ООО «Восточно-европейский альянс» (Російська Федерація), TechTree S.R.O. (Чехія), Produktech LLC (США), Produktech Engineering AG (Швейцарія), будуть викладені у відповіді на заперечення, яка буде надана АТ «Мотор Січ» за результатами перевірки, що буде проведена згідно наказу від 09.12.2019 №611 з питання утримання податку з доходів нерезидентів та подання додатків ПН до декларації з податку на прибуток підприємства при виплаті доходів нерезидентам із джерелом їх походження з України за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 (т.3 а.с.86-113).

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 12.12.2019 №0000695109, яким АТ «МОТОР СІЧ» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в загальному розмірі 6362233,58 грн., у тому числі 3790249,78 грн. за податковим зобов`язанням та 2571983,80 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.3 а.с.115-116);

- податкове повідомлення-рішення від 12.12.2019 №0000715109, яким АТ «МОТОР СІЧ» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 14312451,00 грн., у тому числі 9541634,00 грн. за податковим зобов`язанням та 4770817,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.3 а.с.117-118);

- податкове повідомлення-рішення від 12.12.2019 №0000735109, яким АТ «МОТОР СІЧ» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, у загальному розмірі2791522,00 грн., а також нараховані штрафні санкції в сумі 1395761,00 грн. (т.3 а.с.120-121);

- податкове повідомлення-рішення від 12.12.2019 №0000745109, яким АТ «МОТОР СІЧ» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, у загальному розмірі 3471542,86 грн., в тому числі 1995504,09 грн. за податковим зобов`язанням та 1476038,77 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.3 а.с.122-124);

- податкове повідомлення-рішення від 12.12.2019 №0000755109, яким АТ «МОТОР СІЧ» збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору, у загальному розмірі 289295,24 грн., в тому числі 166292,01 грн. за податковим зобов`язанням та 123003,23 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (т.3 а.с.125-127);

- вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №Ю-3 від 12.12.2019 на суму 2585865,44 грн. (т.3 а.с.133-137);

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000775109 від 12.12.2019 на суму 1347498,75 грн. (т.3 а.с.128-133).

Вважаючи частково протиправними прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення, вимогу про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки підставою для прийняття оскаржуваних рішень стали висновки Акту перевірки, для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи суд вважає за необхідне дослідити обґрунтованість таких висновків з огляду на аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи та в поясненнях, розглянувши кожне виявлене порушення (групу однотипних порушень) окремо.

1. Щодо взаємовідносин з KSS AVIAMOTORS PAN AM S.A.

Податковим повідомленням-рішенням №0000695109 від 12.12.2019 визначені податкові зобов`язання з податку на доходи нерезидентів в загальному розмірі 6362233,58 грн., у тому числі 3 790 249,78 грн. за основним платежем та 25 71 983,80 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Грошове зобов`язання та штрафні санкції обчислені з урахуванням взаємовідносин позивача з нерезидентами KSS AVIAMOTORS PAN AM S.A., BAIRD SERVICE CIA LTDA, HARROW SERVISES CORP., KOP ENGINEERING LTD.

Згідно з висновками Акту перевірки, позиція контролюючого органу обґрунтована, крім іншого, тим, що між позивачем та KSS AVIAMOTORS PAN AM S.A. було укладено зовнішньоекономічний агентський договір від 17.09.2014 № 1323/658-Е 14-170-РЕ604 (FTD), за умовами якого позивач виступає Замовником послуг, а нерезидент KSS AVIAMOTORS PAN AM S.A. Агентом, на якого покладається обов`язок забезпечити представників позивача на території Республіки Перу офісним приміщенням та обладнанням, житлом та транспортом, а також зобов`язання Агента щодо надання послуг з підготовки, підписання та подальшого виконання контрактів, укладених позивачем з Міністерством оборони Перу, Міністерством внутрішніх справ та цивільними авіакомпаніями Перу. Загальна сума доходу від отриманих агентських послуг, з джерелом походження з України, яка виплачена позивачем нерезиденту KSS AVIAMOTORS PAN AM S.A. за перевіряємий період складає 20 362 935,25 грн. До перевірки не надані документи стосовно статусу нерезидента KSS AVIAMOTORS PAN AM S.A., які є підставою для звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України. У зв`язку з вищенаведеним контролюючий орган дійшов висновку, що ПAT «МОТОР СІЧ» на виконання абзацу «з» підпункту 141.4.1 та підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України повинно було утримувати податок з доходів, виплачених нерезиденту KSS AVIAMOTORS PAN AM S.A., за ставкою 15%. Порушення наведених норм податкового законодавства призвело до заниження податку з доходів нерезидентів за ставкою 15% по в взаємовідносинам позивача з KSS AVIAMOTORS PAN AM S.A. у розмірі 3 054 440,28 грн., у т.ч. по періодам: три квартали 2016 року - 94 948,65 грн., 2016 рік - 193 569,36 грн., 1 квартал 2017 року - 895 960,09 грн.; півріччя 2017 року - 1 204 418,22 грн.; три квартали 2017 року - 1 302331,64 грн.; 2017 рік - 2 119 469,75 грн., 1 квартал 2018 року - 109 198,54 грн.; півріччя 2018 року - 324 387,91 грн.; три квартали 2018 року - 425 557,95 грн.; 2018 рік - 533 354,10 грн., 1 квартал 2019 року - 106 228,14 грн.; півріччя 2019 року - 208 047,07 грн.

Позивач частково не погоджується з визначеним грошовим зобов`язанням по взаємовідносинам з нерезидентом KSS AVIAMOTORS PAN AM S.A., та зазначає, що, не досліджуючи природу виплат, відповідач всі виплати на користь KSS AVIAMOTORS PAN AM S.A. визнав винагородою за агентські послуги, яка підлягає оподаткуванню у джерела виплати і за рахунок такої виплати. Проте, такі твердження і судження не відповідають дійсності, оскільки лише частина виплат на користь KSS AVIAMOTORS PAN AM S.A. є винагородою за сприяння в укладанні та виконанні договорів позивача із замовниками. Про це свідчать Додаткові угоди, якими встановлені зазначені суми винагороди, визначений конкретний результат, за який виплачується винагорода і чим обумовлений обов`язок позивача її виплатити. Решта платежів на користь Агента є компенсацією його витрат на забезпечення діяльності регіонального представництва позивача. На підтвердження зазначеної природи виплат позивачем в ході перевірки надавалися акти виконаних робіт, накази на відрядження представників та звіти, які свідчать про те, що послуги із забезпечення діяльності зазначених осіб надано на території Республіки Перу. Відсутність в звітах про відрядження документів на оплату транспортних витрат всередині країни перебування та витрат на оплату готельних послуг свідчить, що такі витати понесені відповідно до умов договору саме Агентом і саме на території Республіки Перу. Тож зазначені виплати, що компенсують йому понесені витрати та не підлягають оподаткуванню у джерела виплати з огляду на положення підпунктів 141.4.1 та 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України.

Позивач з наведених вище підстав вважає протиправним податкове повідомлення-рішення №0000695109 від 12.12.2019 в частині визначення грошового зобов`язання по взаємовідносинам з KSS AVIAMOTORS PAN AM S.A. в сумі 1030 914,12 грн. за основним платежем та 945 170,48 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. В іншій частині позивач не оскаржує визначене контролюючим органом грошове зобов`язання.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 133.2 статті 133 ПК України платниками податку на прибуток підприємств - нерезидентами є:

133.2.1. юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;

133.2.2. постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

Особливості оподаткування доходів нерезидентів на території України визначені пунктом 141.4 статті 141 ПК України.

Відповідно до підпункту «з» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПК України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є: з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів.

Згідно з підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Частина 1 статті 295 Господарського кодексу України визначає комерційне посередництво (агентську діяльність) як підприємницьку діяльність, що полягає в наданні комерційним агентом (далі агент) послуг суб`єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб`єкта, якого він представляє.

Агентом може бути суб`єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який, виходячи з повноважень, заснованих на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво (частина 2 статті 295 Господарського кодексу України).

Положеннями частини 3 статті 295 Господарського кодексу України визначено, що не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.

Відповідно до частини 1 статті 297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (суб`єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта і за його рахунок.

Таким чином, агентський договір належить до посередницьких договорів на надання послуг і його суть полягає в тому, що агент здійснює діяльність посередника за дорученням і в інтересах замовника, за що отримує обумовлену сторонами винагороду. При цьому, здійснення діяльності в чужих інтересах, але від власного імені, не визнається агентською діяльністю.

Судом встановлено, що між позивачем (Замовник) та KSS AVIAMOTORS PAN AM S.A. (Агент) укладено агентський договір від 17.09.2014 №1323/658-Е 14-170-РЕ604 (FTD) (т.5 а.с.127-136), за умовами якого Замовник доручив, а Агент взяв на себе зобов`язання з надання послуг із забезпечення діяльності офіційного представництва АТ «МОТОР СІЧ» в Республіці Перу з питань надання в оренду житла для директора представництва та його сім`ї, відрядженого в Республіку Перу для ведення представницької діяльності; технічного спеціаліста та його сім`ї, відрядженого в Республіку Перу для гарантійного обслуговування авіатехніки виробництва Замовника; забезпечення представництва офісною оргтехнікою, телефонним зв`язком, інтернетом; надання в оренду автотранспорту для директора та технічних спеціалістів Замовника (пункт 1.1.), а також надання послуг в підготовці, підписанні та подальшому виконанні контрактів між Замовником та Міністерством оборони Перу, Міністерством внутрішніх справ Перу та цивільними авіакомпаніями Перу з питань поставки авіаційних двигунів, запчастин для них, агрегатів, інструментів, обладнання, капітального та середнього ремонту авіаційних двигунів, технічного супроводу, подовження ресурсу двигунів, навчання технічного персоналу, поставки технічної документації (пункт 1.2.).

Розділом 2 «Обов`язки Агента» Агентського договору від 17.09.2014 №1323/658-Е 14-170-РЕ604 (FTD) визначено, що Агент взяв на себе зобов`язання укладати від свого імені необхідні договори оренди житлових приміщені, здійснювати всі необхідні фінансові розрахунки з орендодавцями та податковими органами у відповідності до умов договорів і Законодавством Республіки Перу для забезпечення виконання предмету договору, визначеного пунктом 1.1. забезпечувати спільно з представництвом організацію та проведення переговорів з клієнтами, сприяти укладенню прямих контрактів між Замовником та клієнтами по пункту 1.2.

Крім іншого, відповідно до пунктів 3.2. та 3.3 розділу 3 «Обов`язки Замовника» Агентського договору від 17.09.2014 №1323/658-Е 14-170-РЕ604 (FTD) сторони домовились, що Замовник відшкодовує витрати Агента, понесені ним при виконанні зобов`язань за пунктом 1.1. договору, а також зобов`язується виплачувати Агенту обумовлену винагороду.

Відповідно до умов пунктів 4.1. та 4.2. розділу 4 «Порядок розрахунків» Агентського договору від 17.09.2014 №1323/658-Е 14-170-РЕ604 (FTD) Замовник оплачує витрати Агента на надані в оренду житлові та нежитлові приміщення, а також витрати по оренді автотранспорту. Розмір та порядок оплати за кожну надану послугу визначається в Додатках до договору, які є невід`ємною його частиною. Крім того, Замовник оплачує Агенту винагороду в обумовленому розмірі, який визначається в Додатках до договору, які є невід`ємною його частиною.

Аналіз положень укладеного між позивачем та KSS AVIAMOTORS PAN AM S.A. агентського договору від 17.09.2014 №1323/658-Е 14-170-РЕ604 (FTD) дозволяє дійти висновку про його змішаний характер, оскільки за даним договором позивачу надавались нерезидентом, у тому числі, і послуги від імені та за рахунок Агента, з подальшою компенсацією понесених Агентом витрат, що не є агентською діяльністю в розумінні положень статті 295 Господарського кодексу України.

До матеріалів справи надано Додатки до агентського договору від 17.09.2014р. №1323/658-Е 14-170-РЕ604 (FTD), відповідно до яких Замовник доручив, а Агент взяв на себе зобов`язання по забезпеченню житлом директора представництва в Перу, до ціни послуг включено оплату комунальних послуг, охорони, електроенергії, телефону, кабельного ТВ (Додаток №1) (т.5 а.с.133); Замовник доручив, а Агент взяв на себе зобов`язання з надання в оренду та ремонту офісного приміщення для роботи представництва в Перу (Додаток №2) (т.5 а.с.134); Замовник доручив, а Агент взяв на себе зобов`язання з надання в оренду автотранспорту для потреб директора представництва та технічних спеціалістів в Перу (Додаток №3) (т.5 а.с.135); Замовник доручив, а Агент взяв на себе зобов`язання по забезпеченню житлом технічного спеціаліста, відрядженого в Перу для виконання гарантійного обслуговування авіадвигунів (Додаток №4) (т.5 а.с.136).

На виконання умов агентського договору від 17.09.2014р. №1323/658-Е 14-170-РЕ604 (FTD) сторонами підписані Акти виконаних робіт за період з жовтня 2016 року по квітень 2019 року, якими визначено вартість наданих послуг у відповідності до Додатків №1, №2, №3 та №4 до договору, у тому числі:

- по забезпеченню житлом директора представництва в Перу (Акт від 23.01.2017 за жовтень-грудень 2016 року в сумі 8100,00 дол.США згідно рахунку №001-170/1-9 від 12.01.2017; Акт від 12.04.2017 за січень-березень 2017 року в сумі 8 100,00 дол.США згідно рахунку №001-170/1-10 від 03.04.2017; Акт від 19.07.2017 за квітень-червень 2017 року на суму 8 100,00 дол.США згідно рахунку №001-170/1-11 від 10.07.2017; Акт від 19.10.2017 за липень-вересень 2017 року на суму 8 100,00 дол.США згідно рахунку №001-170/1-12 від 12.10.2017; Акт від 25.01.2018 за жовтень-грудень 2017 року на суму 8 100,00 дол.США згідно рахунку №001-170/1-13 від 17.01.2018; Акт від 12.04.2018 за січень-березень 2018 року на суму 8 100,00 дол.США згідно рахунку №001-170/1-14 від 30.03.2018; Акт від 23.07.2018 за квітень-червень 2018 року на суму 8 100,00 дол.США згідно рахунку №001-170/1-15 від 10.07.2018; Акт від 17.10.2018 за липень-вересень 2018 року на суму 8 100,00 дол.США згідно рахунку №001-170/1-16 від 09.10.2018; Акт від 23.01.2019 за жовтень-грудень 2018 року на суму 8 100,00 дол.США згідно рахунку №001-170/1-17 від 08.01.2019; Акт від 15.04.2019 за січень-березень 2019 року на суму 8 100,00 дол.США згідно рахунку №001-170/1-18 від 02.04.2019);

- з надання в оренду офісного приміщення для роботи представництва в Перу (Акт від 23.01.2017 за жовтень-грудень 2016 року на суму 6900,00 дол.США згідно рахунку №001-170/2-10 від 12.01.2017; Акт від 12.04.2017 за січень-березень 2017 року на суму 6900,00 дол.США згідно рахунку №001-170/2-11 від 03.04.2017; Акт від 19.07.2017 за квітень-червень 2017 року на суму 6 900,00 дол.США згідно рахунку №001-170/2-12 від 10.07.2017; Акт від 19.10.2017 за липень-вересень 2017 року на суму 6 900,00 дол.США згідно рахунку №001-170/2-13 від 12.10.2017; Акт від 25.01.2018 за жовтень-грудень 2017 року на суму 6 900,00 дол.США згідно рахунку №001-170/2-14 від 17.01.2018; Акт від 12.04.2018 за січень-березень 2018 року на суму 6 900,00 дол.США згідно рахунку №001-170/2-15 від 30.03.2018; Акт від 23.07.2018 за квітень-червень 2018 року на суму 6 900,00 дол.США згідно рахунку №001-170/2-16 від 10.07.2018; Акт від 17.10.2018 за липень-вересень 2018 року на суму 6 900,00 дол.США згідно рахунку №001-170/2-17 від 09.10.2018; Акт від 23.01.2019 за жовтень-грудень 2018 року на суму 6 900,00 дол.США згідно рахунку №001-170/2-18 від 08.01.2019; Акт від 15.04.2019 за січень-березень 2019 року на суму 6 900,00 дол.США згідно рахунку №001-170/2-19 від 02.04.2019);

