ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2022Справа № 452/1733/18

Господарський суд Львівської області у складі головуючої судді Горецької З.В., при секретарі Пришляк М.С., розглянувши в відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях

до відповідача: ОСОБА_1

про стягнення збитків.

представники сторін:

від прокуратури: Лука Г.В.;

від позивача: ОСОБА_2 ;

від відповідача: Остапик Я.І.

Заяв про відвід судді не надходило. Фіксування судового процесу у відповідності до ст. 222 ГПК України, здійснювалось за допомогою програмно-апаратного комплексу «Акорд».

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

За встановленою юрисдикцією з Самбірського міськрайонного суду Львівської області на адресу Господарського суду Львівської області надійшла справа №452/1733/18 за позовом Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до ОСОБА_1 про стягнення збитків.

Ухвалою від 18.10.2021 року відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 22.11.2021 року. 22.11.2021 року підготовче судове засідання відкладено на 20.12.2021 року.

Ухвалою від 20.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання у даній справі на 17.01.2022.

27.04.2022 закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду по суті на 23.05.2022.

В судове засідання 23.05.2022 сторони явку уповноважених представників забезпечили.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття рішення по справі, судом 23.05.2022 оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція прокуратури

Прокуратура обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням умов договору купівлі продажу під розбирання об`єкта незавершеного будівництва головного виробничого корпусу по АДРЕСА_1 від 07.02.2006 укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та ОСОБА_1 з врахуванням змін від 25.12.2006 та 21.08.2008.

В ході розгляду справи №5015/4554/12 вказаний договір розірвано.

Наказом регіонального відділення №00056 від 16.01.2018 затверджено висновок про вартість збитків, нанесених державі ОСОБА_1 в розмірі 2 389 188,00 грн. без ПДВ.

На адресу ОСОБА_1 скеровувалась претензія №11-11-01213 від 23.02.2018 про необхідність сплати зазначеної суми збитків, однак вказана вимога залишилась без відповіді та задоволення.

Прокуратурою обґрунтовано повноваження на представництво інтересів позивача в ході розгляду даного спору.

Позиція позивача

Позивач явку уповноваженого представника забезпечив, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Позиція відповідача

Відповідач стверджує, що прокурором не було вжито всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, а у матеріалах справи відсутні належні докази неналежного виконання чи невиконання Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, області своїх повноважень, а отже відсутні докази виконання прокурором вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Розмір збитків, вказаний у позовній заяві та зазначений у Висновку ПП «Експертмаш» від 31 серпня 2017 року не підтверджується доказами, наявними у справі, а нарахування збитків суперечить вимогам законодавства.

ОСОБА_1 здійснив розбирання ОНБ Головною виробничого корпусу у відповідності до чинного законодавства та на підставі Договору, вартість розібраних у 2006 матеріалів не може бути включена у вартість відшкодування збитків.

Добудова ОНБ - головного виробничого корпусу не була здійснена ОСОБА_1 з незалежних від нього обставин, що звільняє від відповідальності, а отже і від відшкодування збитків.

Висновок від 31.08.2017 про вартість збитків, нанесених державі ОСОБА_1 в результаті невиконання умов Договору від 07.02.2006 (із змінами) № 507 у розмірі 2 389 188,00 виконаний ПП «Експертмаш» не відповідає вимогам законодавства.

ОБСТАВИНИ ВТАНОВЛЕНІ СУДОМ

07.02.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та ОСОБА_1 укладено договір № 507 купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва головного виробничого корпусу, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу Дмитришин К.К. за реєстровим №392.

Згідно п.1.1. договору, продавець зобов`язується передати у власність покупцеві об`єкт незавершеного будівництва головний виробничий корпус, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , розміщений на земельній ділянці Бабинської сільської ради, а покупець зобов`язується прийняти вказаний об`єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Як визначено сторонами у п.1.2. договору право власності на об`єкт незавершеного будівництва виникає у покупця з моменту підписання акта приймання-передачі.

Акт прийому-передачі об`єкта був підписаний сторонами 16.03.2006.

Вартість об`єкта незавершеного будівництва з урахуванням ПДВ складає 85 706,40 грн. (п.1.3. договору).

Відповідно до п.5.3. договору покупець зобов`язаний розібрати об`єкт та привести будівельний майданчик в належний стан протягом двох років після укладення договору купівлі - продажу.

Згідно п.5.4. договору на вимогу продавця покупець зобов`язаний до моменту завершення розбирання об`єкта та підписання акта підсумкової перевірки виконання умов договору надавати продавцю необхідні матеріали, відомості, документи тощо, про виконання умов договору.

Відповідно до п.5.6. договору покупцеві забороняється продавати об`єкт незавершеного будівництва та земельної ділянки на якій він розташований до моменту завершення розбирання.

25.12.2006 було внесено зміни та доповнення до договору від 07.02.2006 №507 купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва головного виробничого корпусу, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Зміни та доповнення посвідчені приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу Дмитришин К.К., зареєстровано за №4639. Вказаними змінами пункти 5.3, 5.4, 5.6 договору купівлі-продажу №507 від 07.02.2006р. викладено у новій редакції.

Згідно п.5.3 покупець зобов`язаний добудувати об`єкт незавершеного будівництва протягом п`яти років без збереження первісного призначення. Сторони при виконанні умов договору купівлі-продажу керуються чинним закондавством.

