Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
16 вересня 2022 року м. Ужгород№ 260/2596/22 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Іванчулинця Д.В.,
при секретарі судового засідання Костелей І.Ф.,
за участю сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:
представник позивача не з`явився,
представника відповідача Джой Д.О.,
представник третьої особи не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Хустської міської ради (вул. 900-річчя Хуста, буд. 27, м. Хуст, Закарпатська область, 90400, код ЄДРПОУ 04053714) до Східного офісу Держаудитслужби (вул. Антоновича Володимира, буд. 22, корпус 2, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49101, код ЄДРПОУ 40477689), третя особа Приватне підприємство «СТІК» (вул. Малинова, буд. 25, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 31072342) про визнання протиправним та скасування висновку, -
В С Т А Н О В И В:
У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 вересня 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 26 вересня 2022 року.
18 липня 2022 року, Виконавчий комітет Хустської міської ради (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Східного офісу Держаудитслужби (далі відповідач 1), третя особа Приватне підприємство «СТІК» (далі третя особа) в якому просить: визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-09-23-002271-a від 08.07.2022 року за предметом закупівлі: «Капітальний ремонт дорожнього покриття вул. Степана Росохи в м. Хуст Закарпатської області»», складений Східним офісом Держаудитслужби (а.с.1-6).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до наказу Східного офісу Держаудитслужби №163 від 20.06.2022 розпочато моніторинг закупівель за предметом закупівлі: «Капітальний ремонт дорожнього покриття вул. Степана Росохи в м.Хуст Закарпатської області» UA-2021-09-23-002271-a. Підстави для прийняття рішення про початок моніторингу: Виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель. За результатами моніторингу UA-2021-12-07-003905-b Східним офісом Держаудитслужби складено висновок від 08.07.2022 та оприлюднено в електронній системі закупівель. Згідно висновку про наявність порушення у висновку зазначено, що «За результатами аналізу відповідності тендерної документації вимогам Закону №922 установлено порушення вимог частини 6 статті 33 та частини 4, 5 статті 41 Закону №922. За результатами розгляду тендерної пропозиції учасника ПП "СТІК" встановлено порушення абзацу 3 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону №922. За результатами аналізу питання відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця встановлено порушення вимог частини 4 статті 41 Закону №922». За наслідками висновку зобов`язано виконавчий комітет Хустської міської ради здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом вжиття заходів щодо розірвання Договору від 05.11.2021 № 233 шляхом укладання відповідної додаткової угоди з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. З вищевказаним висновком позивача, не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим і звернувся до суду.
22 липня 2022 року ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження в даній адміністративній справі в порядку загального позовного провадження (а.с.45, 46).
05 серпня 2022 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.55, 56).
05 серпня 2022 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вбачається, що останній заперечує проти задоволення позовних вимог у повній мірі, вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення (а.с.61-65).
14 вересня 2022 року ухвалою суду призначено проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак 15 вересня 2022 року на адресу суду надійшло від останнього клопотання про розгляд справи у його відсутності за наявними в матеріалах справи доказами, позов підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву та просив суд відмовити в задоволенні такого повністю.
Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, письмових пояснень з приводу позову суду не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 року № 868 Про утворення Державної аудиторської служби України утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
Згідно із пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, Держаудитслужба в межах, повноважень, передбачених законом, па основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання.
Нормами статті 8 Закону України Про публічні закупівлі встановлено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.
Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 нього Закону.
Так, відповідно до наказу Східного офісу Держаудитслужби №163 від 20.06.2022 розпочато моніторинг закупівель за предметом закупівлі: «Капітальний ремонт дорожнього покриття вул. Степана Росохи в м.Хуст Закарпатської області» UA-2021-09-23-002271-a.
Підстави для прийняття рішення про початок моніторингу: Виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель
Етапи закупівельного процесу:
1. Планування закупівлі та оприлюднення інформації про її проведення.
2. Розкриття тендерних пропозиції, їх розгляд та оцінка.
3. Укладання та виконання договору про закупівлю (прийняття рішення про відміну торгів).
За результатами моніторингу UA-2021-12-07-003905-b Східним офісом Держаудитслужби складено висновок від 08.07.2022 та оприлюднено в електронній системі закупівель. Згідно висновку про наявність порушення у висновку зазначено, що «За результатами аналізу відповідності тендерної документації вимогам Закону №922 установлено порушення вимог частини 6 статті 33 та частини 4, 5 статті 41 Закону №922. За результатами розгляду тендерної пропозиції учасника ПП "СТІК" встановлено порушення абзацу 3 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону №922. За результатами аналізу питання відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця встановлено порушення вимог частини 4 статті 41 Закону №922».
За наслідками висновку зобов`язано виконавчий комітет Хустської міської ради здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом вжиття заходів щодо розірвання Договору від 05.11.2021 № 233 шляхом укладання відповідної додаткової угоди з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
З висновком Східного офісу Держаудитслужби позивач не погоджується, у зв`язку з чим і звернувся з даним позовом до суду.
Щодо можливості коригування умов договору під час укладання судом встановлено наступне.
