ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2022 року

м. Київ

справа №160/27647/21

адміністративне провадження № К/990/16497/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Губської О.А., Білак М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року (судді: Шальєва В.А. Білак С.В., Олефіренко Н.А.) у справі за позовом Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби, оприлюднений на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 29 червня 2021 року про результати моніторингу закупівлі за кодом СРУ ДК 021:2015 - код 90620000-9 - «Послуги з прибирання снігу (послуги з посипання, видалення снігу та санітарного утримання пам`ятників, зупинок, скверів, парків та інших місць відпочинку на території м. Кам`янське) на основі (за ДК 021:2015 - код 90620000-9 - Послуги з прибирання снігу) (ідентифікатор закупівлі UА-2021-02-15-006594-а) - в повному обсязі.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про поновлення строку на подання позовної заяви. Позову заяву повернуто позивачу відповідно до частин 1,2 статті 123 КАС України.

Не погоджуючись з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року, позивач звернувся з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій вказати поважні підстави для його поновлення.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження у цій справі за апеляційною скаргою Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року.

Відмовляючи у відкритті провадження суд апеляційної інстанції виходив з приписів пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що наведені апелянтом підстави пропуску строку, а саме, перебування представника скаржника на лікарняному, складність сплати судового збору та запровадження карантинних обмежень спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби не є поважними причинами пропуску строку звернення з апеляційною скаргою 27 квітня 2022 року.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Позивач в касаційні скарзі зазначає, що ним було отримано копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року лише 01 лютого 2022 року. Разом з тим, позивач вказує на те, що ним було пропущено строк на оскарження у зв`язку з веденням воєнного стану, запровадження карантинних обмежень спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби та складністю сплати судового збору.

Позиція інших учасників справи

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Рух касаційної скарги

За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (судді-доповідача) Загороднюка А.Г., (суддів) Губської О.А., Білак М.В.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження на увалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року призначено справу до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року у задоволенні заяви Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради про поновлення строку на подання позовної заяви відмовлено та позовну заяву повернуто позивачу.

Копію Ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року отримано скаржником 01 лютого 2022 року (а.с. 99).

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач 27 квітня 2022 року звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року по справі №160/27647/21 апеляційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради залишено без руху, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційну скаргу подано поза межами строку встановленого статтею 295 КАС України.

На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху позивач звернувся із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження. Вказує, що юрист Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради який складає процесуальні документи до суду перебував на лікарняному, що підтверджується медичною документацією, яка є в матеріалах справи.

Також зазначає, що пропуск строку подачі апеляційної скарги зумовлено складністю сплати судового збору, зважаючи на запровадження воєнного стану та відсутністю бюджетного фінансування.

Крім того посилається на те, що ним було пропущено строк на оскарження у зв`язку із запровадженням карантинних обмежень спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби.

За наведених обставин, скаржник вважав, що строк на апеляційне оскарження був пропущений з поважних причин та просив суд його поновити.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження щодо ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому за приписами частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачала обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Також, слід зазначити те, що при обмеженні, зокрема, апеляційного оскарження судового рішення порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Невиконання судом апеляційної інстанції своїх, законодавчо закріплених, обов`язкових повноважень щодо перегляду рішення суду першої інстанції, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачено Конституцією України та Європейською Конвенцією про захист прав людини і основних свобод.

Як свідчать матеріали справи, звернення апелянта до суду з апеляційною скаргою відбулось лише 27 квітня 2022 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, рахуючи, що його перебіг розпочався з наступного дня після отримання скаржником ухвали суду першої інстанції, а саме з 02 лютого 2022 року, що не заперечується скаржником.

У даному випадку підставами пропуску строку на апеляційне оскарження, як зазначає скаржник, стали: перебування представника скаржника (апелянта) на лікарняному, складністю сплати судового збору через відсутність бюджетного фінансування, зважаючи на запровадження воєнного стану, а також у зв`язку із запровадженням карантинних обмежень спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що перебування представника скаржника на лікарняному не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки такі обставини належать до питань організації внутрішньої діяльності суб`єкта владних повноважень з певним колом працівників, такі обставини не пов`язані з зовнішніми, об`єктивними обставинами і не можуть свідчити про поважність причин пропуску встановленого процесуальним законом строку касаційного оскарження, який є однаковим для всіх осіб, які беруть участь у справі.

Водночас Верховний Суд зауважує, що організація роботи діловодства держаних органів, є суб`єктивними чинниками та, за відсутності об`єктивних підстав, що підтверджені належними та допустимими доказами, не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки тривалість процедури оформлення документів безпосередньо залежить від ефективної роботи працівників і не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Щодо складності сплати судового збору та відсутності бюджетного фінансування Верховний Суд вказує, що з метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі жодним чином не впливає на неухильність виконання своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов`язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ, а особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Така правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 1 серпня 2019 року у справі №1440/1822/18, від 22 липня 2021 року у справі № 640/13056/19, від 30 листопада 2021 року у справі № 560/6797/20 від 14 квітня 2022 року у справі №420/3670/20.

Позивачем також не додано доказів, які б підтверджували складність сплати судового збору, що призвело до пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року, а лише зазначено посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 04 березня 2022 № 188. Отже, позивач для виправдання пропущеного ним строку на апеляційне оскарження посилається на постанову, яка набрала законної після спливу строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року в цій справі.

Крім того, цитування позивачем Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» спрямованого на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, у тому числі коронавірусної хвороби, не є підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року, так як запровадження на території України карантинних обмежень спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби не звільняє позивача вживати всіх необхідних дій в строк, які передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.

Крім того, у зв`язку з надзвичайним режимом роботи у період карантину, виконання посадових обов`язків запроваджено в умовах дистанційного порядку роботи.

Верховний Суд також відхиляє доводи скаржника, з посиланням на перешкоди, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану, так як скаржник не конкретизував обставини, що об`єктивно перешкоджали йому подати скаргу до подій, що сталися 24 лютого 2022 року, зокрема, до запровадження воєнного стану, оскільки строк подачі апеляційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року, яку було отримано останнім 01 лютого 2022 року сплинув 16 лютого 2022 року.

Таким чином, апеляційна скарга позивача на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року подана 27 квітня 2022 року з пропущеним строком на апеляційне оскарження, а наведені позивачем у касаційній скарзі обставини, що дійсно підтверджували наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження відсутні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк

Судді О.А. Губська

М.В. Білак