ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2022 року
м. Київ
Cправа № 904/3763/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г.,
суддів: Банаська О. О., Картере В. І.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
за участю представників учасників справи:
представник ТОВ "Євразія-Сервіс" - Білобловський С. В.,
розпорядник майна боржника - Степаненко Ірина Євгеніївна - особисто,
представники інших учасників справив судове засідання не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія-Сервіс"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2021
у складі колегії суддів: Білецької Л.М. (головуюча),Паруснікова Ю.Б.,Чередка А.Є.
та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2021
у складі судді: Камши Н.М.
за заявою Селянського (фермерського) господарства "Колос"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія-Сервіс"
про визнання банкрутом
На розгляд Суду постало питання щодо відкриття провадження у справі про банкрутство у випадку надходження до суду заяв кількох ініціюючих кредиторів, які надійшли до господарського суду до дня підготовчого засідання.
ВСТАНОВИВ
Обставини справи
1. 30.03.2021 Селянське (фермерське) господарство "Колос" (далі - С(Ф)Г "Колос") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія-Сервіс" (далі - ТОВ "Євразія-Сервіс"). Кредитором також запропоновано призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Степаненко І. Є.
2. 12.04.2021 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області прийнято вказану вище заяву до розгляду в підготовчому засіданні, яке призначено на 26.04.2021.
3. 26.04.2021 Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою, зокрема, відкладено підготовче засідання на 18.05.2021.
4. 26.04.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Мирне" (далі - ТОВ "АТЗТ Мирне") також надійшла заява про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Євразія - Сервіс", в якій заявник, серед іншого, просив:
- призначити розпорядником майна боржника Глеваського В. В.;
- визнати грошові вимоги ТОВ "АТЗТ Мирне" до боржника у розмірі 3 816 000 грн - 4 черги задоволення, 22 700 грн - витрати зі сплати судового збору та 54 000 грн (авансування винагороди арбітражному керуючому) - 1 черги задоволення;
5. 27.04.2021 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області (справа № 904/4356/21) приєднано заяву ТОВ "АТЗТ Мирне" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Євразія-Сервіс" у справі № 904/4356/21 до справи № 904/3763/21 за заявою С(Ф)Г "Колос" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Євразія-Сервіс" для одночасного розгляду.
6. 29.04.2021 ухвалою суду першої інстанції (справа № 904/4356/21) прийнято заяву ТОВ "АТЗТ Мирне" до розгляду у підготовчому засіданні на 18.05.2021. Ухвалено приєднати заяву ТОВ "АТЗТ Мирне" до матеріалів даної справи № 904/3763/21 і розглядати одночасно.
7. 18.05.2021 від ТОВ "АТЗТ Мирне" надійшли уточнення (доповнення) до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, в яких заявник, серед іншого, збільшив вимоги четвертої черги задоволення до 7 877 971,09 грн.
8. Також, 18.05.2021 ТОВ "АТЗТ Мирне" були подані заперечення проти кандидатури запропонованого С(Ф)Г "Колос" розпорядника майна - арбітражного керуючого Степаненко І. Є., в яких заявник наголошував на невідповідності запропонованої кандидатури розпорядника майна вимогам статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства та посилався на обставини її заінтересованості та пов`язаності з представниками підприємства - С(Ф)Г "Колос".
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
9. 18.05.2021 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/3763/21 серед іншого, постановлено:
- відкрити провадження у справі про банкрутство ТОВ "Євразія-Сервіс"; визнати грошові вимоги Селянського (фермерського) господарства "Колос" до ТОВ "Євразія-Сервіс" на суму 2 321 227,09 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 76 700 грн. (витрати у справі про банкрутство) - 1 черга задоволення вимог кредиторів;
- ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів з 18.05.2021;
- ввести процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів, до 04.11.2021;
- розпорядником майна ТОВ "Євразія-Сервіс" призначити арбітражного керуючого Степаненко Ірину Євгеніївну, свідоцтво № 1818 від 03.07.2017.
У частині грошових вимог ТОВ "АТЗТ Мирне", заявлених у заявах від 26.04.2021 та від 17.05.2021, місцевий господарський суд дійшов висновку про необхідність їх розгляду у попередньому судовому засіданні 20.07.2021.
