ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 335/4171/21
провадження № 51-2018км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_3.,
суддів ОСОБА_4., ОСОБА_5.,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_6.,
прокурора ОСОБА_7.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021080050000031, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя
АДРЕСА_1 ), зареєстрованого в цьому ж місті
( АДРЕСА_2 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 06 червня 2022 року щодо останнього.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, покладено на нього обов`язки відповідно до приписів ст. 76 КК.
Суд вирішив питання щодо цивільного позову, процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні, а також скасував арешт на майно, накладений на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2021 року.
За вироком суду, 27 грудня 2020 року приблизно о 17:15 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Daewoo-Sens», д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху по проїзній частині в районі вул. Патріотичної, буд. 57 у м. Запоріжжі, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, змінив напрямок свого руху, виконуючи маневр лівого повороту, при цьому не надав переваги в русі
ОСОБА_2 , яка рухалася на велосипеді «Trek X-caliber» у зустрічному напрямку,
в результаті чого передньою лівою частиною керованого ним автомобіля допустив наїзд на останню. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), що знаходиться в причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП). Внаслідок ДТП потерпілій ОСОБА_2 спричинено тілесне ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров`я.
Запорізький апеляційний суд ухвалою від 06 червня 2022 року вказаний вирок суду першої інстанції залишив без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8. в інтересах засудженого ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Зазначає, що апеляційну скаргу розглянуто без участі засудженого та його захисника, належним чином не повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду. На думку захисника, висновок апеляційного суду про можливість проведення апеляційного розгляду без участі засудженого та його захисника на підставі ч. 4 ст. 405 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) є хибним, оскільки стороні захисту не надходило повідомлень про призначення апеляційного перегляду у спосіб, передбачений КПК.
Позиції учасників судового провадження
У засіданні суду касаційної інстанції прокурор вважала, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з тих підстав, що матеріалами справи підтверджуються доводи щодо не повідомлення обвинуваченого про день, час та місце судового засідання, і не підтверджуються доводи щодо неповідомлення про судовий розгляд захисника.
Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час
і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися, клопотань про особисту участь або відкладення судового засідання від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку,
що касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Як передбачено ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та мотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які було досліджено під час судового розгляду й оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
За приписами ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 323 чи ст. 381 цього Кодексу.
Викладені в касаційній скарзі захисника доводи, які зводяться до твердження про порушення права обвинуваченого на захист у ході апеляційного розгляду, колегія суддів вважає частково обґрунтованими, зважаючи на таке.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 06 червня 2022 року апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 без участі останніх.
Частиною 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
(далі - Конвенція) передбачено право кожного захищати себе особисто або використовувати юридичну допомогу захисника. Право обвинуваченого на захист закріплено в п. 5 ч. 1 ст. 129 Конституції України як одна з основних засад судочинства.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що принцип змагальності та принцип рівності сторін є наріжним каменем справедливого судового розгляду в розумінні ст. 6 Конвенції. Відповідно до зазначених принципів кожна зі сторін повинна мати змогу надати власне розуміння справи.
У рішенні ЄСПЛ від 15 квітня 2015 року у справі «Чопенко проти України» наголошується на тому, що виходячи з гарантій, закріплених у підпункті «с» пункту 3 статті 6 Конвенції, надзвичайно важливим для справедливості системи кримінального судочинства є те, що обвинувачений повинен мати адекватний захист як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді (справа «Лала проти Нідерландів» (Lala v. the Netherlands). Участь представника прокуратури у засіданні суду апеляційної інстанції, на якому підсудний або його представник були відсутніми, є такою, що порушує право заявника на захист та принцип рівності сторін, що є невід`ємною складовою права на справедливий суд (справи «Бельзюк проти Польщі» (Belziuk v. Poland) та «Піралі Оруджов проти Азербайджану» (Pirali Orujov v. Azerbaijan).
Відповідно до ч. 3 ст. 21 КПК кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст. 405 КПК апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 цього Кодексу. Частиною 4 цієї норми передбачено, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Приписи статей 342, 345, 405 КПК передбачають, що суд апеляційної інстанції перед початком судового розгляду повинен з`ясувати, чи вручені судові повістки та повідомлення тим особам, які не прибули у судове засідання.
Тобто закон вимагає від суду апеляційної інстанції з`ясувати причини неприбуття в судове засідання учасників кримінального провадження та вирішити питання про можливість продовження розгляду без учасників, які не з`явилися в судове засідання, або про відкладення судового розгляду.