- з надання в оренду автотранспорту для потреб директора представництва та технічних спеціалістів в Перу (Акт від 23.01.2017 за жовтень-гудень 2016 року на суму 2400,00 дол.США згідно рахунку №001-170/3-9 від 12.02.107; Акт від 12.04.2017 за січень-березень 2017 року на суму 2 400,00 дол.США згідно рахунку №001-170/3-10 від 03.04.2017; Акт від 19.07.2017 за квітень-червень 2017 року на суму 2 400,00 дол.США згідно рахунку №001-170/3-11 від 10.07.2017; Акт від 19.10.2017 за липень-вересень 2017 року на суму 2 400,00 дол.США згідно рахунку №001-170/3-12 від 12.10.2017; Акт від 25.01.2018 за жовтень-грудень 2017 року на суму 2 400,00 дол.США згідно рахунку №001-170/3-13 від 17.01.2018; Акт від 12.04.2018 за січень-березень 2018 року на суму 2 400,00 дол.США згідно рахунку №001-170/3-14 від 30.03.2018; Акт від 23.07.2018 за квітень-червень 2018 року на суму 2 400,00 дол.США згідно рахунку №001-170/3-15 від 10.07.2018; Акт від 17.10.2018 за липень-вересень 2018 року на суму 2 400,00 дол.США згідно рахунку №001-170/3-16 від 09.10.2018; Акт від 23.01.2019 за жовтень-грудень 2018 року на суму 2 400,00 дол.США згідно рахунку №001-170/3-17 від 08.01.2019; Акт від 15.04.2019 за січень-березень 2019 року на суму 2 400,00 дол.США згідно рахунку №001-170/3-18 від 02.04.2019);

- по забезпеченню житлом технічного спеціаліста, відрядженого в Перу для виконання гарантійного обслуговування авіадвигунів (за жовтень-грудень 2016 року в сумі 8100,00 дол.США згідно рахунку №001-170/4-8 від 12.01.2017; за січень-березень 2017 року в сумі 8100,00 дол.США згідно рахунку №001-170/4-9 від 03.04.2017; Акт від 19.07.2017 за квітень-червень 2017 року на суму 8 100,00 дол.США згідно рахунку №001-170/4-10 від 10.07.2017; Акт від 19.10.2017 за липень-вересень 2017 року на суму 8 100,00 дол.США згідно рахунку №001-170/4-11 від 12.10.2017; Акт від 25.01.2018 за жовтень-грудень 2017 року на суму 8 100,00 дол.США згідно рахунку №001-170/4-12 від 17.01.2018; Акт від 12.04.2018 за січень-березень 2018 року на суму 8 100,00 дол.США згідно рахунку №001-170/4-13 від 30.03.2018; Акт від 23.07.2018 за квітень-червень 2018 року на суму 8 100,00 дол.США згідно рахунку №001-170/4-14 від 10.07.2018; Акт від 17.10.2018 за липень-вересень 2018 року на суму 8 100,00 дол.США згідно рахунку №001-170/4-15 від 09.10.2018; Акт від 23.01.2019 за жовтень-грудень 2018 року на суму 8 100,00 дол.США згідно рахунку №001-170/4-16 від 08.01.2019; Акт від 15.04.2019 за січень-березень 2019 року на суму 8 100,00 дол.США згідно рахунку №001-170/4-17 від 02.04.2019).

Також сторонами окремо складено Акти виконаних робіт щодо наданих агентських послуг, якими обумовлено розмір винагороди Агента з залежності від суми укладеного за посередництвом Агента контракту. (т.14 а.с.142-185).

Оплата за надані послуги в межах агентського договору від 17.09.2014 №1323/658-Е 14-170-РЕ604 (FTD) підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті та банківських металах (т.14 а.с.128-141).

Таким чином судом встановлено, що в межах агентського договору з KSS AVIAMOTORS PAN AM S.A. нерезидентом здійснювались супутні витрати на забезпечення діяльності регіональних представників позивача на території Республіки Перу, зокрема, витрати на оплату оренди житла, оплату оренди автотранспорту, оплату оренди офісного приміщення для роботи представництва в Перу, які не є агентськими послугами в розумінні чинного законодавства, а тому не підпадають під визначення оподатковуваного доходу нерезидентів, передбачене підпункту «з» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПК України, у зв`язку з чим у позивача відсутній обов`язок утримувати податок з таких виплат за ставкою в розмірі 15 відсотків.

Враховуючи наведене, а також з урахування наданого відповідачем розрахунку грошового зобов`язання та визначеної штрафної санкції в розрізі операцій з виплати доходів нерезидентам, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 12.12.2019 №0000695109 є протиправним в частині визначення грошового зобов`язання в сумі 1976,084,60 грн., у тому числі 1030 914,12 грн. за основним платежем та 945 170,48 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

2. Щодо взаємовідносин з ТОВ «ЕМКО», ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА», ТОВ «ПЛАСТПОЛІМЕР», ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС», ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС».

Згідно Акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення АТ «МОТОР СІЧ» вимог ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.5. ст.198, пп. 14.1.181, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту по взаємовідносинам контрагентами:

- ТOB «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» на суму ПДВ 636572,00 грн. (у тому числі по періодам: лютий 2017 року - 180 грн., березень 2017 року - 1 250 грн., липень 2017 року - 300 грн., серпень 2017 року - 366 грн., вересень 2017 року - 47 989 грн., жовтень 2017 року - 36 810 грн., листопад 2017 року - 5 000 грн., грудень 2017 року - 37 358 грн., січень 2018 року - 28 410 грн., лютий 2018 року - 53 009 грн., березень 2018 року - 30 300 грн., травень 2018 року - 19 948 грн., червень 2018 року - 22 160 грн., липень 2018 року - 37 013 грн., серпень 2018 року - 7 600 грн., вересень 2018 року - 33 160 грн., жовтень 2018 року - 51 152 грн., листопад 2018 року - 55 122 грн., грудень 2018 року - 48 572 грн.);

- TOB КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС» на суму ПДВ 536287,00 грн. (у тому числі по періодам: липень 2016 року - 25 782 грн., жовтень 2016 року - 46 978 грн., листопад 2016 року - 1 417 грн., січень 2017 року -46 206 грн., квітень 2017 року -4 081 грн., травень 2017 року - 1 339 грн., липень 2017 року - 5 538 грн., серпень 2017 року -358 грн., листопад 2017 року - 59 239 грн., грудень 2017 року - 400 грн., лютий 2018 року - 1 599 грн., березень 2018 року -100 978 грн., квітень 2018 року - 28 831 грн., травень 2018 року - 20 426 грн., липень 2018 року -1 159 грн., серпень 2018 року - 23 696 грн., вересень 2018 року - 106 346 грн., жовтень 2018 року - 61 913 грн.);

- TOB «ЕМКО» на суму ПДВ 33241,00 грн. (у тому числі по періодам: жовтень 2017 року - 11 940 грн.; травень 2018 року - 12 798 грн.; липень 2018 року - 5 952 грн.; вересень 2018 року - 2 551 грн.);

- TOB «ПЛАСТОПОЛІМЕР» на суму ПДВ 7506 грн. (у тому числі по періодам: серпень 2018 року 3753,00 грн. вересень 2018 року 3753 грн.);

- ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» (ЄДРПОУ 32607584) на суму ПДВ 1 323773,00 грн. (у тому числі по періодам: липень 2016 року - 154 455 грн., серпень 2016 року - 196 576 грн., вересень 2016 року - 154 603 грн., листопад 2016 року - 166 319 грн., грудень 2016 року - 124 452 грн., січень 2017 року - 172 618 грн., лютий 2017 року - 176 219 грн., березень 2017 року - 148 842 грн., квітень 2017 року - 4 386 грн., травень 2017 року - 8 273 грн., липень 2017 року - 7 092 грн., грудень 2017 року - 883 грн., березень 2018 року - 5 950 грн., травень 2018 року - 3 105 грн.).

Перевіркою встановлено, що АТ «МОТОР СІЧ» у перевіряємому періоді мало взаємовідносини з TOB «ЕМКО», ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА», ТОВ «ПЛАСТПОЛІМЕР», ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС», ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ», які не є виробниками поставлених товарів/послуг. Відповідно до податкової інформації встановлено, що зазначені контрагенти формували податковий кредит за рахунок придбання інших товарів. Аналіз зареєстрованих податкових накладних по ланцюгу постачання свідчить про документальне оформлення операцій з реалізації інших товарів/послуг на адресу покупців, тобто фактично відбувся «розрив» ланцюга постачання, що свідчить лише про документальне оформлення операцій з придбання та поставки товарів та формування податкового кредиту за рахунок «підміни» товару. На думку контролюючого органу, реальність вчинення господарських операцій між ПAT «МОТОР СІЧ» та ТОВ «ЕМКО», ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА», ТОВ «ПЛАСТПОЛІМЕР», ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС», ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» не підтверджено, у зв`язку з чим надані до перевірки документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку. Крім того, встановлено, що TOB «ЕМКО» формує податковий кредит з придбання товарів (запчастин) у контрагентів постачальників, у тому числі TOB «ЄВРО-БОНУС ГРУПП» (код ЄДРПОУ 41725092), яке фігурує у кримінальному провадженні №32018040040000039 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 205, частиною 1 статті 212, частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України. Також встановлено, що TOB «ПЛАСТОПОЛІМЕР» придбало реалізовані на адресу позивача товари у TOB «Фелоріс Плюс» (код ЄДРПОУ 41324730), яке внесено до бази суб`єктів фіктивного підприємництва, у відношенні службової особи (службових осіб) суб`єкта господарювання порушено кримінальну справу за статтею 205 Кримінального кодексу України, кримінальне провадження №12016100070007238 від 29.09.2017, допитано гр. ОСОБА_2 який повідомив про не причетність до реєстрації та ведення діяльності підприємства. Також, TOB «Фелоріс Плюс» фігурує у кримінальному провадженні №32018100040000023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України. Крім того, TOB «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС» формує податковий кредит з придбання товарів (запчастин) у контрагента-постачальника TOB «ЕКСО ТРЕЙД КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 40614580), яке фігурує у кримінальному провадженні №32015100010000126 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України. Крім того, ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» фігурує у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42017000000001137 від 12.04.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 358, частиною 3, частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 212 Кримінального кодексу України. Згідно аналізу бази даних АІС «Податковий блок» та Єдиного державного реєстру податкових накладних встановлено, що ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» для здійснення робіт залучало субпідрядників, які фактично не надавали цих послуг, оскільки у даних контрагентів відсутні основні засоби та трудові ресурси для виконання ремонтів.

Крім того, згідно висновків Акту перевірки зазначені порушення вплинули на визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств та призвели до порушення пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, п.7 МСБО 18 «Дохід», ст.9 Закону №996-XIV, а саме: АТ «МОТОР СІЧ» не відображено у складі доходів операції з безоплатного отримання активів та послуг, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 року на загальну суму 3325281,00 грн. у зв`язку зі встановленням отримання ПAT «МОТОР СІЧ» у період з 01.07.2016 по 30.06.2019 активів без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання на загальну суму без ПДВ 3 325 280,74 грн. при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами: TOB «ЕМКО», TOB «КОМПАНІ «ПЛАЗМА», TOB «ПЛАСТОПОЛІМЕР».

Крім того, згідно висновків Акту перевірки зазначені порушення вплинули на визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств та призвели до порушення пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, статей 1, 4 та 9 Закону №996-XIV, а саме: ПAT «МОТОР СІЧ» завищено витрати по взаємовідносинах з TOB «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС» на загальну суму 4498862,00 грн., з ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ- ПЛЮС» на загальну суму 7 048230,00 грн.

Відповідно до розрахунку грошового зобов`язання з податку на прибуток та визначеної штрафної санкції в розрізі операцій за податковим повідомленням-рішенням від 12.12.2019 №0000715109, вказані порушення вплинули на визначення грошового зобов`язання в сумі 2677026,00 грн. за основним зобов`язанням та 1338513,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до розрахунку завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та штрафної санкції в розрізі операцій за податковим повідомленням-рішенням від 12.12.2019 №0000735109 та згідно з даними Акту перевірки, вказані порушення вплинули на суму 2 537381,00 грн. за основним платежем та 1268 690,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а саме:

- липень 2016 року на суму 181 904,00 грн за основним платежем та 90 952,00 грн за штрафними санкціями: ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» - 1 667,00 грн основний платіж та 833,50 грн штрафна санкція; ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС» - 25 782,00 грн. основний платіж та 12 891,00 грн штрафна санкція; ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» - 154 455,00 грн основний платіж та 77 227,50 грн штрафна санкція;

- серпень 2016 року на суму 196 576,00 грн за основним платежем та 98 288,00 грн за штрафними санкціями: ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» - 196 576,00 грн за основним платежем та 98 288,00 грн за штрафними санкціями;

- вересень 2016 року на суму 154 603,00 грн за основним платежем та 77 301,50 грн за штрафними санкціями: ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» - 154 603,00 грн за основним платежем та 77 301,50 грн за штрафними санкціями;

- жовтень 2016 року на суму 46 978,00 грн за основним платежем та 23 489,00 за штрафними санкціями: ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» - 46 978,00 грн за основним платежем та 23 489,00 грн за штрафними санкціями;

- листопад 2016 року на суму 167 736,00 грн за основним платежем та 83 868,00 грн за штрафними санкціями: ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС» - 1 417,00 грн за основним платежем та 708,50 грн за штрафними санкціями; ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» - 166 319,00 грн за основним платежем та 83 159,50 грн за штрафними санкціями;

- грудень 2016 року на суму 124 452,00грн за основним платежем та 62 226,00 грн за штрафними санкціями: ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» - 124 452,00 грн за основним платежем та 62 226,00 грн за штрафними санкціями;

- січень 2017 року на суму 218 824,00 року за основним платежем та 109 412,00 грн за штрафними санкціями: ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС» - 46 206,00 грн за основним платежем та 23 103,00 грн за штрафними санкціями; ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» - 172 618,00 грн за основним платежем та 86 309,00 грн за штрафними санкціями;

- лютий 2017 року на суму 176 399,00 грн за основним платежем та 88 199,50 грн за штрафними санкціями: ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» - 180,00 грн за основним платежем та 90,00 грн за штрафними санкціями; ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» - 176 219,00 грн за основним платежем та 88 109,50 грн за штрафними санкціями;

- березень 2017 року на суму 150 092,00 грн за основним платежем та 75 046,00 грн за штрафними санкціями: ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» - 1 250,00 грн за основним платежем та 625,00 грн за штрафними санкціями; ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» - 148 842,00 грн за основним платежем та 74 421,00 грн за штрафними санкціями;

- квітень 2017 року на суму 8 467,00 грн за основним платежем та 4 233,50 грн за штрафними санкціями: ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС» - 4 081,00 грн за основним платежем та 2 040,50 грн за штрафними санкціями; ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» - 4 386,00 грн за основним платежем та 2 193,00 грн за штрафними санкціями;

- травень 2017 року на суму 9 612,00 грн за основним платежем та 4 806,00 грн за штрафними санкціями: ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС» - 1 339,00 грн за основним платежем та 669,50 грн за штрафними санкціями; ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» - 8 273,00 грн за основним платежем та 4 136,50 грн за штрафними санкціями;

- липень 2017 року на суму 12 930,00 грн за основним платежем та 6 465,00 грн за штрафними санкціями: ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» - 300,00 грн за основним платежем та 150,00 грн за штрафними санкціями; ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС» - 5 538,00 грн за основним платежем та 2 769,00 грн за штрафними санкціями; ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» - 7 092,00 грн за основним платежем та 3 546,00 грн за штрафними санкціями;

- серпень 2017 року на суму 724,00 грн за основним платежем та 362,00 грн за штрафними санкціями: ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» - 366,00 грн за основним платежем та 183,00 грн за штрафними санкціями; ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС» - 358,00 грн за основним платежем та 179,00 грн за штрафними санкціями;

- вересень 2017 року на суму 47 989,00 грн за основним платежем та 23 994,50 грн за штрафними санкціями: ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» - 47 989,00 грн за основним платежем та 23 994,50 грн за штрафними санкціями;