10. З огляду на наявність непогашеної заборгованості, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про наявність ознак неплатоспроможності боржника та підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
11. Враховуючи наявність в матеріалах справи пропозиції ініціюючого кредитора щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання обов`язків розпорядника майна по даній справі та заяви арбітражного керуючого Степаненко І.Є. про згоду на участь у даній справі, господарський суд першої інстанції із посиланням на набрання чинності 17.10.2020 змін до Кодексу України з процедур банкрутства, а саме п. 2-1 "Прикінцевих та перехідних положень", дійшов висновку про необхідність призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Степаненко Ірину Євгеніївну.
12. Щодо заперечень ТОВ "АТЗТ Мирне" стосовно кандидатури розпорядника майна, місцевий господарський суд вказав, що факт перебування у трудових відносинах з одним роботодавцем (відмінним від ініціюючого кредитора та боржника) представника ініціюючого кредитора та арбітражного керуючого, кандидатура арбітражного керуючого якого запропонована для призначення розпорядником майна, згідно з положеннями частини третьої статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства не є ознакою заінтересованості арбітражного керуючого та не свідчить про наявність ознак потенційного чи реального конфлікту інтересів у арбітражного керуючого, тому заперечення боржника відхилені судом.
13. Суд також дійшов висновку, що враховуючи те, що вимоги кредитора - С(Ф)Г "Колос" визнані обґрунтованими і такими, на підставі яких відкрито провадження у справі про банкрутство, то грошові вимоги кредитора ТОВ "АТЗТ Мирне", заява якого приєднана до матеріалів справи №904/3763/21, будуть розглянуті у попередньому судовому засіданні у даній справі про банкрутство, що не порушує права даного кредитора.
14. Суд першої інстанції також зазначив, що оскільки провадження у справі про банкрутство боржника відкрито, повторне відкриття провадження у справі законодавством не передбачено. З огляду на це, судом не прийнято до уваги кандидатура арбітражного керуючого, запропонована кредитором - ТОВ "АТЗТ Мирне" на призначення розпорядником майна, оскільки розпорядника майна вже призначено.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
15. Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду від 18.05.2021, ТОВ "АТЗТ Мирне" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вказану ухвалу суду, прийняти нове рішення яким:
- відкрити провадження у справі про банкрутство ТОВ "Євразія-Сервіс";
- визнати вимоги ТОВ "АТЗТ Мирне" до боржника у розмірі 7 877 971,09 грн - 4 черга, 76 700 грн - 1 черга;
- визнати вимоги С(Ф)Г "Колос" до боржника на суму 2 321 227,09 грн - 4 черга, 76 700 грн - 1 черга;
- ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів;
- ввести процедуру розпорядження майном на 170 календарних днів;
- призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Глеваського В.В.
При цьому скаржник стверджував про порушення судом першої інстанції вимог частини четвертої статті 39 та частини третьої статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства.
16. 29.09.2021 постановою Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "АТЗТ Мирне" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2021 у справі № 904/3763/21 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2021 у справі № 904/3763/21 залишено без змін.
17. Апеляційний господарський суд погодився із висновком місцевого господарського суду про відкладення розгляду заяви ТОВ "АТЗТ "Мирне" у попередньому засіданні, як грошових вимог, з огляду на відсутність підстав визнання вимог С(Ф)Г "Колос" необґрунтованими. Суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки тільки в разі визнання вимог первинної заяви ініціюючого кредитора необґрунтованими, суд розпочинає оцінювання вимог іншої заяви з вимогами про порушення провадження у справі щодо боржника, що надійшла до суду до проведення підготовчого засідання.
18. Суд апеляційної інстанції також вказав, що місцевий господарський суд правомірно не здійснив встановлення підстав для оцінки в підготовчому засіданні обґрунтованості вимог скаржника, наведених у заяві від 26.04.2021 (з доповненнями від 18.05.2021), враховуючи визнання в повному обсязі вимоги С(Ф)Г "Колос", як особи, заява якої є первинною.