Згідно із журналом та аудіозаписом судового засідання від 06 червня 2022 року, на виконання вимог ст. 342 КПК секретар судового засідання повідомила про те, що в судове засідання не з`явився обвинувачений ОСОБА_1 , повідомлений через захисника ОСОБА_8., який також не з`явився.
Вирішуючи питання про можливість проведення апеляційного розгляду, апеляційний суд заслухав думку учасників судового провадження і на підставі ч. 4 ст. 405 КПК ухвалив проводити апеляційний розгляд без участі обвинуваченого та його захисника.
Своє рішення апеляційний суд мотивував тим, що, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду, обвинувачений та його захисник не з`явилися в судове засідання, про причини своєї неявки суд не повідомили, а тому, з огляду на відсутність питань, які б погіршували правове становище обвинуваченого, та відсутність заперечень з боку інших учасників процесу, неприбуття сторони захисту не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
На думку колегії суддів, такий висновок апеляційного суду не є обґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 КПК особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. При цьому суд повинен переконатися, що таке повідомлення мало місце.
Згідно з ч. 1 ст. 136 КПК належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Проте з матеріалів кримінального провадження вбачається, що зазначених вимог кримінального процесуального закону апеляційний суд не дотримався, а викладені в касаційній скарзі доводи є небезпідставними.
Так, матеріали кримінального провадження не містять даних про отримання засудженим та його захисником письмового повідомлення про призначення апеляційного розгляду.
16 травня 2022 року секретар судового засідання склав довідку щодо повідомлення захисника ОСОБА_8. про призначення апеляційного розгляду за телефоном, де зазначено, що захисник взявся самостійно повідомити обвинуваченого ОСОБА_1 .
Висновок апеляційного суду про те, що повідомлення обвинуваченого в такий спосіб є належним та достатнім для вирішення питання про проведення апеляційного розгляду без його участі на підставі положень ч. 4 ст. 405 КПК, колегія суддів уважає безпідставним, оскільки матеріали справи не містять підтвердження того, що таке повідомлення з боку захисника дійсно мало місце і, більш того, сторона захисту заперечує його в доводах касаційної скарги.
Водночас Суд враховує, що в матеріалах кримінального провадження містяться дані про номери телефонів, які належать ОСОБА_1 , проте суд апеляційної інстанції не вжив належних заходів для забезпечення участі обвинуваченого та його повідомлення про призначений апеляційний розгляд, і суд безпідставно, як виявилось згодом, поклався на виконання захисником висловленого зобов`язання про особисте повідомлення обвинуваченого про день, час та місце судового розгляду.
Таким чином, розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції було здійснено за відсутності обвинуваченого, не повідомленого про дату, час і місце апеляційного перегляду.
Як зазначає ЄСПЛ, сумлінне забезпечення здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції,
є обов`язком держави. Адекватний захист обвинуваченого як у суді першої інстанції, так і в суді вищої інстанції, має вирішальне значення для справедливості в системі кримінального судочинства. Право на публічний розгляд справи буде позбавлене сенсу, якщо сторону, яка бере участь у справі, не сповіщають про судове засідання з таким розрахунком, щоб вона мала можливість з`явитися в суд у тому випадку, якщо особа вирішить скористатися своїм правом, передбаченим національним законодавством (рішення ЄСПЛ від 10 липня 2003 року у справі «Мультиплекс» проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), від 15 березня 2005 року
у справі «Яковлєв проти Російської Федерації»).
Отже, апеляційний суд допустив порушення права на захист, адже не вжив належних заходів до забезпечення можливості обвинуваченому ОСОБА_1 брати особисту участь і відстоювати в суді свою позицію, що відповідно до приписів ст. 412 КПК є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та не відповідає гарантіям справедливого судового розгляду, закріпленим у пункті 1 та підпункті «с» пункту 3 статті 6 Конвенції.
Колегія суддів відхиляє викладені в касаційній скарзі доводи про те, що захисника ОСОБА_8. не було належним чином повідомлено про дату, час і місце апеляційного розгляду. Таке твердження спростовується вищевказаною довідкою від 16 травня 2022 року, згідно з якою цього дня о 12:45 секретар судового засідання ОСОБА_9 шляхом здійснення виклику по телефону повідомила захиснику ОСОБА_8 зміст повістки про виклик у судове засідання на 06 червня 2022 року, за номером телефону, який указаний ним в апеляційній скарзі як номер засобу зв'язку.
З урахуванням викладеного касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК - скасуванню
із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене та постановити законне й обґрунтоване судове рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Запорізького апеляційного суду від 06 червня 2022 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5
