ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2022 р. Справа №452/1733/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.,

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Костерева О.А.

розглянувши апеляційну скаргу Львівської обласної прокуратури №15/4-452 вих. 22 від 16.06.2022

на рішення Господарського суду Львівської області від 23.05.2022 (повний текст складено 02.06.2022, суддя Горецька З.В.)

у справі №452/1733/18

за позовом Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях

до відповідача ОСОБА_1

про стягнення збитків

за участю представників сторін:

прокурор Рогожнікова Н.Б.,

від позивача Жуган І.О.,

від відповідача Остапик Я.І.

На розгляд Самбірського міськрайонного суду Львівської області заступником прокурора Львівської області 25.06.2018 було подано позов в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (далі Регіональне відділення, РВ ФДМУ) до ОСОБА_1 про стягнення збитків. Згодом, 11.10.2021 матеріали справи № 452/1733/18 з Самбірського міськрайонного суду Львівської області були скеровані на адресу Господарського суду Львівської області за встановленою юрисдикцією.

Підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом стало часткове знищення майна, яке підлягало поверненню ОСОБА_1 у державну власність за рішенням суду: об`єкта незавершеного будівництва головного виробничого корпусу, який розташований за адресою: Львівська область, Самбірський район, с. Рудня, вул. Торгова,3, що спричинило державі збитки у розмірі 2389188 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.05.2022 у справі № 452/1733/18 в задоволенні позовних вимог Заступника керівника Львівської обласної прокуратури, заявлених в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до ОСОБА_1 про стягнення збитків відмовлено, з огляду на ненаведеність позивачем елементів правопорушення, наявність яких дає підстави для відшкодування завданих збитків.

Не погодившись із вказаним рішенням, заступник прокурора Львівської області оскаржив таке в апеляційному порядку з наступних підстав:

-прокурор, з покликанням на ст. 19 «Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва» (який діяв на час укладення, розірвання договору купівлі-продажу та встановлення збитків), зазначає, що покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об`єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору. Неналежне виконання умов договору відповідачем встановлено судовим рішенням у справі № 5015/4554/12 та має преюдиційне значення для розгляду даної справи;

-скаржник також звертає увагу суду на те, що 31.08.2017 інвентаризаційною комісією було складено акт обстеження будівельного майданчика і технічного стану об`єкта незавершеного будівництва, яким встановлено, що на будівельному майданчику наявні змонтовані колони прямокутні у стаканах в кількості 57 шт; демонтовані колони прямокутні у стаканах 4 шт; панелі стінові демонтовані відсутні на будівельному майданчику; плити покриття ребристі залізобетонні та балки перекриття кроквяні демонтовані, наявні на будівельному майданчику. Вказаним актом встановлено, що об`єкт не зданий в експлуатацію та не діючий, за призначенням не використовується. Водночас, станом на 31.08.2017 на будівельному майданчику були відсутні вироби , конструкції, які завезені на будівельний майданчик і не використані для будівництва. Отже, на переконання скаржника, у вказаному акті та інвентаризаційних описах від 31.08.2017 було достатньо відомостей про обсяг незавершеного будівництва;

- твердження відповідача про проведення ним робіт з розбирання об`єкта незавершеного будівництва на тій підставі, що такий обов`язок було передбачено договором до зміни цього зобов`язання на добудову, на думку скаржника, є необґрунтованим та спростовується матеріалами справи. Разом з тим, прокурор зазначає, що у випадку виконання робіт з демонтажу, такі не можуть бути підставою для звільнення покупця від санкцій, пов`язаних із відшкодуванням нанесеної шкоди, у зв`язку із втратою майна, яке підлягало поверненню за рішенням суду саме як об`єкт приватизації, а не його залишки;

- апелянт зазначає, що розмір нанесених державі збитків визначений висновком ПП «Есперт МАШ» про оцінку розміру збитків, нанесених державі фізичною особою ОСОБА_1 по об`єкту незавершеного будівництва головний виробничий корпус за адресою: Львівська область, Самбірський район, с. Рудня, вул. Торгова, 3, що повертається у державну власність за рішенням суду на підставі звіту про оцінку розміру збитків, в якому міститься детальна характеристика об`єкта оцінки (відповідно до звіту від 28.11.2005 та характеристика об`єкта станом на 31.08.2017). Вказаний звіт проведено відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Порядку повернення у державну власність об`єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 за № 32, а також Методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 10.12.2003 за № 1891. Отже,вказаний звіт є належним доказом в розумінні ст. 76 ГПК України;

- 12.01.2018 на звіт про оцінку майна було складено рецензію за № 01п, відповідно до якої звіт класифікується за ознакою абз. 3 п. 67 Національного стандарту № 1, як такий, що в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки. На підставі вказаної рецензії на звіт про оцінку майна, наказом Регіонального відділення № 00056 від 16.01.2018 затверджено висновок про вартість збитків, нанесених державі ОСОБА_1 , яка становить 2389188 грн. без ПДВ;

- прокурор зазначає, що протиправність поведінки відповідача підтверджується та встановлена судовим рішенням у справі № 5015/4554/12, факт заподіяння збитків державі, завданих об`єкту приватизації під час володіння ним відповідачем, та їх розмір підтверджуються висновком суб`єкта оціночної діяльності, який складено на підставі звіту про оцінку майна. Відповідність звіту про оцінку майна вимогам нормативно-правових актів, які регулюють відносини у сфері оцінки майна та професійної оціночної діяльності, підтверджується рецензією на звіт про оцінку майна. При цьому, збитки державному майну заподіяні саме в результаті неправомірних дій відповідача, пов`язаних з невиконанням умов договору купівлі-продажу об`єкта приватизації, тобто наявний причинний зв`язок між протиправними діями та спричиненими збитками.