- жовтень 2017 року на суму 48 750,00 грн за основним платежем та 24 375,00 грн за штрафними санкціями: ТОВ «ЕМКО» - 11 940,00 грн за основним платежем та 5 970,00 грн за штрафними санкціями; ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» - 36 810,00 грн за основним платежем та 18 405,00 грн за штрафними санкціями;

- листопад 2017 року на суму 64 239,00 грн за основним платежем та 32 119,50 грн за штрафними санкціями: ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» - 5 000,00 грн за основним платежем та 2 500,00 грн за штрафними санкціями; ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС» - 59 239,00 грн за основним платежем та 29 619,50 грн за штрафними санкціями;

- грудень 2017 року на суму 38 641,00 грн за основним платежем та 19 320,50 грн за штрафними санкціями: ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» - 37 358,00 грн за основним платежем та 18 679,00 грн за штрафними санкціями; ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС» - 400,00 грн за основним платежем та 200,00 грн за штрафними санкціями; ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» - 883,00 грн за основним платежем та 441,50 грн за штрафними санкціями;

- січень 2018 року на суму 28 410,00 грн за основним платежем та 14 205,00 грн за штрафними санкціями: ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» - 28 410,00 грн за основним платежем та 14 205,00 грн за штрафними санкціями;

- лютий 2018 року на суму 54 608,00 грн за основним платежем та 27 304,00 грн за штрафними санкціями: ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» - 53 009,00 грн за основним платежем та 26 504,50 грн за штрафними санкціями; ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС» - 1 599,00 грн за основним платежем та 799,50 грн за штрафними санкціями;

- березень 2018 року на суму137 228,00 грн за основним платежем та 68 614,00 грн за штрафними санкціями: ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» - 30 300,00 грн за основним платежем та 15 150,00 грн за штрафними санкціями; ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС» - 100 978,00 грн за основним платежем та 50 489,00 грн за штрафними санкціями; ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» - 5 950,00 грн за основним платежем та 2 975,00 грн за штрафними санкціями;

- квітень 2018 року на суму 28 831,00 грн за основним платежем та 14 415,50 грн за штрафними санкціями: ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС» - 28 831,00 грн за основним платежем та 14 415,50 грн за штрафними санкціями;

- травень 2018 року на суму 56 277,00 грн за основним платежем та 28 138,50 грн за штрафними санкціями: ТОВ «ЕМКО» - 12 798,00 грн за основним платежем та 6 399,00 грн за штрафними санкціями; ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» - 19 948,00 грн за основним платежем та 9 974,00 грн за штрафними санкціями; ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС» - 20 426,00 грн за основним платежем та 10 213,00 грн за штрафними санкціями; ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» - 3 105,00 грн за основним платежем та 1 552,50 грн за штрафними санкціями;

- червень 2018 року на суму 22 160,00 грн за основним платежем та 11 080,00 грн за штрафними санкціями: ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» - 22 160,00 грн за основним платежем та 11 080,00 грн за штрафними санкціями;

- липень 2018 року на суму 44 124,00 грн за основним платежем та 22 062,00 грн за штрафними санкціями: ТОВ «ЕМКО» - 5 952,00 грн за основним платежем та 2 976,00 грн за штрафними санкціями; ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» - 37 013,00 грн за основним платежем та 18 506,50 грн за штрафними санкціями; ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС» - 1 159,00 грн за основним платежем та 579,50 грн за штрафними санкціями;

- серпень 2018 року на суму 35 049,00 грн за основним платежем та 17 524,50 грн за штрафними санкціями: ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» - 7 600,00 грн за основним платежем та 3 800,00 грн за штрафними санкціями; ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС» - 23 696,00 грн за основним платежем та 11 848,00 грн за штрафними санкціями; ТОВ «ПЛАСТОПОЛІМЕР» - 3 753,00 грн за основним платежем та 1 876,50 грн за штрафними санкціями;

- вересень 2018 року на суму 145 810,00 грн за основним платежем та 72 905,00 грн за штрафними санкціями: ТОВ «ЕМКО» - 2 551,00 грн за основним платежем та 1 275,50 грн за штрафними санкціями; ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» - 33 160,00 грн за основним платежем та 16 580,00 грн за штрафними санкціями; ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС» - 106 346,00 грн за основним платежем та 53 173,00 грн за штрафними санкціями; ТОВ «ПЛАСТОПОЛІМЕР» - 3 753,00 грн за основним платежем та 1 876,50 грн за штрафними санкціями;

- жовтень 2018 року на суму 113 065,00 грн за основним платежем та 56 532,50 грн за штрафними санкціями: ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» - 51 152,00 грн за основним платежем та 25 576,00 грн за штрафними санкціями; ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС» - 61 913,00 грн за основним платежем та 30 956,50 грн за штрафними санкціями;

- листопад 2018 року на суму 55 122,00 грн за основним платежем та 27 561,00 грн за штрафними санкціями: ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» - 55 122,00 грн за основним платежем та 27 561,00 грн за штрафними санкціями;

- грудень 2018 року на суму 48 572,00 грн за основним платежем та 24 286,00 грн за штрафними санкціями: ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» - 48 572,00 грн за основним платежем та 24 286,00 грн за штрафними санкціями;

- січень 2019 року на суму 39 572,00 грн за основним платежем та 19 786,00 грн за штрафними санкціями: ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» - 39 572,00 грн за основним платежем та 19 786,00 грн за штрафними санкціями;

- лютий 2019 року на суму 9 243,00 грн за основним платежем та 4 621,50 грн за штрафними санкціями: ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» - 9 243,00 грн за основним платежем та 4 621,50 грн за штрафними санкціями;

- березень 2019 року на суму 16 424,00 грн за основним платежем та 8 212,00 грн за штрафними санкціями: ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» - 16 424,00 грн за основним платежем та 8 212,00 грн за штрафними санкціями;

- квітень 2019 року на суму 11 040,00 грн за основним платежем та 5 520,00 грн за штрафними санкціями: ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» - 11 040,00 грн за основним платежем та 5 520,00 грн за штрафними санкціями;

- травень 2019 року на суму 11 820,00 грн за основним платежем та 5 910,00 грн за штрафними санкціями: ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» - 11 820,00 грн за основним платежем та 5 910,00 грн за штрафними санкціями;

- червень 2019 року на суму 31 107,00 грн за основним платежем та 15 553,50 грн за штрафними санкціями: ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» - 31 107,00 грн за основним платежем та 15 553,50 грн за штрафними санкціями.

Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу та зазначає, що способи донарахування та визначення додаткового податкового зобов`язання з податку на прибуток за операціями з переліченими контрагентами податковий орган обрав у випадку придбання товарів через визнання доходу від вартості отриманих від постачальників товарів, як безоплатно, «з нікуди» виявлених активів, а у випадку придбання послуг через невизнання витрат на придбання матеріалу, на капітальні ремонти та шляхом проведення відповідного коригування фінансового результату податкової звітності відповідного звітного періоду. Позивач вважає, що такі висновки виходять з необґрунтованих припущень про нікчемність угод, в рамках яких здійснені операції, суперечать фактичним обставинам їх здійснення і відображення, не мають вмотивованого підґрунтя. Позивач зазначає, що податковий орган, визнаючи первинні документи недійсними та наполягаючи на визнанні доходу, ніяким чином не доводить вартісний показник такого доходу та природу його походження. Позивач вказує на наявність всіх первинних документів, які підтверджують реальність придбання товарів та послуг, а також їх подальше використання позивачем у власній господарській діяльності. Крім того звертає увагу на принцип індивідуальної відповідальності за вчинення правопорушень та зазначає, що відповідно до положень ПК України податкова накладна, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, є підставою для формування податкового кредиту покупцем. Отже, на законодавчому рівні створено систему виявлення порушень, яких припускається конкретний платник податку, з метою впровадження принципу індивідуальної відповідальності, закріпленого у Конституції України.

Суд зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Податковий кодекс України надає визначення розумної економічної причини (ділової мети), як причини, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14).

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону №996-XIV визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 135.1. статті 135 ПК України визначено, що базою оподаткування податком на прибуток підприємств є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з абзацом першим пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, пункт 201.10 статті 201 ПК України доповнено абзацом нового змісту: «Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження».

Отже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 77 КАС України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте, у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Вищезазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 29.03.2019 по справі № 808/3412/16.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з контрагентами, податкові наслідки яких контролюючий орган поставив під сумнів, судом встановлено наступне.

Між AT «МОТОР СІЧ» (Покупець) та TOB «ЕМКО» (Постачальник) укладено договір поставки №1258/18-Д від 20.06.2018, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар, зазначений у Додатку-Специфікації до Договору, для модернізації установки ТВЧ ВЧГ 60/0066. Крім того, сторони домовились, що Постачальник власними силами виконує послуги з модернізації установки ТВЧ ВЧГ 60/0066 та надає гарантію на модернізоване обладнання (т.12 а.с.189-191).

Специфікацією до Договору визначено найменування, одиниці виміру, кількість, ціну та загальну вартість поставленого товару та послуг, а саме: роботи по модернізації установки ТВЧ ВЧГ 60/0066, хомут 15-25мм НЖ, хомут 20-32мм НЖ, трубопровід охл.Ф25мм, діод ний міст Ларіонова, контактор КТ60-43, магнитопускачі, дріт монтаж ф1,75мм/кВ, ф4,0мм/кВ, ф25мм/кВ, метизи НЖ в асортименті, регулятор потужності, регулятори ланцюга зворотного зв`язку, розділювачі приладів контролю напруги, вентилятор, реле РЭВ201, блоки керування, транзистор (т.12 а.с.192).

На підтвердження господарських операцій до матеріалів справи надано належним чином оформлені первинні документи: видаткові накладні №292.01 від 19.10.2017, №297.02 від 24.10.2017, №138.01 від 18.05.2018, №204.02 від 23.07.2018, №243.02 від 31.08.2018, Акт здачі-прийняття робіт №204.01 від 23.07.2018, прибуткові ордери №29 від 23.07.2018, №297.2 за листопад 2017 року, №138.01 за червень 2017 року, №242.01 за листопад 2017 року, платіжні доручення №2523 від 13.10.2017, №1556 від 20.10.2017, №1617 від 15.05.2018, №2525 від 20.07.2018, №3074 від 31.08.2018 (т.8 а.с.100-115), між сторонами відсутній спір щодо факту надання первинних документів до перевірки та їх змісту.

Постачальником зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом з ЄРПН по TOB «ЕМКО» (т.4 а.с.177).

Використання позивачем придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності підтверджується дефектними відомостями, накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей, лімітними картками, сметами та замовленнями, які надано до матеріалів справи разом із переліком (т.14 а.с.32, 238-250).

Крім того, між позивачем (Покупець) та TOB «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» (Постачальник) укладено договір на поставку продукції № 10525/17-Д(УЗ) від 11.07.2017, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець оплатити та прийняти лакофарбову продукцію в асортименті, який зазначається в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору (т.12 а.с.134-171).

Специфікаціями до договору № 10525/17-Д(УЗ) від 11.07.2017 узгоджено номенклатуру, кількість та вартість товарів: матеріал теплоізоляційний Ізоллат-02, емаль КО-818, знежирювач Сур Тек 151, емаль ЕП-1323, композиція анаеробна ВАК-1Ф, клей ВКТ-2, лак КО-08, клей «Леконат», клей ВК-32-2 ПИ, грунт-емаль ЯрЛИсоат 1861 ПГЛ, розчинник ЯрЛИсоат 667, розчинник ЯрЛИтинер 774, закріплювач У-2, емаль ВФЛ-1199Э, клей ВК-27, засоби для чищення миючі засоби, кислотні засоби, емаль КЧ-7101ВВ, клейова плівка ВК-51, лак ГФ-024, лак ВЛ-931К, ґрунт ЭП-0215.

На підтвердження господарських операцій до матеріалів справи надано належним чином оформлені первинні документи: видаткові накладні, прибуткові ордери, платіжні доручення, сертифікати якості на продукцію, товарно-транспортні накладні, а також паспорти та сертифікати якості на поставлену продукцію, оплата здійснена на підставі платіжних доручень, копії яких надано до матеріалів справи (т.6 а.с.2-250, т.7 а.с.1-250, т.8 а.с.1-98). Надані первинні документи узгоджуються з узагальненим переліком первинних документів по взаємовідносинам позивача з TOB «КОМПАНІ «ПЛАЗМА», Додаток до Акту перевірки №3.1.2.2.5 (т.4 а.с.172-174), між сторонами відсутній спір щодо факту надання первинних документів до перевірки та їх змісту.

Постачальником зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом з ЄРПН по TOB «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» (т.4 а.с.178).

Використання позивачем придбаних товарів у власній господарській діяльності підтверджується лімітними картками, вимогами, дефектними відомостями, накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей, які надано до матеріалів справи разом із переліком (т.14 а.с.26-28, т.15 а.с.3-100).

Крім того, між позивачем (Покупець) та TOB «ПЛАСТОПОЛІМЕР» (Постачальник) укладено договір на поставку продукції №11254/18-Д(УЗ) від 12.07.2018, згідно умов якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець оплатити та прийняти продукцію з фторопласту Ф-4, композиційних матеріалів на основі фторопласту Ф-4 та іншу продукцію, номенклатура (асортимент) якої визначається в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору (т.12 а.с.172-174).

Відповідно до специфікації №1 поставлено товар пластина Ф-4 2х500х500мм, пластина Ф-4 3х500х500мм, пластина Ф-4 4х500х500мм, стрічка профільна Ф-4 (т.12 а.с.175).

На підтвердження господарських операцій до матеріалів справи надано належним чином оформлені первинні документи: видаткова накладна № РН-48944 від 19.09.2018р., прибутковий ордер №5000048944 від 19.09.2018р., платіжні доручення №466521 від 14.08.2018р., №472162 від 12.09.2018р., паспорт якості на продукцію, подорожний лист №00042 від 11.09.2018р (т.8 а.с.116-123), між сторонами відсутній спір щодо факту надання первинних документів до перевірки та їх змісту.

Постачальником зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом з ЄРПН по TOB «ПЛАСТОПОЛІМЕР» (т.4 а.с.175).

Використання придбаних товарів у власній господарській діяльності підтверджується лімітними картками (т.14 а.с.31).

Крім того, між позивачем (Покупець) та TOB «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС» (Постачальник) укладено договір на поставку продукції (товару) №178/11 (УЗ) від 11.11.2009, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується виготовити та поставити, а Покупець оплатити та прийняти продукцію з`єднувачі штепсельні типу СНЦ22, СНЦ23, СНЦ28, РТИ, гумовотехнічні вироби, завод-виробник продукції ОАО «Завод «Исеть». Розгорнута номенклатура (асортимент) продукції (товару) зазначається в специфікаціях, що є додатком до Договору та його невід`ємною частиною (т.12 а.с.176-177).

Товар поставлено відповідно до Специфікацій (т.12 а.с. 179-188).

На підтвердження господарських операцій до матеріалів справи надано належним чином оформлені первинні документи: видаткові накладні, прибуткові ордери, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, сертифікати якості, паспорти (т.8 а.с.124-250, т.9 а.с.1-121). Надані первинні документи узгоджуються з узагальненим переліком первинних документів по взаємовідносинам позивача з TOB «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС», Додаток до Акту перевірки №5 (т.4 а.с.162-171), між сторонами відсутній спір щодо факту надання первинних документів до перевірки та їх змісту.

Постачальником зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом з ЄРПН по TOB «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС» (т.4 а.с.179).

Використання придбаних товарів у власній господарській діяльності підтверджується лімітними картками, вимогами, дефектними відомостями, накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей, які надано до матеріалів справи разом із переліком (т.14 а.с.29-30, т.15 а.с.101-177).

Крім того, судом встановлено, що між позивачем (Замовник) та Приватним підприємством «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» (Підрядник) укладено договір підряду №264Дсд (УСиСР) від 01.02.2016, відповідно до умов якого Підрядник приймає на себе зобов`язання виконати роботи «АТ «МОТОРСІЧ». Реконструкція будівлі ДК ім.Т.Г.Шевченка, вул.Красна, 24а, по заходах М.222.2015 УКСО, інв. №К338000» відповідно (в обсягах) локального кошторису та договірної ціни (Додаток №1, який є невід`ємною частиною Договору), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (т.12, а.с.208-212).