19. Крім того, суд апеляційної інстанції погодився із висновком місцевого господарського суду щодо розгляду саме кандидатури арбітражного керуючого Степаненко І.Є., яка запропонована С(Ф)Г "Колос" та вказав, що суд мав здійснювати розгляд запропонованої скаржником кандидатури розпорядника майна - арбітражного керуючого Глеваського В.В. тільки у тому разі, якщо вимоги ініціюючого кредитора були б визнані необґрунтованими у відповідності до норм частини четвертої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
20. Також апеляційний господарський суд погодився із місцевим господарським судом, що належність представника ініціюючого кредитора та розпорядника майна до представників одного роботодавця (Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство") не свідчить про наявність потенційного конфлікту сторін і автоматично не відносить арбітражного керуючого Степаненко І.Є. до осіб, належних до переліку частини третьої статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
21. 19.11.2021 ТОВ "Євразія-Сервіс" надіслано на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить, поновити строк на касаційне оскарження, скасувати постанову Центрально апеляційного господарського суду від 29.09.2021 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2021, а справу направити до суду першої інстанції на стадію відкриття провадження у справі про банкрутство.
22. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку, щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, в яких провадження у справі про банкрутство відкривалося за заявами двох кредиторів та вказує, що норма частини четвертої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства не передбачає заборони відкриття провадження у справі за заявою двох і більше кредиторів.
23. Крім того скаржник також звертає увагу суду на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства у подібних правовідносинах.
24. Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій було порушено положення ч. 4 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, яке полягає в тому, що провадження у справі про банкрутство ТОВ "Євразія-Сервіс" було відкрито виключно на підставі однієї заяви С(Ф)Г "Колос" із призначення розпорядником майна Степаненко І.Є. Однак, на думку скаржника, положення ч. 4 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства не передбачають такого порядку розгляду заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство, які надійшли від декількох кредиторів, оскільки із вказаної норми слідує, що у разі обґрунтованості обох заяв ініціюючих кредиторів, провадження у справі про банкрутство може бути відкритим із визнанням вимог двох і більше кредиторів.
25. Скаржник також вважає, що за наявності двох кандидатур арбітражних керуючих судами безпідставно не було прийнято до уваги кандидатуру арбітражного керуючого Глеваського В. В., чим порушено статтю 28 Кодексу України з процедур банкрутства.
26. ТОВ "Євразія-Сервіс" стверджує про порушення статті 1, частини третьої статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства, статті 86 Господарського процесуального кодексу України та призначення розпорядником майна арбітражного керуючого щодо якого наявні ознаки заінтересованості та конфлікту інтересів, оскільки представник ініціюючого кредитора С(Ф)Г "Колос" Уртаєв О. І. та Степаненко І. Є. спільно працювали в Державній судноплавній компанії "Чорноморське морське пароплавство" та представляли інтереси цього підприємства.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
27. 28.12.2021 до Верховного Суду від арбітражного керуючого Степаненко І. Є. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові акти - без змін, посилаючись на необґрунтованість скарги.
28. Арбітражний керуючий вважає, що судом визнано обґрунтованими вимоги ініціюючого кредитора та відкрито провадження у справі про банкрутство та зазначено, що грошові вимоги ТОВ "АТЗТ Мирне" будуть розглянуті у попередньому судовому засіданні, що жодним чином не порушує його права як кредитора справи про банкрутство. Приписи Кодексу України з процедур банкрутства не передбачають для кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство, будь-яких інших відмінних прав/статусу/обов`язку в межах справи, ніж у інших кредиторів, вимоги яких включаються до реєстру вимог кредиторів згідно черговості встановленою статтею 64 Кодексу України з процедур банкрутства.
29. Крім того, арбітражний керуючий Степаненко І. Є. вказує про те, що грошові вимоги ТОВ "АТЗТ Мирне" виникли на підставі Договору про відступлення права вимоги № 01/04/2021-сс від 01.04.2021 укладеним з ТОВ "Торговий дім "Шепетівський цукор" мають потенційний спір, а сам Договір відступлення прав вимоги має ознаки фраудаторності. На думку арбітражного керуючого посилання скаржника на аналогію в межах справи № 914/2404/19 тільки підтверджує твердження щодо необхідності надання детального аналізу по заявленим кредиторським вимогам.
30. Арбітражний керуючий Степаненко І.Є. також вважає, що посилання скаржника на аналогію в межах справи № 910/4658/20 є недоречним, з підстав того постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 у справі № 910/4658/20 відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний". Постановою Верховного Суду від 13.08.2020 по справі № 910/4658/20 рішення суду апеляційної інстанції 18.06.2020 у справі № 910/4658/20 залишено без змін. Вказане свідчить, що для сторін правові наслідки визнання їх кредиторами (відкриття провадження у справі) - не настали. Отже, скасований судовий акт не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення та може бути застосований як аналогія.