Отже, з врахуванням наведеного, прокурор просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 23.05.2022 у справі № 452/1733/18 та прийняти нове, яким позовні вимоги Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про стягнення з ОСОБА_1 2389188 грн. збитків задоволити; відшкодувати Прокуратурі Львівської області судові витрати за рахунок відповідача.

Скориставшись своїм право, наданим ст. 263 ГПК України, відповідач подав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи прокурора, наведені в апеляційній скарзі, з огляду на таке:

- ОСОБА_1 здійснив розбирання об`єкта незавершеного будівництва Головного виробничого корпусу у відповідності до чинного законодавства та на підставі договору і вартість розібраних у 2006 році матеріалів не може включатися у вартість відшкодування збитків;

-відповідач зазначає, що сплатив вартість об`єкта незавершеного будівництва у повному розмірі ще до укладення акта прийому-передачі. Разом з тим, вказаний акт прийому-передачі від 16.03.2006 визначає стан об`єкта незавершеного будівництва на момент початку розбирання спірного майна. Водночас, позивач документально не підтвердив стан об`єкта незавершеного будівництва на момент укладення договору про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу даного об`єкта щодо добудови такого;

-на переконання відповідача, долучений позивачем висновок від 31.08.2017 про вартість збитків, нанесених ОСОБА_1 державі в результаті невиконання умов договору від 07.02.2006, не підтверджує розміру збитків та складений з порушенням Постанови кабінету Міністрів України від 10.12.2003 за № 1891 «Про затвердження методики оцінки майна», а саме: з порушенням п. 84 методики, яка визначає, що вихідними даними для оцінки є матеріали інвентаризації, документи бухгалтерського обліку, оцінки пошкодженого майна;

-відповідач звертає увагу суду на те, що у висновку від 31.08.2017, який виконаний ПП «Експерт МАШ», відсутнє документальне підтвердження інвентаризації (кількості будівельних матеріалів та їх розташування) об`єкта незавершеного будівництва головного виробничого корпусу по вул. Бісківській, 22 м. Самборі станом на 25.12.2006, коли між Регіональним відділенням Фонду Державного майна по Львівській області та ОСОБА_1 було укладено договір про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва головного виробничого корпусу щодо добудови такого. Відтак, просить суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу Прокуратури Львівської області без задоволення.

Процесуальний хід розгляду даної справи відображений в ухвалах Західного апеляційного господарського суду від 27.06.2022, від 15.07.2022, від 18.08.2022, від 06.09.2022 та від 06.10.2022.

В дане судове засідання прибули представники сторін, які підтримали свої доводи та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, водночас представник позивача підтримала позицію прокуратури та доводи, наведені в апеляційній скарзі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, за доцільне зазначити наступне:

07.02.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та ОСОБА_1 було укладено договір № 507 купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва головного виробничого корпусу, який розташований за адресою: Львівська область, м. Самбір, вул. Бісківська, 22, посвідчений приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу Дмитришин К.К. за реєстровим №392, відповідно до умов якого продавець зобов`язався передати у власність покупцеві об`єкт незавершеного будівництва головний виробничий корпус за адресою: Львівська область, м. Самбір, вул. Бісківська, 22, розміщений на земельній ділянці Бабинської сільської ради, а покупець зобов`язався прийняти вказаний об`єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Право власності на об`єкт незавершеного будівництва виникає у покупця з моменту підписання акта приймання-передачі (п.1.2. договору).

На виконання вказаного пункту договору, акт прийому-передачі об`єкта був підписаний сторонами 16.03.2006.

В пункті 1.3 договору сторони погодили, що вартість об`єкта незавершеного будівництва з урахуванням ПДВ складає 85706,40 грн.

Відповідно до п.5.3. договору покупець зобов`язаний розібрати об`єкт та привести будівельний майданчик в належний стан протягом двох років після укладення договору купівлі - продажу.

Згідно п.5.4. договору на вимогу продавця покупець зобов`язаний до моменту завершення розбирання об`єкта та підписання акта підсумкової перевірки виконання умов договору надавати продавцю необхідні матеріали, відомості, документи тощо, про виконання умов договору.

Відповідно до п.5.6. договору покупцеві забороняється продавати об`єкт незавершеного будівництва та земельну ділянку на якій він розташований до моменту завершення розбирання.

Згодом, 25.12.2006 було внесено зміни та доповнення до договору від 07.02.2006 №507 купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва головного виробничого корпусу, який розташований за адресою: Львівська область, м. Самбір, вул. Бісківська, 22, посвідчені приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу Дмитришин К.К. та зареєстровані за №4639, якими пункти 5.3, 5.4, 5.6 договору купівлі-продажу №507 від 07.02.2006р. викладено у новій редакції:

-п.5.3 передбачено покупець зобов`язаний добудувати об`єкт незавершеного будівництва протягом п`яти років без збереження первісного призначення. Сторони при виконанні умов договору купівлі-продажу керуються чинним законодавством;

- п.5.4. встановлено покупець зобов`язаний на вимогу продавця до моменту завершення будівництва та підписання акту підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу надавати продавцю необхідні матеріали, відомості, документи, тощо про виконання умов цього договору;

- п.5.6. сторони погодили, що покупцеві забороняється продавати об`єкт незавершеного будівництва та земельну ділянку, на якій розташований об`єкт до моменту завершення будівництва та здачі його в експлуатацію.