На виконання умов договору сторонами складено акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів (типова форма №03-2), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (типова форми №КБ-3), Акти приймання виконаний будівельних робіт (типова форма №КБ-2), видаткові накладні, накладні на відпуск товарно-матеріальних цінностей, комерційні пропозиції, платіжні доручення (т.9 а.с.122-250, т.10 а.с.1-250, т.11 а.с.1-250, т.12 а.с.1-120, т.13 а.с.159-170). Перелік актів виконаних робіт також наведено в узагальненій інформації Додаток до Акту перевірки №3.1.2.2.9 (т.4 а.с.180-182), також судом досліджено інформацію про перерахування грошових коштів на адресу ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» (т.4 а.с.185-188). Зміст наданих до матеріалів справи первинних документів узгоджуються з узагальненою інформацією до Акту перевірки.

За даними операціями контрагентом складено податкові накладні, які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, що відображено в Додатку до Акту перевірки №3.1.2.2.10 (т.4 а.с.183-185).

Позивачем здійснено оплату послуг за договором, що підтверджується узагальненою інформацією про перерахування грошових коштів на адресу ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» (т.4 а.с.186-188).

Таким чином, фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ «ЕМКО», ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА», ТОВ «ПЛАСТПОЛІМЕР», ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС», ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону №996-XIV - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Суд звертає увагу, що під час перевірки позивача всі первинні документи надавались податковому органу, досліджувались ним, в акті перевірки відсутні будь-які зауваження щодо форми та змісту таких документів, не зазначено про не надання певних документів, тощо, тобто, первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, а також правомірність формування витрат та сум податку на додану вартість по операціям з цими контрагентами на підставі належним чином оформлених та зареєстрованих податкових накладних.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи письмові докази, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з ТОВ «ЕМКО», ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА», ТОВ «ПЛАСТПОЛІМЕР», ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС», ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та даними контрагентами.

Суд зазначає, що контролюючим органом не було доведено та надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів позивача трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договору, укладеного з позивачем, як не було надано і доказів наявності фактів, які свідчать про неправомірну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої поведінки та злагодженості дій між ними.

Суд зауважує, що в обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій.

В своєму відзиві та Акті перевірки відповідач зазначає про дослідження руху товарів/послуг за ланцюгом постачання, як одного з аргументів податкового органу щодо фіктивного характеру операцій.

Втім, на переконання суду, такі дані жодним чином не можуть свідчити про нереальність/фіктивність правочинів позивача з контрагентами-постачальниками, оскільки посилання на неможливість встановлення походження товарів за ланцюгом постачання не можуть бути доказом безтоварного характеру господарських операцій.

В даному випадку, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Суд зазначає, що висновки контролюючого органу базуються крім іншого, на податковій інформації, сформованій за результатами аналізу відомостей, отриманих від інших податкових органів, та аналізу діяльності по ланцюгу постачання. При цьому контролюючим органом не здійснено ґрунтовного аналізу сутності та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Як слідує із висновку Верховного Суду (постанова від 20.03.2018 у справі №804/939/16, адміністративне провадження №К/9901/376/17) податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Щодо посилання на наявність кримінальних проваджень стосовно контрагентів та по ланцюгу постачання, суд вказує, що в порушення статті 77 КАС України відповідач не виконав свого обов`язку з доведення обставин, на яких ґрунтується прийняте рішення, та не надав жодних доказів існування таких кримінальних проваджень, під час судового розгляду представник відповідача не зміг пояснити щодо яких осіб або фактів воно здійснюється, на якій стадії перебуває і яке значення має для вирішення спірних правовідносин. За відкритими даними Єдиного державного реєстру судових рішень інформація про вироки в даних кримінальних провадженнях відсутня. Відповідачем не надано жодних доказів вчинення достатніх дій щодо доведення даних обставин, а сама по собі наявність кримінального провадження та посилання на певні матеріали досудового розслідування не можуть бути розцінені судом як беззаперечні докази винності осіб у вчиненні злочину.

Зі змісту Акту перевірки вбачається, що у згаданих кримінальних провадженнях досліджується діяльність контрагентів по ланцюгу постачання, що не може трактуватись як ознака нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

У даному випадку, суд вважає за необхідне звернути увагу, що позивач не може нести відповідальність за дії контрагента при відсутності власної вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід`ємного елементу верховенства права (стаття 8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності, тобто що відповідати має саме той, хто припустився порушення (стаття 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (стаття 129 Конституції України).

Податкове законодавство України не ставить право платника податку на формування показників податкової звітності, у тому числі і податкового кредиту з податку на додану вартість, в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів, у тому числі по ланцюгу постачання, чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, тощо. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, не подав податкову звітність або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств з урахуванням таких операцій, а також податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Не виконання податкових обов`язків контрагентом платника податків не може бути безумовним свідченням недостовірності даних податкового обліку платника податків, якщо не встановлені обставини, які свідчать про сприяння останнім у такому невиконанні.

В контексті викладеного, обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про їх нереальність чи про те, що позивач як платник податків діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які міг допустити його контрагент чи інші учасники ланцюга постачання, або ж про те, що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій було одержання позивачем податкової вигоди, контролюючий орган під час розгляду справи не надав.

Також суд зауважує, що до податкових накладних по операціям з ТОВ «ЕМКО», ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА», ТОВ «ПЛАСТПОЛІМЕР», ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС», ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС», які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних після 01.07.2017, застосовуються правила, визначені пунктом 201.10 ст.201 ПК України, відповідно до яких податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, для покупця таких товарів/послуг є достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Таким чином, наданими до матеріалів справи письмовими доказами підтверджено, що господарські відносини між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, придбані товари були використані позивачем у власній господарській діяльності, підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, спричинили реальні зміни майнового стану позивача, та були належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

На підстав викладеного суд дійшов висновку, що позивачем правомірно сформовано показники податкової звітності з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість з урахуванням господарських операцій з контрагентами ТОВ «ЕМКО», ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА», ТОВ «ПЛАСТПОЛІМЕР», ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕРРОС», ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС», у зв`язку з чим твердження контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими та недоведеними, а тому прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 12.12.2019 №0000715109 в частині визначення грошового зобов`язання в сумі 2677026,00 грн. за основним зобов`язанням та 1338513,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також від 12.12.2019 №0000735109 в частині визначення завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 2 537381,00 грн. за основним платежем та 1268 690,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, є протиправними і підлягають скасуванню.

3. Щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до Акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, ст.1, ст.4, ст.9 Закону №996-XIV, п.7 (МСБО 18) «Дохід», в результаті чого AT «МОТОР СІЧ» завищено витрати операційної діяльності за рахунок відображення операцій з ФОП ОСОБА_1 , що призвело до завищення витрат на загальну суму 13 808 815 грн. та заниження доходів на загальну суму 168 317 грн. Перевіркою встановлено, що у період з 01.07.2016 по 30.06.2019 Відокремлений підрозділ спортивний комплекс АТ «МОТОР СІЧ» здійснював взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1 щодо придбання майна доріжки бігової, а також послуг з організації проведення гандбольних матчів. Контролюючий орган зазначає, що підписані сторонами Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) мають недоліки: не вірно зазначена назва замовника, а саме зазначено ПАТ «МОТОР-СІЧ», в той час як вірний правопис назви підприємства замовника AT «МОТОР СІЧ»; немає посилання на договір; зазначено послуги щодо зйомки гандбольного матчу, виготовлення програми для трансляції та трансляція в ефірі ТРК «АЛЕКС», при цьому ані в договорах, ані в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) не передбачено приймання зазначених робіт ТРК «АЛЕКС». Крім того, в договорах та Актах здачі-приймання робіт (надання послуг) наявне посилання, що ФОП ОСОБА_1 діє на підставі свідоцтва про держреєстрацію від 11.03.1997 серія В02№91185, включеного до ЄДР за №2938979984, водночас за даними ЄДР ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності 08.04.2015 реєстраційний номер 20850000000003526. Таким чином перевіркою встановлено, що первинні документи оформлені на адресу АТ «МОТОР СІЧ» від імені фізичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , державну реєстрацію якого припинено 31.12.2014 та 08.04.2015 державну реєстрацію поновлено, але починаючи з 08.04.2015 господарська діяльність не здійснювалась, оскільки не подавалась податкова звітність, у зв`язку з чим надані до перевірки документи не можна вважати належно оформленими, які посвідчують факт придбання товару. Крім того, вважає, що ФОП ОСОБА_1 не міг надавати послуги у сфері телевізійного мовлення, оскільки не встановлено статусу суб`єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення. Враховуючи вищенаведене, перевіркою встановлено відображення AT «МОТОР СІЧ» у складі витрат операційної діяльності вартість послуг у сфері телевізійного мовлення, які фактично не були надані, в наслідок чого передані на AT «МОТОР СІЧ» витрати також завищені. Також перевіркою встановлено оприбуткування у травні 2017 року Відокремленим підрозділом спортивний комплекс АТ «МОТОР СІЧ» товару «доріжка бігова СУ ВЕХ 770Т» на суму 168 317,00 грн. невідомого походження. Водночас, проведеною перевіркою встановлено оприбуткування активу, ідентичного задекларованому, який було використано в господарській діяльності, що свідчить про набуття останнього платником податків у власність (безоплатного отримання товарів, послуг, робіт) без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання.

Відповідно до розрахунку грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств та визначеної штрафної санкції в розрізі операцій за податковим повідомленням-рішенням від 12.12.2019 №0000715109, вказані порушення вплинули на визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2515884,00 грн. за основним зобов`язанням та 1 257942,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Також контролюючий орган вважає, що у взаємовідносинах з АТ «МОТОР СІЧ» ФОП ОСОБА_1 здійснював діяльність, яка не відповідає обраним видам підприємницької діяльності фізичної особи (послуги з оренди обладнання для забезпечення телевізійної трансляції, виготовлення рекламно - інформаційних програм, послуги з оренди обладнання для супутникової передачі, послуги по відео обслуговуванню та трансляції «онлайн», розміщення реклами на біг-борді, та здійснення поставки бігової доріжки), у зв`язку з чим під час виплати доходу від такої діяльності позивач мав виконати обов`язки податкового агента щодо утримання податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в силу вимог пункту 177.6 статті 177 ПК України. Невиконання обов`язку податкового агента призвело до порушення позивачем пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.а) п.171.2 ст.171, пп.а) п.176.2 ст.176, п. 177.6 ст.177, пп.1.2, пп.1.4., пп.1.5 п.16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, абз.2 п.1 ч.1 ст.4, п.1, п.4 ч.2 ст.6, абз.1 п.1 ч.1 ст.7, абз.1, абз.2 ч.8. ст.9 Закону №2464-VI, а саме: не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб на суму 1 995 504,09 грн., військовий збір у сумі 166 292,01 грн., єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 2 585 865,44 грн.

Вказані порушення вплинули на визначення позивачу грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на підставі податкового повідомлення-рішення від 12.12.2019 №0000745109 на суму 1995504,09 грн. за податковим зобов`язанням та 1476038,77 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; з військового збору на підставі податкового повідомлення-рішення від 12.12.2019 №0000755109 на суму 166292,01 грн. за податковим зобов`язанням та 123003,23 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3 від 12.12.2019 на суму 2585865,44 грн.; а також штрафних санкцій на підставі рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000775109 від 12.12.2019 на суму 1347498,75 грн.

Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу, оскільки вважає, що наданими первинним документами підтверджено здійснення господарських операцій в повному обсязі, а з урахуванням принципу індивідуальної відповідальності позивач не може зазнавати негативних наслідків у зв`язку з порушенням ФОП ОСОБА_1 податкової дисципліни. Крім того зазначає, що не є податковим агентом щодо доходу, виплаченого ФОП ОСОБА_1 , тому що відповідно до пункту 177.8 статті 177 ПК України під час нарахування (виплати) фізичній особі-підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності. Крім того, позивач вважає доходи, що виплачені ФОП ОСОБА_1 , такими, що відповідають доходам від провадження підприємницької діяльності у межах обраних ФОП видів діяльності, які визначені у ЄДР, оскільки поставлені товари та послуги охоплюються видом економічної діяльності «93.19 Інша діяльність у сфері спорту» відповідно до наказу Держкомстату від 23.12.2011 № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності», а саме: - діяльність зі сприяння та підготовки спортивних заходів при наявності або відсутності спортивних споруд та діяльність, яка стосується проведення спортивних заходів. Також вважає, що сума по договору на поставку (придбання) АТ «МОТОР СІЧ» бігової доріжки СУ ВЕХ 770Т не може бути базою нарахування єдиного соціального внеску фізичній особі-підприємцю як сума винагороди (доходу) за договором у розмірі 22 відсотка, оскільки при такому підході залишаються поза увагою витрати постачальника на її придбання. Крім того зазначає, що відносини, які виникають при укладанні договору найму (оренди) та купівлі-продажу рухомого майна (доріжки бігової СУ ВЕХ 770Т) не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг, а тому єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно Закону №2464-VI не нараховується.

Судом встановлено, що у період з 01.07.2016 по 30.06.2019 Відокремлений підрозділ спортивний комплекс АТ «МОТОР СІЧ», який входить до складу АТ «МОТОР СІЧ» без права юридичної особи, мав господарські взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1 на підставі договорів №23 від 24.05.2017, №01092016-19 від 01.09.2016, №01092017-18/33 від 01.09.2017, №19092017-18 від 19.09.2017, №19092018-19/01-1 від 03.01.2019.

Так, між Відокремленим підрозділом спортивний комплекс АТ «МОТОР СІЧ» (Покупець) та ФОП ОСОБА_1 (Постачальник) укладено Договір №23 від 27.05.2017, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язаний поставити, а Покупець прийняти оплатити продукцію - бігову доріжку СУ ВЕХ 770Т на умовах 100% передплати (т.3 а.с.149-150)

Передплата за доріжку бігову СУ ВЕХ 770Т здійснена позивачем на рахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 платіжним дорученням №390347 від 26.05.2017 на суму 168 317,00 грн. (т.3 а.с.151).

До перевірки та до матеріалів справи надано первинні документи на підтвердження господарської операції: видаткова накладна №РН-0000316 від 24.05.2017, рахунок-фактура №СФ-0000370 від 24.05.2017, Акт №326 від 24.07.2017 про надходження устаткування, яке прибуло на завод, прибутковий ордер №5000030108 від 02.08.2017 який свідчить про оприбуткування товару (т.3 а.с.152-157). При цьому відповідач не заперечує фактичне отримання позивачем товару бігової доріжки СУ ВЕХ 770Т, його оприбуткування та належне відображення за даними бухгалтерського обліку.

Крім того, між Відокремленим підрозділом спортивний комплекс АТ «МОТОР СІЧ» (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) укладено Договір №01092016-19 від 01.09.2016, відповідно до умов якого Виконавець бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах, передбачених у договорі, надати у 2016 році послуги щодо технічного забезпечення відеозйомок за допомогою пересувної телевізійної станції (ПТС) (далі Обладнання) передачі «Гандбол» з використанням обладнання і технічного персоналу Виконавця, а Замовник зобов`язується сплатити Виконавцеві ціну договору за умови 100% передплати, що складає 420000,00 грн. Технічні послуги включають в себе: доставка Обладнання; монтаж та пусконаладка Обладнання не пізніше 12:00 год у день надання послуг; постійне обслуговування Обладнання під час зйомок, забезпечення його працездатності; демонтаж Обладнання та вивезення Обладнання протягом одного календарного дня після закінчення строку надання послуг протягом (одної) кожної знімальної зміни. (т.3 а.с.138-139).

Крім того, між Відокремленим підрозділом Спортивний комплекс АТ «МОТОР СІЧ» (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) укладено Договір №01092017-18/33 від 01.09.2017, відповідно до умов якого Виконавець бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах, передбачених у договорі, надати у 2017 році Замовникові послуги щодо технічного забезпечення відеозйомок за допомогою пересувної телевізійної станції (ПТС) (далі Обладнання) передачі «Гандбол» з використанням обладнання і технічного персоналу в строки, встановлені договором. Вартість Технічних послуг за одну трансляцію складає 424500,00 грн. Технічні послуги включають в себе: доставка Обладнання; монтаж та пусконаладка Обладнання не пізніше 12:00 год у день надання послуг; постійне обслуговування Обладнання під час зйомок, забезпечення його працездатності; демонтаж Обладнання та вивезення Обладнання протягом одного календарного дня після закінчення строку надання послуг протягом (одної) кожної знімальної зміни. (т.3 а.с.140-141).

