Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
31.10.2022Справа № 910/21986/21Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
За позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вулиця Назарівська, будинок 3, місто Київ, 01032) в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом - Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вулиця Симона Петлюри, будинок 25, місто Київ, 01032) простягнення 23 119 404 грн 28 коп.Представники сторін:від позивача: Дігтярь М.М. - представник за довіреністювід відповідача:Пучка В.А. - представник за довіреністюОБСТАВИНИ СПРАВИ:
31.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом - Трейдинг" з вимогами до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 62 806 777 грн 99 коп. заборгованості за договором про участь у балансуючому ринку від 02.03.2020 № 0063-04012/21-150-08-2000069, в тому числі: 53 293 509 грн 79 коп. основного боргу, 3 329 583 грн 26 коп. пені, 1 639 531 грн 38 коп. 3 % річних та 4 544 153 грн 56 коп. інфляційних втрат.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору про участь у балансуючому ринку від 02.03.2020 № 0063-04012/21-150-08-2000069 неналежним чином виконав взяті на себе зобов`язання з оплати отриманої балансуючої енергії, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 53 293 509 грн 79 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 3 329 583 грн 26 коп. пені, 1 639 531 грн 38 коп. 3 % річних та 4 544 153 грн 56 коп. інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2022 відкрито провадження у справі № 910/21986/21, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.02.2022.
03.02.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
07.02.2022 до адресу електронної пошти Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2022, в порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України, сторін повідомлено про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 10.03.2022.
22.02.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який продовжувався двічі на той самий строк Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 та № 259/2022 від 18.04.2022.
Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 "Про продовження дії воєнного стану в Україні" строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Підготовче засідання, призначене на 10.03.2022 не відбулось у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та активними бойовими діями у Київській області та місті Києві.
24.05.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 підготовче призначено на 27.06.2022.
24.06.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшла зустрічна позовна заява з вимогами до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом - Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про надання тлумачення пунктів 4.1 та 4.3 договору про участь у балансуючому ринку від 02.03.2020 № 0063-04012/21-150-08-20-00069.
27.06.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до умов якої позивач просить суд стягнути з відповідача 9 857 374 грн 88 коп. основного боргу, 1 877 581 грн 32 коп. пені, 2 152 222 грн 83 коп. 3 % річних та 9 232 225 грн 25 коп. інфляційних втрат.
В підготовчому засіданні 27.06.2022 оголошено перерву до 14.07.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" з вимогами до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом - Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про надання тлумачення пунктів 4.1 та 4.3 договору про участь у балансуючому ринку від 02.03.2020 № 0063-04012/21-150-08-20-00069.
13.07.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли відзив на заяву про збільшення позовних вимог та клопотання про долучення доказів.
У підготовчому засіданні 14.07.2022 суд протокольною ухвалою постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 08.08.2022.
08.08.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.
У судовому засіданні 08.08.2022 оголошено перерву до 08.09.2022.
08.09.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2022 про витребування матеріалів справи № 910/21986/21, у зв`язку з надходженням апеляційної скарги від Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.07.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2022 зупинено провадження у справі № 910/21986/21 за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом - Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 62 806 777 грн 99 коп. до повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 у справі № 910/21986/21 залишено без змін.
20.09.2022 матеріали справи № 910/21986/21 повернулися до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 поновлено провадження у справі № 910/21986/21, судове засідання призначено на 13.10.2022
21.09.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про закриття провадження в частині, відповідно до якого позивач просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення 9 857 374 грн 88 коп. основного боргу, у зв`язку з відсутністю предмета спору.
В судове засідання 31.10.2022 з`явились представники сторін та надали пояснення по суті спору.
Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та заяви про закриття провадження в частині, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 1 877 581 грн 32 коп. пені, 2 152 222 грн 83 коп. 3 % річних та 9 232 225 грн 25 коп. інфляційних втрат.
Представник відповідача надав пояснення, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
У судовому засіданні 31.10.2022.2022 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, зокрема, про участь у балансуючому ринку.
За змістом частини 1 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: 1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; 2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.
Частиною 3 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що для надання послуг з балансування учасники ринку укладають з оператором системи передачі договір на основі типового договору про участь у балансуючому ринку. Постачальники послуг з балансування реєструються адміністратором розрахунків у порядку, визначеному правилами ринку. Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується Регулятором.