Поруч з внесеними змінами, договір було доповнено п.5.7. такого змісту: покупець зобов`язаний сплатити кошти за проведення нової незалежної оцінки об`єкта незавершеного будівництва та у разі встановлення позитивної різниці між вартістю недобудови, визначеною за результатами нової оцінки та вартістю недобудови під її розбирання, перерахувати дану суму на рахунок регіонального відділення.

21.08.2008 сторонами було укладено черговий договір про внесення змін та доповнень до договору №507 від 07.06.2006 купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва головного виробничого корпусу, який розташований за адресою: Львівська область, м. Самбір, вул. Бісківська, 22, посвідчений приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу Дмитришин К.К. та зареєстрований за №2603.

Вказаними змінами пункти 1.1. та 5.3 договору купівлі - продажу викладено у новій редакції, які пов`язані із наданням органом місцевого самоврядування уточнюючої інформації стосовно знаходження об`єкта незавершеного будівництва на території Бісковицької сільської ради (довідка Бісковицької сільської ради від 04.06.2008 №1514).

Отже, п.1.1. сторони погодили, що продавець зобов`язався передати у власність покупця об`єкт незавершеного будівництва - головного виробничого корпусу, який розташований за адресою: Львівська область, с. Рудня, вул. Торгова, 3, розміщений на земельній ділянці Бісковицької сільської ради, а покупець зобов`язався прийняти вказаний об`єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, визначених в цьому договорі.

Відповідно до п. 5.3. договору, покупець зобов`язаний добудувати об`єкт незавершеного будівництва протягом п`яти років за цільовим призначенням «торговий центр».

З матеріалів справи вбачається, що РВ ФДМУ по Львівській області за місцем знаходження майна об`єкта незавершеного будівництва, проводились перевірки виконання умов договору, за результатами яких складено акти поточної перевірки за 2006, 2007,2009, 2010 роки, якими встановлено, що умови договору виконуються. А в акті за 2011 рік зафіксовано невиконання покупцем умов договору щодо добудови об`єкта незавершеного будівництва у строк та у спосіб, визначений договором з врахуванням змін і доповнень до нього.

З метою досудового врегулювання спору, 21.12.2011 позивач скерував на адресу відповідача претензію №11-11-07426 про розірвання договору, яка залишена відповідачем без задоволення.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 у справі №5015/4554/12 договір купівлі-продажу №507 від 07.02.2006 розірвано. Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2016 постанову Львівського апеляційного господарського суду у справі №5015/4554/12 залишено без змін.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області №00986 від 04.07.2017 створено комісію Регіонального відділення з повернення у державну власність об`єкта приватизації, у зв`язку з розірванням договору купівлі-продажу від 07.02.2006 №507 (зі змінами) об`єкта незавершеного будівництва-головного виробничого корпусу, за адресою: Львівська область, с. Рудня, вул. Торгова, 3, укладеного між Регіональним відділенням та Кархутом В.В.

Відповідно до наказу Регіонального відділення №01093 від 27.07.2017 створено інвентаризаційну комісію для перевірки вказаного об`єкта незавершеного будівництва, що повертається у державну власність; наказом Регіонального відділення №01641 від 17.11.2017 затверджено результати інвентаризації вищезазначеного об`єкта та затверджено протокол №1 від 14.11.2017 засідання комісії регіонального відділення з питань повернення у державну власність об`єкта приватизації у зв`язку із розірванням договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва.

Протоколом №1 від 14.11.2017 затверджено результати інвентаризації об`єкта незавершеного будівництва та результати звіряння результатів інвентаризації та оцінки, проведених при відчуженні цього об`єкта станом на 31.08.2017; віднесено до збитків, виявлених під час інвентаризації та оцінки об`єкта незавершеного будівництва - головного виробничого корпусу, що знаходиться за адресою: Львівська область, с. Рудня, вул. Торгова, 3, відсутню частину об`єкта; для встановлення розміру збитків, завданих державі, визначено забезпечити проведення незалежної оцінки відсутнього обладнання.

31.08.2017 інвентаризаційною комісією складено акт обстеження будівельного майданчика і технічного стану об`єкта незавершеного будівництва. В результаті отриманих даних та наявних інвентаризаційних матеріалів встановлено, що на будівельному майданчику наявні змонтовані колони прямокутні у стаканах в кількості (57 шт.); демонтовані колони прямокутні у стаканах (4шт.); панелі стінові-демонтовані, відсутні не будівельному майданчику; плити покриття ребристі залізобетонні та балки перекриття крокв`яні - демонтовані, наявні на будівельному майданчику. На час обстеження об`єкт не зданий в експлуатацію та не діючий, за призначенням не експлуатується.

Станом на 31.08.2017 на будівельному майданчику були відсутні матеріали, вироби, конструкції, які завезені на будівельний майданчик і не використані для будівництва (Інвентаризаційний опис придбаних для об`єкта незавершеного будівництва матеріалів, виробів, конструкцій, завезених на будівельний майданчик і не використаних для будівництва) та відсутнє устаткування передане до монтажу або таке, що не потребує монтаж) (Інвентаризаційний опис придбаних для об`єкта незавершеного будівництва устаткування, не переданого до монтажу або такого,що не потребує монтажу).

Згідно висновку ПП «Експерт МАШ» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №873/15 від 10.11.2015) про вартість збитків, нанесених державі фізичною особою ОСОБА_1 в результаті невиконання власником умов договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва - головний виробничий корпус від 07.02.2006 №507 (із змінами), вартість збитків становить 2389188 грн. без ПДВ.