Крім того, між Відокремленим підрозділом спортивний комплекс АТ «МОТОР СІЧ» (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) укладено Договір №19092017-18 від 19.09.2017, відповідно до умов якого Виконавець бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах, передбачених у договорі, надати у 2017 році Замовникові послуги щодо технічного забезпечення відеозйомок за допомогою пересувної телевізійної станції (ПТС) (далі Обладнання) передачі «Гандбол» з використанням обладнання і технічного персоналу в строки, встановлені договором. Вартість Технічних послуг за одну трансляцію складає 555 560,00 грн. Технічні послуги включають в себе: доставка Обладнання; монтаж та пусконаладка Обладнання не пізніше 12:00 год у день надання послуг; постійне обслуговування Обладнання під час зйомок, забезпечення його працездатності; демонтаж Обладнання та вивезення Обладнання протягом одного календарного дня після закінчення строку надання послуг протягом (одної) кожної знімальної зміни (т.3 а.с.142-143).

Крім того, між Відокремленим підрозділом спортивний комплекс АТ «МОТОР СІЧ» (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) укладено Договір №19092018-19/01-1 від 03.01.2019, відповідно до умов якого Виконавець бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах, передбачених у Договорі, надати у 2019 році послуги щодо технічного забезпечення відеозйомок за допомогою пересувної телевізійної станції (ПТС) (далі Обладнання) передачі «Гандбол» з використанням обладнання і технічного персоналу Виконавця. Вартість технічних послуг за одну трансляцію складає 424 500 грн. Технічні послуги включають в себе: доставка Обладнання; монтаж та пусконаладка Обладнання не пізніше 12:00 год у день надання послуг; постійне обслуговування Обладнання під час зйомок, забезпечення його працездатності; демонтаж Обладнання та вивезення Обладнання протягом одного календарного дня після закінчення строку надання послуг протягом (одної) кожної знімальної зміни (т.3 а.с.144-145)

До договору додатково складений Додаток №1 від 03.01.2019, яким затверджено кошторис на забезпечення прямої трансляції матчів за участю ГК «МОТОР» в турнірах VELUX EHF Champions League та SEHA-Gazprom League, на оренду обладнання для забезпечення стільникової передачі сигналу та телевізійної трансляції, роботу творчого та технічного персоналу під час проведення трансляції матчів з передачею на стільник та логістику (т.3 а.с.146-148).

На виконання умов вищезазначених договорів до перевірки та до матеріалів справи надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), в яких виокремлений перелік наданих робіт та їх вартість, а саме: зйомка гандбольного матчу, виготовлення програми для трансляції на ТРК «АЛЕКС», послуги з відео обслуговування та трансляції On-line, монтаж іміджевого роліка з відеоматеріалу замовника, транспортні витрати, виготовлення рекламно-інформаційного відеофільму продукції (послуг), його розміщення в ефірі ТРК «АЛЕКС», оренда обладнання, робота творчого персоналу, логістика; рахунки-фактури, оплата придбаних послуг здійснена відповідно до платіжних доручень (т.3 а.с.157-249, т.4 а.с.1-161).

Таким чином, судом встановлено, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_1 підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону №996-XIV - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 9 Закону №996-XIV неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Такі недоліки в оформленні документів, як неправильне зазначення назви позивача - ПАТ «МОТОР-СІЧ» замість AT «МОТОР СІЧ», відсутність в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) посилання на договір, не перешкоджають вірному розумінню змісту господарської операції, дозволяють ідентифікувати її учасників (доказів того, що ПАТ «МОТОР-СІЧ» та AT «МОТОР СІЧ» є різними юридичними особами не надано).

Крім того, зазначення в договорах та первинних документах інформації про те, що ФОП ОСОБА_1 діє на підставі свідоцтва про держреєстрацію від 11.03.1997 серія В02№91185, у той час коли фактично включений до ЄДР 08.04.2015, в повній мірі дозволяє ідентифікувати особу, яка здійснила господарську операцію, оскільки за даними ЄДР ФОП ОСОБА_1 дійсно був зареєстрований на підставі свідоцтва про держреєстрацію від 11.03.1997 та припинив реєстрацію 31.12.2014, однак 08.04.2015 знову її поновив, отже такі відомості свідчать про те, що це є одна й та сама особа.

Суд критично оцінює посилання контролюючого органу на такий недолік в оформленні Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), як відсутність відомостей про приймання робіт (послуг) з боку ТРК «АЛЕКС», оскільки з наданих до матеріалів справи письмових доказів не вбачається, що ТРК «АЛЕКС» була учасником господарських взаємовідносин між позивачем та ФОП ОСОБА_1 . Крім того, під час судового розгляду позивач надав пояснення, а відповідач не заперечував, що АТ «МОТОР СІЧ» не мало взаємовідносин з ТРК «АЛЕКС».

Щодо відсутності у ФОП ОСОБА_1 у власності транспортного засобу для виконання робіт у взаємовідносинах з позивачем, суд зазначає, що податкове законодавство не вимагає від особи здійснювати підприємницьку діяльність виключно із залученням власного транспорту, та дозволяє використовувати, зокрема, орендований транспорт. Контролюючий орган не надав оцінку вказаним обставинам та дійшов безпідставного висновку про те, що у зв`язку з відсутністю у ФОП ОСОБА_1 власного зареєстрованого транспорту, який відповідає умовам договорів, укладених з АТ «МОТОР СІЧ», послуги фактично не могли бути надані.

При цьому суд звертає увагу, що зазначаючи про те, що ФОП ОСОБА_1 починаючи з 08.04.2015 не здійснює господарську діяльність, відповідач не надає жодних доказів на підтвердження даного факту, у тому числі доказів проведення перевірки та/або зустрічної звірки платника податків ФОП ОСОБА_1 , під час судового розгляду представник відповідача повідомив, що будь-яких перевірок діяльності ФОП ОСОБА_1 не ініційовано.

Суд повторно нагадує, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на формування показників податкової звідності в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, транспортних засобів тощо. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, не подав податкову звітність або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення сумлінного платника податку права на формування об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств з урахуванням таких операцій, якщо він виконав усі передбачені законом умови щодо відображення господарської операції за даними бухгалтерського обліку та податкової звітності на підставі належним чином складених первинних документів, оскільки не виконання податкових обов`язків контрагентом платника податків не може бути безумовним свідченням недостовірності даних обліку такого платника податків, якщо не встановлені обставини, які свідчать про сприяння останнім у такому невиконанні.

Будь-яких обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або у сукупності могли свідчити про їх нереальність чи про те, що позивач як платник податків діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які міг допустити його контрагент, або ж про те, що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій було одержання позивачем податкової вигоди, контролюючий орган під час розгляду справи не надав.

Таким чином, висновок контролюючого органу про завищення позивачем витрат операційної діяльності за рахунок відображення операцій з ФОП ОСОБА_1 , що призвело до завищення витрат на загальну суму 13 808 815 грн. та заниження доходів на загальну суму 168 317 грн., та мало наслідком заниження належного до сплати податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 2515884,00 грн., не доведений відповідачем у відповідності до вимог статті 77 КАС України, та спростований письмовими доказами, наданими позивачем до матеріалів справи.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно зі статтею 43 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Відповідно до пп.162.1.1 п.162.1 ст.162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно з пунктом 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Підпунктами 164.1.1-164.1.3 статті 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

За даними Реєстру платників єдиного податку судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у період здійснення господарських взаємовідносин з АТ «МОТОР СІЧ» не був зареєстрований як платник єдиного податку, виключений з реєстру 01.01.2015 (електронний ресурс: https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/edpod).

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, окрім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється за правилами, визначеними статтею 177 ПК України.

Відповідно до пункту 177.1 статті 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 177.2 статті 177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до пункту 177.5 статті 177 ПК України фізичні особи-підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Підпунктом 177.5.3 пункту 177.5 статті 177 ПК України визначено, що остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

Відповідно до пункту 177.6 статті 177 ПК України у разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб.

Згідно з пунктом 177.8 статті 177 ПК України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що фізичні особи-підприємці здійснюють підприємницьку діяльність на власний ризик та на відміну від фізичних осіб, які не мають такого статусу, самостійно введуть облік доходів і витрат для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб, подають до податкових органів податкову звітність та сплачують податки. При цьому, якщо фізична особа-підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами. Водночас, якщо фізичною особою-підприємцем, яка отримує дохід від здійснення нею підприємницької діяльності, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, отже звільнені від виконання обов`язків податкового агента.

За даними ЄДР судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 (РНКОП НОМЕР_1 ) обрав наступні види економічної діяльності: 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 59.11 Виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм; 85.51 Освіта у сфері спорту та відпочинку; 93.12 Діяльність спортивних клубів; 93.19 Інша діяльність у сфері спорту.

Відповідно до наказу Держкомстату від 23.12.2011 №396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» вид економічної діяльності - 93.19 Інша діяльність у сфері спорту включає наступні види діяльності: - діяльність зі сприяння та підготовки спортивних заходів при наявності або відсутності спортивних споруд; - діяльність самостійних спортсменів і атлетів, суддів, хронометражистів, тощо; - діяльність спортивних ліг і регулюючих органів; - діяльність, яка стосується проведення спортивних заходів; - діяльність стаєнь для утримання скакових і бігових коней, псарень для утримання бігових собак і гаражів для спортивних гоночних автомобілів; - мисливство як вид спорту або відпочинку та надання пов`язаних із ним послуг; - діяльність заповідників для спортивного рибальства; - послуги гірських провідників; - допоміжну діяльність зі спортивного рибальства та мисливства.

Таким чином, з огляду на умови укладених з ФОП ОСОБА_1 договорів та характер наданих ним послуг, суд дійшов висновку, що надані послуги відповідають видам економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 , а тому висновки контролюючого органу в цій частині є помилковими.

Крім того, суд вважає хибними твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій з огляду на відсутність у ФОП ОСОБА_1 статусу суб`єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, оскільки зміст господарських операцій дозволяє дійти висновку, що придбані позивачем у ФОП ОСОБА_1 послуги мають допоміжний організаційно-технічний характер. На користь такого висновку свідчить також та обставина, що ефірний час для трансляції гандбольних матчів за участю команди АТ «МОТОР СІЧ» надавався Телекомпанією «МЕДІАГРУП АЛЕКС.ЮА», що підтверджується відповідними ефірними довідками про надання ефірного часу на телеканалі «АЛЕКС.ЮА», а також Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОТВЕЛЬД», що підтверджується ефірними довідками виходів матчів гандбольної Ліги Чемпіонів на телеканалі XSPORT (т.13 а.с.68-158). Також необхідно зазначити, що зміст наданих послуг відповідає обраним ФОП ОСОБА_1 видам господарської діяльності, у тому числі виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм, водночас відсутність у контрагента позивача дозволу на виконання такої діяльності, або виконання такої діяльності без отримання відповідної ліцензії, не може ставитись у провину позивачу з огляду на принцип індивідуальної відповідальності учасників податкових правовідносин.

Також суд погоджується з доводом позивача про те, що вартість поставленого ФОП ОСОБА_1 товару бігової доріжки СУ ВЕХ 770Т не може бути визнана сплаченим на його користь доходом та, відповідно, об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, оскільки не відповідає ознакам чистого оподатковуваного доходу в розумінні пункту 177.2 статті 177 ПК України.

Крім того необхідно звернути увагу, що контролюючий орган, заперечуючи в цілому реальність господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_1 та зазначаючи про оприбуткування позивачем активів та послуг невідомого походження, при цьому наполягає на тому, що у межах таких відносин ФОП ОСОБА_1 отримував дохід, що свідчить про суперечливість висновків контролюючого органу.

За вищенаведеного суд вважає, що у зв`язку з виплатою коштів на адресу ФОП ОСОБА_1 в межах господарських взаємовідносин у позивача не виникло обов`язків податкового агента, а тому висновки контролюючого органу про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб на суму 1995504,09 грн. є безпідставними, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення від 12.12.2019 №0000745109 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо заниження належного до сплати військового збору, суд зазначає, що за змістом підпункту 1.4. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Враховуючи попередні висновки суду про відсутність у позивача обов`язків податкового агента щодо доходу, виплаченого на користь ФОП ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про відсутність підстав для визначення позивачу грошового зобов`язання зі сплати військового збору у межах таких операцій, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення від 12.12.2019 №0000755109 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо заниження належного до сплати єдиного внеску, суд зазначає, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI визначено обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Отже, фізичні особи-підприємці самостійно сплачують за себе єдиний внесок, окрім випадків, коли фізична особа підприємець за цивільно-правовим договором виконує роботи (надає послуги), які не відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У такому випадку платником єдиного внеску є роботодавець.

Як було встановлено судом, ФОП ОСОБА_1 у взаємовідносинах з АТ «МОТОР СІЧ» виконував роботи (надавав послуги), які відповідають видам обраної ним діяльності, а тому у даному випадку мав самостійно обчислювати та сплачувати за себе єдиний внесок у порядку, встановленому законом.

Що стосується операції з поставки бігової доріжки, суд погоджується з доводами позивача про те, що така господарська операція не відповідає умовам пункту 1 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI з огляду на те, що не є виконанням робіт (наданям послуг).

Враховуючи наведене, у спірних правовідносинах позивач не набув статусу платника єдиного внеску відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI, а тому визначення недоїмки з єдиного внеску на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3 від 12.12.2019 на суму 2585865,44 грн., а також застосування штрафних санкцій на підставі рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000775109 від 12.12.2019 на суму 1347498,75 грн. є безпідставним, у зв`язку з чим зазначені вимога про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску підлягають скасуванню як протиправні.

4. Щодо взаємовідносин з ВАТ «Авіакомпанія «Росія» та Міністерством промислової політики України.

Перевіркою встановлено порушення позивачем абз. «а» та абз. «з» п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України, п.5 «в» Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 18 «Дохід» IASB; Стандарт, Міжнародний документ від 01.01.2012, п.1 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 за №291 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999р. за № 893/4186, а саме: AT «МОТОР СІЧ» не включено до складу інших операційних доходів кредиторську заборгованість по ВАТ «Авіакомпанія «Росія» та Міністерству промислової політики України, по якій закінчився термін позовної давності, у розмірі 8 062 754,06 грн.

В ході перевірки встановлено, що у AT «МОТОР СІЧ» станом на 30.06.2019 на рахунках 681 «Розрахунки по авансам отриманим» обліковується кредиторська заборгованість, по якій закінчився термін позовної давності по ВАТ «Авіакомпанія «Росія» у сумі 6 762 754,06 грн. (543 323,82 доларів США) та по Міністерству промислової політики України у сумі 1 300 000,00 грн. По зазначеним контрагентам, в ході проведення перевірки встановлено, що претензійна робота, акти звіряння, листування відсутні. Таким чином термін позовної давності не продовжено. Контролюючий орган вважає, що AT «МОТОР СІЧ» були отримані економічні вигоди від отримання активів, у вигляді коштів, товарів та послуг, що підлягають списанню як безнадійна кредиторська заборгованість та включенню до складу доходів підприємства, адже отримання цих активів - це надходження економічних вигід з необхідністю відображення доходів від їх отримання у бухгалтерському та податковому обліку. Враховуючи вищенаведене, кредиторська заборгованість, по якій закінчився термін позовної давності по ВАТ «Авіакомпанія «Росія» у сумі 6 762 754,06 грн. (543 323,82 доларів США) та по Міністерству промислової політики України у сумі 1 300 000,00 грн., підлягає відображенню у складі інших операційних доходів по закінченню строку позовної давності.

