ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 380/15396/22
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ
07 листопада 2022 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Франківської окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі: Державної інспекції архітектури та містобудування України, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
Франківська окружна прокуратура міста Львова в інтересах держави в особі: Державної інспекції архітектури та містобудування України, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 привести житлову будівлю пам`ятку архітектури місцевого значення по АДРЕСА_1 у відповідність до технічного паспорта шляхом демонтажу 3-го та 4-го поверхів об`єкта будівництва з компенсацією витрат, пов`язаних із демонтажем 3-го та 4-го поверхів (мансарда) об`єкта за рахунок ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до частини 7 статті 160 КАС України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Як передбачено частинами третьою - четвертою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 2 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі Закон № 1697-VII) на прокуратуру покладається функція щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом, та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з статтею 12 Закону № 1697-VII у системі прокуратури України діють окружні прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається наказом Генерального прокурора. Утворення, реорганізація та ліквідація окружних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором. Окружну прокуратуру очолює керівник окружної прокуратури, який має першого заступника та не більше двох заступників. У структурі окружної прокуратури в разі необхідності утворюються такі підрозділи, як відділи.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Аналіз частин третьої, четвертої статті 53 КАС України у взаємозв`язку з частиною третьою статті 23 Закону № 1697-VII дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в адміністративних судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування у позовній заяві підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу. При цьому відсутність у позовній заяві належного обґрунтування прокурором підстав для звернення до суду вказує на її невідповідність вимогам частини 7 статті 160 КАС України.
Щодо змісту такого обґрунтування, то слід звернути увагу, що згідно з частиною 3 статті 23 Закону № 1697-VII прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
2) у разі відсутності такого органу.
Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що чинним процесуальним законом (стаття 53, частина 7 статті 160 КАС України) до позовної заяви прокурора встановлені окрім загальних, ще й спеціальні вимоги. Такі вимоги стосуються обґрунтування передбачених статтею 23 Закону № 1697-VII підстав для представництва інтересів держави у суді.
Отже, обставинами, які зумовлюють виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави в порядку, передбаченому вказаною нормою, є не здійснення або неналежним чином здійснення суб`єктом владних повноважень відповідних повноважень або відсутність такого органу.
Як слідує зі змісту позовної заяви з цим адміністративним позовом до суду прокурор звернувся в інтересах держави особі: Державної інспекції архітектури та містобудування України, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації.
Стосовно Державної інспекції архітектури та містобудування України прокурор у позовній заяві вказує, що у цьому випадку згаданий орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, однак до цього часу заходи щодо знесення самочинно збудованого об`єкта по вул. Бортнянського, 55 у м. Львові ним не вживалися. Прокурор зазначає, що звертався із запитами на адресу Державної інспекції архітектури та містобудування України про те, чи вживаються уповноваженим органом заходи з метою захисту інтересів держави щодо відповідачів шляхом подання позовної заяви до суду, що підтверджується відповідними листами від 17 січня 2022 року № 257/38/02-22, від 17 серпня 2022 року № 14.51/04-16-5014вих-22. Проте орган контролю за наявності обов`язків проведення позапланового державного контрольного заходу з наведених питань протягом тривалого часу не вжив відповідних дій щодо знесення самочинної забудови у судовому порядку. У цьому випадку прокурор вбачає бездіяльність органу, уповноваженого державою, на здійснення відповідних повноважень щодо предмета спору.
Так, до матеріалів позовної заяви позивачем долучено листа Державної інспекції архітектури та містобудування України від 23 серпня 2022 року № 6907/02/13-22, наданого у відповідь на лист Франківської окружної прокуратури міста Львова від 17 серпня 2022 року № 14.51/04-16-5014вих-22, в якому зазначено, зокрема, що перевірки об`єкта будівництва за адресою вул. Бортнянського, 55, м. Львів, на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності посадовими особами Державної інспекції архітектури та містобудування України не проводилися. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Таким чином, під час дії воєнного стану підстав для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю у порядку проведення планових та позапланових перевірок на об`єктах будівництва не вбачається.
Суддя відзначає, що відповідно до частини першої статті 38 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
Таким чином, зверненню органу державного архітектурно-будівельного контролю з позовом до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням, передує видання таким органом особі, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі Порядок № 553).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з пунктом 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Таким чином, можливість видання органом державного архітектурно-будівельного контролю припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил пов`язується виключно з проведенням таким органом планової або позапланової перевірки.
Водночас відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю), про що й Державна інспекція архітектури та містобудування України повідомила Франківську окружну прокуратуру міста Львова своїм листом від 23 серпня 2022 року № 6907/02/13-22.
З огляду на викладене твердження прокурора у позовній заяві про те, що орган контролю за наявності обов`язків проведення позапланового державного контрольного заходу з наведених питань протягом тривалого часу не вжив відповідних дій щодо знесення самочинної забудови у судовому порядку, а отже допустив бездіяльність у цій частині, є передчасними.