12.01.2018 заступником начальника відділу оцінки майна Регіонального відділення Дубина В.В. та начальником відділу оцінки майна Регіонального відділення Дурицьким В.В. складено рецензію на звіт про оцінку майна - збиток нанесений державі по об`єкту ОНБ - головний виробничий корпус (Львівська область, Самбірський район, с. Рудня, вул. Торгова, 3) за №01п (реєстраційний номер в АС «Оцінка» №46-18-0017), відповідно до якого оцінка проведена без порушення кваліфікаційних вимог, що визначаються законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність; вид вартості (база оцінки) вибрано згідно з метою проведення оцінки - ринкова вартість, що відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна; обсяг зібраної та проаналізованої інформації достатній для здійснення оцінки; під час проведення оцінки методичні підходи, методи та оціночні процедури застосовано відповідно до Національних стандартів №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» та №2 «Оцінка нерухомого майна», затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 та від 28.10.2004 №1442. Згідно загального висновку - звіт класифікується за ознакою абз. 3 п.67 Національного стандарту №1, як такий, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Далі, на підставі рецензії на звіт про оцінку майна, наказом Регіонального відділення №00056 від 16.01.2018 затверджено висновок про вартість збитків, нанесених державі Кархутом В.В. у сумі 2389188 грн. без ПДВ.

Протоколом №1 засідання Комісії регіонального відділення з питань повернення у державну власність об`єкта приватизації у разі розірвання або визнання недійсним договору купівлі продажу об`єкта незавершеного будівництва від 17.01.2018 вирішено підготувати акт приймання-передачі об`єкта незавершеного будівництва, звернутись до покупця з вимогою про відшкодування збитків та провести претензійно позовну роботу.

На адресу Кархута В.В. Регіональним відділенням направлялась претензія №11-11-01213 від 23.02.2018 про необхідність сплати зазначеної суми збитків. Вказана претензія залишена без задоволення.

Поруч з наведеним, в матеріалах справи також наявні:

-наказ №667 від 08.10.2005 про повторний продаж під розбирання та призначення нової дати проведення інвентаризації та здійснення експертної оцінки ОНБ;

-акт обстеження будівельного майданчика і технічного стану об`єкта незавершеного будівництва від 31.10.2005;

-інвентаризаційний опис придбаних для об`єкта незавершеного будівництва матеріалів, виробів, конструкцій. Завезених на будівельний майданчик та не використаних для будівництва від 31.10.2005;

-інвентаризаційний опис придбаного для об`єкта незавершеного будівництва устаткування, не переданого до монтажу або такого, що не потребує монтажу від 31.10.2005.

Відповідно до довідки №357 від 22.02.2019 виконком Бісківської сільської ради повідомив, що головний корпус колишньої ткацької фабрики розібрано за адресою: Львівська область, Самбірський район, с. Рудня, вул. Торгова, 3, а земельна ділянка роздана під забудову.

Відповідно до висновку про вартість майна станом на 31.10.2005 вартість ОНБ 71422,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до листа №02-28/160 від 05.04.2019 територія, на якій був розташований головний виробничий корпус фабрики у Львівській області, Самбірський район, с. Рудня, вул. Торгова,3 належить до земель житлової та громадської забудови відповідно до генерального плану с. Рудня Бісківської сільської ради №92 від 06.05.2011 «Про затвердження Генерального плану с. Рудня». Земельні ділянки в межах вказаної території сільською радою передано у приватну власність громадян для будівництва та обслуговування житлових будинків.

В довідці Самбірського міжміського бюро технічної інвентаризації від 14.02.2018 №281 зазначено, що в м. Самборі на вул. Бісківській, 22 нерухоме майно об`єкт незавершеного будівництва, головний виробничий корпус, ткацька фабрика) не зареєстровано.

З листа Державного підприємства Державний інститут проектування міст «Містопроект» від 30.12.2008 №124 головний виробничий корпус та корпус котельні ткацької фабрики в с. Рудня Самбірського району Львівської області вбачається, що значна частина несучих залізобетонних конструкцій, вказаних в об`єктів, знаходиться в незадовільному стані та не придатні для подальшої експлуатації, однак для визначення технічного стану їх залишкової несучої здатності та фізичного зносу необхідно виконати комплексне технічне обстеження вказаних будівель.

З метою захисту інтересів держави Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області звернулося з листом від 03.04.2018 до органів прокуратури для вжиття вичерпних заходів прокурорського реагування та звернення до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків в сумі 2389188,00 грн., обґрунтовуючи неможливість пред`явлення такого позову самостійно відсутністю коштів для сплати судового збору.

Згідно з ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, чинного на момент пред`явлення позову та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Водночас, слід зазначити, що інтереси держави є оціночним поняттям і законодавством лише прокурору надано право самостійно визначати, в чому полягає порушення таких та здійснювати захист шляхом звернення до суду на будь-якій стадії судочинства.

Підставою звернення прокурора із позовною заявою є необхідність захисту державних інтересів, оскільки даний спір виник, на думку прокурора, внаслідок завдання державі збитків під час володіння ОСОБА_1 об`єктом незавершеного будівництва - головний виробничий корпус, який розташований за адресою: Львівська область, м. Самбір, вул. Бісківська, 22 (в подальшому, згідно змін від 21.08.2008 вул. Торгова, 3, с. Рудня, Самбірського району Львівської області).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п. 5.6 постанови від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 зазначив, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18 та від 08.02.2019 у справі №915/20/80.