31. Щодо тверджень скаржника про порушення судами частини третьої статті 28 та статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий Степаненко І. Є. зазначає, що з урахуванням того, що грошові вимоги ТОВ "АТЗТ "Мирне" не розглядались в судовому засіданні від 18.05.2021, у кредитора не виникло права (надання пропозиції арбітражного керуючого для призначення в межах справи про банкрутство) наданого пунктом 2-1 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу України з процедур банкрутства.
32. Крім того, у відзиві арбітражний керуючий Степаненко І. Є. стверджує про взаємопов`язаність керівників боржника та ТОВ "АТЗТ "Мирне" що, свідчить про пряму заінтересованість та узгодженість дій кредиторів та боржника, що втілено у вчинені угод, які прямо опосередковували діяльність боржника. Водночас, зазначено про те, що місцевий господарський суд правильно зазначив, що належність представника ініціюючого кредитора та розпорядника майна до представників одного роботодавця (Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство") не свідчить про наявність потенційного конфлікту сторін і автоматично не відносить арбітражного керуючого Степаненко І. Є. до осіб, належних до переліку частини третьої статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства.
В. Касаційне провадження
33. 14.12.2021 ухвалою Верховного Суду, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Євразія-Сервіс" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2021 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2021 у справі № 904/3763/21, розгляд справи призначено на 20.01.2022. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 04.01.2022.
34. 20.01.2022 ухвалою Верховного Суду зупинено касаційне провадження у справі № 904/3763/21 за касаційною скаргою ТОВ "Євразія-Сервіс" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2021 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2021 до оприлюднення судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повного тексту рішення у справі № 913/288/21.
35. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/105458876) повний текст постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 913/288/21 оприлюднено 29.07.2022.
36. 15.08.2022 ухвалою Верховного Суду поновлено касаційне провадження у справі № 904/3763/21 за касаційною скаргою ТОВ "Євразія-Сервіс" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2021 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2021; розгляд справи призначено на 08.09.2022.
Г. Надходження клопотань
37. 07.09.2022 до Верховного Суду від ТОВ "Євразія-Сервіс" надійшло клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду в порядку частин першої, п`ятої статті 302 ГПК України.
38. Клопотання мотивоване наявністю правової проблеми, яка потребує формування єдиної правозастосовчої практики та полягає в тому, що хронологічний порядок не захищає права інших заявників, які подали заяву до дня підготовчого засідання. Поряд з цим, як вказує заявник не вирішена правова проблема, пов`язана зі сплатою судового збору до суду першої інстанції та судів апеляційної та касаційної інстанції заявниками, які подали заяву про визнання боржника банкрутом до дня підготовчого засідання.
39. Верховний Суд відзначає, що частина п`ята статті 302 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
40. За змістом наведеної норми права, для передачі справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду необхідна наявність виключної правової проблеми з врахуванням кількісного та якісного показників.
41. Тобто, по-перше, правова проблема має існувати не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з врахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; мають існувати обставини, з яких вбачається, що відсутня стала судова практика у відповідних питаннях, поставлені правові питання не визначені на нормативному рівні, відсутні процесуальні механізми вирішення такого питання тощо; по-друге, вирішення виключної правової проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
42. З точки зору якісного критерію про виключність правової проблеми можуть свідчити наступні обставини: з касаційної скарги вбачається, що судами була допущена явна й груба помилка у застосуванні норм процесуального права, в тому числі свавільне розпорядження повноваженнями, й перегляд справи Великою Палатою Верховного Суду потрібен з метою унеможливлення її повторення у подальшій судовій діяльності; норми матеріального чи процесуального права були застосовані судами першої чи апеляційної інстанцій таким чином, що постає питання щодо дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між приватними та публічними інтересами; наявні колізії в нормах матеріального права, що викликає необхідність у застосуванні аналогії закону чи права, або постає питання щодо дотримання принципу верховенства права.
43. При цьому справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і зустрічається у невизначеній кількості справ у разі, якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні відмінні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів. Разом з тим не є виключною правовою проблемою правове питання, відповідь на яке є настільки ясною і чіткою, що вона може бути знайдена без будь-яких проблем.
44. Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відповідно до положень частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України, суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права. При цьому наявність виключної правової проблеми надає касаційному суду право та, відповідно, не покладає на нього обов`язку передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
45. Колегія суддів Верховного Суду відзначає, що з метою формування єдиної правозастосовної практики щодо застосування частини четвертої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, тобто аналогічного порушеного у цій справі питання щодо порядку одночасного (спільного) розгляду заяв ініціюючих кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство, які надійшли до господарського суду до дня підготовчого засідання, Верховним Судом було передано справу № 913/288/21 на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та прийнято постанову від 06.07.2022.
46. Тобто Верховним Судом у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 913/288/21 вже надано правову оцінку положенням частинами четвертої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства. Водночас, доводи ТОВ "Євразія сервіс" у зазначеному клопотанні не містять обґрунтування доводів заявника щодо наявності виключної правової проблеми з врахуванням кількісного та якісного показників чи обґрунтованих мотивів щодо необхідності відступлення від раніше викладеної правової позиції щодо застосування норми права.
47. Разом з тим, Суд відзначає, що аргументи щодо не вирішення питання сплати судового збору у випадку звернення кількох ініціюючих кредиторів до одного боржника, не були предметом розгляду у цій справі судами попередніх інстанцій, як і не наведені скаржником в касаційній скарзі, з огляду на що колегія суддів не вбачає підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення такого питання.
48. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання ТОВ "Євразія Сервіс" про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
49. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
50. Оцінивши доводи касаційної скарги, здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
51. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.04.2021 СФГ "Колос" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Євразія Сервіс" та запропоновано призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Степаненко І.Є., яку (заяву) ухвалою суду першої інстанції від 12.04.2021 прийнято до розгляду в підготовчому засіданні на 26.04.2021.
52. У той же день, 26.04.2021 від ТОВ "АТЗТ Мирне" також надійшла заява про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Євразія Сервіс" та запропоновано кандидатуру арбітражного керуючого Глеваського В. В., яку ухвалою суду від 29.04.2021 прийнято до розгляду у підготовчому засіданні 18.05.2021 та приєднано заяву ТОВ "АТЗТ Мирне" до матеріалів даної справи.
53. Оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції від 18.05.2021, залишеною без змін постановою суду апеляційної інстанції від 29.09.2021, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Євразія Сервіс"; визнано грошові вимоги СФГ "Колос", призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Степаненко І. Є., а в частині вимог ТОВ "АТЗТ Мирне", судом вирішено відкласти їх розгляд у попередньому судовому засіданні на 20.07.2021.
54. Отже, предметом касаційного перегляду у цій справі постало питання щодо відкриття провадження у справі про банкрутство у випадку надходження до суду заяв кількох ініціюючих кредиторів до дня підготовчого засідання.
55. Відповідно до приписів частини четвертої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею.
56. Приписами частини п`ятої статті 38 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що якщо про відкриття провадження у справі про банкрутство подано декілька заяв від різних заявників і одна з них повертається без розгляду, суддя розглядає інші заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
57. Вирішуючи поставлене питання щодо порядку одночасного (спільного) розгляду заяв ініціюючих кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство, які надійшли до господарського суду до дня підготовчого засідання, колегія суддів Верховного Суду звертається до висновків, викладених в постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 913/288/21, до оприлюднення рішення в якій, було зупинено провадження у цій справі.
58. Так, судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 913/288/21 дійшла висновків, що враховуючи приписи абз. 1 ч. 3 ст. 34, ч. 8 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, можна стверджувати, що ініціюючий кредитор, який першим подав заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, у разі обґрунтованості такої заяви, має леґітимні очікування щодо того, що в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство будуть зазначені його кредиторські вимоги з визначенням у такій ухвалі їх розміру.
59. Одночасний розгляд заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство, який передбачений ч. 4 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства полягає у тому, що у разі коли до проведення підготовчого засідання до господарського суду від різних кредиторів надійшло декілька заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо одного і того боржника, господарський суд у підготовчому засіданні розглядає заяву, яка надійшла першою, і лише після встановлення необґрунтованості (необхідності повернення без розгляду) першої заяви розглядає по суті наступні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
60. Наведене свідчить про те, що приписи ч. 5 ст. 38, ч. 4 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначають порядок дій господарського суду у підготовчому засіданні на розгляді якого перебувають декілька заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо одного і того боржника, що надійшли від різних кредиторів за умови, коли одна з заяв (яка подана першою) повертається без розгляду.
61. Приписи ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства не визначають у якості підстави повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство обставину обґрунтованості раніше поданої заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство до заяв, які подані пізніше.