Предметом закупівлі є роботи.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Визначення ж істотних умов договору містяться у статті 638 Цивільного кодексу України та означають умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, істотними є умови, визначені такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь- якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Глава 61 Цивільного кодексу параграф 1. Загальні положення про підряд містить норми які, не є істотними але можуть бути включені до договору підряду.
Стаття 839. Виконання роботи з матеріалу підрядника та його засобами
Стаття 840. Виконання роботи з матеріалу замовника
Стаття 841. Обов`язок підрядника зберігати надане йому майно
Стаття 842. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалу
Стаття 844. Кошторис
Стаття 845. Ощадливість підрядника
Стаття 847. Обставини, про які підрядник зобов`язаний опередити замовника Стаття 848. Правові наслідки невиконання замовником вимог підрядника Стаття 849. Права замовника під час виконання роботи Стаття 850. Сприяння замовника
Стаття 851. Невиконання замовником обов`язків за договором підряду Стаття 852. Права замовника у разі порушення підрядником договору підряду Стаття 853. Обов`язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником Стаття 854. Порядок оплати роботи
Стаття 855. Розрахунки між сторонами у разі випадкового знищення предмета договору підряду або неможливості закінчення роботи
Стаття 856. Право підрядника на притримування Стаття 857. Якість роботи
Стаття 858. Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи Стаття 859. Гарантія якості роботи Стаття 860. Порядок обчислення гарантійного строку Стаття 861. Обов`язок підрядника передати інформацію замовникові Стаття 862. Конфіденційність одержаної інформації
Вищезазначені норми можуть бути додані до змісту договору про закупівлю перед підписанням, а на далі вони можуть бути вільно змінені без обмежень установлених частиною 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Норма про можливість коригування умов проекту договору під час підписання була застосована при укладанні договору в пунктах 5.1 та 12.1, а саме:
«Ціна договору складає 2 275 929,60 грн. (Два мільйони двісті сімдесят п`ять тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять гривень 60 копійок ) в т ч ПДВ 379 321,60 грн. Договірна ціна робіт, які доручаються виконати Підряднику в поточному 2021 році складає 8000,00 (вісім тисяч грн. 00 коп.) гривень, решта суми в розмірі 2 267 929,60 (два мільйони двісті шістдесят сім тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять грн. 60коп.) гривень буде погашатись по мірі надходження коштів про що сторони укладуть додаткову угоду».
Крім того, при здійснення моніторингу:
- Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Павловича в м. Хуст, Закарпатської області UA-2021-07-19-002967-a;
- Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Волошина(від залізничного переїзду до моста р. Ріка) в м. Хуст Закарпатської UA-2021-09-22-003024-a;
- Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Борканюка в м. Хуст Закарпатської області (Коригування) UA-2021-10-23-003277-b - опублікований в один день із закупівлею щодо якої проводиться моніторинг.
- Капітальний ремонт під`їзної дороги до с. Вертеп та вул. Садова в с. Вертеп Рокосівської сільської ради Хустського району Закарпатської області UA-2021-10-23- 000701-c опублікований в один день із закупівлею щодо якої проводиться моніторинг.
- Будівництво каналізаційної мережі по вул. Чехова, вул. Чайковського в м. Хуст Закарпатської області UA-2021-08-20-002168-b.
Де в тендерних документація мітиться аналогічна норма Держаудитслужбою порушень не виявлено, що підтверджується відповідними висновками.
Норма про можливість коригування умов проекту договору під час підписання була застосована при укладанні договору із виключенням із договору пункту 17.2.1 у зв`язку із тим, що пункт 5) частини 3 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» містить право, а не обов`язок, замовника передбачати закупівлю додаткових робіт протягом трьох років і Сторони при укладанні договору це узгодили.
Щодо зазначення в тендерній документації підставу для внесення змін до істотних умов договору, як збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку.
Тендерна документація містить редакцію пункту 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Закон України «Про публічні закупівлі» не містить заборони щодо викладання статей в повній поточній редакції. Зазначення, даної норми в тендерній документації не встановлює правових наслідків відносно реалізації даної норми Закону під час виконання договору.
Крім того, при здійснення моніторингу :
- Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Павловича в м. Хуст, Закарпатської області UA-2021-07-19-002967-a;
- Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Волошина(від залізничного переїзду до моста р. Ріка) в м. Хуст Закарпатської UA-2021-09-22-003024-a;
- Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Борканюка в м. Хуст Закарпатської області (Коригування) UA-2021-10-23-003277-b - опублікований в один день із закупівлею щодо якої проводиться моніторинг.
- Капітальний ремонт під`їзної дороги до с. Вертеп та вул. Садова в с. Вертеп Рокосівської сільської ради Хустського району Закарпатської області UA-2021-10-23- 000701-c опублікований в один день із закупівлею щодо якої проводиться моніторинг.
- Будівництво каналізаційної мережі по вул. Чехова, вул. Чайковського в м. Хуст Закарпатської області UA-2021-08-20-002168-b.
Де в тендерних документація мітиться аналогічна норма Держаудитслужбою порушень не виявлено, що підтверджується відповідними висновками
Щодо обставин не відхилення позивачем тендерної пропозиції учасника ПП "СТІК", судом встановлено наступне.