Отже, в даному випадку прокурор не виступає у якості альтернативного суб`єкта звернення до суду, оскільки згаданий суб`єкт владних повноважень хоча і має повноваження захистити інтереси держави, але не звернувся до суду з позовною заявою про захист порушених прав, водночас, прокуратурою було надано Регіональному відділенню ФДМУ «розумний строк» для пред`явлення позову самостійно (майже 3 місяці з моменту звернення з листом від 03.04.2018).

Відтак, участь прокурора у цій справі, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, є законною, не порушує справедливого балансу та зумовлена не тільки захистом державного, але й публічного інтересу, який полягає у захисті прав великого числа громадян.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За приписами п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 653 Цивільного кодексу України визначено загальні наслідки розірвання договорів:

- з моменту розірвання договору зобов`язання сторін припиняються;

- сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язаннями до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом;

- у визначених випадках на сторону договору може бути покладено зобов`язання з відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник який порушив зобов`язання має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Згідно з ч. 3 ст. 623 Цивільного кодексу України збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Власник, права якого порушені має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди (ст. 386 ЦК України)

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. До завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

Частинами 1, 2 ст. 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.

Відповідно до ст. 1 Розділу 1 Закону України «Про приватизацію державного майна» № 2163-X11 від 04.03.1992 (втратив чинність 07.03.2018), приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Статею 19 Закону України «Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва» № 1953-III від 14.09.2000 (втратив чинність 07.03.2018) визначені обов`язкові умови приватизації об`єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання:

- встановлення строку завершення будівництва об`єкта незавершеного будівництва;

- забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об`єкта приватизації. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.

Покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об`єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.

Відповідно до ч. 10 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» , у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв`язку з невиконанням покупцем договірних зобов`язань приватизований об`єкт підлягає поверненню в державну (комунальну) власність.

Згідно ч. 11 ст. 26 Закону № 2269-V111, порядок повернення в державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів затверджується Фондом державного майна України.

Повернення покупцям коштів, сплачених за об`єкти приватизації, здійснюється у порядку, встановленому Фондом державного майна України, на підставі рішення суду з коштів, які надійшли від повторного продажу таких об`єктів (зменшених на суму збитків, неустойки, штрафів та будь-яких інших платежів, які належать до сплати покупцем згідно з цим Законом та/або договором купівлі-продажу), протягом п`яти робочих днів після надходження коштів від повторного продажу на рахунок державного органу приватизації.

Повернення коштів покупцям здійснюється в сумі, отриманій державними органами приватизації в результаті повторного продажу об`єктів, але не може перевищувати суми, сплаченої покупцем під час попереднього продажу.

У разі повернення в державну (комунальну) власність об`єктів приватизації орган приватизації приймає рішення про повторний продаж такого об`єкта у порядку, визначеному цим Законом.

Частини 10, 11 статті 26 Закону № 2269-V111 визначають спеціальні, порівняно із ст. 653 Цивільного кодексу України, наслідки розірвання договорів про приватизацію в частині повернення об`єкта приватизації в державну власність та відшкодування покупцям коштів, сплачених за такі об`єкти.

На момент набрання чинності рішення суду від 18.05.2016, яким розірвано договір купівлі-продажу № 507 від 07.02.2006 (далі рішення суду від 18.05.2016), повернення у державну власність об`єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів регулювалося Порядком повернення в державну власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 18.01.2001 № 32, який втратив чинність 26.12.2018.

Згідно п. 2 зазначеного Порядку № 32, у разі повернення у державну власність пакета акцій вносяться зміни до реєстру власників акцій акціонерного товариства, пакет акцій якого повертається у державну власність або здійснюються відповідні операції зберігачем акцій та/або депозитарієм, та приймається рішення щодо його повторного продажу.

Якщо у державну власність повертаються інші об`єкти приватизації, то проводиться інвентаризація та оцінка об`єкта, потім приймання його державним органом приватизації.

Відповідно до п. 6 Порядку № 32 інвентаризація об`єкта приватизації (крім пакетів акцій), який повертається у державну власність, проводиться інвентаризаційною комісією згідно з Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Мінфіну від 11.08.1994 р. № 69, станом на день прийняття судом відповідного рішення.

Склад інвентаризаційної комісії та порядок її роботи визначаються державним органом приватизації.

Результати інвентаризації затверджуються державним органом приватизації.

Пунктом 7 Порядку № 32 передбачено, що оцінка об`єкта приватизації (крім пакета акцій), що повертається у державну власність, станом на день набрання чинності відповідним рішенням суду проводиться згідно з методикою оцінки майна, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 8 Порядку № 32 з метою виявлення збитків, що могли бути завдані об`єкту приватизації під час володіння ним покупцем, результати інвентаризації та оцінки об`єкта приватизації, отримані згідно з пунктами 6 і 7 цього Порядку, звіряються з відповідними результатами, отриманими на день відчуження цього об`єкта державним органом приватизації.

Порядок проведення звіряння та визначення наявності збитків визначається Фондом державного майна. При цьому, враховуються всі результати господарювання покупця на об`єкті.

Звіряння результатів інвентаризації об`єкта, що повертався в державну власність регулювалося Порядком проведення звіряння результатів інвентаризації об`єкта, що повертається за рішенням суду в державну власність, з даними інвентаризації, отриманими під час її проведення в період підготовки об`єкта до приватизації, та затвердження його результатів, затверджений наказом ФДМУ № 2107 від 14.11.2001, який діяв на момент набрання чинності рішення суду та втратив чинність 26.12.2018.