Зазначене порушення вплинуло на визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств відповідно до податкового повідомлення-рішення від 12.12.2019 №0000715109 в розмірі 1 451296,00 грн. за основним платежем та 725648,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач не погоджується з такою позицією та зазначає, що перевіряючи дійшли хибних висновків внаслідок невірного розуміння суті правовідносин з ВАТ «АК «Росія», у яких позивач взяв на себе обов`язок не виконати роботу (надати послугу) в конкретний визначений термін і не із застосуванням традиційної системи ціноутворення, а уклав договір за яким підприємство отримує вартість послуги, яка буде надана в майбутньому і обумовлена настанням певних обставин (в даному випадку досягненням показника ресурсу двигуна). Тобто ціна послуги розбита рівномірно по періодах максимально можливої інтенсивної експлуатації двигуна, протягом якого замовник сплачує платежі за підтримання льотної придатності. В залежності від реальних умов експлуатації і досягнення визначених ресурсних показників двигун має в рахунок отриманих платежів пройти регламенті роботи (ремонт, подовження ресурсу і т.і.). Тобто момент відліку терміну позовної давності в даному випадку не визначається від моменту отримання грошових коштів, а має відліковуватись від моменту виникнення зобов`язання по виконанню таких робіт, а такий момент обумовлений моментом витребування, якого наразі не відбулося. Тож висновки акту перевірки в цій частині не відповідають фактичним обставинам і нормативному регулюванню зазначеного питання.

Крім того, під час перевірки було надано документальне підтвердження підстав виникнення заборгованості перед органом державної влади - Міністерством промислової політики України. Для ознайомлення було надано відповідний акт перевірки використання цільового використання державного фінансування програми науково-дослідних робіт, за результатами якого не визнано цільовим використання коштів в сумі 1 300 000,00 грн і зроблено висновок про необхідність повернення таких коштів до Державного бюджету України. Проте відповідного рішення із зазначенням реквізитів та кодів бюджетної класифікації доходів підприємство не отримало. Після ліквідації внаслідок реформування органу Міністерства промислової політики України - правонаступником Міністерства також не вжито відповідних заходів щодо надання можливостей підприємству перерахувати кошти до Державного бюджету. Тож зазначена заборгованість є обов`язком, що виник в рамках відносин, що не регулюються Цивільним кодексом України, і до таких зобов`язань не можуть застосовуватись визначені ним строки позовної давності.

Щодо взаємовідносин з ВАТ «Авіакомпанія «Росія» судом встановлено, що між позивачем (Виконавець) та Відкритим акціонерним товариством «Авіакомпанія «Росія» (Замовник) укладено контракт від 22.04.2013 №0772/13-К (ЭРО) на підтримку льотної придатності допоміжних двигунів АИ-450-МС (т.14 а.с.1-25).

Відповідно до умов контракту від 22.04.2013 №0772/13-К (ЭРО) Виконавець прийняв на себе зобов`язання по забезпеченню працездатності місць встановлення допоміжних двигунів на літаках Замовника по досягненню сумарної нароботки кожного місця 16000 годин. По досягненню нароботки місця встановлення допоміжного двигуна 16000 годин зобов`язання Замовника по оплаті та зобов`язання Виконавця із забезпечення працездатності такого місця встановлення допоміжного двигуна припиняються. Зобов`язання Виконавця включають в себе планові та позапланові ремонти базових допоміжних двигунів, технічне обслуговування допоміжних двигунів в експлуатації та надання запасних допоміжних двигунів. Інші зобов`язання можливі за згодою сторін.

Контрактом від 22.04.2013 №0772/13-К (ЭРО) визначено ціни та умови оплати, відповідно до яких Замовник переказує Виконавцю разове відрахування на виконання першого планового ремонту у Виконавця кожного базового допоміжного двигуна по досягненню точки відліку (нароботка базового допоміжного двигуна, по досягненню якої у Замовника з`являються зобов`язання по оплаті Первинного платежу та зобов`язання по оплаті періодичних платежів, яка визначається як нароботка на 23 год.59 хв. останнього гарантійного строку або 3500 годин в залежності від того, що настане раніше). Сума разового відрахування для кожного двигуна становить 100000 доларів США. Для забезпечення виконання Виконавцем своїх зобов`язань, починаючи з першої години нароботки місця встановлення допоміжного двигуна, що слідує за точкою відліку, Замовник щомісяця сплачує Виконавцю відрахування, які обчислюються за встановленою формулою.

Таким чином, судом встановлено, що за умовами контракту від 22.04.2013 №0772/13-К (ЭРО) позивач отримував від контрагента щомісячні періодичні платежі в рахунок забезпечення виконання зобов`язань щодо підтримання льотної придатності двигунів у майбутньому, під час лінійних ремонтів, ремонтів в експлуатації, а надання таких послуг зумовлено настанням певних обставин. Отже, з огляду на зміст господарських взаємовідносин позивача з ВАТ «Авіакомпанія «Росія» оплата послуг за контрактом відбувається з настанням певних умов, таких як нароботка двигуна в годинах, відповідно і використання коштів, отриманих як попередня оплата, здійснюється з настанням таких обставин та проведенням ремонтних робіт, використанням запасних частин.

Відповідно до абзаців «а» та «з» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

Згідно з пунктом 7 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку (МСБО 18) «Дохід» від 01.01.2012 (далі МСБО 18 «Дохід») дохід - це валове надходження економічних вигід протягом періоду, що виникає в ході звичайної діяльності суб`єкта господарювання, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників власного капіталу.

Відповідно до пункту 20 МСБО 18 «Дохід» якщо результат операції, яка передбачає надання послуг, може бути попередньо оцінений достовірно, дохід, пов`язаний з операцією, має визнаватися шляхом посилання на той етап завершеності операції, який існує на кінець звітного періоду. Результат операції може бути попередньо оцінений достовірно у разі задоволення всіх наведених далі умов: а) можна достовірно оцінити суму доходу; б) є ймовірність надходження до суб`єкта господарювання економічних вигід, пов`язаних з операцією; в) можна достовірно оцінити ступінь завершеності операції на кінець звітного періоду; та г) можна достовірно оцінити витрати, понесені у зв`язку з операцією, та витрати, необхідні для її завершення.

Пунктом 24 МСБО 18 «Дохід» ступінь завершеності операції можна визначити різними способами. Суб`єкт господарювання використовує метод, який достовірно вимірює надані послуги. Залежно від суті операції ці методи можуть включати: а) огляд виконаної роботи; б) послуги, надані на певну дату як відсоток до загального обсягу послуг, які мають бути надані; або в) визначення питомої ваги витрат, понесених до певної дати, в загальній сумі попередньо оцінених витрат операції. Сума витрат, понесених до певної дати, включає тільки ті витрати, які відображають фактично надані послуги на цю саму дату. Тільки витрати, які відображають фактично надані послуги (або послуги, які будуть надані), включаються до загальної суми попередньо оцінених витрат операції.

З огляду на відсутність доказів виконання умов контракту, зокрема, виконання позивачем за контрактом від 22.04.2013 №0772/13-К (ЭРО) зобов`язань, оплачених попередніми платежами, а також доказів того, що сторони розірвали контракт, або контрагент позивача у будь-який інший спосіб заявив про виконання зобов`язань за контрактом, але позивач їх не виконав, або контрагент відмовився від виконання зобов`язань за контрактом, у тому числі з урахуванням сплачених попередніх періодичних платежів, суд дійшов висновку, що суми попередньої оплати на забезпечення виконання зобов`язань позивача з підтримання льотної придатності двигунів не відповідають ознакам безнадійної заборгованості та відповідно доходу.

Крім того, відповідачем не надано доказів отримання позивачем вигоди від використання таких активів, а тому висновки контролюючого органу про заниження позивачем доходів у складі інших операційних доходів по закінченню строку позовної давності по ВАТ «Авіакомпанія «Росія» у сумі 6 762 754,06 грн. (543 323,82 доларів США) є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Щодо взаємовідносин з Міністерством промислової політики України, судом встановлено, що на виконання державної програми за рахунок Державного бюджету України, КПКВ 2601300, КЕКВ 1171 було укладено договір № 1672-ВС/07 від 25.07.07р. на виконання дослідно-конструкторської роботи «проведення робіт з сертифікації та валідації маршового двигуна Д-436-148 та допоміжної силової установки АІ-450МС для літака АН- 148». Додатком 2 до договору затверджено Календарний план проведення робіт з сертифікації та валідації двигуна, в якому підетапом 1.2 Стадії 2 передбачено розробку заявки на валідацію та комплекту необхідних доказових документів оформлення заявки в АР МАК та Державіаслужбі та підготовка документації та виробництва до інспекційного аудиту представників ЕАSА та його проведення та виділені кошти на зазначений під етап в розмірі 1580000,00 грн на всіх виконавців.

Додатком 3 до Договору № 1672-ВС/07 затверджено кошторис на виконання робіт за договором (кошторисом передбачено виключно фінансування витрат відповідно до затверджених обсягів, що вбачається з порядку розрахунку кошторисної вартості, яка не враховує ані норму прибутку, ані інших операційних витрат та ПДВ). За кожною статтею додатками до кошторису затверджено обсяги та вартість ресурсів, що дозволяються до використання за рахунок бюджетних коштів. Зокрема Додатком 5 до Кошторису витрат затверджена вартість одноразового збору при поданні заяви до ЕАSА в розмірі 1 340 000,00 грн.

Контрольно-ревізійним управлінням в Запорізькій області проведено комісійну перевірку дотримання вимог чинного законодавства при використанні АТ «МОТОР СІЧ» державних коштів, що виділялися у 2007-2008 роках для підтримки авіабудівної галузі, за результатами якої складена Загальна довідка №005/000 від 14.05.2009 (т.14 а.с.36-72).

За змістом довідки зазначено, що на виконання Комплексної державної програми розвитку авіаційної промисловості України до 2010 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2001 №1665-25, між позивачем та Міністерством промислової політики України укладено три договори на створення та передачу науково-технічної продукції, у тому. Перевіркою дотримання вимог чинного законодавства при укладанні ВТ «МОТОР СІЧ» договорів щодо виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт, придбання товарів, робіт та послуг за державні кошти встановлено, крім іншого, що згідно листа АТ «Мотор Січ» 18.12.2007 №ЦМК-2/4361 направлено до ДП АНТК ім.Антонова заявку на проведення робіт по валідації допоміжного двигуна АІ-450-МС. З метою виконання робіт по договору № 1672-ВС/07 від 25.07.07 для підготовки документації, виробництва до інспекційного аудиту представниками EASA та його проведення АТ «МОТОР СІЧ» було перераховано ДП АНТК ім.Антонова грошові кошти у сумі 1349,0 тис.грн. без ПДВ. Календарним планом робіт на проведення робіт з сертифікації та валідації маршового двигуна та допоміжної силової установки для літака співвиконавцями робіт по відпрацюванню багаторежимної системи управління визначені ДП АНТК ім.Антонова, ВАТ «Електронприлад» та НАКУ «ХАІ». Однак фактично роботи виконані співвиконавцями ВАТ «Електронприлад» та НАКУ «ХАІ». Згідно акту звірки розрахунків ДП АНТК ім.Антонова та АТ «МОТОР СІЧ» станом на 31.12.2008 по бухгалтерському обліку по субрахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами» обліковується дебіторська заборгованість ДП АНТК ім.Антонова на суму 1340,0 тис.грн., відповідно до картки обліку фактичних витрат авансовий платіж у сумі 1340,0 тис.грн віднесено до вартості робіт по валідації та сертифікації двигуна. Таким чином, перевіркою розрахунків зі співвиконавцями по договору встановлено, що до витрат включена сума у розмірі 1340,0 тис.грн, яка перерахована ДП АНТК ім.Антонова та станом на 31.12.2008 по бухгалтерському обліку обліковується як дебіторська заборгованість. З метою розв`язання проблем та усунення недоліків, що виникли при виконанні державної програми та встановлені в ході комісійної перевірки, необхідно вжити наступні заходи, серед іншого, забезпечити погашення дебіторської заборгованості або її стягнення з ДП АНТК ім.Антонова, що утворилась за договором № 1672-ВС/07 від 25.07.07, в сумі 1340,0 грн., роботи по якому прийняті та оплачені Міністерством промислової політики України в повному обсязі.

В подальшому кошти були повернуті АТ «МОТОР СІЧ» від АНТК «Антонов» платіжним дорученням №9698 від 29.12.2009, та обліковуються як борг підприємства перед Державним бюджетом України в сумі 1300000,00 грн.

Позивач зазначає, що на момент отримання зазначеного цільового фінансування підприємство керувалося при складанні фінансової звітності вимогами національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, зокрема, п. 16 П(С)БО 15 «Дохід», відповідно до якого кошти цільового фінансування і цільових надходжень - це кошти, які підприємство отримує на чітко визначену мету (згідно з установленими умовами витрачання, затвердженими планами та кошторисами тощо). Вони можуть надходити у вигляді субсидій, асигнувань з бюджету і цільових фондів, гуманітарної допомоги, внесків фізичних і юридичних осіб. Цільове фінансування не визнається доходом, доки не буде підтверджено, що воно буде отримано і підприємство виконає умови такого фінансування. Що стосується податкового обліку, то його регулювання в зазначений період часу було унормовано Законом «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР от 22.05.97, зокрема відповідно статті 4 «Валовий дохід»: «4.1. Валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий дохід включає: 4.1.1. Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону)», а також підпункту 11.3.5 статті 11 Закону: «11.3.5. Датою збільшення валового доходу в разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов`язаннями перед таким бюджетом». Отже, отримане бюджетне фінансування було за датою отримання грошових коштів на рахунок підприємства включено до складу Валового доходу підприємства, проте в бухгалтерському обліку не визнано доходом та відповідно витратами в частині коштів, що не визнані понесеними доцільними витратами органом контролю за витрачанням бюджетних коштів. Зазначені кошти мали бути відображені як заборгованість перед джерелом фінансування незалежно від умов повернення цих коштів співвиконавцем ДП АНТК ім.Антонова, що й було відображено в бухгалтерському обліку підприємства. Крім того, вважає, що до даних правовідносин не можна застосовувати строки позовної давності, визначені статтею 256 Цивільного кодексу України, оскільки на бюджетні правовідносини не розповсюджуються норми цивільного законодавства.

Суд зазначає, що за визначенням, наведеним у Міжнародному стандарті бухгалтерського обліку (МСБО 37) «Забезпечення, умовні зобов`язання та умовні активи» від 01.01.2012, зобов`язання - існуюче зобов`язання суб`єкта господарювання, яке виникає в результаті минулих подій і погашення якої, за очікуванням, призведе до вибуття ресурсів суб`єкта господарювання, котрі втілюють у собі економічні вигоди.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання» зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Отже, якщо раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, його сума підлягає включенню до складу доходу.

Крім того, строк позовної давності є загальним поняттям та визначається як строк, у межах якого особа може реалізувати своє право на судовий захист, і такий строк застосовується як у цивільних правовідносинах та і у правовідносинах публічних, якими є правовідносини в бюджетній сфері.

Суд зазначає, що до матеріалів справи не надано доказів того, що протягом періоду з 2009 року по теперішній час, тобто більше ніж 10 років, Міністерство промисловості України та/або його правонаступник особисто або через уповноважені державні органи, які здійснюють діяльність у сфері державного фінансового контролю, у будь-який спосіб ініціювали питання повернення позивачем заборгованості в сумі 1300000,00 грн до Державного бюджету України. Крім того, відсутні докази того, що протягом більше ніж 10 років позивачем вчинялись будь-які дії, спрямовані на добровільне погашення такої заборгованості перед бюджетом.

Зазначене дозволяє дійти висновку про те, що кредиторська заборгованість АТ «МОТОР СІЧ» перед Міністерством промисловості України відповідає ознакам безнадійної заборгованості, у зв`язку з чим підлягає включенню до складу доходів підприємства.

Враховуючи наведене, виходячи з розрахунку визначеного грошового зобов`язання та застосованої штрафної санкції, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення рішення №0000715109 від 12.12.2019 є правомірним в частині визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 234000,00 грн, а також застосованої штрафної санкції в сумі 117000,00 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

5. Щодо взаємовідносин з Міністерством оборони Судану.