Учасником в складі тендерної пропозиції надано Договір Росохи pdf, та Договір. Doc. Із аналізу наданих документом Замовником встановлено, що Учасником не вносилися зміни в проект договору крім, заповнених обов`язкових пунктів 4.1, 5.1, 12.1,15.1, Реквізити учасника та Сторона Договору Підрядник. Відповідно тендерна пропозиція ПП «СТІК» відповідає вимогам тендерної документації.
В пункті 3 Зобов`язання щодо усунення порушення(порушень) законодавства у сфері публічних (у разі наявності таких порушень) наявна інформація про дату закінчення моніторингу, предмет питань, які аналізувались, процедура закупівлі в розрізі.
У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення.
Відтак, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.
Оскаржуваний висновок містить вимогу здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом вжиття заходів щодо розірвання Договору від 05.11.2021 № 233 шляхом укладання відповідної додаткової угоди з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.
Такий захід реагування у вигляді покладення обов`язку припинити зобов`язання по договору, тобто фактично розірвати укладений договір, є виключним заходом, обрання якого можливе у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням. Однак, зауваження Східного офісу Держаудитслужби зводяться до невідповідності тендерної документації вимогам Закону №922-VIII, що носить формальний характер, так як такі дії позивача не пов`язані із не забезпеченням прозорого здійснення закупівель, та не сприяли проявам корупції у цій сфері чи порушенню добросовісної конкуренції.
Статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено право органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Проте, ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.
Крім того, відповідно до вимог статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
У висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується з вимогою про розірвання укладеного за результатами публічної закупівлі договору.
З огляду на такі обставини суд вважає, що зобов`язання позивача щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель у даному випадку є непропорційним.
Критерій «пропорційності» передбачає, що не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.
Оскаржуваний висновок не відповідає критерію «пропорційності», оскільки вимога розірвати договір з переможцем публічної закупівлі, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.
Усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме, шляхом припинення зобов`язань, призведе до порушення майнових прав та інтересів Виконавчого комітету Хустської міської ради та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленим недоліком.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.01.2021 року у справі №120/1297/20-а.
Отже, зобов`язавши виконком вжити заходів щодо розірвання договору, укладеного за результатами проведених торгів, Східний офіс Держаудитслужби порушив принцип пропорційності та діяв без легітимної мети. Факт відсутності легітимної мети підтверджується також тим, що відповідач здійснив проведення моніторингу лише через сім місяців після укладення договору (договір укладено 05.11.2021 року, а моніторинг розпочато 20.06.2022 року).
Так, у Рішенні від 25.01.2012 року №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Обмеження конституційних прав повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.
Враховуючи наведене, можна дійти висновку, що вимога про зобов`язання замовника вжити заходів щодо припинення зобов`язання по договору з переможцем закупівлі, є необґрунтованою.
За змістом частини 1 статті 13 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» дії або бездіяльність посадових осіб органу державного фінансового контролю можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку.
Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи, які пов`язані з порушенням порядку проведення моніторингу закупівель; дій щодо проведення моніторингу закупівель без установлених законом підстав та/або з порушенням чинного законодавства тощо.
Відповідно до частини 10 статі 8 Закону України Про публічні закупівлі у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Згідно пункту 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Оскільки висновок за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі встановлює для позивача певні обов`язки, такий висновок є актом індивідуальної дії, що приймається Держаудитслужбою в межах наданих їй повноважень та на виконання покладених на неї завдань, тому має бути перевірений судом на відповідність п. п. 1.3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. п. 1, 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняті рішення (вчинення дії).
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Разом з тим, можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити підконтрольній установі для усунення порушень.
Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку, як акта індивідуальної дії, Верховний Суд неодноразово визнавав, що зобов`язальний характер вимог щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року в справі № 160/9513/18, від 05 березня 2020 року в справі № 640/467/19, від 23 квітня 2020 року в справі № 160/5735/19, від 11 червня 2020 року в справі № 160/6502/19.
Таким чином, оскаржуваний висновок про результати моніторингу закупівлі не відповідає частині 7 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" та п.п. 1, 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак є протиправним та підлягає скасуванню.
У відповідності до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України та з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано (п. 1. 2 ч. 2 ст. 2 КАС України).
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Однак, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази відповідача як суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та доказів, наданих позивачем, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, понесені позивачем, як суб`єктом владних повноважень, судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов Виконавчого комітету Хустської міської ради (вул. 900-річчя Хуста, буд. 27, м. Хуст, Закарпатська область, 90400, код ЄДРПОУ 04053714) до Східного офісу Держаудитслужби (вул. Антоновича Володимира, буд. 22, корпус 2, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49101, код ЄДРПОУ 40477689), третя особа Приватне підприємство «СТІК» (вул. Малинова, буд. 25, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 31072342) про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-09-23-002271-a від 08 липня 2022 року за предметом закупівлі: «Капітальний ремонт дорожнього покриття вул. Степана Росохи в м. Хуст Закарпатської області»», складений Східним офісом Держаудитслужби.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяД.В. Іванчулинець