Пунктом 3 Порядку звіряння № 2107, визначено, що під звірянням результатів інвентаризацій та оцінок об`єкта слід розуміти порівняння даних інвентаризаційних описів майна, коштів, фінансових зобов`язань, даних балансів, актів оцінки одного й того самого об`єкта, складених відповідно під час підготовки до його продажу та на день набрання чинності відповідним рішенням суду.

Відповідно до Порядку звіряння № 2107, інвентаризація об`єкта проводиться інвентаризаційною комісією на день набрання рішення суду від 18.05.2016 законної сили згідно з Інструкцією про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків № 69 від 11.08.1994 (втратила чинність на підставі наказу Міністерства Фінансів України № 879 від 02.09.2014 Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань - далі Положення № 879).

Станом на день набрання чинності відповідного рішення суду від 18.05.2016, основним нормативно-правовим документом, що регулював інвентаризацію незавершеного виробництва (незавершених капітальних інвестицій), було Положення № 879, пунктом 3.2. якого, передбачено, що в інвентаризаційних описах незавершених капітальних інвестицій вказується найменування об`єкта, обсяг виконаних і оплачених робіт за видами, конструктивними елементами, устаткуванням.

Згідно п. 10 Порядку звіряння № 2107, з урахування специфіки кожного конкретного випадку процедура звіряння проводиться шляхом порівняння результатів інвентаризації та оцінки об`єкта, отриманих згідно з пунктами 4 та 5 цього Порядку, з відповідними результатами, отриманими при відчуженні об`єкта органом приватизації.

Відповідно до п. 11 Порядку звіряння № 2107, комісія з повернення об`єкта в державну власність (далі - комісія), у разі виявлення, у результаті порівняння даних результатів інвентаризації та оцінки об`єкта, отриманих згідно з пунктами 4 та 5 цього Порядку, з відповідними результатами, отриманими при відчуженні об`єкта органом приватизації, зменшення вартості майна об`єкта (вартості об`єкта незавершеного будівництва, окремо визначеного майна тощо) та (або) нестачі конкретних матеріальних цінностей, рішення щодо зарахування їх до збитків, які повинні бути відшкодовані покупцем (або про відсутність необхідності у цьому) приймається комісією.

При цьому комісія повинна врахувати всі результати господарювання покупця на об`єкті: зміни фінансово-економічного стану об`єкта, умов праці та рівня її оплати, стану використання робочої сили, інших показників, які характеризують ефективність господарської діяльності підприємства.

В разі поліпшення цих показників у порівнянні з рівнем, що мав місце на момент укладення договору купівлі-продажу, комісія може зробити висновок про відсутність підстав для віднесення обсягу зменшення вартості майна об`єкта (вартості об`єкта незавершеного будівництва, окремо визначеного майна тощо) та (або) нестачі конкретних матеріальних цінностей до збитків і відшкодування їх покупцем. Якщо зменшення вартості майна об`єкта (вартості об`єкта незавершеного будівництва, окремо визначеного майна тощо) та (або) нестачі конкретних матеріальних цінностей не встановлено, то комісією приймається рішення про відсутність збитків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для настання відповідальності необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача.

Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Отже, саме на позивача покладено обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу, продавець зобов`язався передати у власність покупцеві об`єкт незавершеного будівництва головний виробничий корпус, який розташований за адресою: Львівська область, м. Самбір, вул. Бісківська, 22, розміщений на земельній ділянці Бабинської сільської ради, а покупець зобов`язався прийняти вказаний об`єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Пунктом.5.3. договору визначено обов`язок покупця розібрати об`єкт та привести будівельний майданчик в належний стан протягом двох років після укладення договору купівлі - продажу.

25.12.2006 було внесено зміни та доповнення до договору від 07.02.2006 №507 купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва головного виробничого корпусу, який розташований за адресою: Львівська область, м. Самбір, вул. Бісківська, 22. Вказаними змінами, серед іншого, було визначено: обов`язок покупця добудувати об`єкт незавершеного будівництва протягом п`яти років без збереження первісного призначення; обов`язок, на вимогу продавця до моменту завершення будівництва та підписання акту підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу, надавати продавцю необхідні матеріали, відомості, документи, тощо про виконання умов цього договору; заборонено покупцю продавати об`єкт незавершеного будівництва та земельну ділянку, на якій розташований об`єкт до моменту завершення будівництва та здачі його в експлуатацію (пункти 5.3, 5.4, 5.6 в новій редакції, відповідно до договору про внесення змін).

Водночас, договір було доповнено п.5.7. наступного змісту: «покупець зобов`язаний сплатити кошти за проведення нової незалежної оцінки об`єкта незавершеного будівництва та у разі встановлення позитивної різниці між вартістю недобудови, визначеною за результатами нової оцінки та вартістю недобудови під її розбирання, перерахувати дану суму на рахунок регіонального відділення».

Згодом, сторонами 21.08.2008 було укладено ще один договір про внесення змін та доповнень до договору №507 від 07.06.2006 купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва головного виробничого корпусу, який розташований за адресою: Львівська область, м. Самбір, вул. Бісківська, 22, якими змінено місцезнаходження об`єкта приватизації на Львівська область, с. Рудня, вул. Торгова, 3, а органом місцевого самоврядування було надано уточнюючу інформацію стосовно знаходження об`єкта незавершеного будівництва на території Бісковицької сільської ради (довідка Бісковицької сільської ради від 04.06.2008 №1514)

Разом з тим, вказаними змінами сторони погодили обов`язок покупця добудувати об`єкт незавершеного будівництва протягом п`яти років за цільовим призначенням торговий центр (п. 5.3. договору).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, відповідач, на виконання своїх зобов`язань по договору, здійснював відповідні роботи по об`єкту незавершеного будівництва, що підтверджується актами поточної перевірки виконання умов договору, як це передбачено нормами ст. ст. 7, 27 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», а саме: акт від 21.12.2006 вказує на те, що відповідачем проводилось розбирання об`єкта незавершеного будівництва до укладення договору про зміни та доповнення від 25.12.2006; актами за 2007, 2009 та 2010 роки підтверджується виконання умов договору.