62. Оскільки заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, які подані пізніше, не підлягають розгляду по суті у підготовчому засіданні у зв`язку з обґрунтованістю раніше поданої заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також беручи до уваги те, що такі заяви, у відповідності до ч. 1 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства, не можуть бути повернуті без розгляду, з урахуванням того, що у вказаних заявах зазначаються, на виконання вимог абз. 1 ч. 3 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, відомості про розмір вимог кредитора до боржника, для дотримання приписів ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, слід призначати до розгляду у попередньому засіданні грошові вимоги кредиторів до боржника, що містяться в приєднаних до матеріалів справи заявах про відкриття провадження у справі про банкрутство, які надійшли пізніше.
63. Як вже зазначалося вище, у цій справі, заява ініціюючого кредитора С(Ф)Г "Колос" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Євразія - Сервіс" надійшла до місцевого господарського суду раніше, ніж заява ТОВ "АТЗТ "Мирне". Суд першої інстанції, оцінивши заяву кредитора С(Ф)Г "Колос" встановив відсутність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Євразія - Сервіс" та, з огляду на наявність непогашеної заборгованості, дійшов висновку про наявність ознак неплатоспроможності боржника та підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. При цьому, суд дійшов висновку про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Степаненко І. Є., кандидатуру якого запропоновано С(Ф)Г "Колос".
64. Враховуючи наведені вище правові висновки судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 913/288/21 щодо порядку одночасного (спільного) розгляду заяв ініціюючих кредиторів, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відкладення розгляду заяви ТОВ "АТЗТ "Мирне" про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, зважаючи на відсутність підстав для відмови чи повернення заяви С(Ф)Г "Колос", яка надійшла до господарського суду першою.
65. Суд також зауважує, що висновки судів попередніх інстанцій у цій справі щодо застосування ч. 4 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства узгоджуються із висновками, наведеними у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 913/288/21, а тому доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій ч. 4 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства Суд відхиляє.
66. Щодо доводів касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій ст. 1, ч. 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 86 ГПК України та призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Степаненко І. Є., кандидатуру якої запропоновано С(Ф)Г "Колос", Верховний Суд відзначає таке.
67. Відповідно до п. 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
68. Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.
69. Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.
70. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.
71. У разі якщо заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не містить пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією або до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не додано заяви цього арбітражного керуючого про участь у справі, або з підстав, визначених частиною третьою статті 28 цього Кодексу, цього арбітражного керуючого не може бути призначено розпорядником майна або керуючим реструктуризацією, або заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подано боржником - юридичною особою, призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією здійснюється господарським судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, у порядку, що діяв до дня введення цього Кодексу в дію, шляхом застосування автоматизованої системи.
72. Отже, ініціюючий кредитор, який першим подав заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, у разі обґрунтованості такої заяви, має леґітимні очікування щодо призначення арбітражного керуючого, який зазначений у його заяві, що прямо узгоджується з положеннями п. 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства (п. 43 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 913/288/21).
73. Таким чином, оскільки у цій справі С(Ф)Г "Колос" першим подало заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Євразія - Сервіс", то у випадку обґрунтованості такої заяви і відповідності її вимогам ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, такий ініціюючий кредитор має леґітимні очікування, що в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство будуть зазначені його кредиторські вимоги з визначенням їх розміру та буде призначено арбітражного керуючого для виконання обов`язків розпорядника майна боржника, який ним був запропонований.
74. Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає правомірним призначення арбітражного керуючого Степаненко І. Є., кандидатуру якої запропоновано ініціюючим кредитором С(Ф)Г "Колос", заява якого про відкриття провадження у справі про банкрутство подана першою та визнана судом обґрунтованою.
75. Відносно доводів касаційної скарги про наявність конфлікту інтересів у арбітражного керуючого Степаненко І. Є., оскільки, як стверджує скаржник, представник С(Ф)Г "Колос" Уртаєв О. І. та Степаненко І. Є. спільно працювали в Державній судноплавній компанії "Чорноморське морське пароплавство" та представляли інтереси цього підприємства, колегія суддів відзначає таке.
76. Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі, які є заінтересованими особами у цій справі.
77. Положення ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначають, що заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.
78. Верховний Суд погоджуються із висновками судів попередніх інстанцій, що належність представника кредитора та арбітражного керуючого до представників одного роботодавця (Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство") не свідчить про наявність потенційного конфлікту сторін і автоматично не відносить арбітражного керуючого Степаненко І. Є. до заінтересованих осіб відносно боржника.