Під час перевірки встановлено порушення позивачем п.3.1 ст.3; п.п.6.1; 6.2; 6.5; 6.7 ст.6 Регламенту (засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) Президії торгово-промислової палати України від 18 грудня 2014 року №44(5), із змінами і доповненнями; ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» в редакції від 02.09.2014 року; п. 1.10 Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 6 вересня 2001 року №201 «Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 вересня 2001 р. за N 833/6024), із змінами і доповненнями; § 38 (г) §91; §101; §108 МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами» § 3.2.3 (а), § 5.1.3 МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» §7; §9; §10;§34; §35 МСФЗ 2 «Запаси»; п.44.1; ст.44; п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.п.140.5.10 п.140.5 ст.140 ПК України, а саме: встановлено заниження доходу від операційної діяльності на загальну суму 18 302 652 грн. та заниження собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на загальну суму 11 071 929 грн. Зазначене порушення виникло внаслідок того, що в перевіряємому періоді АТ «МОТОР СІЧ» здійснило на безоплатній основі передачу запасних частин власного виробництва на адресу Уряду Республіки Судан, який представлений Міністерством Оборони Судану, на підставі контрактів, укладених щодо ремонту шести двигунів ТВЗ-117ВМ шляхом заміни компресорів двигунів з нанесенням нітриду титану (ерозійностійкого покриття). Перевіркою встановлено, що запасні частини переміщувались в межах зазначених договорів на безоплатній основі. У подальшому Продавець за свій рахунок повинен був упакувати та відправити до України зняті з двигунів деталі, вузли та інструменти, які повинні були бути використані під час ремонту. Умовами контракту було визначено критерії форс-мажорних обставин, про які сторона контакту мала сповістити іншу сторону у визначені терміни. Ремонтні роботи за контрактом не було виконано, і про форс-мажорні обставини позивач іншу сторону контракту не повідомляв. Визначені запасні частини не були повернені на територію України протягом трьох років, у зв`язку з чим контролюючий орган вважає, що AT «МОТОР СІЧ» фактично надало на безоплатній основі запасні частини на загальну суму 703 322,56 дол. США, що в еквіваленті складає 18 302 652,29 грн., на користь Уряду Республіки Судан, який представлений Міністерством Оборони Судану. Фактично, реалізація запасних частин відбулась після строку позовної давності, коли суб`єкт господарювання не може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. AT «МОТОР СІЧ» не зверталось до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу та не скористалось своїм правом врегулювати спірні питань при настанні форс-мажорних обставин, а тому позивач отримав дохід від даної операції за справедливою вартістю реалізації в сумі 18 302 652,29 грн. Дохід від справедливої вартості активів в податковому обліку класифікується, як безповоротна фінансова допомога (безоплатно надані товари, роботи, послуги) в розмірі 18 302 652,29 грн., яку необхідно було відобразити АТ «МОТОР СІЧ» по рядку 3.1.10 додатка Р1 до Декларації з податку на прибуток підприємств та збільшити, шляхом коригування об`єкта оподаткування податку на прибуток в періоди: 1 квартал 2019р., в розмірі 9 381253,00 грн.; та півріччя 2019р., в розмірі 18 302625,00 грн.

Позивач не погоджується з такою позицією та зазначає, що відповідно до умов укладеного з Урядом Республіки Судан контракту господарська операція щодо поставки запчастин не є самостійною та закінченою, а здійснена на виконання комплексу зобов`язань позивача перед замовником щодо виконання середнього ремонту авіаційної техніки замовника на території замовника. В межах укладеного контракту підприємство здійснювало ремонт авіаційних двигунів приналежності Міністерства оборони Судану як капітального на території підприємства, так і середнього на території замовника. Під час виконання ремонту використовуються деталі, вузли та агрегати, як власного виробництва, так і купівельні агрегати. Використані матеріальні ресурси (як виготовлені самим підприємством, так і ті, що закуповуються у інших виробників) є частиною витрат, що формують собівартість виконаних робіт незалежно від того, де саме такі роботи виконуються - на території виробничої бази позивача, чи в умовах розташування рухомого майна замовника (місце виконання обумовлено передусім технічним станом майна, комплексом робіт, що мають бути виконані відповідно до регламенту, розміром супутніх витрат і т.і.). В травні 2014 та серпні 2015 року були укладені Доповнення № 49, 52, 54, до контракту, відповідно яких АТ «МОТОР СІЧ» приймає на себе зобов`язання відремонтувати за кожним з доповнень 6 двигунів ТВ3-117ВМ. Місцем надання послуг визначено базу Замовника - м. Хартум, Судан. Отже, сторонами було обумовлено не поставку запчастин, а виконання ремонту авіаційної техніки з використанням запчастин виконавця. Оскільки в процесі ремонту відбувається використання виконавцем запасних частин, то при виконання ремонту на будь-якій іншій території, відмінній від території виконавця, оформлення таких матеріальних цінностей в будь-який інший митний режим, відмінний від «експорту на безоплатній основі» є неможливим та таким, що є невідповідними обставинам здійснення операції та самому предмету договору, оскільки інші види митного режиму передбачають або купівлю-продаж товару і надходження грошових коштів на адресу продавця (які в даному випадку надходять лише у складі оплати вартості виконаного ремонту), або повернення самих матеріальних цінностей через певний проміжок часу в незмінному, або переробленому вигляді, але саме тих самих, що були вивезені за межі митної території України. При цьому, замовником ремонтних робіт було надано гарантії невикористання результатів виконаних робіт у військових цілях, що порушують санкції Ради Безпеки ООН №1556 від 30.07.2004р. та №1591 від 29.03.2005р., оскільки зазначені гарантії були необхідні для отримання виконавцем дозволу служби експортного контрою на виконання таких робіт, як таких, що мають або можуть мати подвійне призначення. В ході перевірки підприємством було пояснено та підтверджено, що виконання ремонту не відбулося так само, як і використання за призначенням перелічених в ВМД матеріальних цінностей - замінюваних в ході ремонту запасних частин. Неможливість виконання AT «МОТОР СІЧ» своїх зобов`язань щодо ремонту на території Хартуму зумовлена тим, що, враховуючи складну ситуацію з озброєним конфліктом на території Республіки Судан та потребами України у військовій і зовнішньополітичній сфері, AT «МОТОР СІЧ» не отримало дозволу на постачання товарів військового та подвійного призначення та не надало послуги з ремонту авіаційних двигунів. Зазначені запасні частини не було використано і вони обліковуються на балансі підприємства в складі готової продукції, як актив підприємства.

Відповідно до підпункту 140.5.10 пункту 140.5 статті 140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення підпункту 140.5.9 цього пункту.

Пунктами 31-38 Міжнародного стандарту фінансової звітності (МСФЗ 15) «Дохід від договорів з клієнтами» (далі МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами») суб`єкт господарювання визнає дохід від звичайної діяльності, коли (або у міру того, як) суб`єкт господарювання задовольняє зобов`язання щодо виконання, передаючи обіцяний товар або послугу (тобто актив) клієнтові. Актив передається, коли (або у міру того, як) клієнт отримує контроль над таким активом.

Для кожного зобов`язання щодо виконання, ідентифікованого відповідно до пунктів 2230, суб`єкт господарювання визначає на момент укладення договору, чи задовольнить він це зобов`язання щодо виконання (відповідно до пунктів 3537) з плином часом, чи ж він задовольнить це зобов`язання щодо виконання у певний момент часу (відповідно до пункту 38). Якщо суб`єкт господарювання не задовольнить зобов`язання щодо виконання з плином часу, то це зобов`язання щодо виконання задовольняється у певний момент часу.

Суб`єкт господарювання передає контроль над товаром або послугою з плином часу, і, отже, задовольняє зобов`язання щодо виконання та визнає дохід від звичайної діяльності з часом, якщо виконується один з таких критеріїв:

(a) клієнт одночасно отримує та споживає вигоди, що надаються внаслідок виконання суб`єктом господарювання у процесі виконання (див. пункти Б3Б4);

(б) виконання суб`єктом господарювання створює або вдосконалює актив (наприклад, незавершене виробництво), який контролюється клієнтом у процесі створення або вдосконалення активу (див. пункт Б5); або

(в) виконання суб`єктом господарювання не створює активу з альтернативним використанням для суб`єкта господарювання (див. пункт 36) і суб`єкт господарювання має юридично обов`язкове право на отримання платежу за виконання, завершене до сьогодні (див. пункт 37).

Актив, створений діяльністю суб`єкта господарювання, не має альтернативного використання для суб`єкта господарювання, якщо суб`єкт господарювання обмежений умовами договору і не може вільно спрямовувати актив для іншого використання під час створення або вдосконалення цього активу, або ж обмежений на практиці і не може вільно спрямовувати актив у його завершеному стані для іншого використання. Оцінка того, чи має актив альтернативне використання для суб`єкта господарювання, здійснюється на момент укладення договору. Після того, як договір укладено, суб`єкт господарювання не повинен оновлювати оцінку альтернативного використання активу, якщо сторони договору не затвердили модифікацію договору, яка істотно змінює зобов`язання щодо виконання. В пунктах Б6Б8 викладено настанови щодо оцінки того, чи має актив альтернативне використання для суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання, оцінюючи, чи має він юридично обов`язкове право на оплату за завершені на сьогоднішній день товари або надані на сьогоднішній день послуги відповідно до пункту 35 (в), повинен розглянути умови договору, а також закони, які застосовуються до договору. Право на оплату за завершене на сьогоднішній день виконання не обов`язково має бути фіксованою сумою. Тим не менш, у будь-який момент протягом терміну дії договору суб`єкт господарювання повинен мати право на суму, яка, принаймні компенсує суб`єктові господарювання виконане на сьогоднішній день зобов`язання щодо товарів або послуг, якщо договір розірвано клієнтом або іншою стороною з будь-яких причин, окрім невиконання суб`єктом господарювання обіцяного за договором. В пунктах Б9Б13 викладено настанови щодо оцінки існування і юридичної обов`язковості права на оплату та чи надаватиме право суб`єкта господарювання на оплату йому право на отримання оплати за роботи, виконані на сьогоднішній день. Зобов`язання щодо виконання, що задовольняються у певний момент часу

Якщо зобов`язання щодо виконання не виконується з плином часу відповідно до пунктів 3537, то суб`єкт господарювання задовольняє це зобов`язання щодо виконання у певний момент часу. Щоб визначити момент часу, у який клієнт отримує контроль над обіцяним активом, а суб`єкт господарювання задовольняє зобов`язання щодо виконання, суб`єкт господарювання має розглянути вимоги щодо контролю, викладені в пунктах 3134. Крім того, суб`єкт господарювання має розглянути показники передачі контролю, серед яких, зокрема, такі:

(a) Суб`єкт господарювання має поточне право на оплату за актив якщо клієнт у даний час зобов`язаний заплатити за актив, тоді це може означати, що клієнт отримав можливість спрямовувати використання, і отримав практично всі інші вигоди від активу, отриманого в обмін на оплату.

(б) Клієнт має право власності на актив право власності може вказувати на те, яка сторона договору спроможна направляти використання активу та отримати практично всі інші вигоди від нього, або обмежити доступ інших суб`єктів господарювання до цих вигід, Тому передача права власності на актив може вказувати на те, що клієнт отримав контроль над активом. Якщо суб`єкт господарювання залишає за собою право власності виключно як засіб захисту від відмови клієнта платити, то такі права власності суб`єкта господарювання не перешкоджають клієнтові отримати контроль над активом.

(в) Суб`єкт господарювання передав фізичне володіння активом те, що клієнт фізично володіє активом, може вказувати на те, що клієнт має можливість направляти використання активу та отримувати практично всі інші вигоди від активу, або обмежувати доступ інших суб`єктів господарювання до цих вигід. Проте фізичне володіння може не збігатися з контролем активу. Наприклад, у деяких угодах про продаж з подальшим викупом, а також у деяких угодах про поставку товару клієнт чи покупець може фізично володіти активом, контроль над яким здійснює суб`єкт господарювання. З іншого боку, за деякими угодами про зберігання та продаж суб`єкт господарювання може фізично володіти активом, контроль над яким здійснює клієнт. В пунктах Б64Б76, Б77Б78 та Б79Б82 викладено настанови щодо обліку угод про продаж з подальшим викупом, угод про поставку товару і угодах про зберігання та продаж, відповідно.

(г) Клієнт має істотні ризики та винагороди, пов`язані з володінням активом передача значних ризиків і винагород, пов`язаних з володінням активом, клієнтові може означати, що клієнт отримав спроможність направляти використання активу та отримувати практично всі інші вигоди від активу. Однак, оцінюючи ризики та винагороди від володіння обіцяним активом, суб`єкт господарювання повинен виключити всі ризики, які спричиняють появу окремого зобов`язання щодо виконання додатково до зобов`язання щодо виконання про передачу активу. Наприклад, суб`єкт господарювання передав клієнтові контроль над активом, але ще не задовольнив додаткового зобов`язання щодо виконання про надання послуг технічного обслуговування, пов`язаних з переданим активом.

(ґ) Клієнт прийняв актив прийняття активу клієнтом може вказувати на те, що він отримав спроможність направляти використання активу та отримувати практично всі інші вигоди від активу. Щоб оцінити вплив статті договору про прийняття активу клієнтом на те, коли передається контроль над активом, суб`єкт господарювання має розглянути настанови, викладені в пунктах Б83Б86.

Відповідно до пункту 91 МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами» суб`єкт господарювання визнає додаткові витрати, понесені у зв`язку з укладанням договору з клієнтом як актив, якщо суб`єкт господарювання сподівається відшкодувати ці витрати.

Згідно з пунктом 105 МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами» коли якась частина договору виконана, суб`єкт господарювання має відображати договір у звіті про фінансовий стан як договірний актив або договірне зобов`язання, залежно від співвідношення між виконанням суб`єктом господарювання свого зобов`язання за договором та оплатою, здійсненою клієнтом. Суб`єкт господарювання відображає будь-які безумовні права на компенсацію окремо як дебіторську заборгованість.

Пунктом 108 МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами» визначено, що дебіторська заборгованість це право суб`єкта господарювання на компенсацію, яке є безумовним. Право на компенсацію є безумовним, якщо для того, щоб настала дата сплати такої компенсації, необхідний лише плин часу. Наприклад, суб`єкт господарювання визнає дебіторську заборгованість, якщо він має теперішнє право на сплату, навіть при тому, що ця сума у майбутньому може підлягати відшкодуванню. Суб`єкт господарювання обліковує дебіторську заборгованість відповідно до МСФЗ 9. Після первісного визнання дебіторської заборгованості внаслідок договору з клієнтом будь-яка різниця між оцінкою дебіторської заборгованості відповідно до МСФЗ 9 та відповідної визнаної суми доходу слід подавати як витрати (наприклад, як збиток від зменшення корисності).

Відповідно до пункту 3.2.3 (а) Міжнародного стандарту фінансової звітності (МСФЗ 9) «Фінансові інструменти» (далі МСФЗ 9 «Фінансові інструменти») суб`єкт господарювання припиняє визнання фінансового активу тоді й лише тоді, коли: (а) спливає строк дії договірних прав на грошові потоки від такого фінансового активу.

Пунктами 5.1.1 - 5.1.3 МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» встановлено, що за винятком торговельної дебіторської заборгованості в межах пункту 5.1.3, суб`єкт господарювання під час первісного визнання оцінює фінансовий актив або фінансове зобов`язання за його справедливою вартістю плюс або мінус (у випадку фінансового активу або фінансового зобов`язання, що не оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток) витрати на операцію, що можуть бути безпосередньо віднесені на придбання або випуск фінансового активу або фінансового зобов`язання.

Водночас, суб`єкт господарювання застосовує пункт Б5.1.2А, якщо справедлива вартість фінансового активу або фінансового зобов`язання при первісному визнанні відрізняється від ціни операції.

Якщо суб`єкт господарювання застосовує облік за датою розрахунку для активу, який надалі оцінюється за амортизованою собівартістю, то актив первісно визнається за його справедливою вартістю на дату операції (див. пункти Б3.1.3Б3.1.6).

Попри вимогу пункту 5.1.1, при первісному визнанні суб`єкт господарювання оцінює торговельну дебіторську заборгованість за ціною операції (згідно з визначенням, наведеним у МСФЗ 15), якщо торговельна дебіторська заборгованість не містить значного компоненту фінансування згідно з МСФЗ 15 (або якщо суб`єкт господарювання застосовує практичний прийом згідно з пунктом 63 МСФЗ 15).

За змістом пунктів 6, 7 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку (МСБО 2) «Запаси» (далі МСБО 2 «Запаси») чиста вартість реалізації - попередньо оцінена ціна продажу у звичайному ході бізнесу мінус попередньо оцінені витрати на завершення та попередньо оцінені витрати, необхідні для здійснення продажу.