Отже, відповідач після укладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації діяв правомірно, а твердження позивача, що об`єкту завдано збитків внаслідок розбирання під час володіння ним покупцем суперечать умовами договору купівлі-продажу та спростовуються актами поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначає, що ним була проведена інвентаризація об`єкта незавершеного будівництва та посилається на матеріали інвентаризації від 14.11.2017, на акт обстеження будівельного майданчика і технічного стану об`єкта незавершеного будівництва від 31.08.2017, інвентаризаційні описи від 31.08.2017, в яких зазначено, що об`єкт не зданий в експлуатацію та не діючий, за призначенням не експлуатується, на будівельному майданчику відсутні такі матеріали, вироби, конструкції завезені на майданчик і не використані для будівництва, а також відсутнє обладнання передане до монтажу або таке, що не потребує монтажу. Однак, вказані докази не містять необхідних відомостей щодо об`єкта (об`єктів), зокрема обсягу незавершеного будівництва за видами, конструктивними елементами, устаткуванням, а відтак не можуть слугувати належними та допустимими доказами проведення інвентаризації оскільки:

-відповідно до Порядку повернення в державну власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 18.01.2001 № 32, у разі повернення у державну власність проводиться інвентаризація та оцінка об`єкта, потім приймання його державним органом приватизації;

-згідно пункту 3.2. наказу Міністерства Фінансів України № 879 від 02.09.2014 «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань» передбачено, що в інвентаризаційних описах незавершених капітальних інвестицій вказується найменування об`єкта, обсяг виконаних і оплачених робіт за видами, конструктивними елементами, устаткуванням.

Поруч з тим, звіт про оцінку ОНБ головний виробничий корпус від 31.10.2005 проведено під розбирання об`єкта. Вид вартості майна згідно висновку про вартість майна «неринкова вартість». Мета оцінки визначення вартості ліквідації для повторного продажу на аукціоні «під розбирання». Роботи описані в даному звіті про оцінку в більшій мірі стосуються демонтажу під розбирання ОНБ, в даному контексті кошторис станом на 2005 рік складено також під розбирання ОНБ. В свою чергу оцінка від 31.08.2017 проведена по ринковій вартості ОНБ, кошторис стосується будівельних робіт по добудові, а не по розбиранню.

Отже, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вищезазначені матеріали інвентаризації не є матеріалами інвентаризації у розумінні Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань № 879 від 02.09.2014, а станом на дату набрання чинності рішенням від 18.05.2016 у справі №5015/4554/12, інвентаризація об`єкта незавершеного будівництва не була проведена.

Протокол засідання комісії з повернення в державну власність об`єкта приватизації від 14.11.2017, на який посилається позивач в підтвердження своїх вимог, не відповідає вимогам пункту 3 Порядку проведення звіряння № 2107, оскільки матеріали інвентаризації не містять відомостей із переліком конструкцій (найменування, марки, кількості), які залишилися на будівлях об`єкту приватизації на дату набрання чинності рішення суду від 18.05.2016, тобто необхідних даних для проведення звіряння з даними інвентаризації на момент приватизації об`єкта незавершеного будівництва.

Водночас, в матеріалах справи відсутня, а сторонами не надана інформація про інвентаризацію ОНБ станом на день укладення договору купівлі-продажу. Щодо покликань позивача на відсутність станом на 31.08.2017 на будівельному майданчику матеріалів, конструкцій, які завезені на будівельний майданчик і не використані для будівництва та відсутність устаткування переданого до монтажу або такого, що не потребує монтажу, суд зазначає, що доказів на підтвердження наявності вказаних речей при укладенні договору купівлі-продажу матеріали справи не містять. Крім цього, інвентаризаційні описи від 31.10.2005 в графі найменування матеріалів містять відмітку - «Не має», а акт обстеження будівельного майданчика від 31.10.2005 містить виключно характеристику ОНБ.

Позивач не надав доказів проведення інвентаризації об`єкта приватизації станом день набрання чинності рішенням суду про повернення об`єкта приватизації від 18.05.2016, неможливо здійснити звіряння результатів проведених двох інвентаризацій (на момент відчуження та на момент повернення об`єкта інвентаризації), що позбавляє можливості, відповідно до умов законодавства, виявити та оцінити збитки.

Отже, твердження позивача про проведення звіряння результатів інвентаризації та оцінки об`єкта незавершеного будівництва, на дату набрання чинності рішення суду від 18.05.2016 з відповідними результатами, отриманими на день відчуження цього об`єкта державним органом приватизації не підтверджується належними та достатніми доказами.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що розмір заподіяних збитків не був визначений згідно приписів норм чинного законодавства про приватизацію.

Відповідно до пункту 11 Порядку повернення в державну власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 18.01.2001, приймання об`єкта приватизації, що повертається у державну власність, здійснюється у двомісячний термін після затвердження результатів інвентаризації та встановлення розміру збитків державним органом приватизації із складанням відповідного акту, в якому зокрема, відображаються такі відомості: розмір збитків; стан відшкодування збитків колишнім власником об`єкта приватизації, поверненого у державну власність, на дату складення акта приймання; висновок щодо необхідності здійснення державним органом приватизації заходів, пов`язаних із стягнення з колишнього власника об`єкта приватизації такого відшкодування в судовому порядку.