79. Верховний Суд не вбачає порушення судами положень Кодексу України з процедур банкрутства щодо порядку призначення розпорядника майна, натомість такі доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки наявних доказів у справі, що в силу норм ст. 300 ГПК України виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції.
80. При цьому, посилаючись в касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанцій ст. 86 ГПК України та не дослідження доказів і доводів сторін щодо порядку відкриття провадження у справі про банкрутство та призначення розпорядника майна, скаржник не вказує, які саме докази чи доводи не були досліджені судами, тому Верховний Суд вважає такі аргументи касаційної скарги необґрунтованими.
81. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник також зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку, щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, в яких провадження у справі про банкрутство відкривалося за заявами двох кредиторів.
82. З цього приводу, колегія суддів Верховного Суду відзначає таке.
83. У справі № 910/4658/20 на розгляд Верховного Суду було винесено питання щодо встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора як обов`язкової умови для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника (ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства). При цьому, Судом касаційної інстанції у справі № 910/4658/20 залишено без змін постанову суду апеляційної інстанції, якою прийнято нове рішення у справі, яким відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство з мотиву спірності вимог ініціюючих кредиторів, що є перешкодою для відкриття справи про банкрутство. Наведене свідчить про неподібність правовідносин у справі № 910/4658/20 та цій справі № 904/3763/21.
84. У справі № 914/2404/19, за результатом касаційного перегляду якої Верховним Судом прийнято постанову від 07.10.2020, Верховний Суд скасував у повному обсязі прийняті у справі ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій про відкриття провадження у справі про банкрутство та направив справу до суду першої інстанції на стадію відкриття провадження у справі про банкрутство з тих підстав, що суди не дослідили зібрані у справі докази, які стосуються доводів щодо аналізу обґрунтованості заяви кредитора та які стосуються призначення арбітражного керуючого для виконання обов`язків розпорядника майна боржника. Наведене свідчить про неподібність правовідносин у справі № 914/2404/19 та цій справі № 904/3763/21.
85. Водночас, ні у справі № 910/4658/20, ні у справі № 914/2404/19 питання щодо порядку одночасного (спільного) розгляду заяв ініціюючих кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство, які надійшли до господарського суду до дня підготовчого засідання, Верховним Судом не розглядалося. А тому, враховуючи наведене, Верховний Суд відхиляє аргументи касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20,.
86. Зважаючи на викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій положень ст. 1, 28, ч. 4 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства та ст. 86 ГПК України не знайшли свого підтвердження, а скаржником не спростовано законні та обґрунтовані висновки судів, у зв`язку з чим Суд залишає касаційну скаргу без задоволення.
87. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів.
Б. Висновки щодо застосування норми права
88. Одночасний розгляд заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство, який передбачений ч. 4 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства полягає у тому, що у разі коли до проведення підготовчого засідання до господарського суду від різних кредиторів надійшло декілька заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо одного і того боржника, господарський суд у підготовчому засіданні розглядає заяву, яка надійшла першою, і лише після встановлення необґрунтованості (необхідності повернення без розгляду) першої заяви розглядає по суті наступні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
89. Оскільки заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, які подані пізніше, не підлягають розгляду по суті у підготовчому засіданні у зв`язку з обґрунтованістю раніше поданої заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також беручи до уваги те, що такі заяви, у відповідності до ч. 1 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства, не можуть бути повернуті без розгляду, з урахуванням того, що у вказаних заявах зазначаються, на виконання вимог абз. 1 ч. 3 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, відомості про розмір вимог кредитора до боржника, для дотримання приписів ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, слід призначати до розгляду у попередньому засіданні грошові вимоги кредиторів до боржника, що містяться в приєднаних до матеріалів справи заявах про відкриття провадження у справі про банкрутство, які надійшли пізніше.
В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
90. Верховний Суд дійшов висновків про те, що ухвала та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга ТОВ "Євразія-Сервіс" підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2021 та ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2021 - залишенню без змін.
Г. Розподіл судових витрат
91. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
ПОСТАНОВИВ :
1. Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія-Сервіс" про передачу справи № 904/3763/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія-Сервіс" залишити без задоволення.
3. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2021 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2021 у справі № 904/3763/21 залишити без змін.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді О. Банасько
В. Картере