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом - Трейдинг", яке є учасником ринку та дії на підстав відповідної ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, виданої НКРЕКП (постанова від 17.05.2019 № 772), енергетичний індетифікаційний код (ЕІС) № 62Х205270350215R, 28.02.2020 звернулося до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" із заявою-приєднанням № 21-150-08-20-00069/0063-04012 до договору про участь у балансуючому ринку та включення до реєстру постачальників послуг з балансування, яка була акцептована останнім 02.03.2022, про що свідчить повідомлення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про приєднання до договору про участь у балансуючому ринку.
Таким чином, 02.03.2020 між Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом - Трейдинг" (позивач у справі, постачальник послуг балансування/ППБ за договором) та Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (відповідач у справі, оператор системи передачі/ОСП за договором) укладено договір про участь у балансуючому ринку № 0063-04012/21-150-08-20-00069, відповідно до умов якого ППБ зобов`язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об`єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов`язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього договору та Правил ринку.
Відповідно до пункту 2.1 договору загальна вартість договору складається із суми всіх платежів, здійснених ОСП на користь ППБ та ППБ на користь ОСП протягом дії цього Договору за придбані і продані обсяги електричної енергії на балансуючому ринку відповідно до умов цього Договору.
За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, яка розраховується шляхом ділення загальної вартості балансуючої електричної енергії на загальний обсяг балансуючої електричної енергії.
Пунктом 2.2 договору визначено, що розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається відповідно до Правил ринку.
Пунктом 3.3 договору сторони погодили, що ОСП зобов`язаний проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку.
Умовами пункту 4.1 договору передбачено, що виставлення рахунків та здійснення платежів здійснюється відповідно до процедур та графіків, визначених у Правилах ринку.
Правила ринку затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку).
Згідно пункту 1.1.1 Правил ринку, вони визначають порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об`єднаній енергетичній системі України.
З визначенням, наведеним у пункті 1.1.2 Правил ринку, система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами.
У пункті 1.1.4 Правил ринку викладено значення таких скорочень, що застосовуються в цих Правилах, а саме: АР - адміністратор розрахунків; СВБ - сторона, відповідальна за баланс; ОСП - оператор системи передачі.
Відповідно до пункту 1.11.1 Правил ринку за допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів.
Пунктом 1.11.8 Правил ринку визначено, що АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.
Система управління ринком забезпечує: 1) прогнозування загального навантаження; 2) проведення аукціонів на придбання ДП; 3) повідомлення результатів аукціонів на ДП; 4) адміністрування графіків виробництва/споживання; 5) подання пропозицій на балансуючу електричну енергію; 6) проведення розрахунків за небаланси електричної енергії; 7) видачу ОСП команд з балансування в режимі реального часу ППБ; 8) проведення розрахунків на ринку (виконання всіх розрахункових процесів), включаючи адміністрування остаточних позицій СВБ та розрахунку розмірів дебетів/кредитів рахунків учасників ринку; 9) обмін інформацією з учасниками ринку і функціонування необхідних баз даних; 10) ведення реєстрів учасників ринку з можливістю зазначення відповідних ролей; 11) інтерфейс і зв`язок з програмним забезпеченням РДН і ВДР, якими управляє ОР; 12) інтерфейс і зв`язок з системою прогнозування виробництва електричної енергії з ВДЕ, що продають електричну енергію гарантованому покупцю за "зеленим" тарифом, що працює в режимі, близькому до реального часу, управління якою здійснює гарантований покупець; 13) адміністрування комерційного обліку; 14) інтерфейс з системою диспетчерського управління і збору даних (SCADA); 15) інтерфейс та зв`язок з платформою моніторингу Регулятора;16) інтерфейс та зв`язок з платформою прозорості ENTSO-E (пункт 1.11.1 Правил ринку).
Згідно з пунктом 5.13.10 Правил ринку АР використовує систему розрахунків за небаланси електричної енергії для проведення відповідних розрахунків, дебетувань/кредитувань ринкових рахунків СВБ для платежів і зборів при розрахунках за небаланс. Система розрахунків за небаланси електричної енергії є частиною системи управління ринком та містить інформацію про ринкові рахунки СВБ.