Відповідно до п.5.4. договору покупець зобов`язаний на вимогу продавця до моменту завершення будівництва та підписання акту підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу надавати продавцю необхідні матеріали, відомості, документи, тощо про виконання умов цього договору.

Згідно п.5.6. покупцеві забороняється продавати об`єкт незавершенрого будівництва та земельну ділянку, на якій розташований об`єкт до моменту завершення будівництва та здачі його в експлуатацію.

Крім того, договір було доповнено п.5.7. наступного змісту: покупець зобов`язаний сплатити кошти за проведення нової незалежної оцінки об`єкта незавершеного будівництва та у разі встановлення позитивної різниці між вартістю недобудови, визначеною за результатами нової оцінки та вартістю недобудови під її розбирання, перерахувати дану суму на рахунок регіонального відділення".

21.08.2008 між сторонами укладено договір про внесення змін та доповнень до договору №507 від 07.06.2006 купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва головного виробничого корпусу, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Зміни та доповнення посвідчені приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу Дмитришин К.К., зареєстровані за №2603.

Вказаними змінами пункти 1.1. та 5.3 договору купівлі - продажу викладено у новій редакції.

Зміни, що внесені до договору купівлі-продажу №507 від 07.06.2006 договором від 21.08.2018 в частині місцезнаходження об`єкта приватизації, пов`язані із наданням органом місцевого самоврядування уточнюючої інформації стосовно знаходження об`єкта незавершеного будівництва на території Бісковицької сільської ради (довідка Бісковицької сільської ради від 04.06.2008 №1514).

Згідно п.1.1. продавець зобов`язується передати у власність покупця об`єкт незавершеного будівництва - головного виробничого корпусу, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , розміщений на земельній ділянці Бісковицької сільської ради, а покупець зобов`язується прийняти вказаний об`єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Відповідно до п. 5.3. договору, покупець зобов`язаний добудувати об`єкт незавершеного будівництва протягом п`яти років за цільовим призначенням торговий центр.

РВ ФДМУ по Львівській області за місцем знаходження майна об`єкта незавершеного будівництва, проведено перевірку виконання умов договору, за результатами якої складено акти поточної перевірки за 2006, 2007,2009, 2010 роки. Вказаними актами встановлено, що умови договору виконуються. В акті за 2011 рік зафіксовано невиконання покупцем умов договору щодо добудови об`єкта незавершеного будівництва у строк та у спосіб, визначений договором з врахуванням змін і доповнень до нього.

З метою досудового врегулювання спору, 21.12.2011 позивач скерував на адресу відповідача претензію №11-11-07426 про розірвання договору, яка залишена відповідачем без задоволення.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі №5015/4554/12 договір купівлі-продажу №507 від 07.02.2006 розірвано. Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2016 постанову Львівського апеляційного господарського суду у справі №5015/4554/12 залишено без змін.

Згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області №00986 від 04.07.2017 створено комісію Регіонального відділення з повернення у державну власність об`єкта приватизації у зв`язку з розірванням договору

купівлі-продажу від 07.02.2006 №507 (зі змінами) об`єкта незавершеного будівництва-головного виробничого корпусу, за адресою: АДРЕСА_2 , укладеного між Регіональним відділенням та ОСОБА_1 .

Наказом Регіонального відділення №01093 від 27.07.2017 створено інвентаризаційну комісію вказаного об`єкта незавершеного будівництва, що повертається у державну власність. Наказом Регіонального відділення №01641 від 17.11.2017 затверджено результати інвентаризації вищезазначеного об`єкта та затверджено Протокол №1 від 14.11.2017 засідання Комісії регіонального відділення з питань повернення у державну власність об`єкта приватизації у зв`язку із розірванням договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва.

Протоколом №1 від 14.11.2017 затверджено результати інвентаризації об`єкта незавершеного будівництва та результати звіряння результатів інвентаризації та оцінки, проведених при відчуженні цього об`єкта станом на 31.08.2017. Окрім того, віднесено до збитків, виявлених під час інвентаризації та оцінки об`єкта незавершеного будівництва - головного виробничого корпусу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , відсутню частину об`єкта. Для встановлення розміру збитків, завданих державі, забезпечити проведення незалежної оцінки відсутнього обладнання.

31.08.2017 інвентаризаційною комісією складено Акт обстеження будівельного майданчика і технічного стану об`єкта незавершеного будівництва. В результаті отриманих даних та наявних інвентаризаційних матеріалів встановлено, що на будівельному майданчику наявні змонтовані колони прямокутні у стаканах в кількості (57 шт.); демонтовані колони прямокутні у стаканах (4шт.); панелі стінові-демонтовані, відсутні не будівельному майданчику; плити покриття ребристі залізобетонні та балки

перекриття крокв`яні - демонтовані, наявні на будівельному майданчику. На час обстеження об`єкт не зданий в експлуатацію та не діючий, за призначенням не експлуатується.

Станом на 31.08.2017 на будівельному майданчику відсутні матеріали, вироби, конструкції, які завезені на будівельний майданчик і не використані для будівництва (Інвентаризаційний опис придбаних для об`єкта незавершеного будівництва матеріалів, виробів, конструкцій, завезених на будівельний майданчик і не використаних для будівництва) та відсутнє устаткування передане до монтажу або таке, що не потребує монтаж) (Інвентаризаційний опис придбаних для об`єкта незавершеного будівництва устаткування, не переданого до монтажу або такого,що не погребує монтажу).