Справедлива вартість - це сума, за якою можна обміняти актив або погасити заборгованість в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Чиста вартість реалізації це чиста сума, яку суб`єкт господарювання очікує отримати від продажу запасів у звичайному ході бізнесу. Справедлива вартість відображає суму, за яку ті самі запаси можна обміняти між обізнаними та зацікавленими покупцями та продавцями на ринку. Перша - це вартість, визначена суб`єктом господарювання, остання - ні. Чиста вартість реалізації для запасів може не дорівнювати справедливій вартості мінус витрати на продаж.

Згідно з пунктами 9, 10 МСБО 2 «Запаси» запаси оцінюють за меншою з таких двох величин: собівартість та чиста вартість реалізації. Собівартість запасів повинна включати всі витрати на придбання, витрати на переробку та інші витрати, понесені під час доставки запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведення їх у теперішній стан.

Відповідно до пунктів 34, 35 МСБО 2 «Запаси» коли запаси реалізовані, їхня балансова вартість повинна визнаватися витратами періоду, в якому визнається відповідний дохід. Сума будь-якого часткового списання запасів до їх чистої вартості реалізації та всі втрати запасів повинні визнаватися витратами періоду, в якому відбувається часткове списання або збиток. Сума будь-якого сторнування будь-якого часткового списання запасів, що виникає в результаті збільшення чистої вартості реалізації, повинна визнаватися як зменшення суми запасів, визнаної як витрати в періоді, в якому відбулося сторнування.

Деякі запаси можна розподіляти на рахунки інших активів, наприклад, запас, використаний як компонент основних засобів, що створюються власними силами. Запаси, розподілені в такий спосіб на інший актив, визнаються як витрати протягом строку корисної експлуатації цього активу.

Згідно з пунктом 1.10 Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 6 вересня 2001 року №201 «Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 вересня 2001 р. за №833/6024), (втратив чинність 07.08.2020), до умов, які повинні бути передбачені в договорі (контракті), якщо сторони такого договору (контракту) не погодилися про інше щодо викладення умов договору і така домовленість не позбавляє договір предмета, об`єкта, мети та інших істотних умов, без погодження яких сторонами договір може вважатися таким, що неукладений, або його може бути визнано недійсним внаслідок недодержання форми згідно з чинним законодавством України, відносяться: 1.10. Форс-мажорні обставини. Цей розділ містить відомості про те, за яких випадків умови договору (контракту) можуть бути не виконані сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади та інше). При цьому сторони звільняються від виконання зобов`язань на строк дії цих обставин, або можуть відмовитися від виконання договору (контракту) частково або в цілому без додаткової фінансової відповідальності. Строк дії форс-мажорних обставин підтверджується торгово-промисловою палатою відповідної країни.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» в редакції від 02.09.2014, Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Регламенту (засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) Президії торгово-промислової палати України від 18 грудня 2014 року №44(5) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (Force Majeure) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об`єктивно впливають на виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

Дія таких обставин може бути викликана: - винятковими погодними умовами і стихійним лихом (Acts of God) (епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо); - непередбаченими обставинами, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго), дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дія суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, обмеження комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту тощо); - умовами, регламентованими відповідними рішеннями та актами державних органів влади, закриттям морських проток, ембарго, забороною (обмеження) експорту/імпорту тощо.

Вищезазначений перелік обставин не є вичерпним.

Згідно з пунктами 6.1, 6.2, 6.5, 6.7 статті 6 Регламенту (засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) Президії торгово-промислової палати України від 18 грудня 2014 року №44(5) підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 3.1 РЕГЛАМЕНТУ, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов`язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною та неможливістю виконання зобов`язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Тягар доказування настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) несе заявник/зацікавлена особа. Заявник/зацікавлена особа також несе повну відповідальність за достовірність викладених фактів, наданих документів, доказів, даних тощо, вірність завірених нею копій згідно з чинним законодавством України.

Заява підлягає розгляду залежно від складності і обсягу документів в термін 10 (десять) робочих днів. Зацікавлена особа може замовити терміновий розгляд її заяви. Термін розгляду заяви у такому випадку не може перевищувати половини звичайного терміну розгляду, передбаченого цією статтею РЕГЛАМЕНТУ.

Судом встановлено, що між АТ «МОТОР СІЧ» (Продавець) та Урядом Республіки Судан, який представлений Міністерством Оборони (Ministry of Defence Khartoum Republic of Sudan), (Покупець) укладено Контракт №МЕ/003/2006 від 20.07.2006 щодо постачання, капітального ремонту, ремонту, оцінки технічного стану та продовження календарного періоду та ресурсу авіаційних двигунів ТВ3-11МТ серії 3, ТВ3-117ВМ серії 02, ТВ3-117В, ТВ3-117ВМА серії 02 та АИ-9В, агрегатів та запасних частин до цих двигунів, які належать Міністерству Оборони (що іменуються як Двигуни) (т.5 а.с.36-126).

Умовами Контракту передбачено, що на кожний Двигун або партію Двигунів оформлюється специфікація у вигляді Доповнення до цього Контракту, в якій буде вказано ціну, терміни ремонту та інші необхідні відомості.

Умовами контракту (стаття 8) також передбачено форс-мажорні обставини та порядок доведення їх наявності. Крім того, пунктом 8.5. визначено, що якщо обставини будуть продовжуватись більше 6 місяців, то кожна зі сторін буде мати право відмовитися від подальшого виконання контракту.

До Контракту укладались Доповнення, у тому числі №49 від 26.05.2014 (м.Хартум) Специфікація на ремонт шести двигунів ТВ3-117ВМ, предметом якої є ремонт шести двигунів ТВ3-117ВМ шляхом заміни компресорів двигунів на інші з нанесенням покриття Нітриду Титану (ерозостійкого покриття) (т.5 а.с.118-120); №52 від 27.04.2015 (м.Хартум) Специфікація на ремонт шести двигунів ТВ3-117ВМ, предметом якої є ремонт шести двигунів ТВ3-117ВМ шляхом заміни компресорів двигунів на інші з нанесенням покриття Нітриду Титану (ерозостійкого покриття) (т.5 а.с.121-123); №54 від 10.08.2015 (м.Хартум) Специфікація на ремонт шести двигунів ТВ3-117В, предметом якої є ремонт шести двигунів ТВ3-117В шляхом заміни компресорів двигунів на інші з нанесенням покриття Нітриду Титану (ерозостійкого покриття) (т.5 а.с.124-126).

Відповідно до умов зазначених Доповнень (Специфікацій) Продавець за свій рахунок доставить до Міжнародного аеропорту Хартум на умовах СРТ, Хартум деталі та вузли, необхідні для виконання ремонту двигунів (митна очистка буде виконана Покупцем за його рахунок). Інструмент та обладнання необхідні для ремонту доставлені до м.Хартум та складені на Базі ВПС Міністерства Оборони в м.Хартум. Номенклатура, кількість та ціна необхідних деталей та вузлів буде визначена в рахунках-проформах від час відвантаження. Продавець за свій рахунок відправить до Хартуму групу кваліфікованих технічних спеціалістів для виконання роботи. Представники Продавця розберуть двигуни, замінять компресори (статор та ротор) та зберуть двигуни. Після зборки двигуни будуть випробувані та вертольоті Покупця та за рахунок Покупця. Після успішного тестування двигунів та отримання 100% оплати за ремонт двигунів представники Продавця внесуть необхідні записи в оригінальні формуляри двигунів. Продавець за свій рахунок упакує та відправить до України зняті з двигунів деталі, вузли та інструменти, які були використані під час ремонту (митна очистка у Хартумі буде виконана Покупцем за його рахунок).

Пунктом 7.3 Доповнень (Специфікацій) передбачено, що послуги, предмет дійсного Доповнення не будуть використані у військових цілях, що порушують санкції Ради Безпеки ООН №1556 від 30.07.2004 та №1591 від 29.03.2005.

На виконання вимог Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», позивач отримував дозвільні документи на передачу товарів до/з Судану (запчастин, комплектуючих агрегатів, деталей разової постановки, витратних матеріалів до двигунів, а також послуг з ремонту авіадвигунів) (т.13 а.с.219-248).

До матеріалів справи надано повідомлення від Державної служби експортного контролю України (Держекспортконтроль України) від 03.08.2015 №1490/13-15ДСК та від 16.09.2015 №1888/13-15ДСК, відповідно до яких за результатами розгляду звернень АТ «МОТОР СІЧ» щодо отримання генеральних дозвільних документів на міжнародні передачі товарів до/з Судану, повідомлено, що за підсумками проведення експертизи в галузі державного експортного контролю, враховуючи рекомендацію, ухвалену на засіданні Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю, визначено потребу в забезпеченні національних інтересів України, у зв`язку з чим АТ «МОТОР СІЧ» відмовлено в наданні вищенаведених генеральних дозвільних документів на підставі абзацу 2 частини 7 статті 16 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» (т.13 а.с.217-218).

Таким чином, судом встановлено, що у межах Контракту №МЕ/003/2006 від 20.07.2006, укладеного з Урядом Республіки Судан, позивачем реалізовано послуги з ремонту авіаційних двигунів на території контрагента, які включали в себе, у тому числі доставку запчастин та замінних вузлів, необхідних для його виконання. При цьому сторонами контракту обумовлено, що доставка деталей та замінних вузлів передує прибуттю до Хартуму групи кваліфікованих технічних спеціалістів для виконання роботи. Отже, доставка запчастин та замінних вузлів для виконання ремонтних робіт авіаційних двигунів не є самостійною господарською операцією, та має досліджуватись в комплексі з іншими умовами Контракту №МЕ/003/2006 від 20.07.2006 та Доповнень до нього.

Суд зазначає, що відповідно до пунктів 14-16 МСБО 18 «Дохід» дохід від продажу товарів має визнаватися в разі задоволення всіх наведених далі умов:

а) суб`єкт господарювання передав покупцеві суттєві ризики і винагороди, пов`язані з власністю на товар;

б) за суб`єктом господарювання не залишається ані подальша участь управлінського персоналу у формі, яка, як правило, пов`язана з володінням, ані ефективний контроль за проданими товарами;

в) суму доходу можна достовірно оцінити;

г) ймовірно, що до суб`єкта господарювання надійдуть економічні вигоди, пов`язані з операцією; та

ґ) витрати, які були або будуть понесені у зв`язку з операцією, можна достовірно оцінити.

Оцінка моменту, на який суб`єкт господарювання передає покупцеві суттєві ризики і винагороди щодо володіння, вимагає вивчення обставин операції. У більшості випадків передача ризиків та винагород щодо володіння збігається з передачею юридичного права власності або з передачею у володіння покупця. Саме так відбувається з більшістю роздрібних торговців. В інших випадках передача ризиків та винагород щодо володіння відбувається не одночасно з передачею юридичного права власності або з передачею у володіння.

Якщо в суб`єкта господарювання залишаються суттєві ризики щодо володіння, операція не розглядається як продаж і дохід не визнається. Суб`єкт господарювання може зберігати за собою суттєвий ризик щодо володіння по-різному. Прикладами ситуацій, у яких суб`єкт господарювання може зберігати за собою суттєві ризики та винагороди від володіння, є випадки, коли:

а) у суб`єкта господарювання залишається зобов`язання щодо незадовільного виконання робіт, яке не охоплюється звичайними гарантійними забезпеченнями;

б) одержання доходу від певного продажу залежить від отримання доходу покупцем від власного продажу цих товарів;

в) відвантажені товари підлягають подальшому монтажу і цей монтаж є суттєвою частиною контракту, який ще не був завершений суб`єктом господарювання; та

г) покупець має право анулювати придбання з причин, визначених у контракті на продаж, і суб`єкт господарювання не має впевненості щодо ймовірності повернення.

Суд зазначає, що в результаті доставки запчастин та замінних вузлів на виконання контракту №МЕ/003/2006 від 20.07.2006, укладеного з Урядом Республіки Судан, позивач не втратив право власності та поставлені активи, у позивача залишилось зобов`язання щодо виконання робіт, крім того відвантажений товар підлягає подальшому монтажу в межах проведення ремонтних робіт і цей монтаж є суттєвою частиною контракту, який ще не був завершений позивачем. Крім того, за умовами контракту контрагент позивача не набув права розпоряджатись такими активами, у зв`язку з чим твердження контролюючого органу про отримання ним вигоди від використання такого активу базується виключно на припущенні. Також суд вважає, що позивач не втратив право на оплату послуг після їх виконання, оскільки не надано доказів того, що контрагент позивача відмовився від виконання умов контракту або заявив претензії, у тому числі у зв`язку з невиконанням умов контракту, отже підстави для обов`язкового звернення до торгово-промислової палати України для отримання довідки про форс-мажорні обставини відсутні.

Крім того, суд зазначає, що запасні частини обліковуються на балансі підприємства в складі готової продукції, як актив підприємства, що відповідає вимогам міжнародних бухгалтерських стандартів, позивач не обліковує заборгованість за даним контрактом, оскільки вартість поставлених запчастин входить до собівартості наданих послуг з ремонту авіаційних двигунів, що відповідачем не заперечується.

Відповідач не навів обставин та не надав доказів, на яких базується його твердження про те, що Уряд Республіки Судан, який представлений Міністерством Оборони, протягом трьох років використовував поставлені позивачем запчастини та змінні вузли, а також того, що у зв`язку з їх використанням отримав вигоди від таких активів.

За вищенаведеного, висновки контролюючого органу про передачу позивачем на безоплатній основі запасних частин на загальну суму 703 322,56 дол. США, що в еквіваленті складає 18 302 652,29 грн., на користь Уряду Республіки Судан, який представлений Міністерством Оборони, є безпідставними.

Враховуючи наведене, з урахуванням розрахунку грошового зобов`язання та застосованої штрафної санкції, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000715109 від 12.12.2019 в частині 1301530,00 грн. за основним зобов`язанням та 650765,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині необхідно задовольнити.

Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що відповідачем частково не доведено правомірність оскаржуваних рішень, заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження поданими до матеріалів справи письмовими доказами, є частково обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, в розмірі 21020,00 грн. відповідно до платіжного доручення №537667 від 20.12.2019.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору підлягають стягненню на користь АТ «МОТОР СІЧ» за рахунок бюджетних асигнувань Офісу ВПП ДПС в розмірі 20728,84 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000695109 від 12 грудня 2019 року, прийняте Офісом великих платників податків ДПС, в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за податковим зобов`язанням в сумі 1030914,12 грн. (один мільйон тридцять тисяч дев`ятсот чотирнадцять гривень 12 коп.) та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 945 170,48 грн. (дев`ятсот сорок п`ять тисяч сто сімдесят гривень 48 коп.).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000735109 від 12 грудня 2019 року, прийняте Офісом великих платників податків ДПС, в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковим зобов`язанням в сумі 2 537 381,00 грн. (два мільйони п`ятсот тридцять сім тисяч триста вісімдесят одна гривня 00 коп.) та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 268 690,50 грн. (один мільйон двісті шістдесят вісім тисяч шістсот дев`яносто гривень 50 коп.).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000715109 від 12 грудня 2019 року, прийняте Офісом великих платників податків ДПС, в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за податковим зобов`язанням в сумі 7711736,00 грн. (сім мільйонів сімсот одинадцять тисяч сімсот тридцять шість гривень 00 коп.) та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3855868,00 грн. (три мільйони вісімсот п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот шістдесят вісім гривень 00 коп.).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000745109 від 12 грудня 2019 року, прийняте Офісом великих платників податків ДПС, в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000755109 від 12 грудня 2019 року, прийняте Офісом великих платників податків ДПС, в повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3 від 12 грудня 2019 року, складену Офісом великих платників податків ДПС, в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000775109 від 12 грудня 2019 року, прийняте Офісом великих платників податків ДПС, в повному обсязі.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС на користь Публічного акціонерного товариства «МОТОР СІЧ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 20728,84 грн. (двадцять тисяч сімсот двадцять вісім гривень 84 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач Публічне акціонерне товариство «МОТОР СІЧ», місцезнаходження: 69068, м.Запоріжжя, пр.Моторобудівників, буд.15; код ЄДРПОУ 14307794.

Відповідач Офіс великих платників податків ДПС, місцезнаходження: 04119, м.Київ, вул. Дегтярівська, буд.11г, код ЄДРПОУ 39440996, в особі Запорізького управління Офісу великих платників ДПС, місцезнаходження: 69035, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 190 А.

Повне судове рішення складено 28 жовтня 2020 року.

Суддя М.О. Семененко