Відповідно до пункту 7.3.1 Правил ринку АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
За підсумками місяця ППБ складає та направляє ОСП у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники підписаного зі своєї сторони акту приймання-передачі наданих послуг балансування, який ОСП розглядає та у разі відсутності зауважень підписує протягом трьох робочих днів з моменту його отримання від ОСП або направляє мотивовану відмову від його підписання із зазначенням недоліків, що мають бути усунені (пункт 4.2 договору).
Відповідно до пункту 4.3 договору ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППБ протягом 7 робочих днів після підписання сторонами акта або з дати направлення його ППБ на адресу ОСП (у випадку непідписання та/або ненаправлення акта, та/або мотивованих зауважень до нього у п`ятиденний строк) за умови реєстрації ППБ податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ППБ грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих послуг з балансування.
Відповідно до пункту 5.1 Договору, виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього Договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього Договору.
Пунктом 5.4 Договору на ОСП покладено обов`язок здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату проданої ППБ балансуючої електричної енергії на умовах, визначених Правилами ринку та цим Договором.
Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку. (пункту 5.6 Договору).
Згідно з частиною 7 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.
Система управління ринком (далі Система, ММ8) - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені Правилами ринку.
Відповідно до пункту 7.2.1 глави 7.2 розділу VII Правил ринку адміністратор розрахунків (АР) на щоденній основі надсилає через систему управління ринком платіжний документ кожному постачальнику послуг з балансування (ППБ) із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена ППБ за відповідний період щодо закупівлі балансуючої енергії, та окремий платіжний документ із зазначенням суми, яка має бути сплачена ППБ щодо платежів за невідповідність. ППБ на щоденній основі надсилає АР платіжний документ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена АР за торговий день щодо закупівлі балансуючої енергії.
Постановою НКРЕКП від 30.04.2020 № 905 внесені зміни до порядку виставлення рахунків, а саме визначено, що виставлення рахунків за балансуючу електричну енергію здійснюється щодекадно протягом місяця або відповідно до окремого рішення ОСП (пункт 13 Правил ринку).
Оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківській рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох банківських днів з дати направлення рахунку (пункт 7.7.4 Правил ринку). Дата формування рахунків у Системі управління ринку є датою направлення рахунку згідно з пунктом 7.7.4 Правил ринку.
Цей договір набирає чинності з моменту акцептування ОСП заяви-приєднання ПДП, про що ОСП повідомляє ПДП, і є чинним до 31 грудня поточного року включно, у якому була надана заява-приєднання. Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього Договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (пункти 9.1, 9.2 договору).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Дослідивши зміст укладених між позивачем та відповідачем договорів, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами поставки.
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.
Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).
Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
На виконання умов договору про участь у балансуючому ринку від 02.03.2020 №0063-04012/21-150-08-20-00069 за період з січня по грудень 2021 року позивач поставив, а відповідач отримав балансуючу електричну енергію на загальну суму 105 248 734 грн 80 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами купівлі-продажу балансуючої електричної енергії, а саме: №БР/21/01-№0063 від 31.01.2021 в обсязі 13 554,000 Мвт*год на суму 37 585 145 грн 42 коп., №БР/21/02-№0063 від 28.02.2021 в обсязі 5 470,750 Мвт*год на суму 11 573 347 грн 97 коп., №БР/21/03-№0063 від 31.03.2021 в обсязі 3 888,500 Мвт*год на суму 9 926 748 грн 90 коп., №БР/21/04-№0063 від 30.04.2021 в обсязі 1 382,500Мвт*год на суму 3 529 327 грн 91 коп., №БР/21/05-№0063 від 31.05.2021 в обсязі 311,500 Мвт*год на суму 844 281 грн 53 коп., №БР/21/06-№0063 від 30.06.2021 в обсязі 447,000 Мвт*год на суму 1 434 499 грн 85 коп., №БР/21/07-№0063 від 31.07.2021 в обсязі 6 046,250 Мвт*год на суму 16 709 892 грн 28 коп., №БР/21/08-№0063 від 31.08.2021 в обсязі 2 035,750 Мвт*год на суму 8 366 085 грн 35 коп., №БР/21/09-№0063 від 30.09.2021 в обсязі 4 434,000 Мвт*год на суму 10 766 736 грн 42 коп., №БР/21/10-№0063 від 31.10.2021 в обсязі 644,250 Мвт*год на суму 2 274 394 грн 86 коп., №БР/21/11-№0063 від 30.11.2021 в обсязі 1 382,00 Мвт*год на суму 1 716 036 грн 00 коп., №БР/21/21-№0063 від 31.12.2021 в обсязі 109,750 Мвт*год на суму 522 248 грн 33 коп.
Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін без жодних зауважень чи заперечень, підписанням цих актів сторони підтвердили факт купівлі-продажу балансуючої електричної енергії в обсягах і вартостях, зазначених у пунктах 1.1 та 1.2 цих актів, а також підтвердили, що не мають претензій одна до одної стосовно обсягів і вартостей купівлі-продажу балансуючої електричної енергії, зазначених у пунктах 1.1 та 1.2 актів.
Судом встановлено, що у Системі розрахунків за небаланси електричної енергії (надалі - Система) АР розмістив відомості щодо обсягу та вартості небалансів електричної енергії за І-ІІІ декади січня - грудня 2021 року, що має бути сплачена зі сторони відповідача на користь СВБ (позивача), а також сформовано та направлено рахунки.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору про участь у балансуючому ринку від 02.03.2020 №0063-04012/21-150-08-20-00069 та норм чинного законодавства належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати отриманої балансуючої електричної енергії, у зв`язку з чим в останнього, станом на 23.06.2022, виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 9 857 374 грн 88 коп., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність вини останнього у простроченні виконання своїх зобов`язань з посиланням на те, що Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" оплачує придбану балансуючу електричну енергію з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оператора системи передачі, у зв`язку з чим оплата здійснюється після надходження коштів на цей рахунок від інших учасників балансуючого ринку, з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
Судом вище встановлено, що сторони в пункті 4.3. договору погодили наступний порядок розрахунків: ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППБ протягом 7 робочих днів після підписання сторонами акта або з дати направлення його ППБ на адресу ОСП (у випадку непідписання та/або ненаправлення акта, та/або мотивованих зауважень до нього у п`ятиденний строк) за умови реєстрації ППБ податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ППБ грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих послуг з балансування.
Умови договору не містять будь-яких застережень щодо використання відповідачем поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, та відповідно умови про розрахунок за продану електричну енергію лише з такого рахунку.
Згідно частини 4 статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов`язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках.
Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на: 1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників; 2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників; 3) поточний рахунок оператора системи передачі.
З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.
З наведеної статті закону вбачається, що її зміст не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов`язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання.
Крім того, судом встановлено, що у Системі розрахунків за небаланси електричної енергії (надалі - Система) АР розмістив відомості щодо обсягу та вартості небалансів електричної енергії за період з І декади січня по ІІІ декаду грудня 2021 року, що має бути сплачена зі сторони ОСП (відповідача) на користь СВБ (позивача).
Виходячи зі змісту спірних правовідносин сторін та аналізу приписів Правил ринку, судом встановлено, що обов`язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку (в даному випадку ОСП та СВБ) в Системі наділений саме адміністратор розрахунків.
Отже, у розумінні положень Правил ринку, з урахуванням змісту договору, направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється АР через систему управління ринком, зокрема, систему розрахунків за небаланси електричної енергії.
Іншого порядку та способу направлення рахунків, ані Правилами ринку, ані умовами Договору не передбачено, а тому суд вважає належним їх направлення (формування) АР у системі розрахунків за небаланси електричної енергії.
Враховуючи пункт 7.6.4 Правил ринку, суд зазначає, що строк на оплату платіжного документа розпочинається з наступного дня після виставлення рахунків АР в Системі.
У зв`язку з викладеним, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про відсутність доказів направлення рахунків зі сторони позивача відповідачу.
В свою чергу згідно матеріалів справи судом встановлено, що після відкриття провадження у справі ухвалою Господарського суду міста Києва та прийняття заяви про збільшення позовних вимог вих. № 50-07/1714 від 27.06.2022 відповідачем в рахунок погашення заборгованості за договором про участь у балансуючому ринку від 02.03.2020 № 0063-04012/21-150-08-2000069 на рахунок позивача сплачено 9 857 374 грн 88 коп.