Стосовно Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації суддя зазначає, що прокурор, вказавши у позовній заяві згадані органи в інтересах яких подана ця позовна заява, не зазначив підстави звернення до суду з позовом в інтересах цих органів та причини невиконання Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради й Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації функцій та завдань задля вирішення яких прокурором поданий позов.
З огляду на вищевикладене прокурору слід належним чином обґрунтувати наявність підстав для представництва держави в суді у цій справі, як це передбачено частиною 4 статті 53 КАС України.
Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями частини другої статті 122 КАС України встановлено різні строки звернення до адміністративного суду для суб`єктів владних повноважень та для інших осіб.
Зокрема абзацом другим вказаної частини визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
Отже, законодавець встановив для суб`єкта владних повноважень тримісячний строк для звернення до адміністративного суду, вказавши при цьому, що такий строк (якщо не встановлено інше) обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.
Як слідує з матеріалів позовної заяви Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради листом від 05 квітня 2021 року за № 0004-вих-26393 повідомило керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова С. Янчишина, що на вул. Бортнянського, 55 у м. Львові (будинку пам`ятці архітектури ох. № 2558 згідно з розпорядженням Президента України № 374 від 15 квітня 1994 року) проводяться самовільні роботи по надбудові, а фактично знищенню пам`ятки архітектури. З метою забезпечення захисту об`єкта культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження Управління просило вжити заходів прокурорського реагування щодо зупинення самовільних робіт та притягнення винних осіб до відповідальності.
Згаданий лист зареєстрований у Франківській окружній прокуратурі міста Львова 12 квітня 2021 року за № 633-21.
Таким чином, у межах спірних правовідносин днем виникнення підстав, що дають право Франківській окружній прокуратурі міста Львова звернутися з цим позовом до суду, є 12 квітня 2021 року, а відтак саме з цього дня належить обчислювати тримісячний строк звернення до суду.
З цим адміністративним позовом до суду позивач звернувся, сформувавши його в системі «Електронний суд», 28 жовтня 2022 року, тобто з пропуском установленого для суб`єкта владних повноважень абзацом другим частини другої статті 122 КАС України тримісячного строку звернення до суду.
Заяви (клопотання) про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску позивач до матеріалів позовної заяви не додав.
Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене позивачу слід надати суду заяву (клопотання) щодо поновлення строку звернення з цим позовом до суду із належним обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та надати суду підтверджуючі відповідні обставини докази.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».
Абзацами першим, другим підпункту 11 пункту 16-1 «Перехідні положення» Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у судах першої інстанції здійснюється з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Частиною першої статті 55 КАС України встановлено, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно із частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 59 КАС України).
Адміністративний позов від імені Франківської окружної прокуратури міста Львова через систему «Електронний суд» подав ОСОБА_4 .
На підтвердження повноважень на звернення з позовом до суду до матеріалів адміністративного позову долучено довіреність у порядку передоручення від 01 червня 2022 року відповідно до якої ОСОБА_5 на підставі Витягу з ЄДР від 04 березня 2022 року щодо Франківської окружної прокуратури міста Львова уповноважує в порядку передоручення Голоюха Віктора Івановича представляти інтереси Франківської окружної прокуратури міста Львова в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні у справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.
Проте в довіреності відсутня інформація про повноваження та не зазначено посадового становища ОСОБА_5 у Франківській окружній прокуратурі міста Львова щодо можливості уповноваження іншої особи представляти інтереси цієї окружної прокуратури в судах.
Водночас у зв`язку із введенням на території України воєнного стану суд не має доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що унеможливлює отримання підтвердження повноважень Янчишина Сергія Володимировича передоручати іншій особі представляти інтереси Франківської окружної прокуратури міста Львова, підписувати та подавати позовну заяву в порядку самопредставництва інтересів цієї окружної прокуратури, а також підписувати та подавати позовну заяву в порядку самопредставництва самим ОСОБА_5 .
За таких обставин з метою належного підтвердження підстав для представництва позивачу належить подати до суду: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Франківської окружної прокуратури міста Львова; докази щодо можливості передоручення представлення інтересів Франківської окружної прокуратури міста Львова; докази, що підтверджують посаду особи, яка підписала позовну заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Таким чином, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої, відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Франківської окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі: Державної інспекції архітектури та містобудування України, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити дії залишити без руху.
Особі, що звернулася із позовною заявою встановити в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, у спосіб подання до суду:
- позовної заяви із належним обґрунтуванням підстав для представництва держави в суді Державної інспекції архітектури та містобудування України, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації;
- заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску;
- витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Франківської окружної прокуратури міста Львова; доказів щодо можливості передоручення представлення інтересів Франківської окружної прокуратури міста Львова; доказів, що підтверджують посаду особи, яка підписала позовну заяву.
Процесуальні строки, встановлені цією ухвалою, можуть бути продовжені судом за заявою особи відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Клименко О.М.