Згідно висновку ПП «Експерт МАШ» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №873/15 від 10.11.2015) про вартість збитків, нанесених державі фізичною особою ОСОБА_1 в результаті невиконання власником умов договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва - головний виробничий корпус від 07.02.2006 №507 (із змінами), вартість збитків становить 2 389 188 грн. без ПДВ.

12.01.2018 за №01п (реєстраційний номер в АС «Оцінка» №46-18-0017) заступником начальника відділу оцінки майна Регіонального відділення Дубина В.В. та начальником відділу оцінки майна Регіонального відділення Дурицьким В.В. складено Рецензію на звіт про оцінку майна - збиток нанесений державі по об`єкту ОНБ - головний виробничий корпус (Львівська область, Самбірський район, с. Рудня, вул. Торгова, 3), відповідно до якого оцінка проведена без порушення кваліфікаційних вимог, що визначаються законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність; вид вартості (база оцінки) вибрано згідно з метою проведення оцінки - ринкова вартість, що відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна; обсяг зібраної та проаналізованої інформації достатній для здійснення оцінки; під час проведення оцінки методичні підходи, методи та оціночні процедури застосовано відповідно до Національних стандартів №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» та №2 «Оцінка нерухомого майна», затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 та від 28.10.2004 №1442. Згідно загального висновку - звіт класифікується за ознакою абз. 3 п.67 Національного стандарту №1, як такий, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

В подальшому, на підставі рецензії на звіт про оцінку майна, наказом Регіонального відділення №00056 від 16.01.2018 затверджено висновок про вартість збитків, нанесених державі ОСОБА_1 у сумі 2 389 188 грн. без ПДВ.

Протоколом №1 засідання Комісії регіонального відділення з питань повернення у державну власніть об`єкта приватизації у разі розірвання або визнання недійсним договору купівлі продажу об`єкта незавершеного будівництва від 17.01.2018 вирішено підготувати акт приймання-передачі об`єкта незавершеного будівництва, звернутись до покупця з вимогою про відшкодування збитків та провести претензійно позовну роботу.

На адресу ОСОБА_1 . Регіональним відділенням направлялась претензія №11-11-01213 від 23.02.2018 про необхідність сплати зазначеної суми збитків. Вказана претензія залишена без задоволення.

Матеріали справи містять також наступний перелік доказів:

-Наказ №667 від 08.10.2005 про повторний продаж під розбирання та призначення нової дати проведення інвентаризації та здійснення експертної оцінки ОНБ;

-Акт обстеження будівельного майданчика і технічного стану об`єкта незавершеного будівництва від 31.10.2005;

-Інвентаризаційний опис придбаних для об`єкта незавершеного будівництва матеріалів, виробів, конструкцій. Завезених на будівельний майданчик та не використаних для будівництва від 31.10.2005;

-Інвентаризаційний опис придбаного для об`єкта незавершеного будівництва устаткування, не переданого до монтажу або такого, що не потребує монтажу від 31.10.2005;

Відповідно до довідки №357 від 22.02.2019 виконком Бісківської сільської ради повідомив, що головний корпус колишньої ткацької фабрики розібрано за адресою АДРЕСА_2 , а земельна ділянка роздана під забудову.

Відповідно до висновку про вартість майна станом на 31.10.2005 вартість ОНБ 71 422,00 грн без ПДВ.

Відповідно до листа №02-28/160 від 05.04.2019 територія на якій був розташований головний виробничий корпус фабрики у АДРЕСА_2 належить до земель житлової та громадської забудови відповідно до генерального плану с. Рудня Бісківської сільської ради №92 від 06.05.2011 «Про затвердження Генерального плану с. Рудня». Земельні ділянки в межах вказаної території сільською радою передано у приватну власність громадян для будівництва та обслуговування житлових будинків.

В довідці Самбірського міжміського бюро технічної інвентаризації від 14.02.2018 №281 зазначено, що в АДРЕСА_1 нерухоме майно об`єкт незавершеного будівництва, головний виробничий корпус, ткацька фабрика) не зареєстровано.

З листа Державного підприємства Державний інститут проектування міст «Містопроект» від 30.12.2008 №124 головний виробничий корпус та корпус котельні ткацької фабрики в с. Рудня Самбірського району Львівської області вбачається, що значна частина несучих залізобетонних конструкцій, вказаних в об`єктів, знаходиться в незадовільному стані та не придатні для подальшої експлуатації, однак для для визначення технічного стану їх залишкової несучої здатності та фізичного зносу необхідно виконати комплексне технічне обстеження вказаних будівель.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно з ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, чинного на момент пред`явлення позову та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Водночас, слід зазначити, що інтереси є оціночним поняттям і законодавством лише прокурору надано право самостійно визначати, в чому полягає порушення таких та здійснювати захист шляхом звернення до суду в будь-якій стадії судочинства.

Підставою звернення прокурора із позовною заявою є необхідність захисту державних інтересів, оскільки даний спір виник на думку прокурора внаслідок завдання державі збитків під час володіння ОСОБА_1 об`єктом незавершеного будівництва- головний виробничий корпус, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (в подальшому, згідно змін від 21.08.2008 с. Рудня, вул. Торгова, 3 Самбірського району Львівської області).

Як встановлено з листа РВ ФДМ України по Львівській області від 03.04.2018, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області з метою захисту інтересів держави просить органи прокуратури вжити вичерпних заходів прокурорського реагування та звернутися до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків в сумі 2 389 188,00 грн.

Причиною не пред`явлення зазначеного позову Регіональним відділенням зазначено про відсутність коштів для сплати судового збору.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п. 5.6 постанови від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 зазначив, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18 та від 08.02.2019 у справі №915/20/80.

В даному випадку прокурор не виступає у якості альтернативного суб`єкта звернення до суду, оскільки згаданий суб`єкт владних повноважень хоча і має повноваження захистити інтереси держави, але не звернувся до суду з позовною заявою про захист порушених прав.

Участь прокурора у цій справі, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, є законною, не порушує справедливого балансу та зумовлена не тільки захистом державного, але й публічного інтересу, який полягає у захисті прав великого числа громадян.

Відтак, при зверненні до суду з даним позовом, суд вважає, що було дотримано вимоги чинного законодавства, визначені Законом України «Про прокуратуру» та дотримано «розумності строків» коли позивач дізнався про порушене право (з 16.01.2018 коли затверджено наказом РВ ФДМ висновок про вартість збитків) та поданням позову до суду прокуратурою (22.06.2018).

Більше того, коли РВ ФДМ України по Львівські області звернувся до прокуратури (03.04.2018), прокуратурою теж надано «розумний строк» для пред`явлення позову самостійно позивачем (майже 3 місяці).

Щодо виконання вимог абз 3 ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», то слід зазначити, що прокуратурою виконані такі вимоги, оскільки до матеріалів позову долучено повідомлення про звернення прокуратури в інтересах позивача та докази відправлення такого.

Таким чином, повідомлення було надіслано попередньо, до надіслання позову, в той же час вимоги закону не мають заборони надіслання такого в один день.

Згідно правових висновків Верховного Суду, викладений у постановах від 20.01.2021 у справі № 927/468/20 та від 11.03.2021 у справі № 910/3158/19, 07.07.2021 у справі 914/1577/19, часовий проміжок, що минув між повідомленням позивача (мається на увазі на виконання абз. 3 ч.4 ст. 23 закону України «Про прокуратуру») та поданням позову у справі, не завжди є вирішальним у питанні дотримання прокурором приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Критерій "розумності", який наведений у постанові Великої Палати Верховного

Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, має визначатися з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно темпорально. До таких чинників належать, зокрема, але не виключно, обізнаність позивача пронаявність правопорушення та вжиті ним заходи з моменту такої обізнаності, спрямовані на захист інтересів держави.

Крім того, стаття 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає право суб`єкта владних повноважень на оскарження повідомлення прокурора про представництво інтересів у суді, тобто надає такій особі право на спростування обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, на обґрунтування підстав представництва.

Однак, позивач, як і до звернення до суду так і під час розгляду справи зазначає також про те, що не звертався самостійно за захистом інтересів держави шляхом подання такого позову.

Відтак, суд вважає, що в даному випадку наявний виключний випадок коли уповноважений орган неналежним чином здійснює захист інтересів держави, що полягає у не стягненні в дохід держави збитків завданих державному майну.

Крім цього, слід зазначити, що підтвердження повноважень прокурора на звернення до суду зазначили господарські суди першої та апеляційної інстанції у справі №460/1254/15 щодо подібних правовідносин (за позовом прокуратури в інтересах держави в особі фонду про стягнення збитків).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За приписами п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Cт. 653 Цивільного кодексу України визначено загальні наслідки розірвання договорів:

- з моменту розірвання договору зобов`язання сторін припиняються;

- сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язаннями до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом;

- у визначених випадках на сторону договору може бути покладено зобовязання з відшкодування збитків.

Згідно ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник який порушив зобов`язання має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Згідно з ч. 3 ст. 623 Цивільного кодексу України збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Відповідно до статті 386 ЦК України власник, права якого порушені має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Частинами 2, 3 ст. 331 Цивільного кодексу України визначено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. До завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.

Відповідно до ст. 1 Розділу 1 Закону України «Про приватизацію державного майна» № 2163-X11 від 04.03.1992 (втратив чинність 07.03.2018), приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Згідно ст. 19 Закону України «Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва» № 1953-III від 14.09.2000 (втратив чинність 07.03.2018) обов`язковими умовами приватизації об`єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є:

- встановлення строку завершення будівництва об`єкта незавершеного будівництва;

- забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об`єкта приватизації. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обгрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.

Покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об`єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.

Відповідно до ч. 10 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» , у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв`язку з невиконанням покупцем договірних зобов`язань приватизований об`єкт підлягає поверненню в державну (комунальну) власність.

Згідно ч. 11 ст. 26 Закону № 2269-V111, порядок повернення в державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів затверджується Фондом державного майна України.

Повернення покупцям коштів, сплачених за об`єкти приватизації, здійснюється у порядку, встановленому Фондом державного майна України, на підставі рішення суду з коштів, які надійшли від повторного продажу таких об`єктів (зменшених на суму збитків, неустойки, штрафів та будь-яких інших платежів, які належать до сплати покупцем згідно з цим Законом та/або договором купівлі-продажу), протягом п`яти робочих днів після надходження коштів від повторного продажу на рахунок державного органу приватизації.

Повернення коштів покупцям здійснюється в сумі, отриманій державними органами приватизації в результаті повторного продажу об`єктів, але не може перевищувати суми, сплаченої покупцем під час попереднього продажу.

У разі повернення в державну (комунальну) власність об`єктів приватизації орган приватизації приймає рішення про повторний продаж такого об`єкта у порядку, визначеному цим Законом.

Частини 10, 11 статті 26 Закону № 2269-V111 визначають спеціальні, порівняно із ст. 653 Цивільного кодексу України, наслідки розірвання договорів про приватизацію в частині повернення обєкта приватизації в державну власність та відшкодування покупцям коштів, сплачених за такі об`єкти.

На момент набрання чинності рішення суду, повернення у державну власність об`єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів регулювалося Порядком повернення в державну власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 18.01.2001 № 32, який втратив чинність 26.12.2018.

Згідно п. 2 зазначеного Порядку № 32, у разі повернення у державну власність пакета акцій вносяться зміни до реєстру власників акцій акціонерного товариства, пакет акцій якого повертається у державну власність або здійснюються відповідні операції зберігачем акцій та/або депозитарієм, та приймається рішення щодо його повторного продажу.

Якщо у державну власність повертаються інші об`єкти приватизації, то проводиться інвентаризація та оцінка об`єкта, потім приймання його державним органом приватизації.

Пунктом 6 Порядку № 32 передбачено, що інвентаризація об`єкта приватизації (крім пакетів акцій), який повертається у державну власність, проводиться інвентаризаційною комісією згідно з Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Мінфіну від 11.08.1994 р. № 69, станом на день прийняття судом відповідного рішення.

Склад інвентаризаційної комісії та порядок її роботи визначаються державним органом приватизації.

Результати інвентаризації затверджуються державним органом приватизації.

Пунктом 7 Порядку № 32 передбачено, що оцінка об`єкта приватизації (крім пакета акцій), що повертається у державну власність, станом на день набрання чинності відповідним рішенням суду проводиться згідно з методикою оцінки майна, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Умовами пункту 8 Порядку № 32 передбачено, що з метою виявлення збитків, що могли бути завдані об`єкту приватизації під час володіння ним покупцем, результати інвентаризації та оцінки об`єкта приватизації, отримані згідно з пунктами 6 і 7 цього Порядку, звіряються з відповідними результатами, отриманими на день відчуження цього об`єкта державним органом приватизації.

Порядок проведення звіряння та визначення наявності збитків визначається Фондом державного майна. При цьому, враховуються всі результати господарювання покупця на об`єкті.

Звіряння результатів інвентаризації об`єкта, що повертався в державну власність регулювалося Порядком проведення звіряння результатів інвентаризації об`єкта, що повертається за рішенням суду в державну власність, з даними інвентаризації, отриманими під час її проведення в період підготовки об`єкта до приватизації, та затвердження його результатів, затверджений наказом ФДМУ № 2107 від 14.11.2001, який діяв на момент набрання чинності рішення суду та втратив чинність 26.12.2018.

Пунктом 3 Порядку звіряння № 2107, визначено, що під звірянням результатів інвентаризацій та оцінок об`єкта слід розуміти порівняння даних інвентаризаційних описів майна, коштів, фінансових зобов`язань, даних балансів, актів оцінки одного й того самого об`єкта, складених відповідно під час підготовки до його продажу та на день набрання чинності відповідним рішенням суду.

Відповідно до Порядку звіряння № 2107, інвентаризація об`єкта проводиться інвентаризаційною комісією на день набрання рішення суду законної сили згідно з Інструкцією про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків № 69 від 11.08.1994 (втратила чинність на підставі наказу Міністерства Фінансів України № 879 від 02.09.2014 Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань - далі Положення № 879).

Станом на день набрання чинності відповідного рішення суду, основним нормативно-правовим документом, що регулював інвентаризацію незавершеного виробництва (незавершених капітальних інвестицій), було Положення № 879, пунктом 3.2. якого, передбачено, що в інвентаризаційних описах незавершених капітальних інвестицій вказується найменування об`єкта, обсяг виконаних і оплачених робіт за видами, конструктивними елементами, устаткуванням.

Згідно п. 10 Порядку звіряння № 2107, з урахування специфіки кожного конкретного випадку процедура звіряння проводиться шляхом порівняння результатів інвентаризації та оцінки об`єкта, отриманих згідно з пунктами 4 та 5 цього Порядку, з відповідними результатами, отриманими при відчуженні об`єкта органом приватизації.

Відповідно до п. 11 Порядку звіряння № 2107, комісія з повернення об`єкта в державну власність (далі - комісія), у разі виявлення, у результаті порівняння даних результатів інвентаризації та оцінки об`єкта, отриманих згідно з пунктами 4 та 5 цього Порядку, з відповідними результатами, отриманими при відчуженні об`єкта органом приватизації, зменшення вартості майна об`єкта (вартості об`єкта незавершеного будівництва, окремо визначеного майна тощо) та (або) нестачі конкретних матеріальних цінностей, рішення щодо зарахування їх до збитків, які повинні бути відшкодовані покупцем (або про відсутність необхідності у цьому) приймається комісією.

При цьому комісія повинна врахувати всі результати господарювання покупця на об`єкті: зміни фінансово-економічного стану об`єкта, умов праці та рівня її оплати, стану використання робочої сили, інших показників, які характеризують ефективність господарської діяльності підприємства.

У разі поліпшення цих показників у порівнянні з рівнем, що мав місце на момент укладення договору купівлі-продажу, комісія може зробити висновок про відсутність підстав для віднесення обсягу зменшення вартості майна об`єкта (вартості об`єкта незавершеного будівництва, окремо визначеного майна тощо) та (або) нестачі конкретних матеріальних цінностей до збитків і відшкодування їх покупцем.

Якщо зменшення вартості майна об`єкта (вартості об`єкта незавершеного будівництва, окремо визначеного майна тощо) та (або) нестачі конкретних матеріальних цінностей не встановлено, то комісією приймається рішення про відсутність збитків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для настання відповідальності необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача.

Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Отже, саме на позивача покладено обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Позивачем не доведено наявність та розмір збитків, з огляду на наступне.

Відповідно до умов Договору купівлі-продажу, продавець зобов`язується передати у власність покупцеві об`єкт незавершеного будівництва головний виробничий корпус, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , розміщений на земельній ділянці Бабинської сільської ради, а покупець зобов`язується прийняти вказаний об`єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Відповідно до п.5.3. договору покупець зобов`язаний розібрати об`єкт та привести будівельний майданчик в належний стан протягом двох років після укладення договору купівлі - продажу.

25.12.2006 було внесено зміни та доповнення до договору від 07.02.2006 №507 купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва головного виробничого корпусу, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Зміни та доповнення посвідчені приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу Дмитришин К.К., зареєстровано за №4639. Вказаними змінами пункти 5.3, 5.4, 5.6 договору купівлі-продажу №507 від 07.02.2006 викладено у новій редакції.

Згідно п.5.3 покупець зобов`язаний добудувати об`єкт незавершеного будівництва протягом п`яти років без збереження первісного призначення. Сторони при виконанні умов договору купівлі-продажу керуються чинним закондавством.

Відповідно до п.5.4. договору покупець зобов`язаний на вимогу продавця до моменту завершення будівництва та підписання акту підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу надавати продавцю необхідні матеріали, відомості, документи, тощо про виконання умов цього договору.

Згідно п.5.6. покупцеві забороняється продавати об`єкт незавершенрого будівництва та земельну ділянку, на якій розташований об`єкт до моменту завершення будівництва та здачі його в експлуатацію.

Договір було доповнено п.5.7. наступного змісту: покупець зобов`язаний сплатити кошти за проведення нової незалежної оцінки об`єкта незавершеного будівництва та у разі встановлення позитивної різниці між вартістю недобудови, визначеною за результатами нової оцінки та вартістю недобудови під її розбирання, перерахувати дану суму на рахунок регіонального відділення".

21.08.2008 між сторонами укладено договір про внесення змін та доповнень до договору №507 від 07.06.2006 купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва головного виробничого корпусу, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Зміни та доповнення посвідчені приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу Дмитришин К.К., зареєстровані за №2603.

Вказаними змінами пункти 1.1. та 5.3 договору купівлі - продажу викладено у новій редакції.

Зміни, що внесені до договору купівлі-продажу №507 від 07.06.2006 договором від 21.08.2018 в частині місцезнаходження об`єкта приватизації, пов`язані із наданням органом місцевого самоврядування уточнюючої інформації стосовно знаходження об`єкта незавершеного будівництва на території Бісковицької сільської ради (довідка Бісковицької сільської ради від 04.06.2008 №1514).

Згідно п.1.1. продавець зобов`язується передати у власність покупця об`єкт незавершеного будівництва - головного виробничого корпусу, який розташований за адресою: Львівська область, с. Рудня, вул. Торгова, 3, розміщений на земельній ділянці Бісковицької сільської ради, а покупець зобов`язується прийняти вказаний об`єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Відповідно до п. 5.3. договору, покупець зобов`язаний добудувати об`єкт незавершеного будівництва протягом п`яти років за цільовим призначенням торговий центр.

На виконання своїх зобов`язань по договору відповідач здійснював відповідні роботи по об`єкту незавершеного будівництва. Вказаний факт підтверджується актами поточної перевірки виконання умов договору, як це передбачено нормами ст. ст. 7, 27 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Крім того акт від 21.12.2006 вказує на те, що відповідачем проводилось розбирання об`єкта незавершеного будівництва до укладення договору про зміни та доповнення від 25.12.2006.

Актами за 2007, 2009 та 2010 роки також підтверджується виконання умов договору.

Таким чином, відповідач після укладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації діяв правомірно, а твердження позивача, що об`єкту завдано збитків внаслідок розбирання під час володіння ним покупцем суперечать умовами договору купівлі-продажу та спростовуються актами поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва.

В обгрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначає, що ним була проведена інвентаризація об`єкта незавершеного будівництва та посилається на матеріали інвентаризації від 14.11.2017, на Акт обстеження будівельного майданчика і технічного стану об`єкта незавершеного будівництва від 31.08.2017, Інвентаризаційні описи від 31.08.2017 в яких зазначено, що об`єкт не зданий в експлуатацію та не діючий, за призначенням не експлуатується, на будівельному майданчику відсутні такі матеріали, вироби, конструкції завезені на майданчик і не використані для будівництва, а також відсутнє обладнання передане до монтажу або таке, що не потребує монтажу.

Надані позивачем Акт обстеження будівельного майданчика і технічного стану об`єкта незавершеного будівництва від 31.08.2017 та Інвентаризаційні описи від 31.08.2017 не містять необхідних відомостей щодо об`єкта (об`єктів), зокрема обсягу незавершеного будівництва за видами, конструктивними елементами, устаткуванням, тому не можуть бути прийняті як належні та допустимі докази проведення інвентаризації виходячи з наступного.

Відповідно до Порядку повернення в державну власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 18.01.2001 № 32, у разі повернення у державну власність проводиться інвентаризація та оцінка об`єкта, потім приймання його державним органом приватизації.

Згідно пункту 3.2. наказу Міністерства Фінансів України № 879 від 02.09.2014 Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань передбачено, що в інвентаризаційних описах незавершених капітальних інвестицій вказується найменування об`єкта, обсяг виконаних і оплачених робіт за видами, конструктивними елементами, устаткуванням.

Крім того, звіт про оцінку ОНБ головний виробничий корпус від 31.10.2005 проведено під розбирання об`єкта. Вид вартості майна згідно висновку про вартість майна неринкова вартість. Мета оцінки визначення вартості ліквідації для повторного продажу на аукціоні під розбирання. Роботи описані в даному звіті про оцінку в більшій мірі стосуються демонтажу під розбирання ОНБ. В даному контексті кошторис станом на 2005 рік складено також під розбирання ОНБ. В свою чергу оцінка від 31.08.2017 проведена по ринковій вартості ОНБ, кошторис стосується будівельних робіт по добудові, а не розбиранню.

Тому, вищезазначені матеріали інвентаризації не є матеріалами інвентаризації у розумінні Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань № 879 від 02.09.2014.

Суд приходить до висновку, що на дату набрання чинності рішенням у справі №5015/4554/12, інвентаризація об`єкта незавершеного будівництване була проведена.

Протокол засідання комісії з повернення в державну власність об`єкта приватизації від 14.11.2017, на який посилається позивач в підтвердження своїх вимог, не відповідає вимогам пункту 3 Порядку проведення звіряння № 2107, оскільки матеріали інвентаризації не містять відомостей із переліком конструкцій (найменування, марки, кількості), які залишилися на будівлях об`єкту приватизації на дату набрання чинності рішення суду, тобто необхідних даних для проведення звіряння з даними інвентаризації на момент приватизації об`єкта незавершеного будівництва.

Крім того матеріали справи не містять інвентаризації ОНБ станом на день укладення договору купівлі продажу. Водночас позивач у позовній заяві стверджує, що станом на 31.08.2017 на будівельному майданчику відсутні матеріали, конструкції, які завезені на будівельний майданчик і не використані для будівництва та відсутнє устаткування передане до монтажу або таке, що не потребує монтажу, однак доказів на підтвердження наявності вказаних речей при тукладенні договору купівлі-продажу матеріали справи не містять. Інвентаризаційні описи від 31.10.2005 в графі найменування матеріалів містять відмітку - «Не має». Акт обстеження будівельного майданчика від 31.10.2005 містить виключно характеристику ОНБ.

Позивач не надав доказів проведення інвентаризації об`єкта приватизації станом день набрання чинності рішенням суду про повернення об`єкта приватизації, неможливо здійснити звіряння результатів проведених двох інвентаризацій (на момент відчуження та на момент повернення об`єкта інвентаризації), що позбавляє можливості, відповідно до умов законодавства, виявити та оцінити збитки.

Таким чином, твердження позивача про проведення звіряння результатів інвентаризації та оцінки об`єкта незавершеного будівництва, на дату набрання чинності рішення суду з відповідними результатами, отриманими на день відчуження цього об`єкта державним органом приватизації не підтверджується належними та достатніми доказами.

Таким чином, розмір заподіяних збитків був визначений всупереч приписів норм чинного законодавства про приватизацію.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 11 Порядку повернення в державну власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 18.01.2001, приймання об`єкта приватизації, що повертається у державну власність, здійснюється у двомісячний термін після затвердження результатів інвентаризації та встановлення розміру збитків державним органом приватизації із складанням відповідного акту, в якому зокрема, відображаються такі відомості: розмір збитків; стан відшкодування збитків колишнім власником об`єкта приватизації, поверненого у державну власність, на дату складення акта приймання; висновок щодо необхідності здійснення державним органом приватизації заходів, пов`язаних із стягнення з колишнього власника об`єкта приватизації такого відшкодування в судовому порядку.

Згідно Порядку повернення в державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого наказом ФДМУ № 1331 від 18.10.2018 р., акт приймання-передачі (повернення) майна складається органом приватизації за формою наведеною у вищевказаному Порядку.

Такий акт приймання-передачі об`єкту незавершеного будівництва Регіональним відділенням не направлявся. Доказів складення та направлення на адресу відповідача акту приймання-передачі об`єкту незавершеного будівництва позивач суду не надав.

В обгрунтування своїх позовних вимог, на підтвердження розміру збитків, Регіональне відділення Фонду посилається на Звіт про оцінку вартості об`єкту незавершеного будівництва від 31.81.2017.

Суд зазначає, що вказаний Звіт не є належним та допустимим доказом наявності завданих відповідачем збитків об`єкту приватизації під час володіння ним покупцем виходячи з наступного. Порядком проведення звіряння чітко встановлено, що результати інвентаризації та оцінки об`єкта приватизації, отримані згідно з пунктами 6, 7 цього Порядку, звіряються з відповідними результатами, отриманими на день відчуження цього об`єкта державним органом приватизації, однак на дату оцінки не було інвентаризації та оцінки об`єкта приватизації станом на день набрання чинності рішення суду, що унеможливлює визначення розміру збитків.

Наявні в Звіті про оцінку вартості об`єкту незавершеного будівництва матеріали інвентаризації від 2017 року не містять необхідних відомостей щодо об`єкта, зокрема обсяг незавершеного будівництва за видами, конструктивними елементами, устаткуванням.

Суд звертає увагу, що експертом при проведені розрахунків залишкової вартості залізобетонних виробів були використані дані щодо кількості цих виробів, об`єкту незавершеного будівництва, які пребували на об`єкті станом на 2005 та 2017 року. Однак з долучених до матеріалів справи документів, зокрема звіту, кошторису, акту обстеження та інвентаризаційних описів станом на 2005 рік не має можливості встановити дійсної наявності тих чи інших матеріалів в кількостях що використані в звіті за 2017 рік з метою розрахунку різниці. Кошторис від 28.11.2005 містить виправлення, що унеможливлює встановити дійсний стан речей на ОНБ.

В матеріалах справи відсутні докази проведення інвентаризації та оцінки об`єкта приватизації станом на день набрання чинності рішенням суду, внаслідок чого неможливо провести звіряння результатів проведених двох інвентаризацій (на момент відчуження об`єкта та на момент повернення у державну власність).

Також суд звертає увагу, що відповідно до постанови №1891 від 10.12.2003 звіт про оцінку розміру збитків проводиться на підставі вихідних даних. Вихідними даними для оцінки об`єкта, зокрема, є матеріали інвентаризації, акт обстеження об`єкта незавершеного будівництва (опис об`єкта), складений за формою згідно з додатком 7, інвентаризаційні описи, складені за формою згідно з додатками 8 та 9 (у разі необхідності), довідка балансоутримувача про фактичні витрати на будівництво об`єкта незавершеного будівництва, включаючи інформацію про фактичні витрати на придбання будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та невстановлене устаткування, за періодами їх здійснення (за наявності балансоутримувача). Фактичні витрати на будівництво об`єкта незавершеного будівництва зазначаються з розподілом їх за видами - будівельно-монтажні роботи; будівельні матеріали, вироби, конструкції; невстановлене устаткування; проектно-кошторисна документація тощо.

Звіт про оцінку у 2005 році проведений на підставі наказу №667 від 28.10.2005, акту обстеження від 31.10.2005, робочої документації від 1994 та результатів обстежень. Однак вказані вихідні дані не дають підстави встановити кількість будівельних матеріалів та інших речей матеріального світу, що зазначені в звіті про оцінку 2005 року, та в подальшому описані в звіті за 2017 рік. Результати обстеження в матеріалах справи відсутні.

Постанова про повернення у державну власність об`єкта незавершеного будівництва - головний виробничий корпус набрала законної сили 18.05.2016. Наказом від 04.07.2017 №00986 створено комісію з повернення об`єкта в державну власність. Наказом №01093 від 27.07.2017 створено інвентаризаційну комісію. Наказом №01641 від 17.11.2017 затверджено результати інвентаризації (Протокол №1 від 14.11.2017). З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що звіт про оцінку об`єкта незавершеного будівництва, долучений позивачем до позовної заяви, не є належним доказом заподіяних збитків з огляду на те, що звіряння результатів інвентаризації і оцінок інвентаризації майна спірного об`єкта незавершеного будівництва проводилось без дотримання вимог, передбачених Порядком проведення звіряння результатів інвентаризації об`єкта, що повертається за рішенням суду в державну власність, з даними інвентаризації, отриманими під час її проведення в період підготовки об`єкта до приватизації, та затвердження його результатів, а отже, розмір заподіяних збитків був визначений всупереч приписів норм чинного законодавства, що є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Також суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів повернення ОСОБА_1 оплати за ОНБ згідно договору від 07.02.2006.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб`єкт, об`єкт, об`єктивна та суб`єктивна сторона. Суб`єктом є боржник; об`єктом - правовідносини по зобов`язаннях; об`єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов`язання, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб`єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.

Приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України на кожну із сторін покладений обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами, як письмові, речові електронні докази.

Крім того, докази, надані стороною спору на підтвердження своїх вимог або заперечень, повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, встановленим ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що елементи правопорушення, наявність яких дає підстави для відшкодування завданих збитків, в позові не наведені та не підтверджені позивачем належними доказами під час розгляду справи.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати покладаються на прокуратуру.

Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 91, 96, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України. Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст рішення складено 02.06.2022.

Суддя Горецька З.В.