У відповідності до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Отже, господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної вище норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
При цьому суд звертає увагу, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення, у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
Таким чином, оскільки в процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідачем було сплачено на рахунок позивача 9 857 374 грн 88 коп., отже заборгованість у вказаній сумі була погашена відповідачем шляхом перерахування позивачеві після відкриття провадження у справі, відповідно, на момент розгляду справи предмет спору в частині стягнення 9 857 374 грн 88 коп. основного боргу відсутній.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги наведені нормативні приписи та той факт, що сплата грошових коштів здійснена відповідачем після відкриття провадження у справі та на момент розгляду справи предмет спору у вказаній частині відсутній, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині стягнення 9 857 374 грн 88 коп. основного боргу підлягає закриттю у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати отриманої балансуючої електричної енергії за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 17.04.2019 №0063-01012/21-150-08-19-00025, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 877 581 грн 32 коп., 3 % річних в розмірі 2 152 222 грн 83 коп. та 9 232 225 грн 25 коп. інфляційних втрат, нарахованих за загальний період прострочення з 20.01.2021 по 23.06.2022.
Суд зазначає, що у разі прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, підлягають стягненню річні відсотки відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Заперечення відповідача з посиланням на відповідну судову практику, що інфляційні втрати слід нараховували лише у випадку, якщо прострочення триває повний місяць, є помилковими, оскільки у пункті 38.2 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 об`єднана палата визначила методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Пунктом 4.4 та 7.1 договору сторонами погоджено, що у випадку порушення строків розрахунків відповідно до Правил ринку та/або цього договору ППБ має право нарахувати пеню в розмірі 0,1 % від суми прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день прострочення) за кожен день такого прострочення у порядку, передбаченому Господарським кодексом України.
Твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, що прострочення виникло не з його вини, оскільки він міг сплачувати вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від інших учасників, судом відхиляються з огляду на те, що наявність рахунку із спеціальним режимом використання не виключає застосування до споживача пені за прострочення в оплаті отриманої електричної енергії, а також відповідальності за прострочення грошового зобов`язання у порядку частини другої статті 625 Цивільного кодексу України у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат (постанова ВС у складі ОП КГС від 16.10.2020 у справі № 903/918/19).
Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України та застосування відповідальності відповідно до умов пунктів 4.4. та 7.1 договору.
З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Тобто визначаючи розмір заборгованості за Договором, зокрема, в частині пені, процентів річних та інфляційних втрат суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.
За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення пені, інфляційних втрат та процентів річних судом встановлено, що розмір пені, інфляційних втрат та процентів річних, перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства та в межах визначеного позивачем періоду прострочення, відповідає вимогам зазначених вище норм законодавства, умовам договору та є арифметично вірним, тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 877 581 грн 32 коп. пені, 2 152 222 грн 83 коп. 3 % річних та 9 232 225 грн 25 коп. інфляційних втрат, нарахованих за загальний період прострочення 20.01.2021 по 23.06.2021, підлягають задоволенню за розрахунком позивача.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, пунктом 1 частини 1, частини 4 статті 231, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Закрити провадження у справі № 910/21986/21 за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдінг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Приватного акціонерного товариства "Укренерго" в частині стягнення 9 857 374 грн 88 коп. основного боргу у зв`язку з відсутністю предмета спору.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 25; ідентифікаційний код 00100227) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдінг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, місто Київ, вулиця Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661) 1 877 581 (один мільйон вісімсот сімдесят сім тисяч п`ятсот вісімдесят одна) грн 32 коп. пені, 2 152 222 (два мільйони сто п`ятдесят дві тисячі двісті двадцять дві) грн 83 коп. 3 % річних, 9 232 225 (дев`ять мільйонів двісті тридцять дві тисячі двісті двадцять п`ять) грн 25 коп. інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору у розмірі 346 791 (триста сорок шість тисяч сімсот дев`яносто одна) грн 06 коп.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено: 02.12.2022
Суддя Н.Плотницька