Згідно Порядку повернення в державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого наказом ФДМУ № 1331 від 18.10.2018 р., акт приймання-передачі (повернення) майна складається органом приватизації за формою наведеною у вищевказаному Порядку.

Такий акт приймання-передачі об`єкту незавершеного будівництва Регіональним відділенням не складався. Доказів складення та направлення на адресу відповідача акту приймання-передачі об`єкту незавершеного будівництва позивач суду не надав.

Щодо звіту про оцінку вартості об`єкту незавершеного будівництва від 31.81.2017, на підставі якого було визначено розмір завданих державі збитків, суд зазначає, що такий не є належним та допустимим доказом наявності завданих відповідачем збитків об`єкту приватизації під час володіння ним покупцем оскільки, Порядком проведення звіряння чітко встановлено, що результати інвентаризації та оцінки об`єкта приватизації, отримані згідно з пунктами 6, 7 цього Порядку, звіряються з відповідними результатами, отриманими на день відчуження цього об`єкта державним органом приватизації, однак на дату оцінки не було інвентаризації та оцінки об`єкта приватизації станом на день набрання чинності рішення суду від 18.05.2016, що унеможливлює визначення розміру збитків.

Наявні в Звіті про оцінку вартості об`єкту незавершеного будівництва матеріали інвентаризації від 2017 року не містять необхідних відомостей щодо об`єкта, зокрема обсяг незавершеного будівництва за видами, конструктивними елементами, устаткуванням.

Разом з тим, експертом при проведені розрахунків залишкової вартості залізобетонних виробів були використані дані щодо кількості цих виробів, об`єкту незавершеного будівництва, які перебували на об`єкті станом на 2005 та 2017 року. Проте, з долучених до матеріалів справи документів, зокрема звіту, кошторису, акта обстеження та інвентаризаційних описів станом на 2005 рік не вбачається можливість встановити дійсну наявність тих чи інших матеріалів в кількостях що використані в звіті за 2017 рік з метою розрахунку різниці. Кошторис від 28.11.2005 містить виправлення, що унеможливлює встановити дійсний стан речей на ОНБ.

В матеріалах справи відсутні докази проведення інвентаризації та оцінки об`єкта приватизації станом на день набрання чинності рішенням суду від 18.05.2016, внаслідок чого неможливо провести звіряння результатів проведених двох інвентаризацій (на момент відчуження об`єкта та на момент повернення у державну власність).

Відповідно до постанови №1891 від 10.12.2003 звіт про оцінку розміру збитків проводиться на підставі вихідних даних. Вихідними даними для оцінки об`єкта, зокрема, є матеріали інвентаризації, акт обстеження об`єкта незавершеного будівництва (опис об`єкта), складений за формою згідно з додатком 7, інвентаризаційні описи, складені за формою згідно з додатками 8 та 9 (у разі необхідності), довідка балансоутримувача про фактичні витрати на будівництво об`єкта незавершеного будівництва, включаючи інформацію про фактичні витрати на придбання будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та невстановлене устаткування, за періодами їх здійснення (за наявності балансоутримувача). Фактичні витрати на будівництво об`єкта незавершеного будівництва зазначаються з розподілом їх за видами - будівельно-монтажні роботи; будівельні матеріали, вироби, конструкції; невстановлене устаткування; проектно-кошторисна документація тощо.

Звіт про оцінку у 2005 році проведений на підставі наказу №667 від 28.10.2005, акта обстеження від 31.10.2005, робочої документації від 1994 та результатів обстежень. Проте, вказані вихідні дані не дають підстави встановити кількість будівельних матеріалів та інших речей матеріального світу, що зазначені в звіті про оцінку 2005 року, та в подальшому описані в звіті за 2017 рік. Результати обстеження в матеріалах справи відсутні.

Постанова про повернення у державну власність об`єкта незавершеного будівництва - головний виробничий корпус набрала законної сили 18.05.2016. Наказом від 04.07.2017 №00986 створено комісію з повернення об`єкта в державну власність; наказом №01093 від 27.07.2017 створено інвентаризаційну комісію; наказом №01641 від 17.11.2017 затверджено результати інвентаризації (Протокол №1 від 14.11.2017).

З наведеного вбачається, що звіряння результатів інвентаризації і оцінок інвентаризації майна спірного об`єкта незавершеного будівництва проводилось без дотримання вимог, передбачених Порядком проведення звіряння результатів інвентаризації об`єкта, що повертається за рішенням суду в державну власність, з даними інвентаризації, отриманими під час її проведення в період підготовки об`єкта до приватизації, та затвердження його результатів, а отже, розмір заподіяних збитків був визначений позивачем без дотримання приписів норм чинного законодавства.

Водночас, слід зауважити, що матеріали справи не містять доказів повернення Кархуту В.В. оплати за ОНБ згідно договору від 07.02.2006.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб`єкт, об`єкт, об`єктивна та суб`єктивна сторона. Суб`єктом є боржник; об`єктом - правовідносини по зобов`язаннях; об`єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов`язання, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб`єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів" на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування, необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність та розмір збитків, відповідно, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, а у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для скасування рішення Господарського суду Львівської області від 23.05.2022 у справі № 452/1733/18.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 23.05.2022 у справі №452/1733/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу Львівської обласної прокуратури без задоволення.

Судові витрати покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку, у відповідності до вимог ст. 287, 288 ГПК України.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 15.11.2022.

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік